Прозора робота — карта для інвестицій

Тарас Ткачук 19 листопада, 00:00
добыча газа
kmu.gov.ua

Читайте також

Нещодавно одна з профільних асоціацій заявила, що податковий тягар і відсутність заходів з дерегуляції зменшують інвестиційну привабливість нафто- і газовидобувної галузей. У цих умовах, на думку бізнесу, потреба в іноземному капіталі критично важлива для реалізації програми Кабміну зі збільшення видобутку газу та забезпечення внутрішніх потреб за рахунок власного видобутку. За оцінками, наприклад, ПАТ "Укргазвидобування", річні капітальні витрати мають зрости вдвічі — до 1,37 млрд дол. на рік.

В Україні зусилля із залучення інвестицій зосереджено в Мінекономіки. Створено й Національну інвестиційну раду, яка за ідеєю повинна стати потужним інструментом формування інвестполітики держави. Одним із головних напрямів її діяльності буде залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Дотепер левова частка прямих інвестицій була за фактом поверненням раніше репатрійованого прибутку українських бізнес-груп.

Слід зазначити, що обсяг ПІІ в 2015 р. скоротився майже втричі порівняно з 2012-м. А 2014-го обсяг інвестицій упав до критичної позначки в 410 млн дол., тобто до мінімуму за всі роки спостережень.

За перші дев'ять місяців 2016 р. дефіцит поточного рахунку платіжного балансу України становив 2,3 млрд дол. (або 3,5% від ВВП). А це і тиск на багатостраждальну гривню та її курс.

Більша прозорість у видобутку — спосіб спростити доступ до іноземного капіталу й вийти на якісніший рівень діалогу з іноземними інвесторами, збільшити довіру до галузі в цілому та зменшити інвестиційні ризики.

Стандарт Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ, EITI) підтримують понад 90 великих компаній, що брали участь у нафтовій, газовій, гірничодобувній галузях промисловості і в торгівлі сировинними товарами, а також інституціональні інвестори. У світі під їхнім управлінням перебувають активи загальним обсягом понад 19 трлн дол. Це перевищує ВВП Євросоюзу або США.

Прозорість видобувних галузей стала фактично світовим трендом. Звіти, підготовлені в рамках ІПВГ, допомагають також оцінити рівень інституційних реформ у видобувній галузі та податковій системі.

Згідно з дослідженням, виконаним на основі даних 81 країни світу, здобуття державою статусу кандидата ІПВГ збільшує обсяги припливу прямих іноземних інвестицій у ВВП на 2%, тоді як країна-виконавець ІПВГ збільшує цей показник на 5,3%.

В України в цьому аспекті теж є реальні рухи. Так, у 2015 р. було підготовлено й оприлюднено (хоча і з великими зусиллями) перший звіт України за стандартом Ініціативи прозорості видобувних галузей. Непогано, що основні представники відповідального бізнесу підтримали процес і готові надалі брати участь у підготовці звітів ІПВГ для відкриття інформації про зроблені платежі.

Однак документ також підтвердив необхідність зафіксувати розкриття інформації на законодавчому рівні. Тим більше, що, за умовами Угоди про асоціацію, Україна повинна запровадити законодавство ЄС про фінансову звітність великих, суспільно значущих і видобувних підприємств. Тому актуальність проблеми тільки зростає.

Приміром, при підготовці першого звіту інформацію надали лише 38 зі 120 видобувних компаній у галузі нафти й газу. А три десятки компаній узагалі неможливо знайти.

Зведення балансу платежів призвело до виявлення діри між звітами компаній і даними податкової майже в 3 млрд грн. Тому, як кажуть, є певні питання до достовірності даних.

Та перший млинець вийшов непоганим. Нині готують другий звіт ІПВГ України, більш розширений. Він охопить видобуток не тільки нафти й газу, а й вугілля, залізної руди, титану й марганцю. Збір цих даних — захопливе (і ненудне) заняття.

Прийняття законопроекту "Про розкриття інформації у видобувних галузях" зробить обов'язковим надання звітності для всіх великих компаній, що займаються видобутком корисних копалин загальнодержавного значення. Відкритість фінансової інформації допоможе владі, суспільству й потенційним інвесторам чітко розуміти ситуацію в кожному секторі та, як результат, об'єктивніше формувати систему видачі ліцензій і дозволів, а також встановлювати адекватні ставки податків і рентних платежів.

Нові умови також зроблять більш зрозумілими правила гри для компаній, які вже звикли працювати за аналогічними правилами в США, Канаді, Австралії, країнах ЄС. Створюючи рамкові умови для інвесторів, вони знижують ризики для операційної діяльності. Інакше кажучи, Україну охочіше розглядатимуть як місце для розширення бізнесу.

У свою чергу, і українські компанії одержать можливість залучати капітал на вигідніших умовах — запровадження стандарту ІПВГ допомагає пом'якшити інвестиційні та знизити операційні ризики, зменшити вартість капіталу й спростити доступ до нього. Ті ж рейтингові агентства Standard&Poor's, Moody's і Fitch використовують відповідність стандарту ІПВГ при оцінці ризиків.

Фактично зараз Україна демонструє бажання до реформ, прагнення до прозорості. А це, крім усього іншого, істотний фактор для інвестора. У результаті країна (та її бізнес) одержує не тільки репутаційні вигоди від більшої прозорості та кращого управління, а й збільшення обсягів інвестицій. Страждають тільки ті, хто звик працювати "у темну", — стандарти ІПВГ реально зменшують можливості шахрайства з платежами.

Для нормальної видобувної компанії залучення інвестицій — це шанс, що відкриває можливості для розширення її діяльності. Заодно це відкриває можливості й для підрядників у суміжних галузях з надання послуг. Що, у свою чергу, стимулює їх до розвитку й удосконалення технологій.

Кумулятивний ефект для економіки, за оцінками експертів, мінімум утричі перевищує обсяг залучених інвестицій.

Результатом залучення прямих іноземних інвестицій є поліпшення платіжного балансу через скорочення імпорту енергоресурсів і його заміщення власним видобутком, а згодом — і вихід на експорт.

Іноземні інвестиції також посилять ринкову конкуренцію. В Україні поки що є високий рівень концентрації виробництва в енергетиці. Так, у 2015 р. на державну компанію "Укргазвидобування" припадало 73% загального обсягу видобутку газу, частка напівдержавної "Укрнафти" на ринку видобутку нафти становила 68%, а частка ДТЕК у видобутку вугілля в Україні за підсумками минулого року перевищила 72%.

У цих умовах підприємства з іноземними інвестиціями будуть спонукати конкуренцію на ринку, а інші гравці — вигравати завдяки таким перевагам, як висока продуктивність праці, кращий маркетинг, нові технології тощо. Підвищення конкуренції є одним із факторів, що сприяють зменшенню загального рівня виробничих витрат.

Звичайно, Ініціатива прозорості видобувних галузей не є чарівною паличкою. Але це життєво необхідний інструмент, що запускає ланцюгову реакцію в економіці. Яка, у свою чергу, вплине як на капіталізацію, так і на подальший розвиток і модернізацію енергетичного сектору. Від цього в підсумку виграють кінцеві споживачі. Так було в багатьох країнах, черга за нами.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 25.90
EUR 27.56