Податково-реформена епопея: немає межі недосконалості

Юлiя Самаєва 26 вересня 2014, 00:00
налоги

Читайте також

 

Побоювання, що українському суспільству намагаються в черговий раз підсунути або половинчасту податкову реформу, або взагалі лише її імітацію, з'явилися задовго до офіційного подання відповідного законопроекту в парламент. Тобто, коли з'ясувалося, що підготовлений у Кабміні її варіант практично не враховує пропозицій численних робочих груп, створених для розробки реформи. А широко та завчасно розпіарене скорочення кількості податків з 22 до 9 фактично означає не реальне їхнє скасування, а тільки перегрупування під приводом, що в іншому разі коштів у держави просто не залишиться.

Наскільки праві були депутати, коли "продинаміли" минулого тижня запропонований їхньому розгляду урядовий законопроект? Як багато в ньому раціональних зерен, і чи існують умови, за яких він може мати право на існування?

Про "кроликів
у капелюсі"

"Звичайно, можна скільки завгодно спекулювати тим, що це не скорочення з 22 до 9, а трансформація, — намагався під час спілкування з журналістами переконати їх в обґрунтованості запропонованого підходу глава Державної фіскальної служби Ігор Білоус. — Але взяти та рубанути з плеча кількість податків до п'яти сьогодні не можна. У нас є реальне життя, пенсіонери та соціальні видатки, які, на жаль, скоротити не вийде".

За його словами, багато змін до законопроекту було внесено в останній момент, без будь-яких консультацій навіть із самими податківцями. І тут доречно нагадати, що основною заявленою причиною депутатської відмови вносити реформу до порядку денного стало те, що 100-сторінковий документ вони побачили лише вранці у день голосування. "Ми свою частину роботи зробили ще місяць тому, причому з усіма розрахунками, — виправдовувався потім І.Білоус. — Моя команда не має такої риси — в останню ніч писати законопроекти. Але в нас постійно щось дописують. Ми проводили зустрічі і з бізнесом, і з громадськими організаціями. Звичайно, у них були зауваження, але з остаточним нашим варіантом усі погодилися. Потім до нього почали вноситися зміни, за які вже ми відповідальності не несемо, тому що нас навіть не запрошували в Мінфін".

Нагадаємо також, що для розробки податкової реформи було зібрано близько дев'яти різних робочих груп. Більш того, підготовлено вісім різних проектів реформи. Але ніхто не мав особливих ілюзій щодо остаточного результату: ще місяць тому глава ДФСУ в інтерв'ю DT.UA намагався аргументувати "викидання в топку" альтернативних варіантів тим, що "реформу має створювати вузьке коло фахівців", а не широка громадськість. Однак підсумок, виходить, став сюрпризом і для "вузького кола" основних розробників.

Крім перегрупування 22 податків у 9, поданий до парламенту документ ініціює скасування збору на розвиток виноградарства, цільової надбавки на газ, рентної плати за його транспортування, фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП) і деяких місцевих податків і зборів. Але при цьому передбачається серйозне розширення бази податку на нерухоме майно, збільшення до 2% ставки збору з операцій купівлі іноземної валюти, підвищення акцизів на бензин, дизельне паливо та скраплений газ. Ну й, нарешті, до підакцизних товарів додається електроенергія, що вже точно напряму вдарить по кишені кожного українця. Далі про все це трохи докладніше.

