Бунт по-школярськи

Ужгород має всі підстави пишатися як місто, в якому вперше в Україні відбувся повноцінний дитячий бунт. Викликала це незвичайне суспільне явище надлишкова самовпевненість дорослих при вирішенні дитячого питання - перенесення учнівських канікул.

Осінні канікули на Закарпатті неодноразово переносили й раніше, що дозволяло істотно зекономити на опаленні. Однак це рішення доводили до відома заздалегідь, тому воно не викликало протестів. Чимало школярів зовсім не проти більше відпочити взимку за рахунок понадурочних занять восени.

Тепер із незрозумілих причин усе було зроблено раптово й поспіхом. Розпорядження губернатора Закарпаття Олександра Ледиди з рекомендацією місцевим органам самоврядування перенести учнівський відпочинок на зиму з'явилося тільки в п'ятницю близько полудня, коли школярі вже закінчили навчання й, фактично, пішли на канікули. На місцях (хоча й не на всіх) владну рекомендацію взялися запопадливо виконувати - вчителям дали вказівку просто обдзвонювати учнів і повідомляти, що понеділок знову робочий день. Ця звістка закономірно обурила як дітей, так і батьків. Однак навряд чи хтось очікував, що вони наважаться на акцію протесту. Найпередовішим у цьому сенсі виявився Ужгород, де школярі - традиційно найпросунутіші користувачі Інтернету. Заклик вийти на страйк миттєво поширився соцмережами, і в понеділок зранку на площі перед мерією зібрався великий натовп дітей та підлітків (за різними оцінками, їх було від 300 до 700). Чимало найменших учнів прийшли за руку з батьками. Діти тримали гасла з вимогою до дорослих виправити свою помилку - повернути канікули - й голосно закликали мера міста вийти до них на розмову. Велелюдний мітинг, на якому школярі висувають дорослим серйозні претензії, справляв незабутнє враження, однак із невідомих причин (важко повірити, що чиновники налякалися учнівського бунту) ніхто з керівництва міста до мітингувальників не вийшов. Школярів фактично залишили сам на сам із їхніми вимогами. Після вербального мітингування на площі дехто почав вправлятися у шпурлянні яєць у будівлю мерії (цю "грізну зброю" дітям послужливо принесли дорослі), хтось поривався йти визволяти "бойових побратимів", начебто зачинених у класах дирекцією кількох шкіл (утім, озвучена на мітингу інформація про це виявилася "качкою"), наймолодші щосили гамселили ногами пандус, вносячи посильний внесок у спільну справу й привертаючи до себе загальну увагу.

Хроніка першого школярського бунту не була однозначною. Кадри відеозйомки, як діти по закінченні мітингу, на необдуманий заклик дорослих організаторів намагаються перекрити автомобільний рух, вибігають на проїжджу частину, а дехто навіть вискакує на капоти легковиків, не можна дивитися холоднокровно. Велике щастя, що обійшлося без ексцесів та травм…

Чи могли ужгородські школярі розраховувати на конкретний результат своєї акції? Цілком. Після резонансу, який отримав шкільний бунт по всій Україні, мер міста Віктор Погорєлов пообіцяв провести опитування батьків і в середу на виконкомі знову розглянути питання канікул. Однак упродовж наступних двох днів ставало зрозуміло - шанси, що учнівський відпочинок повернуть, зовсім невеликі.

Дитячий бунт без відома дітей політизували дорослі. У середу, перед засіданням виконкому, з'явилася заява прес-служби Єдиного центру, що партійна фракція у міськраді ініціює відставку В.Погорєлова. Очільник партії Віктор Балога пішов ще далі, написавши у Фейсбуку , що мерові Ужгорода взагалі не місце в політиці (нагадаємо, В.Погорєлов став міським головою саме завдяки ЄЦу, однак згодом, зорієнтувавшись, переметнувся до губернаторської Партії регіонів). Після цього стало зрозуміло, що мер не дасть заднього ходу, аби не виглядати слабаком, котрий злякався і пішов на поступки опонентам. Не сумніваючись, що дитячий бунт від початку й до кінця спланував і організував Єдиний центр, він пішов на принцип. Про інтереси самих дітей уже не йшлося, почалася політична гра.

На виконкомі В.Погорєлов хоч і попросив запізнілого вибачення в дітей, однак канікул їм не повернув. Як і планувалося, ужгородські школярі довше відпочиватимуть узимку - з
21 грудня по 13 січня.

Зараз законність "канікулярного" рішення мерії вивчає прокуратура. Однак очікувати від неї якихось різких кроків не варто. Адже перенесення навчання, нагадаємо, ініціював губернатор, крім того, законодавство передбачає зміну графіка учнівських канікул з урахуванням місцевих особливостей чи кліматичних умов. А під таке розмите формулювання можна підвести будь-яке управлінське рішення.

Чи означає це, що перший в Україні дитячий бунт був марним? Зовсім ні. Ужгородські школярі продемонстрували всій країні, що є силою, з якою дорослі, можливо, поки що не дуже рахуються, але й ігнорувати її не можуть. У майбутньому ніяких раптових перенесень канікул точно не буде, - це і є перемогою дітей. А не дорослих політиків, що намагалися до них примазатися.