Гібридна холодна війна

Сергій Немирич 22 жовтня, 00:02
хол

Читайте також

Крізь сон чути, як формується батьківщина,

Як хребет у підлітка з інтернату.

С.Жадан

Відгриміла російсько-грузинська війна "08.08.08" — перша відкрита агресія Росії проти незалежної держави після 1991 р. Аналізуючи її наслідки, відомий англійський журналіст Е.Лукас видав у 2009 р. книжку "Нова холодна війна. Як Кремль загрожує Заходу і Росії". Так широка спільнота отримала ефектну пояснювальну метафору, що, відсилаючи до досвіду недавньої історії, давала оманливе відчуття повної ясності ситуації. 

Яскрава формула запала у мізки й душі багатьох політиків та експертів, насамперед у країнах Центрально-Східної Європи, і, поряд із мобілізаційним ефектом відродженої загрози зі Сходу, спричинилася до багатьох помилок у діагностуванні та описі швидкоплинних подій останніх років. 

Почнемо з кількох зауваг з приводу схожостей та відмінностей ситуацій сьогодення і 30-річної давності. Насамперед, холодна війна була наслідком протистоянням двох суспільних систем, які, принаймні в теорії, мали різні набори цінностей та ідеалів, а також своє власне бачення майбутнього розвитку людства. 

"Вільний світ" протистояв "реальному комунізмові" (соціалізму), йшлося про виживання одного з двох. Натомість сьогодні Росія не репрезентує жодної, навіть хибної, альтернативи, а головне — Кремль не дуже приховує, що його метою є не "світле майбутнє людства", а увічнення путінського режиму. 

Після вичерпання резервів соціально-економічної моделі, побудованої на експорті вуглеводнів, Кремль повернувся до традиційної парадигми російської політики: забезпечення суспільної консолідації на основі роздмухування імперсько-шовіністичної істерії. Оточена фортеця і вороги звідусюди, що зазіхають на споконвічні російські землі в Сирії, — що може бути більш звичне для російського вуха?

Причому ефективність сучасних пропагандистських технологій істотно вища, а імунітет російського суспільства до інформаційних маніпуляцій — значно нижчий, аніж було в часи брежнєвського СРСР. Порівняйте РТР чи 1-й канал із ЦТ, хто, звісно, пам'ятає. Отож.

Росія декларує прагнення до відновлення зони впливу у межах СРСР/Російської імперії, навіть не наближаючись до їх колишньої могутності. Понад те, далекосяжні прогнози, у тому числі російські, свідчать, що соціально-економічний занепад колишньої наддержави триває, і "путінські олімпійські села" не здатні приховати цього невтішного для росіян факту.

Далі буде тільки гірше. Усвідомлюючи це, Кремль прагне компенсувати економічну слабкість, дедалі більшу обмеженість ресурсів та величезну економічну, і навіть ідеологічну, залежність від Заходу агресивною зовнішньою політикою. Велич, у тому числі військова, доживає останні роки. І ними слід скористатися повною мірою. Ставки в цьому покері зависокі.

Російська політика значно більш непередбачувана у своїх деталях, ніж політика Радянського Союзу у 1970-1980-ті роки. Правителі Російської Федерації не брали участі у страшній Другій світовій війні, а отже не мають тих запобіжників, які стримували верхівку СРСР. Володарі Кремля готові ризикувати й не завжди адекватно усвідомлюють наслідки своїх кроків. Знову, як і в 1960-ті, у Кремлі погрожують атомною бомбою і волають про це з екранів ТБ. А раптом Захід повірить?

Важливі рішення у Кремлі приймаються дуже вузьким колом осіб, коли не однією людиною, взагалі. На ці рішення можуть впливати доволі непередбачувані чинники, а отже у спостерігача складається враження, що зовнішня і безпекова політика РФ — ірраціональна. Це, безумовно, не так. Ось тільки ця раціональність дуже специфічного штибу. Таким чином, рівень невизначеності, а відтак небезпека й ціна помилок, радикально вищі, ніж були 30 років тому.

Кремлю йдеться не про ідеали, а про інтереси. Таким чином, нинішня криза міжнародної безпеки має принципово іншу природу, ніж холодна війна. Нинішня ситуація значно менш структурована й визначена. Світовий порядок денний сьогодні далеко не вичерпується відносинами Захід — РФ, на відміну від другої половини ХХ ст., коли відносини США—СРСР, НАТО—ОВД були віссю світової системи міжнародних відносин. 