Податок на нерухомість

Він пропонується в розмірі до 2% від мінімальної заробітної плати (МЗП) за 1 кв. м для всіх видів нерухомості, крім державної та комунальної. Також від його сплати звільняються незахищені верстви населення — багатодітні та малозабезпечені сім'ї, сім'ї з дітьми-інвалідами, дитячі будинки сімейного типу. Право встановлювати відсоткову ставку передано місцевим радам. Вони ж наділяються повноваженнями надавати пільги щодо сплати податку (за винятком комерційної нерухомості та нерухомості, яка перебуває у власності юросіб). Але про які саме пільги йдеться, у проекті не зазначається. При максимальній ставці податку в 24,36 грн/кв. м за квартиру площею в 65 кв. м українська сім'я муситиме заплатити понад
1,5 тис. грн на рік. Житловий фонд України зараз налічує понад 1 млрд кв. м, і податок із цих квадратних метрів — це, безумовно, вагомий внесок до державного бюджету, але чи спромігся хтось прорахувати, чи по кишені ці новації тій частині простих громадян, які балансують нині на межі бідності та виживання, особливо з урахуванням збільшення комунальних тарифів та інфляції?

Для комерційної нерухомості цей податок також може мати неоднозначні наслідки. З одного боку, він стане додатковим стимулом для ефективнішого використання комерційної нерухомості та активізації її власників, але з іншого — вдарить по об'єктах з великою площею, але низьким рівнем дохідності (наприклад, складським приміщенням). Понад те, можливість місцевої влади коригувати ставку податку автоматично закладає корупційні ризики у відносини місцевих керівників з комерційними підприємствами. Вочевидь, необхідна досить широка, але чітка та прозора градація об'єктів, які підпадають під оподаткування нерухомості, залежно від їхньої ринкової вартості та привабливості. Але останні два пункти, з урахуванням усіх питань до якості оціночних послуг в Україні та достовірності їх результатів, ставлять надто багато питань, на які поки що немає відповідей.

Тож ця тема — предмет окремого та докладного аналізу й громадських обговорень, і вже ніяк її не мають проштовхувати через парламент з допомогою "нічних вкидань" кабмінівських законопроектів. Не виключено, що здорове зерно цієї ініціативи (обкладання податтю комерційної та "великогабаритної" житлової нерухомості) спеціально подане в одному "блюді" із наперед непопулярним і вибухонебезпечним податком на житлову нерухомість для всіх без винятку за єдиною ставкою та з мінімумом винятків. І зроблено це з метою свідомо приректи її на невдачу або зробити розмінною монетою в торгах за інші пункти.

Офшори зовнішні: самовідвід фіскалів?

Та якщо під дію попереднього податку ризикують потрапити практично всі, у тому числі не надто забезпечені сім'ї, то заслони проти ухиляння від оподаткування найбагатшими українцями нинішні реформатори виставляти не дуже квапляться. Замість імплементації діючого механізму контролю трансфертного ціноутворення реформатори пропонують неоднозначне 50-відсоткове обмеження (від вартості товарів, робіт і послуг, включаючи необоротні активи) витрат на угоди з пов'язаними особами-нерезидентами, вважаючи доцільним обмежити витрати на виплати на користь усіх низькоподаткових юрисдикцій, список яких перекочував у реформу з чинного кодексу. Очевидно, на думку законодавців, ця норма є адекватним заходом контролю дотепер найбільш масштабного виведення коштів з України.

Уже за перше півріччя ц.р., за даними офіційної статистики, українські компанії поставили тільки в офшори з "чорного списку" Держстату товарів і послуг на більш як 3,6 млрд дол. За даними екс-міністра доходів і зборів Клименка, понад
133 млрд грн (різниця, найшвидше, визначається тим, що в цьому разі перелік юрисдикцій, віднесених до низькоподаткових, набагато більший, враховуючи й такі "цивілізовані гавані", як Швейцарія, Австрія, Ліхтенштейн тощо). Частка подібних "затишних місць" в українській експортній географії продовжує становити близько 70–75%.

Очевидно, що адекватна протидія найбільш великомасштабним схемам ухиляння від податків і виведення капіталу з України потребує набагато серйозніших заходів і належного контролю. Тим часом імплементація прийнятого ще торік закону не лише затягується, а й явно ризикує бути спущеною на гальмах із посиланням на "складність процедур", "необхідність тривалішого адаптаційного періоду", а також "відсутність у вітчизняних платників податків практичного досвіду в питаннях трансфертного ціноутворення".

