Обленерго. Сезон полювання відкрито

Ігор Маскалевич 22 жовтня, 00:00
Энергетика

Читайте також

 Держава розстається з останніми контрольними пакетами акцій в енергорозподільних компаніях (обленерго). Фонд державного майна України заявив, що в грудні проведе конкурси з продажу чотирьох обленерго, взимку 2017-го — ще двох.

За іронією долі, саме в грудні виповниться 20 років від дня старту програми приватизації обленерго. Процес, який "трохи" затягнувся, виявився бурхливим і насиченим. Ішла приватизація плямами та з великими перервами. Стартувавши з подачі Павла Лазаренка, вона неодноразово змінювала ключових гравців. Ними побували і брати Суркіси, і Костянтин Григоришин, і Рінат Ахметов.

Декларованих інвестицій приватизація так і не принесла. Чи варто було її проводити? Так, варто. Чверть століття розпоряджання держмайном в Україні наочно показало, що держава — найгірший керівник у країні. До того ж державний менеджмент часто був "приватизований", і прибутковими держпідприємствами фактично управляли хваткі до держмайна бізнесмени. Зрозуміло, управляли у своїх інтересах...

Під завісу Фонд держмайна (ФДМ) збирається виставити на продаж по 70% "Хмельницькобленерго" і "Миколаївобленерго", 65% "Харківобленерго" і 51% "Тернопільобленерго". У січні 2017 р. ФДМУ виставить на продаж 60% "Запоріжжяобленерго", а останнім, уже в лютому, — 71% "Черкасиобленерго".

Шістку згаданих обленерго теж обіцяли почати продавати ще на початку серпня 2016-го трьома хвилями — по два обленерго в кожній. Але якось не складалося.

Як і кому намагаються продати обленерго

На початку жовтня голова Фонду держмайна Ігор Білоус заявив, що розпочне приватизацію (продаж) енергорозподільних компаній після затвердження Нацкомісією, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), стимулюючого тарифоутворення. Через тиждень "концепція" змінилася кардинально — рішення регулятора, НКРЕКП, виявилося вже не таким обов'язковим для ФДМУ. Очевидно, розсудили, що це затягне процес приватизації ще на кілька місяців.

Загалом-то Фонд держмайна досить скупий на коментарі. Влітку говорилося про інтерес до приватизації восьми компаній, і очікувалися ще три-чотири. Нині повідомляють про 15 "інтересантів" (зокрема й про двох українських).

ФДМУ заявив, що тією чи іншою мірою інтерес виявляли великі "італійська держкомпанія" (якщо мова про ENEL, то її навряд чи побачимо) і французька EDF і "велика угорська держкомпанія", а також канадці, турки й на закуску — японська та індійська компанії.

Передбачувана оцінка вартості вказаних вище пакетів акцій енергорозподільних компаній — від 250 до 300 млн дол. Небагато як для обленерго. Приблизно як лондонська квартира Ріната Леонідовича.

Утім, голова Фонду держмайна вже заявив: "…нам важливо не (дорого) продати, а одержати інвестиції в майбутньому… Спілкувався з одним з інвесторів із Канади. Він розглядає інвестиції в три обленерго в розмірі понад 1 млрд дол.".

Усе це вже неодноразово чули: "Зараз купимо по п'ять копійок, а потім усе заллємо грошима". Тільки от за чверть століття так і не залили.

Трохи про бенефіціарів обленерго

Нині на ринку кілька груп власників енергорозподільних компаній.

Костянтин Григоришин контролює "Вінниця-", "Суми-" і "Чернігівобленерго" і володіє шістьма неконтрольними пакетами в інших обленерго. Наприклад, у приватизованих "Черкаси-", "Харків-" і "Запоріжжяобленерго". Крім того, він власник "Луганського енергетичного об'єднання" (основні активи якого нині перебувають на неконтрольованій території) і тепер уже дніпровської "Центральної енергетичної компанії".

