Мінфін переходить в опозицію

Сергій Куюн 4 листопада, 22:02
Марченко
Сергій Марченко

Читайте також

Запроваджений у 2015 р. п'ятивідсотковий збір із роздрібного обороту підакцизних товарів, або так званий роздрібний акциз, мав кинути регіонам "кісточку" на підтвердження модних тоді розмов про децентралізацію держфінансів. Однак написаний на коліні, та ще в переддень Нового року податок одразу ж обернувся величезними проблемами. Ринок нафтопродуктів, який мав формувати до 80% "регіональних" надходжень, почав динамічно відповзати в "тінь", торгівля повз касу знову стала повсякденним явищем. У результаті недоїмка регіональних бюджетів у 2016 р. очікується на рівні 2 млрд грн.

За реформу "роздрібного" акцизу нині ратують усі: Державна фіскальна служба, профільний парламентський комітет, Асоціація міст України, Антимонопольний комітет, об'єднання нафто- і газотрейдерів. В опозиції залишається тільки сам винуватець "торжества" — Мінфін, який нічого не пропонує.

Розгрібати новорічну творчість Мінфіну довелося ще на хмільну голову, тобто відразу. Новий 5-відсотковий податок став цілковитою несподіванкою, бо кому й коли його платити, розібралися не відразу та не без допомоги Держфіскальної служби.

Однак у результаті дуже багатьом мережам АЗС стало зрозуміло, що його можна й зовсім не платити.

Повз касу — кожен третій проданий літр палива

Формулювання Мінфіну виявилися такими дірявими, що акциз ігнорували на цілком законних підставах майже всі заправні мережі (суди з ДФС тягнуться досі). Зокрема, юристи швидко вивели з-під оподаткування корпоративні продажі, на які припадає до 50% у загальному обсязі реалізації АЗС.

Зрозуміло, фінансові очікування регіонів розтанули. Щоб вирівняти ситуацію, під час бюджетного процесу на 2016 р. від відсоткової ставки відмовилися на користь фіксованої (0,042 євро/л), чітко прописавши, що "роздрібний" акциз стягується з кожного літра, відпущеного через автозаправний пістолет. Однак ситуація ще більше погіршилася. Просто ніхто не міг припустити, що в країні все так погано з податковим контролем…

"Цей податок ("роздрібний акциз". — С.К.) становить приблизно 1,20 грн в одному літрі пального. Тому стимул підприємців заощаджувати на його сплаті, відходячи від офіційних продажів із використанням РРО, дуже зріс. За оцінками експертів, тіньовий ринок нафтопродуктів досягнув 20%, зрідженого газу — понад 40%", — говорить голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.

Аналогічної думки дотримуються і в ДФС. "Нині є чимало проблем із його ("роздрібного" акцизу. — С.К.) адмініструванням. Так, у бізнесі АЗС немає 5-відсоткової маржі, націнка зазвичай установлюється на рівні 2%. Тому 5% "роздрібного" акцизу для компаній — це величезні гроші, тож, природно, бізнес намагається цей податок обходити", — заявив минулого літа глава фіскальної служби Роман Насіров.

Розміри нещастя особливо добре видно в столиці, де в 2015–2016 рр. буквально на кожному кроці спочатку з'явилися нелегальні газозаправні пункти, а останнім часом — і такі само точки з відпуску дизельного палива. Відмітною рисою більшості таких об'єктів є відсутність касового апарата як такого. Там же, де чеки начебто видають, виникають великі сумніви в їх справжності.

Проведіть експеримент: попросіть по-дружньому в заправника видати ще один такий чек або чек на іншу суму. У десяти випадках із десяти вам другий чек дадуть. Але якби з кожного такого чека платили збір із роздрібного обороту підакцизних товарів, нескінченний друк чеків був би неможливим.

Очевидно, ми маємо справу з принтерами, а не з касами. На одній із газозаправних станцій у Дніпропетровській області авторові на окрему вимогу видали рукописний чек на папері зі шкільного альбому.

За розрахунками "Консалтингової групи А-95", у 2016 р. недоплата "роздрібного" акцизу до регіональних бюджетів становитиме близько 2 млрд грн. Це означає, що кожен третій літр буде продано повз касу.