Податківці ж останнім часом стали дивно прохолодні до проблем трансфертного ціноутворення. Неодноразові звернення DT.UA з проханням роз'яснити ситуацію залишаються без будь-якої зустрічної реакції.

Офшори внутрішні: реанімація

Тим часом податок на прибуток пропонується розраховувати на основі фінансового результату. Причому для підприємств із річним оборотом нижче за 20 млн грн і зовсім скасувати такий обов'язок. Для них передбачається повне зникнення відмінності між бухгалтерським і податковим обліками. А підприємства, доходи яких не перевищують
3 млн грн, узагалі можуть одержати податкові канікули на рік. З одного боку, податківці звільняють платників податків від необхідності доводити зв'язок витрат з одержанням прибутку,отже, бізнесу має стати простіше враховувати витрати. З іншого — забороняється включати у витрати відсоткові виплати кредиторам. Це, поза сумнівом, удар по бізнесу, який користується кредитними коштами. І дуже дивний "крок назустріч", особливо якщо враховувати, що цю норму було внесено в останній момент, до цього йшлося про так звану тонку капіталізацію — європейську норму, яка прив'язувала витратність відсоткових виплат до співвідношення власного капіталу та позик пов'язаних осіб.

"Дивно, що податок на прибуток пропонується, як і раніше, розраховувати в ручному режимі. Що не дає змоги уникнути суб'єктивізму в оцінці правильності цих розрахунків. Завжди може прийти податковий інспектор і запитати, чому ви розрахували податок так, а не інакше? — вважає Павло Себастьянович, підприємець, член громадської групи ГП "Нова Країна", яка розробляла альтернативну податкову реформу. — Громадські організації пропонували вдосконалити розрахунки податку на прибуток, мінімізувавши ризики для бізнесу. Наприклад, запровадити податок на розподілений прибуток або податок на виведення прибутку за кордон. Але в цьому разі уряд не врахував не лише побажання бізнесу, а й світового досвіду".

Та, безумовно, найбільш резонансною стала норма, що дозволяє відносити на валові витрати тільки 50% від суми операцій, проведених із підприємствами-єдиноподатниками. Ця позиція фактично робить неможливим співробітництво малого й середнього бізнесу з великими компаніями. "Це може призвести до скорочення економічної активності в країні. У кінцевому результаті це обмеження призведе до обов'язку звичайних платників податку на прибуток доплачувати 9% за рахунок суми, виплаченої єдиноподатнику, — вважає Андрій Сидоренко, юрист ЮФ "Ілляшев і Партнери". — Фактично це обмеження зробить безглуздою спрощену систему оподаткування, адже загальне податкове навантаження становитиме 12% від доходу платника єдиного податку (3%, які сплачує єдиноподатник, + 9%, які сплачує платник податку на загальних підставах) проти 18% податку на прибуток на звичайній системі оподаткування. А дохід і прибуток — це, як кажуть, дві великі різниці".

Неоднозначні й інші зміни. З одного боку, наприклад, скасовано 32 обмеження за обліком витрат, що має, на думку авторів реформи, поліпшити інвестиційний клімат у країні. З іншого — через те, що податковий прибуток ґрунтуватиметься на фінансовому результаті, податківці впроваджують штрафи за неправильне ведення бухгалтерського обліку. На жаль, в Україні такі інновації, як звичайно, чреваті цілеспрямованим пошуком фіскалами помилок у документах із метою, зокрема, й вимагання. Тому недивно, що будь-яку подібну зміну можна розцінювати як спробу тиснути на бізнес. Причому податковій перевірці підлягатиме навіть фінансова звітність, підтверджена аудитом. Аргументом із боку податківців є претензії до якості роботи аудиторів. Однак реформи аудиторської служби в урядовому пакеті реформ чомусь бракує.

