Промінвестбанк: банківська установа чи благодійний фонд для російських гуманітаріїв?

Вадим Сирота 27 січня, 23:00
пиб

Читайте також

У діяльності аудиторів часто застосовується поняття "периметр консолідації", під яким мається на увазі перелік пов'язаних спільною економічною діяльністю структур, компаній спеціального призначення (SPV) та інших фірм, що визначені незалежно від формальних юридичних ознак. Неправильно вибраний периметр консолідації стає причиною недостовірних результатів аудиторської перевірки, наприклад, приховування реальних збитків, викривлення розміру бізнесу або простору для схем податкової оптимізації. 

Банківська група — подібне поняття, яке НБУ почав застосовувати до банківських установ у 2011–2012 рр. Але його використання не підвищило дієвості нагляду над банками, не вирішивши проблеми кредитування пов'язаних осіб. А склад ідентифікованих банківських груп явно не відповідав економічному змісту їхньої діяльності. Особливо яскраво це проявилося у випадку ПАТ "Промінвестбанк" — специфічної банківської установи з російським державним акціонером.

Інший погляд на іноземні банки

Іноземні банківські установи відіграють суттєву роль у банківському секторі України, незважаючи на "цунамі" та "ідеальні шторми" останніх років. НБУ на 1 листопада 2016 р. оцінює їхню частку у статутному капіталі банківського сектора на рівні 55,6%. Логічно, що перспективи їх присутності залежатимуть від фінансового стану їх материнських банків, кардинальності змін у регулюванні їхньої діяльності, специфічних ризиків їх основних ринків. Саме цим визначається можливість материнських структур щодо збільшення капіталу українських "дочок", зацікавленість у присутності на українському ринку. Є сумніви, що банківський регулятор здійснює подібний аналіз. Спробуємо виконати таке міні-дослідження на прикладі материнської компанії ПАТ "Промінвестбанк" (ПІБ).

Державній корпорації "Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності" (Внєшекономбанк, ВЕБ) належить 99,7% акцій Промінвестбанку. Наголошуємо, не банківській установі, а державній корпорації, діяльність якої регулюється спеціальним законом. Це, наприклад, не створює обов'язку дотримуватися нормативів діяльності банків, на основі яких здійснюється банківський нагляд регулятором. Внєшекономбанк є спадкоємцем мережі радянських іноземних банків (а не підконтрольний уряду "ВТБ Банк"), що функціонували в Англії, Німеччині, Сінгапурі та інших країнах. Сукупний розмір активів Групи Внєшекономбанку еквівалентний 5,4% ВВП Російської Федерації. Ця установа перебрала на себе зобов'язання з обслуговування зовнішніх боргів Радянського Союзу, що й стало основною причиною відмови від практики регулювання її діяльності з допомогою нормативів. На нинішньому етапі коректніше вести мову про Групу Внєшекономбанку, що являє собою класичний зразок інституту розвитку. Такі фінансові державні інструменти створюються для підтримки формування відповідної структури економіки та її модернізації, стимулювання експорту, активізації інвестицій. До складу Групи ВЕБ входять Банк розвитку "Внєшекономбанк" і банк для підтримки малого та середнього бізнесу (АТ "МСП Банк"); структури із стимулювання експорту (експортно-кредитне агентство ЕКСАР, АТ "Росексімбанк"); лізингова компанія "ВЕБ Лізинг"; дочірні банки в Україні та Білорусі; банки, що підлягають санації після кризи 2008–2009 рр. (АТ "Глобекс Банк", АТ "Связь Банк"), спеціалізовані фінустанови пріоритетного розвитку регіонів (АТ "Корпорація розвитку Північного Кавказу", АТ "Фонд розвитку Далекого Сходу та Байкальського регіону").

Серед такого розмаїття специфічних фінансових інституцій особливе місце займає український банківський актив Групи ВЕБ — Промінвестбанк, який є одним із найстаріших і найбільших банків України. Його було створено на базі спеціалізованого радянського "Промстройбанка" відомим фінансистом В.Матвієнком. Під час кризи 2008–2009 рр. установа втратила платоспроможність та була придбана Групою ВЕБ, яка змінила фокус цього банківського активу у бік обслуговування великих корпоративних промислових клієнтів. Аналіз річної консолідованої фінансової звітності Групи Внєшекономбанку за 2015 р., складеної за міжнародними стандартами та розміщеної на офіційному сайті групи, приводить до деяких цікавих висновків. Розглянемо обсяг активів у розрізі кожного з вищеназваних сегментів (на основі примітки 8 до фінансової звітності Групи ВЕБ за 2015 р. за МСФЗ).

Отже, український актив Групи Внєшекономбанку є найменшим серед усіх аналізованих активів. Тим цікавішим буде дослідження цих сегментів на предмет результатів їх діяльності.

