Ампутація ілюзій

Тетяна Силіна 21 березня 2014, 21:00
Артюшенко фото

Читайте також

Нас знову ошукали. Легко й цинічно. Як давно повелося — і свої, і чужі. Променяться усмішки, лунають вітання. Ура! Україна підписала довгоочікувану Угоду про асоціацію з ЄС! Ну, добре, нехай тільки політичну частину, але все одно "Ура!". 

Не вірте. Радіти нема чого. З угодою проробили те саме, що й з Україною, — під надуманим приводом узяли й відрізали істотну частину. 21 березня в Брюсселі не підписали "політичної частини" документа — підписали лише жалюгідний "недогризок". 

Для українського народу, який сьогодні в біді, підписання Угоди про асоціацію могло б стати актом підтримки й солідарності з боку ЄС, а стало актом цинізму й зрадництва.

Після трьох місяців відчайдушної боротьби під європейським прапором — за свої права і європейські цінності — українці, довівши силу своїх євроустремлінь, викликавши захоплення й підтримку в усьому світі, мали підстави сподіватися, що їхня країна заробила право не тільки на негайне підписання Угоди про асоціацію, а й на європейську перспективу, на чітку обіцянку: колись Україна стане членом ЄС. 

Але народу, який з самого початку вийшов на вулиці тому, що зрадили його європейську мрію, народу, який звершив Революцію Гідності і втратив більш як сотню своїх героїв, народу, який страждає від воєнної агресії Москви, Євросоюз підсунув щось дуже відмінне від того, що вже майже благав підписати в листопаді Януковича, забувши про свої "принципові" вимоги, включаючи "Юлі — волю". Якщо хто забув, нагадаємо: Януковича, проти якого ЄС сьогодні запроваджує санкції, вмовляли підписати у Вільнюсі ВСЮ Угоду. ПОВНІСТЮ — від Преамбули по VII Розділ включно. 

А що підписали у п'ятницю в Брюсселі? Преамбулу Угоди про асоціацію, Статтю 1, і три розділи — I, II і VII. І все це несподівано оголошено "політичною частиною" Угоди. Так от, обман полягає в тому, що це значно менше, ніж те, що вважалося "політичною частиною" всі роки підготовки Угоди. Бо "політична частина" — це всі частини документа, крім Розділу IV ("Торгівля й питання, пов'язані з торгівлею), який регламентує створення глибокої і всеосяжної зони вільної торгівлі України з ЄС. Не заглиблюючись у нетрі дуже складного документа, просто наведу назви як підписаних, так і відкладених убік на невизначений час розділів, щоб було зрозуміло, чим же нас "ощасливили". Отже, Євросоюз "розщедрився" на таке: Преамбула (без зафіксованої у ній перспективи членства України в ЄС особливої цінності не становить); Стаття 1 — описує цілі документа; Розділ I — "Загальні принципи"; Розділ II — "Політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво й конвергенція у сфері зовнішньої політики та політики безпеки"; Розділ VII — "Інституційні, загальні й прикінцеві положення". Все. У чому цінність цієї "кукси"? Посол К.Єлісєєв в інтерв'ю "5 каналу" цього тижня заявив, що політична частина, яку підпишуть 21 березня, містить положення про гарантії територіальної цілісності, недоторканності й безпеки кордонів України. Скажу вам по секрету: в ЄС від цієї заяви дуже так, знаєте, напружилися. Спробуйте вичавити з когось із тамтешніх коментар із цього приводу — безперспективно... 

Випало ж із політичної частини все те, що було конкретикою, а не "бла-бла", випало основне: Розділ III — "Юстиція, свобода і безпека"; Розділ V — "Економічне і секторальне співробітництво"; Розділ VI — "Фінансове співробітництво і положення щодо боротьби з шахрайством". Якщо когось цікавить думка людини, яка майже 20 років пише про євроінтеграцію, то скажу: в такому вигляді Угоду підписувати було не можна. Це просто глузування. І ще один привід Кремлю зловтішатися.

