Єдиний соціальний пшик

Юлiя Самаєва 30 січня 2015, 00:00
зарплата в конвертах

Читайте також

 

Експерти та підприємці вважають, що "зарплатна" реформа в запропонованому вигляді не здатна реально стимулювати легалізацію заробітних плат, збільшивши надходження до Пенсійного фонду, з тієї причини, що ставки фіскальних відрахувань залишаються надто високими. МВФ вважає (і в певній логіці йому не відмовиш), що знижувати ставки ЄСВ не можна через величезний дефіцит Пенсійного фонду...

Однак нарешті уряд міг зробити революційний крок і здійснити реформу, адекватну потребам суспільства та здатну вирішити низку хронічних проблем вітчизняної економіки. Але за відсутності інших дієвих заходів зі стимулювання інвестиційної та підприємницької активності перспектива детінізації ринку праці та зростання відповідних відрахувань в очах Мінфіну (теж небезпідставно) виглядає журавлем у небі. Отже, "синиці в руках" — прихильність міжнародних донорів і транші їхніх кредитів — виявилися більш привабливими і в черговий раз перемогли ситуативні інтереси. На шкоду стратегічній перспективі.

Реальних передумов виведення зарплат з "тіні" у нинішньому наборі пропонованих нововведень не спостерігається. Експерти неодноразово звертали увагу Мінфіну на те, що незначне зменшення ставок очікуваного ефекту не дасть, тому що платити в "конвертах" все одно буде вигідніше. Мінфін і Державна фіскальна служба слухали, кивали та продовжували робити по-своєму. Підсумок: система, що запрацювала, передбачає навіть не зниження ставки, а застосування понижуючого коефіцієнта.

Від початку реформа передбачала зменшення не лише єдиного соціального внеску (ЄСВ), а й податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У комплексі цей механізм міг би спрацювати. Але компенсаторів не знайшлося, адже скорочувати держвидатки ніхто не планував. Коли в реформі залишилося тільки зниження ЄСВ, стало зрозуміло, що очікуваного ефекту не буде. Але фінальна редакція, яка встановлює додаткові умови, просто поставила хрест на детінізації, фактично зробивши реформу неможливою.

DT.UA уже писало про те, що виконати умови застосування понижуючого коефіцієнта не зможе практично ніхто. Для цього юрособам необхідно підвищити в 2,5 разу базу нарахування ЄСВ (від середнього показника 2014 р.), середню зарплату на підприємстві збільшити мінімум на 30% порівняно з 2014-м, а середній платіж за одного застрахованого — до 700 грн. З 2015 р. запроваджується також обов'язкова сплата єдиного внеску для СПД на загальній системі, незалежно від наявності доходів. Платити єдиний соцвнесок вони мають у розмірі загальної ставки, помноженої на річний дохід. Якщо ж доходів немає, то ЄСВ платиться, як і у випадку з СПД-єдиноподатниками, у розмірі щомісячного мінімального страхового внеску. Звільнено від сплати внеску лише "єдинників", які є пенсіонерами за віком чи інвалідами. Що ж, і на тому спасибі.

 

Справді, великий легальний бізнес, який з урахуванням інфляції встиг підвищити зарплати співробітникам, одержав певну пільгу. Але в українських реаліях ця можливість була лише у великих компаній з іноземним капіталом, які становлять незначну частку від загальної кількості платників податків. Та й чи в пільзі полягала мета реформи?

Понижуючий коефіцієнт — це ще не зниження ставки. При цьому сам коефіцієнт застосовується не на всю виплату, а на суму перевищення двох мінімальних заробітних плат (МЗП). У таблиці видно, що, використовуючи запропоновані Кабміном умови, "сіру" зарплату платити вигідніше навіть при 15-відсоткових витратах на оготівковування. Крім того, у розрахунках використовується середня зарплата для столиці — 5494 грн, для регіонів ця цифра знижується до 3 тис. Висновки очевидні: Мінфін лише ускладнив формулу розрахунку збору, не створивши реальних можливостей для її застосування.

