Зачароване коло податкових недореформ

Юлiя Самаєва 21 серпня 2015, 00:00
реформы

Читайте також

  

Україну очікує черговий новий Податковий кодекс — уже зараз у профільному міністерстві кажуть про те, що навіть без змін податкових правил і ставок потрібно виправляти понад 50% тексту кодексу, у зв'язку з чим можливе його прийняття в новій редакції. 

Але якою буде ця нова редакція, невідомо. Попри те, що презентація податкової реформи має відбутися 27 серпня на засіданні Ради реформ при президенті, відповіді на запитання, чого очікувати платникам податків, ще немає. Більш того, щодня, якщо не щогодини, виникає чимало інших запитань, які також залишаються без відповіді. Усе на стадії обговорення, і ця стадія неабияк затягнулася. Особливо якщо врахувати, що ніякої конкретики від Мінфіну і досі не пролунало. Очевидно, що нам вже укотре готують податковий сюрприз, і він буде не з приємних.

Кіт у мішку від Южаніної

Насправді наступного тижня буде презентовано дві концепції податкової реформи. Одну з них представить Міністерство фінансів, яке займалося цим питанням кілька останніх місяців. Другу — голова комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, яка стала перейматися податковою реформою відносно недавно. Трохи більше місяця тому президент власноручно поклав на неї місію з підготовки альтернативного варіанта реформи, внісши чи то інтригу, чи то сум'яття в непростий процес трансформації вітчизняного податкового законодавства.

Наскільки взагалі правильно примушувати парламентський комітет до конкуренції з міністерством та, по суті, штовхати їх на конфронтацію — запитання окреме. Але, поза сумнівом, цей крок уже точно не додасть ефективності роботі реформаторів. Хоч би скільки казала про синергію та спільний пошук правильних рішень заступник міністра фінансів Олена Макєєва, очевидно, що кожен боротиметься за своє бачення Податкового кодексу, за свою концепцію та за свої до нього правки. І все це — на тлі майбутніх виборів, що остаточно дестабілізують парламент, який останнім часом і так не вирізнявся раціональністю.

За словами одного з членів податкового комітету, хто саме на цей момент займається створенням реформи під керівництвом Южаніної — таємниця за сімома печатками. Відразу після делегування повноважень із розробки реформи голова профільного комітету провела кілька нічого не значущих засідань, які нічим конкретним не закінчилися, і пішла писати реформу. Комітет відтоді не збирався та нічого не обговорював. У результаті навіть його члени переконані, що підсумковий варіант здивує і їх, і решту.

южанина
Голова Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна

Теоретично залучення комітету до створення реформи не такий вже й поганий задум. Адже якщо ми хочемо, щоб реформа податкового законодавства справді зрушила з мертвої точки економіку, що забуксувала, потрібні сміливі кроки та ідеї, на які Міністерство фінансів не здатне, на превеликий жаль. Мінфін, з одного боку, як ніхто зацікавлений у тому, щоб кількість податкових зборів зростала, а з іншого — постійно оглядається на МВФ, який невпинно вимагає уникати будь-яких різких рухів, що навіть здалеку загрожують зростанням бюджетного дефіциту. Звідси й усі попередні реформаторські провали відомства, яке цікавить лише фіскальний бік оподаткування.

Податковий комітет у теорії цілком може реалізувати не лише фіскальну, а й регуляторну та, головне, стимулюючу функції реформи. Та й від "настанов" МВФ члени комітету залежать значно менше. Принаймні у своїх нечисленних публічних виступах Ніна Южаніна казала саме про радикальну реформу зі значним зниженням ставок, "без страху перед МВФ". А як уже воно буде насправді, загадка. Утім, будь-який, навіть найпровальніший проект комітету можна буде виправдати браком часу.

