Без комплексу меншовартості

На тлі подій у Києві та в сусідніх регіонах політично активні закарпатці явно страждали на комплекс меншовартості, - адже їхня область залишалася єдиною на заході країни, в якій виконавча влада продовжувала виконувати повноваження у звичному режимі. Цього тижня комплекс було подолано, - останній західноукраїнський бастіон влади перейшов під контроль протестувальників. Сталося це, знову ж таки, нетипово як для України - без штурмів, стрілянини, газових гранат і поранених.

Усе вирішилося за 2 дні. В середу на Театральній площі в Ужгороді зібрався мітинг протесту проти дій центральної влади. Після кількох емоційних виступів, що пролунали зі сцени, колона мітингувальників із 1,5–2 тис. осіб (в основному студенти УжНУ) рушила до облдержадміністрації на площу Народну. Працівників ОДА відпустили з роботи заздалегідь, однак ні альтернативного мітингу із симпатиків Партії регіонів, ні міліцейського кордону (як це було наприкінці січня) на площі не виявилося. Єдина перешкода - забарикадовані зсередини двері ОДА та близько двох десятків міліціонерів у фойє. Жодного опору мітингувальникам, які почали виламувати двері з допомогою підручних засобів, ніхто не чинив, тому ОДА було зайнято без особливих проблем, після чого міліціонери організовано залишили будівлю через утворений живий коридор.

Те, що обійдеться без силового опору з боку міліції, було зрозуміло заздалегідь. По-перше, губернатор Олександр Ледида впродовж усього періоду протистояння всіляко намагався згладжувати гострі кути, згадуючи про традиційну закарпатську толерантність. По-друге, начальник обласної міліції Василь Варцаба вже пережив гарячий період на цій посаді під час президентської кампанії 2004 р. Який закінчився для нього висловленням недовіри з боку особового складу, втечею в Росію, оголошенням у міжнародний розшук та кількома роками життя в екзилі. Повторювати такий сценарій тепер В.Варцаба не хотів, чим і пояснюється його нетипова для міліціонера миролюбність.

Захопивши будівлю ОДА, мітингувальники укріпили входи новими барикадами й занесли у фойє автомобільні покришки, цеглу тощо. Однак ці захисні засоби так і не знадобилися…

Головні події відбулися наступного дня, в четвер. О 10 год. в ОДА розпочалися збори депутатів різного рівня, на які не з'явилися представники Партії регіонів. Голова облради Іван Балога, відкривши засідання, повідомив, що напередодні представники опозиції зустрічалися з губернатором і висунули йому дві вимоги - піти у відставку й не застосовувати силу проти учасників акцій протесту. Першу вимогу О.Ледида виконувати відмовився, зате на другу дав згоду. Збори розглянули суспільно-політичну ситуацію в країні й зажадали від присутніх керівників силових відомств не відправляти своїх співробітників до Києва, а забезпечувати охорону громадського порядку на місці. Натомість силовикам пообіцяли не захоплювати їхніх будівель. Крім того, було проголосовано рішення з вимогами відставки президента, повернення до Конституції 2004 р., заборони ПР та КПУ, про координацію місцевими радами підрозділів адміністрацій для забезпечення життєдіяльності області тощо.

Найбільше розбурхалися пристрасті під час виступу начальника УМВС. Напередодні з'явилися чутки, що бійців закарпатського "Беркуту", котрі нібито їхали на Київ, затримали загони самооборони у Львівській області. Щоб довести, що "Беркут" на місці, В.Варцабі довелося вишикувати спецпідрозділ, а також особовий склад УМВС на площі перед ОДА. Вимогу мітингувальників дати слово, що міліція з народом, начальник УМВС проігнорувати не наважився і разом із підлеглими повторив: "Так, ми з народом". Аналогічну обіцянку незабаром дали начальник УСБУ (активісти привселюдно розбили винесений із його кабінету портрет В.Януковича) та командири двох дислокованих в Ужгороді військових частин.

Події в ОДА та силових структурах мали ефект доміно. Пополудні перший заступник губернатора Ігор Свищо, який ще три дні тому всю відповідальність за пролиту кров у Києві покладав на совість опозиціонерів із їхніми провокативними заявами та небажанням іти на компроміс, тепер розповсюдив заяву про вихід із ПР та саморозпуск фракції в обласній раді. "Керівництво партії, яку ми представляли і політиці якої довіряли, поставило український народ та державність під загрозу, - раптово прозрів І.Свищо. - Закликаємо своїх колег-депутатів із рад усіх рівнів приєднатися до нас, покинути ряди Партії регіонів та оголосити про розпуск фракцій. Крім того, закликаємо голову ОДА О.Ледиду скласти повноваження та подати у відставку…"

Заклики, хоч і частково, були почуті, - в районах осередки ПР один по одному почали оголошувати про саморозпуск. Навіть мер Ужгорода Віктор Погорєлов, який два роки тому, після наполегливих спроб, таки вступив до ПР, заявивши при цьому: "Я йду тим шляхом, який обрав десять років тому, я в душі регіонал", - тепер вийшов із партії й закликав силові структури захищати людей. Про вихід із ПР заявили й п'ятеро закарпатських "регіоналів" у Верховній Раді - Сергій Мошак, Василь Ковач, Михайло Ланьо, Іштван Гайдош та Іван Бушко. Поза сумнівом, в усіх випадках рушійною силою департизації стало не обурення діями влади, а банальна кон'юнктурщина, така властива політикам із Закарпаття…

Що відбуватиметься на крайньому заході країни далі - сказати важко, всі чекають, як розвиватимуться події в столиці. Незрозуміла доля й губернатора області, що єдиний із владної верхівки так і не вийшов із ПР.

DT.UA вдалося додзвонитися до О.Ледиди, який перебував у Києві, й поставити кілька питань.

- Який у вас тепер статус?

- Голова ОДА. Але повноважень своїх виконувати не можу, бо адміністрація захоплена. Мене не допускають до роботи в кабінеті.

- А ви намагалися туди потрапити?

- У середу я зустрічався з представниками опозиції облради, які висунули вимогу: голова ОДА і заступники не повинні виходити на роботу. І я пішов на це, щоб знизити напругу в області.

- Заяви про вихід із ПР, озвучені по всій області, з вами погоджували?

- Так, мені телефонували. Ситуація складна, є погрози сім'ям через політичну приналежність. Рішення про вихід із партії - це позиція більшості, і я не міг бути проти.

- Як оцінюєте ситуацію в області, і як бачите своє майбутнє?

- Щодо своєї роботи в ОДА, то вона тимчасова. Були губернатори до мене, будуть і після, тому я спокійний. А щодо ситуації в області - то це тільки маленький майданчик великих подій в Україні. Усе вирішується в Києві, саме там має бути прийняте рішення, щоб врятувати Україну. На Закарпатті вдалося зберегти мир і спокій, немає ні кровопролиття, ні арештів, ні штурмів із пожежами. Отож ми вийшли з цієї ситуації по-європейськи…