Як ми будемо зимувати?

Алла Єрьоменко 12 вересня 2014, 19:45
КОБОЛЕВ

Читайте також

Це основне запитання, з яким DT.UA звернулося до голови "Нафтогазу України" Андрія КОБОЛЄВА. Однак головну тему ми "розшифрували", тобто поставили ще двадцять уточнюючих запитань. Сподіваємося, що відповіді керівника НАКу на більшість із них підкажуть, як нам бути, і дадуть хоч трохи надії співгромадянам. Попереджений — отже, озброєний. 

— Андрію Володимировичу, за великим рахунком, до вас одне запитання: як ми будемо зимувати? Який газовий баланс України на майбутній осінньо-зимово-весняний період 2014–2015 рр. у разі продовження АТО і, дай Боже, при припиненні бойових дій на Сході країни? Тобто який обсяг газу має Україна загалом і НАК "Нафтогаз України", зокрема? А точніше: скільки газу видобуто, видобувається і буде видобуто "Укргазвидобуванням" і "Укрнафтою"? На який обсяг, зокрема, реекспортного газу може розраховувати Україна? Яка ціна цього газу? 

— Ситуація складна, але дати їй раду реально. У нас є глобальне завдання збереження країни. Є важлива складова цього завдання — домогтися енергетичної незалежності. Для цього ми в Україні повинні підвищити енергоефективність усього — від житлових будинків до підприємств. За умови жорсткої економії та наявності поставок газу з Європи зиму ми зможемо пройти відносно спокійно.

— Що в балансі?

— За поточним балансом газу, погодженим із Кабінетом міністрів, очікується, що за осінньо-зимовий період 2014–2015 рр. українські споживачі використають близько 26 млрд кубометрів газу, 10 млрд із яких — газ, що видобувається в Україні. Ще близько 6 млрд кубометрів ми очікуємо забезпечити завдяки поставкам з Європи — зі Словаччини, Угорщини та Польщі. Решту плануємо взяти із запасів у наших підземних сховищах газу (див. табл. 1 на 8-й стор.).

Основними споживачами газу залишаються населення та теплогенеруючі підприємства (в основному ТКЕ). Очікується, що промисловість використає близько 6 млрд кубометрів.

Щоб дотриматися балансу, у цьому сезоні Україні необхідно знизити споживання газу на 20% порівняно із сезоном 2013–2014 рр. "Нафтогаз" запропонував план, згідно з яким промисловість і теплогенеруючі підприємства (ТКЕ і ТЕЦ) скоротять споживання газу на 30%, бюджетні установи та населення — на 10%. За перші вісім місяців споживання вже зменшилося на 5 млрд кубометрів порівняно з минулим роком, тож тенденція до його скорочення є.

Скоротити 10% на рівні населення — цілком здійсненне завдання. 

Результат залежить від того, наскільки наші громадяни будуть готові поборотися за те, щоб вистояти цю зиму без російського газу. Ми зі свого боку робимо всі можливі кроки. За дуже жорсткої протидії "Газ­прому" ми в рекордні строки відкрили новий канал для поставок зі Словаччини та ведемо переговори про "великий реверс". Ми домовилися про поставки газу з європейцями за цінами значно нижчими від російських і продовжуємо переговори з додатковими постачальниками. Нам вдалося сформувати істотні запаси в ПСГ.

Однак усі повинні розуміти, що проблеми газозабезпечення цієї зими не розв'язати без участі та сприяння домовласників і громадян. Тим більше, що така економія можлива в кожному будинку і в кожній квартирі, завдяки найпростішому раціональному використанню газу, гарячої води і тепла. У цієї категорії споживачів величезний ресурс економії. За останні десять років промисловість скоротила споживання газу більш як на 40%, а використання газу населенням залишилося практично на тому ж рівні (-1%).

Є ще одна ключова проблема — збільшення власного видобутку газу. Цього неможливо домогтися, поки не буде встановлено єдиної ринкової ціни на природний газ, принаймні на оптовому ринку. Це головний ресурс України для зниження залежності від імпорту.

ПАТ "Укргазвидобування" входить до десятки найбільших компаній світу за обсягами підтверджених запасів газу (див. табл. 2). Але основна частина цих запасів розташована на великих глибинах. Щоб використати цей ресурс, компанія повинна отримати можливість продавати свій газ за ринковою ціною. Це дасть їй можливість інвестувати у видобуток на великих глибинах. Нині із майже 2,5 тис. свердловин "Укргаз­видобу­вання" лише 42 —
завглибшки більш як 5 км.

