Транш не допоміг

Дар’Я Довган 22 травня 2014, 20:06
МВФ

Читайте також

На початку травня Україна одержала довгоочікуваний транш кредиту Міжнародного валютного фонду. Суму в 3,2 млрд дол. поділили між собою Національний банк України та Міністерство фінансів (1 та 2,2 млрд дол. відповідно).

"Надходження цих коштів допоможе стабілізувати курс української валюти та, можливо, навіть зміцнити її", — казав у середині квітня голова НБУ Степан Кубів. Міністр фінансів Олександр Шлапак на початку тижня, що минає, був точніший: обґрунтованим для України є курс у 11 грн за долар у середньому за рік, заявив він.

Гроші МВФ надійшли, резерви НБУ збільшилися до 17,3 млрд дол., а довгоочікуваної ревальвації гривні немає. З 30 квітня, коли фонд оголосив про надання фінансової допомоги нашій країні, курс долара на продаж на міжбанківському ринку не знизився, а навіть підріс — із 11,6 до більш як 12 грн. З якої причини та якими є перспективи української валюти?

Паніка вщухла

Наприкінці квітня на валютному ринку та в банківській сфері України настало довгоочікуване затишшя. Попри військові дії, у квітні українці перестали виносити депозити з банків. За даними Нацбанку, відплив гривневих депозитів фізосіб минулого місяця скоротився лише на 0,1%, а до його кінця вкладники навіть знову понесли до банків свої заощадження в гривні (за винятком східних областей). У травні, якщо вірити банкірам, ситуація продовжує виправлятися.

"Потенціал паніки серед населення почав попросту видихатися", — каже скарбник банку з першої десятки найбільших за розміром активів, який попросив на нього не посилатися. Спрацював психологічний фактор, вважає він, до того ж боротися з панікою вкладників активно допоміг Нацбанк. Тільки з січня по квітень, за даними НБУ, він надав банкам рефінансування на позахмарну суму в 93 млрд грн. Здебільшого для компенсації відпливу депозитів і забезпечення їхньої безперебійної видачі.

Хоча доларові вклади населення в банках, як і раніше, скорочуються, проте й тут спостерігається відносне поліпшення ситуації: темпи відпливу почали знижуватися. Якщо в лютому та березні українці виводили з банків по 1,3 млрд дол. депозитних вкладів на місяць, то у квітні вже "тільки" 900 млн.

А головне, українці припинили масово скуповувати валюту. У квітні, уперше за багато місяців, вони продали банкам валюти на 259 млн дол. більше, ніж купили, ймовірно, вирішивши зіграти на рекордному падінні гривні (у середині квітня її курс на міжбанку впав до рекордних в історії 13–13,30 грн/дол.).

Як й у випадку з доступом населення до депозитів, серйозну лепту в зниження попиту на долар вніс НБУ. Щоправда, відповідно до обіцянки нового шефа Степана Кубіва не витрачати на підтримку курсу гривні жодного долара США (з кінця лютого Нацбанк жодного разу не виходив з інтервенціями на міжбанківський ринок), внесено цю лепту було адміністративними методами.

Ще наприкінці березня Нацбанк запровадив обмеження на її купівлю фізособами, еквівалентне сумі в 15 тис. грн на день на людину. Це допомогло придавити попит на готівковому та міжбанківському ринках: якщо в березні щоденний обсяг торгів іноземною валютою становив 600–700 млн дол., то у квітні рідко перевищував навіть 300 млн дол. на день. І навіть коли в середині квітня гривня впала до 13,3 грн/дол. на міжбанківському ринку, курс ішов угору на тлі дуже низьких обсягів торгів безпосередньо між банками. Населення в скуповуванні практично участі не брало.

Ряд обмежень по роботі з валютою торкнувся банків. Наприклад, НБУ запровадив заборону на дострокове погашення українським бізнесом його позик в іноземній валюті перед нерезидентами. Але якщо спочатку боротьбу НБУ зі спекулянтами всі активно вітали, то нині в неофіційних розмовах банкіри скаржаться, що Нацбанк уже перебирає міру. Як, наприклад, у випадку з постановою №248, прийнятою 30 квітня 2014 р. з метою боротьби зі спекуляціями на міжбанківському ринку. Документ каже, що НБУ відключатиме банки від системи підтвердження договорів на міжбанківському ринку, якщо в їхніх діях буде помічено ознаки спекуляції.

"Сама по собі ідея цієї постанови нібито гарна, але тільки реалізовано її дуже погано", — каже заступник голови правління банку з першої п'ятірки, який попросив на нього не посилатися. Адже ніяких кількісних пояснень або чітких критеріїв, що таке спекуляції, документ не дає. Виходить, спекулятивною можна буде назвати ледь не кожну операцію. Скажімо, під удар можуть потрапити фінустанови, у яких більше клієнтів-імпортерів, ніж експортерів, адже вони з об'єктивних причин змушені більше купувати валюти на ринку, ніж продавати її. "Це те саме, що написати: переходити вулицю не можна, не вказуючи, що не можна переходити не взагалі, а на червоне світло", — скаржиться фінансист. Документ набуває чинності в день його офіційної публікації. За словами банкірів, йдеться про 23 травня.

