Максим Мокляк: "Технократів, які можуть прийти та змінити країну, — достатньо. Необхідно дати їм повноваження та переконати, що цього разу все буде по-справжньому"

Тарас Ткачук 25 березня, 20:00
Мокляк

Читайте також

 

Голова Державної фіскальної служби Роман Насіров заявив, що реформа ДФС триває повним ходом, і навіть перелічив пріоритети — це адміністрування податків, своєчасне повернення ПДВ, нова кадрова політика. Водночас підприємці, особливо великий і середній бізнес, хочуть бачити результати реформ уже сьогодні. Вони схильні вважати, що заяви керівника ДФС більше нагадують декларацію намірів. З парламентської трибуни дедалі частіше звучать думки про те, що реєстри з повернення ПДВ формуються в ручному режимі. Та й у питанні кадрів у фіскальників сумнівні досягнення. Понад півроку з моменту скандального звільнення Костянтина Лікарчука залишається вакантною посада митного заступника Насірова. А тим часом у кабінетах чудово почуваються старі кадри. Що насправді відбувається в ДФС? Чи можна назвати це реформами? На ці теми ми поговорили з Максимом Мокляком. Навесні 2015 р. він виконував обов'язки керівника ДФС, потім повернувся на посаду голови координаційно-моніторингового департаменту — однієї з ключових структур відомства. У грудні Мокляк написав заяву про відставку. Це його перше інтерв'ю після того, як він пішов із фіскальної служби.

— Максиме, керівник ДФС стверджує, що реформи тривають повним ходом. Ви теж це помітили?

— Щоб зрозуміти, наскільки ефективними є реформи, необхідно згадати, як вони розпочиналися та які цілі ставилися. Нова команда, очолювана Ігорем Білоусом (колишній голова ДФС. —Т.Т.), прийшла в березні 2014 р. Білоус — інвестиційний банкір, який ніколи до цього не працював у держорганах. Я — управляючий директор інвестиційно-банківської компанії й також не мав стосунку до держслужби. Ігор, досвідчений кризовий менеджер і сьогодні вже політик, запросив мене в команду допомогти налагодити кілька напрямів у складному механізмі податкової. Усе-таки в структурі працювало майже 50 тис. чоловік. Ми прийшли у відомство, коли вся верхівка Міністерства доходів і зборів зникла або виїхала в Росію — не було ні міністра, ні заступників, не було багатьох директорів департаментів. Перше завдання було не допустити розвалу системи, утримати збір податків і дати можливість уряду фінансувати видаткову частину бюджету та соціальні виплати. Із цим завданням команда впоралася. Наступним завданням було реформування фіскальної служби. Нові люди, кадрові комісії, збільшення сервісної складової, електронні сервіси. У цих питаннях ми активно працювали з МВФ та європейськими експертами, одержували дієву підтримку від президента, його адміністрації та всієї президентської вертикалі (губернатори мають узгоджувальне право на призначення регіональних голів фіскальної служби), від уряду, який саме перебував у процесі зміни.

У нас були реальні досягнення. Одне з найбільших наших нововведень, яке ми провели через парламент у 2014 р., — це електронне адміністрування ПДВ. Це ідея, з якою ми прийшли до уряду, уряд нас підтримав, ми її реалізували. Так, ідея від початку неоднозначна, тому що компанії заморожують частину обігових коштів на казначейських рахунках. Але в умовах нереформованої судової системи, нереформованої прокуратури та податкової міліції інструменти ефективної боротьби з "податковими ямами" були обмежені, і ми це розуміли. У такій ситуації попередити правопорушення значно ефективніше, ніж потім боротися з фактом, що відбувся. До того ж система електронного адміністрування від початку планувалася як тимчасова, яка дасть можливість усім підприємцям повернутися в правове поле та розпочати працювати в однакових умовах.

