Банкова, 1 грудня: хроніка провокації

Юрій Бутусов 6 грудня 2013, 21:45
Бутусов

Читайте також

Вдавлений осколковий перелом лобної пазухи, не рахуючи десятка гематом і саден — репортаж про події на вулиці Банковій 1 грудня я змушений писати в палаті нейрохірургії Лікарні швидкої допомоги. У моїй історії хвороби відразу було чітко записано, що стало причиною травми. Через чотири дні про обставини, за яких я постраждав, мене допитав слідчий прокуратури. Потім слідчий МВС допитав про факти перешкоджання моїй журналістській діяльності. Але досі ніхто не допитав мене про причини, через які я дістав тяжку травму. Тому я пишу цю заяву про побачене, щоб постаратися точно вказати на причини й правові наслідки цих подій. Оскільки масові протести очікують Україну ще тривалий час, сподіваюся, це допоможе організаторам і учасникам подібних акцій.

Отже, 1 грудня, після початку мітингу на Майдані Незалежності, приблизно о 13.00 я піднявся на вулицю Банкову, оскільки було очевидно, що підходи до адміністрації президента будуть перекриті міліцією, і це — ймовірна точка контакту демонстрантів із "Беркутом", який розлютив всю Україну. Перше, що впало в око, — на розі Банкової та Інститутської стояв будівельний трактор-грейдер. Без водія. Запитання номер один: яким чином у Києві можна викрасти грейдер із номерами в центрі міста, поставити в місці проведення мітингу, і щоб ніхто на нього не заліз? Хтось крикнув: "Тут є трактористи?". Я пішов далі. Тут на мене чекало запитання номер два: чому замість професійних підрозділів спецпризначення в кордоні міліції було близько 150 солдатів строкової служби внутрішніх військ за невисокою металевою огорожею? "Беркут", мабуть, стояв у резерві, а на передову послали хлопчиків 18–19 років. Запитання номер три: чому ці хлопчики були набагато легше екіпіровані? На мітингу 25-го під Кабміном стояв "Беркут" — із протигазами. Студентів на Євромайдані били закуті з голови до ніг у панцер і бронежилети спецпризначенці, теж із протигазами, а солдатики мали екіпірування легше, та й протигазами не оснащувалися. Але ситуація поки що не здавалася напруженою. Кияни підходили до солдатів, розповідали про мету мирного мітингу, про розгін Євромайдану. І тут на Банковій знайшовся тракторист. Якась людина в масці зуміла завести машину, й вона рушила вперед. Коли грейдер під'їхав ближче, я побачив на його крилі відомого політика Дмитра Корчинського. На Майдані щойно розпочався мітинг, і Корчинський на цей час був єдиним скільки-небудь популярним персонажем на Банковій. Люди просили солдатів розійтися й пропустити грейдер, а разом із ним — і інших демонстрантів, яких на той час було зовсім небагато — може, дві-три сотні. Солдати не розступилися. У цей час ситуація на Банковій почала різко загострюватися. Група невідомих молодиків приблизно 20 років, з обличчями, закритими масками й шарфами, почала атакувати стрій солдатів. Заводієм був юнак із ланцюгом, який першим почав бити ним по огородженню. Замість мирних роззяв-агітаторів на авансцену вийшла невелика група — приблизно 30 молодиків, дуже подібних за своїми манерами й тактикою дій до учасників радикальних фанатських угруповань. Вони поводилися дуже агресивно, обстановка відразу почала набувати загрозливого характеру. І ось грейдер рушив уперед. Він зніс огородження й упритул під'їхав до шеренги солдатів, що створювало вже досить небезпечну для них ситуацію. Шеренга подалася назад, але не розірвалася. Солдатів тепер нічого не відокремлювало від групи хуліганів, які, скоротивши дистанцію, почали нападати на них із допомогою газових балонів, ударів ланцюгами, уламками арматури, ударами рук і ніг. Грейдер знову завівся й поїхав уперед.

