Москва—Київ—Брюссель—Стокгольм—транзит

Алла Єрьоменко 17 жовтня 2014, 21:40
газ

Читайте також

На полях саміту ASEM у Мілані 17 жовтня поряд із миротворчими багатосторонніми переговорами відбулися й тристоронні переговори з газу між Україною, Росією та Євросоюзом на міністерському рівні. Принаймні, у почті Путіна до Італії вирушили міністр енергетики РФ Олександр Новак і голова "Газпрому" Олексій Міллер. Був присутній на переговорах і поки ще чинний голова Єврокомісії Жозе-Мануель Баррозу. Який, крім іншого, опікується й газовим питанням. Трохи раніше президент України Петро Порошенко заявив, що сподівається на "значний прогрес" у рамках зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним. Зважаючи на те що енергоносії стали зброєю в політичній битві на Європейському континенті й у всьому світі, про газові проблеми на саміті в Мілані явно не могли промовчати.

Єврокомісія тим часом відклала ухвалення рішення про надання газопроводу OPAL вилучень із норм Третього енергопакета — до завершення тристоронніх переговорів щодо газу між РФ, Україною та ЄК. 

На 21 жовтня призначено новий раунд газових переговорів у форматі Україна—ЄС—Росія. Якщо в Мілані буде досягнуто прогресу в газовому питанні, то в Берліні під час тристоронніх переговорів сторони можуть уточнити і закріпити домовленості, якщо таких буде досягнуто в результаті переговорів між президентами України і РФ.

Тим часом 13 жовтня "Нафтогаз України" подав позов до Стокгольмського арбітражу з вимогою до "Газпрому" скасувати або замінити недіючі положення контракту на транзит газу від 19 січня 2009 р., а також компенсувати НАКу недоотриманий прибуток через недопоставки газотранзитних обсягів до Європи. Сума позову обчислюється кількома мільярдами доларів. Це вже другий позов "Нафтогазу" до "Газпрому". Перший подано після того, як "Газпром" 16 червня зупинив поставку газу на адресу "Нафтогазу", і містить вимогу переглянути систему ціноутворення на газ і обсяги, які поставляються НАКу.

Крім того, з 1 листопада в Україні вводиться нова система встановлення тарифів на транспортування газу вітчизняної ГТС, яка передбачає приведення договірних відносин у сфері транспортування, а з 1 січня 2015 р. і розподілу газу, у відповідність з вимогами Третього енергопакета. Практично це може означати підвищення вартості транзиту як для "Газпрому", так і для решти вітчизняних та іноземних постачальників і продавців газу. 

Спробуймо розібратися, як усі ці події взаємозалежні й що обіцяють не тільки Україні та її громадянам, а й усьому енергоринку Європи і РФ. 

Напередодні саміту в Мілані президент РФ Володимир Путін, перебуваючи в Белграді, де вмовляв керівництво Сербії приєднатися до "Південного потоку", обіцяючи 2 млрд дол. інвестицій, послав лідерам ЄС і президентові України нове жорстке попередження: готуйтеся, мовляв, Україна точно почне несанкціонований відбір газу з експортного потоку, і тоді "Газпрому" нічого не залишиться, як на такий же обсяг обмежити газопоставки європейським покупцям. Він не приховує, що РФ вчинить так само, як узимку 2006-го і 2009 року. І відразу міністр енергетики РФ Новак обіцяє Європі кремлівський пряник. Мовляв, Європа може уникнути, схоже, запланованого Москвою нового замерзання. І потрібно для цього всього лише відмовитися від газотранспортних послуг "Укртрансгазу" — оператора української ГТС на користь російського газопроводу OPAL і відповідно "Північного потоку". Тільки для цього вимагає вивести його з-під дії Третього енергетичного пакета, як і "Південний потік". 

Колись ЄК планувала до 15 вересня дати відповідь РФ про можливості повного заповнення газопроводу OPAL, який є остаточним розподільним відрізком газопроводу "Північний потік". Відповідно до вимог Третього енергопакета частина потужностей газопроводу OPAL має резервуватися під транспортування газу незалежних постачальників. Практично таке резервування наполовину обмежує обсяг експорту "газпромівського" газу до Європи по "Північному потоку". Втім, О.Новак 29 жовтня після зустрічі з єврокомісаром із питань енергетики Гюнтером Еттінгером заявив, що ЄК перенесла дату ухвалення рішення щодо OPAL на 31 жовтня.