Не тільки ставки від Мінфіну

А от у Мінфіну таких виправдань немає. Там займаються реформою довго, публічно та показово. При цьому позиція міністерства щодо того, яким же в підсумку буде новий Податковий кодекс, усе ще не зрозуміла. Ситуація була б навіть комічною, якби інтрига не розтягнулася на місяці, причому в міру наближення кінця року дедалі менше хочеться сміятися підприємцям. Спочатку довго збирали експертний пул, до якого у результаті потрапили "стандартні" Європейська бізнес-асоціація та Американська торговельна палата, потім проводили індустріальні платформи, зустрічаючись із представниками різних галузей і з'ясовуючи, чого вони очікують, а чого страхаються. Слідом пройшли відкриті платформи для стражденних експертів. Потім Олена Макєєва буквально завалила платників податків численними виступами, статтями, інтерв'ю, брифінгами. При цьому ситуація зрозумілішою не ставала, і за всією цією піною реформа так і не вималювалася. У результаті минулого тижня Мінфін розмістив на своєму порталі презентацію з кокетливою назвою "Податкова реформа — не тільки про ставки податків...". Громадськість та експерти прийнялися стрімголов вивчати документ у надії знайти там довгоочікуваний проект, та ба.

По-перше, документ насправді підозріло консервативний. Так, у ньому є позитивні новації, але є й відверто суперечливі та навіть шкідницькі задуми. Але чого в ньому немає точно, то це якісних і кардинальних змін. Слово "профанація" найбільш часто вживалося в коментарях тих експертів, які встигли висловитися з приводу презентації Мінфіну. Не минуло й доби, як до ЗМІ вийшла Олена Макєєва, щоб пояснити ситуацію. Цитую близько до оригіналу: "Податкова реформа — це не тільки ставки... Презентація — це не податкова реформа... У презентації не наш погляд, а різні пропозиції... Це не позиція міністерства, а теми для обговорень". Відверто кажучи, нагадує виправдання чиновника, який не впорався із завданням. Особливо якщо додати до цього ту обставину, що на своєму брифінгу Макєєва буквально через речення просила пресу писати про позитиви, "адже вони теж є".

Справді, є позитиви, причому більша їхня частина орієнтована на "пересічного громадянина" під гаслом "нехай багаті більше платять". З огляду на майбутні вибори тактика правильна. Можливо, під таким соусом парламент краще переварить дітище Мінфіну. Але будемо чесними, обивателі — це не цільова аудиторія податкової реформи, а бізнесу, за великим рахунком, однаково, з яких автомобілів класу люкс стягуватиметься податок.

Та оскільки нашу систему оподаткування можна вдосконалювати нескінченно, вона ідеально підходить для квазіреформування та точкових змін хоч щороку. Але суспільство очікує від уряду саме якісних і кардинальних змін, які змогли б забезпечити економічне зростання, залучити інвестиції, принципово змінити відносини держави та бізнесу. Безумовно, радує, що Мінфін продовжує наполягати на скасуванні пільг для АПК, і впевненості йому додає той факт, що ця норма — вимога МВФ. Інші ж позитивні зміни торкнулися речей банальних та очевидних — уточнення формулювань, усунення протиріч, зменшення кількості реквізитів для податкових накладних, спрощення подачі звітності тощо. Справді, бізнес неодноразово казав, що для нього болісне не стільки фіскальне навантаження, скільки адміністрування. Але, погодьтеся, все перелічене вище — це не реформа, і все це можна реалізувати в робочому режимі. З повним переліком потенційних поліпшень можна ознайомитися в самій презентації на сайті Мінфіну.

Інтерес же становить саме те, чого в презентації немає, — оподаткування заробітних плат, шляхи розв'язання проблеми із ПДВ-рахунками, зниження податкового навантаження. Про це, попри масовість громадських обговорень, раніше 27 серпня ніхто не довідається. Утім, дещо заступник міністра все-таки розповіла.

Трохи про головне

За словами Олени Макєєвої, Мінфін розглядав дві моделі реформування ПДФО та ЄСВ: об'єднання податку та збору, а фактично ліквідацію єдиного соціального внеску як такого, і нинішню модель, у якій існують окремо податок та окремо ЄСВ. Заступник міністра стверджує, що міністерство провело детальний аналіз обох моделей і нині перебуває в стадії прийняття рішення. Водночас, виходячи з наступних роз'яснень чиновника, складається враження, що рішення вже прийняте. Зокрема, вона каже про те, що "зниження податкового навантаження можна досягти й без об'єднання обох видів платежів". Водночас перехід до одного податку потребує брутизації. Грубо кажучи, кожен роботодавець повинен буде підвищити заробітні плати співробітникам для того, щоб скористатися меншою ставкою оподаткування. За словами О.Макєєвої, компанії цієї ідеї не підтримали, з одного боку, а з іншого — якщо частина підприємств не захоче переходити на нову систему, у країні фактично існуватимуть дві моделі оподаткування заробітних плат, що призведе до непрозорості адміністрування цих податків.