Кількість платників податків, що працюють за спрощеною системою, в новому законопроекті скоротилася до чотирьох груп (див. табл.). До першої з них, ставка для якої становитиме до 10% від мінімальної заробітної плати, ввійшли фізособи з річним доходом до 300 тис. грн (раніше для них порогом були 150 тис. грн). Друга група, яка платитиме до 20% МЗП, складатиметься з єдиноподатників із річним доходом до 1,5 млн грн (було
1 млн грн). Для третьої групи податкова ставка становитиме 2% від доходу у разі сплати ПДВ у загальному порядку або 4% без сплати ПДВ, а ввійдуть до неї фіз- і юрособи з доходом до 20 млн грн (було 3 млн). І, нарешті, для четвертої групи, до якої ввійдуть винятково сільгоспвиробники, ставка податку становитиме від 0,03 до 1% за
1 га нормативної грошової оцінки землі залежно від її категорії та розташування. Ось він, той самий "скасований" фіксований сільськогосподарський податок. Тепер він називається інакше, але його база і ставка анітрохи не змінилися. Зате додалася обов'язкова реєстрація орендованих земель як умова роботи в пільговому режимі.

Зарплати й тінь: реформа-нерозлучниця

Зачепили реформи і єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Для того, щоб спробувати вивести з тіні понад 12 млрд грн, реформатори запропонували посилити оформлення трудових відносин, зробивши обов'язковим укладання трудової угоди, а сам внесок поширили на всі зарплати, включаючи й нижчі за мінімальну. Але якщо доход перевищуватиме дві мінімальні зарплати, то ставку ЄСВ буде знижено з 41 до 15%.

Експерти Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) загалом підтримують ідею зниження ставок ЄСВ, однак наполягають, що такі зміни обов'язково мають супроводжуватися одночасним реформуванням пенсійної системи. На їхню думку, "без цього в умовах нестабільної економічної ситуації, недоодержуючи відповідних сум надходжень до соціальних фондів, в уряду досить швидко виникне спокуса повернутися до високих ставок, що, своєю чергою, вкотре продемонструє непередбачуваність українських бізнес-реалій, поставивши під сумнів їхню привабливість для інвесторів".

Ба більше, зниження податкового навантаження на оплату праці зменшенням ставок ЄСВ, скоріш за все, буде нівельовано одночасним впровадженням прогресивної шкали оподаткування. В ЄБА вважають, що запровадження прогресивної шкали оподаткування навряд чи доречне, з огляду на сучасні умови ведення бізнесу, й розцінюється як додатковий економічний тягар саме на сумлінних платників податків. А отже, це не матиме очікуваного позитивного ефекту як для бюджету України, так і для податкової системи. "Звичайно, нам відомо, що прогресивна шкала оподаткування широко використовується в інших державах, однак ми вважаємо, що з урахуванням усіх аспектів сучасного моменту повернення до такого регулювання в Україні передчасне", — зазначають експерти Європейської бізнес-асоціації.

Погоджуються з таким поглядом і юристи. "Зараз із поверненням прогресивної ставки податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) хочуть залатати дірки в бюджеті країни, збільшивши надходження. Але якщо розглядати впровадження "прогресивки" із пропонованим зменшенням ставок єдиного соціального внеску, то збільшення надходжень до бюджету очікувати не доводиться. Просто в результаті цієї реформи станеться зсув фіскального тиску з роботодавця на працівника, — пояснює Андрій Сидоренко. — Можливо, законодавець розраховує, що працівники з радістю поставляться до цієї ініціативи, адже впровадження військового податку відбулося без помітних обурень громадськості. Можливо, факт того, що навіть після прийняття військового податку волонтери продовжують постачати армію, тоді як на рахунках Міністерства оборони заморожено мільярди гривень, вселяє впевненість у тому, що народ стерпить і впровадження прогресивної ставки ПДФО".