Рінат Ахметов володіє "Дніпрообленерго", "Київенерго", а також "Донецькобленерго", "ДПЕК Високовольтні мережі" (экс-"Сервіс-Інвест") (активи двох останніх компаній розташовані нині в основному на неконтрольованій території). А раніше мав і тихо віджате в нього окупантами "Крименерго". Не слід забувати, що йому ж належить і левова частка великих теплових електростанцій України
(11 із 14).

Є серед власників обленерго також і "словаки", вони ж — "лужниківці". Своєю "східноєвропейською" назвою вони обзавелися, заходячи на наш ринок під прикриттям бренду державної словацької компанії VSE. Реальні власники — росіяни Михайло Воєводін, Олександр Бабаков, Євген Гіннер.

Росіяни контролюють куплені у 2001 р. на аукціоні "Кіровоград-", "Житомир-", "Херсонобленерго", відбите з боєм у Костянтина Жеваго "Одесаобленерго" і придбане за Януковича "Чернівціобленерго". Крім того, у 2013 р. американська AES Сorp., що йшла з України, продала їм же "Київ-" і "Рівнеобленерго". У них же у власності й активи "Севастопольенерго" в окупованому Криму. Між іншим, останнє цілком благопристойно перереєстрували на Херсон, і тепер рублі в Севастополі юридично збирає філія.

На заході країни два обленерго належать братам Суркісам — "Львів-" і "Прикарпаттяобленерго". Колись ці енергорозподільні компанії вони купили спільно з Григоришиним, але потім власність розділили.

У Суркісів також багаторічний оперативний контроль і над "Тернопільобленерго", яке виставляється на приватизацію.

Формально компанія, звичайно, державна, але реальний ступінь держконтролю прекрасно ілюструє той факт, що ФДМУ у поточному тисячолітті не вдалося провести жодних зборів її акціонерів.

Є в братів Суркісів і блокуючий пакет у приватизованому "Запоріжжяобленерго" (як і інтерес до його подальшого нарощування).

Володіє акціями обленерго й Ігор Коломойський (група "Приват"). Він нині потихеньку "розлучається" з Григоришиним і вже повністю контролює "Полтаваобленерго", віддавши свою частку контролю в обленерго в Сумах і Чернігові. Однак поки що він усе ще "улюблений партнер" Григоришина. У Коломойського також є інтереси й у "Тернопільобленерго", та й не тільки в ньому.

Ну, й новачки останньої хвилі продажів Януковича — Сергій Льовочкін і Юрій Бойко контролюють "Волиньобленерго" і "Закарпаттяобленерго".

Як неважко помітити, крім "словацько-лужниківської" групи, всі "свої".

Із приводу росіян є чітка й публічна установка — нічого їм не продавати. Хоча у 2000 р. вона була майже аналогічною (правда, менш жорсткою), тоді вони купили чотири обленерго з шести. Але тепер на конкурсах їх не очікують. За словами Ігоря Білоуса, росіяни на стадії готовності до продажу активів. Наскільки це відповідає дійсності, незрозуміло. Група поводиться підкреслено коректно, намагаючись не висуватися. До речі, вона володіє досить цікавими міноритарними пакетами "Миколаїв-" і "Хмельницькобленерго".

Льовочкіну разом із Бойком нині начебто не до інвестицій в обленерго. Сумнівною є й активна участь у приватизації компаній Ахметова, хоча "Запоріжжяобленерго" йому цікаве.

А от Григоришин напевно буде активним і скупим. Його цікавить передусім "Черкасиобленерго", за яке він роками веде боротьбу, і "Харківобленерго", де володіє блокуючим пакетом. Рідне Григоришину Запоріжжя теж цілком привабливе. Враховуючи досить теплі відносини з нинішньою "вінницькою командою", він явний фаворит.

Суркісам цікаве "Тернопільобленерго", і вони готувалися поборотися за запорізьку компанію.

Ну й подивимося на Ігоря Валерійовича. Його очікують на тому ж "Тернопільобленерго", та й "Запоріжжяобленерго" його достатньо приваблювало. Однак, скоріше за все, Коломойський працюватиме в тандемі й не від свого імені. Є один цікавий нюанс. За неофіційними даними, після позовів у Лондоні по феросплавних активах акції його "енергетичних офшорок" перебувають у заставі у Віктора Пінчука. Втім, уміння крутити схеми Коломойського вчити не треба.