реформы макеева
Заступник Міністра фінансів Олена Макєєва

Утім, якщо дотримуватися логіки, то при єдиній податковій базі — заробітній платі перехід до єдиного платежу — це вже спрощення адміністрування. А стимулом для масового переходу підприємств на нову модель цілком може послужити приваблива, знижена в рази ставка оподаткування. Заступник міністра поки що про ставку мовчить, але обіцяє, що вона буде значно нижчою за 28%. Що ж, залишається тільки сподіватися.

У ключі реформи "зарплатної" важливі й ініціативи з реформування єдиного податку. На сьогодні він дає бізнесу цілком легальний спосіб оптимізації "зарплатних" податків і зборів (сумарна ставка для яких на сьогодні становить 55–60%). По суті, діюча система оподаткування сама штовхає бізнес до ухиляння. І пропозиція про скасування єдиного податку, прихильницею якого свого часу була й Олена Макєєва, м'яко кажучи, передчасна, хоча й не позбавлена раціональної основи. Суть реформи саме й має полягати в тому, щоб створити мінімальне податкове навантаження на зарплати для самостійної відмови бізнесу від різних маніпуляцій, оптимізацій та його згоди чесно співпрацювати з державою. У словах Макєєвої цей взаємозв'язок не простежується. Утім, і радикальних змін вона не пропонує. Найшвидше, залишаться три групи платників податків, другу та третю групи об'єднуватимуть, істотно знижуючи для них оборот, третьою групою, відповідно, стануть платники фіксованого сільськогосподарського податку, який також буде модернізований. Здавалося б, не критично, якби не зниження обороту для другої групи (адже якась кількість підприємств від цього постраждає) і не застереження, що для певних груп податкове навантаження може "незначно зрости".

Каменем спотикання поки що, хоч як дивно, став податок на прибуток. Експерти в один голос пропонують Мінфіну замінити його податком на розподілений прибуток, так звану естонську модель. Саме цей крок мав би стати тим самим стимулом для залучення інвестицій. На сьогодні податок на прибуток розраховується за правилами бухзвітності, і 95% компаній не ведуть окремого податкового обліку витрат, не пов'язаних із госпдіяльністю або не підтверджених первинними документами. Естонська модель пропонує обкладати податком виключно розподілений прибуток. Якщо спрощено, податок не платиться, допоки прибуток реінвестується в бізнес. Ця система дає змогу знизити податкове навантаження, гранично спрощує адміністрування, приваблива для інвесторів, але справді потребує додаткового обліку витрат. Завжди відкритий для діалогу Мінфін у свої презентаційні матеріали включив тільки пункт про цей облік, не пояснивши, для чого це потрібно, які вигоди можливі при переході на таку модель, а головне, і словом не згадавши про потенційне зниження податкового навантаження. Цілком природно, що хтось недозрозумів, хтось не розібрався, хтось просто злякався формулювання "контроль зв'язку витрат із госпдіяльністю". Слідом за чим заступник міністра відразу й не без радості повідомила, що негативна реакція лише підтвердила думку міністерства про неприпустимість переходу до податку на розподілений прибуток, та й ідея, власне, була не міністерська, а громадська... Що сказати, хитро.

Громадський дозор

Пам'ятаючи про те, як проштовхувалася торішня податкова реформа, громадські активісти вирішили вже не розпорошуватися, а вести діалог із урядом, об'єднавшись. Звичайно, навіть у їхньому таборі й досі ведуться дебати з певних питань, але на сьогодні концепція податкової реформи, запропонована експертним середовищем, — єдина існуюча не лише на словах. Понад те, вона досить радикальна, щоб стати справді реформою, у ній оцінено потенційний вплив змін на економіку (чи будуть подібні розрахунки в Мінфіну?), у ній піднято ряд питань, про які в уряді навіть не заїкаються, а головне, у ній є системне бачення процесу та його наслідків.