Податкові (контр)агенти

На додаток до сказаного вище в податковий побут повертаються так звані пасивні доходи — дивіденди, роялті й відсотки, причому до них додаються внески на добровільне медичне й пенсійне страхування. Пасивні доходи, сума яких на рік не перевищує 500 тис. грн, обкладатимуться за ставкою 15%, від
500 тис. до 1 млн грн — 20% у частині перевищення, для доходів понад 1 млн — 25% у частині перевищення, а дивіденди обкладаються за ставкою 5%. Ба більше, до дивідендів відносять тепер прибуток, отриманий від володіння не лише акціями, інвестиційними сертифікатами чи паями, а й акціями корпоративних інвестиційних фондів та інвестиційними сертифікатами. Пасивні доходи також доведеться декларувати.

Утім, якщо пасивні доходи не перевищують 120 мінімальних заробітних плат, податковим агентом виступатиме той, хто ці доходи нарахував, наприклад, банк. Разом з істотними обмеженнями випадків використання банками страхових резервів це вже викликало невдоволення з боку банкірів. Крім того, вони скаржаться, що остання норма здатна значно погіршити якість і без того не найліпших кредитних портфелів українських фінустанов та обсяги їхніх судових витрат.

Маловтішні висновки

З урахуванням усього вищесказаного цілком природно, що багатьох реформа розчарувала. Звичайно, той факт, що уряд узявся за якісь зміни, позитивний сам по собі. От тільки сумнівно, що у світлі таких змін оцінки бізнес-клімату в Україні поліпшаться. "Податкова реформа має запустити економічне зростання у країні — це основний пріоритет. Дивлячись на запропоновану урядом реформу, думки про економічне зростання виникають в останню чергу, — вважає Валерій Пекар, координатор ДП "Нова Країна". — На сьогодні ми маємо надзвичайно складну податкову систему, в якої три основні вади: вона не стимулює економічного розвитку, розвитку підприємництва й припливу інвестицій. При цьому вона стимулює корупцію, і дуже ускладнена. Раніше ситуація була трохи ліпшою, але в часи Азарова "покращення" дісталося й до податків. Фактично тоді ми опустилися на дно, й зусиллями нинішнього уряду закопуємося ще глибше".

Де-юре заради передвиборної гонитви уряд Яценюка декларує зниження фіскального навантаження. А де-факто продовжує йти шляхом його підвищення та посилення контролю за платниками податків. А до всього — схвалення парламентом такої податкової реформи ставиться умовою прийняття державного бюджету 2015 р. "На моє переконання, законопроект не пройшов, тому що в ньому є кілька позицій, які зачіпають інтереси певних олігархів, зокрема, йдеться про ренту на нафту й газ (21–45 і 11–55% відповідно. Ред.), про певні питання щодо податку на прибуток, скасування деяких пільг", — небезпідставно стверджує Ігор Білоус. Але вже наступне його посилання безперечне лише почасти: "Я переконаний, що всі запропоновані нами зміни потрібні країні (та невже?), але реформу слід робити разом (чи все-таки обмеженим колом осіб? — Ред.), якщо кожен буде перейматися своїми інтересами, результату не буде".

Адже як за наявності стількох проблемних питань пояснити, що до законопроекту, який так довго готувався, зміни вносили в останню ніч, а депутати побачили його лише в день голосування? Виходить, що, знаючи про всі можливі ризики, прем'єр свідомо пішов ва-банк, понадіявшись, що парламент не зважиться зірвати бюджетний процес. Зважився — адже занадто серйозні інтереси опинилися під ударом. Але прем'єрська ставка, яка не зіграла, не зняла з порядку денного головних питань: як усе-таки бути з податковою реформою й бюджетом на наступний рік?

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1 коментар
  • Alex Lesnyak 29 сентября, 13:55 Просто нынешнее правительство напрашивается на второй Налоговый Майдан. Учитывая отличия в ходе и в результатах первого и второго Майданов, можно предположить что и новый НМ будет жестче и с гораздо более глубокими последствиями чем первый. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.13
EUR 27.96