Опоненти стають друзями

Першими забили на сполох профільні асоціації нафто- і газотрейдерів. Зі скрапленим газом ситуація загострилася до межі. Якщо в ціні бензину й дизпалива новий фіксований податок так і залишився на рівні 5%, то для вдвічі доступнішого за ціною пропан-бутану 0,042 євро/л навесні 2016-го становили 15%.

Саме така висока конкурентна перевага викликала лавиноподібне зростання нелегальних АГЗП.

Рішення лежало на поверхні: "роздрібний" акциз слід прибирати. Було запропоновано перенести "роздрібні" 0,042 євро/л у базову ставку акцизу, що стягується при імпорті та виробництві нафтопродуктів.

Треба сказати, що тут ДФС прогресує: за даними "Консалтингової групи А-95", обсяг тіньового (безподаткового) ринку бензину у 2016 р. очікується на рівні 195 тис. т (13,7% ринку), що в 3,5 разу менше, ніж 2014-го, коли без акцизу на ринок надходило близько 22% бензину (майже 650 тис. т).

По дизпаливу взагалі суцільна перемога — цього року вперше за доступний для огляду період розміром тіньового ринку дизпалива можна знехтувати.

Консультації з новою командою Мінфіну почалися відразу після її формування, спеціальну робочу групи очолив заступник міністра Євген Капінус, куратор "податкового" напрямку. Основні дебати розгорнулися між "заправниками" і Асоціацією міст України навколо питання, як зберегти доходи громад?

Зрозуміти "регіоналів" нескладно: до місцевих бюджетів почали надходити хоч і не всі, але реальні гроші в небачених раніше обсягах. Інша річ: куди і як вони витрачаються? Але грошей стало більше, і це визнають усі.

"Спочатку опір був колосальним, але нам удалося донести до колег основну думку: якщо нині не реформувати систему, через рік вони залишаться ні з чим, перестанемо платити навіть ми, просто не витримаємо такої конкуренції", — розповідає один з учасників робочої групи з боку нафтотрейдерів.

Принципове рішення знайшли швидко. У рамках бюджетного процесу слід одночасно внести зміни до Податкового і Бюджетного кодексів: у першому "роздрібний" акциз перенести в основний, а в другому прописати механізм розщеплення "регіональної" частини збільшеного акцизу по місцевих бюджетах.

"На спільній нараді було запропоновано такий механізм: здійснювати перерозподіл грошей, зібраних із кожного літра до місцевих бюджетів, на підставі даних із касових апаратів на кожній заправці за кількістю проданих там літрів. Це стимулюватиме офіційні продажі палива, бо саме від офіційних продажів залежатимуть надходження цього податку до місцевих бюджетів", — говорить депутат Ніна Южаніна.

У процесі роботи погодили єдину позицію, яка влаштувала всіх. Перерахування частини базового акцизу в розмірі 0,042 євро/л до місцевих бюджетів має здійснюватися прямими платежами Держказначейства на підставі відповідних статей Бюджетного кодексу. Наприклад, так нині працює механізм перерахування 50% від перевищення зборів по митницях до обласних бюджетів у рамках експерименту з розвитку автомобільних доріг.

***

Та хепі-енду не вийшло. До законопроекту щодо змін у Податковий кодекс, затвердженого урядом 26 жовтня 2016 р., "роздрібний" акциз не потрапив. При цьому характерно, що одночасно пропали з "радарів" і чиновники Мінфіну. Відомо лише, що проти результатів величезної роботи, яку провели, здавалося б, непримиренні опоненти, виступила лише одна людина — заступник міністра фінансів Сергій Марченко, який відповідає у Міністерстві фінансів за бюджетний напрям. Постать, схоже, потужна, бо його думка поки що сильніша за солідарну позицію добросовісних учасників ринку нафтопродуктів, профільного парламентського комітету, "податкового" крила самого Мінфіну, Антимонопольного комітету й Асоціації міст України.

Тим часом у жодній країні Європи немає податку, схожого на передноворічну вигадку Мінфіну дворічної давнини, — "роздрібного" акцизу. Невже треба втратити ще два-три мільярди гривень, щоб потім усе одно виправити очевидну помилку?

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 25.90
EUR 27.56