Ціна видобутого в Україні газу має покривати не лише оплату поточного ремонту та операційні витрати. Потрібна нормальна, економічно обґрунтована собівартість, яка дасть змогу залучати інвестиції та впроваджувати сучасні технології. За розрахунками "Нафто­газу", це не менш як 200 дол. за тисячу кубометрів. "Укргаз­видобування" зараз не отримує і 30 дол. У результаті ми імпортуємо газ і підтримуємо чужий видобуток замість свого.

Цього року ми святкуємо
90 років української газової промисловості. За фактом, зі стартом видобутку на Дашавському родовищі почалася історія газової промисловості й усього СРСР (див. рис. [карта]). Чверть століття Україна була експортером газу, забезпечувала цим паливом Росію та інших сусідів. Саме українські фахівці проектували, будували і розвивали газотранспортну систему СРСР. Усе це було непросто, часто потребувало величезної витримки і значних зусиль. З урахуванням наших ресурсів ми просто зобов'я­зані перед старшими поколіннями відновити свої позиції хоча б тією мірою, щоб забезпечувати себе власним газом.

Словом, найближчими роками і владі, і громадянам слід зайнятися вирішенням великого комплексу проблем у газовому секторі. Стратегічна мета — реальна енергонезалежність країни.

Приватні виробники залишаються осторонь

— Скільки очікується видобутку газу недержавними компаніями і за договорами про спільну діяльність (СД, прошу читачів не плутати з угодами про розподіл продукції, УРП) в Україні за цей пе­ріод? Чи може "Нафто­газ" на нього розраховувати? Яка ціна цього газу?

— Якщо рахувати видобуток за договорами про спільну діяльність приватних виробників із державними компаніями і чистий видобуток приватних компаній, то в наступному зимовому сезоні вони матимуть у своєму розпорядженні 2,7 млрд кубомет­рів газу. В основному цей обсяг буде поставлено промисловим споживачам за прямими договорами. Ціна для них встановлюється національним регулятором і має бути ринковою, тобто відповідати цінам, за якими Україна може купувати імпортний газ.

Приватні добувачі болісно відреагували на пропозицію "Нафтогазу" закачувати до 1 січня 2015 р. у ПСГ 50% видобутого газу. Де-факто вони відмовилися брати участь у створенні резервного запасу газу для країни.

— Які запаси газу в ПСГ України і кому вони належать? Чи може НАК цей ресурс використовувати, на яких умовах? Яка ціна цього газу в кожному конкретному випадку?

— На сьогодні в українських ПСГ — близько 16 млрд кубомет­рів газу. З них "Нафтогазу" належить майже 12 млрд. До початку опалювального сезону ми розраховуємо, що вдасться створити ресурс у ПСГ не менш як 17 млрд кубометрів.

— Реверсні поставки газу в Україну: звідки і скільки щодоби, на чию адресу? Які ціни? Як використовується (куди і кому надсилається) цей газ? Як "Нафтогаз" має намір розподіляти наявний, видобутий і отриманий у реверсному порядку газ: пріоритети і варіанти?

— Ми отримуємо газ зі Словаччини, Угорщини та Польщі. Зі Словаччини газопровід може транспортувати до 27 млн кубометрів газу на добу, і він повністю завантажений. З Польщі ми теж отримуємо можливий максимум — 4,5 млн кубометрів на добу.

По Угорщині ситуація складніша. У зв'язку з ризиком відключення подачі газу "Газ­промом" через Україну угорці прийняли рішення про закачування газу в свої ПСГ, що обмежує обсяги газу, доступного для нас. Поки ми отримуємо з цього напрямку близько 4 млн кубометрів на добу з можливих 15 млн.

У серпні "Укртрансгаз" звернувся до приватних імпортерів з пропозицією завантажити вільні транзитні потужності з Угор­щини, але поки що без великого ефекту. Весь імпортований і видобутий газ, який залишається після задоволення поточних потреб країни, закачується в підземні сховища газу.

Газ у наших ПСГ
не має стосунку
до зобов'язань "Газпрому"

— Чи достатньо газу в ПСГ для підтримання "газпромівського" транзиту?