Наприкінці 2010-х років політика КНР, ситуація у Південній Азії, а насамперед — близькосхідна криза, що тільки загострюється, мають не менше, а в багатьох випадках — більше значення для глобальної політики, ніж події на периферії Європи. Ісламістський тероризм, ІДІЛ, міграційна криза зачіпають інтереси Європи, та й США, значно більше, ніж активність РФ на пострадянських теренах. 

Росія активно використовує проти України, та певним чином — і інших європейських країн, форми й засоби боротьби, на які так полюбляв спиратися Й.Сталін. Справа МГБ СССР, Судоплатова й Ейтінгона "живее всех живых". Після 1953 р. спецслужби СРСР не відмовилися від політичних убивств і підривних кампаній, але творчо переосмислили їх. Тут варто згадати генерала О.Сахаровського, начальника розвідки КДБ у 1955—1971 рр., з чиїм ім'ям пов'язують створення і розвиток терористичних рухів у країнах так званого третього світу (насамперед — мусульманських). 

Отже, в часи Брежнєва/Андропова Кремль використовував той підхід, який нині називають гібридною війною, переважно у країнах Азії, Африки та Латинської Америки. Водночас слід підкреслити, що нинішній конфлікт — специфічний і не може бути повністю пояснений у межах історичних аналогій.

Не виключено, що ця напруженість матиме тривалий характер і вже сформовано "нову норму" міжнародної політики. Принаймні при плануванні слід виходити саме з цього припущення. Водночас, обмеженість російських ресурсів збільшує ймовірність того, що активна фаза протистояння буде значно коротша від 40 років холодної війни.

Втім, навіть радикальні політичні зміни в Росії не означатимуть, що вона перестане залишатися джерелом загроз міжнародній безпеці, і насамперед безпеці її сусідів. Зміниться лише характер цих загроз. Вираз обличчя на портреті — це важливо, але не настільки, як багато хто думає.

Глибока дестабілізація світового порядку відчиняє вікно можливостей для задоволення історичних амбіцій регіональних держав, і це слід усвідомлювати. Балто-Чорноморсько-Каспійський регіон змінюється на наших очах. Сценарії, що ще вчора видавалися неймовірними, сьогодні стають реальними. Наочним прикладом став демонтаж кемалістської системи влади у Туреччині, що триває.

Характерна особливість нової ситуації — розмивання відмінностей між зовнішніми і внутрішніми загрозами. Гібридна війна, яку практикує Росія в сучасних міждержавних конфліктах, спрямована на руйнування суспільств, проти яких вона ведеться, пригнічення в них волі до спротиву. Головний її об'єкт — громадськість та інституції, а не збройні сили. 

Ця війна має комплексний і багатовимірний характер. Військові засоби в ній можуть відігравати як провідну, так і підпорядковану роль. Частіше підпорядковану, бо, як відомо, "ихтамнет". Оманливе відчуття миру — один з інструментів гібридної війни. І про це годиться пам'ятати всім.

Росія активно використовує слабкі й уразливі місця суспільств та держав, проти яких здійснюється гібридна агресія. Недарма в українських медіа така популярна термінологія часів громадянської війни в Іспанії, на кшталт "п'ятої колони". Недарма антитезою до перемоги в Україні нині є зрада, а не поразка, як це, відповідно до формальної логіки, мало би бути.

Безпекове середовище навколо України на довгі роки стало непередбачуваним і загрозливим. Формули старих часів більше не діють або діють непередбачуваним чином. Європа увійшла у кризовий період, який не конче вибухне відкритою війною, але, попри будь-який сценарій, характеризуватиметься потрясіннями та конфліктами. Варіативними є лише їх глибина й характер. Уперте намагання дотримуватися старих, "перевірених" стратегій лише посилюватиме небезпеку.

Для України з її вкрай неефективною суспільною моделлю це означає, що боротьба йде за виживання, а виживання можливо забезпечити лише через розвиток. Якщо ми хочемо існувати як незалежна держава, то маємо змінитися, причому в багатьох сферах — докорінно. Прискорена модернізація — умова виживання. Стагнація, продовження нинішніх тенденцій неминуче обернеться крахом. 

У цих умовах Україна має виходити, як видається, з таких основних моментів. Насамперед, слід покладатися передусім на власні сили, бо, на відміну від СРСР, Російська Федерація не сприймається багатьма на Заході як екзистенційна загроза, а отже протистояння з Росією не є автоматичним приводом для американської і європейської допомоги. 

