Як Голодомор зробив нас нацією

Володимир В’ятрович 22 листопада 2013, 18:56
Голодомор

Читайте також

Голодомор був геноцидом українців. Його організатори мали на меті ліквідацію їх як національної спільноти. Цей план не скидався на "остаточне розв'язання єврейського питання" нацистами і не передбачав повного знищення всіх українців. Однак, на думку творця терміну "геноцид" Рафаеля Лемкіна, його втілення означало б, що "Україна загине так само, як коли б було вбито всіх без винятку українців, бо вона втратить ту частину народу, котра зберігала і розвивала її культуру, вірування, її об'єднавчі ідеї, що прокладали їй шлях і давали їй душу, тобто зробили її нацією, а не просто населенням". 

Але, хоч як це парадоксально, Голодомор не тільки знищував українську націю. Він її й творив…

Саме сьогодні, в четверту суботу листопада, — День пам'яті жертв голодоморів.

Терміном "нація" дуже жваво користуються і науковці, і політики, і журналісти, і звичайні обивателі. Така популярність мала б передбачати однакове розуміння. Але насправді його немає. Хтось під нацією розуміє кровну спорідненість людей, чиї предки багато століть живуть на одній території ("і мертвих, і живих, і ненароджених"). Хтось вважає її "уявлюваною спільнотою", яку винайшли інтелектуальні еліти десь у позаминулому столітті. Проте певну групу на націю перетворює не тільки відповідь на запитання "звідки ми взялися у минулому?", а й бачення того, "як і чому ми хочемо бути разом у майбутньому". Тому, як казав Ернст Ренан: "Нація — це щоденний плебісцит", постійне підтвердження: ми хочемо і маємо заради чого бути разом. 

На початок ХХ ст. українці вже були розвиненою національною групою зі своєю елітою, представленою здебільшого інтелігенцією та селянами як головними носіями ідентичності. Тому вони спромоглися на творення власної держави на завершальному етапі Першої світової війни. Поразка визвольного руху у 1921-му, розділення й окупація українських теренів істотно сповільнили розвиток українців як модерної національної спільноти. Сповільнили, але не зупинили. Більшовики, щоб утримати панування, пішли на компроміс із українським національним рухом: із кількох колишніх російських губерній, населених українцями, було створено квазі-державну Українську Соціалістичну Радянську Республіку. Таким чином, уперше за сотні років українці добилися власних, хай урізаних і доволі умовних, але кордонів, у яких почала творитися українська політична нація. Ефемерні радянські кордони наповнювалися національним змістом завдяки українізації 1920-х рр. Тоді спостерігався справжній культурний бум у мистецтві, літературі, науці. Тут з'явилася ціла генерація творців, яку згодом, через страшну долю, назвуть "розстріляним відродженням". 

Успіх українського проекту в УРСР поставив під сумнів реалізацію радянського проекту в масштабах усього СРСР. Радянський народ, творення якого становило мету політики Кремля, не міг виникнути за умови активного відродження української нації. Ці проекти були взаємовиключні, тому залишитися мав тільки один. І якщо перший міг похвалитися більшими успіхами в культурній сфері, то за другим стояли політична влада і потужний апарат примусу. Відтак у змаганні, яке переросло в протистояння, переміг саме він. Кремль мав можливість силою знищити конкурента і скористався цією можливістю сповна. 

Голодомор, організатори якого ставили за мету ліквідацію українського селянства як головного носія української ідентичності, поєднаний із репресіями проти суспільної еліти та національної церкви, мав покласти край існуванню українців як окремої національної групи зі своїми традиціями, культурою, спільними уявленнями про майбутнє. Саме так описував радянський геноцид українців Рафаель Лемкін. 

І влада досягла своєї мети Майже досягла. Мільйони людей було знищено фізично. Хто вижив — зазнали непоправних ментальних втрат, які перетворили їх в осіб, стурбованих лише власним порятунком, нездатних до єднання заради спільних цілей.