Один з колишніх високопоставлених співробітників МВС, який відповідав за громадську безпеку, прокоментував це для  DT.UA так: "Згідно із законодавством України, тактикою дій органів внутрішніх справ при забезпеченні масових заходів і відповідною методичною рекомендацією МВС, при виникненні групових порушень громадського порядку співробітники міліції мали негайно припинити правопорушення, попередити про кримінальну відповідальність за їх вчинення та про можливе застосування сили й спеціальних засобів. Цю команду мав подати керівник оперативного штабу або відповідальний керівник міліції громадської безпеки. Попередження може бути зроблено голосом або через гучномовець не менше двох разів. Причому на співробітників міліції покладається обов'язок переконатися, що попередження почують усі. Громадянам категорично заборонено застосовувати спецзасоби проти співробітників міліції при виконанні ними службових обов'язків. Тому реакція оперативного штабу мала бути миттєвою".

І тут виникає запитання номер чотири: чому співробітники міліції навіть не пробували звернутися до громадян упродовж усієї фази конфлікту — а це приблизно 13.30–17.30, тобто не менше чотирьох годин? Жодних попереджень, жодних закликів до спокою. Дивно, що коли кілька десятків бабусь виходять із плакатами під адміністрацію президента й починають ними розмахувати, до них, як правило, виходить офіцер із мегафоном, а до юрби, чисельність якої почала швидко збільшуватися на Банковій після атаки грейдера, ніхто навіть не звернувся. Складно вважати випадковим таке очевидне й грубе порушення чинного порядку. 

Події почали скидатися на сплановану провокацію. А ситуацію на Банковій влада, очевидно, не контролювала. Я повідомив про своє припущення головному редакторові DT.UA Юлії Мостовій, переказав на "Цензор.Нет" новину про те, що події на Банковій можуть призвести до кровопролиття. Всі телефони опозиційних політиків на цей момент не працювали: ні я, ні Ю.Мостова не змогли додзвонитися до будь-кого з людей, які ухвалюють рішення. На Майдані в цей час тривав мітинг, ніяких організованих колон демонстрантів на Банковій не було, не було жодного депутата опозиційних партій. Однак у випадку сутичок жертвами могли стати 19-річні солдати, які не несли ніякої відповідальності за злочини "Беркуту" в ніч із 29 листопада. Більше того, мільйонний протестний мітинг у Києві був абсолютно мирним, і напад на солдатів просто суперечив його логіці.

Тому, не змовляючись, ми з кількома журналістами й демонстрантами, з яких мені запам'яталися Владислав Майстрюк і Олексій Гриценко, почали стримувати хуліганів і затуляти солдатів від нападу. Понад те, довелося заспокоювати й юрбу демонстрантів, бо хулігани почали кричати відверто провокаційні гасла про прорив на Банкову й захоплення адміністрації президента. На Банковій уже зібралося близько двох тисяч людей, але це були просто цікаві з Майдану, а зовсім не організовані штурмовики. Агресивні наміри проявляла лише невелика група, а організація бійки й прорив кордону строковиків за відсутності головних сил протестувальників і лідерів опозиції, захищених імунітетом, була чистісінькою авантюрою, яка для тих, хто пішов би за провокаторами, мала б тяжкі наслідки. На жаль, перекричати провокаторів без сильної звукопередавальної установки було просто неможливо. Кілька політиків, які з'явилися на той час на Банковій, — Порошенко, Катеринчук, Кужель, Денисова, Продан — намагалися взяти ситуацію під контроль і вишикувати ланцюг, але малопотужний мегафон когось із демонстрантів на Банковій не міг донести інформацію до всієї юрби. Більше того, провокатори намагалися досить агресивно зірвати виступи миротворців.