Діяльність групи була збитковою в аналізованому періоді: у 2014 р. збитки становили 276 млрд рос. руб. (еквівалент 3,8 млрд дол.); у
2015-му — 111 млрд руб. (1,5 млрд дол.). Вирішальну роль у цьому відіграв економічний бекграунд подій, пов'язаних з анексією Криму та подіями на Сході України: економічний спад через падіння цін на нафту, девальвація російського рубля та болючі міжнародні санкції. У 2014 р. левова частка зазнаних Групою ВЕБ збитків генерувалася її ядром (Банк розвитку "Внєшекономбанк", АТ "МСП Банк"), проте іншим значним джерелом збитків став її український банківський актив. 2015-го ситуація помітно змінилася: Промінвестбанк став основним генератором збитків для Групи ВЕБ, його частка у сукупному фінансовому результаті Групи (збитках) збільшилася з 8 до 61%.

Для запобігання збитків від можливого неповернення кредитів банки формують резерви під такі кредити, величина яких залежить від фінансового стану позичальника, наявності/відсутності прострочення в обслуговуванні кредиту, достатності та якості застави. Що кращий фінансовий стан, якісніше забезпечення, то менший обсяг резервів, і навпаки. Резерви виступають своєрідним умовним індикатором якості кредитного портфеля, вони зменшують величину прибутку банку (як і виступають основним джерелом збитків), спричинюють потребу у додатковому капіталі (в українських реаліях головний фактор такої потреби). Аналіз фінансової звітності свідчить, що частка сформованих резервів Промінвестбанку у загальній структурі витрат (у 2014 р. становила 67%, а у 2015-му — 87%) набагато перевищує аналогічні показники по загальній сукупності бізнес-сегментів Групи ВЕБ (у 2014 р. — 56%, а у 2015-му — 48%). Інші сегменти, на відміну від української "дочки", мають істотну питому вагу відсоткових витрат (на сплату відсотків за депозитами та ін.), комісійних, збитків від коливань курсів валют, операцій із цінними паперами та інших складових.

На основі викладеного можна зробити такий висновок. Промінвестбанк, найменший за розміром бізнесовий сегмент Групи Внєшекономбанку (2,6% від загального розміру активів), став у 2015 р. основним генератором її збитків через жахливу якість кредитного портфеля. Фактично виникає запитання: а як НБУ враховує у нагляді за банками ситуацію, коли результати на українському ринку суттєво впливають на діяльність материнських структур, котрі відіграють не останню роль в іноземних банківських системах?

Однак до ще глибших роздумів підштовхує інформація, додатково наведена на с. 110 фінансової звітності Групи ВЕБ за 2015 р. за міжнародними стандартами: "Керівництво Групи також вважає, що станом на 31.12.15 р. враженими ризиками, що спричинені ситуацією в Україні, є кредити Внєшекономбанку, надані третім сторонам на придбання цінних паперів та фінансування підприємств металургійної галузі України, балансовою вартістю до вирахування резервів 618 169 млн руб. (на 31.12.14 — 474 495 млн руб.)". Тобто, за підсумками 2015-го обсяг вищезазначених коштів, наданих без кредитно-інвестиційної підтримки Промінвестбанку, становив у доларовому еквіваленті 8,5 млрд дол.!

Ще більше запитань виникає після співставлення цих фактів з інформацією консолідованої фінансової звітності Промінвестбанку за 2015 р. за МСФЗ. Так, у примітці 33 зазначено, що дочірнім підприємством банку є "Російсько-українська гуманітарна гімназія" (100% у власності банку), з якою ця фінансово-кредитна установа складає банківську групу. У примітці 12 було відображено інвестиції в асоційовану компанію ТОВ "Берег" (39%, галузь проектування, будівництво, транспортні послуги); у примітці 11 серед інвестицій, наявних для продажу, зазначалися сільськогосподарське дочірнє підприємство ТОВ "Обрій" і ТОВ "Київський інститут банківської справи" (частка ПАТ "Промінвестбанк" перевищує 50%). Але логічним є припущення, що зазначені структури не можуть навіть за великого бажання освоїти такий величезний обсяг кредитно-інвестиційних ресурсів.

В очікуванні нової річної звітності

Після опублікування річної фінансової звітності Групи Внєшекономбанку за 2016 р. можна буде оцінити, наскільки суттєвим є зараз вплив фінансового результату українського банківського активу на діяльність такої специфічної фінансової групи. При цьому до НБУ виникає ряд логічних запитань щодо особливостей нагляду за ПАТ "Промінвестбанк".

