Координатор "РосПила" Костянтин КАЛМИКОВ: "Ми контролюватимемо держзакупівлі, поки громадяни нам довіряють"

Наприкінці 2010 р. у Росії й Україні практично одночасно з'явилися два веб-сайти, націлені на здійснення громадянського інформаційного контролю над держзакупівлями у своїх країнах. Це "РосПил" і "Наші гроші". Вони різні: "РосПил" - це проект юристів, який став майданчиком для політичного злету його ініціатора. "НГ" - це журналістський проект без політичних амбіцій. Але їх затребуваність стала переконливим доказом того, що в обох країнах формується та зростає стійкий суспільний запит на реальну, а не декларативну боротьбу з корупцією. Вони - верхівка айсберга громадянського суспільства, що розвивається.

В інтерв'ю DT.UA Костянтин Калмиков докладно розповідає про діяльність і результати "РосПила" з виявлення порушень при проведенні держзакупівель. Показово, що "РосПил" успішно залучає пожертвування громадян з використанням онлайнових платежів для підтримки своєї роботи. Досвід, гідний широкого застосування в Україні.

Утім, інтерв'ю цікаве не лише держзакупівлями. За його сухими рядками чутно голос "іншої" Росії. Скоріше, схожої на Новгородське віче, ніж на опричний двір Івана Грозного…

Довідка DT.UA

"РосПил" (www.rospil.info) - російський суспільний проект, присвячений боротьбі з корупцією в держзакупівлях. Створений у грудні 2010 р. громадським і політичним діячем Олексієм Навальним. Фінансується за рахунок добровільних пожертвувань громадян. Юристи проекту виявляють порушення та оспорюють їх у Федеральній антимонопольній службі.

У 2011 р. проект одержав нагороду Міжнародного конкурсу блогів і мережних співтовариств The BOBs у номінації "Найкорисніший для суспільства ресурс", а також премію РОТОР у номінаціях "Відкриття року" і "Інвестор року".

- Костянтине, які цілі проекту "РосПил" і чим він нині займається?

- Наша початкова мета - задати певний вектор і своєю поведінкою показати, що громадянський контроль над державними закупівлями можливий.

У нас є три напрями діяльності. Перший - це рутинна перевірка держзакупівель. Не всіх, звичайно. Ми перевіряємо ті закупівлі, про які нас повідомляють активісти, з'являються повідомлення в ЗМІ тощо. Це може бути зовсім різна інформація. Від "комусь щось здалося" до конкретної, інсайдерської інформації. Ми все це перевіряємо.

Якщо знаходимо порушення, то звертаємося зі скаргами у Федеральну антимонопольну службу (ФАС) або пишемо звернення в правоохоронні або контрольні органі. Ця діяльність займає більшу частину роботи всіх юристів.

Скарги ми подаємо від імені Олексія Навального. Завдяки цьому спрощується процедура подачі.

Крім цього, у нас є законотворчий напрям. Нині замовники мають право купувати все, що захочуть. Однак деякі закупівлі - це очевидне марнотратство. Їх слід забороняти або обмежувати на законодавчому рівні. Хороший приклад: предмети розкоші, золоті унітази або супердорогі автомобілі. Я гадаю, в Україні та ж сама проблема.

Звичайно, ми намагаємося до них чіплятися, знаходити проблеми, але єдиний механізм у такій ситуації - це висвітлення в засобах масової інформації. Іноді під тиском громадської думки замовники скасовують закупівлі.

Однак кардинально змінити ситуацію з такими закупівлями може лише зміна законодавства. Тому ми виступили з ініціативою щодо обмеження закупівель розкішних автомобілів установленням граничної ціни. Для цього ми використовуємо майданчик "Российской общественной инициативы".Якщо наш законопроект набере понад сто тисяч голосів, то його розглядатиме спеціальна комісія. І якщо вона визнає його адекватним, то він надійде на розгляд Держдуми.

Третій напрям - розслідування. Це - не окремі закупівлі. Ми беремо відомство, хронологічно відслідковуємо його закупівлі й аналізуємо їх. Буває, що цілий цикл закупівель проводиться з порушеннями, з імовірною корупційною складовою. Ми намагаємося встановити факти й за цими фактами звертаємося в правоохоронні органі.