Геноцид такого роду міг вдатися тільки за умов повного мовчання. Не лише щоб позбавити вмираючих допомоги. Мовчання жертв було продовженням геноциду, воно далі вбивало тих, хто пережив голод. Перетворювало їх у безмовних та бездумних тварин, які не мали минулого, а отже, й майбутнього. 

І вони мовчали. Більше того — вони стали забувати: так безпечніше і для себе, і для своїх родин. Пам'ять могла коштувати нової хвилі репресій, якої б народ не пережив. Тому українці УРСР мовчки не помічали великих групових поховань на сільських цвинтарях, порожніх класів у школах, у які так і не прийшли вбиті чи ненароджені дітлахи. 

Проте Сталін прорахувався: не всі українці тоді, в 1933-му, були під його контролем. Мільйони жили поза кордонами УРСР. Мешканці Західної України дізналися про трагедію надто пізно, щоб якось їй завадити. Та й як вони могли зупинити цілеспрямовану політику сусідньої держави? Тоді вони зробили все, аби привернути увагу світу до страшного злочину. У цій справі об'єднали свої зусилля давні політичні конкуренти. Створення допомогових комітетів, інформаційні кампанії легальних політичних та громадських інституцій, кривава помста радянському чиновнику у Львові з боку підпільної ОУН, — у 1933-му ці дії вже не могли врятувати помираючих. Але вони врятували українську націю. Акції продемонстрували: українці, незалежно від того, громадянами якої держави були, відчували себе єдиною спільнотою, дарма що сотні років їх роз'єднували накреслені окупантами кордони. 

Потім, через десять років після Голодомору, пам'ять про нього послужила одним із тих чинників, котрі штовхнули галичан і волинян на збройну боротьбу проти радянської влади. Українська повстанська армія стала несиметричною відповіддю на мовчазну смерть мільйонів у 1932—1933 рр. Тихий скон від голоду, організованого владою, більше не повторився. Замість очікуваної покори режим отримав шалений опір зі зброєю в руках. 

Друга світова війна — ще одна страшна трагедія, яка призвела до мільйонних втрат і водночас — до відродження українців як національної спільноти. Притиснуті двома тоталітарними режимами, нацистським та комуністичним, українці піднялися на відчайдушне повстання. Воно охопило терени, що не постраждали від Голодомору, але до нього приєдналися вихідці з усієї України. Після воєнного лихоліття мільйони наших земляків як остарбайтери чи вояки чужих армій опинилися далеко від рідної землі. А там вони отримали можливість говорити про спільно пережиту в 1932—1933 рр. трагедію. 

Пам'ять про Голодомор, яка активно відроджувалася в діаспорі у 1950—1980-тих, стала важливим елементом єднання українців, завадила їх остаточному розчиненню в еміграційному морі. У Західній Європі, Північній та Південній Америці, у країнах, куди нелегка доля закидала українців після війни, вони видавали спогади та дослідження, організовували громадські акції вшанування пам'яті жертв голоду, ставили їм пам'ятники. 

Перший монумент трагедії постав у 1983 р. в далекому канадському Едмонтоні. Знак виконано у формі надірваного кола, що символізує навмисно розірваний життєвий цикл, спробу знищити єдність українців як національної спільноти. Але цього розриву не сталося. Навпаки, пам'ять про Голодомор об'єднала українців діаспори. У 1983—1987 рр. вони розгорнули масштабну інформаційну кампанію, доносячи правду про свою трагедію світові. Про Голодомор заговорили провідні медіа, найвище керівництво західних держав. Зрештою, на цю кампанію змушена була реагувати радянська влада: наприкінці 1980-х комуністи в Україні вже не змогли стримати поширення інформації про Голодомор або заперечити його. 

