Глава Агентства конкуренції та держзакупівель Грузії: "Абсолютно все, що стосується держзакупівель, має бути відкритим!"

Андрій Марусов 18 січня 2013, 21:30
pict_1

Читайте також

Електронні тендери торік були однією з улюблених піарівських іграшок українського уряду та депутатів-регіоналів. Ця інновація мала запрацювати з 1 січня. Новий рік настав, а Кабмін так і не прийняв усіх підзаконних актів, і е-аукціони виявилися валізою без ручки. Закон вимагає їхнього обов'язкового впровадження, але необхідність електронних тендерів у схваленому парламентом вигляді досить сумнівна. Відкритості держзакупівлям вони не додають. Простота участі в е-аукціонах викликає запитання...

Тим часом за хорошими прикладами того, як е-тендери мають працювати, далеко ходити не треба. Взяти хоча б досвід тієї самої Грузії, на яку в нас нині модно посилатися та орієнтуватися. Якщо в 2008 р. її систему держзакупівель Світовий банк вважав висококорупційною, то 2012-го вона одержала нагороду ООН United Nations Public Service Award у номінації "Запобігання та боротьба з корупцією в державному управлінні".

Звичайно, українські чиновники і в цьому випадку (як у кількох інших) цілком можуть заявити, що грузинський досвід до нашої країни застосувати не вийде: інші "масштаби", інша "специфіка". Ну що тут скажеш — у корупції завжди суть одна, а "специфіка", як і в усіх мутуючих у різних організмах заразних вірусів, справді різна. І очевидно, що її масштаби в Україні нині в багато разів більші за грузинські...

Глава Агентства конкуренції та держзакупівель Грузії Тато УРДЖУМЕЛАШВІЛІ в інтерв'ю DT.UA докладно розповідає про ключові принципи електронної системи держзакупівель країни і наполегливо запрошує український бізнес брати участь у грузинських тендерах. Адже що вища конкуренція, то більше коштів заощаджується для бюджету Грузії.

До речі, він узагалі не схожий на чиновника. Відкритий, приязний, гостинний, із чудовим почуттям гумору, ані найменшого сліду чиновницької зарозумілості. Чи то позначається освіта (юрфак МДУ), чи то вони всі такі — "пташенята гнізда Кахи Бендукідзе", чи то грузинського інтелігента держслужбою не зіпсуєш...

"Стара система держзакупівель Грузії штовхала людей на безрозсудні вчинки..."

До початку реформування у 2010 р. у Грузії діяла звичайна для пострадянських країн система. Перший закон про держзакупівлі вступив у силу 1999 р. Тендери проводилися на папері. Багато документів були практично недоступні. Коли в 2010-му ми провели інвентаризацію, знайшлося близько
20 млн копій документів! На них припадало всього 20 чоловік штату. І дуже великим був шанс, що тендерних документів ніхто навіть не прочитає. Система була влаштована так, що дуже легко було обдурити, вигадати схему та уникнути покарання. Навіть у порядної людини могла з'явитися спокуса...

Тендер оголошувався в одній із республіканських газет. Бувало, що тиражі таких газет повністю скуповували, щоб не було конкуренції. Учасник тендера мав мінімум тричі відвідати тендерну комісію. І все це супроводжувалося величезним стосом паперів, довідок від органів влади.

"Після революції троянд ідея реформування держзакупівель носилася в повітрі"

Щойно Саакашвілі прийшов до влади, з'явилися неусвідомлені спроби реформування, але продуманих дій не було. На мою думку, все відразу ж змінилося, коли в 2004 р. приїхав Каха Бендукідзе. Ми його називали "Містер Дерегуляція". У нього було чітке та широке бачення економічних реформ. Тож обрали курс на створення не слабкого, а маленького, але ефективного уряду. Для цього в нього мало бути мінімум функцій. Усе розпочалося з реформи оподаткування.

Ідеологія була проста. Коли ми писали з К.Бендукідзе закон про компанії, він сказав: "В ідеалі закон про компанії має складатися з однієї статті. Усі можуть засновувати компанії. Компанії можуть робити все, що завгодно. Решта — це компроміс". Він також казав: якщо щось не працює — закон чи держустанова, краще їх скасувати, ніж намагатися модернізувати. І всі реформи здійснювалися так: вивчалися бізнес-процеси, і якщо установа працювала тільки сама на себе, її ліквідовували.