За словами Юлії Дроговоз, експерта Української спілки промисловців і підприємців, небагато тих, хто звернувся до податкової з бажанням застосувати нові норми, зіштовхнулися з відсутністю реального механізму їхнього впровадження. "На сьогодні застосувати на практиці понижуючі коефіцієнти до ставок ЄСВ неможливо. Навіть ті, хто зважився "зробити крок назустріч" уряду, зіштовхуються з великою кількістю проблем. А от санкції вже діють, саме з ними жодних проблем немає", — пояснив експерт.

Підтверджує ці слова й Ілля Несходовський, експерт РПР групи "Податкова реформа", звертаючи увагу на те, що методика для відрахувань ЄСВ за новою схемою попросту відсутня. "У нас є і "декретники", і лікарняні (як оплачувані, так і неоплачувані), у нас є неповний робочий день, позмінна робота, та елементарна плинність кадрів. Відсутність методики, яка враховує всі ці моменти, унеможливлює застосування нової системи", — зазначає він. Ситуація, на жаль, не нова, Україна — експерт зі створення недієздатних законів і нефункціонуючих реформ.

"При цьому треба врахувати, що з 1 січня 2016 р. відбудеться підвищення коефіцієнта з 0,4 до 0,6. І вийде, що ті, хто заради легалізації сьогодні покаже свій реальний фонд заробітної плати та застосує коефіцієнт 0,4, будуть "покарані" державою. А хто сказав, що це буде 0,6? — переймається запитанням Юлія Дроговоз. — Де гарантії, що з 2016 р. не розпочнеться застосування повної ставки без будь-яких понижуючих коефіцієнтів? Просте зниження ставок, а не запровадження понижуючих коефіцієнтів, викликало б більше довіри. Навіть при створенні ідеальних умов, з врахуванням податкових змін, які не припиняються з 2014 р. , бізнесу знадобиться час, щоб переконатися в постійності законодавчих новацій. Поки що вважати так підстав немає".

Це підтверджує намір групи депутатів на чолі з Оксаною Продан внести зміни до щойно прийнятої реформи ЄСВ. Попри те, що депутатські пропозиції виглядають більш раціональними з точки зору детінізації та більш адекватними стосовно платників податків, хронічні податкові зміни вже нічого, крім роздратування, у бізнес-кіл не викликають.

Депутати, зокрема, хочуть змінити умову про обов'язкове підвищення середньої зарплати на 30%, знизивши норму хоча б до 20%. У цьому з ними принципово не згодний МВФ. На думку основного донора України, це призведе до збільшення дефіциту Пенсійного фонду ще на 20–
30 млрд грн.

Утім, на думку Олексія Геращенка, експерта ГП "Нова Країна", для виходу з кризи саме й потрібно вдаватися до радикальних заходів, установивши 10-відсоткову ставку для ПДФО і фіксовану ставку ЄСВ в обсязі 41% від МЗП.

"Зафіксувавши найнижчі в Європі податкові ставки на доходи та зробивши неможливими різночитання в трактуванні баз оподаткування, ми автоматично залучимо до себе інвесторів. Створивши квазіофшор, ми зможемо залучити в країну іноземного роботодавця, що нам так необхідно, залучити капітали, вивести з "тіні" колосальний обсяг коштів. Фіксована ставка ЄСВ, яка незалежно від розміру зарплати буде менше 500 грн, зруйнує стимули для виплати зарплат у "конвертах". Причому така модель дасть змогу державі повною мірою виконувати свої соціальні зобов'язання. Але, звичайно, грошей на соціальний популізм уже не буде", — зазначає експерт.