Як я зауважив, головною нашою метою було показати, що в сфері держзакупівель можливий громадянський контроль. Поставити це питання на порядок денний суспільства, щоб усі переповідали інформацію, обговорювали. На мою думку, це вдалося зробити, зокрема й завдяки нашій активності. У багатьох ЗМІ з'явилися рубрики, присвячені держзакупівлям...

- До речі, а на російських телеканалах є подібні рубрики?

-На "Дожде" була така рубрика. В "Новой газете", gazeta.ru…

- За вашими оцінками, наскільки в Росії поширений такий громадянський контроль над держзакупівлями?

-Мені складно щось стверджувати. У Санкт-Петербурзі, наприклад, є організація "Муниципальная пила". Вони намагаються поставити під контроль усі муніципальні закупівлі. Вони побачили, що ми робимо, і вирішили це робити самі. Ми їм іноді надаємо юридичну допомогу, хоча тепер вони вже більш самостійні в цьому плані.

Я не можу назвати конкретних прикладів в інших регіонах, але вони напевно є. Можливо, навіть провладні.

- Які показники результативності "РосПила"?

-У нас є відсоток обґрунтованих скарг у Федеральну антимонопольну службу. Це приблизно 80%. Тобто ФАС визнала наші докази та аргументи обґрунтованими. Якщо порівняти із середніми показниками по всіх скаргах, які дає ФАС, то в нас відсотків на 30-40 вище. За два роки роботи ми поклали край порушенням за закупівлями, загальна вартість яких перевищила 59 млрд руб. (майже 2 млрд дол. - А.М.). Остаточно скасовано понад 30 тендерів на суму більш як 1 млрд руб.

- А які результати їх розгляду у ФАС?

-ФАС приймає рішення залежно від характеру та ступеня порушення: або внести зміни в тендерну документацію та подовжити термін подачі заявок, або скасувати торги. Але скасування торгів - це дуже жорсткий захід, ідеться про справді грубі порушення.

Важливо наголосити, що в нас немає мети скасовувати торги. Наприклад, у випадку з будівництвом лікарень - очевидно, що їх треба будувати. Наша мета - щоб процедура закупівель проходила відповідно до закону, а бюджетні гроші ефективно витрачалися.

Коли ми говоримо про скасування, то маємо на увазі насамперед неефективні закупівлі (ті ж таки унітази й автомобілі). Або випадки, коли замовник використовує неправильну процедуру - замість відкритого аукціону проводить закупівлю в одного учасника.

- Скільки людей нині займається в "РосПиле" безпосередньо моніторингом і скаргами?

-Шість співробітників у центральному офісі: координатор і п'ять юристів. Є одне регіональне відділення "РосПил УФО" в Уральському федеральному окрузі. Там працює одна людина. Згідно з нашою концепцією розвитку, ми беремо не окремі регіони, а федеральні округи.

Проблема розширення полягає в грошах. Нормальну роботу юристів треба оплачувати. Пожертвувань на все не вистачає. Якщо будуть більше жертвувати, то ми розвиватимемо нашу мережу й надалі.

- А які джерела та обсяги фінансування "РосПила"?

- Добровільні пожертвування громадян - це основа нашої діяльності, інших джерел у нас немає. Збір пожертвувань ми оголосили ще два роки тому. Ми сказали: нам потрібні юристи, які перевірятимуть держзакупівлі на їхню відповідність закону. Для цього нам потрібні гроші, якщо хочете, жертвуйте. За два роки нам пожертвували більш як 10 млн руб. (понад 300 тис. дол. - А.М.).

Це можна зробити з допомогою "Яндекс-Кошелька", банківської картки або переказу - просто і зручно. На своєму сайті ми регулярно публікуємо звіти про те, скільки нам пожертвували і на що ці гроші було витрачено.

- "РосПил" ще не намагалися оголосити іноземним агентом, як інші громадські організації Росії?

-Ні. У нас указано, що ми приймаємо пожертвування лише від громадян Росії.

- А чи були якісь наїзди на "РосПил" із боку влади? Спроби "домовитися"?