Правда про геноцид, про масові репресії тоталітарного режиму, що забрали життя мільйонів українців, стала чинником їх пробудження на території УРСР. Сповнилася євангельська істина "Пізнайте правду, і вона зробить вас вільними". Знання про злочини комунізму вщент зруйнували десятиліттями вибудовувану — страхом чи підкупом — лояльність населення до влади. Крах СРСР став неминучим. Ніби нікуди не зникли мільйони чиновників чи навіть вояків, які присягалися служити, але захищати його не хотів уже ніхто.

У незалежній Україні, незважаючи на байдужість нової/старої (пост)комуністичної влади, пам'ять про Голодомор продовжувала єднати українців. З ініціативи окремих громадян та науковців, підхоплено розпочаті в діаспорі дослідження, збір свідчень, пам'ятні акції. До цих процесів почала долучатися державна влада. Що не завжди було на користь справі: вшанування, організовані бездушним бюрократичним апаратом, "масними пальцями офіціозу", іноді викликали, радше, відразу, ніж бажання приєднатися. Після приходу до влади В.Януковича у 2010-му головними організаторами меморіальних заходів знову стали громадські організації. Можливо, вони втратили у видовищності та масштабності, але стали щирішими і навіть масовішими. 

Відтак, незважаючи на відмову офіційного Києва від концепції Голодомору як геноциду, кількість українців, котрі вважають його саме таким, продовжує зростати і нинішнього року сягнула 66%. Трагедія 1932—1933 рр. стала темою з минулого, ХХ ст., розуміння якої найбільше об'єднує українців.

Тож можемо говорити: Голодомор, який завдав страшних втрат українському народу, перетворив його у пост-геноцидну націю, а заодно привів у суспільному вимірі до того, що психологи називають пост-травматичний ріст. Буває, після пережитих страхіть жертва не ламається, а, навпаки, несподівано отримує додатковий заряд енергії, який сприяє більшій самореалізації. Українці не унікальні: схожу тенденцію можна побачити в історії євреїв, які, переживши Голокост, зуміли мобілізуватися і створити власну державу Ізраїль. На сьогодні пам'ять про знищення нацистами є одним із наріжних каменів національної ідентичності євреїв. Такою стає для українців пам'ять про трагедію 1932— 1933 рр. Голодомор був геноцидом, який не вбив нас. Тож робить сильнішими. 