Однак уряд продовжує мислити локально, а той факт, що реформою соціального внеску займається фіскальна служба, призведе до очікуваних, але сумних результатів: штрафи за порушення у відрахуваннях збору посилились і підвищилися. За ненадання, несвоєчасне надання чи надання не за встановленою формою звітності по ЄСВ застосовується штраф у розмірі
10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, скромні 170 грн. За ті самі дії, здійснені платником єдиного соціального внеску, до якого впродовж року вже був застосований штраф за таке порушення, — у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, це вже 1020 грн. Теж, здавалося б, некритично. Але за несплату чи несвоєчасну сплату єдиного внеску замість 10% тепер стягуватимуть до 20% вчасно не сплачених сум. А у разі донарахування сум вчасно не нарахованого ЄСВ замість 5% — 10% від зазначеної суми за кожний повний чи неповний звітний період. А це вже цифри іншого порядку.

Крім того, порушення порядку нарахування єдиного соцвнеску, несвоєчасне надання, надання не за встановленою формою звітності з ЄСВ або надання недостовірних даних тепер призводять до відповідальності за ст. 1651 Кодексу України про адміністративні правопорушення. І знову каратимуть карбованцем: від 30 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510–5100 грн) залежно від виду правопорушення. А до ст. 265 Кодексу законів про працю внесено зміну, що передбачає застосування штрафу в розмірі 36 тис. грн (30 мінімальних зарплат) за неоформлених співробітників.

Погодьтеся, штрафи чималі, і не виключено, що ДФС уже має план щодо обсягу їх збору, недаремно ж уряд надав фіскалам стільки різноманітних можливостей тиску на бізнес. Проте навіть стовідсоткове виконання цього плану не допоможе наповнити бюджет необхідними сумами.

Так і залишилося невирішеним головне питання, заради якого, власне, кашу й заварили, — наповнення Пенсійного фонду. "Важливо розуміти, що ЄСВ наповнює Пенсійний фонд. Його зниження спричиняє дефіцит фонду, що покривається з держбюджету, ресурси якого зараз обмежені, як ніколи. І наповнити бюджет можна тільки податками. А отже, при зниженні ЄСВ усе одно має відбутися збільшення податкового навантаження. При цьому навантаження на фонд оплати праці в Україні вже найбільше в Європі і, напевно, у світі. Саме тому бізнес іде в "тінь", — пояснив DT.UA Ілля Несходовський. Очевидне зачароване коло й абсолютне нерозуміння Мінфіном, що з цією проблемою робити. Вживаючи точкових заходів, уряд не бачить масштабу проблеми, не бачить мети, заради якої здійснює реформи.

Сьогодні, за оцінками Мінсоцполітики, на тіньовому ринку праці щороку виплачується 200 млрд грн тіньової заробітної плати, внаслідок чого Пенсійний фонд рік у рік недоодержує понад 70 млрд грн. Прозорість роботи самого Пенсійного фонду — це тема окремої статті. Але так чи інакше, його дефіцит зростає щорічно і в бюджеті року нинішнього збільшений на третину, до 28,8 млрд грн. Це не все, ще 61,9 млрд грн трансфертів піде на фінансування пенсій за спеціальними пенсійними програмами для депутатів, держслужбовців, військових, суддів та інших.

Очевидно, плануючи такі видатки, Мінфін розраховував на додаткові 40 млрд грн, отримані від детінізації. Тільки от ніякої детінізації не буде. Як і резервів для покриття дефіциту ПФ. І якщо стосовно інших сфер Кабмін хоча б анонсує реформи, то про реформу Пенсійного фонду, який вносить чималу лепту у формування квазіфіскального бюджетного дефіциту, не йдеться. На превеликий жаль, на Грушевського досі ще бояться порушувати дражливі питання, адже пенсіонерів в Україні близько 14 млн, і всі вони — потенційний електорат.