Водночас Україна повинна активно намагатися залучити іноземну, насамперед західну підтримку, і навіть боротися за неї. Тільки так можна бодай частково компенсувати принципову асиметричність потенціалів з Росією. Слід визначати реальні цілі, а не витати у фантазіях. Членство в НАТО сьогодні не на столі, швидше йдеться про певну версію шведської моделі, а ось стратегічне партнерство зі США і Великою Британією — у принципі, можливе.

Принагідно підкреслимо, що реформи мають проводитися для забезпечення розвитку, а не для задоволення кредиторів, співпраця з якими хоч і важлива, але не повинна суперечити завданням модернізації.

Основний зміст модернізаційної стратегії на цьому етапі полягає в усуненні штучних адміністративних перешкод веденню бізнесу, насамперед малого та середнього. Обмеження ролі держави відповідно до її реальних можливостей має забезпечити і справжню боротьбу з корупцією. Варто усвідомлювати, що корупція — це невід'ємна риса нинішньої моделі суспільних відносин і не може бути подолана виключно репресивними заходами, які до того ж апріорі матимуть вибірковий характер. 

Безумовним пріоритетом має стати зміцнення оборонних і безпекових спроможностей України. Принципова обмеженість українських ресурсів (при ВВП близько 90 млрд дол. навіть значна його частка, що виділяється на оборону і безпеку, означає дуже малі, порівняно з російськими, абсолютні обсяги фінансування — 2,5 млрд проти 66 млрд дол. ) визначає необхідність вкрай раціонально використовувати оборонний та безпековий бюджети. При цьому зусилля мають спрямовуватися насамперед на розвиток системи управління, логістики, комунікацій та розвідки. Треба робити те, що можемо зробити і що дасть найбільший ефект у найкоротший термін, а не стенати про нездійсненне. При цьому слід пам'ятати і про стратегію, а саме про справжнє, а не показове запровадження євроатлантичних принципів побудови збройних сил: солдат має сприйматися командуванням як людина, а не як гарматне м'ясо. Деколонізація армії полягає саме в цьому, а не тільки у зміні одностроїв і зірочок на ромбики, що, втім, теж безумовно важливе.

І насамкінець. Великий час — за Україну. Росія поступово слабшає. Але східна мудрість про річку і труп ворога тут і тепер не працює. У середньостроковому вимірі РФ залишатиметься смертельно небезпечною загрозою. 