От, мабуть, і все про претендентів на обленерго. Хіба що стрельне хтось зовсім лівий.

За два роки, що минули після Майдану, обстановка значно змінилася. Очікуваного деким "розкуркулювання" Ріната Леонідовича не сталося. Якщо в 2014–2015 рр. прокуратура (подейкують, що частково з подачі "Привата") багато й часто цікавилася обставинами продажу йому енергокомпаній, то тепер усе затихло. Ба більше, останні місяці держструктури зовсім відверто підіграють його компаніям.

Та ж горезвісна формула ціни вугілля для наших електростанцій "Роттердам плюс" — можна сказати, адресний подарунок саме Ахметову. Тепер антрацит із "ЛНР" має йти до нас за міжнародними цінами. І все законно. Ба більше, з оплатою транспортування (горезвісний "плюс"), яке реально набагато дешевше, бо везуть же вугілля не з Роттердама.

Група домовилася з Петром Олексійовичем або його найближчим оточенням? Тоді логічне запитання: скільки це коштувало? Враховуючи традиційну ощадливість останнього, навряд чи дешево. Цікаво, і як це оформлено. У принципі рано чи пізно спливе, це вже точно.

До речі, скоро на біржі планується продати 25% "Київенерго"" і "ДТЕК Дніпрообленерго" (контрольний пакет в Ахметова), "Одесаобленерго" і "Сумиобленерго" ("лужниківці"). А також блокуючі пакети "ДТЕК Дніпроенерго", "ДТЕК Західенерго", "Донбасенерго". Ну й для повного щастя — 25% "ДТЕК Донецькобленерго".

Держава програє бізнес-групам. Чому?

Теоретично держава нині може пограти на протиріччях, змусивши конкурувати за пакети тих же Григоришина й Коломойського. Власне кажучи, так уже одного разу зробили.

У 2009 р. ФДМУ виставляв на продаж блокуючі пакети держави в приватних обленерго ("Чернігів-", "Прикарпаття-", "Полтава-", "Львів-" і "Сумиобленерго"). Тоді спробували зіграти на боротьбі між бізнес-групами. Контрольні пакети обленерго, що продавалися на біржі, були в структур, дружніх групі "Приват" Ігоря Коломойського і Костянтина Григоришина. А також у братів Суркісів. Купівля 25% забезпечувала кожній зі сторін контроль.

Тоді вдалося продати два з п'яти блокуючих пакетів. Причому, якщо блокуючий пакет "Львівобленерго" пішов з перевищенням 15%, то в "Чернігівобленерго" перевищення було майже подвійне.

Та… відразу акціонери домовилися про розподіл між собою й більше на біржі не конкурували. І те ж "Сумиобленерго" зависло донині.

Немає впевненості, що можливий захід Коломойського, наприклад, у "Київенерго" був би таким уже й благом для жителів столиці. Точно стало б не нудно, але щодо інвестицій — запитання.

Узагалі в конкуренції з бізнес-групами держава майже завжди програвала. Постійне перенесення приватизації того ж "Черкасиобленерго" — хороший приклад. Крім 46% акцій у ФДМУ, ще 25% акцій цієї компанії належать енергосервісній компанії "УкрЕСКО", в якій держава володіє 99,7%. Але останні 16 років показують, що для контролю над нею цього недостатньо. Тож розглядалися аж чотири варіанти, як продати цей пакет. І ще минулого тижня було не дуже зрозуміло, на якому варіанті зупинилися. Тепер начебто визначилися, але про всяк випадок поставили продаж на самий кінець.

Специфіка України в тому, що більшість ще державних обленерго контролюють цілком приватні бізнес-групи. Той же приклад із Запоріжжям вельми наочний. Та й у Харкові й Черкасах вплив Костянтина Григоришина далеко не обмежується блокуючим пакетом акцій…

А от у приватних енергокомпаніях зони контролю за останні роки більш-менш визначилися. Григоришин в основному поділив майно із Суркісами і тим же Коломойським. І конфліктують вони один з одним в основному на території державних обленерго. До слова, в переддень приватизації великі державні обленерго почали активно нарощувати борги.