— Чинний контракт із "Газ­промом" передбачає доставку того обсягу газу, який ми отримали на східному кордоні Ук­раїни, на західний кордон протягом 36 годин. У нас нема домовленості з "Газпромом" про те, щоб виконувати його зобов'язання перед європейськими споживачами за рахунок газу з наших ПСГ.

— Чи має намір "Нафтогаз" погоджуватися на тимчасові (до рішення Стокгольм­ського арбітражу) транзитну ставку і ціну на газ для України, як запропонував на зустрічі в Мінську єврокомісар Г.Еттінгер? Чи свідомий НАК того, що навіть коли це буде тимчасове рішення арбітражу, воно все одно вплине на остаточний вердикт арбітражної інстанції?

— Продовження тристоронніх переговорів із газового питання планується найближчим часом, але точної дати поки що не визначено.

Ми опублікували нашу позицію з цих переговорів. Україн­ська сторона пропонує встановити тимчасову ціну на основі поточної ціни на європейських газових хабах мінус витрати на доставку газу до них з Росії. Це зрозумілий, ринковий спосіб, і він відповідає тому, як розвивається ситуація на європейському ринку газу. 

Ці принципи формування ціни ми вважаємо справедливими і ринковими. До арбітражу ми звернулися саме по справедливі і ринкові рішення.

Окрім того, ми наполягаємо на приведенні газотранспортних відносин із "Газпромом" у відповідність із зобов'язаннями Украї­ни за міжнародними договорами, які вже є частиною українського законодавства. Ми озвучили такі необхідні зміни:

1. Стороною транзитного контракту з "Газпромом" має бути "Укртрансгаз" як оператор ГТС, а не "Нафтогаз".

2. "Газпром" не може залишатися віртуальним оператором між "Укртрансгазом" і операторами ГТС Словаччини, Угорщи­ни, Польщі, Румунії.

3. Мають бути підписані стандартні угоди з балансування і з'єднання газотранспортних мереж.

4. Тарифну політику також необхідно привести у відповідність з євростандартами.

5. Технічні, юридичні та економічні умови транспортування газу територією України не повинні бути дискримінаційними для всіх учасників ринку.

Пропоновані нами зміни контрактів із "Газпромом" відповідають європейському енергетичному законодавству. Якщо ми зіштовхнемося з необґрунтованою відмовою з боку російських колег, нам знову доведеться перенести з'ясування спірних питань у судову площину.

Захід нам допоможе?

— Що очікує НАК і Україну в разі припинення транзитних поставок "Газпромом"? Яки­ми можуть бути фінансові та фізичні наслідки для НАКу і громадян України насамперед?

— Ймовірність припинення і транзитних поставок "Газпро­мом" ми оцінюємо як високу. Принаймні останні дії росіян, на думку "Нафтогазу", вказують саме на це. Якби спір між "Газ­промом" і "Нафтогазом" стосувався тільки комерційних відносин між нашими компаніями, його, певно, було б уже давно вирішено до загальної вигоди. Але в цій грі вищі ставки. Росіяни можуть спробувати використати Україну як інструмент для тиску на Єврокомісію. Найімовір­ніша тактична мета — домогтися передачі "Газпрому" в монопольне користування пов­них потужностей газопроводу OPAL. Най­більш імовірна стратегічна мета — забезпечити виключення проекту "Південний потік" з правил Третього енергопакета, що якраз і спрямований на зниження монопольної ролі постачальників газу.

Якщо в транзитний договір НАКу з "Газпромом" буде внесено запропоновані нами зміни, транспортування газу терито­рією України стане на порядок більш прозорим, контрольованим і цивілізованим. Поки "Газ­пром" протидіє цим пропози­ціям, він веде лише до ескалації проблеми.

Україна ніколи не перекривала транзиту. Ми завжди бездоганно виконували свої зобов'я­зання за контрактом, хоч би що заявляли росіяни. Тому ми запропонували європейським компаніям провести переговори про перенесення точки обліку купленого газу на східний кордон України і підписати договори на транспортування безпосередньо з "Укртрансгазом". Для додаткового комфорту європейських споживачів ми запропонували європейським операторам увійти на правах партнерів у СП з управління українською ГТС.