Крім того, як і попереднє керівництво Нацбанку, команда Степана Кубіва віднедавна почала штучно завищувати офіційний курс гривні. "По-справжньому вільний курс був лише в перші дні після приходу Кубіва в НБУ. Але потім центробанк почав стару пісню, коли офіційний курс на кілька десятків копійок відрізняється від його значення на міжбанківському ринку", — каже скарбник банку з першої десятки. Наприклад, 16 травня офіційний курс НБУ становив 11,75 грн/дол., хоча за оперативними ринковими даними курс на продаж долара на міжбанку цього дня досягав 12 грн/дол., на купівлю — 11,8.

Так чи інакше, але втома від паніки та адміністративні заходи Нацбанку зробили свою справу, і вже до кінця квітня все це дало змогу стабілізувати курс української валюти. За останній місяць, з 16 квітня по 21 травня, гривня коливалася в коридорі 11,40–12,10 грн/дол. Побачивши, що курс уже так сильно не лихоманить, банки також трохи заспокоїлися. Якщо у квітні різниця між котируваннями купівлі та продажу долара банками становила в середньому 50 коп., а іноді досягала й однієї гривні (так фінустанови страхували себе від валютних ризиків), то нині ця "націнка" скоротилася до 20–40 коп.

Та навіть після цієї стабілізації українці сподівалися: щойно в країну прийде допомога МВФ, долар в обмінних пунктах ще більше подешевшає.

Тяга до завищення

Очікування не справдилися. Минуло вже більше половини травня, а гривня не ревальвує, навпаки, потроху втрачає в ціні. На початку травня, вже після оголошення про надання допомоги МВФ, долар і зовсім (хоча й ненадовго) підскочив до 12,30 грн. У чому причина?

Цей стрибок був тимчасовим: НБУ змінив правила розрахунку відкритої валютної позиції банків. З 1 травня їм було дозволено включати в її розрахунок додатково 5% від загальної суми сформованих резервів під кредити в іноземній валюті.

"Не виключено, що фінустанови поспішили купити 100–150 млн дол. на міжбанку, щоб скористатися цією можливістю", — каже керівник аналітичного відділу "Райффайзен Банку Аваль" Дмитро Сологуб. Але загалом очікування щодо посилення гривні були все-таки даремними, вважають банкіри: нині фундаментальних причин для зниження курсу долара немає.

По-перше, свій психологічний ефект кредит МВФ справив на валютний ринок в Україні ще раніше. "Уже з середини березня учасники ринку були майже цілком переконані, що МВФ дасть кредит Україні. Саме тому поповнення резервів за рахунок кредиту МВФ не вплинуло на настрої ринку та курс валют", — каже керівник аналітичного відділу інвесткомпанії SP Advisors Віталій Ваврищук.

По-друге, насправді валютний ринок "фізично" не одержить жодних дивідендів від кредитної допомоги МВФ. Як заявляв міністр фінансів Олександр Шлапак, її буде витрачено не на внутрішні потреби української держави, а на погашення її зовнішніх боргів. У тому числі, мабуть, заборгованості по рахунках за газ. Лише за ними Україна готова заплатити до червня 4 млрд дол. за рахунок валютних позик, що надійшли, та й це — мінімальна сума за умови, що Київ зможе переконати Москву зберегти ціну на газ на рівні
268 дол. за тисячу кубометрів. Ще 2 млрд дол., за даними інвесткомпанії Dragon Capital, Україні потрібно буде виплатити в травні та червні за іншими своїми валютними зобов'язаннями.

Нарешті, про посилення гривні говорити не доводиться, допоки на східних рубежах країни тривають бойові дії зі складно прогнозованим результатом. Хоча б тому, що через перехід конфлікту у воєнну площину є великі ризики припинення експортних поставок у Росію з нашої країни, каже В.Ваврищук. Український експорт у Росію за січень і лютий 2014 р. становив 1,6 млрд дол. Його зменшення спровокує падіння надходжень у валюті.

Проте головне те, що через події на Сході країни поки що немає економічних передумов для посилення гривні. "Якби не було військового конфлікту на Сході, курс зміцнився б до рівня 10,5–11,0 грн за долар", — зазначає В.Ваврищук. Але на тлі нинішніх подій приватні іноземні кредитори обходять стороною українські компанії. Як підсумок, з України продовжує відпливати борговий капітал, не кажучи вже про прямі інвестиції. Відплив ПІІ в першому кварталі, за даними Нацбанку, становив
0,5 млрд дол. (роком раніше був плюс у 0,8 млрд дол.). Відплив за статтею "інший капітал" і зовсім досягнув 3,1 млрд дол. проти плюс 1,4 млрд роком раніше.