Тим часом Україні запропонували вдосконалити законодавство про приватизацію. Таку вимогу висловив Міжнародний валютний фонд. Причому поправки мають "підвищити прозорість і посилити заходи з протидії купівлі підприємств із метою подальшого розпродажу й розпорошення їхніх активів". Фонд також очікує від Верховної Ради внесення змін до законодавства про приватизацію, і все це до кінця року. Ну що ж, як кажуть, "будемо подивитися", як його продавлюватимуть через сесійний зал.

Щодо прозорості. Торік можна було практично онлайн спостерігати за битвою груп впливу в "Запоріжжяобленерго". Все було "по-дорослому" — два правління, два офіси, потік взаємних обвинувачень тощо. Сіль жарту в тому, що 60% його акцій належить державі, яка старанно удавала, що те, що відбувається, її не стосується.

Тож Фонд держмайна недаремно хоче залучити ЄБРР як співінвестора для купівлі — як певного гаранта надійності від реприватизації. Останній поскаржився, що 45 днів для проведення конкурсу для інвесторів недостатньо. Ну, це кому як. Якщо врахувати, скільки йде підготовка до продажу обленерго, то півроку ми вже точно набрали.

А попереду ще продаж 78% останньої державної енергогенеруючої компанії "Центренерго", що його МВФ хотів побачити до квітня 2017 р. (так записано в меморандумі). ФДМУ уточнив, що проведе його трохи пізніше, у травні-червні 2017 р. У принципі правильно — продавати генкомпанію в розпал зими не надто розумно. Нині цю енергокомпанію (точніше, поставки вугілля на неї) успішно перетворили на годівницю для мешканців Печерських пагорбів. Так що пристрасті навколо продажу "Центренерго" гарантовано.

Є ще продаж ТЕЦ, які на першому етапі виявилися нікому не потрібними, і не факт, що ситуація зміниться.

Це якщо коротко та без подробиць (а їх вистачить на багато томів).

Дуже давно (ще на самому початку приватизації) DT.UA писало: "Хочемо ми чи ні, але приватизацію все одно доведеться проводити. Не варто просто робити ще одну годівницю для "рідних" олігархів. Умови допуску до нових конкурсів мають бути одночасно "прохідними" для українських учасників (але далеко не для всіх) і при цьому дуже жорсткими".

…Домогтися цього буде непросто, але держава саме для того й існує, щоб визначати справедливі й зрозумілі правила гри та домагатися їхнього виконання.

Смішно, але ті самі завдання (як світлу мету) декларують і нині. Але сумнівів у щирості декларантів стало куди більше...