Уявіть ситуацію з ПДВ на прикладі дірявого човна. У нього набирається вода, насоси з трудом справляються з її відкачуванням, і човен балансує на межі, щоб не піти на дно. Усі зайняті черпанням води (боротьбою з маніпуляціями з ПДВ), але допоки дірки не закрито, спроби вирівняти човен марні. Ми запропонували механізми закрити дірки, частину з них прийняли — електронне адміністрування ПДВ, а частина — пов'язані зі спецрежимом по аграрному ПДВ, касовими апаратами — так і залишилися ідеями. Повний запуск системи електронного адміністрування влітку 2015-го вже привів до додаткових щомісячних надходжень у 3–4 млрд грн до бюджету за рахунок поліпшення адміністрування ПДВ, і це вважається одним із найзначніших досягнень служби. Частину пробоїн залатали, частина залишилася. Якщо закрити всі дірки, відкачати воду та остаточно вирівняти човен, ефект буде ще більшим. При цьому через півроку-рік обтяжливі латки можна й зняти, вони розташовуються вище ватерлінії та, якщо подивитися на приклад західних країн, не впливають критично на збирання ПДВ після того, як система очищена та всі підприємці працюють в однакових конкурентних умовах.

З 1 березня в Україні почала працювати система електронного адміністрування реалізації палива, побудована на тій самій базі. Ми розробили та провели податковий компроміс, який дозволив тисячам компаній перегорнути сторінку й розпочати жити з чистого аркуша. По частині внутрішніх управлінських процедур ми впровадили комплексну оцінку ефективності роботи регіонів, новий механізм планування зборів. Частина ініціатив, на жаль, так і залишилася в режимі stand by.

— Однак у якийсь момент у вашої команди щось пішло не так...

— Втрутилася політика. Рекомендацією МВФ було (та й здорова логіка підказує), що ефективна робота можлива, якщо команда працює злагоджено. Якщо пам'ятаєте, одним із висновків комісії з розслідування діяльності керівництва ДФС під головуванням Айвараса Абромавичуса було те, що керівник служби фактично не призначав і не контролював двох своїх заступників, що призводило до регулярних конфліктів, і це розривало службу на частини. Наприклад, із призначень на митниці часто були різні думки в голови та курируючого заступника Макаренка (Анатолій Макаренко — колишній заступник голови ДФС. —Т.Т.). Такі конфлікти зрештою призвели до їхньої відставки. До речі, експерти МВФ висловлювали думку, що краще взагалі розділити податкову та митницю на окремі відомства, ніж мати постійний конфлікт, коли вже уряд не може дати повноваження голові вибрати собі заступників. Або повністю влити митницю у фіскальну службу та в такий спосіб уникнути протиріч у керівництві.

— Чого в підсумку так і не зробили. І конфлікти продовжилися вже при новому керівництві. Досить згадати історію Лікарчука.

— Так. Знову наступили на ті самі граблі. Переконаний, що керівник відомства повинен мати можливість самостійно вибирати своїх заступників. Хороші вони чи погані — це інше питання. Два нові заступники не брали участі у конкурсі на позицію голови служби й були представлені на засіданні Кабміну. Конфлікт виник миттєво. Крім обвинувачень у корупційних діях, які звучали, однією з причин конфлікту було бажання митниці зберегти незалежність і протидія профільного заступника подальшому злиттю в рамках одного відомства.

— Де ж вихід із глухого кута?

— Остаточний вибір за депутатами: кожний з варіантів передбачає внесення змін у законодавство. Нині у парламенті лежать проекти законів як про відокремлення митної служби від ДФС і перепідпорядкування прямо Мінфіну, так і про максимальну інтеграцію в ДФС. У світовій практиці є вдалі приклади й першого, і другого варіантів. Ситуація, яка виникала між Білоусом і Макаренком або між Насіровим і Лікарчуком... адже річ не в прізвищах. Це неробоча ситуація, тому краще службу розділити, ніж мати такий внутрішній конфлікт. З іншого боку, правильно інтегрована в структуру ДФС митниця може стати потужним стимулом підвищення ефективності роботи. Тому що загальний IT, правильно організований постаудит, можливість бачити всі податкові та митні платежі — усе це може полегшити життя платникам. Не знаю жодної західної країни, де статус митниці перебував би в підвішеному стані вже багато місяців, як нині в Україні.

— З реформою Державної фіскальної служби, яка реально зависла, розібралися. Питання щодо відшкодування ПДВ. За словами голови ДФС, є прагнення до його своєчасного повернення...