У групи моїх рішучих, але мирно налаштованих колег не було сил створити надійний кордон на всю ширину вулиці. Ми зверталися до солдатів з проханням покликати старшого, але все було марно. Міліціонери нікого заспокоювати не збиралися. Запитання номер п'ять: чому не з'являвся жоден старший офіцер? Чому в шерензі солдатів стояв лише один старший лейтенант, чому офіцери не вийшли до мітингувальників?

Після невдалої спроби прориву грейдер від'їхав назад і зупинився. І тут-таки його спробували завести й знову поїхати на прорив. Однак грейдер зупинили мирні демонстранти, у тому числі музикант Сашко Положинський. Грейдер зупинився приблизно за 20 метрів від кордону солдатів. Облишивши спроби прорватися на грейдері, хулігани перейшли до нападів на солдатів внутрішніх військ. Вражало їхнє оснащення. Та сама група впродовж більше ніж двох годин активної фази конфлікту використовувала величезну кількість фаєрів, петард, газових балончиків, димових шашок і вивернутої з тротуару плитки. Крім того, у солдатів один чи два рази кинули пляшку із займистою сумішшю. На озброєнні в молодчиків були також ланцюги й прути арматури. До якогось часу нашій групі добровольців вдавалося розсіювати провокаторів і запобігати постійним спалахам атак. Але приблизно до 15.00 провокатори остаточно перестали реагувати на слова. З погрозами вони почали грубо відштовхувати всіх, хто намагався відгородити солдатів від їхніх нападів. Я помітив, як група тих самих людей у масках готує напад на фланг міліцейського кордону. Я став перед строєм солдатів, щоб закрити їх від нападу, й підняв для захисту металеву палицю, щоб її не пустили в хід хулігани. У цей момент не менш ніж 15–20 провокаторів напали безпосередньо на мене. Я дістав кілька ударів руками й як мінімум один — арматурою, а прямо в обличчя мені розрядили балон сльозогінного газу. Мене збили з ніг разом із трьома солдатами, яких я прикривав. У тисняві мене сильно придушило, і коли юрба схлинула, мені з труднощами вдалося відповзти на колінах убік. Я нічого не бачив, дихати було важко. У цей момент співробітники міліції через спину солдатів випустили хвилю сльозогінного газу. Коли мені надали допомогу добрі люди, я був змушений залишити місце сутички на Банковій, щоб отямитися, відновити зір і дихання.

Коментує наше джерело у МВС: "Грубо порушено методичні рекомендації та інструкції МВС щодо забезпечення безпеки громадян і особового складу. Діючі інструкції передбачають вихоплювання найбільш агресивних ініціаторів нападу на сили правопорядку. Якби в кордоні стояли не хлопчики, а один із наших незліченних спецназів, вони не втратили б самовладання й змогли б протидіяти нападам. Тактика локалізації лідерів провокаторів — це ази й передбачене статутом завдання. Далі — у випадку застосування каміння й займистих сумішей особовий склад в обов'язковому порядку має оснащуватися індивідуальними щитами й закривати шикування з фронту й зверху, щоб виключити ураження особового складу. Якби солдатам відразу дали щити, їм було б чим відбиватися від каміння і вогню. Щити — елемент стандартного екіпірування частин внутрішніх військ при забезпеченні безпеки масових заходів". 

Запитання номер шість: чому особовий склад не був негайно забезпечений щитами? Адже щити були — але видали їх чомусь солдатам тільки приблизно о 16.00 — через дві години з моменту активної фази сутичок, коли по касках багатьох солдатів уже простукало каміння. 

Запитання номер сім: чому не були локалізовані ватажки провокаторів, якщо це пряме завдання й відповідальність міліції? Через невиконання цих вимог було створено реальну загрозу здоров'ю не тільки солдатів внутрішніх військ, а й мирних громадян, які перебували на вулиці Банковій. 