Єврокомісія поки що не піддається на відвертий шантаж "Газпрому". І "оптимістично" сподівається на успіх переговорів у Берліні 21 жовтня. Єврокомісар Г.Еттінгер упевнений, що домовленості щодо компромісного "зимового пакета" буде досягнуто. Виступаючи 16 жовтня в столиці ЄС, єврокомісар заявив: "Я впевнений, що ми зможемо домовитися щодо пакета, що забезпечить безпеку поставок на початку наступного року. Це може бути можливим. В Україні є фінансові ресурси, для цього передбачено фінансовий пакет — кошти від МВФ і ЄС". Кошти для закупівлі відсутнього газу "Нафтогазу України" готові надати також ЄБРР і МФК.

Європа не дозволить зробити себе "газовим" заручником 

Та навчена гірким досвідом 2009-го, Європа не сподівається на "либонь пронесе". Не бажаючи бути заскоченою зненацька, Єврокомісія провела стрес-тести за участю 28 країн — членів ЄС і 10 прикордонних держав, включаючи Молдову і Україну. За результатами цих тестів ЄК склала доповідь, яку й обнародував 16 жовтня в Брюсселі віце-президент ЄК з енергетичних питань Гюнтер Еттінгер. Вийшов досить докладний аналіз ризиків і можливих дій ЄС на випадок припинення поставок "газпромівського" енергоносія. Оголошення рішень, яких ЄС дотримуватиметься у разі припинення "Газпромом" поставок газу через Україну в майбутній осінньо-зимовий період, — це попередження Росії. ЄС поки що не готовий цілком відмовитися від російського газу, але подбав про те, щоб його учасники мінімально відчули нестачу російського газу. 

Термінові заходи порятунку розроблено по трьох напрямах. Перше — стимулювання роботи ринку газу максимальним збільшенням можливостей сполучних газопроводів і скасуванням обмежень на транскордонну торгівлю.

Другий набір заходів стосується чіткого визначення часу, коли країни-члени будуть змушені впроваджувати надзвичайні заходи на ринках, серед яких — реалізація положень регулювання ЄС про безпеку поставок газу за рахунок використання альтернативних російському джерел, зокрема купівлі зрідженого газу.

Третій спрямований на поліпшення координації і співробітництва країн-членів на випадок потреби втручання держав у роботу ринку. Серед цих заходів — розробка програм регіонального співробітництва і безпеки поставок газу, посилення прозорості роботи регуляторів, тісніше співробітництво в рамках газової координаційної групи при Єврокомісії, а також посилення співробітництва з країнами за межами ЄС.

В ЄК уважають, що пережити зиму без російського газу допоможе хороше співробітництво між країнами-членами в плані направлення між ними потоків газу. У разі повного припинення поставок газу тільки через Україну, цього навіть не відчують країни Балтії (крім Естонії) і Фінляндія — у них є прямий трубопровід, що не проходить через Україну. Для країн південного сходу ефект буде такий же, як у разі повного припинення поставок газу.

Та це все — на крайній випадок. А поки що Єврокомісія сподівається, що "Газпром" і "Нафтогаз" підпишуть тимчасовий компромісний пакет, який гарантуватиме безперебійні поставки російського газу через ГТС України.

Дуже "зимовий пакет"

Київ і Москва ведуть затяжні переговори з травня. Після "Майдану гідності" і втечі Януковича під крило Путіна "Газпром" зажадав терміново виплатити накопичені борги, і в односторонньому порядку підвищив ціну на газ, закуповуваний НАКом, із 268,5 до 486,5 дол. за тис. кубометрів. Це зайвий раз підтвердило, що ціна на газ для України за Януковича була суто політичною. Новій же владі України Путін повернув контрактну ціну, прив'язану до ціни нафти і нафтопродуктів, що на той момент набагато перевищувала 100 дол. за барель. Це в середині жовтня в результаті початих санкцій ЄС і головним чином США, які вмовили Саудівську Аравію збільшити видобуток і поставки нафти на ринок і таким чином обвалити ціни на неї, що відчутно вдарило по бюджету й економіці РФ. 