Разом з тим пенсійна реформа необхідна Україні, як повітря. З урахуванням колосального обсягу "сірих" зарплат, 20 млн працездатного населення не в змозі прогодувати зростаючу кількість пенсіонерів. У 2014 р. платники податків сплатили 166,9 млрд грн ЄСВ, ще 64,6 млрд були профінансовані державою. 2015-го ситуація з ЄСВ принципово не зміниться. А от ресурси держбюджету можуть вичерпатися, якщо врахувати нереалістичні плани надходжень з інших податків і зборів, які з величезною ймовірністю не буде виконано. Причому "схитрувати", як 2014-го, не вийде — рано чи пізно пенсіонери із зони АТО прийдуть по свої пенсії та вимагатимуть виплати не лише за 2015-й, а й за 2014 р. За оцінками експертів CASE Ukraine, ціна питання може становити ще близько 6–7 млрд грн.

При цьому пенсійні видатки в структурі держбюджету зростають невблаганно: з 14% у 2004 р. до 26% — 2014-го. Держвидатки на охорону здоров'я торік становили близько 9 млрд грн, оборону — 16 млрд, освіту — 32 млрд. А от на виплату пенсій пішло понад 82 млрд грн. Україна — світовий лідер за питомою вагою пенсійних видатків, які у нас становлять 17% ВВП. Ми обійшли Німеччину, Францію, Японію, Іспанію, Швецію, США, Нідерланди, Польщу й багато інших країн. От тільки при цьому середня пенсія в Україні не перевищує 1,5 тис грн, що менше 84 євро, а в Німеччині вона становить 970 євро, Іспанії — 850, Польщі — 195 євро.

Стає зрозуміло, що пенсійна система себе давно вичерпала, тож її реформа — це лише справа часу. Та кожен новий уряд це питання відкладає на потім, щоб не забруднити себе непопулярними новаціями. Зроблені на сьогодні кроки виглядають смішними. Ні зменшення пенсій суддям і нардепам із 70 до 60% від заробітної плати, ні скасування дострокового виходу на пенсію, ні скасування 13-гривневої доплати пенсіонерам, що проживають у Чорнобильській зоні, проблеми не вирішують.

Вітчизняне законодавство передбачає впровадження трирівневої пенсійної системи. Досі її так і не створили, застрягши на етапі солідарного пенсійного страхування. Перехід на накопичувальний рівень (був запланований на 2013 р.) і вже тим більше на недержавне пенсійне забезпечення неможливий через хронічний дефіцит Пенсійного фонду. Ухопившись за цю причину, чиновники роками не роблять нічого, щоб зрушити питання з мертвої точки.

Враховуючи масштаби зловживань з держфінансами, вирішити питання дефіциту фонду і здійснити реформу можна було давно. Наприклад, саме лиш закриття діючих "податкових ям", за оцінками експертів, дасть можливість країні щороку залучати до 70 млрд грн, от вам і покриття дефіциту ПФ. Але закривати "ями" ніхто не поспішає, немає й охочих реформувати "болото" соціальної політики. І от уже новий міністр Розенко заявляє, що головне його завдання — це соціальна рівність усіх пенсіонерів (пенсії в розмірі 45% від зарплати для звичайних громадян і 60% — для нардепів, очевидно, і є та сама рівність). А нещодавно призначений голова Пенсійного фонду упевнений, що має сконцентруватися на поліпшенні якості послуг, що надаються його відомством.

Пріоритети знову розставлено з точністю до навпаки. На сьогодні у Мінсоцполітики немає ні законодавчо визначеної моделі накопичувальної системи, ні тим більше технічної бази для її запровадження. Усе в роботі. Про темпи робіт судіть самі. Але акцент саме на реформуванні пенсійної системи міг би покласти край усім чварам навколо єдиного соцвнеску. А перехід на накопичувальну систему був би найкращим стимулом для виведення зарплат із "тіні". Оскільки в такому разі саме співробітник зацікавлений в одержанні легальної зарплати і просто не погоджуватиметься на "конверт", розуміючи, що прирікає себе на мінімальні пенсійні виплати. І сама по собі необхідність реформи ЄСВ втратить свою актуальність.