— Відшкодування ПДВ — болюче питання. У 2014 р., коли ми прийшли, було дуже багато скарг від компаній. Незрозуміло, за якими критеріями одні компанії потрапляють у реєстри, а інші — ні. Звичайно, усі бачили, що в держави не було достатньо фінансів, щоб відшкодувати ПДВ усім одразу. Але при цьому компанії хотіли прогнозованості. Тобто, якщо вони бачать, наприклад, що вони тисячні в списку та, відповідно до плану, одержать відшкодування через три місяці, то можуть внести цю суму у свої фінансові плани. На жаль, такої прогнозованості не було. Коли я виконував обов'язки голови служби (з кінця лютого 2015-го до травня 2015-го. — Т.Т.), то зробив ці реєстри повністю прозорими, із чіткою хронологією. Реєстр, який пішов у Держказначейство на відшкодування в березні, був зроблений повністю за хронологічним принципом. Міністр фінансів Наталія Яресько нас підтримала. Так, у ті місяці ми не встигли підтягти IT-систему й нормативку, щоб ці списки з датами зробити публічними, але будь-яка перевірка покаже, що до цього реєстру було включено суми, які були активні та підтверджені до відшкодування на центральному рівні, за хронологічним принципом. Я зустрічався з представниками багатьох великих і середніх компаній і пояснював їм, що тепер вони можуть прогнозувати повернення ПДВ, і не потрібно ні до кого йти на уклін. Одержав дуже схвальну реакцію: казали, що саме такої прозорості вони й чекали. При цьому був політичний тиск, були погрози, щоб цей реєстр не подавався в такому вигляді. Але я його не відкликав і, хоча і з затримкою, у квітні він був виконаний. А от квітневий реєстр, який ми склали за тими самими критеріями, у травні був відкликаний і не пройшов. Як формувалися реєстри далі, мені невідомо. На той час у мене вже не було впливу на ці процеси.

— З парламентської трибуни кажуть, що тепер реєстри формуються в адміністрації президента.

— Не знаю, у мене немає таких фактів.

— Можливо, депутатам теж варто проявити ініціативу, внести зміни до законодавства, регуляторних актів...

— Проекти законів про це є, але реально зробити процедуру прозорою просто. Не потрібне ні прийняття змін до закону, ні якихось наказів Мінфіну. Потрібне просте бажання. І бізнес побачить, бізнес повірить і зрозуміє, що реально реформи відбуваються. Адже ми вже це довели. А якщо цього бажання немає, можна довго змінювати закони, а потім знаходити в них якісь гачки й заковички, щоб знову за них чіплятися. Суспільство та уряд мають зрозуміти, що прозорість у відшкодуванні ПДВ скаже про інвестиційну привабливість України набагато більше, ніж інвестиційні форуми та конференції.

— Ви завзято відстоювали прозорість у відшкодуванні ПДВ, можливо, це і є причина, чому головою ДФС призначали іншого?

— Мені складно судити.

— Але вам натякали?

— Мені загрожували відкриттям справ, прокуратурою. Мені передавали прохання, щоб я так не робив. Чи вплинуло це на результат конкурсу? Не знаю. Відбувся конкурс на посаду голови служби, і я взяв у ньому участь. Потрапив у шорт-лист із чотирьох кандидатів. Потім довідався, що із частиною кандидатів проводилися політичні консультації ще до закінчення конкурсу, а з частиною кандидатів таких консультацій не було. І, зрештою, пропозицію очолити службу зробили тим, з ким політичні консультації проводилися. Але сказати, що конкурсна комісія була необ'єктивною або керувалася іншими мотивами, — таких фактів у мене немає. Було голосування, і комісія прийняла рішення, виходячи з результатів голосування.

— У другій половині 2015 р. усі ваші новації з прозорим відшкодуванням ПДВ почали згортатися. Ви через це подали у відставку?

— Не тільки. До управління знову прийшли люди старої формації, старого загартування. Частина з них навіть не була в штаті служби, але при цьому віддавала розпорядження штатним співробітникам, у тому числі людям із мого департаменту. Мій департамент (координаційно-моніторинговий. — Т.Т.) є одним із ключових у службі — він має у своєму розпорядженні значний масив інформації, контролює, аналізує, готує аналітику для керівника та його заступників для прийняття оперативних і стратегічних рішень. Мене поступово почали відсувати від управління департаментом, з'явилися підводні течії, нові координатори та контролери, а прогресивні рішення, які встигли впровадити в попередні 12 місяців, стали скасовувати. Я намагався з'ясувати, хто реально керує департаментом — я чи інші люди, але нічого так і не прояснилося. Розпочалися службові розслідування, перевірки, мою роботу було паралізовано. Тому я вирішив, що якщо в людей немає бажання проводити реальні реформи, немає команди, яка це робила б, то й мені немає сенсу залишатися одним із функціонерів. Я інвест-банкир, у мене немає завдання за будь-яку ціну триматися за державну посаду. Робимо реформи — отже, робимо. Не робимо реформ — я знайду, чим займатися в бізнесі.