Коли я знову повернувся на вулицю, то побачив, що сценарій став іще більш радикальним. Провокатори почали дедалі більше кидати каміння по солдатах, а міліція у відповідь — світлошумові гранати в юрбу. Ст. 12 Закону "Про міліцію" передбачає обов'язкове оповіщення співробітниками міліції громадян про застосування спецзасобів. Більше того, невдовзі з-за спин кордону з солдатів внутрішніх військ невідомі співробітники міліції почали кидати каміння й фаєри, запущені в солдатів, назад у юрбу демонстрантів! 

Виникло враження, що йдуть розбірки між двома хуліганськими угрупованнями. Зрозуміло, такі дуже дивні заходи протидії призвели до ескалації насильства. Банкову заволокло сльозогінним газом, каміння й гранати летіли з усіх боків, і добровольці вже не могли захищати солдатів від нападів. Мітинг на Майдані закінчився. Юрба цікавих демонстрантів і сотні журналістів ішли, ваблені гуркотом гранат, на Банкову як на піротехнічне шоу.

Думка експерта: "Відповідно до постанови Кабміну від 7 вересня 1993 р., застосування світлошумових гранат і світлошумових пристроїв відволікаючої дії суворо регламентовано. Насамперед слід оповістити громадян про застосування цих спецзасобів. Далі — світлошумові гранати суворо заборонено кидати в юрбу! Бо при розриві гранати її осколки зберігають убивчу силу на відстані до двох метрів і дуже небезпечні". 

Запитання номер вісім: хто віддав наказ співробітникам міліції в порушення всіх регламентів кидати світлошумові гранати прямо в юрбу? Хто віддав наказ кидати каміння? Чим регламентовано застосування цього, не зазначеного в законі "Про міліцію", спецзаходу? 

Близько 16.00 частина солдатів одержала нарешті щити. Група з приблизно 10 провокаторів роздобула арматуру й почала стукати по цих щитах. Виконуючи свої журналістські обов'язки, приблизно о 16.15 я виліз на грейдер, який стояв приблизно за 15–20 метрів від кордону солдатів внутрішніх військ, щоб зробити фото з верхньої точки. Але не встиг натиснути на спуск фотокамери, як дістав важкий удар у лоб. Це був камінь, мабуть, один із тих, що їх кидали в людей співробітники правоохоронних органів. Парадокс — понад дві години я намагався захистити міліціонерів від нападів, і в результаті був тяжко травмований цими самими співробітниками міліції. Я не знепритомнів і сам зліз із грейдера. Окуляри, щоправда, пропали, очі були залиті кров'ю. Хтось дав мені нашатир, бинт, і я пішов навпомацки в бік вулиці Інститутської. Зовсім випадково наткнувся в юрбі на колегу Єгора Соболєва, який відвів мене до найближчої машини швидкої допомоги, де мені зробили перев'язку. У цей момент без будь-якого попередження почалася атака "Беркуту" на демонстрантів. Я бачив, що багато журналістів і демонстранти спочатку не намагалися втекти від спецназу — адже всі знають, що міліція відповідно до закону зобов'язана застосовувати силу тільки після попередження й тільки за наявності відповідних правових підстав. Але "Беркут" бив усіх підряд, не питаючи документів і не читаючи бейджів. Ті, хто не тікав, стали жертвами побиття. Єгор побачив це й скомандував усім пораненим згрупуватися поруч зі "швидкою". Лікарі й Єгор стали по периметру нашої групи й почали кричати: "Це "швидка", тут поранені, не чіпайте!". Але один з лікарів усе одно отримав від "беркутівця", що пробігав повз нас, удар кийком. До нас підскочив здоровенний "беркутівець" і гарикнув: "Усіх уб'ю, хто буде вийо...ся!". Тут я вперше побачив якогось міліцейського начальника в папасі. Він ішов і теж кричав: "Тільки спробуйте мені щось сказати, всім заткнутися!".

Запитання номер дев'ять: чому співробітники міліції грубо порушили вимоги закону? Чому багаторазово порушено права громадян, що перебували в районі Банкової, права журналістів? 