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
7 коментарів
  • Maks Asgard 22 октября, 15:47 Злочинна влада корупціонерів та олігархів за 25 років пограбувала …і мертвих, тих хто будував економіку радянської України, і живих, тих хто рабською працею працює на цю владу та олігархів, і ненароджених, тих кому прийдеться віддавати борги злодійської влади. Мільйони людей вийшли на Майдан в першу чергу з почуттям відновлення справедливості та гідності. Наразі маємо у владі банду злодіїв, що пограбувало девальвацією та втраченими заощадженнями населення в банках, примножила свої матеріальні статки на війні та горі людей. Якщо клан Порошенко та олігархи остаточно пограбують держвласність та с/х землю, буде велика нагода новій владі ввести компенсаційні податки( британський аналог WIND FALL TAX) на привласнене майно новітніх олігархів для наповнення пустого Пенсійного та соціальних фондів, відчутного збільшення пенсій, заробітних плат працівників освіти, медицини та соціальної сфери, відновлення соціальної справедливості. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Maks Asgard 22 октября, 15:46 Є лише якась абстрактна квазіліберальная ідея, що присутність держави в економіці має бути мінімальним, оскільки нібито приватні компанії ефективніше державних; що приватний бізнес - це фактично синонім конкуренції і, отже, зниження собівартості і споживчих цін, оновлення виробництва та загального процвітання. При цьому, як правило, не наводиться жодних статистичних та економічних розрахунків і пропонується вірити на слово. Протиставлення приватного бізнесу державному неконструктивно. Більш того, всюди в світі має місце посилення позицій держави, особливо в країнах, стурбованих проблемами індустріалізації та сталого швидкого економічного розвитку. Наприклад, дослідження експертів також не дають суттєвих відмінностей ефективності між приватними і державними компаніями , оскільки в сучасній економіці функція управління відділена від власності, і між приватними і державними компаніями відбувається інтенсивний обмін кадрами. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Maks Asgard 22 октября, 15:43 Шахраї при владі заявляють - все потрібно приватизувати, так як державне фактично ними ж пограбовано. Вони ратують за торжество приватної власності. Вони шантажують суспільство і займаються підміною понять: замість приватної власності мільйонів акціонерів (існування фондового ринку), вони підсовують встановлення монополій одноосібного володіння, ведучи економіку до олігархізації, феодальної клановості, для отримання монопольної ренти. Наївно вірити в те, що олігархія буде платити справедливі податки, а бюджет не буде пограбований ними і їх лакейською корупційної владою. Гроші, які надійдуть від приватизації в держбюджет в більшості будуть розкрадені корупційною владою. Громадськості не пояснюють необхідність і нагальність приватизації стратегічної власності (портів, обленерго ОПЗ, Турбоатома, частина оборонки). Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Maks Asgard 22 октября, 15:38 У правовій державі, де шанують Закон і поважають свою культуру, ментальність, історію і т.д., стратегічні держкорпораціі грають роль балансу на ринку праці, заробітної плати, підтримки стратегічних проектів і соціальних стандартів. Не завжди одноосібний господар психічно адекватний, не кажучи про рівень моралі,та інтелекту, - прикладів безліч! Подивіться на наших олігархів, якими керують з держави-агрессора.В сьогоднішній еліти при владі не має ні ідеології державотворення, ні політичних принципів, а тільки несамовите бажання до задоволення надмірних егоїстичних прагнень, аж до дикого збочення та хизування пограбованим. Менталітет злодіїв. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Maks Asgard 22 октября, 15:36 Хотілось запитати експертів чи знають вони, як існує ринок електоенергії у Франції чи що вони знають про державну корпорацію CODELCO -чилійська національна мідна корпорація, найбільший в світі виробник меді.Компанія відраховує до бюджету 10% валютної виручки від продажу міді, а також весь прибуток, що отримується понад запланованої. У 2007 році в бюджет було перераховано US $ 7,394 мільярдів.Або Іспанська Мондрагонска кооперативна корпорація?.В сучасній економіці функція управління відділена від власності, і між приватними і державними компаніями відбувається інтенсивний обмін кадрами. В результаті ефективність компанії визначається не формою власності, а виключно компетенцією і професіоналізмом конкретних менеджерів. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Maks Asgard 22 октября, 15:35 Не варто чекати ефективною роботу якогось міфічного ринку електроенергії та газу, коли регулятор очолює представник головного корупціонера країни, а енергетичні активи перебувають у власності олігархів, що набули їх в корупційний спосіб під час приватизації в епоху Кучми-Януковича. І які в своїй більшості пов'язані з кримінальною клікою Кремля.Що значить природні монополії в руках одноосібного офшорного володіння олігархів? Це значить постійна корупційна загроза через регулятора, якого призначає Президент чи навіть Кабмін за дорученням ВР.Це значить втрата конкурентоспроможності України в міжнародному поділі ринків та праці.Можна в цьому заперечити, що держава неефективний власник. Але хто зробив державу неефективною? Вірно - корупціонери, яким суспільство дало можливість безкарно грабувати! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Maks Asgard 22 октября, 15:27 Замість націоналізації енергетики антинародна влада корупціонерів сміцнює олігархічну модель економіки. Більше читайте тут: http://gazeta.dt.ua/energy_market/oblenergo-sezon-polyuvannya-vidkrito-_.html Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.02
EUR 27.92