Як же все так вийшло? Та як і зазвичай — через непрофесіоналізм і невміння обстоювати національні інтереси. Київ дуже (і варто сказати, виправдано й справедливо) тиснув на Євросоюз, наполягаючи на якнайшвидшому підписанні Угоди про асоціацію. Євросоюз теж говорив про "найближчий час", але хотів, щоб він настав усе-таки після президентських виборів в Україні. Але Київ тиснув. І тоді ЄС на своєму саміті 6 березня сказав запрошеному до Брюсселя прем'єрові Яценюку: "Добре, підпишемо, але тільки політичну частину". "Добре", зрадів Яценюк, чомусь не поцікавившись і, тим більше, ніде не зафіксувавши, що ж вважатиметься цією самою "політичною частиною". А навіщо? Головне — щось підписати, дати гарну картинку на ТБ, голосно заявити про успіх, про реалізацію народних сподівань, підтвердити на високому міжнародному рівні власну легітимність. Хто розбиратиметься в тонкощах, копирсатиметься в Угоді, скільки людей у країні зрозуміють, що підписано, а що ні? Отож-то...

Коли ж європейські партнери роз'яснили українській стороні, що саме вони сьогодні вважають "політичною частиною" Угоди, наша нова влада опинилася в пастці: про підписання вже оголошено на повен голос, і відмовитися від нього зараз, перенести — вкотре втратити обличчя (особливо перед виборцями). Ділити Угоду на два окремі документи вже не можна — не встигали до 21-го числа ніяк, занадто багато в ній перехресних посилань, технічна робота з "поділу" забрала б кілька місяців. На всі докори "Як же так?" у Брюсселі й столицях по-єзуїтськи відповідали: "Та ви ж самі поспішали. А на сьогодні ми можемо підписати тільки це". Чому? Про це трохи нижче. 

Спочатку трохи про подальші процедури. Що буде з Угодою далі, як і коли її ратифікуватимуть, як і коли підписувати/доточувати решту розділів, як вона набиратиме чинності (частинами чи вся разом?), який буде обсяг її тимчасового застосування — поки що не дуже зрозуміло. Очікуємо виразних роз'яснень — від МЗС і Мін'юсту. У Прикінцевому акті саміту України та Європейського Союзу і його держав-членів сказано: "Підписанти підтверджують своє зобов'язання здійснити підписання й укладання розділів III, IV, V і VI Угоди, які разом з іншими розділами становлять єдиний документ" (виділено. — Авт.). Тобто, акцентуємо, Угоду таки не розділили на два окремі документи, а підписали частину єдиного. Як стверджують юристи, таке в їхній практиці буває — укладання договорів у кілька етапів. Таким чином, як пояснили нам у бліц-коментарі експерти, на сьогодні Україна і ЄС уже мають підписаний міжнародний договір — Угоду про асоціацію, щоправда, з досить дивною структурою (хоча, втім, це їхнє право — домовитися нумерувати розділи, як їм заманеться). У принципі, подейкують, що й у такому дивному вигляді документ можна подавати на ратифікацію, якщо, звичайно, у цьому є якийсь сенс. Припустимо, Верховна Рада його ратифікує. Чи потрібна буде згода Європарламенту для початку її тимчасового застосування? (Хоча, якщо чесно, а що там застосовувати, коли все обрізали, — "Вступ" і "Висновок"?) Чи захочуть ратифікувати таку "компактну" Угоду держави — члени ЄС? Чи чекатимуть підписання частини документа, що залишилася, аби не морочитися й ратифікувати вже весь документ цілком? Звичайно, щоб нам не було так гірко, наші друзі (приміром поляки з литовцями) можуть "послати позитивний політичний сигнал" і ратифікувати те, що є на сьогодні. Але що це змінить? Більшість держав, найімовірніше, все-таки не поспішатимуть і почекають, поки Угоду "допідпишуть". А якщо повна сюрпризів історія так складеться, що решти частин з тих чи інших причин так і не підпишуть, то замість "амбіційної" і "безпрецедентної" Угоди ми так і залишимося з такою от "недоасоціацією". Але оптимісти все-таки сподіваються, що відсутні розділи вдасться "доточити" на початку серпня — на саміті, де свої угоди про асоціацію також планують підписати Молдова і Грузія. 

