Злодії поза законом

Юрій Сколотяний 20 березня 2015, 00:00
дельта

Читайте також

 

Передавши у відання Фонду гарантування вкладів фізосіб і тимчасової адміністрації "Дельта-банк" — один із найбільших у системі, держава взяла на себе величенну проблему, розв'язати яку малою кров'ю не вдасться. Багатомільярдні зобов'язання установи перед вкладниками й корпоративними клієнтами банку покрити нічим (потреба в його докапіталізації оцінювалася в 22 млрд грн уже "зі старту"). Як мінімум частково це доведеться робити державі за рахунок і так убогого держбюджету та збільшення непомірного боргового навантаження на держфінанси.

Розраховувати на значну компенсацію за рахунок продажу активів "Дельти" особливо не доводиться. Судячи з наявних у DT.UA документів, Фонд гарантування одержав чергову пустушку, компенсація зобов'язань якої, швидше за все, знову ляже на плечі платників податків.

І хоча заявлена сума компенсацій поки що обмежується оголошеними ФГВФО 16,7 млрд грн, а в Нацбанку заявили, що не мають наміру ініціювати рекапіталізацію "Дельти" державою, питання вирішено ще не остаточно.

Судячи з медіа-кампанії на підтримку рекапіталізації банку, що розгортається в ЗМІ, мажоритарний власник "Дельти" Микола Лагун усе ще не втрачає надії схилити чиновників і депутатів до цього вкрай сумнівного кроку. При цьому він дає публічні коментарі й інтерв'ю, хоча насправді йому вже давно варто було б давати показання слідчим.

Не виключено, що Лагун не втрачає при цьому ще й надії зберегти контроль над банком. Благо, досвід деяких інших "легендарних" українських персонажів показує, що це можна успішно практикувати, маючи не тільки міноритарний пакет (Коломойський — "Укрнафта"), а й узагалі формально не володіючи часткою у структурі власності (Фірташ — "Сумихімпром").

Тим часом справжній масштаб прихованих під оболонкою "Дельти" проблем поки що погано піддається оцінці (тим більше, що ситуація продовжує погіршуватися, а кошти — вимиватися з банку). Відбувається це, мабуть, за явного потурання чиновників і правоохоронців, яким теж впору ставити неприємні запитання.

Не сюрприз

Банкрутство "Дельта Банку" стало одним із найбільших в історії банківського сектора України. На початок 2015 р. установа посідала четверте місце на ринку за розміром активів (60,3 млрд грн, або 4,6% усіх активів системи) і третє — за обсягами депозитів фізичних осіб (23,97 млрд грн, або 5,7% усіх вкладів населення). З початку 2000-х порівнянним за масштабами можна вважати хіба що крах банку "Україна", який свого часу був другим за розміром на вітчизняному ринку.

Треба сказати, що повідомлення НБУ про віднесення його до категорії неплатоспроможних стало неприємним, але аж ніяк не несподіваним сюрпризом для його клієнтів і вкладників. Проблеми з поверненням депозитів у банку почалися ще з кінця весни — початку літа минулого року, а з початку осені обмеження за виплатами набули тотального характеру. 

Отримане в першому кварталі 2014-го рефінансування на 4,2 млрд грн не допомогло розрулити ситуацію, тому установа була змушена звернутися в Нацбанк по стабілізаційний кредит, який і отримала восени минулого року (на суму 960 млн грн) під погоджену з регулятором програму її фінансового оздоровлення.

Постанову НБУ №692/БТ " Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних" датовано 30 жовтня 2014 р. Однак протягом наступних більш як чотирьох місяців Нацбанк зволікав з прийняттям рішення про оголошення неплатоспроможним установи, яка фактично такою вже була. У результаті ситуація в банку значно погіршилася, і далі ми розповімо, чому і яким чином. Звичайно, при цьому ми ризикуємо вкотре нарватися на обвинувачення в порушенні банківської таємниці. Однак таке порушення — це ніщо порівняно з тими багатомільярдними аферами, які під прикриттям цієї банківської таємниці здійснюються.