-Не впевнений, наскільки це виходить з боку влади, але була історія з перевіркою правомірності використання герба Росії як логотипа "РосПила". Ця історія поки що зависла. Але за традицією, я ні від чого не зарікаюся.

- Чи правильно я розумію, що ви відслідковуєте закупівлі ще до укладання контракту, а не після цього?

- Якщо є інформація про порушення, то ми дивимося і post factum. Але наш початковий підхід - аналізувати до укладання контракту. На цій стадії ще можна вплинути на долю закупівлі або взагалі її скасувати. Якщо ж контракт укладено, то зробити щось складно. ФАС навряд чи піде в суд, а якщо й піде, то там складні процедури, і все затягується...

Після укладення контракту чиновників можна притягнути до адміністративної відповідальності. Ми намагаємося це робити. Це мінімальні заходи, але в цій ситуації, як-то кажуть, хоч вовни жмут.

- І ця діяльність можлива завдяки тому, що в російському законодавстві скаргу у ФАС може подавати не лише учасник торгів...

- Саме так. З 2014 р. почне працювати федеральна контрактна система. Її автори хотіли забрати це право. Але нам вдалося відстояти право подавати скаргу також і тим, хто не бере участі у торгах.

- В Україні під час панування Тендерної палати (ТПУ) фактично будь-яка особа мала право подавати скаргу. У результаті у нас розцвіло так зване тендерне рейдерство, коли організації, пов'язані із ТПУ, масово завалювали скаргами і вимагали відкоти за їх відкликання. Чи немає в Росії такого виду здирництва?

- Гадаю, що про це краще запитати ФАС або тих, хто займається електронними аукціонами. Особисто я про таке явище у нас не чув.

Основний аргумент, який наводила ФАС проти права скаржитися для кожного, - це те, що скарги подають надто багато людей, які жодного стосунку до торгів не мають.

Однак ми чудово розуміємо, що сфера держзакупівель - дуже специфічна. Це не просто якийсь лист-звернення до президента РФ. Треба знайти інформацію, розібратися в тендерній документації... Це не так просто.

- А що саме "РосПил" пропонував внести в законодавство про федеральну контрактну систему (ФКС) з погляду відкритості і прозорості держзакупівель, громадського контролю над ними?

- Як я вже сказав, ми домоглися, щоб залишився старий механізм подачі скарг. Ще ми домоглися, щоб публікувалась інформація про субпідрядників у разі певної вартості контракту.

Вдалося також домогтися, щоб інформація про бенефіціаріїв надавалася замовнику. Це, звісно, обмежений захід. Ми виступали за розширений доступ до цієї інформації. Але навіть на такому рівні це рух уперед.

Ще один важливий момент: закріплено право громадських організацій звертатися в суд по захист невизначеного кола осіб.

Крім того, було прагнення скоротити терміни подачі заявок на участь у торгах. Ми відстояли, щоб ці терміни було подовжено. Це розширює можливості для конкуренції та контролю з боку влади і суспільства.

Ці норми мають запрацювати з 1 січня 2014 р. Нині вони перебувають у рамковому стані. Конкретика залежатиме від підзаконних актів уряду, правових рішень регіональної і місцевої влади. Тож як усе це буде реалізовано на практиці - сказати поки що складно.

- А хто став ініціатором норми про обов'язкове громадське обговорення закупівлі, якщо її вартість перевищує мільярд рублів?

- Якщо не помиляюся, її запропонувало Міністерство економічного розвитку. Ми не проти такого обговорення. Як механізм громадського тиску, це добре. Однак у замовника залишається право проігнорувати результати обговорення.

Підемо далі. Багато експертів говорять про так званий інститут цивільних свідків, про сертифікованих експертів, які протягом усього циклу закупівель беруть участь у процесі, його контролюють і на нього впливають. Поки що у нас цей інструмент не запроваджуватиметься. Це суперечливе, дискусійне питання. Але це справді революційна ініціатива у сфері цивільного контролю над держзакупівлями.

Це не просто сторонні громадські організації, які все обговорюють. Це спеціальні люди, які мають певні повноваження і беруть участь у процесі.

- Для України це тим більше суперечливий намір, бо вже згадувана громадська організація під назвою "Тендерна палата" фактично управляла всіма закупівлями в державі протягом трьох років. Грандіозна корупційна схема. Тому у нас багато хто дотепер із підозрою ставиться до громадських контролерів...