"Нафтогаз" відмовився платити, на його думку, необґрунтовано завищену ціну і повертати нараховані "Газпромом" спочатку 11, потім 7 (а тепер уже 5,3) млрд дол. боргу. Тому що черговий платіж від НАКу за квітень не надійшов, "Газпром" оголосив про те, що надалі, як передбачено контрактом купівлі-продажу газу від 19 січня 2009 р., поставлятиме газ на адресу "Нафтогазу" тільки за передоплатою. Українська сторона з вимогами росіян не погодилася і перестала брати російський газ узагалі. 

16 червня "газпромівські" поставки на адресу НАКу було припинено. "Газпром" повідомив, що справно поставлятиме газ європейським покупцям, заздалегідь попередивши їх, що "Нафтогаз" не зможе накопичити достатнього обсягу газу на зиму, а тому "знову крастиме" експортний газ. 

"Нафтогаз України" подав позов до Стокгольмського арбітражу з вимогою встановити економічно обґрунтовану ринкову ціну на російський газ шляхом зміни формули утворення ціни, закріпленої в контракті 2009 р., і обов'язку викуповувати весь законтрактований газ на умовах "бери або плати".

"Газпром" подав зустрічний позов з вимогою до НАКу сплатити борги і заплатити за контрактний, але не взятий обсяг газу за колишньою ціною й оплатити 5,3 млрд дол. боргу з розрахунку ціни 485 дол. за 1 тис. кубометрів.

Водночас "Газпром" пригрозив своїм контрагентам у ЄС, що у разі перепродажу ними російського газу Україні він обмежить газопоставки і їм, що невдовзі й зробив. Зусиллями "Газпрому" реверсні поставки на адресу НАКу через Польщу, Словаччину й Угорщину неодноразово переривалися. А у вересні Угорщина під тиском "Газпрому" взагалі відмовилася поставляти газ до України, мотивуючи це тим, що самим треба заповнити сховища. Як з'ясувалося, у ПСГ Угорщині 700 млн кубометрів накачує "Газпром", як і в одне з найбільших сховищ Німеччини, яке він устиг придбати (обсяг близько 2,5 млрд кубометрів).

"Нафтогаз" тим часом домігся відкриття так званого малого реверсу зі Словаччини (близько 8 млрд кубометрів на рік). А 1 жовтня НАК почав отримувати через Словаччину ще й норвезький газ від Statoil (24—27 млн кубометрів на добу). 

На сьогодні в ПСГ України закачано 16,5 млрд кубометрів газу. З урахуванням газу, який видобувається в Україні, запасу в ПСГ і реверсних поставок, а також жорсткого режиму економії Україна сподівається прожити зиму хоч і не цілком комфортно, але не замерзнувши. Проте, щоб підтримувати тиск у транзитних газопроводах і безперебійно поставляти в ЄС російський газ, треба ще 4—5 млрд кубометрів газу.

Єврокомісія зголосилася бути посередником і запропонувала "Газпрому" і "Нафтогазу" підписати — до остаточного рішення Стокгольмського арбітражу — тимчасову компромісну угоду на період з 1 листопада до 31 березня 2015 р.

Після тривалих переговорів за посередництва ЄК сторони висунули свої умови укладання "зимового пакета". 

"Газпром" спочатку поставив ультиматум: компромісна ціна — 385 дол. за тис. кубометрів, причому 100 дол. від заявленої контрактної ціни росіяни пропонують знову вважати знижкою (тобто друга "харківська угода", як з Януковичем?); поставки газу на умовах передоплати; обсяг — 5 млрд кубометрів; виплата першої частини боргу в 2 млрд дол. до поновлення газопоставок і погашення боргу в 3,1 млрд дол. до кінця 2014 р.

"Нафтогаз України" зажадав: установити тимчасову ціну газу в 268 дол. і всі платежі робити виходячи з цієї ціни газу; жодної передоплати; погашення 5,3 млрд дол. боргу кількома траншами до 31 березня 2015 р.

Такі основні умови сторони направили до Єврокомісії після тристоронньої зустрічі 26 вересня. Але до 3 жовтня сторони пішли на певні поступки.

Росія скоротила вимоги по першому траншу київського боргу за газ із 2 до 1,454 млрд дол. — до початку поставок і оплатити 3,1 млрд дол. боргу до кінця 2014 р. 

Україна скоротила заявку на зимові поставки газу з 5 до 4 млрд кубометрів. За ціною газу та умовами виплати боргу домовленості поки що не досягнуто. Хоча відомо, що "Нафтогаз" від заявленої тимчасової ціни в 268 дол. поки не має наміру відступати, оскільки вважає її ринковою та економічно обґрунтованою. Борги платити не відмовляється, але вимагає перерахувати суму з прив'язкою до ціни 268 дол. за тис. кубометрів.