Зокрема, концепція експертів пропонує закріпити в Конституції норму про те, що рівень перерозподілу через державні фінанси не повинен перевищувати 35% ВВП (про що жодного разу не сказав Мінфін, але ж важливість цієї пропозиції — тема для окремої статті). Впровадження повноцінного електронного кабінету платника податків. Скасування планів штрафів за порушення податкового законодавства. Запровадження відповідальності посадових осіб за неправомірні претензії та повне відшкодування завданих збитків. Ліквідацію податкової міліції та розподіл функцій збору податків і розслідування податкових злочинів. Удосконалення електронного адміністрування всіх податків і зборів, впровадження ефективного аналітичного департаменту фінансових розслідувань. Стимулювання інвестицій завдяки оподаткуванню розподіленого прибутку зі ставкою 15%. Зменшення навантаження на фонд оплати праці до 20% і багато чого іншого.

Як бачимо, пропозиції цілком слушні, потенційна вигода держави, за підрахунками авторів концепції, забезпечить незначний, але все-таки профіцит бюджету в 7 млрд грн, а головне, справді може створити умови для розвитку економіки та залучення інвестицій. Мінфін із концепцією ознайомився, його оцінка невисока. Попри запевняння експертів, що вони передали чиновникам усі свої розрахунки, пані Макєєва, сказала, що цифри, наведені в концепції, безпідставні, як і всі пропозиції загалом.

през
Влада, як і рік тому, ігнорує експертне обговорення податкової реформи

Павло Себастьянович, один із лідерів ГП "Нова Країна", на Податковому форумі, який пройшов у Києві 20 серпня, справедливо зазначив, що навесні минулого року, відразу після зміни уряду, експерти включилися в роботу, беручи активну участь у створенні податкової реформи, але їхні пропозиції в підсумку були повністю проігноровані. Прийняті в грудні минулого року податкові нововведення в результаті виявилися провальними, лише погіршивши сумний стан української економіки. Із приходом нового уряду експертам здалося, що цього разу їх почують, але вони знову помилилися. Так, Мінфін провів відкриті платформи, давши можливість висловитися всім зацікавленим, але наступні виступи кабмінівських реформаторів у ЗМІ чітко дають зрозуміти, що думки експертного середовища знову не буде враховано.

На Податковий форум, організований експертним середовищем спеціально для обговорення різних моделей реформи, ні Макєєва, ні Южаніна не прийшли, хоча обіцяли. Що ж, мабуть, вони розкриють свої карти тільки 27 серпня. І, боїмося, повторять помилку своїх попередників, які також активно обговорювали реформу, а в підсумку видавали власний, гранично далекий від оптимального, варіант, який зараз і виправляємо. Якщо чиновники разом із реформою зможуть прийняти й свою пропозицію про мораторій на зміни податкового законодавства, то надій на виправлення нинішніх помилок уже не буде. Але замість того, щоб обговорювати вже готовий проект, активно використовуючи допомогу експертного середовища, у міністерстві все ще (за тиждень до офіційного подання реформи!) розглядають різні пропозиції та варіанти. А в результаті знову поставлять платників податків перед фактом, не надавши ні альтернатив, ні часу для коректив — адже бюджетний процес не чекає, а точніше, уже чекає нового податкового законодавства.

 
Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
3 коментаря
  • Андрій Польщенко 31 августа, 08:39 якщо реформа не идет - вся причина - кулявлоб Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • vladnewatom 24 августа, 02:39 Теперь догайтесь, какие положительные моменты имеет налог "на все затраты", если учесть что большинство материалных благ, которые получает верхушка предприя или корпорации, приобретаются благодаря необлагаемой статье "затраты производства" ?! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • vladnewatom 24 августа, 02:32 В далеком 2001 году я соблазнился участвовать в конкурсе телекомпании ICTV на тему "Моя программа возрождения Украины".. Позже я стал лауреатом этого конкурса с правом бесплатного обучения в институте "Крок". В этой программе провинциальный пенсионер, но крутой механик-рационализатор и чернобылец предлагал 3-4 мероприятия, в т.ч. конкрет-технологию выплаты населению долга сбербанка, с которой позже был приглашен в спец-комитет ВРУ; поочередную концентрацию бюджетного и частного капитала для подъема экономки в самых отсталых регионах.... Но главной идеей была революция в налоговой системе. Здесь предлагалось кое что поставить с ног на голову.. Например, все налоги исключить, в т.ч. и Н.Д.С, оставив лишь четыре: 1.Налог на все затраты субъекта, кроме зарплаты. 2.Налог на сверх-нормативную прибыль. 3.Кассовый налог. Это налог на наличные суммы выплат предприятием работникам и т.п. для стимулирования безналичных расчетов в стране. 4.На сверхнормативную площадь земли...* Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 24.80
EUR 27.50