Понад те, у середньостроковому вимірі час грає проти нас. Цілком імовірно, що нижчої точки кризи, у тому числі військової, ми ще не пройшли. Виграти в цій гонці можна лише наполегливою працею, якістю державних рішень і раціональним використанням наявних, дуже обмежених ресурсів. Здійснити все це — вкрай складно, але можливо. Тим більше одне таке диво ми вже бачили. І досить недавно — у 2014 р.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
21 коментар
  • Republic 25 октября, 19:03
    Republic Сегодня, 18:30 ««Самое удивительное, это отсутствие даже желания посмотреть на причины проблем» - чому ж «отсутствие даже желания» - ось взяв, та й подивився на проблему і, що ж там бачу: Росії потрібен Крим ВИКЛЮЧНО!!! заради РОЗШИРЕННЯ!!! свого «геополітичного впливу» на Близький Схід, а саме – не допустити ГАЗ!!! з Ірану в країни ЄС. Пане Эдуард Кравченко, і яке ж місце у цій стратегії відіграють мешканці Криму, які завжди тільке те й робили, що заробляли виключно на ТУРИЗМІ!!! ?»
    Як доповнення: "Разом з розгортанням комплексів Іскандер в окупованому Криму Росія створила «ножиці», якими поставила під загрозу східний фланг НАТО".
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Republic 24 октября, 19:21 «Оточена фортеця і вороги звідусюди, що зазіхають на споконвічні російські землі в Сирії, — що може бути більш звичне для російського вуха?» - хибне «бачення» істинної причини втручання Росії в «сирійський конфлікт»: в Сирії НЕМАЄ!!! жодного клаптика російської власності, але через Сирію із Ірану в ЄС мають прокласти газопровід, який ОСТАТОЧНО!!! покладе край монополізму «Газпрому». Це – ПРИЧИНА!!! «виникнення» так званого «ІДІЛ»; необхідності «підтримувати» (насправді - маніпулювати) НІКЧЕМНОГО!!! Асада; «знищувати бомбовими ударами» повстанців, які реально (як мусульмани – мусульман, без втручання якихось «православних») ЗДАТНІ!!! розгромити бойовиків ІДІЛ-а; «створення» мільйонного потоку біженців-мусульман в країни ЄС. Олігархи Росії, КРОВ’Ю!!! простих людей - як Сирії, так і Росії, захищають власні ШКУРНІ!!! інтереси, але як ЄС, так і США, «заплющують очі» на цей ВЕЛИКИЙ!!! Гріх Росії парад людством. Якби не Змій, жив би Адам в Раю! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • house 23 октября, 16:06 та... всё это... ниачем. основная проблема в том, что "трамвайному хулигану", путину, терроризирующему едущих с ним в одном вагоне пассажиров, плюющему в лицо еуропе, шарящему грязными загребалами по багажу и карманам соседей по вагону, дать в рожу ордынской урке = НЕ-КО-МУ! кроме нас самих. да еще и вся шоколадная шобла = прокурватура, мафиосы с тепловизорами, ручными генпрокурорами и разнообразными бойкими вилками, на наших руках повисли. не дают. ничего делать, кроме своих МУТНЫХ ДОГОВОРНЯКОВ, с той же еуропой и сша. делать ничего не дают. со своими ПРАВАМИ ЧЕЛОВЕКА БЫТЬ ЖИВОТНЫМ. делать ничего НЕ дают. така... слошна ЗРАДА каката... Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Эдуард Кравченко 22 октября, 13:35 Какая "холодная война"? Коллективный Запад прекрасно понимает, что его потенциальный враг не Россия, а Китай. Который скупил Африку, вкладывает огромные деньги в Азию, опутывает Южную Америку. Он не бряцает оружием, а покупает технологии, и экономически вытесняет Запад из многих регионов мира. Создает альтернативные финансовые институты. "Война" с Россией может продолжаться долго, а может закончится в один миг. Когда договорятся о цене сотрудничества, или не договорятся. Украине, если в ней есть государственные люди, следует исходить из этой ситуации. Что она может стать предметом торга, частью пирога. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Эдуард Кравченко 22 октября, 12:04 08.08.08. - нападение РФ на независимое гос-во! Ребята, у вас совесть есть? Спросите у абхазов и осетин об этой войне! Абхазов всего 80 тысяч, и что творили на их земле грузины! А сколько Цхинвал был в осаде в 90 е годы, помните? Нет? То что древние земли осетин и абхазов Сталин - грузин втиснул в ГССР определило их судьбу навечно? Памятники мы валим, но сталинско - ленинское территориальное деление признаем. Потому что нам прирезали земельки? Рада осудила Пакт Молотова - Риббентропа. Хорошо. Ну так давайте вернем Кресы Польше. Буковину - Румынии и т.д. Если Ялта - плохо, значит Украина должна быть в границах до 01.09.39.
    house 23 октября, 15:34
    не, ну... когда ордынская урка начинает говорить "за совесть" = это шота)) чо там грузины, такого, с абхазами из-зделали? м-м? расстреляли, как московская орда чечню? разбомбили сухум, как москва = грозный? топтали танками, как москва = дагестан? не? или чо? или, как путлер, в декабре 13го принял уголовное наказание за сепаратизм в Орде, а в январе оккупировал крым, т.е ЗАПУСТИЛ СЕПАРАТИЗМ у СОСЕДЕЙ, в Украине??! шо эта ордынская утка тут вообще... кукарекает? а шо полагается, за абхазский или лугандонский сепаратизм, по москоскому УК, в курсе? хтоб там ото... мычало.