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
62 коментаря
  • panas546 17 февраля, 08:30 Все в нашей стране искуственное, все придуманое! Сначала Бисмарк придумал страну Украину в пику Российской империи, затем придумали язык "кулишовку", а после голодомор и так по цепочке! Кто мы, и где мы вопрос с повестки дня не снят до сих пор! Согласится с галицийской легендой- гордость не позволяет! Не могут вуйки и рогули нас идентифицировать! Надо возвращаться в русский мир, где мы кровь от крови, и там мы дома! Пора!!! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • голод в СССР 32-33 г. 29 ноября, 14:22 Погибло: на Украине - 4,3 млн.человек, на Северном Кавказе - 1,9 млн.человек, в Поволжье - 2,3 млн.человек, в Казахстане - 2 млн.человек, в Сибири - 1,1 млн.человек... Сплошь, одни украинцы...
    Металіст 30 ноября, 14:25
    А бу вще голод 21-22, 46 - 47 років забули?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Vladimir _D 28 ноября, 14:40 Вятрович поставил интересный исторический вопрос: почему Сталин не придушил голодом бандеровцев. Может все таки он считал , в отличие от Вятровича, что предыдущая акция не удалась. А может все эти рассуждения Вятровичу в страшном сне приснились. Я так и вижу: приходит Сталин во сне к Вятровичу и спрашивает: ну что Вятрович, кушать хочешь. И Вятрович в холодном поту просыпается и бежит к холодильнику.
    виталий 28 ноября, 23:54
    ) Кстати, да. Неожиданная постановка вопроса. Почему бандеровцев голодом не уморил?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Зорян 27 ноября, 10:22 Куди більш цікаву статтю за мотивами нової книжки "Заручниця глобального протистояння" Вєдєнєєва і Будкова дала газета 2000. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • антикоммунист 26 ноября, 15:13 Один ублюдок под ником "киевлянин" доказывает, что Сталин, Каганович, Молотов, Постышев и др. это герои, именами которых должны быть названы города и улицы Украины. Это те деятели, которые виновны в гибели миллионов граждан СССР, но этот коммунистический ублюдок с пеной у рта доказывает, что они "Слава КПСС!"
    Киевлянин 27 ноября, 02:50
    Сам ты ублюдок. Я не доказывал, что они герои, я доказывал, что решения суда по ним не было. А Кагановичу есть за что ответить, в частности, за украинизацию.
    виталий 27 ноября, 05:26
    Интересно, а чем "не ублюдки" отличаются от "ублюдков", если доказывают, что именами людей, виновных в гибели десятков тысяч женщин, детей и стариков (да и мужчин тоже), должны быть названы улицы Украины? Но "не ублюдки" с пеной у рта доказывают, что они "Слава Героям!"
    1 27 ноября, 07:04
    Почему поклонники коммунистических палачей ублюдки? Потому что они знают, что их кумиры уничтожили миллионы невинных людей, людей, как правио, даже не интересовавшихся политикой и не представлявших угрозы для их кумиров, но их это соверешенно не трогает, скорее, как по ним можно судить, они это даже одобряют, по "идеологическим причинам", (чем меньше всяких украинцев,которые на свое несчастье считают себя украинцами, тем лучше, потому что никаких украинцев нет), а это это явный признак морального вырождения и разложения. Что касается тех, кто сопротивлялся советской бандитской власти, и не давал себя убить и уморить голодом (к сожалению, не все это могут, многие просто молча умирали), так к ним никаких моральных претензий быть не может, каждый может убить представителя режима, защищая себя и жизнь своих родных от насилия, грабежа и убийств. 