Невдовзі я вже їхав у кареті "швидкої". Всі чергові машини лікарні швидкої допомоги працювали на Інститутській і поверталися переповнені. Везли поранених і в інші лікарні, бо в ЛШМД місця всім могло не вистачити. Коридори заповнила хвиля майже з двохсот поранених. Основний діагноз — струс мозку й ушкодження потиличної частини від удару кийком. Багато хто дістав поранення осколками світлошумових гранат, зокрема відкриті переломи ніг. 

Я не гніваюся на солдатів, які, не отримуючи команди, не знали, як себе захистити, крім як кидати каміння у відповідь. За безпеку й дії підлеглих несуть відповідальність командири. Тяжка травма, завдана мені ударом каменя, поранення понад двохсот демонстрантів, журналістів і правоохоронців — підстава для основного запитання, запитання номер десять: хто ж має відповідати за правопорушення, допущені на Банковій 1 грудня? 

Згідно зі Статутом патрульно-постової служби, Статутом внутрішніх військ, після проведення операції із забезпечення безпеки масових заходів МВС зобов'язане підбити офіційний підсумок і провести розбір польотів. 

Безперечно, що до відповідальності за те, що сталося, мають притягнути:

— начальника оперативного штабу із забезпечення безпеки заходу;

— начальника міліції громадської безпеки м. Києва;

— начальника ГУВС м. Києва;

— командира підрозділу внутрішніх військ, що брав участь в операції на Банковій;

— командування внутрішніх військ, яке планувало операцію;

— командування полку "Беркут";

— рядових співробітників "Беркуту", які перевищили повноваження;

— Головний штаб МВС;

— міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, який відповідно до наказів міністерства може санкціонувати застосування спецпідрозділів проти демонстрації.

Минув тиждень, але ми не чуємо від МВС не те що каяття й вибачень — елементарного пояснення й відповідей на прості запитання, що виникли після подій на Банковій. МВС не бачить жодної своєї відповідальності за порушення численних положень Закону "Про міліцію", статутів служби, внутрішньовідомчих інструкцій і рекомендацій. Не бачить цієї відповідальності й прокуратура. 

За організацію масових безчинств заарештовано чоловіків середнього віку, ніяк не схожих — ні зовні, ні за віком — на молодиків у масках, які спровокували й розпалили конфлікт. Я не бачив цих провокаторів і в лікарні. Не дивно — адже вони втекли першими, прикрившись журналістами й мирними демонстрантами як живим щитом для своєї провокації.

Обравши запобіжним заходом тримання під вартою серйозно травмованих людей (замість установити істину), МВС має намір вичавити зізнання з людей, не причетних до організації безчинств. Ніхто не відповів за перевищення повноважень міліції 30 листопада на Євромайдані. Ніхто не відповів за події 1 грудня на Банковій. І цим влада демонструє не свою силу й безкарність — цим вона демонструє, що зняла з себе будь-яку відповідальність за ситуацію в країні. Це означає, що влада не збирається виконувати найважливішу функцію держави й гарантувати найважливіше право людини — право на особисту безпеку. 