    spragly 23 октября, 21:40
    Є непоганий європейський художній фільм про російсько-грузинську війну в Абхазії, Tangerines. Там Юозас Будрайтіс грає кавказця естонського походження, який допомагав другу вирощувати мандарини. Врешті решт йому приходиться виліковувати в своїй хаті двох вояків, чечена та грузина, які намагалися перед тим вбити один одного. Фільм має досить неочікуваний сюжет та мораль і ведеться двома мовами, естонською та російською. Совєцкій чєловєк кравчєнка такий фільм не зрозуміє, але може в його голові з'явиться розуміння того, що є не тільки його точка зору але й альтернативні.
    Эдуард Кравченко 24 октября, 21:29
    Совести - нет! Значит Бандера - герой, который предал свое государство 2 Речь Посполитую, коим гражданином он являлся. А абхазам и осетинам вы в таком праве отказываете. А крымским татарам теперь даете. А вернется Крым в Украину, начнете их прессовать. Крым ведь "исконно украинская земля!!!" Самое удивительное, это отсутствие даже желания посмотреть на причины проблем. Во всем виноват Путин, олигархи, Янукович, теперь и Порошенко. А за компами сидят просто ангелы небесные. Бери да ставь в красный угол. Все такы працьовыти, такы талановыти. Чего ж так плохо живет такой трудолюбивый и талантливый народ? ПОляки за 20 лет утроили ВВП, а Украина до уровня 1990 года добраться не может! Рекорд Гинесса, ребята. Испоганить такую страну, надо суметь! Тут действительно, талант нужен. Кстати, house, знаешь какой % абхазов погиб в результате войны за свою свободу от грузинских микроимперцев? Думаю, не знаешь. А зачем?
    Alexandr L 25 октября, 10:15
    Им, кружочкам пепперони на пицце видно только окружающее, сверху на всю картину посмотреть не способны, ибо нет хотя бы нейтральной информации, для создания объемного поля. По этому спорить с ними бесполезно - максимум это Путин виноват, мы воюем с Россией или банально скатываются на личные оскорбления. Карежит их изнутри, если кто то говорит не так как у них в голове вертится. Знаю на Украине очень много и умных и трудолюбивых людей и людей от культуры и искусства, но таких здесь не встретить
    Alexandr L 25 октября, 10:18
    В какую статью ни ткни где говорится о проблемах Украины - там везде виноват Путин и Россия, а где хоть малейшая перемога - там Порошенко во глава стола. Пропаганда она такая.
    Republic 25 октября, 18:30
    «Самое удивительное, это отсутствие даже желания посмотреть на причины проблем» - чому ж «отсутствие даже желания» - ось взяв, та й подивився на проблему і, що ж там бачу: Росії потрібен Крим ВИКЛЮЧНО!!! заради РОЗШИРЕННЯ!!! свого «геополітичного впливу» на Близький Схід, а саме – не допустити ГАЗ!!! з Ірану в країни ЄС. Пане Эдуард Кравченко, і яке ж місце у цій стратегії відіграють мешканці Криму, які завжди тільке те й робили, що заробляли виключно на ТУРИЗМІ!!! ?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • zxcvb 22 октября, 09:08 Приоритет, конечно, оборона и безопасность. Перефразируя поговорку, "кто не будет кормить свою армию, будет кормить армию Орды". Но, значимы внутренние угрозы, вследствие слабого президента, парламента и некомпетентного правительства. Поэтому ресурсы, а Орда ведет по отношению к Украине политику на истощение, расходуются крайне неэффективно. Фактически два года помогали Москве укрепиться в оккупированном Крыму, а ведь можно было сразу, без блокад, заставить Путина платить дороже за его оккупацию, почти год (до марта 2015) платили оккупанту Путину за газ, который он поставлял на оккупированные им территории Донбасса, Украина продолжает поставлять туда электроэнергию и воду на миллиардные суммы, за которые с оккупированных территорий платить не будут, но заплатят обнищавшие украинские налогоплательщики, которым придут платежки с нынешним повышением цен за тепло на сумму их зарплат, и это, конечно, скажется на умонастроениях. Значимы также потери от пенсионного туризма и фиктивных
    zxcvb 22 октября, 09:19
    перемещенных лиц, Украина также покупает с оккупированных территорий уголь. Домбабвийцев такой характер оккупации вполне устроит, Москва обеспечивает сбыт продукции с оккупированной территории в Украину, а это занятость трудовых ресурсов, отсутствие безработицы, плюс двойные пенсии и пособия (в рублях и гривнах), они даже будут заинтересованы в оккупации, в то время как надо их демотивировать в этом. Но, это политика Порошенка, Яценюка и Гройсмана, такое впечатление, что сознательно направленная на истощение ресурсов и поддержку оккупации. Добавить еще, что Порошенко и парламент сохранили коррумпированную систему власти,бывшую при Януковиче, которому вместе с нею почти удалось угробить независимость Украины, намерение провести люстрацию, крайне необходимую в условиях необъявленной войны, было удачно похоронено. Сохранена старая коррумпированная судебная система, и это еще не самый большой ее грех, поскольку судейские и прокурорские кадры с советских времен и в годы независимости