Для того, щоб розірвати зачароване коло, Кабміну не завадило б визначитися з цілями та чесно сказати, для чого, власне, він проводить реформи. Заради легалізації доходів чи заради підвищення штрафів? Заради вирішення проблем Пенсійного фонду чи як реверанс перед МВФ? Але уряд короткозорий і відмовляється дивитися на проблеми масштабно. У результаті останніх змін статус-кво не змінився: зарплати залишилися в "тіні", Пенсійний фонд — дефіцитним, переговори з МВФ — складними. Але дещо справді змінилося — ставлення бізнесу до того, що відбувається. Довіру зведено нанівець, як і бажання працювати легально, а скепсис відносно реформ змінився відвертим роздратуванням. Чи цих результатів очікує країна, яка вже так дорого заплатила за зміну влади?

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
7 коментарів
  • Серик Габбасов 1 февраля, 23:29 Однозначно одну з унікальних програм реформування запропоновану прем'єр-міністром України Арсенієм Яценюком, Верховна Рада підтримала законопроектом №1573 "Про реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування і легалізації фонду оплати праці" який припускає зниження ставки Единого соціального внеску до 16,4%. Як зазначив прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, нинішня ставка ЕСВ на рівні 41% дає занадто велике навантаження на фонд заробітної плати. "За цим законопроектом ми ризикуємо недоотримати доходи, - поскаржився Він, - але розраховуємо, що українці почнуть виводити зарплати з тіні". Глава парламенту Верховної Ради України Гройсман В.Б. висловився «...такого Закону люди чекали десятки років». Але все таки є декілька «якщо» - боязнь, яка зводить нанівець всі благі наміри вивести з тіньової економіки 200 мільярдів доларів, забезпечити можливість зростання підприємствам, збільшити конкурентоспроможність, зміцнити національну валюту, дати можливість зменшити безробіття, збільшити заробітну плату і відрахування в бюджет. Все одно кошти тіньової економіки йдуть повз бюджету. І чого тут ризикувати?! Нічого не зміниться, не потрібно додаткових коштів, перебудовувати систему оподаткування, безпрограшний, безпечний і без ризиковий варіант, тим паче на низькому старті розвитку економіки. Але для чого ці обмеження «якщо»: - Якщо фонд заробітної плати зросте у 2,5 рази і більше і перевищить загальну середньомісячну базу нарахування ЕСВ платника за 2014 рік. А це16,4% х 2,5 рази = 41% стара база системи оподаткування, ну просто перестрахування нуля, - приріст відрахувань в соціальні фонди 0,00%. - Якщо підприємство платило за 2014 рік у середньому два мінімальних оклади 2400грн. на місяць або три мінімальних оклади 3600грн в іншому випадку на фіз. особу. - Якщо буде виплачуватися у єдиний соціальний внесок на фіз. особу не менш ніж 700грн. - Якщо середня заробітна плата на підприємстві зросла мінімум на 30% порівняно з 2014 роком. Пояснюючи норми закону, прем'єр-міністр зазначив, що у тому випадку, якщо підприємство виплачує усю свою заробітну платню "по-білому", воно буде платити ЕСВ на основі діючої бази. Та не усе гладко, та неможливо для всіх і для більшості виконати ці умови «Якщо», за якими немає необхідності. І марні, і не зрозуміло для чого, якого результату, і яких тут ризиків можна боятися, якщо все одно суми тіньової економіки дорівнюють ВВП поруч ідуть давно повз бюджет. Не кожне підприємство у середньому виплачує два або три мінімальних оклади, а більшою мірою МСБ та в інших регіонах з важкістю на межі банкрутства виплачує мінімальну суму заробітної плати 1500грн. Не кожне підприємство може так просто збільшити зарплатню відразу в 2,5 рази, не завжди вистачає коштів для виплати зарплатні, за часту у підприємствах заборгованості та проблеми по виплаті заробітної