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
117 коментарів
  • leadercorp 8 ноября, 21:14 Много вопрос Юрий задал, но по мне так все это бред. Вопрос только один. Почему президент увидев миллион человек на площади тут же не подал в отставку. Провокаторы чего? Столкновений с милицией? Это даже не смешно. Я удивляюсь как эти молодчики не перестреляли там всех из мести к такой то матери. Еще мне нравятся как менты и солдаты прячутся за клятву и офицерскую честь - лицемеры и скоты. Бить девушек дубинками честь позволяет... Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Nik 16 декабря, 22:59 Выздоравливайте, Вы - настоящий герой, думала, что таких людей у нас не бывает! Жизнь показывает, что действует правило бумеранга: все возвращается - и добро, и зло... Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Нина 16 декабря, 22:49 Да, до 1 декабря 2013 жили с "иллюзией" мирной жизни и безопасности. Хотя на самом деле, это отражение ежедневной действительности, только массово и в один момент... Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Андрей 15 декабря, 14:51 По моему на все ваши многочисленные почему вопрос вполне очевиден. Власть боится решительных шагов, чтобы избежать обвинений в жестокости. Поэтому и приказ, стоять, на провокации не вестись. Поэтому срочники, которые не побегут бить студентов. Поэтому отсутствие щитов. Повтора криков о бесчеловечности Беркута, разгоняющего мирных студентов, власти не нужно. Вот и не хочет подставляться. Відповісти Цитувати
  • Михайло 13 декабря, 19:00 Гениальная песня: "Витя чао!" www.youtube.com/watch?v=foFcVKZ1OCA Если напрямую не загрузится, скопируйте ссылку и вставьте в поисковик сайтов P.S. Прошу всех патриотов размножить эту информацию по всем форумам Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Maks 13 декабря, 13:04 Трудно это комментировать. Спасибо журналистам. Януку и К гореть в аду Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Протывсих 13 декабря, 06:39 Выздоравливай. Эта статья один из немногих внятных источников информации о произошедшем. Спасибо.
    Андрей 15 декабря, 02:34
    Согласен. Наконец-то более-менее понятно что там происходило. Знакомый, который там тогда был тоже говорил о волне газа, бежавших в панике людях и "волне" Беркута после всего этого.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • оеste 12 декабря, 22:25 Во время разгона Евромайдана правительство США выразило «отвращение» действиями властей против «мирных» демонстрантов, а замгоссекретаря и посол в Украине даже раздавали булочки. Но давайте посмотрим немного истории. 17 сентября 2011 года в Америке в Нью-Йорке началась акция гражданского протеста «Захвати Уолл-стрит», которая длится и по сегодняшний день, хоть и выдохлась (как заявляет американская пресса «мода на протест закончилась»). Требование участников акции: привлечение внимания к финансовым преступлениям в экономике США и структурные изменения в экономике. Только в Нью-Йорке количество митингующих достигало 20 тысяч человек. К акции присоединились другие города Америки, и количество митингующих достигло сотен тысяч. Они также ставили палатки, в Нью-Йорке для палаточного городка был выбран Зукотти-Парк, который был переименован в «Парк Свободы». Акцию пресекла полиция. Палаточный лагерь был разогнан. Для разгона использовался слезоточивый газ. Полиция загребала людей в огромных количествах – уже к началу 2012 года количество арестованных достигло шести тысяч человек. Это не 9 наших политзаключенных. Многие страны, не входящие в орбиту влияния США заявили о неоправданной и неадекватной жестокости при пресечении акции, например Россия. Но благодаря возможности влиять на транснациональные СМИ, кто сейчас знает об этой нелицеприятной подробности в истории самого демократического государства? Немецкий министр иностранных дел, и по совместительству идейный пидераст, Гвидо Вестервелле опубликовал на сайте МИДа заявление в связи с событиями на Майдане. В заявлении указывалось: «В условиях демократии, мирные демонстрации не могут быть просто запрещены, на насилии должен быть поставлен крест. Протесты являются активным выражением желания народа за европейскую Украину. Я настоятельно призываю правительство в Украине воздержаться от насилия в любой форме». Однако, стоит напомнить министру-заднепроходцу о