Зокрема, яким є "периметр консолідації нагляду" за Промінвестбанком? Існуюча структура банківської групи явно не відповідає економічному змісту діяльності Групи ВЕБ та її дочірнього банку в Україні. Яким чином враховуються під час банківського нагляду визнана групою у своїй фінансовій звітності кредитна заборгованість у сумі майже 8,5 млрд дол., що була видана третім особам на придбання цінних паперів і фінансування металургійної галузі України? Адже така сума коштів, що класифікується як досить ризиковий актив, справляє великий вплив на господарську діяльність цілих галузей економіки. Потенційні збитки від неповернення цих кредитних коштів обмежують можливості групи для докапіталізації Промінвестбанку.

Обсяг вищезгаданих кредитних коштів Групи ВЕБ на початок 2016-го перевищував обсяг усього кредитного портфеля Промінвестбанку (2,5 млрд дол.). Фактично йдеться про високу ймовірність спрямування значного обсягу кредитно-інвестиційних ресурсів в економіку України в обхід банківської системи. Яким чином було структуровано такі угоди? Можливо, маємо яскравий приклад функціонування так званого тіньового банкінгу, який виходить на перший план у дослідженнях регулятора з проблематики фінансової стабільності. Який вплив такого валютного кредитно-інвестиційного портфеля на валютний ринок України (у яких сферах функціонував такий значний обсяг залучених валютних ресурсів, як може вплинути потреба у погашенні таких зобов'язань у майбутньому на попит на валюту)?

Відповідно до рішення НБУ у 2015 р. Промінвестбанк належав до системно важливих банків, а
2016-го його було виключено з такого переліку. Чинна нормативна база робить акцент на визначенні таких банків з позицій окремої банківської установи: обсягу активів, залучених коштів від вкладників і суб'єктів господарювання; взаємозв'язку з іншими учасниками міжбанківського ринку; спрямування кредитів у промисловість, сільське господарство та будівництво. Але такий аналіз не враховує вищеописаних можливостей фінансової активності материнських структур банків, усіх аспектів оцінки ступеня впливу такої кредитно-інвестиційної діяльності на функціонування окремих секторів економіки України. Фактично мова йде про те, що регулятор, імовірно, некомплексно оцінює характер і величину рівня системного ризику у банківській системі України.

Можливо, зазначені висновки зроблено під певним кутом погляду на ситуацію. Регулятор, безперечно, має більші можливості для аналітичної оцінки діяльності банків. Але описаний приклад засвідчив очевидні недоліки розподілу Нацбанком сектора на банківські групи. Ну а українським банкам можна порадити брати приклад з російського Внєшекономбанку та приділяти особливу увагу підтримці українських освітніх закладів (щоправда, без утворення з ними банківських груп). В іншому разі не варто виключати їх перетворення у майбутньому з банків на спеціалізовані фінустанови з пріоритетного розвитку територій (наприклад, АТ "Фонд розвитку Малоросії"), міцно інтегровані у інститути розвитку сусідньої держави.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
4 коментаря
  • Alexander Grigorchuk 28 февраля, 23:18 З.Ы. Ты пишешь про металлургические активы ВЭБа в Украине как о чем-то загадочном. Гугл раскрывает эту «тайну» с полупинка. Подсказка: украинские активы продал ВЭБу человек, который сейчас громче всех кричит о том, что НБУ сдал России банковскую систему. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Alexander Grigorchuk 28 февраля, 23:17 “…Потенциальные убытки от невозврата этих кредитных средств ограничивают возможности группы для докапитализации Проминвестбанка.” Любые потенциальные убытки ВЭБа в любой стране (а не только связанные с «металлургической отраслью Украины») ограничивают возможность докапитализации ПИБа. Непонятно, почему в этом контексте особое внимание уделяешь именно инвестициям в Украину, а не, например, в Сочинские объекты. Активы ПИБа на 01.01.2017 за вычетом собственного капитала – немногим более ярда долларов. Т.е., даже при самом плохом сценарии достаточно чуть более ярда долларов, чтобы закрыть все возможные убытки ПИБа. В пассиве ПИБа еще остались кредиты от ВЭБа, конвертацией которых в капитал можно закрыть часть возможных проблем. В любом случае, сумма, необходимая для возможной докапитализации ПИБа, ничтожна в сравнении с масштабами деятельности ВЭБа, и главная преграда, которая может возникнуть на пути к докапитализации – политическая воля акционеров. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Alexander Grigorchuk 28 февраля, 23:17 “Каким образом учитываются при банковском надзоре признанная группой в своей финансовой отчетности кредитная задолженность в сумме почти 8,5 млрд долл., которая была выдана третьим лицам на приобретение ценных бумаг и финансирование металлургической отрасли Украины?” Никак. Эта задолженность не на балансе ПИБа или его дочек. ПИБ не несет кредитный риск, связанный с этими инвестициями. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • oleole 29 января, 22:30 Промінвестбанк свій час був добрим символом стабільності банківської системи нашої держави, який Україна, нажаль, втратила. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.67
EUR 28.94