Янез Копач: "Я вірю, що новий уряд розуміє переваги чітких правил функціонування енергоринку"

Директор секретаріату Енергетичного співтовариства Янез Копач 21 лютого виступив із заявою, в якій зазначалося: "Енергетичне співтовариство - це не тільки створення інтегрованого енергетичного ринку. Одним із його основних принципів є забезпечення миру на Європейському континенті". Енергоспівтовариство висловило глибоку стурбованість тодішньою ситуацією в Києві та закликало сторони до мирного врегулювання. "У цьому контексті ми високо оцінюємо сприяння в урегулюванні цього конфлікту шляхом деескалації та продовження співробітництва з міжнародним співтовариством", - йшлося в заяві. Для України, як виявилося, це був лише початок ескалації. Сьогодні питання стоїть уже й про безпеку, зокрема енергетичну. Саме в той час, коли Україна головує в Європейському Енергоспівтоваристві. Про це розмова DT.UA з

директором секретаріату Енергоспівтовариства Янезом КОПАЧЕМ.

- У 2014 р. Україна головує в Європейському Енергетичному співтоваристві. Чи відомо вам, хто безпосередньо координуватиме таку роботу в Україні? А хто з боку Енергоспівтовариства? Що повинна та що може зробити Україна в цьому статусі?

- Попри нинішню непросту ситуацію в Україні, я не сумніваюся, що робота буде продовжена, у тому числі головування України в Енергетичному співтоваристві. Ми в секретаріаті будемо допомагати новому уряду принаймні в можливості подолання цих проблем та в успішному продовженні свого головування. Ключовою подією стане засідання ради міністрів Енергетичного співтовариства 23 вересня 2014 р. у Києві. Я сподіваюся, що нова команда по Енергетичному співтовариству в Міненерго буде представлена нам найближчим часом.

- В Україні відбулася зміна уряду, та й ситуація в цілому через події у Кримі змушує всіх саме туди спрямовувати свої погляди. Проте очевидно, що й координатора роботи, який представляє Україну в Енергоспівтоваристві, буде також призначено нового. Знову піде час на те, щоб налагоджувати співробітництво. Які ваші надії та очікування?

- Маю сказати, що мене дуже надихають реформи, на які орієнтована програма нового уряду України, та його пріоритети, зокрема оголошені міністром енергетики та вугільної промисловості Юрієм Проданом в енергетичному секторі. Програма відображає прихильність України до взятого курсу та виконання своїх зобов'язань згідно з Договором про енергетичне співтовариство.

- Як ви оцінюєте співробітництво Євроенергоспівтовариства та Міненерговугільпрому України протягом 2013 р.? Чи відбулися якісь зміни?

- Упродовж 2013 р. співробітництво Енергоспівтовариства з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України було досить слабким. Тому що команда в міністерстві, відповідальна за роботу зі співтовариством, перебувала в стадії формування та не була добре відома нам. Головування України в Енергетичному співтоваристві є чудовою можливістю для зміцнення співробітництва. Високопоставлений представник із департаменту міжнародних відносин і протоколу був призначений як ключова контактна особа в Міненерговугільпромі. З ним у нас були чудові стосунки. Наприклад, ми успішно організували візит міністра енергетики та вугільної промисловості на переговори в головний офіс секретаріату Енергоспівтовариства у Відні. Підписання в лютому "Меморандуму про взаєморозуміння, яке передбачає реалізацію партнерства Міністерства енергетики та вугільної промисловості України й секретаріату Енергетичного співтовариства" було найважливішим досягненням і результатом співробітництва.

- Чи плануєте ви й коли відвідати Україну для обговорення невідкладних питань роботи Євроенергоспівтовариства та головування України в ньому?

- Я постараюся зустрітися з міністром Юрієм Проданом з першої ж нагоди.

- Як, на ваш погляд, Україна головуватиме в Європейському Енергоспівтоваристві, якщо фактично є першим кандидатом на порушення його умов, зокрема з практичного втілення Другого енергопакета?

