Дорогий Микола Іванович

Андрій Алексєєв 5 вересня 2014, 00:00
Лагун

Читайте також

Повідомлення в середині серпня в українських ЗМІ про вердикт Міжнародного арбітражного суду в Гаазі, що присудив державі Україна виплатити понад 100 млн дол. за діяння структур Ігоря Коломойського, виявилося далеко не останньою серед штрафних санкцій, які загрожують українській державі (а отже, і її платникам податків). Це — плата за злочинну бездіяльність і надзвичайну вибіркову "короткозорість" держорганів, покликаних стежити за дотриманням закону в Україні.

Як з'ясувало DT.UA, на цей момент українській державі загрожують санкції за ще більш як п'ятьма позовами, що розглядаються нині у міжнародних інстанціях. Тим часом багато сотень мільйонів дуже навіть не умовних грошових одиниць продовжують виводитися з країни через її фінансовий сектор з допомогою безлічі схем "відмивання" грошей і ухиляння від оподаткування. Результат — нові недобори до убогого бюджету, відплив інвестицій, девальвація гривні з усіма відповідними наслідками. І тут лише апеляціями в Паризький суд справі точно не зарадиш.

Звичайно, на тлі новин про повномасштабні бойові дії і людські втрати на Сході України повідомлення про втрати фінансові здадуться далеко не такими значними. Однак нинішнє новинне тло дає можливість провести і досить наочні паралелі. У той час як через убогість держбюджету громадяни країни змушені перераховувати свої кревні на утримання армії, а збори призовників супроводжуються скиданням на бронежилети та інше військове екіпірування всім двором або селищем, держава програє десятки і сотні мільйонів доларів/євро в міжнародних судах, оплачуючи "нерозторопність" чиновників і гріхи приватних комерційних структур. Для порівняння, якщо вся Україна за півроку назбирала на допомогу військовослужбовцям до 150 млн грн, то лише за вищезгаданою справою "Укртатнафти" з рідної держави стягнуть удесятеро більшу суму (близько 1,5 млрд грн в еквіваленті за поточним валютним курсом).

Однак справа далеко не тільки в грошах і прямих фінансових втратах. А й у тому, що наша рідна держава укотре в очах не лише міжнародних, а й національних інвесторів публічно розписалася у своїй неспроможності належним чином захищати на своїй території і в своїй юрисдикції їхні майнові права. І поки за згодою "доблесних" українських судів і через потурання відповідальних чиновників триватиме нинішнє свавілля в питаннях захисту приватної власності, надії на відновлення припливу приватних інвестицій і відновлення економіки марні, навіть якщо військовий конфлікт на Сході країни закінчиться. А отже, реальні грошові втрати вимірюються не сотнями мільйонів, а десятками (якщо не сотнями) мільярдів доларів і євро.

DT.UA вирішило поцікавитися переліком інших позовів, за якими Україні загрожують міжнародні судові розгляди і санкції. Його можна знайти у розпорядженні Кабміну №595-р від 25 червня 2014 р. "Деякі питання закупівлі юридичних послуг у 2014 р.".

Документом видається дозвіл Міністерству юстиції здійснити закупівлю юридичних послуг, "пов'язаних із захистом прав та інтересів України під час розгляду в зарубіжних юрисдикційних органах справ за участі іноземного суб'єкта та України".

Як виявилося, окрім позову "Татнефти", таких справ ще вісім, причому в шести з них держава Україна або вітчизняні держоргани і держкомпанії фігурують як відповідачі.

DT.UA направило запит у вітчизняний Мін'юст з проханням детальніше розповісти про суми позовів і висунуті обвинувачення. Також ми попросили надати інформацію про поточну стадію розгляду справ і здійснені держорганами зустрічні заходи. Ну й, нарешті, про суми, які буде витрачено на іноземних адвокатів для супроводу позовів у міжнародних судах. Адже як свідчать обізнані особи, витрати на супровід подібних позовів у судах становлять близько 4–6 млн дол. В отриманій від Мін'юсту відповіді міститься підтвердження переліку розглянутих у міжнародних юрисдикціях позовів до держави Україна. Однак без якихось подальших деталей — чиновники послалися на неможливість їх розголошення з тієї причини, що "передчасне розкриття такої інформації може дати позивачам невиправдану перевагу в процесі арбітражного розгляду".

Тим часом ми звернули увагу на одну зі справ, що стосується вітчизняного фінансового сектора і раніше вже стала надбанням гласності. Йдеться про претензії компаній City-State N.V., КУА "Практика", "Кристал-Інвест", "Продіз" до держави Україна на суму близько 500 млн грн, які на цей час перебувають на розгляді Міжнародного центру врегулювання інвестиційних спорів (International Center for Settlement of Investment Disputes). Цей авторитетний міжнародний арбітражний суд, що є одним із п'яти інститутів групи Світового банку (розташовується у Вашингтоні, США), взяв до розгляду вищезгаданий позов 24 квітня ц.р.

Головна стаття претензій — нездатність української держави забезпечити у власному правовому полі належний захист майнових прав іноземних і українських компаній та громадян.

У цьому конкретному випадку позивачі вже більше року безуспішно намагаються повернути розміщений ще в липні 2010 р. депозит у розмірі 211 млн грн, за яким Кредитпромбанк перестав виплачувати відсотки відразу ж після практично дармового (усього за 1 дол. США) придбання установи в березні 2013-го власником "Дельта Банку" Миколою Івановичем Лагуном.

Як повідомляли ЗМІ, новий власник запропонував повернути клієнтам-нерезидентам лише 20% їхнього вкладу, порахувавши таку суму компенсації достатньою, тому що інші кредитори банку свого часу задовольнилися подібною часткою.

Треба сказати, що свого часу 28 іноземних фінустанов (серед них — EBRD, BNP Paribas (Suisse), Cargill Financial, ING Belgium, Erste Bank Internationale Beteiligung, Pireus Bank), які були власниками боргових інструментів Кредитпромбанку на суму понад 400 млн дол., після виникнення у позичальника проблем із поверненням коштів пішли на реструктуризацію заборгованості, переоформивши у 2011 р. частину боргу на суму 100 млн дол. на акції боржника. Тоді вони стали власниками 47,78% акцій "Кредитпрому" через кіпрську Kalouma Holdings Ltd.

Згодом їм довелося розпрощатися як із часткою в Кредитпромбанку, що так і не вирішив своїх проблем (продавши належні їм акції Kalouma Holdings за 1 дол.), так і з борговими зобов'язаннями установи, що залишалися в їхній власності (усього на суму 134,1 млн дол.), задовольнившись лише отриманими загалом 19,3 млн дол.

З боку набувача — Миколи Лагуна, який проводив угоди через належні йому кіпрські компанії Clever Management і Rabiturna Ltd, настільки жорсткі їхні умови виправдовувалися благою метою необхідності врятувати і втримати на плаву "Кредитпром".

Однак це зовсім не завадило пану Лагуну відразу після набуття прав власності над Кредитпромбанком (7 березня 2013-го) від імені іншої компанії — Rabiturna Ltd висунути до погашення (і виплатити!) у повному обсязі ту частину боргу (на суму 96,6 млн дол.), за яку іноземним інвесторам було сплачено лише 20%. Цікаво, що вже 22 березня 2013 р. майже така само сума (96,4 млн дол., або за тодішнім курсом 773,133 млн грн) з'явилася на рахунку "Дельта Банку" у вигляді субординованого боргу від Kalouma Holdings, яка на той момент уже перейшла до Миколи Лагуна як практично безплатний доважок до Кредитпромбанку.

Взагалі в той період (березень—травень 2013-го) через належні Миколі Лагуну структури було проведено цілу серію досить цікавих трансакцій, у результаті яких 14 і 20 травня 2013-го Kalouma, яка зовсім нещодавно практично нічого не коштувала, надала ПАТ "Дельта Банк" дві субординовані позики на 73,3 і 72,3 млн дол., довівши їх загальну суму до 241,8 млн дол.

А от Кредитпромбанк, намагалися "рятувати", почав тепер уже незворотний рух до ліквідації, закриваючи філії та переводячи активи в "Дельту"…

"Вивчення умов і обставин цих трансакцій змушує запідозрити, що в період березня—травня 2013 р. з використанням двох кіпрських компаній пан Лагун і ПАТ "Дельта Банк" здійснили легалізацію коштів на суму 241,8 млн дол. США. Походження цих коштів невідоме", — стверджує у своєму зверненні до президента України, Національного банку, Генпрокуратури, Держфінмоніторингу, Державної фіскальної служби та Антимонопольного комітету України адвокат КУА "Практика" Р.Кравець на підставі наведеного аналізу здійснених угод і трансакцій (з копією звернення можна ознайомитися тут).

"Враховуючи викладені в цій заяві обставини, у мене є цілком обґрунтовані підозри вважати, що паном Лагуном М.І. у співучасті з іншими особами було вчинено дії, які містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 Кримінального кодексу України, — легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом", — робить висновок правозахисник. На підставі цього він клопочеться про проведення належної перевірки на відповідність вимогам чинного законодавства України викладених у його заяві обставин.

Як компанія, котра ще вчора нічого не коштувала, змогла раптом згенерувати майже чверть мільярда доларів, які казна-звідки взялися (?!), — дійсно цікаве запитання. І в тому числі для акціонерів ЄБРР, BNP Paribas, ING, Erste Bank і ще понад двох десятків іноземних фінустанов, які, очевидно, сильно продешевили, погодившись на одержання лише 19,3 млн дол. за колись належні їм активи.

Та якщо для великих фінустанов списання проблемних боргів стає останнім часом уже справою звичною, то для дрібніших інвесторів втрата кількох десятків мільйонів доларів — недозволена розкіш.

Як свідчать позивачі з КУА "Практика", за минулий період у спробах повернути свої вкладення їм довелося взяти участь уже у 12 позовних провадженнях у судах різних інстанцій. На думку постраждалої сторони, хоча наведені мотиви для відмови у виплаті їхнього депозиту не мають зрозумілих законних підстав і не витримують критики, держава Україна не вжила на захист їхніх інтересів практично ніяких заходів, незважаючи на їхні численні звернення в тому числі й до судових інстанцій. Більш того, її представники з числа високопосадовців навіть сприяли вищевказаному порушенню майнових прав.

Не допомогли і звернення в різні державні органи як самих інвесторів, так і покликаної відстоювати їхні права міжнародної бізнес-асоціації. Так, президент Американсько-української ділової ради Морган Вільямс 22 червня ц.р. надіслав листа президентові Петру Порошенку і прем'єр-міністрові Арсенію Яценюку з констатацією "кричущого факту" неповернення інвестицій і доведення банку до штучного банкрутства.

Не виявилися ефективними і зусилля посольства США в Україні, яке порушувало це питання під час офіційних контактів з чиновниками українського уряду з проханнями про їх особисте втручання. Про які рекомендації щодо інвестицій в Україну за таких обставин може йтися?

"Незважаючи на майже щотижневі виходи статей про махінації пана Лагуна, з яких легко зробити висновок, що він був одним зі скарбників Сім'ї Януковича, а також на ту обставину, що США і ЄС уже давно запровадили санкції до його поплічників з минулої влади, викладені в статтях факти ніхто не перевіряє, і Лагун залишається недоторканним", — нарікає в коментарях для DT.UA один з інвесторів КУА "Практика" Юрій Каплун.

Він також звертає увагу, що нинішній керівник НБУ Валерія Гонтарева особисто брала участь у реструктуризації боргів ПАТ "Кредитпромбанк" у 2010 р., разом з компаніями "Ротшильд" і "Фінпоінт". Поряд з реструктуризацією кредитів від іноземних банків, з метою уникнути банкрутства Кредитпромбанк також був змушений реструктуризувати виплати за корпоративними облігаціями. Саме в рамках цього процесу була досягнута домовленість про конвертацію облігацій банку в депозит КУА "Практика". Інакше кажучи, Кредитпромбанк був реструктуризований і уникнув банкрутства саме завдяки інвестиції іноземців, яка була залишена в Кредитпромбанку у вигляді депозиту через КУА "Практика".

Примітно, що саме вищезгадану компанію "Ротшильд" було наприкінці серпня ц.р. обрано як агента, який допоможе президентові України Петру Порошенку продати його активи. Як повідомляв виконавчий директор і співголова Rothschild & Cie Джованні Сальветті, контракт підписувався в консорціумі з українськими партнерами Rothschild — компанією "Інвестиційний капітал Україна" (ICU), яка ще недавно перебувала в спільній власності та управлінні нинішньої голови НБУ Валерії Гонтаревої і також брала участь у продажі й реструктуризації заборгованості Кредитпромбанку…

"У 2010 р. ніяких порушень з розміщенням депозиту не було, про це свідчила не тільки відсутність якихось претензій держорганів, а й висновки ряду авторитетних міжнародних юридичних, інвестиційних та аудиторських компаній (Deloitte, Ernst&Young (зараз EY), Rothschild, Salans). Зараз голова НБУ в одному зі своїх інтерв'ю дала зрозуміти, що не вважає за доцільне втручатися у справу і поставити крапку в шахрайстві пана Лагуна, зберегти репутацію банківського регулятора і показати, що інвестиції в Україні захищаються державою. Відмовляючись втручатися, вона ставить під сумнів як свою репутацію, так і репутацію Rothschild, з якою вона працювала над ресруктуризацією: вони перевіряли угоду та відповідали за її законність, надавши письмові висновки з цього питання. Можливо, пані Гонтарева закриває очі на відверто шахрайські дії у зв'язку з конфліктом інтересів, тому що вона колись працювала з Миколою Лагуном. Хотілося б, щоб було зроблено вибір між бізнес-інтересами і державними інтересами", — резюмує постраждалий інвестор.

Запит DT.UA у Нацбанк з цього приводу поки що залишився без відповіді. Тим часом показова і позиція ще одного, нині вже колишнього першого заступника голови НБУ Володимира Кротюка в коментарях FinMaidan: "Ми знаємо про цю справу, але це відносини банку і його клієнта. НБУ, згідно із законодавством, не має права впливати на комерційні відносини сторін. Я можу запросити Миколу Лагуна на чашку чаю і попросити його про щось, наказувати йому я не можу".

Виходить, що або українська держава не має у своєму розпорядженні необхідних механізмів, щоб змусити український банк виконати свої зобов'язання перед вкладником, або чиновники просто не бажають ними скористатися. Але про яку довіру до українських банків та їхнього регулятора в такому разі може йтися?

Тим часом підготовка до розгляду в ICSID уже йде повним ходом. Про це свідчить хоча б уже оголошений конкурс з відбору юридичної компанії, яка відстоюватиме інтереси офіційного Києва під час розгляду.

У разі досить імовірного негативного для України вердикту виплата за рішенням арбітражу неминуча, тому що в цьому випадку гроші будуть просто заблоковані в рахунок траншів Світового банку, який зовсім нещодавно оголосив про виділення 500 млн дол. для України в рамках програми оздоровлення фінансового сектора. Саме ті гроші, на які так розраховує офіційний Київ для стабілізації валютного курсу.