плати. За працюючим підприємством проблеми вирішуються давно вже без допомоги уряду. Зрозуміло, що уряд бачить поруч більше успішних, конкурентоспроможних підприємців, для яких не мають особливого значення дії Закону та обмеження «Якщо». Для них вони здійсненні, якщо підприємство росте на здоров'я і на користь. Але є регіони і МСБ з низьким рівнем оплати праці, і не для всіх здійсненні умови обмежень «Якщо» при відрахуванні в соціальні фонди. То тут це перекіс, дискримінація і несправедливо вимагати ці, непотрібні ні для кого, обмеження щодо виведення з тіньової економіки коштів. Одні підприємства можуть бути рентабельними, прибутковими та конкурентоспроможними, що не означає, що вони мають більше прав і можливостей. І не завжди інвестиції та технології - це їх заслуга, так як і рентабельність, окупність в різних галузях різні за нормативним визначенням. У різних галузях підприємства і в т. ч. МСБ працюють у всіх галузях господарської діяльності імпульсивно за часом і різними обсягами капіталомісткості/доходу. Ризики пов'язані з можливістю не поповнення бюджету по соціальних фондах перестраховані тим, що більша частина підприємств, особливо в регіонах, районах і МСБ не зможуть скористатися можливістю реформ з відрахуваннями в соціальні фонди. Перестраховується не бюджет, а застраховується тіньова економіка. Положення Закону № 1573 повинні бути прості, легко і відразу зрозумілі без особливих зусиль. Коефіцієнти 0.4 і 0.6 якраз і змішують відрахування сум ЕСВ «по білому» і тіньовій економіці, і оцінять, що можна зробити далі, - зменшити або збільшити поетапно складніше. Плутатися в можливих полегшеннях за відрахуваннями у ЕСВ з триповерховими обмеженнями розкоші і ускладнює систему оподаткування. Простіше залишити працюючу систему оподаткування 2014 року з рівнем середнього фонду заробітної плати без зміни в 2015 році. Суму збільшення, - дельти, зростання, виходу з тіньової економіки, фонду заробітної плати в 2015 році по відношенню різниці до середнього звітного періоду за останній квартал або період, півріччя, дев'ять місяців застосувати єдиний соціальний внесок 16.4% ( тобто за позитивною різницею звітного періоду до звітного періоду минулого періоду і т. д.). Це дасть; - можливість будь-якому підприємству провести виплату заробітної платні фіз. особам при зростанні фонду оплати праці додатково будь-яку, хоч мінімальну суму (за запропонованими умовами обмеження, не зможуть скористатися більшість із-за триповерхового, складного обмеження та із-за не здійсненністю виконання всіх умов), - додатково збільшити відрахування у фонди соціального страхування по ЕСВ за кризових умов та інфляції (а за запропонованими умовами обмеження не буде збільшення виплат в бюджет соціальних фондів (16,4% х 2,5 рази = 41% це та ж сама сума відрахувань 41%, що і було у 2014 році). Закон № 1573 унікальний і новаторський, такого певно ніде немає, і пріоритетний більше, ніж міжнародні валютні кредити, і міжнародні приватні інвестиції у рази, а найголовніше можливість використовувати хоч частину грошових коштів у сумі 200млрд. доларів тіньової економіки. Не всі підприємства зможуть використовувати цю можливість реформування, - так від випадку до випадку, коли в цейтноті часу тимчасової відсутності коштів при наступному часу звітності. Дешевше, швидше і без тяганини підприємствам переводити грошові кошти, отримати видаткові накладні, отримати кредит з податку на додану вартість хоч електронної реєстрації. Витрати на переведення в готівку грошей через конвертацінні центри та підставні фірми становитиме 9-11%, а «по білому» при прибутковий податок 15% + ЄСВ 16,4% + податок на прибуток 18% + податок на додану вартість 20%, що разом складе більше ((( 1грн +1грн. * 0,15 прибутковий податок 15%)* 1.164% ЄСВ 16.4%) * 1,18 прибуток 18%) * 1,20 ПДВ 20% = 218% , тобто щоб отримати чисту одну 1 гривню «по білому», потрібно грошей 2,2 гривен. Це ніяк не торкнеться айсбергу тіньової економіки і буде існувати як постійне недоступне джерело засобів в такій залежності, якщо обсяг ВВП 100млрд $, то обсяг ВВП тіньової економіки буде наближатися до 220млрд.