Заборгувалися. Чому зростає податковий борг бізнесу

Юлiя Самаєва 14 квітня, 19:05
123

Читайте також

Обвинувачення проти відстороненого глави Державної фіскальної служби Романа Насірова й затриманого голови департаменту погашення зобов'язань ДФС стосуються безпідставних, на думку НАБУ, розстрочок податкових платежів. Сума збитків — приблизно 2 млрд грн. 

Якщо відволіктися від часткового та поглянути на загальну картину, з'ясується, що з 2014-го по 2016 р., завдяки таким розстрочкам, податковий борг зріс майже вчетверо — до 58,7 млрд грн. А кількість компаній-боржників збільшилася вдвічі. Виходить, що в країні є низка підприємств, які податків можуть і не платити. Є податкова служба, яка їм це дозволяє робити законно. І є Міністерство фінансів, яке ніяк не намагається на ці процеси впливати. Погодьтеся, ситуація нечувана, враховуючи як стан держбюджету, так і той фіскальний тиск, який чинять на решту бізнесу, що залишився в країні. То чому хтось має привілеї?

Розстрочка платежу — це не звільнення від зобов'язань, а лише перенесення термінів оплати, під відсотки. Цей механізм створено для того, щоб дати платникам, які стикнулися із труднощами, час для відновлення платоспроможності, не переводячи їх одразу в статус боржників. Сам борг виникає, коли з якихось причин платник не сплачує розстрочених сум. У такому разі його майно передають у заставу, а до самого платника застосовують різні способи стягнення. Логіка в механізмі розстрочок є, адже державі вигідно, щоб бізнес продовжував працювати, вийшов із кризи та оплатив зобов'язання. Крім того, відсотки за користування розстрочками — це додаткові надходження до бюджету.

За даними ДФС, у 2014–2016 рр. максимальний розмір відсотків по розстрочці досягав 36% річних, що явно немало. Кредит був би дешевшим, але кредитування немає, та й багато хто з тих, хто отримав розстрочки, розумів, що принципова відмінність навіть не в доступності чи відсотках, а в можливості ці відсотки не платити. За три останні роки бюджети всіх рівнів додатково заробили на розстрочці сплати податків 2,2 млрд грн. Що, погодьтеся, контрастує з обсягами податкового боргу, що утворився за цей період. Так, майно платника може виступати податковою заставою, от тільки податкова оцінює це майно не так скрупульозно, як банк, і навіть 50-відсоткового покриття не вимагає.

Ситуація в полях

Згідно з аудитом, виконаним Рахунковою палатою, тільки за минулий рік податковий борг зріс на 10 млрд грн. Основна його частина (88%) сформувалася за рахунок ПДВ, податку на прибуток і ренти. Головна причина стрімкого збільшення боргів — банальна несплата самостійно визначених податкових зобов'язань.

Своєю чергою, територіальні органі ДФС протягом трьох років гасять приблизно 1% податкових боргів щороку, і то тільки завдяки реалізації заставного майна або вилученню коштів боржників. Реалізація заставного майна у 2016 р., наприклад, дала змогу відшкодувати 34,5 млн грн збитків. Решта обсягу погашених зобов'язань — це "добра воля" платників. Саме завдяки їм, а не скрупульозній роботі фіскалів, 2016-го до бюджету повернулося 14,9 млрд грн.

Справжня картина невідома, всього переліку документів про заходи із повернення податкових боргів Рахунковій палаті центральна податкова не надала. Як і доступу до документів, згідно з якими чиновники служби приймали рішення щодо надання податкових розстрочок тим чи іншим компаніям. Територіальні управління ДФС теж залишилися глухими до прохань і на запити не відповідали. Це зайвий раз підтверджує, що до реального реформування української фіскальної служби в цивілізоване відомство ще дуже далеко, і ця служба досі залишається недоторканною структурою.

Департамент погашення боргу ДФС пояснив Рахунковій палаті, що частину документів про надання розстрочок… втратили, ба більше, відновити їх у системі електронного документообігу не можуть. Навіть якось боязно довіряти наповнення державної скарбниці людям таким неуважним і такої невисокої кваліфікації…

Природно, через брак документів Рахункова палата не змогла проаналізувати обґрунтованість усіх рішень податкової про надання розстрочок. А здоровий глузд підказує, що в українській бюрократичній системі документ може зникнути, тільки якщо це дуже комусь потрібно.

