Тарифи на тепло: чому так дорого?!

Сергій Пінчук 6 вересня 2013, 19:25
Тарифы на тепло

Читайте також

Найістотнішою складовою в оплаті житлово-комунальних послуг для населення є оплата за постачання тепла та гарячої води. Кожного року з початком опалювального сезону більшість мешканців багатоповерхівок отримують квитанції на оплату комірного із в рази збільшеними сумами. І це при тому, що теплопостачання у сфері ЖКГ здійснюється за пільговими тарифами, які далеко не покривають собівартості цієї послуги. Навіть важко уявити, що станеться, якщо населення змусять платити повну вартість доставленого у помешкання теплоносія. Чому ж теплопостачання є настільки дорогим?

Куди дівається тепло. Мовою цифр

В оновленій Енергетичній стратегії України на період до 2013 р. (див. DT.UA №30 від
23 серпня 2013 р. "Стратегія без візії")
наводяться зведені статистичні дані щодо стану та прогнозів розвитку енергетичного ринку України, в т.ч. виробництва тепла. Навіть поверховий аналіз наведених там цифр дає змогу зрозуміти принципи формування вартості теплопостачання.

Отже, станом на 2010 р. загальна кількість опалювальних котелень у системі теплопостачання країни становить 33312 одиниць. Потенціал сумарного виробництва теплової енергії наявних систем центрального теплопостачання перевищував 750 млн Гкал на рік. Фактичний відпуск теплової енергії всіма джерелами систем центрального теплопостачання в останні роки становить близько 140 млн Гкал на рік з тенденцією до подальшого зниження. Коефіцієнт корисної дії котелень у цілому можете вирахувати самі.

Основними споживачами теплової енергії є житлово-комунальне господарство (ЖКГ) та безпосередньо населення — близько 70%. Виробляють теплову енергію для забезпечення потреб населення України системи централізованого теплопостачання, до яких підключено близько 11 млн квартир, переважно у містах і селищах міського типу.

Близько 7 млн домогосподарств, здебільшого низькоповерхової забудови, користуються системами індивідуального теплопостачання.

Загалом протяжність теплових мереж у системі опалювальних котелень — 33,8 тис. км у двотрубному вимірі.

"Більшість мереж та джерел тепла не мають засобів інструментального контролю теплових втрат, тому точної інформації про втрати нема. Оцінно вони становлять не менш ніж 30%, а насправді можуть бути і більшими. Великі обсяги втрат тепла у теплових мережах пов'язані з їх незадовільним фізичним станом, сьогодні зношеність магістральних і розподільчих мереж сягає 70% їхньої загальної протяжності" — зазначають автори стратегії. Крім того, "…морально застарілі групові і центральні теплопункти мають недосконалі системи регулювання відпуску теплової енергії за температурою повітря. Це спричиняє додаткові втрати теплової енергії, які оцінюються у 10-15%."

Тобто сумарно урядовці оцінюють тепловтрати від виробника теплоносія до споживача на рівні 40-45%! Як ви вважаєте, хто за це платить? Відповідь також міститься у Енергостратегії: тариф обчислюється на стадії відпуску теплоносія у мережу і формується він "від витрат". 

Цитую: "Чинна практика обчислення тарифів на теплову енергію на стадії її відпуску у мережі призводить до відсутності фінансових стимулів до реконструкції тепломереж, що зумовлює низькі темпи їх відновлення. Що стосується інвестицій в основне обладнання ТЕЦ і котельних, то чинний порядок призначення тарифів на теплову енергію регулятором за принципом "від витрат" істотно знижує зацікавленість у реальному підвищенні ефективності системи центрального теплопостачання".

Фактично нікого не цікавить, якої якості, а точніше температури, теплоносій отримують споживачі — все уже оплачено. І це при тому, що розробники Енергостратегії визнають: системи централізованого теплопостачання мають значні втрати виробленої теплової енергії на стадії транспортування і розподілу тепла, часто трапляються аварії тепломереж...

Що нас очікує
в недалекому майбутньому?

З усього зазначеного можна зробити кілька оптимістичних висновків:

— уряд розуміє всю глибину кризи галузі теплопостачання: зношеність мереж, неефективність роботи діючих котелень, відсутність засобів обліку, що унеможливлює навіть оцінку реального обсягу тепловтрат;

— уряд не задоволений принципами формування тарифу на послуги теплопостачання, за якого оператори ринку не мають жодної зацікавленості в інвестуванні у зношені мережі чи встановленні засобів обліку.