— Що ж вас як банкіра взагалі привело в держслужбу?

— Після Революції гідності багато моїх знайомих або просто люди, імена яких були на слуху, залишили бізнес і пішли на держслужбу. Я реально подумав, що країна буде змінюватися, що настав час попрацювати на країну. До того моменту я заробив якісь гроші в інвест-банкінгу й міг собі дозволити якийсь час не турбуватися про доходи сім'ї. І я вважав, що цього разу все буде по-справжньому. У мене четверо дітей, і я хочу, щоб вони зростали, жили та залишалися працювати в Україні. Я хочу зробити Україну європейською країною. Звучить пафосно? Можливо. Але це так. Це причина, через яку я пішов працювати на державу. І повірте, працювати на західні компанії з чітко регламентованими корпоративними політиками, compliance, FCPA (Foreign Corrupt Practices Act) набагато простіше, ніж змінювати глибоко забюрократизовану та, на нещастя, усе ще корупційну систему в Україні.

— Що справді, на ваш погляд, потрібно зараз змінювати в ДФС?

— Змінювати потрібно багато чого, при цьому є зміни стратегічні, а є швидкі, тактичні. Наприклад, ми не прийдемо до сервісності служби, поки не змінимо підходу до збирання податків. У нас історично один із найважливіших критеріїв роботи фіскальної служби на будь-якому рівні — голови служби, області, району — вважалося виконання планів по зборах. Якщо якась область або район не виконують плану, то це футбольна жовта картка. А невиконання плану кілька місяців поспіль — це вже питання про заміну, відповідно, голови області або голови служби. Але так неправильно! Люди намагаються виконати план практично за будь-яку ціну. Податкові розвинених країн працюють за іншим принципом: залежно від циклу в економіці, передбачуваної бізнес-активності впродовж року, тенденцій на ринках вони прогнозують загальний планований обсяг зборів. І якщо в якийсь конкретний місяць або квартал ця сума не збирається, то уряд шляхом управління ліквідністю, наприклад, перекриває недостачу короткостроковими запозиченнями. Через наше "планування" у нас багато проблем. Тому що податкова, намагаючись зібрати планову суму грошей по області, по району, часто входить у якісь домовленості з підприємцями. Наприклад, просить їх перерахувати якусь суму авансом, щоб район виконав план. Ці прохання не такі безневинні, як здаються, тому що є запрошенням до корупції. Якщо платник іде назустріч і перераховує гроші, надалі до нього можуть виявити прихильність. А якщо платник відмовляє, він боїться потрапити в немилість. Компанії мають працювати за кодексом та перераховувати рівно ту суму, яку вони зобов'язані за кодексом перераховувати.

Зарплати. На цьому пункті немає сенсу довго зупинятися, все вже було сказано до мене. Люди мають ходити на роботу за зарплатою й дорожити місцем.

І, нарешті, служба повинна прагнути зменшувати фізичні контакти з платником податків, усе переводити в електронну форму. Багато розвинених країн узагалі відмовилися від присутності податкових органів у кожному маленькому населеному пункті. Є електронний кабінет, є кол-центр. Працюй! Західні експерти пророкують, що через п'ять-сім років ми теж прийдемо до відсутності необхідності підтримувати багато функцій на районному рівні, до закриття районних інспекцій. Але над цим потрібно працювати.

— А в Мінфіну є думка щодо цього?