У схожій ситуації Україна вже опинялася в січні 2009-го. Перевага нинішньої ситуації в тому, що зараз нам вдається набагато активніше доносити нашу позицію до європейської сторони. Ми почали говорити з Євро­комісією про цю проблему ще навесні, тому в європейців є час підготуватися. На сьогодні європейські ПСГ заповнені майже на 90%. Хоча своїх потужностей ПСГ європейцям, на відміну від нас, на всю зиму не вистачить, навіть якщо їх заповнять повністю. Але на певний час цих запасів вистачить.

До того ж європейці зробили висновки з кризи 2009 г. За цей час вони вдосконалили свою мережу газопроводів і прийняли потрібне законодавство, щоб швидко приймати рішення в критичних ситуаціях. До січня, коли ситуація загрожує стати критичною, можливе рішення "Газ­прому" про відключення поставок газу навряд чи стане для ЄС сюрпризом.

Якщо допустити такий варіант розвитку подій, то отримувати газ із Європи, природно, буде складніше. Саме з цієї причини українцям дуже важливо максимально дбайливо ставитися до тих ресурсів, які ми маємо. Ми зможемо пройти зиму, якщо докладемо всіх розумних зусиль для економії газу, але кожен мусить взяти в цьому участь.

Щоб комфортно пережити зиму, утеплюємося

— Чи зможе при цьому ГТС України, як у січні 2009-го, працювати у внутрішньо­українському реверсному режимі та як довго?

— У нас дуже гнучка та надійна газотранспортна система. Як і європейці, цього року ми почали готуватися заздалегідь і провели певні роботи, щоб розширити потужності для роботи в реверсному режимі.

Питання залишаються по роботі в пікові періоди, коли температура нижче 20 градусів морозу триматиметься кілька днів поспіль. Ми робимо все можливе, щоб у ПСГ перед початком опалювального сезону було якнайбільше газу та щоб він витрачався якомога раціональніше. Але щоб у вас було тепло навіть у найхолодніші періоди, потрібно вже нині активно зайнятися утепленням своїх будинків і квартир.

— Чи зможе при цьому українська ГТС приймати реверсні поставки з Європи, якщо такі будуть? Від кого, на чию адресу та за якою ціною?

— Так, зможе. Але ми розуміємо, що досягти максимального завантаження буде складно.

— Заміщення природного газу: чим, як, коли, за чий рахунок і у скільки це обійдеться споживачам різних категорій в Україні та держбюджету?

— Україна — сільськогосподарська та вуглевидобувна країна. У нас величезні резерви заміщення газу іншими видами палива. Вугілля удвічі дешевше від газу як паливо. Ще дешевше може бути паливо з соломи та відходів деревообробки. У нас уже зараз є населені пункти, які повністю опалюються альтернативним паливом. Але перехід на альтернативне паливо штучно стримується через те, що ціна на газ для населення дотується з бюджету. Поки є дешевий газ, власникам теплогенерації просто невигідно переобладнувати виробництво під інші види палива.

Нині підприємства теплокомуненерго (ТКЕ) одержують газ для виробництва тепла для на­селення за пільговою ціною
1091 грн (без ПДВ) за тисячу кубо­метрів. Це дешевше, ніж інші види палива. У результаті 2013 р. в Україні 98,5% теплової енергії було вироблено з газу.

Фактично досі теплогенеруючі підприємства не були зацікавлені переходити з газу на інші енергоносії (наприклад, вугілля, торфобрикети, біопаливо). При інших варіантах палива собівартість калорії тепла для них збільшувалася б на 40–60%.

Ще один важливий фактор. У нашій країні за газ фактично можна не розраховуватися. Адже хто ж посміє відключити поставки газу населенню в холоди, навіть якщо ТКЕ не заплатить за нього? Зате компанія має право розраховувати на компенсацію з бюджету так званої різниці в тарифах (різниці між розрахунковою собівартістю та розрахунковою ціною реалізації тепла населенню, установленою регулятором. Ред.). Що більше продано калорій, то більше обсяг компенсації з бюджету. Це одна з причин, через яку у вас вдома у відносно теплий час батареї іноді топлять на повну потужність. Здавалося б, нераціонально.