Проте на цьому позитив і закінчується. Адже заплановані урядом зміни стануть справжнім випробовуванням для гаманців пересічних громадян, переважно мешканців багатоповерхівок.

Ось основні заплановані заходи:

1. До кінця 2014 р. теплові електростанції, теплоелектроцентралі та розподільчі мережі підлягають повній приватизації. Метою приватизації є залучення власників для підвищення ефективності функціонування підприємств, а також отримання недержавних інвестицій на розвиток галузі.

2. Потрібне налагодження всеосяжного автоматичного контролю та комерційного обліку теплових потоків на всіх стадіях виробництва, транспортування, розподілу та використання теплової енергії. Це створить необхідні економічні передумови для впровадження енергоефективних проектів у сфері реконструкції зношених сьогодні теплових мереж із підвищенням їх економічності і надійності.

3. Відмова від субсидіювання виробництва тепла і перехід до впровадження механізмів адресних субсидій соціально незахищеним верствам населення. Це означає, що тільки найбідніші верстви населення отримуватимуть знижку на оплату тепла у вигляді державних субсидій. Решта сплачуватимуть повну його вартість.

4. Реалізація енергозберігаючих заходів у секторі споживання передбачає зниження питомого споживання тепла приблизно на 30% за рахунок підвищення термоефективності будинків із застосуванням сучасних норм і стандартів у будівництві, насамперед у сфері будівництва і реконструкції житлового та промислового будівельного фонду.

Такі дії є логічними і можуть привести до бажаного результату: інвестиції в галузь, тотальний облік, заходи з енергозбереження в будинках, субсидії для найбідніших…

Проте, як завжди, виникає питання: за чий рахунок відбудуться усі ці поліпшення? Відповідь очевидна.

По-перше, тарифи на енергоносії, що використовуються для виробництва теплової енергії (газ, електроенергія, вугілля тощо), включатимуть не тільки реальну вартість продукування такого носія, але й інвестиційну складову. Наприклад, до вартості електроенергії, виробленої атомною електростанцією, буде закладено і вартість будівництва самої АЕС, а це зовсім не дешево: за оцінками авторів Енергостратегії, зведення АЕС потужністю 5 ГВт коштує
160 млрд грн. 

По-друге, "при реконструкції наявного житлового фонду особливої уваги заслуговує переобладнання внутрішньобудинкових теплових мереж за двотрубною схемою із впровадженням термоклапанів, поквартирних систем обліку споживання теплової енергії", — зазначають розробники Енергостратегії.

Здогадайтеся, хто має їх термомодернізовувати. ЖЕКи? Місцева влада? Це було б логічно, оскільки саме вони є балансоутримувачами багатоповерхових будинків. Проте, згідно з Національним планом дій на 2013 р. щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 рр. "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженим указом президента України, ще до 2014 р. із законодавчих актів у сфері ЖКГ поняття "балансоутримувач будинку" буде вилучено. В результаті власники квартир будуть остаточно визнані співвласниками будинків, а місцева влада не матиме до них жодного стосунку. Тож хто має опікуватися модернізацією будинків? У цьому контексті, ще одна цитата з Енергостратегії: "…вагомим фактором підвищення ефективності використання тепла повинна стати зміна поведінки споживачів завдяки дії тарифних та нетарифних стимулів".

По-третє, тільки невиправні оптимісти можуть сподіватися, що за сучасного стану державного бюджету значна частина населення отримає від держави субсидію на оплату комунальних послуг. Цікаво, який відсоток населення буде віднесено до соціально незахищених категорій і які ще перешкоди для отримання субсидій, крім уже існуючих (наприклад, наявність автомобіля чи відсутність офіційного працевлаштування), будуть встановлені урядом?

Можливо, все минеться?

Чи будуть насправді впроваджені описані в оновленій Енергетичній стратегії України плани — покаже час. Адже програм та стратегій за 22 роки незалежності України написано багато… 

Проте безсумнівним залишається той факт, що в такому стані система теплопостачання України не зможе функціонувати вічно. Уся галузь потребує докорінного реформування, залучення величезних інвестицій.

