Хто зриває мобілізацію в Україні?

Юрій Бутусов 30 січня 2015, 22:30
солдат мобилизация

Читайте також

 

Мобілізація — це чарівна лампа, яка показує всьому суспільству якість і ефективність роботи влади. Адже завдання номер один держави — забезпечити безпеку своїх громадян та вміти зібрати всі наявні сили для їх захисту. Адміністрація президента і Генеральний штаб цього тижня зробили низку скандальних заяв, у яких основною проблемою мобілізації назвали недостатню свідомість громадян та ухиляння від мобілізації. Ми вирішили дослідити питання, хто ж винен і що робити.

На жаль, указ про мобілізацію 2015 р. нічим не відрізняється від указів про мобілізацію 2014-го. Жодних системних змін не відбулося. А якщо розглянути ситуацію, то очевидно, що умови проведення мобілізації 2015-го значно погіршилися, а ефективність заходів держави з мобілізації військовозобов'язаних значно знизилася.

Розглянемо по черзі всі чинники, які впливають на мобілізацію, її стан, і рекомендації з виправлення ситуації.

1. Система управління. Хто відповідає за мобілізацію? Державні обласні й районні адміністрації та військові комісаріати Генерального штабу. На жаль, президент і Верховний Головнокомандувач Петро Порошенко проявив повну неувагу до призначення ключових виконавців процесу мобілізації — влади на місцях. Саме президентська вертикаль — головний виконавець у структурі мобілізації, й основна відповідальність — саме на місцевій владі. А ця вертикаль деградувала. У більшості областей України президент не призначив приблизно 50% керівників районних і обласних адміністрацій. Влада наполовину сама себе паралізувала. Дніпропетровська область входить до лідерів з мобілізації серед усіх регіонів України за всіма показниками. