Кінець рефінансової казки

Андрій Блинов 10 жовтня 2014, 21:00
банк

Читайте також

"VAB Банк" не лише прострочив перший відсотковий платіж за реструктуризованими євробондами, а й встав першим у черзі на рекапіталізацію від держави. DT.UA з'ясувало причини проблем у банку Олега Бахматюка та яким банкам найближчим часом доведеться платити за єврооблігаціями

В Україні
продовжується банкопад

Агонія відбувається за одним лекалом: проблемна фінансова установа не повертає депозитів і різко обмежує ліміти на зняття грошей з поточних рахунків, потім починає затримувати внутрішньо- та міжбанківські платежі. Потім — повідомляє про виниклі "раптом" технічні труднощі з платежами в принципі.

Паралельно керівництво банку звертається до "останньої інстанції" — Національного банку. Спочатку за рефінансуванням, потім за стабілізаційним кредитом, а після того, як Міжнародний валютний фонд дозволив українській державі рекапіталізувати банки, — і за прямою участю уряду в статутному капіталі.

Коло проблемних топ-банків намітилося вже давно. Вкладники таких структур, як "Дельта Банк", "VAB Банк", "Фінансова ініціатива", чудово знають, чого варте "витягнути" кревні з них. Також не без гріхів "Надра", "Фінанси та кредит" і Фідобанк, в яких вклади повертають, але дуже неакуратно — мовляв, то касового підкріплення немає, то забули якісь документи підготувати.

Першою з цієї групи "прийшла до фінішу" найбільша фінустанова Олега Бахматюка — "VAB Банк". Починаючи з
7 жовтня клієнти зіштовхнулися з неможливістю будь-яких розрахункових операцій за платіжними картами, емітованими банком. В кол-центрі пояснюють, що проблема технічна і протягом тижня, мовляв, буде усунена.

Втім, те, що проблема в платоспроможності, визнав голова правління Денис Мальцев. З веб-сторінки банку він звернувся до клієнтів і заявив про те, що правління розробило комплекс заходів з оздоровлення фінансового стану. "Основою комплексу стала рекапіталізація банку з боку іноземних інвесторів за обов'язкові участі Національного банку України, що гарантуватиме виконання банком своїх зобов'язань під цілковитим контролем Нацбанку. Відповідні пропозиції вже передано на розгляд НБУ. Ми сподіваємося на їхній позитивний розгляд протягом найближчих днів", — говориться у зверненні.

"Значна кількість банків не можуть впоратися з ситуацією, що склалася, і будуть ліквідовані", — чи то констатує, чи то погрожує Мальцев.

Велика ластівка

Формально "VAB Банк" надежить до другої групи за класифікацією НБУ. Тобто є не найбільшим, а великим банком. У плані банкротств ця група вже "відкоркована". З неї навесні цього року пішли в "кращий світ" Брокбізнесбанк, "Форум" і Південкомбанк.

Проте є нюанс. Ці банки були тісно пов'язані з представниками режиму старої влади — Сергієм Курченком, Вадимом Новинським, Русланом Циплаковим, тож попереднє правління НБУ на чолі з екс-комендантом Майдану Степаном Кубівим навіть і не думало надавати їм масштабне рефінансування. Більш того, сприяло їх потоптанню. Гроші спрямовувалися на підтримку інших банківських структур, передусім державних, а також тих, що належали бізнес-соратникам нової влади (або тих, що були і їй до вподоби) — Ігорю Коломойському, Миколі Лагуну, Олегу Бахматюку.

Сьогодні правильніше поділяти банки не за класифікатором НБУ, а на ті, що мають право отримати допомогу від держави, і на ті, що такого права не мають. МВФ запропонував вважати такими, що заслуговують на капіталізацію, банки, на які припадає не менш як 2% в активах банківської системи або вкладах населення. Строго кажучи, таких банків 16 (плюс до цієї групи варто віднести Укргазбанк, що належить державі). Саме вони фактично і складають пул найбільших банків, захищених гарантіями з боку МВФ.

VAB входить до цієї групи. Можливо, саме з нього почнеться римейк історії 2008-го, коли було націоналізовано Укргазбанк, "Родовід Банк" і "Київ". Вижив лише перший. "Родоводу" було надано спеціальний статус санаційного банку (з цією функцією він вочевидь не справляється), а "Київ" відверто неплатоспроможний, попри свій державний статус. Там уже сьомий голова правління за останні п'ять років.

У Національному банку поки що воліють мовчати. Валерія Гонтарева вирушила у Вашингтон на щорічне зібрання директорів МВФ і Світового банку. Немає жодних сумнівів, що в неї відбудеться серія зустрічей із керівництвом цих міжнародних організацій. Ключове запитання — чи можна вже починати рекапіталізацію проблемних топ-банків, як це передбачено умовами меморандуму України та МВФ.

Усього на 2014 р. Вашингтон дозволив українському уряду емітувати на потреби рекапіталізації банків і фінансування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО)
23,5 млрд грн. Це не враховуючи позички НБУ Фонду гарантування вкладів на 4,2 млрд грн, яку було надано в червні. Минулого тижня Верховна Рада зняла ще одну перешкоду, дозволивши уряду самостійно поповнювати ФГВФО за рахунок емісії векселів. Судячи із заяви міністра фінансів Олександра Шлапака, на ці потреби піде
11 млрд грн. У меморандумі МВФ говориться про суму
10 млрд. Тобто на потреби рекапіталізації банків до кінця поточного року уряд може надрукувати 12,5–13,5 млрд грн.

"VAB Банку" цього вистачить (залишиться ще на парочку фінустанов). Його власний капітал на 1 липня становив
2,9 млрд грн. Як зізнався топ-менеджмент банку, приблизно на таку ж суму необхідно докапіталізувати банк, аби він вижив (за інформацією DT.UA, стрес-тести, що проводилися влітку, показали потребу в капіталі для "VAB Банку" в межах 2,5–3 млрд грн).

Наскільки відомо від керівництва банку, ці кошти Бахматюк (за офіційними даними, він контролює "VAB Банк" на 86,778% через кіпрську компанію Quickcom Limited) начебто готовий завести від одного зі своїх зарубіжних партнерів у вигляді субординованого кредиту. Але водночас він просить, аби НБУ надав плече 2:1. Інакше кажучи, на кожну гривню, вкладену власником, центробанк повинен видати дві.

Абсолютно незрозуміло, навіщо надавати рефінансування установі, яку і так буде докапіталізовано. Очевидно, що з боку власника йде торгівля, спрямована на мінімізацію свого внеску.

Цікаво, що "VAB Банк" і так тривалий час перебував на рефінансовому "підсосі" центрального банку, отримавши понад 2,5 млрд грн. Це приблизно та сума, яка зараз потрібна фінустанові для проведення повноцінної докапіталізації.

Себе кредитами
не обділив?

Банк говорить про те, що проблеми спричинено панічними настроями вкладників, втратою Україною частини території та іншими подібними причинами. Проте статистика НБУ спростовує ці тези: за перше півріччя 2014-го відплив гривневих вкладів фізичних осіб становив 657 млн грн (-9,3%), валютних вкладів — менш як 46 млн дол. (-10,8%). По підприємствах статистика навіть краща: 3,6 млн дол. відплив по валюті (-25,1%) і збільшення коштів на рахунках юросіб у нацвалюті на 1404 млн грн (+69,5%). Це набагато краще, ніж у багатьох інших топ-банків.

Однак найцікавіше криється в статистиці за виданими кредитами. Банк, попри загальноекономічні тенденції, нарощував видачу позик. Кредитний портфель "VAB Банку" в нацвалюті збільшився за перші шість місяців 2014 р. на 50%, до 12,09 млрд грн, а в інвалюті — на 5,9%, до
376,1 млн дол.

Злі язики кажуть, що банки Олега Бахматюка переважно кредитують його власний бізнес. При цьому сформовані резерви за кредитами юросіб є скромними — 25%.

У вересні Національний банк постановою №551 дав низці банків відстрочку на найближчі три місяці з повернення кредитів рефінансування і позик на підтримку ліквідності. Серед них і "VAB Банк", якому за платіжним календарем потрібно повертати НБУ в середньому 150 млн грн щомісяця.

По суті, це плата за горезвісний обмінний курс на рівні 12,95. Банківська система робить вигляд, що є такий ринковий курс, а регулятор робить вигляд, що банки дотримуються нормативів.

Євробонд-дефолт

VAB став першопрохідцем не лише в сфері пошуку державної підтримки. Як з'ясувалося минулого тижня, банк прострочив виплату 1,99 млн дол відсоткового доходу за єврооблігаціями. Ці бонди на суму 88,252 млн дол фінустанова реструктурувала на початку літа 2014 р. Єврооблігації підлягали погашенню 14 червня 2014-го, а тепер їхній термін обігу подовжено на п'ять років — до 15 червня 2019 р.

За результатами реструктуризації дохідність зросла незначно — з 10,5 до 10,9% річних. При цьому у перший рік обігу нових паперів (з 14 червня
2014 р. до 13 червня 2015 р.) діє пільгова відсоткова ставка — 9%, а купонну ставку на період реструктуризації було встановлено на рівні 0%.

Крім цього, прийнято амортизаційний механізм погашення цінних паперів: починаючи з
14 червня 2015 р. емітент буде щокварталу погашати 5% номінальної вартості євробондів,
14 березня 2019-го зобов'язується повернути 10% тіла кредиту і, нарешті, 14 червня 2019 р. — решту 15%.

Умови реструктуризації аналітики ринку визнали хорошими, але коли справа дійшла до першого платежу, банк раптом повідомив, що заплатити не зможе. За словами Дениса Мальцева, затримка пов'язана із посиленням валютного регулювання в Україні та вкрай обмеженими можливостями купівлі валюти на міжбанку.

Варто зазначити, що це не єдина реструктуризація зовнішніх боргів українських банків, проведена цього року. Після "VAB Банку" до тримачів своїх єврооблігацій звернувся ще один не надто благополучний банк — "Надра", що належить Дмитру Фірташу.

У серпні 2014 р. понад 80% інвесторів прийняли запропоновані банком умови реструктуризації. Вони, зокрема, передбачають збільшення строку обігу єврооблігацій на чотири роки — до червня 2018 р. Як і у випадку з VAB, емітентом запропонована амортизація основного боргу. І вона теж почнеться 2015-го, кожні півроку рівними частинами. На перший відсотковий період (до 31 січня
2015 р.) встановлено пільгову відсоткову ставку 6,25% річних. Потім "Надра Банк" пообіцяв платити по 8,25%. Досі ставка становила 8% річних.

За повідомленням прес-служби, реструктуризована заборгованість з урахуванням погашень становила 59,66 млн дол. До того ж "Надра Банк" виплатив 0,5% коштів як премію тримачам єврооблігацій, що прийняли запропоновані умови.

Нехай нікого не дивує відносно низька відсоткова ставка, що склалася за підсумками реструктуризації, — більшість справжніх кредиторів, не пов'язаних з основним акціонером банку, фінустанова розгубила ще 2010 р.

Тоді і "VAB Банк", і "Надра" вперше проводили реструктуризацію свого зовнішнього боргу. У червні 2010-го в "Надра Банку" перебувала тимчасова адміністрація, тому фінустанова висунула жорсткі умови кредиторам — або ви не отримаєте нічого, або частину, але потім. Тоді ж передбачалося, що в статутний капітал банку на 50% увійде держава.

У результаті було списано 57% з 175-мільйонного боргу. А решту суми було оформлено у вигляді нових семирічних бондів, причому в перші три роки відсотки не повинні були сплачуватися. Цікаво, що тоді ставка аномально знизилася з 9,25 до 8% річних.

Як компенсацію "Надра Банк" тоді виплатив 10,286% у вигляді премії держателям єврооблігацій, які погодилися на запропоновані умови реструктуризації.

Дешеві
та дуже дешеві борги

Те, що відбувається із зовнішніми позиками українських банків, передбачалося держателями цих паперів за кордоном. Вони почали активно пропонувати такі євробонди на продаж, побоюючись дефолтів фінустанов з України.

Ціна паперів вітчизняних банків почала стрімко падати ще з перших місяців 2014 р. Продавці були готові скинути 20–25% номінальної ціни, що забезпечувало дохідність до погашення українських євробондів на рівні 20–100% залежно від часу, що залишився до погашення.

Ситуація погіршилася в липні 2014-го: дохідність почала зростати, як на дріжджах, на тлі бойових дій у Луганській і Донецькій областях. Свого цінового мінімуму українські євробонди досягнули на початку вересня 2014 р., коли стали зрозумілі реальні масштаби "Іловайського котла" та інших "досягнень" АТО. Потім перемир'я зафіксувало сформовані ціни.

У цій ситуації в інвесторів виникає єдине запитання: хто наступний?

До кінця нинішнього року погасити євробонди повинен лише один український банк — ПУМБ. В останній день грудня він має виплатити близько 258 млн дол. основного боргу своїм кредиторам. Ця фінустанова також має досвід реструктуризації боргу наприкінці 2009-го.

DT.UA звернулося з інформаційним запитом у ПУМБ щодо планів з реструктуризації. Повивчавши кілька днів наш запит з п'яти пунктів, прес-служба обмежилася лаконічною відповіддю, що "банк аналізує різні можливості щодо своїх боргових зобов'язань і розраховує завершити аналіз у наступні кілька тижнів".

Як вважають банківські аналітики, банк Ріната Ахметова також піде на реструктуризацію боргу. При цьому експерти ринку розійшлися в оцінках дохідності, яку фінустанова може запропонувати інвесторам, — називалися рівні від 10,5 до 15%.

Облігації ПУМБ на вторинному ринку котируються менш активно, ніж євробонди державних Ощадбанку та Укрексімбанку, однак вони є у вільному продажу, і ці папери ліквідні, запевняють трейдери. А от торгівля єврооблігаціями банків "Фінанси та кредит", а також "Надра" і "VAB Банка" майже не ведеться — хто хотів, давно їх скинув.