Але вже 16 жовтня єврокомісар Г.Еттінгер запропонував НАКу… практично погодитися на умови "Газпрому": "В останні місяці, ми вважаємо, справедлива переговірна ціна була досягнута — 385 дол. за тис. кубометрів". 

Наскільки можливий і який компроміс за таких вихідних умов сторін, стане відомо вже наступного вівторка, 21 жовтня.

Тим часом 13 жовтня "Нафтогаз України" подав другий позов до "Газпрому" в Арбітражний інститут при Торговій палаті м.Стокгольм. У ньому НАК вимагає внесення змін до контракту між "Нафтогазом" і "Газпромом" від 19 січня 2009 р. на транзит природного газу територією України.

Хто на вихід, хто на вхід?

Як зазначив директор з розвитку бізнесу НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко, цей "позов зумовлений необхідністю виконання зобов'язань України, узятих нею при приєднанні до Енергетичного співтовариства. Ми не вимагаємо нічого надприродного, а тільки виконуємо зобов'язання імплементувати до 1 січня 2015 р. європейське енергетичне законодавство, зокрема положення Третього енергетичного пакета".

Тим більше, що й уряд України постановою "Про вдосконалення державної політики у сфері регулювання діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами територією України" № 510 від 3 вересня затвердив Тимчасовий порядок формування тарифів на транспортування газу магістральними трубопроводами для точок входу і виходу в ГТС України. І зобов'язав Міненерговугільпром, "Нафтогаз" та оператора ГТС — ПАТ "Укртрансгаз" "негайно вжити заходів для приведення договірних відносин з питань транзиту природного газу територією України у відповідність" з Договором про заснування Енергетичного співтовариства і вимогами Третього енергопакета. 

По суті, постанова № 510 кардинально змінює методику формування тарифів на транспортування газу територією країни. Це європейська методика, і це також є однією з підстав для укладання нового контракту на транзит з "Газпромом".

Тимчасовий порядок формування тарифів на транспортування газу діятиме з 1 листопада до 31 грудня 2014 р. За цей час Міненерговугільпром, Фонд держмайна, НАК і "Укртрансгаз", а також Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг мають обкатати нову систему і з 1 січня 2015 р. прийняти вже постійну методику встановлення тарифу на транспортування газу за системою вхід-вихід. Типовий договір для надання газотранспортних послуг, за словами Ю.Вітренка, вже розроблений і переданий уряду на затвердження.

За попередніми розрахунками, нові тимчасові тарифи залежатимуть від обсягів, точок входу і виходу в ГТС, відстані транспортування і при застосуванні їх, у тому числі до "Газпрому", означатимуть підвищення транзитного тарифу майже на 50—55% . 

При цьому замовники послуг здійснюватимуть оплату за тарифами для точок входу і виходу газу та окремо компенсуватимуть обсяги природного газу на виробничо-технологічні витрати газотранспортному підприємству.

Зокрема тимчасовий порядок встановлює тариф для ключової точки входу російського газу в українську ГТС "Суджа 1400" на рівні 14,16 дол. за транспортування тисячі кубометрів, а тариф для ключової точки виходу "Ужгород" — 31,3 дол. плюс 3,33% для забезпечення витрат газу на виробничо-технологічні витрати і нормативні втрати.

Згідно з січневим контрактом 2009 р. на транзит, з 2010 р. ставка тарифу на транспортування газу територією України є плаваючою і визначається за формулою, яка залежить від вартості паливної складової та інфляції в Європі. У другому півріччі 2013 р. тариф на транзит становив 3,03—3,04 дол. за тис. кубометрів при вартості російського газу близько 400 дол. за тис. кубометрів, а в першому кварталі 2014 р. знизився до 2,73 дол. через здешевлення газу до 268,5 дол.

При відстані транспортування близько 1240 км і обговорюваній сьогодні на російсько-українських переговорах ціні в 385 дол. за тис. кубометрів діюча в контракті формула тарифу виведе приблизно вартість транспортування за зазначеним маршрутом в 37,5 дол., тоді як згідно з тимчасовим порядком вона становитиме 45,5 дол. за тис. кубометрів плюс 3,33% транспортованого газу в натуральній формі вартістю близько 12,8 дол. за тис. кубометрів. 