Дані про поточний фінансовий стан "Дельта Банку", які має DT.UA, дають підстави зробити висновок, що у відання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб укотре передано "пустушку".

Станом на 2 березня 2015 р. кредитний портфель "Дельта Банку" оцінювався в 45,5 млрд грн, з яких на валютні позички припадало близько 20,5 млрд. При цьому за юрособами значилося 24,7 млрд грн зобов'язань перед банком, за фізосібами — 20,8 млрд.

Автор цих рядків чомусь не здивувався, коли одержав інформацію, що реально повністю "живими" і безпроблемними в корпоративному сегменті можна вважати лише позички малому й середньому бізнесу на суму… лише 300 млн грн.

Серед найбільших позичальників банку значаться підприємства, що належать таким відомим особистостям, як Юрій Іванющенко, Ігор Нусенкіс, Костянтин Жеваго, Вадим Новинський. Обслуговувалися до останнього часу тільки зобов'язання компанії "АвтоКрАЗ" Костянтина Жеваго, та й той у січні перестав платити за своїми зобов'язаннями.

На пов'язаних із власниками й менеджментом банку компаніях значилося інсайдерських кредитів, не багато не мало, на 6,98 млрд грн.

Лише деякі з них, такі, як "Іллічівський масло-жировий комбінат", "Одеський жировий комбінат", "Іллічівський зерновий порт", "Стройбуд Іллічівськ", "Олір Лтд", "Екоінжиніринг" і "Айбокс", — це реально функціонуючі бізнеси
(їх спільна заборгованість перед "Дельтою" станом на грудень 2014-го оцінювалася в 2,742 млрд грн).

Ще за низкою кредитів — компаніям "Яблуневий дар", "Танк Транс" і "Агро XXI" на загальну суму 2,6 млрд грн — інсайдерський характер угод можна лише припускати (у цих випадках він не такий очевидний).

Однак згідно з повідомленням "Української правди", один з акціонерів "Дельта Банку" — Cargill Financial Services Intl (CFSI — власник 30-відсоткової частки в установі) не далі як
5 лютого ц.р. вивів із банку кредити на 100 млн дол. Відбулося це, за даними видання, у результаті підписання дев'яти договорів передання прав вимогиз чотирма компаніямиз вищезгаданих — "Іллічівський зерновий порт", "Стройбуд Іллічівськ", "Яблуневий дар" і "Танк Транс", які переоформили свої зобов'язання на CFSI.

Нібито всі ці угоди відбувалися без участі "Дельти"… Чи намагається пан Лагун зробити вигляд, що він тут ні при чому, чи його справді "кинули" американські партнери, пішовши на очевидні репутаційні ризики, питання в цьому випадку другорядне. А от факт полягає в тому, що жива кредитна заборгованість у банку різко "всохла" — мінімум на 2,17 млрд грн (еквівалент
100 млн дол. у перерахунку за закладеним у держбюджеті-2015 обмінним курсом).

Інсайдери і схеми

А от "прекрасна" група з 12 компаній, за якими значаться зобов'язання перед банком на суму
4,237 млрд грн, — це пустушки, від яких як сама "Дельта", так і тимчасова адміністрація точно не дочекаються жодних грошей.

Серед них такі структури, як "Ті Ел Сі Системз", "Мерчант Хауз", " Антарес-Торгсервіс", "САБ-Р", "Еллада", "Грін Грейн", "Дельта Преміум Ресурс" і, нарешті, структура з найбільш виразною назвою — "Бонні і Клайд".

Згадані структури поєднує, згідно з експертним висновком НБУ, низка досить примітних особливостей, які обов'язково слід включити до навчальних посібників для правоохоронців і банківських наглядачів, які таких особливостей упритул не помічають.