разгоне митинга в Штутгарте против строительства нового вокзала и вырубки деревьев в 2011 году, в котором участвовали от 50 до 100 тысяч людей, в том числе дети и пожилые люди. По словам организаторов, а именно оппозиционной партии «зеленых», акция проходила мирно и бесконфликтно. Однако это не помешало применять полиции слезоточивый газ, дубинки и водометы. В итоге с ранениями различной тяжести к медикам обратились около 400 демонстрантов, из них 50 школьников, 26 человек были арестованы. В первую очередь речь идет о химических ожогах глаз, синяках и сломанных носах. Да и вообще, как сообщает Общественное объединение «За права человека» (согласитесь, вряд ли такую организацию можно обвинить во лжи в интересах Януковича) насильственные разгоны мирных акций в Германии принимают пугающий масштаб. Кроме этого, в Германии любая попытка проведения несанкционированного митинга сразу же пресекается на корню, согласно фактически антиконституционному положению под названием "Residence pflicht" митингующие, в основном иммигранты, пытающиеся провести несанкционированную акцию, интернируются полицией на специально отведенную территорию до окончания разбирательства в связи с нарушением закона. Сами же сотрудники спецподразделений участвуют в разгонах акций без каких-либо опознавательных знаков, что часто провоцирует их на применение силы: вы попробуйте определите, кто именно избивал германскую бабушку дубинкой. Да, и стоит упомянуть, что немецкая полиция проводит учебные курсы для иностранных силовиков по вопросам противодействия уличным беспорядкам и делится с ними своим «прогрессивным» опытом. Как справедливо заметил один из участников протестов в Германии прессе: «в Германии нет демократии, а есть демократура, то есть имитационная демократия». Так что вы, уважаемые херры и фрау, там сами разберитесь со своим бандитским строем, а потом уже к нам лезьте. Верховный представитель Европейского Союза по иностранным делам и политике безопасности Кэтрин Эштон резко раскритиковала разгон спецподразделениями митинга на Майдане Незалежности в ночь на 11 декабря. Давайте посмотрим на «демократическую» Европу. Испания – в Мадриде полиция с особой жестокостью разогнала летом 2013 года акцию протеста за отставку премьер-министра Мариано Рахоя, которого подозревали в коррупции. Результат: пострадали 13 человек – полицейские разгоняли их дубинками, валили участников акции на землю и избивали. Несколькими месяцами позже 60 человек получили травмы в результате разгона многотысячной демонстрации возле здания парламента в центре Мадрида. Стражи порядка применили против манифестантов дубинки и резиновые пули. Греция - летом 2012 года полиция использовала слезоточивый газ и стреляла из «травматов» по мирным демонстрантам, выступавших против золотодобычи на севере Греции. 21 октября 2012 года полицейские преследовали и избивали демонстрантов всех возрастов, мирно собравшихся в местности, где запланирована разработка шахт по добыче золота. Франция - в Париже в мае 2013 прошла одна из самых массовых манифестаций против легализации однополых браков. По разным оценкам, на улицы вышло от 150 тысяч человек до полутора миллионов. В отличие от беспорядков, происходивших ранее в пригороде французской столицы, участники протеста не жгли машины. Но тем не менее, почти 500 человек были арестованы. Англия - в августе 2011 произошло самое массовое выступление чопорных англичан, которое привело к массовым беспорядкам. Оно было спровоцировано убийством полицией члена молодежной банды. Беспорядки продолжались почти неделю и перекинулись на другие города. В результате 5 человек и почти 200 полицейских получили ранения. Вообще же за последнее время в Англия уже три раза окуналась в буйство народного гнева. Турция - протесты жителей Стамбула против застройки небольшого городского парка в мае 2013. Используя водометы, слезоточивый газ и дубинки, полицейские разогнали защитников парка и возвели вокруг него барьеры, чтобы активистам не удалось занять его повторно. Но следующей ночью из разных районов Стамбула к площади Таксим начали стекаться тысячные колонны людей. По всему городу вспыхивали стычки с полицией. Чтобы подавить народный бунт, полиция сбрасывала с вертолетов канистры со слезоточивым газом и другими химикатами (согласитесь, наши родные менты такого «креатива» пока не проявили). В результате сотни людей получили ранения, десятки были арестованы.