Але ми маємо чітко розуміти, що в кінцевому результаті всі зміни та інвестиції тим чи іншим чином будуть оплачені споживачами тепла, 70 відсотків з яких є прості громадяни, переважно мешканці багатоповерхівок. Тому при проведенні будь-яких реформ у галузі теплопостачання надзвичайно, критично важливо враховувати не тільки міжнародний досвід, передові технології та економічну доцільність, а й фінансові можливості пересічної української сім'ї.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
18 коментарів
  • Юрий Скачко 13 сентября, 08:04 Уважаемый Автор! Первый шаг в реализации теплосбережения жильцами многоэтажек и снижении оплаты за тепло мне видится достаточно простым: домовые терплосчетчики. Работая в фирме "Сититерм", мне доводилось их устанавливать. Для жильцов многоэтажки это не смотрится сильно затратным, а оплата станет привязанной к потребленному теплу, хоть и коллективно потребленному. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Розаліта 10 сентября, 11:53
    Автор Сегодня, 10:27 У дискусії народжується істина. Ще раз наголошу: все що Ви пишете - правильно. За Вашими ж словами, в Україні формалізовано до 7 % власності. Так от, в тих будинках, де створено ОСББ питання ухвалення рішень щодо управління спільною власністю врегульовано законом. А як приймаються рішення в інших 93 % будинках? Згідно наведених Вами норм Цивільного кодексу та рішень КС, - консенсусно, тобто за умови згоди 100 % власників. Я вже писав про те, що у висотках це практично нереально. Тому, допоки не вийде закон про засади прийняття рішень у будинках, де немає ОСББ - ЖЕКи і далі їх обслуговуватимуть. Розаліто, мені теж це не подобається, я теж проти цього, але іншого правового механізму на сьогодні немає. А загалом, дякую Вам за цю дискусію - Ви змусили мене пояснити те, чого немає у статті.
    Шановний авторе, а ви вийдіть на вулицю і поцікавтеся у звичайних громадян, кому, на їхню думку, належить багатоквартирний будинок, майно територіальної громади (і яке воно є на даний момент). Більшість із них, думаю відсотків так 95, навіть не підозрює, що саме вони є його співвласниками, і це стосується не лише багатоквартирних будинків. У ЦК України написано "Власність зобов*язує". Те, що громадяни не цікавляться своїми правами та, як наслідок, обов*язками, що з них виходять, і спричинило таку ситуацію. Більше того, громадяни навіть не цікавляться тим, кому і за що вони сплачують (див.лінк http://www.youtube.com/watch?v=6oJNn96bkNo ) Тобто - як наслідок - добровільно дозволяють себе обкрадати. Якщо від виборців немає запиту на наявність такого закону, а його немає, бо виборці навіть не підозрюють, що їх дурять та обкрадають, законотворці, самі, просто так, не будуть писати і приймати закон, котрий затруднить та обмежить їхні прибутки :-) У цьому контексті також цікаво проаналізувати, котра із наразі наявних політичних сил (особливо опозиційних) заморочується цим питанням... Ніяка...
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • oles 10 сентября, 08:34 гарна стаття!!!! суперський журналюга цей Сергій!!! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • rottweiler 8 сентября, 16:18 Латвия.Рига! цена 1 куб метра газа для газовой плиты в квартире отопление централизованное 1,15$ 1квт электроэнергии сегодня - 0.15$ C 1 апреля 14г -0.20$ 1 куб.м холодной воды - 1.35$ Подогрев воды 1куб. метр 2.63$ не путать с "ГОРЯЧАЯ ВОДА" Горячая вода у нас это40- 50С температура 1.35+2.63=3.98$Латвия.Рига! Средняя З,П, на сегодня 500$ Проезд в общественном транспорте /зарание купленый талон/ -0.94$ Покупая талон у водителя - 1.32$ 0.5кг хлеба всреднем 1.2$ Отопление - рекомендую читать сидя, а некоторым и лёжа 1кв.м - 2.4$ зто средняя цена -10C при -20 Х 2=4.8$ Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Dmitry Neteta 7 сентября, 19:52 Автор, ваша правовая позиция по многоквартирным домам не является верной. Советую вам проконсультироваться по этому вопросу с юристами, являющимися специалистами в этой сфере. Удачи!
    Автор 9 сентября, 18:30