Чому ж ЄС так вчинив з Україною? Чому Угоду не підписали повністю? Основних причин кілька. Головна — Росія. Вона ж "працює" не тільки з Україною, а й з європейськими країнами. За нашою інформацією, пропозиція "розділити" Угоду надійшла від представників саме тих із них, із ким вона працює найщільніше. Дехто взагалі не хотів зараз нічого підписувати. Наші джерела стверджують, що навіть наприкінці минулого тижня Рим усе ще намагався переконати партнерів перенести підписання на час після виборів в Україні. Німці теж виявилися непохитні — попри всі дипломатичні зусилля Києва, відповідь Берліна була жорстка: "Це все, що ми можемо дати на сьогодні". Намагаючись орудувати не тільки "батогом", а й задобрювати Кремль "пряником", основні переговірники з Путіним від Європи вирішили, що цим "пряником" може бути тимчасова (?) відмова від створення зони вільної торгівлі з Україною. Москва хвилювалася з приводу ЗВТ, ображалася, що її побоювань ніхто не хоче чути? То давайте почуємо, вирішили в деяких столицях. А Києву пояснили: "Підпишемо ЗВТ — Кремль розлютиться ще сильніше і розв'яже до того ж торговельно-економічну війну, а це вас доб'є". Наївні? Чи прикидаються? Невже ще хтось не зрозумів, що для люті й нових мерзот Путіну формального приводу зовсім не потрібно?

Ще одне пояснення європейців — ЗВТ справді зараз не на часі. Мовляв, Україна у глибокій кризі, і створення зони вільної торгівлі з ЄС може взагалі обвалити її економіку. Здається, ми це не так давно вже чули. Від Миколи Азарова, пам'ятаєте? А ЄС нас тоді переконував: асоціація і ЗВТ — ось ключ до реформ і шлях до економічного процвітання. А тепер вторить Азарову і реалізовує його (чи Москви?) пропозицію розділити Угоду. Лукавлять європейці. Бо підписання Угоди про асоціацію в повному обсязі — це ще далеко не створення зони вільної торгівлі. Хтось справді боїться за нашу економіку? Таж вихід був досить простий і очевидний, його пропонували: досить було відкласти початок тимчасового застосування Угоди в частині ЗВТ на пізніший час, коли буде створено необхідні умови (тим більше що обсяг тимчасового застосування визначає сам ЄС). Але підписати Угоду треба було повністю. Щоб вона в нас уже була. Щоб почати подальші необхідні процедури й тимчасове застосування інших розділів документа, а не тільки тих куцих залишків, що ми отримали 21 березня. Нині європейці заспокоюють українців тим, що, мовляв, вам же навіть краще: ми не починаємо створювати ЗВТ, натомість Євросоюз в односторонньому порядку знижує мита й відкриває свій ринок для українських товарів, що принесе українським експортерам до 500 млн євро. Та тільки не забуваймо, що ця щедрість — тимчасова, на чотири місяці — з липня по листопад ц. р. А вирахувані європейцями 500 млн євро — це за рік, тож цю суму поділіть-но на три. Та все одно і за це спасибі. 

І ще одна причина небажання ЄС підписати зараз Угоду повністю, що її називають у європейських кулуарах, — бардак у нашій країні. Або, якщо інтелігентніше, майже повна відсутність інституціональної здатності держави. Європейці просто бояться, що Україна нині не зможе реалізовувати Угоду. Безпорадність української влади їх просто лякає. Вони знають усі її "тріщинки", бачать усі її "плямочки". І дуже побоюються, що в такій кризовій ситуації і з такою "ефективною" українською владою виношену й вистраждану "безпрецедентну" Угоду буде дискредитовано. Тому вважають, що слід зберегти її до кращих часів. 

Що ж, ця точка зору має право на існування. Якщо українські політики більше заклопотані майбутніми президентськими виборами, ніж порятунком країни, то навіщо їх навантажувати ще й проблемами Асоціації? Якщо вони нездатні ухвалювати й реалізовувати рішення винятково важливих для виживання й збереження держави Україна питань, то яка вже тут Асоціація? 