    zxcvb 22 октября, 09:35
    при Кравчуке, Кучме, Ющенко и Януковиче строилась на кадрах, для которых независимость Украины условна и полностью ментально расположенных и заинтересованных в ее уничтожении (вспомините ничтожность Пшонку с картиной из его отвратительно безвкусного выстроенного логова, где он с женой в образах садиста Петра І и Екатерины), для того чтобы поступить на юридический, в советское время надо было принести комсомольскую или партийную характеристику да еще справку в прокуратуре взять, а ведь эти судьи и прокуроры находятся сейчас в самом продуктивном возрасте и на ключевых должностях, а Порошенко считает что приручил змею и может использовать ее в своих интересах, да еще и торгуется с Западом на их счет, беря их под опеку, конечно, если еще руки время от времени пожимать убийце украинцев, то кто тогда на Западе даст Украине летальное оружие. В парламенте ни у одной партии нет четкой политической физиономии (легализированных путинских разрушителей украинского государства - регионалов
    Alexandr L 25 октября, 10:25
    Что такое пенсионный туризм? Это когда престарелые турки приезжают щупать фемен? Почему Домбабвийцы? Кто это? То есть вы жителям Донбасса и Луганска прилепили клише и ждете любви и взаимопонимания с их стороны? Вас самого то не рвет на части от того, что вы написали? Или скопипастили кого то? Ваше "они даже будут заинтересованы в оккупации, в то время как надо их демотивировать в этом" демотивировать это градами и терактами? Вам не кажется, что не просто так ваши власти заигрывают с ДНР и ЛНР? Значит они знают что произойдет, если они этого делать не будут. Святое слово люстрация...)))Сейчас славный прогугор и спикел велховной лады)) Все смешали, взболтали и плюхнули на сковородку. Что такое гибоидные войска и гибридная война? Есть определение?
    zxcvb 25 октября, 12:24
    Осточертела уже ваша гнилая Орда. Они были гражданами Украины (или и сейчас такими себя считают, те что стояли в толпе посмотреть на мясо оставшееся от руссо-туристо Моторолы, который убивал украинских военнопленных, защищавших свою страну). Им дали все права и привилегии, они не накопили себе на пенсии, потому что все их налоги уходили в Орду, которая строила во всем мире на эти деньги коммунизм (т.е. сеяла кровь, боль, смерть и дремучую отсталость). Во Франции надо 42 года отпахать, чтобы получить пенсию, домбабвийцы в лучшем случае, если они платили налоги все годы независтмости Украины, с 1992 г., пока туда не пришел Путин со своими псами гиркиными и моторолами, платили налоги в бюджет Украины половину этого срока, т. е. даже без ихнего любимого урки, которого им Путин приказал пропихивать в президенты Украины, чтобы ее разрушить, будь они белые и пушистые, они на пенсии не заработали. Но, большинство из домбабвийцев, кричали "путинприди", или были индефернетны к этим воплям. И что
    zxcvb 22 октября, 09:45
    которые теперь "ОБ", я не считаю), наверное их больше интересует собственное благополучие и бизнес-интересы, чем интересы национальные и мнение избирателей, и если в ближайшие 3 года ничего не изменится, в зале постоянно нет людей, зато о геометрическом повышении своих зарплат на фоне всеобщего обнищания людей они позаботились, такое впечатление, что они не понимают что это провокационная демонстрация их жадности перед избирателями, или понимают свою неспособность к эффективной законодательной работе, понимают что из-за резкого падения популярности своих партий рулить в будущем составе уже другие остолопы, ведь этим уже никто не поверит, и хотят оторваться напоследок, ухватив столько, сколько удасться.
    zxcvb 25 октября, 12:46
    Украина что-то должна этим людям, по моему ничего, он должна только настоящим своим гражданам, которые ее защищают. А этих, как ныне говорят, "не забудут и не простят", их песенка - их не поняли, не хотели понять, рабов из феодального улуса местных царьков, находившихся под полным контролем Кремля, где наши придурковатые посткоммунисты-президенты даже не пытались установить реальный контроль со стороны Украины, сейчас только раздражает. И мы тоже, как сейчас говорят, "не забудем и не простим", то что видели. Шоколадный король, который очень своеобразно понимает суверенитет Украины над Донбассом, не навсегда. Его время сокращается, как шагренева кожа, ему осталось еще 2,5 года, хотя многие считают месяцы до конца его каденции. Дальше будет большее озлобление и против кремлевского карлика и против тех, кто разрешил себя ему попользовать. Следующий президент не будет платить пособия и пенсии преступникам, которые разрушали Украину, как Порошенко с его товарищами, не нужно питать иллюзий
    zxcvb 25 октября, 12:49
    В смысле новый президент поспособствует, не будет им платить Украина.
    Відповісти Цитувати
Реклама
Останні новини
USD 25.90
EUR 27.56