    Алекс 16 декабря, 17:41
    Типичный придурковатый - мог бы столько не писать, сказать просто, как славный отец Фёдор: "сам дурак". Даже если в США жестоко разгоняют мирную демонстрацию??? Это не значит, что на это нужно равняться. господин комми.
    Відповісти Цитувати
  • oeste 11 декабря, 11:34 Полиция Лондона арестовала десятки демонстрантов, которые устроили акцию протеста. Полицейские не давали демонстрантам собираться в группы. Кроме того, на случай беспорядков было разрешено стрелять резиновыми пулями. "Полиция себя вела очень агрессивно с самого начала. Службы безопасности были с щитами и бронежилетами - они отталкивали всех, кто пытался подойти ближе. Мы протестовали мирно, а вот они действовали жестко", - говорит один из протестующих. "С нами обращались как со скотом. Гоняли туда-сюда весь день. Иногда из оцепления выбегали полицейские и били демонстрантов, чтобы они не собирались группами. Я пытался выйти в туалет - но даже этого они мне не позволили. Стражи порядка вели себя отвратительно... Впрочем, как и всегда", - добавляет участник акции. После беспорядков, произошедших по стране в августе минувшего года, в Великобритании были возбуждены свыше трех тысяч дел об уголовных и административных правонарушениях. Более двух тысяч человек были осуждены, еще около тысячи могут оказаться в тюрьмах в ближайшее время. Ущерб от недавних массовых беспорядков в Соединенном Королевстве составляет, по меньшей мере, 133 миллиона фунтов (свыше 215 миллионов долларов). Эти данные обнародовал комитет по внутриполитическим делам Палаты общин британского парламента. Согласно официальной информации, нанесенный Лондону ущерб достигает 74 миллионов фунтов (почти 120 миллионов долларов). Более ста индивидуальных предпринимателей, компаний и организаций обратились с заявлениями с целью выплаты им компенсации в соответствии с законом от 1886 года о возмещении ущерба в результате беспорядков. Британское правительство намерено высылать за пределы страны иностранцев, принимавших участие в массовых беспорядках, в Лондоне и ряде других крупных городов страны. Об этом заявил заместитель главы министерства иностранных дел Великобритании Дэмиан Грин. "Мы твердо убеждены, что иностранные нарушившие закон граждане должны быть высланы из Соединенного Королевства при первой же возможности, - подчеркнул он. - Мы также имеем полномочия аннулировать визы иностранных граждан, признанных виновными в преступной деятельности, и намерены делать это в случае, если также случаи будут иметь место", - добавил Дэмиан Грин. Відповісти Цитувати
  • И. 10 декабря, 19:11 "Я глубоко убежден в том, что люди по своей природе неравными. Они не равны, потому что не являются одинаковыми. Есть духовные проводники, есть воины, есть труженики, есть «барыги», есть слуги и рабы. Есть казаки и свинопасы. Есть пастыри и овцы. Пока свинопасы не пойдут за казаками, они будут оставаться униженными на собственной же земле. Зато казаки, даже если их не поддерживают, выигрывают уже самим фактом своей борьбы. Выигрывают, потому отстаивают собственную и национальную честь. Поэтому - слава Украине и слава «провокаторам», которые ведут ее борьбу." http://www.banderivets.org.ua/slava-ukrayini-provokatoram-slava.html Читайте и думайте сами.
    1 11 декабря, 04:34
    Люди неравны по природе, это аксиома. Но, люди равны в своих правах, и любое цивилизованное государство стремится обеспечить своим гражданам социальный минимум, независимо от способностей, в силу своих возможностей. А еще любая цивилизованная страна представляет собой общественный договор, люди строят и укрепляют свое государство для защиты своих интересов, государство эти интересы защищает. А в Украине сейчас у власти "братки" из уголовного мира, вчерашние барыги и коммунистическая совковая перекрасившаяся номенклатура, и, конечно эта шпана с хватательными рефлексами не помышляет о чьих-то других интересах, кроме своих собственных, и государство наше для них исключительно кормушка для себя, своих чад и "своих людей", оставит жирный кусок Путин, так им и государство не нужно будет. Украине нужны перемены, нужна цивилизованная европейская патриотическая власть.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 25.90
EUR 27.56