Та чи здатні самі європейці ухвалювати й реалізовувати рішення, винятково важливі для збереження Європи й системи міжнародних відносин, установленої після Другої світової? Чи здатні поглянути далі власного носа, помітити історичні паралелі і, жахнувшись, струсити з себе сонливість і ситі лінощі, аби почати діяти — швидко й рішуче? Чи, забороняючи нам длубатися в носі, так і продовжуватимуть спокійно жити на украдені в нас і вивезені до них українськими, російськими і казахськими корупціонерами гроші? 

Не віриться, але в Європі багато хто, як і раніше, вважає конфлікт, що розгорівся, суто українсько-російським. Москва ж трудиться далі, не покладаючи рук, аби розвіяти і ці "ілюзії", і переконати Європу, що Україна переживає кризу державності, а не конфлікт з РФ. І знаєте, в Європі вже навіть знаходяться люди, готові розглядати пропозиції російського МЗС щодо "облаштування України" (ті самі, що так обурили Київ і французького представника в РБ ООН). Цікаво, що їх зацікавило найбільше — "неприпустимість відродження неонацистської ідеології", "підготовка нової федеративної Конституції" чи "нейтральний військово-політичний статус"? 

Європейцям дуже не хочеться втягуватися в конфлікт. Вони бояться за власні безпеку, бізнеси й капітали. Для них комфортніше відскіпатися від України грішми — зовсім невеликими для них, визнаємо. Вони бояться пов'язувати своє майбутнє з майбутнім України, на яку зазіхнула Росія. І навіть пан Шульц, президент Європарламенту — європейського органу, що неодноразово закликав надати нашій країні перспективу членства, — заявив, що для України тепер набагато важливіша негайна фінансова допомога, ніж обговорення перспективи членства. Начебто одне виключає інше. "Я не думаю, що це реально, я не вірю, що Україна невдовзі приєднається до ЄС, я не вважаю, що ми маємо давати обіцянки з цього приводу", — ось що думає Шульц про європейські перспективи України. 

Попри офіційне прохання Києва, ЄС навіть відмовляється надіслати в Україну моніторингову місію в рамках CSDP (загальної політики з безпеки та оборони), переводячи стрілки на ОБСЄ. Хоча чудово знає, що там усі рішення блокує Росія, а для ЄС дозвіл Москви не потрібен. У всякому разі формально. ЄС самовпевнено стверджує на власному сайті, що його CSDP дає можливість Євросоюзу грати "лідируючу роль в операціях з підтримання миру, у запобіганні конфліктам і зміцненні міжнародної безпеки", і гордо повідомляє про 30 миротворчих місій та операції, проведені з 2003-го в Європі та за її межами. Що ж, напевно, Афганістан, Центральноафриканська Республіка, Конго і Сомалі Євросоюзу ближчі, ніж Україна...

З фінансово-економічними санкціями проти Росії європейці теж не поспішають: "Ні особливого бажання, ні консенсусу про перехід до "стадії три" на цей момент немає". Вони ще розмірковують, чи достатній такий крок, як анексія Криму, для запровадження таких санкцій. А такого кроку, як анексія Бенілюксу, буде достатньо? 

У Старій Європі все ще вірять — їх це не торкнеться. У Центрально-Східній — починають хвилюватися, усвідомивши, що "Захід іще не стикався з такими людьми, як Путін". А Путін продовжує розважатися. У четвер представник РФ у Раді ООН з прав людини повідомив, що Росія стурбована ставленням до росіян в Естонії, і додав: "Так само, як в Україні"...

На своєму саміті 20 березня ЄС розширив список осіб, що підпадають під візові й фінансові санкції ще на 12 осіб. І скасував саміт ЄС—Росія. Путін дуже злякався...

Нічого. Ми вистоїмо. Ми знову все зробимо самі. Та тільки народ, який уперше в європейській історії вийшов на барикади за європейські цінності, зрештою, може розпрощатися з ілюзіями не тільки щодо Росії, а й Європи теж. 