Отже, всі вони:

— не мають виробничих потужностей;

— мають однакові юридичні адреси;

— кошти на їхніх поточних рахунках — винятково кредитні;

— мета кредитування — поповнення обігових коштів (під 16–20% у гривні, 8–12% у доларах США, оплата — щокварталу, кредитні лінії відкрито до 2016–2017 рр.);

— застава — майнові права на виручку від реалізації товару, сам товар, цінні папери, депозити;

— кредитні кошти у валюті спрямовувалися як передоплата за товар по контрактах із нерезидентами (Marford Finance LTD, Ronway Trading, Silisten Trading Ltd). Це — елемент схеми виведення валюти за кордон і/або курсових спекуляцій, що дуже часто практикується. Навіть якщо через 90 днів гроші повертаються через невиконання контракту, то після обов'язкового продажу йдуть на погашення гривневої частини заборгованості та відсотків за нею, але вже по зовсім іншому курсу;

— за весь період кредитування товар не надходив жодного разу (!);

— усі ці компанії проводили сумнівні операції, і їм видавалися, по суті, бланкові кредити, поручителями за якими виступали співробітники СК "Дельта-Життя", "Дельта-Капітал", "КУА "Примоколлект", АТ "Дельта Банк". Знімали гроші через касу в день внесення готівки М.Лагуном для збільшення статутного капіталу АТ "Дельта Банк".

Та найцікавіше — це інформація про стан низки кореспондентських рахунків "Дельта Банку" в таких установах, як East-West United Bank S.A., Bank FRICK & Co AG, Meinl Bank AG, Bank Winter & Co AG, у яких зависло, не багато не мало, 479 млн 815 тис. 625,22 дол.! Тобто майже півмільярда найтвердішої валюти, повернення якої в Україну вистачило б на покриття зобов'язань "Дельти" перед клієнтами на понад 10 млрд грн (навіть якщо рахувати, знову ж таки, за закладенм у бюджеті курсом 21,7 грн/дол.).

Однак, за даними джерел DT.UA, практично за всіма цими рахунками залишки хоча номінально й значаться у звітності "Дельти", але реально їх уже або списано (зокрема в грудні 2014-го — лютому поточного року), або їх списання планується в найближчому доступному для огляду майбутньому "на забезпечення заставних зобов'язань".

Примарна поки що й доля 4,3 млрд грн, що перебувають на коррахунку "Дельти" у Приватбанку. За наявною інформацією, ця сума виявилася списаною у два заходи: спочатку 3,8 млрд
(2 березня 2015 р.), а потім ще 1,53 млрд (11 березня 2015 р.) згідно з повідомленням про передання прав вимоги. Відбулося це, виходить, або в день прийняття рішення про введення тимчасової адміністрації в "Дельту", або навіть після цього.

Примітно, що ці операції не відображено в бухгалтерському обліку "Дельти", що призвело до викривлення її статистичної звітності.

Звичайно, згадані гроші вивели за кордон не вчора. Однак украй бентежить та обставина, що банк не зміг (не захотів?) ними скористатися в умовах кризи ліквідності. Викликає, як мінімум, подив і те, що банківський регулятор не вимагав їх повернення в країну, видаючи "Дельті" рефінансування та затверджуючи програму його фінансового оздоровлення при видачі стабкредиту. Адже це запросто допомогло б вирішити більшість тодішніх проблем установи! Дивна короткозорість чи злочинна недбалість, що змушує запідозрити чиновників, які підписували відповідні документи, у наявності найсправжнісінької злочинної змови.

Схема, яка використовується при подібному виведенні коштів, досить проста. Можна сказати, до неподобства в усіх значеннях цього слова. Річ у тому, що українські банки мають право тримати валюту на коррахунках в іноземних банках як забезпечення тих чи інших зобов'язань. Нічого, що вступає в конфлікт із архаїчним вітчизняним валютним законодавством. Як, утім, і з совістю, але тільки доти, доки в схему не включається яка-небудь нічим не примітна офшорна компанія-прокладка. На яку ці гроші перераховує банк-кореспондент як кредит, поручителем за яким виступає… сама українська фінустанова, що й розмістила на коррахунку гроші.

