Сто на одного

Юрій Рудницький 23 жовтня 2014, 21:35
Годов

Читайте також

25 жовтня у селі Годові на Тернопільщині очікується відкриття відреставрованого пам'ятника на місці події, відомої як Годівська битва.

Пам'ятник було встановлено за наказом короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собєського у 1695 р. — через рік після битви. Постав він на місці, де, за переказами, ординці смертельно поранили 27-річного гусарського полковника Костянтина Загоровського, який командував обороною Годова від татарської орди. Однак під впливом часу пам'ятник руйнувався, а українська влада ним не опікувалася.

Оборону Годова тримали 11 червня 1694 р. 7 хоругов крилатих гусарів та панцерних, обнісши село імпровізованими барикадами з бочок, дверей, столів тощо. Загальна кількість оборонців становила до 400 осіб. Чисельність татарських сил оцінюється по-різному — від 23 до 70 тис., однак самі учасники битви називали цифру 40 тис. Упродовж шести годин вояки Речі Посполитої відбивали штурм ординців. Коли у захисників Годова скінчилися кулі, вони набивали мушкети і пістолети наконечниками татарських стріл. Пропозицію здатися відкинули. Зрештою татари відступили…

Влітку 2014 р., у 320-ту річницю битви під Годовом, група реставраторів відділу збереження і реставрації витворів мистецтва Варшавської академії мистецтв під керівництвом професора Януша Смази пам'ятник відновила. Кошти на реставрацію збирала фундація "Мости" (Варшава), мета якої — опікування пам'ятками польської історії на землях історичної Речі Посполитої. Фундація також залучила до фінансування реставрації пам'ятника Міністерство культури і національної спадщини Республіки Польща. Допомогу в реалізації проекту надали, крім того, посольство Польщі в Києві та Генеральне консульство РП в Луцьку. Нині це єдиний в Україні пам'ятник крилатим гусарам Речі Посполитої — унікальній формації елітної кавалерії в Європі, що впродовж півтора століття не знала поразок на полях битв.

Для України ж ця подія і цей пам'ятник прикметні також тим, що у складі гусарських хоругов упродовж усієї історії цього роду кавалерії були представники не лише польських, а й литовсько-руських родів. Ті ж таки Загоровські, з яких походив і славний очільник оборони Годова, — давній рід із Волині. За свідченням відомого польського генеалога ХІХ ст. Каспера Несецького, він згадується в "Метриці Волинській" під 1528 р. і був посвоячений із нашими відомими княжими родами — Сангушками та Вишневецькими. Печаталися Загоровські гербами "Корчак" і "Остоя" (Niesiecki K. Herbarz Polski. T. X. — Lipsk, 1845. — S. 24-25)

Очевидно, на кінець XVII ст. Загоровські вже були досить полонізованим родом. Однак на їхню приналежність до тих, кого заведено вважати предками сучасних українців, вказує написання їхнього родового імені (прізвища) польською мовою — Zahorowski. Літерою h переданий збережений всередині слова глухий звук "г", властивий сучасним українській та білоруській мовам і нехарактерний для польської.

Про битву під Годовом, цю унікальну подію європейської воєнної історії, в Україні практично й досі невідомо. У Польщі пам'ять про неї кілька років тому відживив відомий дослідник крилатої гусарії, військовий історик, доктор Радослав Сікора. Автори ж попередніх розвідок про цю битву інколи називали її "польськими Фермопілами". Доктор Сікора вважає це порівняння не зовсім доречним: на його думку, якщо під Фермопілами греки зазнали поразки, то в Годові вояки Речі Посполитої здобули перемогу.

До відкриття пам'ятника готується військово-історична імпреза з участю польських та українських історичних реконструкторів, а також наукова конференція істориків із Польщі й України, що мають відбутися у Збаражі (Тернопільська область).

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Курс валют
USD 24.83
EUR 27.56