— Від спільної роботи з Міністерством фінансів у мене залишилися тільки позитивні враження. У міністра Наталії Яресько реально вийшло створити молоду технократичну команду заступників — Олена Макеєва, Оксана Маркарова, люди, які не представляють будь-яких політичних сил і не працювали до цього в держорганах. Люди з чистими помислами, управлінським досвідом і реальним бажанням змінити країну, реформувати Мінфін і ДФС. Чому по частині ДФС це й досі не вдалося? Мені складно судити. На мій погляд, торік перед Мінфіном стояли великі виклики — реструктуризація боргів, бюджетний процес, податкова реформа, і це обмежило Мінфін у можливості контролювати та управляти ДФС. Також хотілося б бачити більше комунікацій між Мінфіном, ДФС і депутатами, зокрема податковим комітетом Верховної Ради. У податковому комітеті багато професіоналів, які реально хочуть і працюють над поліпшеннями податкової політики й податкового адміністрування. Без Южаніної (Ніна Южаніна — голова комітету з питань податкової та митної політики. — DT.UA) і активної частини комітету, з чиєю допомогою вдалося зняти значну частину негативу й нерозуміння депутатів і громадських організацій при впровадженні електронного адміністрування ПДВ, я боюся, ця система так і залишилася б у вигляді ідей або в тестовій експлуатації по сьогодні. При цьому всі сторони, мабуть, працюють над змінами політики та адміністрування, але часто брак комунікацій гальмує реформи й переходить у змагання "хто кого передавить".

Конкретний приклад — ситуація із запровадженням касових апаратів. Ідея запровадження касових апаратів для окремих категорій приватних підприємців обговорювалася давно та в різній інтерпретації вносилася в кілька законопроектів, що подавалися у Верховну Раду. Ідея концептуально правильна — касові апарати для підприємців, не тих, хто торгує продуктами на ринку, а наприклад, тих, хто торгує імпортною побутовою технікою, дасть змогу ДФС закрити ще одну діру з ПДВ, позбавивши підприємців валу позапланових перевірок. Депутати щоразу не підтримували пропозицій Міністерства фінансів або підтримували зі значними обмеженнями, але їх теж можна зрозуміти. Касові апарати на сьогодні — це бізнес із обмеженим колом продавців сертифікованих апаратів і щомісячною оплатою послуг. Нові технології дозволяють піти в Інтернет, у хмару та зробити, наприклад, фіскалізацію на сервері податкової. У цьому разі немає потреби у фіскальних принтерах, чек можна друкувати на звичайному принтері або навіть надавати в електронному вигляді, а валідність такого чека завжди можна перевірити на сервері податкової. Це дешевше для бізнесу, у бізнесу буде більший вибір, і не буде такого відторгнення касових апаратів, особливо в підприємців, які проводять операції через касу нерегулярно, час від часу. Це дасть можливість зняти значну частину негативу від запровадження касових апаратів.

— Ви повернулися б у ДФС? Припустимо, що така пропозиція надійшла...

— Бажання працювати та змінювати цю систему в мене залишилося. Я попрацював радником, директором департаменту, очолював службу кілька місяців. Я розумію, як служба функціонує усередині та як вона має виглядати після реформування. У мене є хороші контакти із західними організаціями — МВФ, ЄБРР, посольствами західних країн, великими західними та локальними компаніями, які реально хочуть, щоб служба змінилася. Якщо в уряді відбудуться зміни й там захочуть провести повноцінну реформу фіскальної служби, реформу адміністрування податків, я готовий брати участь у цих процесах. Для мене цікаво бути в команді, посада — це другорядне.

— Президент пропонує як один із варіантів виходу з політичного глухого кута технократичний уряд. Це реально?

— Вважаю, що цей варіант не просто можливий, а єдино здійсненний. Рано чи пізно суспільство прийде до цього, і такий уряд буде створено.

— Чи реально знайти людей, які погодяться брати в цьому участь?

— Технократів, які можуть прийти та за два-три роки змінити цю країну, — таких людей достатньо. Необхідно просто дати цим людям повноваження і переконати їх, що цього разу все буде по-справжньому.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
3 коментаря
  • Татьяна Шорко 6 апреля, 15:23 Експертами проекту (з урахуванням європейської практики інформування потенційних подавачів заявок на отримання грантів та інших фінансових ресурсів для реалізації проектів) розроблено посібник з підготовки проектів, які можуть фінансуватися за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті (в рамках реалізації програми секторальної бюджетної підтримки ЄС). http://surdp.eu/news/Guide-for-project-preparation Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Liza_UA 27 марта, 23:51 Порошкнко ніколи не дасть уряду працювати без своїх смотрящих не випадково на конкурсах перемагають ті, що пройшли співбесіду на Банковій. А назва технократичний не гарантує нічого. Он НБУ набрали повністю нове і технократичне і зарплати дали ексклюзивні і що? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Vladimir Zvan 26 марта, 17:35 Кто ж им даст (технократам) эти полномочия . Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.31
EUR 28.69