Шлюб і розлучення по-європейськи

Дар’Я Афоніна 5 листопада, 00:00
брак
«Міняйла з дружиною». Квентін Массейс

Читайте також

Наше прагнення "європейського майбутнього" часто має характер сліпого копіювання законів і суспільних правил, що усталилися в західноєвропейських державах. Адже добре живуть люди, то нащо особливо аналізувати — чому? 

Безперечно, є багато позитивних моментів, які варто було б перейняти, зокрема — зі сфери сімейного права. Водночас розмірковувати про це набагато приємніше і корисніше, якщо маєш можливість заглибитися в деталі сімейного життя чужоземців. Тоді й власні переваги стають очевиднішими, і за чужі чесноти не прагнеш "хапатися" без розбору, а розумієш, чого нам насправді бракує. 

Зазвичай вважають, що одна з прогресивних країн Європейського Союзу — Голландія — зуміла розвинути досить демократичний і вільний погляд на питання сімейного права. Поруч із позірною вседозволеністю і великими правами, в цій країні розроблено законодавчу базу з досить жорстким регулятивним механізмом сімейних взаємин і чіткими обов'язками подружжя, а ювенальна юстиція — це взагалі страшний сон для несумлінних батьків. 

Слід зазначити, що законодавство Голландії щодо сімейного права формувалося не тільки під впливом внутрішнього соціального запиту. Французький цивільний кодекс і Європейська конвенція про захист прав людини також стали основою для законодавчої бази сімейного права Нідерландів, як і особлива думка голландців щодо того, як і з ким їм жити. 

Важливо не забувати, що більш "вільний" підхід до питань релігії в країні також мав свій вплив на сферу моралі та сім'ї. Відомо, що протестантство в Європі стало потужним рухом, що проявив себе ще в XVI столітті. В Україні питання релігії в ті часи було однозначним, християнська віра становила непохитну основу. Відповідно, шлюб перед Богом був святий, співжиття поза шлюбними обіцянками та обрядами вважалося великим гріхом. 

Голландське суспільство, у свою чергу, не надавало такого істотного значення духовним таїнствам. Так званий цивільний шлюб здавна став повсякденною частиною життя голландців, бо головне — це особиста готовність бути вірним і порядним сім'янином. Відповідати повною мірою за того, з ким пов'язав життя, можна й без зайвих обіцянок перед третіми особами. Навіть нині на цілком законних підставах ваша голландська "половина" вправі відмовитися від весілля прямо напередодні торжества, якщо сумніви в благополучному спільному майбутньому все-таки взяли гору. Ви можете зажадати компенсувати вам передсвяткові матеріальні витрати, але душевних мук і морального збитку ніхто не відшкодовуватиме.

Бути партнером у цій країні не набагато простіше, ніж зіграти законне весілля — цивільний шлюб (співжиття) у Голландії передбачає не менший ступінь особистої та матеріальної відповідальності за партнера, ніж шлюб офіційний. Наприклад, податкова інспекція врахує той факт, що голландський громадянин забезпечує свого непрацюючого партнера з власних коштів, і може ухвалити рішення повернути працюючій "половині" частину сплачених нею податків. При цьому всім відомо, що "складниками" цієї пари можуть бути в Голландії й одностатеві партнери. Але приватне життя громадянина цікаве державі більше з погляду його гідного рівня існування, а не особистих уподобань. 

Якщо вже голландська пара наважується на законне укладення шлюбу, будьте певні, вони продумають своє майбутнє життя, зокрема й його можливий крах, до останніх дрібниць. Саме на майбутньому житті й буде сконцентровано всю їхню увагу. Весільне торжество влаштують мило, зі смаком, але без надмірного "надриву" для тих, хто одружується. Частувань гості отримають у міру, а розповіді про триденні весільні учти ввергнуть будь-якого європейця в шоковий стан. Тут-таки на думку спадають українські весілля з їхнім шаленим розмахом, коли на останні кошти накриють шикарний стіл, аби лишень не згоріти з сорому перед троюрідною тіткою за надмірну скромність святкового столу. А там уже й трава не рости!

У той час як українська наречена не спить ночами, обдумуючи весільне вбрання й кольори весільних кульок, голландська міркуватиме про цілком прагматичні речі, ретельно плануючи спільне майбутнє й оцінюючи матеріальне становище, стан здоров'я й перспективність майбутнього чоловіка. Приблизно 23% усіх шлюбних союзів у Голландії укладаються у формі шлюбних контрактів. Наречений і наречена переймаються цілком земними речами: чи стануть вони вповні ділити своє майно одне з одним, чи обмежать вони цю спільність, як регулюватимуть взаємні претензії в сімейному житті в разі розлучення. І питання тут не в тому, що молоді не кохають одне одного, не окрилені почуттями або одружуються "з розрахунку", зовсім ні! У Європі століттями вироблялася звичка думати про завтрашній день, незалежно від того, на якому небі від щастя перебуває сьогодні пара закоханих. Багатьом нашим людям такий підхід до сімейних питань здається позбавленим романтики. Закон хоча й дозволяє підписати шлюбний контракт, але — "ми ж не для того одружувалися, щоб розлучатися". І взагалі, роками квартиру ділити набагато цікавіше, ніж мирно роз'їхатися по своїх кутках.