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
73 коментаря
  • EUErfarung 27 марта, 18:26 "Хорошо" написано! если внимательно прочитать текст этой статейки , то становиться " ясно" ,что даже в том что подписана лишь часть никому не понятного и не нужного Соглашения в Брюсселе виноваты не чиновники Евросоюза, у которых не было времени составлять специальный документ для Украины, ни безмозглый украинский " политикан" ,поспешивший от лица этой страны заключать соглашение, а опять якобы виновата во всем Россия! Однако одна из важнейших причин та, что Европа явно испугалась . она совершенно не хочет ,чтобы помимо нищих из Румынии, безмолвно стоящих у магазинов с протянутой рукой , воров ,совершающих свои набеги из других стран восточного блока,вдруг еще прибавились бы такие смелые братки из Украины, не боящиеся начать войну даже против ,официально назначенных властями ,полицейских... Украинцы показали всему миру свой непокорный нрав и откровенно фашисткие лозунги, и теперь уже их никогда в евросоюз , как полноправного члена ,не примут. Так и останутся , словно Турция "на полпути" на долгие долгие годы. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • VM1946 27 марта, 18:24 Пару лет назад я постил: если Украина ляжет под Россию, то потеряет суверенитет, но останется этнос и государство. Если Украина ляжет под ЕС, то превратиться на территорию с признаками государственности и с вавилонским населением. Так хочется, чтобы ошибся... Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • qweqweqwe 27 марта, 13:00 Читал со злорадством. Наконец-то стало доходить, что никому в Европе богатая Украина не нужна. Только как поставщик рабов и рынок сбыта. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • D... 27 марта, 07:15 Если завтра Майдан... "Блаженны нищие духом, ибо их есть Царство Небесное. Блаженны плачущие, ибо они утешатся. Блаженны кроткие, ибо они наследуют землю. Блаженны алчущие и жаждущие правды, ибо они насытятся. Блаженны милостивые, ибо они помилованы будут. Блаженны чистые сердцем, ибо они Бога узрят. Блаженны миротворцы, ибо они будут наречены сынами Божьими. Блаженны изгнанные за правду, ибо их есть Царство Небесное." Утешайтесь святым писанием, братья-украинцы. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Itch 27 марта, 06:16 Вы готовы дети? Ктоооо виноват во всех бедах незалежной? Ктоооо всю воду выпил из крана? "Кругом враги" - один из основных патернов совкового мышления. Совку всегда легче свалить свои проблемы на кого-то другого, ибо своих недостатков он, естественно, в упор не замечает. Менталитет-с. Ампутируйте ка для начала эти иллюзии. Говорят чистка сортиров в странах ЕС этому способствует. З.Ы. до сих пор Путлер не действовал без формального повода, будь то открытый конфликт или переворот, за исключением троллинга откладывающих кирпичи горлопанов, но как всегда истерия заставляет объективность передергивают Відповісти Цитувати
  • Diplodok 26 марта, 10:59 Автор дала замечательное название "Ампутация иллюзий" Но, от иллюзий не избавилась. А жаль. Люди на Украине слепы, глухи и немощны. Европе Украина НЕ НУЖНА! Европе нужны ее территория и ресурсы. Правительству Украины соглашение с ЕС нужно ,чтобы до выборов успеть бабло поделить. В этом правительстве (я все равно считаю его нелегитимным) нет ни одного профессионала. Одуреть можно от того, что они делают. Посмотрите же вы, люди на них: 1. Они с помощью фашистов захватили власть. 2. Они не выполнили ни одного пункта подписанного "мирного" соглашения 3. Они делают все, ЧТОБЫ РАЗДЕЛИТЬ страну, при этом кричат "нет сепаратизму". Они заставили одну половину страны ненавидеть другую половину. И эту страну уже объединить не получится. Никогда. 4. Они УЖЕ ПОТЕРЯЛИ Крым. 5. Они обвалили экономику страны за 4 месяца в абсолютную яму. 6. Они, провозглашающие себя НАРОДНЫМИ, МАЙДАННЫМИ правителями, ставят на все должности в стране воров и ОЛИГАРХОВ 7. Они урезают зараплату населению 8. Они поднимают налоги 9. Они СОБИРАЮТ с народа деньги на армию 10. Они требуют, чтобы люди несли им свои сбережения на подъем экономики, которую они свалили. Вы не видите? Они ОБОКРАЛИ СТРАНУ, пришли к власти, и теперь рассказывают народу, что он должен им денег! Вы подумайте своей головой, ну хоть немного ЛЮУУУУУУУУДИИИИИИИИИИИИИИИ. Вы есть, или вас имеют и будут иметь как всегда? Господи, пошли этому народу хоть каплю разума