12-я, кажется, поправка к Конституции США, принятая Верховным Судом еще в 1830-х гг., и которая действуеттдо сих пор, разрешает в таких случаях выступать гражданам против власти с оружием в руках и полностью их реабилитирует. Тем из СССР, кого использовала сталинская машина для преступлений против человечества (а сейчас уже преимущественно их выросшим недоразвитым детям) конечно не нравится, что кто-то сопротивлялся им (их отцам, дедам), когда они от имени преступного государства творили беспредел (какже они убивали и грабили "законно", а их-то за что), но не надо проводить профанирующих вульгарных сравнений, иначе появляется подозрение, что такие "сравнители" в каком-то отношении сами запачканы массовыми преступлениями советского режима и стремятся их оправдать, чтобы обеспечить себе душевный покой, так никогда его не будет. Подавляющее большинство людей будет относится к таким адвокатам сталинизма с брезгливостью и презрением во всех странах мира, кроме отставшего, похоже навсегда, в человеческом развитии Путинского султаната, где промывке мозгов режимом (в понимании, что бывает тоталитаризм "хороший" российский, и "плохой" весь остальной) уделяется особое внимание, вплоть до того что Путин, как Сталин, лично редактирует учебники, что в них и как "правильно" писать.
    виталий 27 ноября, 09:22
    ) Речь вовсе не о советском "режиме". Интересно, при чем здесь поправки США? Ни к селу, ни к городу. Про США - это отдельная история, которая отнюдь не образец гуманности. Насчет "правильных" учебников, хрен редьки не слаще.
    Киевлянин 27 ноября, 20:13
    12-я поправка изменила порядок выборов в США. Очень хорошо иллюстрирует как уровень невежества, так и уровень авторитетных источников для подобных рассуждателей.
    1 27 ноября, 09:53
    Понимаете, как раз именно то, что что вы делаете, называется деликатно "офф-топ", а менее деликатно "троллинг". Речь идет о геноциде украинцев, который был организован теми, кого упомянул "антикоммунист", выразив недоумение почему именами многих из них до сих пор названы улицы украинских городов, поскольку он считает ублюдками тех кто их героизирует, а вы, адо полагать несогласны, я объяснил почему он так считает, и я разделяю его точку зрению. Вы же в в противоположном лагере "а не вовсе, хрен редьки не слаще", потому что какие-то безадресные выдумки вкидываете во вполне понятную тему, предлагаете сравнивать непонятно кого с чем (можно только подозревать, что речь идет о выдумках Колесниченка и Табачника, тщательно мусируемых), но осуждать их здесь было бы глупо. Я думаю данная потребность в троллинге в вас проявляется потому, что вас невыносимо раздражают напоминания о массовых преступлениях советского режима против украинцев, которые (украинцы) вам, про всей видимости, чем-то неприятны. И относительно США, дай Бог, чтобы Украина хоть вполовину достигла тех стандартов демократии, котоые существуют в США, существующая в этой стране политическая система защищает граждан, а не правящий режим.
    1 27 ноября, 10:01
    Не вычитываю текст, получаются ляпы, осуждать Колесниченка и Табачника, конечно, всегда уместно, но пропустил в слове "обсуждать" букву "б", и получился совсем другой смысл.
    виталий 27 ноября, 12:06
    Бессмысленно говорить о геноциде украинцев, если не осуждать геноцид, как таковой, независимо от национальной принадлежности пострадавших и организаторов, бессмысленно говорить о преступлении против челевечности осуждая одних и выгораживая других. Подобное звучит неискренне и просто лживо. "Надо полагать, какие-то безадресные выдумки, я думаю" оставьте своим выдумкам и вранью. США опять ни к селу, ни к городу, тем более учитывая ваши претензии на комментарий к месту и по теме. В общем, среди антикоммунистов тоже ублюдки встречаются или для вас это новость?
    1 27 ноября, 15:55
    Все-таки троллингом занимаетесь. Вам говорят, что государство под названием СССР целенаправленно, по этническому принципу, организовало и уничтожило в Украине миллионы украинских селян в 1932-1933 гг.), у вас есть возможность оспорить, что это не так (но сделать это невозможно, потому что сейчас трудно скрыть, как это делалось раньше, кто, когда и зачем лишил селян права работать на своей земле, конфисковал у них землю, согнал в колхозы, а в 1932 году вымел, как из колхозов, так и с людских хат все съедобное под видом хлебозаготовок) вместо этого вы лепите какую-то левую ахинею - "бессмысленно говорить о преступлении против челевечности осуждая одних и выгораживая других". О геноциде украинцев говорить не бессмысленно, но, охотно верю, что вам это кажется бессмысленным, и еще верю, что это не оговорка, вам действительно хочется, чтобы