У результаті гроші з коррахунку списуються як застава за кредитом, а український банк, у найліпшому разі, отримує право вимоги перед офшорною "прокладкою", від якої їх ніколи не дочекається… Усе б добре, якби йшлося про власні гроші банкірів, а не їхніх клієнтів…

Єдиний більш-менш робочий портфель "Дельти" — зобов'язання фізосіб, близько 10 млрд грн (зі згаданих 20,8) у якому значаться "живими" й такими, що обслуговуються. Правда, перевірки їх працездатності не проводили вже давно. Та й від 70 до 80% цього портфеля вже передано в заставу, тримачі якого мають позачергові права вимоги. До речі, це ж стосується й корпоративного портфеля: забезпечення за кредитами на 20,9 млрд грн перебуває в заставі в НБУ, держбанків та інших структур. Так що ФГВФО і вкладники точно не мають права стягнення за цими кредитами. Та і якими у результаті виявляться реальні якість і ринкова вартість цих застав — теж велике питання…

"А ти не брешеш? — Звичайно, брешу!"

Очевидно, не відповідає дійсності заява Лагуна про те, що в процесі переговорів з Кабміном і НБУ щодо націоналізації всередині "Дельти" не відбувалося взаємного замикання великих депозитів на великі кредити, оскільки менеджмент і власники "не робили цього принципово".

Так, за інформацією, яка є в розпорядженні DT.UA, уже під час дії згаданої постанови НБУ №692/БТ (від 30 жовтня 2014 р. "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних"), у банку все-таки здійснювалося погашення заборгованості по кредитах за рахунок оформлення майнових поручительств фізичних осіб.

Зокрема, йдеться про виданий 2013-го кредит ТОВ "Укргазвидобування" на 300 млн грн. У забезпечення цього кредиту було передано обладнання, труби, майнові права за контрактами. Наприкінці листопада 2014-го було додатково оформлено фінансове поручництво — депозити десяти фізичних осіб, які потім списали в рахунок погашення всієї заборгованості. Після чого все заставлене вилучили з Держреєстру рухомого майна в повному обсязі. Варто наголосити, що майнове поручництво не може бути оформлене без особистої участі банку…

Також уже після набрання чинності згаданою 692-ю постановою НБУ відбувалося й активне дроблення вкладів для того, щоб вони підпадали під компенсацію ФГВФО. Зокрема, в "Дельті" здійснювалися перерахування коштів із рахунків юросіб на рахунки фізосіб у сумах менш як 200 тис. грн. Наприклад, у вигляді "поворотної фінансової допомоги", одержувачі якої значаться в базі вкладників. За даними фінансової звітності банку, яка є в розпорядженні DT.UA, тільки з початку грудня минулого року сума вкладів у "Дельті", які слід відшкодувати з ФГВФО, виросла з 13,4 млрд грн до заявлених у релізі фонду 16,7 млрд. Тобто лише за три останні місяці перед уведенням тимчасової адміністрації — на понад 3 млрд грн. Причому відбулося це далеко не в першу чергу в результаті переоцінки валютних депозитів.

Хто в результаті і як відповість за таке збільшення зобов'язань держави — теж цікаве запитання, яке також слід адресувати правоохоронцям.

Нині у банку набирає обертів і процес переуступки прав вимоги. Укладаючи відповідний договір, вкладник банку продає позичальникові установи свої майнові права за депозитом (звичайно зі значним дисконтом). Останній має повне право вимагати зарахувати викуплений депозит у рахунок своїх зобов'язань перед установою. Цей процес на сленгу фінансистів називається "схлопування зустрічних зобов'язань". Інструментарій доступний, природно, не пересічним пенсіонерам…

Що далі?

Що держава все ж таки збирається робити з таким великим банкрутом? Очевидно, що "хороших рішень" уже не залишилося. За повідомленням "ЛігиБізнесІнформ", у четвер, 19 березня, перший заступник голови НБУ Олександр Писарук розповів журналістам, що "рішення щодо долі банку має прийматися до його передачі у Фонд гарантування, і ніяк інакше". "До передачі "Дельти" у фонд було шість етапів обговорень можливих сценаріїв. МВФ і Світовий банк брали участь у переговорах. Рішення прийняте. Тепер уже щось обговорювати пізно. Історія закінчена", — заявив перший заступник голови Нацбанку. Вищесказане, мабуть, має передбачати відмову від намірів націоналізувати установу. Однак сам же Писарук при цьому зробив і застереження: "Що буде далі — у нашій країні складно прогнозувати".