    anatolii 26 марта, 23:11
    А наука утверждает, что все диплодоки миллионы лет назад как вымерли... Но оказывается, что подобно воинам армии фараона из фильма "Мумия", они способны возникать из песков забвения, небытия, чтобы пытаться гадить и даже внушать ужас врагам современного северного фараона Лили-Пу. Но придворные жрецы уже приготовили скальпели и растворы для бальзамирования. Дни гламура сочтены...
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • mischko56 25 марта, 16:18 Он уважать себя заставил... 25 марта, 16:17 Итак, закончилась встреча в Гааге. Гора родила мышь. А собственно говоря ничего и не планировалось. Прочитав статьи в Рolitico, The New York Times, DER SPIEGEL и Frankfurter Allgemeine Zeitung посвященные данной встрече, можно сказать, что американцев это вообще мало интересует, а немцы стараются все описать в подробностях. Сам коммюнике уже наверно все прочитали, я же остановлюсь на подробностях, которые изложила немецкая пресса, а также на том, на чем немецкие журналисты поставили акценты.. Первое. Американцы предложили провести встречу семерки в американском посольстве, но фрау Меркель возразила на это, говоря, что выбор такого места встречи семерки создаст впечатление, что Запад целенаправленно возвращается к периоду холодной войны. Поэтому встреча состоялась в резиденции премьер-министра Голландии Markа Rutte и закончилась совместным заявлением. При этом немцы подчеркивают, что формулировка в заявлении о приостановке работы восьмерки была была точно такая же, как и в выступлении фрау Меркель в бундестаге. То есть речь идет не об исключении России из восьмерки, а о временной приостановке ее членства. Когда же Россия изменит свою политику, то вновь будут собираться в формате восьмерки. Обама предложил, что, Россия вновь может присоединиться к ним, если вернет Крым Украине, что другие лидеры посчитали маловероятным и поэтому G8 - это уже история и они в дальнейшем будут собираться в формате G7, как это было с 1976 года по 1998 год. Второе. Было принято решение - никаких санкций против России больше не принимать. Только если Россия продолжит свои действия по эскалации напряженности, на простом языке, захватит юго-восток Украины или всю Украину, то тогда наступит, так называемый третий этап санкций, а именно: бойкот определенных секторов экономики России. И далее немецкий журналист ерничает, когда говорит, что лидеры семерки поставили Путина в тупик не упоминув, как далеко ему разрешено двигаться далее, так как ничего не сказали, когда же эти санкции могут начаться. Третье. Запад не может полностью изолировать Россию, так как есть проблемы, которые надо решать сообща, как говорил Лавров: Сирия и Иран. Четвертое. Единодушны все были в том, чтобы не разрушать наведенные мосты с Россией, а продолжить с ней совместную работу в формате G20. Пятое. И это самое показательное и мне кажется самое циничное. Следующую встречу семерки первоначально было предложено провести в июне этого года в Нормандии, куда Барак Обама прилетает 6 июня на годовщину - 70-летие высадки союзников в Нормандии в 1944 году. И снова фрау Меркель была против. Она сказала, что нельзя смешивать историю с политикой, так как для россиян самое святое - это чувства связанные с "Großen Vaterländischen Krieg". И чтобы не затронуть эти чувства было принято решение провести встречу в Брюсселе. Что здесь комментировать? Фрау Меркель еще раз показала, что ее больше волнует не то, что Россия нарушила все договора и вообще миропорядок , ну хотя бы с юридической точки зрения, присоединив к себе чужую территорию , а то, чтобы как то не дай бог не нарушить чувства россиян. А может это был просто общий план - план геополитический?
    anatolii 26 марта, 22:53