При цьому, якщо перерахувати ціну різних видів палива в калорії, то газ виявиться дуже дорогим енергоносієм. При ціні імпортного газу 4,6 тис. грн за тисячу кубометрів ціна однієї базової одиниці енергії, гігакалорії, — 600 грн. А тонна вугілля українського видобутку кош­тує 1,6 тис. грн, відповідно до звіту Мін­енерго­вугільпрому. Ціна однієї гігакалорії при цьому — 250 грн. Навіть якщо вугілля доведеться везти з Поль­щі, ПАР або РФ, він не коштуватиме дорожче.

Глобально заміщення російського газу вітчизняним чи імпортним вугіллям вигідне для бюджету України. Таке заміщення не лише скоротить нашу потребу в газі, а й заощадить державі гроші на компенсацію різниці в тарифах. Головне — щоб у виробників тепла було бажання переобладнувати свої потужності та встановлювати твердопаливні котли. Крім того, їм доведеться змиритися з тим, що за таке паливо необхідно розраховуватися в повному обсязі та вчасно.

Щоб підтримати такі проекти, Кабмін прийняв постанову №293, якою передбачено стимулюючі тарифи на виробництво теплоенергії з заміщенням природного газу. Сподіваємося незабаром побачити результати.

— На скільки градусів у цей осінньо-зимовий сезон у домогосподарствах і держструктурах буде холодніше при централізованому опаленні?

— Ліміти для ТКЕ скорочені на 30%, але цього обсягу газу цілком вистачить, щоб виробити потрібну кількість теплової енергії. Достатню для того, щоб усі одержували теплоносій необхідної температури протягом усього опалювального сезону. Для цього потрібно, щоб весь ланцюжок передачі тепла від ТКЕ до будинку був якісно підготовлений до зими. Це відповідальність ТКЕ та місцевих адміністрацій. На засіданнях кризового енергетичного штабу в Кабміні вони кажуть, що робота з заміни та модернізації теплових котлів і ремонту мереж теплопостачання кипить. Подивимося, що буде реалізовано за фактом із того, що обіцяно на папері.

Крім ТКЕ, у підготовці до зими мають узяти участь і жителі будинків на рівні як своєї квартири, так і будинку в цілому.

Вікна — основне джерело втрати тепла у квартирі. За змогою, потрібно замінити старі вік­на на енергозберігаючі. Якщо такої можливості немає, необхідно хоча б заклеїти щілини. Бажано також наклеїти на скло енергозберігаючу плівку, яка відштовхує інфрачервоне випромінення та зберігає у квартирі на 40% більше тепла.

При цьому важливо зрозуміти, що утеплити тільки свою квартиру недостатньо. На шляху від входу в будинок до входу у квартиру втрачається до 70% теп­ла, це набагато більше, ніж у тепломережах і при виробництві на підприємствах ТКЕ. Тому потрібно розв'язувати проблему комплексно для всього будинку. Не можна побудувати фортецю лише з однієї стіни, тут потрібна кругова оборона.

Мешканці мають переконатися, що комунальники досить добре підготували їхній будинок до холодів. Необхідно максимально утеплити підвали та горища, замінити розбиті вікна в під'їздах, установити доводчики на вхідні двері та закрити щілини. Ще краще — утеплити міжпанельні та компенсаційні шви в стінах будинків.

Дізнайтеся номер телефону вашого жеку та дзвоніть туди, якщо помітите погану тепло­ізоляцію у своєму під'їзді. Якщо жек не досить швидко реагує, знайдіть спосіб ліквідувати втрату тепла самостійно або разом із сусідами. Забити фанерою розбите вікно на сходовому майданчику до приходу слюсаря нескладно й недорого. Так ви допоможете пережити зиму й собі, і країні.

— Для домогосподарств мінімум раніше становив 20 градусів за Цельсієм. Тепер скільки? 18 градусів? І що робити, куди звертатися, якщо навіть мінімального температурного режиму не буде дотримано?

— ТКЕ й ТЕЦ зобов'язані дотримувати температурного графіка та подавати обсяги теп­лоносія, що відповідають нормам. У більшості випадків температура теплоносія на виході з котельні є достатньою для створення комфортної температури в будинках. Якщо у вас холодно, проблема, найшвидше, має локальний характер. Можливо, за рахунок виконання простих рекомендацій з усунення втрат тепла у квартирі та під'їзді температуру можна підняти. Вин­ними в холодних батареях можуть бути й комунальники, які забули промити трубопроводи та стояки системи опалення, не відрегулювали та не збалансували внутрішньобудинкових систем опалення. Перевірте, чи все ви зробили, що могли, щоб із квартири йшло якнайменше тепла. Якщо так, телефонуйте до свого жеку.