Візьмімо санітарну інспекцію. Що вона робить? Приходить до вас в офіс інспектор і каже, що у вас в офісі брудно. Він що, більше піклується про мою чистоту, ніж я сам? Він просто каже — дайте грошей, і я піду...

У 2004–2008 рр. зміни набули системного характеру. Всі установи стали змагатися в тому, як краще реформуватися. Був дуже різкий стрибок у розвитку електронних державних послуг, а закупівлі випадали із загальної тенденції.

"Ніхто ніколи не втручався в те, що я роблю"

Я носився з ідеєю створення електронних держзакупівель і діставав нею всіх знайомих в уряді. Я не перебував у жодній партії, був чистим технарем. Відіграло свою роль і те, що я був немов прикомандирований до команди Бендукідзе від проекту USAID із економічних реформ. Був головним юристом проекту й став автором закону про електронний підпис, співавтором законів про компанії, про банкрутство.

Зрештою, мені сказали: якщо це так легко і добре, то давай, роби, що вважаєш за потрібне. Ніхто нічого не диктував і не повчав. Але рамки поставили жорсткі — за один рік ми маємо створити та запустити нову систему.

При цьому без підтримки на найвищому державному рівні ми не змогли б досягти успіху. Із Саакашвілі я жодного разу не спілкувався з цього приводу, в основному із прем'єром Ніко Гілаурі. Раніше він був міністром фінансів, міністром енергетики. Це він поставив на ноги енергетику Грузії.

Як ми згодом зрозуміли, далеко не всі сприйняли ідею електронних тендерів, швидше, навпаки. Ми зіштовхнулися з нерозумінням як із боку донорів, представників міжнародного співтовариства, так і всередині країни з боку закупників...

"Наш підхід ґрунтувався на таких ключових принципах..."

Перший — усі тендери будуть електронними, ніякого паперу.

Другий, дуже важливий принцип — ми відкриваємо всі документи. Наше гасло було: "Усі бачать усе".

Третій — система має бути суперпроста, інтуїтивна, дружня до користувача. У Грузії, як і раніше, є проблеми з проникненням Інтернету, з готовністю людей до електронних процедур, тому система е-закупівель має ґрунтуватися на зрозумілій логіці. Ми взяли логіку закупівельного процесу й усі бізнес-процеси побудували навколо неї.

Також вирішили використати програмне забезпечення, розроблене в Грузії. При здійсненні інших проектів виявили таку тенденцію при використанні готового софту від західних компаній: ці програми були хороші, але їхній інтерфейс був негнучкий. Його налаштування забирало багато часу.

Була ще проблема підтримки функціонування такої програми. У Грузії на той час закони постійно змінювалися, доповнювалися, поліпшувалися. А з ними змінювалися й наші робочі процеси. Бувало так, що купуємо дорогий софт, потім змінюється закон, отже, і бізнес-процес. І щоб змінити софт, потрібно було запрошувати дорогих консультантів.

Ми стали робити софт in house завдяки сильній команді програмістів із Національного агентства публічного реєстру. У результаті в нас є софт, підігнаний під конкретні грузинські потреби. І найголовніше— його можна легко змінювати.

Утім, коли ми захотіли зробити business intelligence для нашої системи, то агентство було змушене купити ліцензію Oracle. За 93 тис. дол. на десять робочих місць, чотири ядра...

"Навіть закупівля мерії Тбілісі за п'ять ларі доступна на нашому веб-порталі"

Наша система побудована на тому, що в нас усе відкрите. Чому ми це зробили? Тому що хочемо викорінити будь-яку корупцію.

У нас у відкритому безплатному доступі на веб-порталі абсолютно вся інформація про тендери: річний план, очікувана ціна закупівлі, оголошення з тендерною документацією. Тендерні пропозиції всіх учасників теж публікуються! Всі рішення тендерної комісії, її протоколи. Якщо було прохання про роз'яснення, то відповідь теж наводиться. Результати оцінки і тендера. Повний текст контракту, всі зміни до нього тощо.

Нещодавно ми запровадили інформаційний обмін із держказначейством. Якщо гроші за тендером ідуть через казначейство (вони можуть проходити й через банки, якщо замовник — держкомпанія), то публікується й інформація щодо проходження грошей.

Це стосується всіх, включаючи державні, комунальні підприємства.