До слова, Ю.Вітренко розповідав DT.UA про різні застосовувані у Європі варіанти тарифоутворення на транспортування газу ще на початку 2009 р. Актуальність його тодішніх розрахунків не зменшилася. А для "Нафтогазу" в умовах дефіциту газу на внутрішньому ринку було б дуже до речі отримати частину оплати за транспортування експортного газу "Газпрому" у натуральній формі.

Крім того, як розповів Ю.Вітренко, передоплата "Газпрому" за транзит газу територією України закінчилася у вересні. А з жовтня "Газпром" уже мав перераховувати гроші за послуги "Укртрансгазу". Росіяни "не можуть розпоряджатися цими грошима і зараховувати їх як якісь борги українській стороні", — вважає директор з розвитку бізнесу НАК "Нафтогаз України" Ю.Вітренко. Він підкреслив, що при розрахунках транспортного тарифу для "Газпрому" НАК виходить з ціни 268,5 дол. за тис. кубометрів. 

Словом, хоче того НАК чи ні, а Кабмін змушує "Нафтогаз" звернутися до Стокгольмського арбітражу з вимогою змінити "транзитний" контракт-2009. 

"Нафтогаз" вимагає кардинального перегляду "транзитного" контракту з "Газпромом"

Отже, вимоги уряду і зобов'язання України як учасника Енергетичного співтовариства керуватися європейськими правилами енергоринку, зокрема вимогами Третього енергопакета, зумовили звернення до Стокгольмського арбітражу. 

На думку керівництва НАКу, перенесення цього питання в судову площину надає компаніям дієвий механізм узгодження правових розбіжностей цивілізованим шляхом. Цей крок, підкреслив Ю.Вітренко, дозволяє "Нафтогазу" сподіватися на те, що наявність розбіжностей між господарюючими суб'єктами "не вплине на надійність поставок російського газу територією України європейським споживачам, а точніше, якраз зміцнить безпеку газопоставок". 

Попередні позовні вимоги "Нафтогазу" сформульовані в трьох основних пунктах.

1. Зміна і заміщення положень контракту, які є недійсними або недіючими. Зокрема йдеться про передачу прав і обов'язків "Нафтогазу" за транзитним договором українському оператору газотранспортної системи — ПАТ "Укртрансгаз". 

2. Призначення компенсації за недопоставку обсягів газу для транзиту по українській ГТС, у т.ч. з урахуванням того, що тариф на транзит газу залежить від обсягу транспортованого газу. Мінімальний обсяг газу, який "Газпром" має транзитувати територією України щорічно, становить, згідно з контрактом 110 млрд кубометрів. Замість цього річний обсяг транзиту у 2009—2013 рр. становив у середньому 94 млрд кубометрів. 

3. Зміна методики розрахунків транзитного тарифу відповідно до європейських стандартів і положень відповідного енергетичного й антимонопольного законодавства України та ЄС. Тобто "Газпром" більше не може залишатися монопольним замовником транспортних потужностей "Укртрансгазу". 

Це також визначає переукладання контрактів з контрагентами "Газпрому" для отримання російського газу на східних пунктах передачі газу біля кордону України і РФ у точках розташування газовимірювальних станцій (ГВС) і наступного укладання контрактів на транспортування газу територією України до її західних кордонів та ГВС з оператором української ГТС "Укртрансгазом" (докладніше див. статтю "Як вимірюються якість і кількість газу на вході і виході ГТС "Укртрансгазу" на сайті DT.UA).

Якщо "Нафтогаз" і "Газпром" не домовляться про зміну "транзитного" контракту-2009 у позасудовому порядку до закінчення розгляду позову, рішення арбітражу буде обов'язковим для виконання всіма сторонами. Щоправда, процес цей тривалий. І може бути ускладнений тим, що "транзитний" контракт (КТ) не містить положення "транспортуй або плати" і не зобов'язує "Газпром" оплачувати зарезервовані потужності української ГТС при недопоставках транзитних обсягів. У той самий час, в контракті купівлі-продажу газу (КП) є обов'язкова умова "бери або плати", що зобов'язує "Нафтогаз" як покупця російського газу оплатити весь контрактний обсяг газу, навіть якщо НАК взагалі його не брав. 