$ ( як відношення 1грн. до 2,2 грн.). Чим менше податки в розвинених країнах і офшорних зонах, тим менша корупція і тіньова економіка. Але і не впадає бути вічними прохачами по аналогу Греції. Було оголошено урядом програма соціальних реформ і це вже сміливе бажання успіху, але не більше, і не можна вже нічого не робити. Потрібно далі більше, і відразу, - взятися за Податок на додану вартість 20%, Податок на прибуток 18%. Так само по аналогу відрахувань у ЕСВ на суми приросту, зростання відрахувань до бюджету за різницею звітного періоду до минулого періоду. Систему оподаткування 2014 року не чіпати залишити без змін. На яку мінімальну суму приросту, росту, позитивної дельти податків до бюджету, зменшити суму нарахування податків у два рази без викривлень з обмеженням. І це буде вже колосальна сума перетікання коштів з тіньової економіки до бюджету. Проаналізувати рух бюджету за підсумком року зменшити/збільшити ще на 1% податки бюджет без припинень. Ці заходи значно призупинять зростання тіньової економіки, - доки буде зростати бюджет як мінімум на 30-40% від суми тіньової економіки 200млрд. $ х 30% = 60млрд $ / 60млрд $ х 50% пільгові податки з приросту = + 30 млрд. $ до бюджету та фондів, і багаторазово перевищить суми міжнародних кредитів і міжнародних інвестицій, збільшить конкурентоспроможність, зміцнить національну валюту, збільшить ВВП, збільшить до кінця року доходи, зменшить безробіття, значно підніме імідж країни і все це без додаткових коштів, безпечно, без ризиків, без особливих змін системи старого оподаткування. Не всі підприємства відразу зможуть дати зростання з пустого збільшити відрахування, але це і буде як сніжний ком.
    lesya 1 февраля, 23:49
    Неужели Вы всерьез верите, что налоги на ЗП заставят выйти теневиков из тени? Именно , те предприятия, которые платят более- менее по-белому, хоть и не много,страдают от взносов на ЗП, потому что это в основном предприятия государственные, научные,у них нет заказов. А сырьевые и розница - у них спрятан основной объем, коррупция, поэтому они не выйдут из тени,потому что надо начинать с крупных предприятий, с объема теневого. Верю ли яв действенность антикоррупционного бюро? Да, может и будут разоблачения, но одних этих мер мало, потому что на место одних придут другие. Более того, одни учатся у других, узнавая о схемах у конкурентов - сами их вводят. Нужно на место коррупционеров ставить других людей и организовывать другие фирмы, предприятия, тогда и ЗП будет. Вся коррупция в бизнесе, в крупном бизнесе, они и у власти, кто будет делать?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Liza_UA 31 января, 23:14 Не розумію, чому 60 млрд.повинно йти у ПФ для виплат спецпенсій. От якраз старі спецпенсії потрібно ТЕРМІНОВО і в першу чергу привести до 10 мінімумів. І ніякі рішення КС не приймати про неможливість зменшити ці спецпенсії - вони в одній банді і їх рішення злочинні. У людей через банки зараз крадуть чесно зароблені гроші, війна забирає життя і ніхто за це нічого не відшкодовує, а там державні злочинці собі порішали що їх не смій чіпати. Автор вірно резюмує - ніяких доходів і виходу з тіні ЗП не буде. Вночі за 5 хвилин такі реформи не робляться. І про три рівні ПС нема чого балакати. В країні взагалі вбито бажання працювати заради пенсії, молоді люди знають, що або не доживуть взагалі до неї, або як доживуть - надія лише на себе. А МВФ нехай фінансує пенсії бандоти, якщо хоче, бо людям вже урвалося бути рабами у банди обраних зі спецзарплатами і спецпенсіями. Відповісти Цитувати