Голландцям, які не підписали шлюбного контракту, у випадку розлучення доведеться ділитися "по-чесному" — навпіл, включаючи особисті речі. Словом, якщо з голландською дамою ви заздалегідь не обумовили всіх деталей можливого розставання, цілком можливо, що розрив супроводжуватиметься розпилюванням вашого спадкового антикваріату в буквальному значенні слова. Навіть пенсія за віком може стати предметом домагань при розлученні, адже голландці її також відносять до категорії спільного сімейного доходу. У той час як хтось працював і заробляв собі на старість, другий з подружжя оберігав сімейне вогнище — то чи варто ігнорувати цей внесок? При цьому є також інший бік медалі: якщо ви маєте борги, це стає тягарем і для вашої другої половини. І в радості, і в горі, як кажуть. І навіть після законного розлучення доведеться думати про те, як закривати фінансову діру колишньої коханої. 

Цікаво, що наша країна ще з часів Київської Русі мала всі шанси вкоренити традицію дошлюбних угод — при зарученні потрібно було складати запис, у якому батьки майбутніх молодят обговорювали весілля й придане, визначали майнові права та обов'язки подружжя і навіть передбачали неустойку на випадок порушення даних обіцянок. Але чомусь згодом ця традиція не прижилася. Можливо, ми втратили причину занепокоєння: коли ділити особливо нема чого, навіщо так переживати?

До речі, голландську свободолюбність, зокрема й у питаннях шлюбу, один час намагалася "приборкати" римська католицька церква: до початку XVIII століття голландцям заборонялося розлучатися. Сьогодні ж голландський суд виносить свою об'єктивну оцінку сім'ї і дає добро на розлучення у випадку абсолютної неможливості зберегти шлюб. Хто кому дозолив, хто більше винен у розпаді сім'ї — усе це не має істотного значення, важливо — чи зможе подружжя існувати далі одне без одного в матеріальному аспекті. Про майбутнє роздільне життя можна самостійно домовитися в пунктах "післяшлюбної" угоди. Або ж більш забезпечену сторону суд зобов'яже виплачувати аліменти, борги і навіть ділитися пенсією, щоб екс-подружжю було не так кривдно за "кращі роки, витрачені невідомо на що". 

Сімейна відповідальність поширюється й на дітей. Багатьох батьків зобов'язують виплачувати допомогу на своїх позашлюбних дітей до досягнення ними повноліття. За батьками, поміченими в невиконанні батьківських обов'язків, наглядатимуть органи опіки, які можуть заявити про необхідність забрати дитину з неблагополучної сім'ї. Суд, у свою чергу, вислухає рекомендації органів опіки, заперечення батьків і ухвалить рішення без права його оскаржити. А дитину, яку забрали з сім'ї, несумлінні батьки будуть зобов'язані матеріально підтримувати ще тривалий час. Можливо, саме тому мама, яка кричить, а тим більше дає при всіх ляпанця своєму чаду, — величезна рідкість для Нідерландів.

Не думаймо при цьому, що європейці переймаються тільки грошима і що їхні шлюби позбавлені глибоких почуттів і романтики, а дітей люблять і розніжують тільки тому, що бояться покарання за "неправильні" методи виховання. Для жителів західноєвропейських країн коритися закону, як і мати з нього максимальну користь, — звична річ. Якщо закон дозволяє максимально убезпечити себе — чому б не скористатися з такого шансу? Шлюбний контракт, приміром, можна укладати і в Україні, та чи багато хто пам'ятає про цю можливість? 

Чи став закон визначати внутрішню ментальність голландців, чи внутрішні переконання цього народу знайшли своє відображення в законодавчих актах — сказати складно. Мабуть, найважливіше — те, що поруч із широким спектром прав і свобод, європейська людина усвідомлює і свою відповідальність за власний вільний вибір, адже закон чітко прописує наслідки будь-якого варіанта життєвого шляху. І кожен розуміє, що буде в тому або іншому випадку, тому у правовій державі доводиться думати на десяток років уперед. 

Добре б і нам мати таку звичку. Тоді, можливо, не тільки у справах сімейних усе складалося б благополучніше.

 

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 26.10
EUR 28.01