Проте, як заявив у четвер прем'єр Яценюк, українська сторона настійно пропонуватиме європейським покупцям російського газу укласти контракти на транзит газу по українській ГТС з її оператором — "Укртрансгазом". На думку прем'єра і менеджерів НАКу, це логічно, якщо не тільки Україна, але й члени ЄС на практиці керуватимуться положеннями Третього енергопакета. 

На момент написання цієї статті представники "Газпрому" ніяк не прокоментували подачу другого позову "Нафтогазом" до "Газпрому" у Стокгольмський арбітраж. Але українська сторона упевнена у силі своєї аргументації і готова чекати вердикту арбітражу, розраховуючи, що рішення буде прийнято на її користь.

От на такому тлі і з таким набором аргументів та вимог очікується черговий раунд переговорів у форматі ЄС—Україна—РФ 21 жовтня в Берліні — для зближення сторін і підписання тимчасового компромісного "зимового пакета". 

Втім, відповіддю на другий позов "Нафтогазу України" до "Газпрому" щодо зміни "транзитного" контракту можна вважати рішення Держдуми РФ, яка 17 жовтня підтримала в другому читанні законопроект, що надає "Газпрому" можливість оплачувати транзит газу через Україну за рахунок боргу "Нафтогазу".

Відповідні норми вносяться до Закону РФ "Про валютне регулювання і валютний контроль". Ініціатором таких змін виступав "Газпром".

Ухвалена поправка дозволяє вважати транзит російського газу через Україну оплаченим за рахунок боргу "Нафтогазу" за російський газ, причому без обов'язкового зарахування виручки від продажу газу Україні на рахунок "Газпрому" в уповноваженому банку. Крім того, "Газпром" уникає можливих санкцій за невиконання вимоги законодавства про обов'язкове перерахування виручки за проданий газ на його рахунок у банку у разі, коли газ поставлений, але не оплачений. Чи здивують когось результати голосування щодо цього законопроекту.

От на такому тлі і з таким набором аргументів і вимог очікується черговий раунд переговорів у форматі ЄС—Україна—РФ 21 жовтня в Берліні — для зближення сторін і підписання тимчасового компромісного "зимового пакета". 

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
3 коментаря
  • Roman_Hi 19 октября, 01:21 Щодо реформування газового сектору (в т.ч. і його транзитної складової), то, використовуючи «чемоданні настрої» нардепів, брак належної уваги Президента і воєнну сублімацію, Яценюк і Ко. (Колобєв, Вітренко, Прокопів…) роблять кроки, які змушують поставити питання не лише про їхній адекватний професійний рівень, але й про щирість їх намірів впровадити європейські енергетичні норми, стандарти і, головне, базові принципи лібералізації газового ринку країни (прозорість, конкуренція, недискримінація…). Та й «оправдання» є – нібито саме того вимагають положення Євродокументів (Договору про заснування Енергетичного співтовариства і Третього енергетичного пакета). Насправді ж у тих Євродокументах ВІДСУТНІ такі вимоги як: (1) безумовне зобов’язання господарюючих суб’єктів переукладати чинні контракти у зв’язку зі змінами національного законодавства (бо це не лише суперечить контрактному праву, але як правило нівелюється спеціальними контрактними положеннями, які не допускають застосування зворотної сили законодавчих актів та фіксують умову непогіршення стартових контрактних умов через нові закони); (2) безумовне розділення таких функцій ГТС як транспортування і зберігання газу (бо в тих документах йдеться лише про розділення монопольних – транзит і зберігання - і немонопольних видів діяльності – видобуток, продаж, дистрибуція; більше того, згадані Євродокументи передбачають на вибір країн три варіанти розділення і можна лише гадати, чому Яценюк і Ко. відмовилися впровадити «наймягший» з них – він же і найдешевший, з найменшими ризиками погіршення кредитоспроможності Укртрансгазу та ефективного управління режимами роботи ГТС, яка проектувалась і функціонує як єдиний комплекс). P.S.: доки нас будуть дурити?
    Korochka 20 октября, 22:59
    А Вы читали статью в ЗН, написанную самим Коболевым? Ему Яценюк за нее чуть голову не оторвал. Найдите в архиве, может откажетесь от обобщений "чохом".
    Roman_Hi 21 октября, 03:57
    (1) Читал, комментировал (http://gazeta.dt.ua/energy_market/cina-gazovoyi-nezalezhnosti-_.html). (2) Поскольку "чуть" не считается, то и "обобщаю их чохом":)
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 24.79
EUR 27.26