Звичайно, виникло запитання про конфіденційність інформації в пропозиціях і контрактах. І ми сказали так: якщо ми вибираємо між відкритістю, боротьбою з корупцією та конфіденційністю, то наш вибір повністю на користь відкритості.

Представники Світового банку нам казали: не відкривайте тендерних пропозицій, це конфіденційна інформація. Але якщо ти чистий, то що приховуєш? Ти маєш справу з державою, ти витрачатимеш гроші платників податків! Дотепер у нас жодних проблем із конфіденційністю не виникало.

Одна з наших поточних цілей — це електронізація та відкриття закупівель нижче закупівельного порогу (3 тис. дол.). Ми зробили модуль Contract Management Report. Замовники зобов'язані протягом десяти днів після укладання підпорогового контракту вислати нам сумарну інформацію про нього, а сам контракт вивантажити в нашу систему. Якщо вони цього не зроблять, їм загрожує штраф. Поки що ця система перебуває в тестовому режимі. Ми зібрали інформацію за 2011 р., збираємо за минулий. І незабаром викладемо всі контракти на порталі. Нині в нас
300 тис. таких контрактів...

На претензії замовників про надмірну відкритість я відповідаю: "Відкритість — це не ваш головний біль, це ваш захист. Тому що ми з вас знімаємо підозри. Ми вас захищаємо".

Нині я хочу надати всім охочим доступ до розширених інструментів моніторингу закупівель. Якщо сотні людей щодня ходитимуть по нашій базі, аналізуватимуть, моніторитимуть, я лише радітиму!

"Наша ідея — все має бути простіше, ніж на Facebook"

На нашому веб-порталі є три ролі для відвідувачів. Перша — гість. Ви можете бачити майже все, але не маєте права вживати будь-яких дій.

Друга роль — постачальник. Грузинській компанії, щоб зареєструватися, необхідно просто ввести код державної реєстрації. Наша система інтегрована з реєстром компаній. Код активізації з паролем і логіном надходить на вашу електронну адресу. Зарубіжному постачальнику необхідно ввести свої ключові дані.

І третя роль — закупівельна організація. До речі, треба згадати, що коли компанія подає тендерну пропозицію, вона підписує афідевіт — клятвене запевняння про те, що вона не перебуває в картельній змові з іншими компаніями. Цей документ має юридичну силу. Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за картельну змову.

За участь у торгах необхідно заплатити 30 дол., це електронний платіж.

Як працюють торги? Вони відбуваються щопівгодини з 12.00 до 19.00. Аукціон проходить у три раунди по дві хвилини кожний. Хто подав найбільшу ціну, той розпочинає торгівлю, учасник із найменшою ціною — останній. Цим ми стимулюємо учасників подавати невисоку початкову ціну. Під час аукціону можна бачити тільки номери учасників та їхні ціни. Після його закінчення відкриваються назви учасників та їхні тендерні пропозиції.

Система реєструє будь-які дії, тому спори легко вирішуються. Слід наголосити, що реальних назв учасників під час торгів не знають навіть програмісти агентства. Коли система запрацювала, кілька разів мені телефонували та запитували: "А хто учасники?". Я кажу: "Не знаю". — "Як це, ти не знаєш? А як довідатися?". — "Попросіть сервер, нехай вам скаже, або зламайте систему...".

Ми спеціально так зробили. Я чітко знав, що маю захистити і себе, і агентство від подібних намірів. Крім того, ми надзвичайно спростили і процедури, і вимоги до документів. При спрощеному е-тендері як учасникам, так і переможцям узагалі не потрібно надавати довідки з держорганів. За іншими аукціонами довідки подає лише переможець.

"Ми знизили вартість участі в тендері в десять разів і заощадили державі 200 млн дол."

За два роки від моменту впровадження електронних торгів грузинська держава заощадила 200 млн дол. Це різниця між очікуваною вартістю контракту та ціною переможця. Наприклад, у Грузії є інсулінова програма. При паперовій системі ціна контракту доходила до 14 млн ларі. У 2011 р. вона зменшилася майже удвічі! Специфікація була така сама, у тендері брали участь дві іноземні компанії. До цього теж іноземці брали участь...

Ми підрахували, що при паперових держзакупівлях вартість участі для бізнесу становила близько
300 дол. і вище. Мінімум п'ять документів від органів влади, час, витрачений на їхнє одержання. Плюс транспортні витрати, якщо торги відбувалися в іншому місті. Нині ця вартість знизилася вдесятеро.