— А які практичні рекомендації та поради ви можете дати? Адже якщо всі підключать обігрівальні прилади (а при маленьких дітях у родині без цього не обійтися), то такого навантаження не витримають електромережі. Що ви порадите, хоча це, по суті, питання не до НАКу, але ж ви знаєте про цю проблему?

— Зараз у наших будинках енергоефективність на рівні 50%, тобто витрачається вдвічі більше енергії, ніж справді необхідно. У принципі, цього й слід було очікувати. За останні десятиліття мешканці майже не інвестували в місця загального користування у своїх багатоквартирних будинках. Громадяни не вважають сходові клітки, горища, підвали та ліфти своїм майном (хоча це не так) і здебільшого про це майно не піклуються. У наших будинках застаріла, не відрегульована теплова арматура, погано заізольовані вікна та двері, відкриті підвали та горища і як результат — витоки тепла, які не відповідають жодним нормам енергоефективності. Ми купуємо дорогий газ у "Газпрому" і гріємо цим газом повітря на вулиці. Неймовірне марнотратство.

Утеплення зовнішніх стін індивідуальних квартир — теж не найкраще рішення. Набагато ефективніше та дешевше утеп­лювати весь будинок одразу. Інакше, витрачаючи 10–25 тис. грн на утеплення стін і заміну вікон у своїй окремій квартирі, людина вирішує, швидше, питання підвищення особистого комфорту. Кількість витраченого газу, а також середньомісячний платіж за комунальні послуги від цього не змінюються.

Якщо правильно підійти до розв'язання проблеми, то мешканцям потрібно провести процедуру енергоаудиту, комплекс­но утеплити будинок і модернізувати систему опалення (див. довідку).

Тоді справді можна кардинально знизити споживання газу та скоротити власний рахунок за комунальні послуги на 40–50%. З урахуванням того, що вже є ряд банків, які кредитують подібні проекти, виконання цього комплексу робіт не обов'язково потребує великих вкладень тут і зараз. Залежно від обсягу проведених робіт щомісячний платіж за кредитом цілком може окупитися за рахунок зменшених рахунків за опалення вже в перший місяць.

Довідка

Необхідні кроки зі скорочення споживання газу для виробництва тепла та зниження рахунку на оплату комунальних послуг:

 

1. Енергоаудит. Фахівець, який володіє необхідною базою знань, проаналізує саме ваш будинок і дасть конкретні рекомендації. За результатами такого аудиту ви та ваші сусіди будете впевнені, що витрачаєте гроші на ті заходи, які справді дадуть змогу знизити втрати тепла у вашому будинку та зменшити суми рахунків, які оплачуєте саме ви.

2.Утеплення, заходи ефективності:

— капітальне утеплення зовнішніх стін, підвалів, підлоги горища, покрівлі, міжпанельних і компенсаційних швів;

— установлення склопакетів у квартирах і під'їздах;

— утеплення вхідних дверей у під'їздах;

— ліквідація витоків тепла через систему вентиляції.

3.Модернізація системи опалення:

— модернізація трубопроводів та арматури системи опалення;

— установлення терморегуляторів на радіаторах опалення;

— установлення загальнобудинкових приладів обліку використаної теплової енергії;

— установлення загальнобудинкових регуляторів відпускання тепла (запрограмованих на різні режими роботи залежно від часу доби, погодних умов, температури в приміщеннях).

Що ж до перебоїв з електроенергією, то рекомендації прості та відомі. Якщо ви взимку користуєтеся обігрівачем, не варто одночасно з ним включати інші потужні електроприлади — бойлер, духовку, електрочайник. У багатьох квартирах споживання електроенергії можна скоротити в 2–3 рази. Не включати фонового підсвічування у квартирі, виключати світло при перегляді телевізора, не залишати підключеними до електромережі прилади, які не використовуються в цей момент, — комп'ютери, зарядні пристрої тощо.

— Поговоримо про централізовані поставки гарячої води. Можливо, в умовах енергокризи буде застосований, умовно кажучи, змінний графік — поставки гарячої води в певний час (години)? Де про це можна довідатися конкретно? Як буде розраховуватися вартість отриманих послуг з тепло- і гарячого водопостачання (при наявності приладів обліку та без них)? Скільки це коштуватиме споживачам?