- Слід наголосити, що Україна разом із Молдовою приєдналися до Енергетичного співтовариства тільки в 2010 р. Тому цілком природно, що ці дві країни не так значно просунулися в реалізації закону Енергетичного співтовариства, як "старі" члени. Закон про ринок електроенергії, який вступив у силу в Україні 1 січня 2014 р., сприятиме імплементації Третього енергетичного пакета в електроенергетичному секторі, хоча деякі з його положень вступлять у дію лише у 2017 р. Що ж до газового ринку, то тут ситуація складніша. Я вірю, що новий уряд розуміє переваги чітких правил функціонування енергетичного ринку з погляду залучення настільки необхідних інвестицій і приділятиме першорядну увагу цим реформам.

- У січні Україна фактично відмовилася від реверсного газу, виходячи з міркувань, що ціна "газпромівського" газу набагато нижча за ціну реверсного. Хоча раніше Україна переконувала, що до кінця 2013 р. має намір підписати договір про реверсні поставки газу зі Словаччини, оскільки питання диверсифікації поставок палива в країну залишається актуальним. Яка ваша думка з цього приводу?

- Я, звичайно, шкодую, що угоду ще не підписано. Вважаю, що це питання залишиться
пріоритетним для нового уряду в рамках досягнення мети диверсифікації енергопоставок в Україну та подолання її залежності від імпорту газу з одного джерела.

- На думку багатьох експертів, в Енергоспівтоваристві не діє договірний механізм, закладений у главі IV про взаємодопомогу в усіх необхідних випадках. Чи не вважаєте ви, що Європейському Енергоспівтовариству саме й не вистачає механізму солідарності, наприклад, у випадку з російським проектом "Південний потік", який обходить територію України, Молдови та Румунії?

- Наскільки я розумію, ви запитуєте про мою думку щодо механізму солідарності у випадку "Південного потоку" в обхід України, Молдови та Румунії.

Солідарність не означає, що конкретний трубопровід має перетнути кожну країну. Солідарність повністю відображена вглаві IV і передбачає взаємну підтримку у разі перебоїв поставок енергії (газу). Енергетичне співтовариство створило координаційні групи з безпеки поставок газу та електрики, які регулярно зустрічаються та розробили механізм раннього попередження та співробітництва. Тому я вважаю, що солідарність правильно включено в роботу Енергетичного співтовариства. І цей механізм треба розвивати.

***

3 березня 2014 р. генеральний секретар Енергетичної Хартії Урбан Руснак зробив таку заяву:

"Моє глибоке занепокоєння викликає становище в Україні та напруженість у відносинах між Україною та Російською Федерацією, які є членами Конференції з Енергетичної Хартії та сторонами, які підписали Європейську Енергетичну Хартію в 1991 р. Особливу заклопотаність викликає те, що події, які відбуваються, можуть створити загрозу енергетичній безпеці. Через нагальну потребу впоратися з безпосередньою загрозою миру я звертаюся до сторін із проханням діяти відповідно до принципів міжнародного права та своїх міжнародних зобов'язань. Я закликаю обидві сторони утриматися від будь-яких дій, які могли б спровокувати кризу в галузі енергетичної безпеки в країнах Енергетичної Хартії.

Можливі загрози енергетичній безпеці, які можуть стати наслідком нинішньої кризи, мають бути відвернені та розглянуті на нейтральній платформі, наданій секретаріатом Енергетичної Хартії. Підписавши Енергетичну Хартію,
61 держава Євразії та Європейський Союз створила єдину основу для підвищення надійності енергопостачання. У зв'язку з цим я прийняв рішення створити в секретаріаті Контактну групу з енергетичної безпеки через можливі наслідки розвитку нинішньої ситуації. Контактна група буде готова діяти при необхідності в дусі міжнародних зобов'язань і відносин партнерства".