    =Она сказала, что нельзя смешивать историю с политикой, так как для россиян самое святое - это чувства связанные с "Großen Vaterländischen Krieg".= Они настолько святы для россиян, что величайший бесноватый России ХХI века Путин решил не делить их ни с кем больше и заявил задолго до оккупации Крыма(!!!), что ту самую Krieg Россия выиграла бы и без Украины, чем чудовищно, варварски осквернил память миллионов и миллионов украинцев, павших во имя победы в той Krieg. Да и павших русских тоже, ни один из которых, я уверен, так не считал. А вы, ошалелые империалисты, продолжайте, подобно крысам, покорно следовать за своим гамельнским крысоловом Путиным, увлекаемые звуками его волшебной ура-патриотической дудочки... Только учтите, что вы, как и крысы, бесследно сгинете в пучине "Озера" Путина, а он, ведущий вас на заклание по заказу мировой закулисы, спасется и будет всю свою оставшуюся подлую жизнь аморального гебиста смеяться над вашей в него верой... Аминь!
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • -555- 25 марта, 12:53 Татьяна Силина, Вы очень узко анализируете ситуацию. А большое видится на расстоянии. Вы считаете что виновата Россия? А зря. Россия Украине уж точно не враг. В Вашем подсознании на генетическом уровне сидит Русская имперская сущность(хотите Вы этого или нет). И именно по этому Вы думаете что все страны должны разговаривать с Украиной на равных. Но Европа и тем более США так не считают. Украина для них не равный партнёр, а просто средство достижения цели. И если Вы пожелает в этом убедиться, то просто снимите розовые очки и попытайтесь трезво оценить ситуацию. Оценку ситуации нужно всегда начинать с вопроса " ИЩИ КОМУ ВЫГОДНО ". Если Вы думаете что США и ЕС выгодно экономическое благоденствие Украины, то Вы заблуждаетесь . Цель США не допустить экономического союза Украины и России. А Украина в этой игре всего лишь средство а не цель. Вы можете сколь угодно придирчиво, анализировать все пункты и разделы соглашения с ЕС, но для Украины это ничего не меняет. Украину уже обманули и обманут ещё не раз, если страна не перестанет сама лезть в петлю.
    Panikovski 25 марта, 13:59
    Европу и Штаты и в самом деле не стоит идеализировать. От принципа здорового эгоизма (в росварианте: «своя рубаха ближе к телу») они отклоняются с очень большой неохотой, когда уж совсем сильно припечет. Но и «таежный союз» для Украины не выход. Фишка последнего в том, что, если в период пребывания Украины в составе СССР субъекты последнего делили и преференции, и тяготы от пребывания в Союзе примерно поровну, то в конструкции таможенного Союза, продвигаемой путинным, большинство таких преференций распределяется в пользу России. Украине же достается лишь небольшой утешительный приз в виде относительно невысоких цен на энергоносители. Но в целом она получает от этого союза гораздо меньше позитива, чем Россия, но при том, гораздо больше обременений, чем наша соседка. Нужен ли Украине по сути тот же совок, но в ухудшенном его варианте? Особенно если учесть, что в одном флаконе с этим придется принять (а точнее отказаться от какого-либо улучшения положения дел в этих сферах после свержения кровавого) еще и такие прелести пупкинского режима как отсутствие свободы слова и прессы, зажим и игнорирование многих общепринятых на западе прав и свобод, продажные суды и запредельную коррупцию и т.п.
    -555- 25 марта, 14:59
    =Panikovski= А будьте любезны, огласите пожалуйста весь список преференций достающихся России и весь список чем обделены другие члены ТС. И на основании каких сведений, Вы сделали заключение по преференциям. Если можно ссылку предоставьте, пожалуйста.
    Panikovski 25 марта, 19:48
    Весь список, - если интересно, покопайтесь в нете, найдете сами. Когда этот вопрос обсуждался всерьез была куча аналитических записок по этому поводу, где все эти вещи были дост. детально расписаны. Навскидку, из того, что помню: в экономическом плане – кардинальное перераспределение маршрутов движения товаров от чего доходы от таможенного (и другого сопутствующего ему) пограничного оформления грузов (важнейжая статья формирования укрбюджета) фактически уполовинивались. Серьезные хотя и временные проблемы возникали и в следствии унификации торговых пошлин, которые прилично отличаются в России и Украине. Если помните, года 2-3 назад, Беларусь по этой причине оказалась чуть ли не в дефолте. И вошла бы в него, если бы Россия тогда не выделила ей срочный кредит в пару ярдов американских тугриков для поддержания штанов. + попадание в полную зависимость от Москвы в политико-управленческом плане. - В ТС в отличие от ЕС решения принимаются не консенсусом, а большинством голосов. Причем Россия имеет в этом клубе, как помнится, 40 или 50 % голосовую квоту. И если она договаривается еще хотя бы с одним из членов ТС при голосовании по какому-либо вопросу, а это для нее несложно, Украина гарантированно бы оставалась в меньшинстве.