- У тому ж і проблема, що тему громадського контролю дуже дискредитували. У нас багато експертів говорять: подивіться на західні країни - там немає такого контролю, там немає такої відкритості! Але в тому-то й річ, що контекст у наших країнах різний. Їм такого й не треба, тому що у них суспільство зовсім по-іншому реагує.

Однак ми змушені це робити, адже інакше не виходить. У нас нагромадження контрольних і наглядових функцій у держорганів. Органів багато, а нічого не відбувається.

- В Україні громадські організації у сфері держзакупівель часто працюють у зчепленні з опозиційними народними депутатами. У вас немає такого зчеплення з депутатами Держдуми?

- У нас є законодавчі ініціативи (наприклад, з обмеження купівлі тих-таки розкішних машин). Ми звертаємося до всіх партій у Держдумі з пропозицією їх підтримати, включаючи "Единую Россию". І проект із закупівель розкішних машин підтримали депутати від "Справедливой России" і Компартії.

Ми також взаємодіємо і з Міністерством економічного розвитку, і з ФАС, і з "Открытым правительством"... Якщо хтось хоче формально просувати наші ідеї, то ми тільки раді.

- Як саме у Росії регулюються закупівлі державних підприємств? І яким чином ви
їх контролюєте? В Україні торік ухвалили спеціальний закон про закупівлі монополій. Крім того, закупівлі державних і муніципальних підприємств за власні кошти взагалі було виведено з-під дії закупівельного законодавства...

- У нас є федеральний закон №223, прийнятий у 2012 р., що стосується так званих юридичних осіб, у тому числі держкомпаній. Він містить серйозні обмеження щодо громадського контролю. Ці підприємства повинні розробити і прийняти власні положення про закупівлі і їм відповідати.

Єдине, що ми як громадські контролери можемо проконтролювати, - це факт публікації оголошень про закупівлі цих підприємств.

Сьогодні надходять скарги стосовно того, що вони розміщують їхнім заднім числом. Ставлять оголошення, скажімо, 5 квітня, а строк подачі заявок - 3 квітня. При цьому лише учасник їхніх закупівель має право подавати скарги або судитися з ними, якщо вважатиме свої права порушеними. У нас немає такого права.

- А на офіційному веб-порталі держзакупівель той же "Росатом", наприклад, зобов'язаний публікувати інформацію про те, що, скільки, за якою ціною і в кого він купив?

- Найзагальнішу інформацію - так. Але, повторюся, ми серйозно обмежені в можливостях контролю щодо змістовних речей.

Хтось вважає, що це нормально. І підприємства мають право говорити - це наші власні кошти, до побачення! Однак ми все-таки вважаємо, що навіть якщо йдеться про їхні власні кошти, то ці кошти зароблені на державній основі, за рахунок використання державного майна.

Не лише ми незадоволені нинішнім підходом. Загалом про посилення контролю в цьому напрямі говорять і представники влади. Та оскільки держмашина дуже неповоротка, то ситуація поки що не змінюється...

- Делікатне питання. Деякі мої колеги в Україні вважають, що перехід Олексія Навального в політику є помилкою. Що ви про це думаєте?

- Про це краще запитати самого Навального.

- Добре. Тоді не могли б ви розповісти про плани подальшого розвитку "РосПила"?

- Мета нашої діяльності - ефективне витрачання бюджетних коштів. Ми постійно розвиваємося. Наприклад, почали дивитися закупівлі держпідприємств відповідно до закону №223.

От зараз з'явилася Федеральна контрактна система. До кінця року мають з'явитися підзаконні акти. Ми беремо участь у їх обговоренні. Коли буде впроваджуватися ФКС, виникне багато проблем, і ми теж братимемо участь у їх розв'язанні.

У нас немає ніякої політики. Ми просуваємо відкритий громадський контроль за держзакупівлями. Поки громадяни нам довіряють, поки є пожертвування, на які ми існуємо, ми працюватимемо з держзакупівлями. Якщо вони перестануть нам довіряти, скажуть: "Нам не потрібен громадський контроль", то, значить, так воно й буде...