Тож чи не є це спробою зняти з себе відповідальність і вмити руки? Тим паче, що офіційний запит DT.UA про оцінку регулятором стану справ у банку поки що залишається без відповіді. Не одержувала редакція й офіційної відповіді на аналогічний запит у Фонд гарантування вкладів фізосіб.

А от у прес-службі Мінфіну на наше звернення про плани щодо рекапіталізації "Дельти" відповіли, що не можуть коментувати це питання, тому що "звернення Нацбанку з цього приводу до них не надходило".

За даними джерел DT.UA, під час переговорів з міжнародними донорами, з подачі експертів МВФ і СБ, доводи були такими:

— рішення про націоналізацію приймається, якщо банк відповідає критеріям транспарентності, зокрема, це стосується його фінансової звітності;

— міжнародний досвід показує, що якщо банки не надають прозорої фінансової звітності про свою діяльність, ризики для держави у разі націоналізації таких установ значно зростають — в остаточному підсумку значно збільшується сама вартість націоналізації банку;

— також націоналізація неплатоспроможного банку з непрозорою звітністю може значно погіршити стан і негативно вплинути на репутацію держбанку, який прийме на свій баланс його активи та пасиви (треба сказати, що у відносинах "Дельти" і держбанків простежується й так надто багато неприємних нюансів, але це тема окремої публікації);

— громадяни-платники податків не повинні платити зі свого гаманця за помилкові бізнес-стратегії (якщо не очевидні зловживання), що призводять до банкрутства установи. А саме це відбувається в результаті його націоналізації. Тому надання допомоги обмеженій кількості вкладників банку через ФГВФО буде більш справедливим, ніж примушувати платити за ці "бізнес-помилки" мільйони громадян.

Ця позиція потребує окремої ремарки. Якщо згадати про інтереси постраждалих вкладників, які вклали в "Дельту" понад 200 тис. грн, то виникає логічне запитання: невже вони не усвідомлювали супутніх ризиків, спокушаючись на очевидне завищення ставок цього банку порівняно з середньоринковими? Очевидно, що це далеко не найкращий вибір, якщо на першому місці — збереження заощаджень. Навіть якщо в компанії з тобою — голова НБУ Валерія Гонтарева, яка в декларації за 2013 р. зазначала, що члени її родини тримають вклади в "Дельта Банку" (цікаво, а серед постраждалих вкладників вони зараз значаться? — Ред.).

Що ж до підприємств (на 2 березня 2015 р. обсяг їхніх вкладів у "Дельті" становив 9,03 млрд грн), то тут для рішення про розміщення великого вкладу визначення "бізнес-помилка", мабуть, найм'якіше. Навіть якщо йдеться про таку компанію, як МТС.

Невже хтось мав ілюзії щодо реальної "системності" установи, яка з'явилася на ринку тільки у 2006 р. у вигляді фактично "кухні" з експрес-випічки споживкредитів, просто з банківською ліцензією? І невже справжній системний банківський бізнес створюється за два-три роки у результаті скуповування-перепродажу токсичних активів, що погано лежать? В усьому світі на це йдуть десятиліття (якщо бізнес усе-таки справжній банківський і системний).

Ну й, мабуть, головний аргумент із погляду інтересів бюджету — дуже невдалий досвід минулої хвилі рекапіталізації 2009–2010 рр.

Нагадаємо, що, попри багатомільярдні вливання, дві установи — "Родовід" і "Київ" уже перестали існувати як банки. А "Укргаз" хоча й функціонує нібито з прибутком, ще ой як далеко не окупив отриманих держінвестицій... Причому суми реальних уливань виявилися в рази більше від початкових оцінок (чого, мабуть, можна з упевненістю очікувати й у випадку з "Дельтою").