Територіальні підрозділи служби, за ідеєю, повинні вести електронний журнал реєстрації надання розстрочок, але не ведуть. Точніше, ведуть, але вибірково, щось вносячи, а щось ні. Знову підозріла недбалість. Утім, аудит навіть неповної бази встановив непоодинокі необґрунтовано прийняті рішення про відстрочку податкових платежів. Найчастіші причини — недостатній аналіз фінансового стану боржника або відсутність усіх необхідних документів для прийняття рішень.

Наявний податковий борг не забезпечено вартістю переданого в податкову заставу майна боржників. У більшості перевірених територіальних органів ДФС вартість заставного майна була значно меншою за суму податкового боргу. Наприклад, у Дніпропетровській області вартість оцінених застав становила від 13 до 24% від заборгованостей, а в Харкові — від 6 до 15%.

Найвищий показник забезпечення податкового боргу майном був у Офісі великих платників ДФС і коливався протягом дослідженого періоду від 81,7 до 179,5%. Однак майже три чверті цього майна належало одному боржникові — ВАТ "Укрнафта". А акти опису майна, на яке поширюється право податкової застави, цей платник оскаржував у судах, отже, погашення податкового боргу за рахунок цих застав не здійснювалося.

Непоодинокими є випадки, коли наявність описаного в заставах майна взагалі ніколи не перевіряли. Про багато застав забували на два-три роки, вірячи компаніям на слово, подовжуючи розстрочки та навіть не цікавлячись, чи живі активи, які ще фігурують у документах.

Природно, навіть у разі реалізації цього заставного майна держава не зможе відшкодувати збитки. І проблема навіть не в адекватності оцінки застав, а в тому, що більшої частини боргу вони просто не забезпечують. Тобто компаніям дозволяють не платити під "чесне піонерське". А все, що в результаті не сплатять, спишуть як безнадійний борг. За останні три роки, до речі, вже списали майже 16 млрд грн таких безнадійних заборгованостей.

Звичайно, частину боргу гасять, от тільки співвідношення лякають — на кожну гривню погашеного боргу припадає дві гривні нових боргів. Природно, така динаміка не сприяє вирішенню проблем.

І нібито стоїть завдання знизити податковий борг, але виконується воно лише формально — примусово ДФС змогла стягнути не більш як один відсоток боргів. Тобто левова частка погашення заборгованостей — це добра воля самих боржників.

І у високих кабінетах

Десь у паралельній реальності ДФС виконує й перевиконує плани Міністерства фінансів зі скорочення податкового боргу, у 2015 р. аж на 329%, а 2016-го — на 255%. Тобто торік перевиконали аж у 4,6 разу при збільшенні самого боргу на 10 млрд грн. Звичайно, ніхто жодних ілюзій із приводу всіх цих KPI не мав. Але на тверезу оцінку ситуації надії були. А даремно, виявляється, індикативний показник скорочення податкового боргу не враховує нової заборгованості. І якщо ми згадаємо про співвідношення "одна повернута гривня до двох гривень нових боргів", одразу стане зрозуміло, яким чином виконувалася й перевиконувалася п'ятирічка.

Нездатність ДФС самореформуватися — це притча во язицех. Ніхто й не очікував, що відомство, вище керівництво якого обвинувачують у наданні необґрунтованих податкових розстрочок, запекло боротиметься з цим явищем на місцях і серед рядових співробітників. Але податкова підзвітна Міністерству фінансів, а воно до грудня минулого року й у вус не дуло.

Левова частка проблем лежить у законодавчому полі, а це вотчина саме Мінфіну. Наприклад, ані Податковий кодекс, ані порядок направлення вимог платникам чітко не визначають термінів, протягом яких контролюючі органи повинні вручати боржникам вимоги про погашення боргу. Корупційний ризик очевидний, адже в контролюючих органів законна можливість відстрочити застосування заходів про стягнення. Тут уже як домовляться, головне, щоб не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого терміну сплати зобов'язання.