об этом никто и никогда не напоминал. Ну так это уже было при "совке" в школах, где настоятельно не поощрялось упоминать о голодоморе, вопросы должны были быть "правильными", например о героизме Павлика Морозова, сдавшего родителей коммунистам, а за "бессмысленный" вопрос можно было схлопотать неуд за четверь, причем сразу два неуда, и за предмет и за поведение. И уж верхом тупости есть попытка обелить злодейства коммунистов тем, что, мол, есть еще и другие мерзавцы на белом свете, так что это хоть как-то реабилитирует массовые преступление коммунистов и запрещает о них говорить? Я считаю, каждый кто потерял своих родных, в память о погибших страшною смертью миллионах украинцев обязан постоянно напоминать об этой трагедии, независимо от того, что это жутко не нравится украинофобам, значит еще чаще им напоминать надо.
    виталий 27 ноября, 16:26
    ) Троллинг в последнее время модное слово: чуть что не нравится - тролль или агент ФСБ. Что насчет себя? И врете - никого не обелял. Если не дошло про что речь, то нечего рассуждать про "верх тупости", а поинтересуйтесь лучше у Вятровича, которого неоднократно лицом в это мокали (если он сделает вид, что тоже не понимает, то это вранье), если вы делаете вид, что не понимаете, то в таком случае не вам про мерзавцев рассуждать.
    1 27 ноября, 17:16
    Я-то не вру, впрочем пускай украинцы судят, кто из нас врет. И, конечно же, обеляете организаторов геноцида украинцев, может вам кажется что подспудно, на самом деле топорно. И относительно опуса "Если не дошло про что речь, то нечего рассуждать про "верх тупости", а поинтересуйтесь лучше у Вятровича, которого неоднократно лицом в это мокали", когда нечего сказать, составляют именно такую бредовую конструкцию.
    виталий 27 ноября, 17:29
    Вранье, причем повторное. Еще раз, для особо одаренных "без верха тупости", никого не обелял. Привести цитату можете? А насчет бредовой конструкции, вначале спросите, а потом про бред рассуждайте, где и у кого.
    1 27 ноября, 18:04
    Зачем же мне спрашивать про геббельсовскую стряпню Колесниченка и Табачника, вы просто переводите стрелки с болезненной для совков и России проблемы массового умерщвления украинцев сталинским режимом в сторону темы, где можно было бы пообвинять украинцев (главное, выдвинуть обвинения, пусть оправдываются). Да и что еще ожидать от человека, встрявшего в обсуждение темы Голодомора с разлагольствованиями: "не ублюдки" ... доказывают, что именами людей, виновных в гибели десятков тысяч женщин, детей и стариков (да и мужчин тоже), должны быть названы улицы Украины?" - Вранье. (Если это об УПА, то сравнивать их с коммунистами может человек только люто ненавидящий украинцев за то, что некоторые из них сопротивлялись сталинскому рабству, попросту говоря какой-то больной на голову путино-табачник). "Бессмысленно говорить о геноциде украинцев, если не осуждать геноцид, как таковой, независимо от национальной принадлежности пострадавших и организаторов, бессмысленно говорить о преступлении против челевечности осуждая одних и выгораживая других". Еще один бред. Если вы коммунистах-полпотовцах, маоистах и прочих, кто устраивал массовый геноцид в других странах, то с советскими "тАвАрищами" они явно не сравнятся, и если строители коммунизма поубивали еще где-то миллионы людей, то почему бессмысленно писать о том что совковые коммунисты уничтожили миллионы украинцев. "а поинтересуйтесь лучше у Вятровича, которого неоднократно лицом в это мокали (если он сделает вид, что тоже не понимает, то это вранье), если вы делаете вид, что не понимаете" - наконец-то мы прозрели, наверное, это украинцы из Киева в 1933 году устроили массовый геноцид Москве, и выморили всех русских от Астрахани до Архангельска. Вот, что "друг" украинцев, вы мне надоели, дальше упражняйтесь сами с собой, жалко время на вас тратить.
    виталий 27 ноября, 23:58