    -555- 25 марта, 20:48
    Есть один железный аргумент убивающий все ваши доводы. Украину в ЕС принимать никто не собирается !!! Соглашение об ассоциации и членство в ЕС, это разный статус. А по сему, принимать какие то там решения консенсусом в ЕС будет кто угодно, только не Украина.
    Panikovski 25 марта, 21:29
    Вы печатные знаки адекватно воспринимать в состоянии? Я написал ровно то, что написал. А именно, - войди Украина в ТС, на тех условиях, что ей предлагались, она не смогла бы влиять на принимаемые в нем решения. Где Вы прочли в моем коменте об ассоциации?
    -555- 25 марта, 23:03
    Я к сожалению не нашёл в сети ничего про распределение голосов в структуре ТС у кого сколько % и по этому доверюсь вашей информации. Так вот, если Украина вступает в ТС и имеет там свои 10 или 20 или 30 % квоты, то в любом случае участвует в принятии решения по всем вопросам ТС. А вот при заключении Соглашения об ассоциации с ЕС , Украина сидит в прихожей и выполняет команды. При это не является членом ЕС и никаких льгот не имеет. Ни безвизовый режим, ни принятия решений в ЕС. Так лучше % в руках чем ЕС в небе.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Panikovski 25 марта, 07:17 "Ампутация иллюзий" - от Силиной - беззаветной сторонницы евроинтеграции - дорогого стоит!
    -555- 25 марта, 20:45
    Panikovski Сегодня, 19:48 Весь список, - если интересно, покопайтесь в нете, найдете сами. Когда этот вопрос обсуждался всерьез была куча аналитических записок по этому поводу, где все эти вещи были дост. детально расписаны. Навскидку, из того, что помню: в экономическом плане – кардинальное перераспределение маршрутов движения товаров от чего доходы от таможенного (и другого сопутствующего ему) пограничного оформления грузов (важнейжая статья формирования укрбюджета) фактически уполовинивались. Серьезные хотя и временные проблемы возникали и в следствии унификации торговых пошлин, которые прилично отличаются в России и Украине. Если помните, года 2-3 назад, Беларусь по этой причине оказалась чуть ли не в дефолте. И вошла бы в него, если бы Россия тогда не выделила ей срочный кредит в пару ярдов американских тугриков для поддержания штанов. + попадание в полную зависимость от Москвы в политико-управленческом плане. - В ТС в отличие от ЕС решения принимаются не консенсусом, а большинством голосов. Причем Россия имеет в этом клубе, как помнится, 40 или 50 % голосовую квоту. И если она договаривается еще хотя бы с одним из членов ТС при голосовании по какому-либо вопросу, а это для нее несложно, Украина гарантированно бы оставалась в меньшинстве.
    Есть один железный аргумент убивающий все ваши доводы. Украину в ЕС принимать никто не собирается !!! Соглашение об ассоциации и членство в ЕС, это разный статус. А по сему, принимать какие то там решения консенсусом в ЕС будет кто угодно, только не Украина.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • lesya 24 марта, 19:33 Лицо Путин может вернуть через ООН. Если ООН постановит Крым как демилитаризированную территорию и россияне будут так умны, чтобы прислушаться и воспользуются этим шансом. В тоже время, если украинская сторона будет умной и начнет переговоры, которые предполагают не победоносную браваду, а некоторые уступки. 1.- Севастополь как порт для флота россияне не отдадут, значит надо какой-то особый статус. 2.- Внеблоковый статус Украины - тоже козырь. 3.- Думать надо.
    bredogenerator 27 марта, 07:10
    а кто сказал что кому то этот шанс нужен? россия уже всем все сказала "России похер на мнение о непризнании референдума и присоединении".
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.33
EUR 28.60