    Пане Dmitry, це не є моя правова позиція - це опис реального стану речей. Зрештою, готовий з Вами дискутувати, якщо Ви вкажете на спірні, на Вашу думку, моменти.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Розаліта 7 сентября, 19:24 Шановний авторе! Ну чого ж ви так погано вчите матчастину та пишете ахінєю, затуманюючи свідомість читачам?! 1. В Україні формалізовано лише 5-7% власності, в залежності від методик підрахунку; 2. Усі ті будинки, про котрі ви говирите, були незаконно проголошені комунальними сесією міськради наприклад; поняття "комунальна мафія" вам щось говорить?!; 3. Більшість людей тупо не має поняття, шо йдеться про їхню власність і за що саме вони сплачують; саме тому лише в Києві на тих приблизно 6 тис. будинках (+/-), де немає ОСББ чи кооперативу, різниця між сплаченими і наданами послугами становить за рік близько мільярда гривень, ось це і називається - комунальна мафія; 4.ЖЕК наразі, виходячи з мною цитованих документів, взагалі обслуговує будинки, де нема кооперативу чи ОСББ, без будь-яких правових підстав. Чому ви вчепилися до радянського терміну "баланс", коли, за здоровою логікою, його витіснило поняття колективна сумісна власність співвласників?! Тільки співвласники (у формі ОСББ чи кооперативу або консенсусом у разі їх відсутності) вирішують, хто обслуговуватиме їхній будинок. Прочитайте, будь ласка, повністю мною цитовані рішення Конституційного суду :-) Також у статті 319 ЦК України Здійснення права власності, у 4 частині написано, що "Власність зобов'язує" :-)
    Автор 9 сентября, 18:22
    Шановна Розаліто, матчастину, тобто теорію, Ви знаєте добре. От тільки реалії життя, на жаль, далекі від теоретичних викладок. Вам відомо багато фактів, коли мешканці багатоповерхівок консенсусом, тобто рішенням 100 % власників, визначили обслуговуючу організацію? Проблема в тому, що на сьогодні немає закону, який би регулював принципи управління спільною сумісною власністю у спосіб, який не передбачає одностайне рішення власників усіх без винятку квартир будинку! Зараз Мінрегіонбуд напрацював тільки проект такого закону, багато з положень якого є надто дискусійними. Можете ознайомитися з ним на сайті Міністерства. Допоки закон про засади спільного управління сумісною власністю не запрацює - імплементувати норми Цивільного кодексу і Рішень КС можуть хіба мешканці малоповерхової забудови - на 2-3 поверхи, де реально отримати рішення 100 % власників квартир. А як зібрати усіх власників 180 чи 350 квартирного будинку? Ось тому ЖЕК і обслуговує ці будинки, як Ви зазначаєте "без правових підстав".
    Розаліта 10 сентября, 00:37
    Прикольно, шановний авторе. Але я, проста верстатниця, від котрої ви тут отримуєте лікбез, не називаю себе експертом у галузі комунального господарства і не є керівником Рівненського центру "Соціальне партнерство" із нефункціонуючим вебом. Тим не менше, наразі на практиці єдиним легітимним шляхом (виходом) для співвласників багатоквартирних будинків є створення ОСББ, не дивлячись на те, що його правова природа досить недолуга (створити саме ОСББ недостатньо, також потрібно, щоб воно було дієве та ефективне). Дозволю собі тут навести цитату із Вікіпедії :-) "ОСББ — це неприбуткова юридична особа, створена власниками житлових та нежитлових приміщень для спільного користування, утримання та управління своїм будинком та прибудинковою територією, а також для юридичного оформлення їхніх майнових прав на будинок та прибудинкову територію. ОСББ створюється на основі права сумісної власності і представляє лише співвласників нерухомості, щоб самостійно вирішувати - хто обслуговуватиме будинок, які будуть внески на його утримання (квартплата), кому здавати в оренду нежитлові приміщення тощо, куди витрачати гроші. Ефективне використання коштів і контроль приводять до якіснішого та раціональнішого утримання будинку." А ви, замість того, щоб пояснювати людям алгоритм та потребу його створення у своєму опусі оперуєте поняттям "баланс" та "балансоутримувач". І пишете, наприклад, наступне: "В результаті власники квартир будуть остаточно визнані співвласниками будинків, а місцева влада не матиме до них жодного стосунку." Це як?! Тому мені відверто незрозумілий ваш подив як стосовно моєї особи так і стосовно українського недосконалого правого регулювання. Судячи з наявного, створювали його такі ж як і ви.
    Автор 10 сентября, 10:27