Перед впровадженням нашої системи ми за підтримки проекту GTZ провели опитування серед компаній міста Горі (населення
100 тис. чол.). І виявили, що в держтендерах брали участь тільки десять компаній із цього міста, причому всього дві подавали заявки на тендери за межами Горі. А нині у нашій системі зареєстровано 400 компаній з Горі. І вони беруть участь у тендерах майже в усіх містах Грузії.

На жаль, у нас немає надійної статистики щодо паперових тендерів, тому довгострокові порівняння неможливі.

При паперовій системі здійснювалося близько 3 тис. тендерів на рік. Нині — більш як 30 тис. на рік. Це сталося через те, що було знижено тендерну планку, поріг. У випадку робіт поріг було знижено у 40 разів, а для послуг і товарів — у 20 разів. І зараз у нас однаковий поріг для товарів, робіт, послуг — 5 тис. ларі, або 3–3,5 тис. дол. в еквіваленті. (Для порівняння: в Україні поріг для товарів і послуг — 100 тис. грн, або 12,5 тис. дол., для товарів і послуг у сфері будівництва — 300 тис. грн, або 37,5 тис. дол., а для робіт — 1 млн грн, або 125 тис. дол.; крім того, для монополістів пороги ще вищі — 5 чи 10 млн грн, тобто
625 тис. або 1,25 млн дол.
А.М.)

Нині у нашій системі зареєстровано більш як 10 тис. постачальників. Але для Грузії це дуже мало. Там має бути зареєстровано вп'ятеро більше. Це одна з наших болючих тем. І це — наш резерв.

На сьогодні середня кількість учасників тендера — трохи більше двох. Це мало. І я точно не знаю, як це було при паперовій системі...

Агентство: повноваження і перспективи розвитку

Агентство конкуренції і держзакупівель Грузії з'явилося 1999 р. зі створенням системи держзакупівель. Відтоді воно підпорядковувалося різним відомствам — міністерству економіки, президенту Грузії, потім знову міністерству. Нині наше агентство є окремою структурою, юридичною особою публічного права. Воно підзвітне прем'єр-міністру, який призначає і звільняє главу відомства.

Агентство виконує кілька функцій. Перша — оскільки наш закон є рамковим, воно розробляє і затверджує всі необхідні нормативні акти у вигляді наказу його голови.

Друга функція — це моніторинг за тим, щоб дії замовників відповідали вимогам закону. Ми маємо право звертатися до суду, якщо виявили порушення. На порушників накладають адміністративні штрафи, середня сума — близько
900 дол. При цьому порушники платять зі своєї кишені, а не з бюджету замовника. За останні два роки ми оштрафували понад
150 офіційних осіб. Таким чином, ми водночас і правостворююча, і правозастосовна структура.

Ще одна важлива функція — це тренінги та освіта. Ми видаємо рекомендації, що інтерпретують закон. Відповідаємо на листи і пояснюємо, як треба застосовувати закон.

2013-й має стати роком навчання замовників. Останні три роки були періодом розвитку і побудови системи. Зараз переходимо до поширення знань. Ми з'ясували, що рівень підготовки недостатній як серед замовників, так і серед учасників. Плануємо підвищити кількість і рівень тренінгів. А під кінець року запровадимо обов'язкову сертифікацію фахівців із держзакупівель. Вони зобов'язані будуть пройти тренінги, скласти іспити.

"Оцінка тендерних пропозицій — це не конкурс краси"

Зазвичай на оцінку тендерних пропозицій впливали такі чинники, як близькість постачальника до замовника, шкільний товариш, друг, сусід сусіда, хабар... Ми хотіли позбутися цього, щоб не було ніяких спокус, щоб не було кумівства, щоб члени комісії підходили до оцінки як до простого й жорсткого процесу вибору найкращої пропозиції. Якщо рішення про оцінку автоматизувати, то тоді рішення самої комісії не таке й важливе. І ми вирішили створити таку систему.

При паперових тендерах стався анекдотичний випадок. Закуповувалися стовпи для лінії електропередачі з райцентру в село. Одним із ключових критеріїв була не менш як 10-річна гарантія на стовпи. Цей критерій "важив" багато. Один учасник торгів поставив найбільшу ціну і гарантію в... 60 років! Інші давали по 10–15 років. За сукупністю всіх критеріїв оцінки він вигравав. Гарантія була такою смішною, що комісія викликала цього учасника. Він виявився індивідуальним підприємцем, причому літнього віку. Його запитали: "Дорогий, ти даєш 60 років гарантії, але якщо з тобою щось станеться, дай боже тобі здоров'я, звичайно, то що буде?". Він: "Мій син відповість!".