— Складно зараз відповісти на це запитання, немає достатньої інформації.

Що ще потрібно зробити, щоб пройти зиму

— Централізоване газо- і теплозабезпечення. Чи не буде вже навесні такої ситуації з централізованим опаленням, коли без цього можна обійтися (як бувало в останні сім-десять років): при +20 котельні працюватимуть на пов­ну потужність, а при -20 (навіть страшно уявити!) не вистачить ресурсів?

— Ми впроваджуємо систему оперативного контролю над споживанням газу тепловиками, дотриманням лімітів. Серед іншого буде враховуватися динаміка витрачання газу залежно від погодних умов. Тому ризики перевитрати газу через недбалість мінімізовані.

— Чи всі важелі економії задіяно, чи всі борги з підприємств — промислових (що, як правило, належать не бідним олігархам) і ТКЕ — стягнуто?

— Питання своєчасної оплати спожитого газу нині не менш важливе для енергобезпеки країни, ніж наявність газу. Напри­кінці серпня уряд створив міжвідомчу робочу групу з питань стягнення дебіторської заборгованості. Розроблено графік і план стягнення заборгованості. Полі­тика буде жорсткою: хто не платить за газ, того буде відключено від поставок. У нас немає іншого виходу — потрібно готувати країну до зими.

На цьому тлі здивувала нещодавня заява київської влади про те, що незабаром вони збираються включити в місті подачу гарячої води. При цьому борг "Київенерго" перед "Нафто­газом" усе ще становить 1,7 млрд грн. Це наш найбільший боржник. Ми вважаємо такі дії неприпустимими та хотіли б почути позицію міської влади: на яких підставах вони планують відновити подачу гарячої води за наявності такого боргу.

— Яка роль облгазів і ціна їхньої участі (насамперед для домогосподарств) в енергозабезпеченні країни в непрос­тій ситуації?

— В облгазів дуже важлива роль. Облгази є останньою ланкою передачі газу від "Нафто­газу" споживачу, і саме вони контролюватимуть виконання встановлених лімітів. Ми будемо з ними тісно співпрацювати.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
3 коментаря
  • Roman_Hi 13 сентября, 18:12 1. ПОЗИТИВ: вперше керівник Нафтогазу публічно визнав енергоефективність найважливішим фактором енергобезпеки («домогтися енергетичної незалежності. Для цього ми в Україні повинні підвищити енергоефективність усього»). 2. НЕГАТИВ: він так і не зрозумів, що ділові пропозиції треба робити вчасно та коректно, а не за кілька місяців до опалювального сезону та у формі шантажу («закачувати до 1 січня 2015 р. у ПСГ 50% видобутого газу»; «запропонували європейським компаніям провести переговори про перенесення точки обліку купленого газу на східний кордон України», аби «знівелювати потенційний ризик (для ЄС?!) введення санкцій» України проти Газпрому http://www.naftogaz.com/www/3/nakweb.nsf/0/BCD1A248A37CCE24C2257D33004A3964?OpenDocument&year=2014&month=08&nt=%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8&); також нерозуміння бізнесу ПСГ він продемонстрував, стверджуючи, що саме «У зв'язку з ризиком відключення подачі газу Газпромом через Україну угорці прийняли рішення про закачування газу в свої ПСГ» (насправді ж, ПСГ в Угорщині активно закачуються, бо вони заповнені лише на 60%, що значно менше середньозважених 90% в ЄС). P.S.: Успіхів! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Oleg Varfolomeyev 13 сентября, 09:01 Ну да. Сменил квартиру в прошлом году. Как на старой квартире много лет, так и на новой батареи всю зиму были еле теплые. Никакие обращения в жэки ничего не дают. И это в Киеве. Можно представить, что творится в провинции. Человек явно не в теме. Это прискорбно.
    Юрий Войтович 14 сентября, 22:16
    Відгуки про роботу конкретних ЖЕКів доцільно залишати у коментарях до цієї статті. Крім того мешканці багатоквартирних будинків можуть поцікавитись у свого підприємства - виробника тепла про характеристики роботи в минулих періодах, наприклад про температуру води, що подавалась в теплові мережі, та порівняти з температурою в батареях опалення у своїй квартирі.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.02
EUR 27.92