    У дискусії народжується істина. Ще раз наголошу: все що Ви пишете - правильно. За Вашими ж словами, в Україні формалізовано до 7 % власності. Так от, в тих будинках, де створено ОСББ питання ухвалення рішень щодо управління спільною власністю врегульовано законом. А як приймаються рішення в інших 93 % будинках? Згідно наведених Вами норм Цивільного кодексу та рішень КС, - консенсусно, тобто за умови згоди 100 % власників. Я вже писав про те, що у висотках це практично нереально. Тому, допоки не вийде закон про засади прийняття рішень у будинках, де немає ОСББ - ЖЕКи і далі їх обслуговуватимуть. Розаліто, мені теж це не подобається, я теж проти цього, але іншого правового механізму на сьогодні немає. А загалом, дякую Вам за цю дискусію - Ви змусили мене пояснити те, чого немає у статті.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Автор 7 сентября, 18:45 Тим не менше, станом на сьогодні усі багатоповерхові будинки, які не є кооперативними чи ОСББ, перебувають на балансі обслуговуючих їх ЖЕКів, а рішення про передачу будинку на обслуговування від одного ЖЕКу до іншого приймається місцевою радою від імені територіальної громади. Навіть якщо у будинку приватизовано 100 % квартир, він все одно на балансі ЖЕКу. Парадокс, але це факт. Закон про управління спільною сумісною власністю у будинках зараз тільки виставлений на обговорення на сайті Мінрегіонбуду. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Розалита 7 сентября, 11:24 "Враховуючи викладене, ані держава, ані територіальна громада, ані забудовник не можуть бути «балансоутримувачами», якщо вони не є одноосібними власниками та/або не мають договору з іншими співвласниками та/або колективного рішення всіх співвласників багатоквартирного будинку щодо укладення договору про утримання будинку «на балансі»" Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Розалита 7 сентября, 11:21 Ага, единственное место всё таки обнаружили. НО! "За наявною інформацією, на сьогодні в Україні приватизовано біля 90% житлового фонду. Отже, наразі фактично кожен багатоквартирний житловий будинок є співвласністю власників квартир та нежитлових приміщень, що в свою чергу виключає можливість його перебування у власності держави та територіальних громад. Згідно статті 355 Цивільного Кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Згідно статті 356 Цивільного Кодексу України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю; суб’єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Відповідно до статті 358 Цивільного Кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Тобто, рішення щодо управління та розпорядження майном, яке має статус співвласності, має прийматись співвласниками за їхньою згодою." Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Автор 7 сентября, 10:33 Розалита, бардак не в голове автора, а в законодательстве. Все Вами написанное - правильно. Но есть еще и Закон "О жилищно-комунальных услугах", ст.1 "балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;"
    Dmitry Neteta 17 сентября, 09:10
    Ключевое значение здесь имеет фраза "ВЛАСНИК або юридична особа, яка ЗА ДОГОВОРОМ з власником..." Как видите, есть всего 2 варианта пребывания имущества "на балансе": 1. Множество собственников, не создавая юр. лицо, управляют своим имуществом самостоятельно с помощью механизмов, установленных ГКУ для общей совместной собственности; 2. Собственники, в рамках этих же механизмов (т.е. единогласно для общей совместной собственности), принимают решение о передаче своего имущества "на баланс" юр. лица - ЖЭК, ТСЖ, тер. громада и пр. Таким образом, если собственники имущества единогласно не приняли решение о передаче дома в управление юр. лицу, ни о каком постороннем "балансодержателе" не может идти речь. Собственники сами отвечают за свой дом. На сегодняшний день идет некоторая несознательная (а в большинстве случаев вполне сознательная) кампания по введению населения в заблуждение заинтересованными лицами и организациями. Патерналистски настроенное население с готовностью отдает право на управление своим имуществом третьим лицам, веруя, что советский союз все еще жив и в случае форс-мажора государство обязано будет им возместить стоимость их жилья или предоставить новое. Заинтересованные лица всячески поддерживают эти настроения, поскольку знают, что обслуживают дома без каких-либо правовых оснований, не заключая с собственниками договоров, поэтому не несут никакой правовой ответсвенности за неисполнение обязательств. Ибо обязательств как таковых и нет
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.29
EUR 28.59