Ми відмовилися від "ваг", від "ваги" ціни або інших критеріїв. Одразу ж після завершення торгів наша електронна система автоматично проводить первинне ранжирування за ціною. Наприклад, найдешевшу пропозицію має компанія "А". Тоді замовник дивиться, чи відповідає її пропозиція кожній технічній вимозі. За відповідність ставиться просто плюс або галочка. І якщо компанія запропонувала найменшу ціну і відповідає всім технічним вимогам, то пропозиції інших учасників навіть не розглядаються.

За такого підходу проблеми виникають при підготовці тендерної документації. Якщо ти говориш учасникам, принесіть мені те, не знаю що, то переможець тобі й принесе "не знаю що". Якщо чітко прописуєш вимоги, то й отримаєш те, що хочеш...

За якими процедурами здійснюються закупівлі в Грузії?

До єдиного для всіх порога замовник використовує так званий прямий контракт, тобто купує, у кого хоче. Від 3 до 130 тис. дол. працює спрощений електронний тендер. Зі 130 тис. дол. — електронний тендер. Різниця між першим і другим — у витратах часу і в простоті. При спрощеному е-тендері замовник має надати учасникам мінімум три дні на підготовку. А при звичайному електронному тендері дається 20 днів. Обидві процедури працюють за принципом реверсивного аукціону.

Є ще конкурс. Він проводиться при закупівлі проектів, коли важко точно визначити те, що ви закуповуєте (ІТ-система, дизайн тощо.). Тільки під час конкурсу для оцінки пропозицій запроваджуються вагові критерії (ціні стільки-то балів, досвіду стільки і т.ін.). Конкурс оголошується через сайт агентства, а не через електронну систему держзакупівель.

Є ще консолідований тендер, або рамкові угоди. Ми провели вже вісім таких тендерів.

Крім того, у нас працює процедура, що базується на принципі закупівлі однорідних товарів. Ми прийняли міжнародний CPV класифікатор, що складається з дев'яти цифр. Якщо у предмета закупівлі збігаються перші три цифри класифікатора, то товар вважається однорідним. І тоді поріг в 5 тис. ларі діє не для одноразової закупівлі, а для річних закупівель однорідного товару. Ця норма спрямована проти штучного дроблення предмета закупівлі.

У нашому законі немає вимоги про обов'язкову кількість учасників. Тобто, якщо буде один учасник, тендер усе одно відбудеться. І у нас немає процедури закупівлі в одного учасника.

У Грузії всі тендери міжнародні. Немає будь-яких преференцій для вітчизняних учасників. У багатьох країнах чітко записано, що учасник має бути локалізований у цій країні. У нас цього немає — може брати участь кожен охочий. У нас навіть дві компанії з Танзанії брали участь, поставляли тварин для зоопарку.

"Директор ІТ-департаменту агентства одержує більше, ніж міністр"

Структуру агентства, зарплату та інше встановлює контролюючий орган, тобто уряд. Мою зарплату затверджує кожен міністр, член кабміну. Це досить складна процедура. Я одержую 5 тис. ларі (близько 3,5 тис. дол.) на місяць, це більше, ніж зарплата прем'єр-міністра або міністра. Як голова Агентства конкуренції та держзакупівель, я входжу до двадцятки найбільш високооплачуваних чиновників Грузії. Зрештою, ми ж 200 млн дол. для держави заощадили!

В агентстві держзакупівлями займаються менш як 30 чоловік,
19 чоловік — у відділі моніторингу, двоє — у відділі аналітики. Директор ІТ-департаменту одержує 3800 ларі (більше, ніж міністр). Директор департаменту (усього в нас шість департаментів) — 2800 ларі (рівень заступника міністра). Старший фахівець — 1800 ларі (трохи більше тисячі доларів). Співробітник найнижчого рангу — 900–1200 ларі (800 дол.).

Я весь час думаю, як їм підвищити зарплати...

На чому і скільки заробляє Агентство конкуренції та держзакупівель Грузії?