    Вот что, "друг" украинцев и всего светлого человеческого, идите ... лесом вместе со своим Колесниченко, с которым вы два сапога пара, на самом деле. Судя по цитатам, вы только прикидывались, прекрасно понимая о чем речь, т.е. из перечня дураков и мерзавцев преобладает второе. От "болезненных" вы, опять же, ничем не отличаетесь, поскольку нигде в приведенных цитатах не было про "обеление" кого-либо. Другое дело, что вы в каждом несогласном видите только "агента ФСБ", но с этим уже к доктору. Насчет убийств "десятков тысяч гражданского населения", то это факт, с которым даже Вятрович не спорит, только называет это "крестьянской войной", а противоположная сторона геноцидом. Конечно, когда убивают тебя, то это геноцид, а когда убиваешь ты, то это "крестьянская война". И чего ж вы так выборочно на полпотовцах остановились, забыв про "светочи демократии и гуманности", истребивших практически все коренное население? А уж как вы надоели со своим Агитпропом, достойного сталинской и геббельсовской пропаганды
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Професор Історії 26 ноября, 12:30 Якщо я не помиляюся, то ще Михайло Грушевський називав громадян Давньої Руси нацією. По Вятровичу виходить, що вона виникла лишень в 30 роках, двадцятого століття. Але ж із кого тоді складалося населення Давньої Русі. Шановний пан ҐВятрович не скаже. Якщо говорити про націю, то цей ІСТОРИК ПОВИНЕН ЗНАТИ, що НАЦІЯ - Етнос (народ) який має власну державу. Всі ці дві умови були дотримані при Давній Русі. Пане Вятрович почитайте професора Грушевського, і не пишіть більше дурниць. А то мені як викладачеві соромно за вашу статтю. Ох, як соромно!!!
    виталий 26 ноября, 14:40
    У Вятровича задача - создать "свою националистическую историю Украины", а насколько это будет соотносится с правдой, это уже не так важно. Впрочем, он может сказать, что не он один и, мол, примеров тому множество. Ну что ж, в этом он будет прав.
    Киевлянин 27 ноября, 02:51
    Кстати, у Грушевского была та же самая задача. Доказывать неправоту Вятровича Грушевским - всё равно, что неправоту Молотова Кагановичем.
    Георг 26 ноября, 15:06
    Профессор или проФФесор, ваша нация - хомосоветикус. Видно вы из прошлого ни как не вылезите. Такой себе фантомный постсиндром. Статья не для вас и не о вас.
    Професор Історії 27 ноября, 12:05
    А для кого ж, я ж фаховий історик? Не вже для вас, хто ви за фахом, представтесь пане?
    Професор Історії 27 ноября, 12:18
    Пан В`ятрович не фахівець хочу вам сказати добродії. Є таке понятт як етногенез (утворення етносів) Для прикладу пан Л. Гумильов "Єтногенез та биосфера земли", (є така книжка дороче дуже цікава!) А український (руський) етнос вже був в 10 столітті, точна дата його утворення не відома. До того ж до початків утворення на давньої Русі на території сучасної України існувала Волинська держава Аль - Мальсунді 300 років, а дотого є 900 років із 5 століття до нашої єри до 4 ст. нашої Босфорське царство. А Схід України тоді населяли мето-сіндськи племена (індоарійські) у нас більше відомі як половці, печенігі та ін. А Давня Русь - це держава українців (русичі). А народ (етнос) який має свою державу від Сяну до Дону - це не етнос, а нація. І не будемо про це. На мою особисту думку, пан Вятрович купив свій диплом за сало, та й його тісна співпраця з СБУ України наводить на думки... Не думайте, що я когось підозрюю. Боже збав! Але щоб мати доступ до документів якими оперував вище згаданий пан треба мати допуск, тобто без співпраці не обійшлося повірьте мені. Все у цьому житті необхідно перевіряти і не лише статті, але і їх авторів. Доречі по етнегонезу (утвореню) російський етнос виник лишень на початку 17 ст. і до спадщини Давньої Русі жодного відношення звісно не має, прикарманив. Я б пану Вятровичу порадив написати велику статтю як репресії 1937 - 1938р. створили російську націю. Було б цікаво...
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Холодний 25 ноября, 23:15 1.Навіщо морили голодом? Вівдповідь: УСРР в кінці 20 рр. була вагітна незалежністю. 2.Хто морив голодом? Відповідь: Альянс московитів і жидів. 3.Хто зараз заперечує факт геноциду українців? Відповідь: альянс московитів і жидів - знає кішка, чиє сало з'їла!
    виталий 26 ноября, 08:59