І ще нагадаємо, що тодішній процес рекапіталізації супроводжувався численними скандалами через неодноразово заявлені багатомільярдні зловживання. Але реальної відповідальності так ніхто, крім "стрілочників", і не поніс. Отже, в черговий раз підтверджується зла та актуальна не лише для України істина: той, хто спромігся вкрасти мільярди, знаходить імунітет від правосуддя, стаючи вище від закону, тому що може відкупитися від будь-яких "домагань" правоохоронців і суддів. Яке вже тут торжество справедливості?

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
8 коментарів
  • Swetlana Marinin 28 марта, 11:21 У державы сегодня остался всего один шанс, чтобы оправдать свою бездеятельность....Немедленный арест Лагуна и его пособников из руководства Дельты.....открытие против них уголовного дела...возвращение украденных миллиардов из за кордона, арест всего имущества виновных, возвращение денег обворованным вкладчикам......Кроме этого привлечь к уголовной ответственности сотрудников НБУ и Прокуратуры, которые позволяли Лагуну грабить вкладчиков и державу..... Відповісти Цитувати
  • Максим Стороженко 28 марта, 10:08 Вот именно, что воры! Лагун и его компаньйоны по отмыванию денег. Лагун - человек Хорошковского, и скорее всего из денег, украденных у вклачиков Дельта-банка он еще и сепаратизм финансирует http://goo.gl/Z2jCz1 Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Polina Osipenko 28 марта, 09:47 Грабили как раз и граждан и государство. Здесь доказательства http://www.2000.ua/v-nomere/derzhava/ekspertiza/krah-tihoi-laguny_.htm#_=_ Вопрос, почему виновные не наказаны? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Сергій Батюсь 23 марта, 09:42 Виживає сильніший!!! І заробляє також??? А ДУРНІ несуть гроші в банки... Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Liza_UA 21 марта, 23:04 Не розумію чому у статті прямо не називаються члени ОЗУ, які втілили цю страшну за масштабами і найзухвалішу, з огляду на повну неприкритість дій, операцію по грабуванню держави, народу і остаточному знищенню банківської системи України. Адже очевидно, що Лагун ніколи б не провернув цей злочин, якби не мав підтримки НБУ і особисто Гонтарєвої. Те, що Лагуну дали пів року на остаточне розграбування банку при цьому виділяючи ще й мільярдне рефінансування - очевидний державний злочин особисто Гонтарєвої. І вона і Лагун мають відповісти усім своїм майном перед державою і сісти за грати. Якщо цього не відбудеться, можна впевнено сказати, що цей злочин особисто патронував Порошенко. Тоді на Україні можна ставити хрест. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Денис Ден 21 марта, 18:17 Ну воры не только Дельта, а и те кто с ней тесно связан, - Гонтарева, Яйценюк и пр.. они просто решили кинуть народ на деньги.. Відповісти Цитувати
  • Rostislav Ostriychuk 21 марта, 17:16 Гонтарева давно своі тяжко зароблені кошти забрала з Дельти і тримає в банках наближених до теперішньоі влади.... А в банківській системі Украіни як був лохотрон так і буде.Всім правителям це було вигідно - в один момент хтось багатіє а хтось втрачає.... Відповісти Цитувати
  • Влад Мамин 21 марта, 14:48 одно очевидно,действующая власть не в состоянии стабилизировать ситуацию..идет война против собственного народа,грабят по всем направлениям,курсовые колебания сделали людей беднее в 4 раза,комунальные услуги без прозрачного ценообразоавания и монопольного положения поставщ иков комунальных услуг так же выглядит скорее оргаблением,фактическая конфискация банковских вкладов,которые подавляющее большинство хранило в валюте и в пределах ,гарантированных государством,в строгом соответствии с законом ,в итоге превратилось в возврат в 4 раза меньших сум в национальной валюте...уже просто даже интересно.до какой поры народ это т4рпеть еще будет но очевидно,что недовольство очень сильно возросло и очень интересно,куда станут драпать Порошенко,Тимошенко,Яценюк и Ко....уж точно не в Россию.. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 24.79
EUR 27.26