Закон визначає, що одне із завдань агентства — сприяти розвитку конкуренції на держторгах. Це мій прямий обов'язок. З іншого боку, закон говорить, що агентство може одержувати 30 дол. від компанії, яка хоче брати участь у тендерах. Тобто я зобов'язаний сприяти конкуренції і мені ж це фінансово цікаво, тому що я на цьому заробляю. Тож ми із шкури ліземо, аби зробити комфортним життя учасникам торгів.

Нині ми заробляємо здебільшого на внесках учасників тендерів. Крім того, невелика частина надходить за рахунок відсотків від гарантій тендерної пропозиції, що перебувають на наших транзитних рахунках.

Забезпечення тендерної пропозиції потрібне в Грузії завжди. Воно надається двома шляхами. З допомогою банківської картки його можна перерахувати на транзитний рахунок агентства. Тільки-но тендер закінчується, ці гроші автоматично вирушають назад. Другий варіант — банк видає гарантію на папері разом із PIN-кодом.

Усі грузинські банки і страхові компанії уклали з нами договір із цього приводу. Вони є членами системи Georgian Register of Electronic Guarantees (GREG), яку ми розробили разом з Національним агентством публічного реєстру. Воно цю систему використовує для своїх цілей.

Коли забезпечення тендерної пропозиції перебуває на рахунку, на нього нараховуються відсотки. Щоб учасники не платили за банківські послуги, у нас відкрито транзитні рахунки в кожному підключеному до системи банку.

У 2010 р. агентство одержало з державного бюджету 800 тис. ларі (близько 500 тис. дол.), 2011-го — стільки ж. На 2012 р. нам урізали видатки на 300 тис. ларі. Але потім до нашого агентства приєднали антимонопольне агентство з його бюджетними грошима. І об'єднаний бюджет знову вийшов у розмірі близько 800 тис. ларі. Цих грошей вистачає тільки на зарплату по вересень-жовтень. А потім я плачу з грошей, зароблених самим агентством.

У 2013 р. планую відмовитися від бюджетної підтримки. 2011-го агентство заробило 1,5 млн ларі, 2012-го — більше. Причому виключно за рахунок того, що більше компаній брало участь у тендерах. Що більше учасників, то вищий наш дохід.

Цього року плануємо заробляти і на тренінгах. Зараз ми розміщуємося в старій будівлі ще радянських часів і зводимо нову будівлю (переїдемо до березня). У ній ми вже зробимо тренінговий центр. Нині ж нам фізично не вистачає місця. Мій кабінет — найбільший. У ньому і тренінги проводимо, і засідання ради з урегулювання спорів.

"Не може мер Кутаїсі бути майстром спорту полковником Чингачгуком!"

Тендерна комісія має бути професійною. Навіть якщо оголошується тендер на автопокришки, то немає гарантії, що члени комісії знатимуться на всіх важливих деталях. А якщо йдеться про такі складні проекти, як, наприклад, будівництво дамби? З цього приводу є хороший анекдот. Їде грузин у поїзді з трьома жінками. Лежить на верхній полиці. Одна жінка каже: "Я віддалася б офіцеру, вони такі мужні". Інша: "А я спортсмену, вони такі сильні". Третя: "А я індіанцю, вони такі палкі". Грузин зістрибує з полиці: "Дозвольте представитися — я майстер спорту полковник Чингачгук!".

Я поки що точно не знаю, як правильно розпочати зміни, щоб наші комісії були справді професійними. Звичайно, і у нас сторонніх експертів підключають. Але необхідно забезпечити професіоналізм на системній основі...

"Чарівна кнопка оскарження"

Я вважаю, що можливість оскарження є найголовнішим регулятором усієї нашої системи. Робиться це просто — шляхом натискання кнопки...

Закон говорить, що будь-яка зацікавлена особа може оскаржити рішення тендерної комісії до укладання контракту. Будь-який зареєстрований у нашій системі користувач у змозі це зробити. Є перелік підстав для оскарження. Загалом ідеться про будь-яку дію тендерної комісії, що порушує закон або ваші права. Наприклад, якщо тендерна документація дискримінаційна, то не треба докладно обґрунтовувати свою скаргу, посилатися на статті законів тощо. Достатньо вказати пункт у документації.

Скаргу розглядає рада з урегулювання спорів, що складається з шести членів. Троє представляють агентство, а ще троє — неурядовий сектор. Нині до ради входять представники Transparency Georgia, асоціації імпортерів нафтопродуктів, асоціації бізнесу Грузії.