Як справедливо зазначає Мінфін, відповідаючи на інформаційний запит DT.UA, Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (№1797-VIII), що вступив у силу з січня 2017-го, передбачає низку поліпшень, зокрема, процедуру погодження органами ДФС із Мінфіном розстрочок відносно загальнодержавних податків на терміни від одного бюджетного року, якщо сума такої розстрочки перевищує 1 млн грн. Цей же закон передбачає, що рішення про повторну розстрочку, якщо попереднє зобов'язання або борг не було погашено, приймає керівництво Міністерства фінансів. Але злі язики в Рахунковій палаті не без підстав зазначають, що цей правильний і хороший закон не узгоджується з положенням про саме Міністерство фінансів, яке передбачає контроль лише над тими розстрочками, які бюджетний рік перевищують. Що суттєво обмежує контроль із боку Мінфіну та дає ДФС можливість його обійти, видаючи розстрочки на рік без погодження.

У Мінфіні, відповідаючи на наше запитання, як же, на думку центрального фінансового відомства, все-таки зупинити зростання податкового боргу, послалися на вже згаданий ЗУ №1797-VIII, що передбачає, крім іншого, стягнення податкової заборгованості без звернення до суду у випадках, коли податковий борг виник у результаті несплати, перевищує 5 млн грн і не оплачується протягом кварталу. Також, на думку Мінфіну, має допомогти оновлена процедура розстрочки, яка тепер передбачає, що право податкової застави виникає з моменту укладання договору про розстрочку. І, звісно, нам обіцяють, не конкретизуючи термінів, формування публічного реєстру заяв про розстрочки на сайті ДФС.

Нібито рятівний закон діє вже квартал. Темпи зростання заборгованості не падають. Згідно зі звітністю ДФС, на 1 лютого 2017-го податковий борг становив уже 69,6 млрд грн, на 1 березня — 72,4 млрд. Тільки за один березень списали понад 100 млн грн безнадійної заборгованості. І за цей же час видали ще сотню нових розстрочок. До речі, за весь минулий рік було подано 715 звернень від платників із проханням про розстрочку, а задовольнили майже 400 заяв. Виходить, що за березень 2017-го вже чверть торішньої норми виконали. Який же нинішній в.о. глави ДФС Мирослав Продан, виявляється, жалісливий — уболіває за бізнес…

Тим часом багато нормативно-правових актів, що регулюють питання розстрочок і податкового боргу, досі посилаються на органи доходів і зборів, що взагалі давно припинили існування. Зокрема, сам порядок розстрочки платежів, як, утім, і порядок списання безнадійного боргу й положення про проведення перевірок заставного майна.

Не ліпший стан речей і з критеріями оцінки підприємств, що претендують на розстрочки. Рішення приймають територіальні органи ДФС на підставі заяви й аналізу фінансового стану заявника. Аналіз виконують ті ж територіальні органи. Суб'єктивніше нікуди. 2013-го було розроблено методичні рекомендації оцінки фінансового стану підприємств, що претендують на розстрочки податкових зобов'язань. У них докладно описано як процедуру перевірки, так і способи оцінки фінансового стану платників і ризиків виникнення податкових боргів. Великий і докладний документ із формулами й конкретними прикладами. Але от невдача — це лише рекомендації, і співробітники ДФС не зобов'язані їх виконувати.

Урегулювати правові колізії ніхто не поспішає, неначебто є відповідні процедури й закони, але очевидних і ефективних важелів впливу профільне міністерство, на секундочку, яке щороку ініціює податкові реформи, поки що не має. Невже ціна питання не заслуговує на пильнішу увагу уряду?

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
2 коментаря
  • aetes 19 апреля, 12:41 "...частину документів про надання розстрочок… втратили". При цьому нікого не звільнено й ніхто не сів? Ніби діти в пісочниці граються, а не мільярдами рулять. Також цікаво, де механізм банкрутства подівся? Фактично, держава з бюджету кредитує збиткові підприємства. Що за абсурд? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Liza_UA 16 апреля, 20:05 Ой як все запущено у цій сфері. Причому свідомо, як видно, усі роки приймалися такі закони, які забезпечували цей свист мільярдів з бюджету у кишені державних злочинців. І по-всьому міняти ніхто нічого не хоче. Думалося, що все погано на витік мільярдів в банківській системі, аж тут куди не кинь, всюди налагоджені схеми викачування мільярдів з кишень народу. І після цього владобанда розказує, що нема в неї чим пенсії осучаснювати і індексувати, а треба тільки обкладати їх податками, бо ненажеруться ніяк. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.76
EUR 28.75