На цьому тлі міжнародні організації одна за одною знижують свої прогнози зі зростання економіки України. МВФ, який ще в березні вважав, що ВВП України у 2014 р. скоротиться на 3%, у травні переглянув цю цифру вже до 5% падіння. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) ще гірше — мінус 7% у динаміці за підсумками поточного року. Отже, ризики для подальшої девальвації гривні, як і раніше, залишаються.

Єдиний плюс, який (крім фінансової допомоги) нині працює на зміцнення української валюти, — це вплив її девальвації на торговельний баланс. У той час як експорт у першому кварталі 2014-го впав на 6,5%, імпорт, через здешевлення гривні та скорочення закупівель енергоресурсів, — одразу на 18,2%. У результаті із січня по березень дефіцит поточного рахунку платіжного балансу країни скоротився на 80%.

З урахуванням того, що у квітні курс української валюти просів ще більше, це має додатково підправити статистику. І якщо в першому кварталі цей позитивний ефект зводився нанівець втечею капіталів із країни та великими погашеннями за зовнішнім боргом, то починаючи з травня валюта, навпаки, почала прибувати в країну — у вигляді кредитів МВФ, Світового банку, коштів від розміщення євробондів під гарантії США тощо.

"У разі збереження курсу на нинішньому рівні (близько 12 грн/дол.) під кінець року в України буде профіцит у зовнішній торгівлі, а це вже чинитиме тиск на зміцнення гривні", — вважає керівник аналітичного центру "CASE Україна" Дмитро Боярчук. Він, попри всі поточні проблеми в економіці, очікує, що зниження курсу все-таки відбудеться, але не миттєво, а до кінця року. Його прогноз вартості долара в Україні — близько 10 грн на кінець 2014-го.

Дмитро Сологуб вважає, що курс перебуватиме в межах 10,5–12,00 грн/дол. за умови, що подальшої ескалації подій в Україні не відбудеться.

Якщо ж станеться найгірше, і курс долара далі поповзе вгору, Д.Сологуб вважає, що Нацбанку потрібно запровадити режим обмінного курсу української валюти, за якого останній був би більш керованим. Відповідно до меморандуму з МВФ, у крайніх випадках НБУ може проводити валютні інтервенції для підтримки курсу національної валюти. Правда, що таке "крайні випадки", меморандум не пояснює. Представник "Райффайзен Банку Аваль" вважає, що ними можуть бути зниження курсу до 12,5 грн/дол. або його посилення до 9,5–10 грн/дол.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
3 коментаря
  • lesya 25 мая, 12:32 У нас есть Министерство экономики, про все это надо Министра экономики спросить. И ,вообще, всем нам надо спросить, когда начнут что-то делать. У меня книжки СССР лежат, если перевести эти деньги по покупательной способности - это минимум 250 тысяч гривень. Где делись эти деньги? А зарплату предлагают 1000 с копейками. Не знаю к кому в нашем государстве, как говорят за правдой идти. Революцию сделали, а ничего не сделали. Потому что все начинается с экономики, Правительство есть, но в экономику оно не вмешивается, извините тогда, а кто эту бандючую экономику будет менять? Все беды от этой экономической системы, которая просто уничтожает украинцев. Если ее не менять - это бездеятельное преступление. И нечего стенать, доллар сам по себе , как мыслят наши "правители" вниз не поползет. Только производящая и скоординированная экономика поднимет и доллар и Достоинство Граждан, за что стояли на Майдане. Не думаю, что люди долго будут молчать. Дали тебе власть - делай или уходи. Свято место пусто не бывает. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Liza_UA 24 мая, 00:28 Не уявляю, що може примусити курс піти вниз. Тільки вверх. Якби не було обмежень НБУ він був би 15грн. і ріс би далі. Економіка ж не працює і не запрацює ще довго. А валюту друзі з-за кордону дають дуже потроху і не на підтримку курсу. А хабарники і корупціонери не зникли, їм же потрібні долари для купівлі вілл у Ніцці, як це зробив нещодавно новий керівник Мінсдоху. А Махніцький цікаво ще не обзавівся там же віллою поряд з Піскуном? Скоро Ніцца буде замість Конча-Заспи. Тому доларів потрібно багато. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • SIM1 23 мая, 22:20 Если власть будет продолжать тырить, назначать предателей, подставлять патриотов под пули террористов и так далее и тому подобное - тогда доллар поползет вверх, и надо будет сильнее контролировать, ...чтобы экономика оказалась еще глубже. Я понимаю, что эта статья не о политике, но о чистой экономике сейчас писать вообще мало смысла. Вопрос "Почему не помог транш?" надо переформулировать в "А кто тут ....?". Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Курс валют
USD 24.83
EUR 27.56