На засіданнях ради має право бути присутньою будь-яка людина.

Є правила відбору членів ради з урегулювання спорів. Щороку відбувається ротація представників недержавних організацій (НДО). Нових членів вибирають самі громадські організації. В їхніх представників не може бути конфлікту інтересів, і має бути певний досвід у сфері держзакупівель. Зараз можна говорити про приблизно 30 НДО, які дійсно активні у сфері економіки тощо.

У 2010 р., при паперовій системі, було дев'ять скарг, у 2012-му — близько 80. Але й кількість тендерів теж збільшилася вдесятеро.

"Чорний" і "білий" списки постачальників

До списку недобросовісних постачальників компанію заносять на підставі таких критеріїв. Якщо виграла тендер, але не підписала контракту. Якщо провалила виконання контракту. Якщо контракт було розірвано замовником через те, що компанія не виконала тих чи інших умов договору. Є ще недобросовісний вчинок. Наприклад, одна компанія підробила сертифікат.

Компанія в "чорному" списку автоматично блокується системою. Вона не може брати участі у тендерах протягом одного року. На сьогодні у цьому списку близько 200 компаній.

"Білий" список ми почали вести три місяці тому. У ньому більше десяти компаній. Які критерії потрапляння до нього? Компанії треба принести рекомендацію від замовника, що він за неї ручається; у неї має бути певний оборот, строк участі в тендерах, керівники не повинні мати судимості за економічні злочини тощо.

Компанія в "білому" списку одержує низку переваг. Наприклад, у разі великих інфраструктурних проектів компанії потрібна передоплата. Щоб її одержати від замовника, вона має принести банківську гарантію на вартість цієї передоплати. Але якщо йдеться про тендер на 10 млн дол., то ця гарантія обійдеться їй у чималу суму. Звісно, компанія закладе її у вартість своєї тендерної пропозиції.

Вимога гарантії — це наші страхи. Торік наші страхи коштували
16 млн ларі (стільки банки одержали за видачу гарантій). Так, випадки зриву були, вони обійшлися в 1 млн ларі. Тож загалом наші страхи були перебільшені.

Тому якщо компанія перебуває в "білому" списку, вона одержує 50-відсоткову знижку на розмір гарантії при передоплаті.

"У сфері електронізації держзакупівель ми попереду Європейського Союзу..."

Я є одним з перемовників від Грузії з Євросоюзом щодо зони вільної торгівлі. Нещодавно ЄС прийняв "електронні поправки" до ключових Директив з держзакупівель. Вони набувають чинності у 2014 р., а повністю почнуть працювати тільки у 2016-му. Такі строки в ЄС виправдують тим, що в них складна система узгодження.

При цьому до 2014 р. вони нам радять відповідати старим директивам. Але ж ви й самі реформуєтеся! Чому ж вимагаєте від Грузії відповідати старому? У нас уже все електронне! Відповідно до нинішніх директив ЄС замовник сам вибирає, буде він проводити е-аукціон чи паперовий тендер. Нам теж радять — зробіть цей вибір добровільним.

Ми також є спостерігачами при Government Procurement Agreement Світової організації торгівлі (Угоди з держзакупівель). Я прибічник того, щоб ми її підписали, і сподіваюся, що невдовзі розпочнемо переговори. Ми вже відповідаємо їхнім вимогам, адже в наших торгах можуть брати участь усі, включаючи компанії-нерезидентів.

"Ласкаво просимо на державні торги Грузії!"

Запрошую українські компанії брати участь у наших державних тендерах. Як я розповів, участь дуже проста. Нині наш веб-портал доступний грузинською і англійською мовами, російськомовний варіант перебуває в тестовому режимі. Ми також плануємо незабаром здійснювати переклад предмета закупівлі.

У цій сфері ми готові до будь-якого співробітництва як з органами влади, так і з приватними компаніями України. Наприклад, ми можемо інтегрувати наш портал з веб-порталом з держзакупівель України, щоб наші оголошення з'являлися на вашому порталі.

Сьогодні в нашій системі зареєструвалися близько 30 українських компаній. Торік вони виграли п'ять тендерів. Наприклад, поліграфічний комбінат "Зоря" виграв тендери на загальну суму понад 3 млн. ларі.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 26.13
EUR 27.96