До календарного погашення євробондів ПУМБу залишається два з половиною місяці. А оскільки це найближчі за терміном погашення папери, саме вони торгуються з найбільшою дохідністю — на вторинному ринку вона перевищує 150% річних. Якщо дивитися за ціновим параметром, папери пропонуються з 30-відсотковим дисконтом. Це говорить про те, що багато інвесторів не вірять, що реструктуризація обійдеться без конфіскаційного сценарію, коли частину євробондів просто буде списано. За прикладом "Надра Банку" в 2010-му.

Однак ПУМБ поки не помічений у масштабних затримках і невиплаті депозитів. Хоча установа явно потребує грошей, пропонуючи одну з найвищих ставок за вкладними операціями серед топ-банків.

Наступного року планове погашення європаперів наступає в Укрексімбанку та Приватбанку. Вони також мають на вторинному ринку вищу дохідність, ніж загалом по ринку. Їх дохідність до погашення становить близько 40%, а дисконт коливається останнім часом від 15 до 20%. Утім, аналітики не сумніваються, що ближче до термінів погашення папери ще подешевшають. Особливо якщо ПУМБ запропонує своїм єврокредиторам погані умови реструктуризації боргу.

Цікаво, що на цьому тлі дохідність європаперів російських банків, що мають "дочок" в Україні, істотно нижча. Вона підросла за останні тижні з 3–4 до 4,5–6% річних, однак дисконти за цими паперами все ще мінімальні.

Державний борг України перевищив 60% ВВП, і це говорить про те, що найближчим часом до активної фази розстрочки боргів перейдуть не лише комерційні структури, а й держава. В уряду немає жодної можливості віддавати до 40% бюджетних видатків на обслуговування і погашення державного та гарантованого боргів. І що раніше настане час розстрочки боргів, то краще. І на цьому тлі натужна в усіх сенсах виплата за євробондами НАК "Нафтогаз України" на суму
1,6 млрд дол. — велика помилка. Нехай і узгоджена з МВФ.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
4 коментаря
  • Abstainer 16 октября, 07:33 Хотелось бы задать вопрос автору. Я являюсь бухгалтером предприятия, одним из обслуживающих банков которого является "ПУМБ". Периодически размещаем депозиты, так вот: за полтора года ни разу не было случая, чтобы "ПУМБ" предложил по депозитам высокую ставку: "Приват", "СБРФ", "Аваль" и иже с ними всегда на 1,5-2% процента впереди, да и мой собственный регулярный мониторинг ставок банков первой десятки показал, что депозитные ставки "ПУМБ" всегда "болтаются" внизу. Та же история по депозитам физлиц. Теперь вопрос: где автор брал данные для анализа, утверждая, что "ПУМБ" предлагает "одну из самых высоких ставок по вкладным операциям среди топ-банков"?.. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Liza_UA 12 октября, 23:37 Нагадаю НБУ, що VAB-банк був смертельно хворий ще у момент купівлі його Бахматюком, який у той час володів вже одним банком "Фінансова ініціатива". Тобто банк VAB купувався виключно для схемних операцій, які практикувала пануюча сім'я через свої аналогічні банківські павутиння і з якою у Бахматюка була тісна співпраця. Тому рефінансування зараз його смердючки-банку буде прямим державним злочином який зведеться до звичного розкрадання рефінансування банківським ОЗУ на чолі з НБУ. А причина цього залишається незмінною - ПОВНА БЕЗКАРНІСТЬ керівників НБУ, починаючи з Ющенка за розкрадання очолюваним ним ОЗУ банку "Україна". Відповісти Цитувати
  • lesya 11 октября, 12:32 "Дутая" экономика порождает "дутые" банки. Основная задача банков - финансирование экономики, а не раздувание инфляции и потребительское кредитование под кабальные проценты. В условиях "дутой" экономики - это финансовые пирамиды,которые за счет государства выживают, за счет народа, но гробят финансовую систему, т.к. она не имеет основы.
    lesya 11 октября, 12:40
    И ,вообще, когда это рефинансирование закончится, когда закончатся такие потребительские кредиты, безответственные? Почему НБУ дает деньги в никуда? На те деньги, которые за 20 лет просто потрачены, можно было уже открыть 100 предприятий, и не давать их олигархату, а сделать государственно-коллективными, дать деньги под бизнес-планы , под необходимые направления. А то на каждом столбе - дадим-дадим, а потом бегут и изымают средства из каждого кармана. Что они вообще делают полезного, кроме растовщичества? Где такие банковские проценты, которые убивают экономику и кормят барыг, но ничего не развивают, скорее наоборот.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 24.88
EUR 28.34