    ) Вот, пожалуйста, живой пример результата деятельности националистов типа Вятровича. Можно сколько угодно выискивать героев-евреев в рядах УПА, но картина маслом
    Киевлянин 27 ноября, 02:56
    Кстати, это ещё и явная статья 161 УК.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • kubis 25 ноября, 14:38 Любой голод в Украине - это вообще нонсенс при наших природных ресурсах и земледельческом опыте нации. Вище наведена ключова думка. Хто хоч трохи жив в Україні і бачив життя села, той знає: будь-які природні катаклізми (тільки вибух атомної бомби - штучний катаклізм) не спроможні спричинити голод на нашій землі. Крім того, з нашої історії (писаної і неписаної) ми не знаємо таких подій - голоду, від якого вимерла б чверть населення. Отже, висновок: будь-які намагання, як і кремлівського офіціозу, так і його безсовісних поплічників, доводити природній перебіг подій трагедії українців - Голодомору, це не більше, ніж цинізм і ницість в їх найганебнішій прояві. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Александр 25 ноября, 09:39 Из Вятровича такой же историк, как пуля из известного материала. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • малорос 24 ноября, 23:34 Нации не голодоморами создаются и не стремлением надурняк в Европу попасть,а совместным общенациональным трудом,наукой,культурой параллельно с территориальной консолидацией(собственным мечом,а не тоже надурняк,из рук правопредшественника территорию получив и в руки эти потом и плюнув,причем, на цвинтаже).Конвенция ООН 1948г. ВР УССР была ратифицирована в 1954 г.,как международный уголовный закон.И подобно всем уголовным,обратной силы не имеет,а потому для юридической квалификации деяний,совершенных до его вступления в силу, применяться не может.Если же имеются,что доказано надлежащим образом,все элементы деяния,впоследствии,после его совершения проквалифицированного преступлением,то говорят "акт геноцида",чтобы было понятно,что к чему.А вот Холокост был преступлением,потому что лидеры антигитлеровской коалиции уже во время войны объявили о решимости предать суду лиц,виновных в совершении военных преступлений с самого начала войны.Потом в Уставе военного суда 1945г.(межд.договор) были закреплены составы преступлений для предъявления обвинения подсудимым,в том числе и определенного позже,как преступление геноцида(в т.ч. и Холокост).Юрисдикция суда-на военных преступников стран оси, а уже К.1948г. -на всех виновных,но со дня вступления К. в силу,"вперед",а не назад,а еще чуть позже - с отменой срока давности,но со дня "вперед",а не когда угодно.Скажем,акт геноцида армян преступлением никогда признан не будет(1915г.).От Турции требуют,чтобы она сама его признала в надежде на дальнейшие действия в сторону Армении.В случае с голодомором... ну,хлебозаготовки собирали комиссии сельрад,сельские партийцы,комсомольцы,незаможники,сельхозрабочие и посланные им на помощь городские рабочие.В общем,что-типа того,если бы сами армяне убивали в 1915г.армян(даже если говорить,что им из Стамбула приказ пришел) или евреи -евреев. Вышеуказанные,ведь,по переписи 1926г. были записаны все украинцами,малороссов большевики-интернационалисты "уничтожили" как "класс".
    многокацап 25 ноября, 08:46
    преступление не названо преступлением -ура . 80 лет отрицали факт преступления 20 лет отрицают умысел .Те которые виновны давно уже предстали перед судом Божьим и нам может быть не неподсудны . Разговор о другом о нас проживших 80 лет во лжи .И о тех кто продолжает жить в ней сейчас уже добровольно.Как малоросс. Человек представляет другой мир , другой народ другое мировоззрение--а мы вынуждены его читать ибо демократия ,ибо он пришел сюда и вещает свои ценности . Там откуда он пришел эти ценности правящая религия и он здесь как миссионер...
    Анна Черненко 25 ноября, 12:19
    Рафал Лемкін, автор терміна "геноцид", застосовує його, коли говорить про голодомор в Україні. Перешліть тим, у кого з цього приводу виникають питання. http://www.istpravda.com.ua/columns/2011/11/24/62845/
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.33
EUR 28.60