А радикальне оздоровлення фінансовому сектору України врай потрібне, оскільки замість того, щоб приносити користь економіці країни та її громадянам, він дедалі частіше стає інструментом обкрадання держбюджету, приносячи користь лише корумпованим чиновникам-крадіям і нечистим на руку фінансистам. Варто зазначити, що купівля Кредитпромбанку — далеко не єдиний приклад великомасштабних придбань пана Лагуна за роки правління Януковича. Неймовірне зростання "Дельта Банку" після 2010 р., який зумів за кілька років буквально увірватися в п'ятірку найбільших фінустанов країни, порівнянне лише зі зростанням активів членів Сім'ї. І здатне викликати як замилування у недосвідчених спостерігачів, так і здивування у більш просунутих. Резонне запитання: звідки у його головного акціонера Миколи Лагуна з'явилися сотні мільйонів доларів при економічній кризі, повсюдному "відтисканні" успішних бізнесів і тотальній корупції?

Зараз, коли "Дельта Банк", як свідчать повідомлення ЗМІ, не виконує своїх зобов'язань за депозитними договорами, Микола Лагун збільшує капітал банку приблизно на 1,4 млрд грн. І відбувається це за "випадковим збігом" практично одночасно з одержанням 9 млрд грн рефінансування від НБУ (під головуванням пана Кубіва). Звідки у Лагуна з'явилися ці 1,4 млрд (як і кошти на придбання у грецького Eurobank його української "дочки" за 95 млн євро) і чи не пов'язані вони з рефінансуванням "Дельта Банку"?

Резонними запитаннями про те, яким є походження цих грошей і чи були з відповідних доходів сплачено належні податки, виходить, чомусь не переймаються в НБУ, ДФСУ або Держфінмоніторингу.

Як і виходить, що досить імовірний програш у міжнародному арбітражі Світового банку, у результаті якого Україна виплатить за пана Лагуна близько 50 млн дол., ні в Нацбанку, ні в Кабінеті міністрів не надто турбує. Адже особиста відповідальність державних чиновників за бездіяльність, що призвела до завдання державі збитків, за подібними процесами не передбачена…

***

DT.UA звернулося до пана Лагуна з пропозицією прокоментувати наведені в статті претензії та запитання, виклавши власну точку зору з цього приводу, однак на моменту виходу матеріалу друком відповіді не отримало.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
4 коментаря
  • Миколай Паращак 14 сентября, 19:21 Да, на подобные вещи глаза закрывать никак нельзя ... Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Liza_UA 6 сентября, 13:49 Замовна стаття і "вопль вопиющего в пустыне". В Украіні нема закону і справедливості НІДЕ, а в НБУ і банкіській системі і падавно. Тут перемагає сильнішій (читай - цинічніший і злочинніший), як у джунглях. Тому карти в руки, панове гієни. Розірвіть один одного, може Світ очиститься. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • zzz555 6 сентября, 10:20 Мой отец выграл суд о взыскании пенсии - 8 тысяч гривен. Чиновники решения суда не выполнили - отец обратился в Европейский суд по правам человека. Постановили: государство Украина должна выплатить 2000 евро, плюс сумму по основному иску. Через какое-то время - аналогичное дело. Чиновники снова решения суда не выполнили, и снова Европейский суд постановил взыскать с Украины 2000 евро. Сейчас отец выграл 8 таких дел. И не потому, что он любит деньги, а потому что хочет, чтобы в стране был порядок. Но украинским чиновникам абсолютно на все начхать! Они занимаются только тем, чтобы сохранить под собой кресла. И так - на всех уровнях! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • silicon 6 сентября, 08:10 Автор забыл указать кто такие 'инвесторы' Юрий Каплун и компания и откуда у них деньги. Говорят, что это часть другой аферы с Эксимбанком, его бывшим главой Капустиным и группой компаний Сити Стейт. Прошу осветить всю занимательную историю. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.99
EUR 29.15