  • Pravo 31 января, 12:26 Пане, Микито, саме з прав людини, все й починається. Чорну ЗП спеціально зробили -бо спосіб рабства для людини, а потім все зз цього й іде - все! Поки бізнес буде робити рабів - сам буде ніким.
    Mykyta 31 января, 14:35
    Не згоден з Вами. Підприємства є самі об'єктами здирництва і корупції. Їх власники і керівники знаходяться під постійним пресом: вимагання на тендерах, вимагання фіскалів, хабарництво в судах, всілякі зміни в законах, котрі породжують правову вакханалію і т.п. Тисячі підприємств платять "білу"зарплату, а "чорна" є тільки способом зекономити ( заробити ). Тіньова ЗП, припускаю, часто відображає намагання зменшити затрати і як результат втримати ціну на продукцію, роботи, послуги. Особливо в невеликих і торгових фірмах. Виключно цінова конкуренція та низька професійна підготовка управлінців таких підприємств, часто також відзеркалені в намаганні знизити витрати на оплату. Ну а владарі підганяють відповідний злочинний сервіс. Стосовно рабства: ми всі раби цій країні: владоможці раби всепоглинаючої мамони, грамадяни в рабстві корупції і безправ'я. Інновації та креативність і підприємництві притаманні тільки вільним і творчим людям.
    Відповісти Цитувати
  • Ed Fed 31 января, 07:37 Непонимание минфином, говорите? Может, как раз наоборот? Все они понимают и считают? Неужели кто-то думает, что конверт-услуги - это обычный бизнес и первый встречный может открыть офис и начать им заниматься? Железная комната в налоговой никуда не делась. И далеко не случайно "реформой" занимается именно налоговая.
    Mykyta 31 января, 11:54
    Ви абсолютно праві, конверт-бізнес це уділ владоможців. Всі, хто користується цими послугами, платять двічі: перший раз відсотки другий раз або фіскалам або в судах. Результат: всі при грошах і всі при ділах. Вся ця "реформа ЄСВ" подібна до відомої історії з унтер-офіцерською вдовою. Проте сміятись тут не має над чим - одна гіркота. Зараз підприємства підходять до періоду виплат зарплат. Щодо нарахування "реформованого" ЄСВ сотні запитань, а відповідей нуль. Підприємства виробничої сфери застосовують, зокрема, відрядну, погодинну, акордну форми оплати праці. Як розрахувати ЄСВ у випадку відпрацьованого неповного місяця ( по обліку часу ) ніхто не знає. Вся ця профанація реформ ім.Яценюк і Ко породжує ще більшу недовіру громадян до держави. Особливо на фоні татального пограбування підприємств та громадян через інфляцію і знецінення національної валюти та розквіт корупції та бардаку. Краще вже не рухали б цей податковий кодекс. Щодо згаданого в статті квазіофшору: на сьогоднішній день Україна має найдешевшу робочу силу в Європі: 1.56$\год. якщо прийняти для розрахунку фонд оплати праці ( ЄСВ включено ) на одного працюючого 5000грн., місячний фонд робочого часу 160год. і курс грн. 20 за доллар. А черги інвесторів, котрі бажають перенести сюди виробництво не спостерігається. Чому? Відповідь проста: ніхто не хоче працювати в країні беззаконня, тотальної корупції, злодійства, свавілля державної бюрократії. В цій країні Конституційний та Верховний Суди з одного і того ж питання виносять різні ухвали і дають різні тлумачення закону в постановах всяких пленумів. А те, що твориться в судах нижчих інстанцій судочинством назвати неможливо. Так, що ніякі реформи ЄСВ і їм подібні не затягнуть сюди інвестора тому, що безплатний сир буває тільки в мишоловці. А наш Арсеній каже, що з судами він планує завершити у 2017р.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 24.82
EUR 27.27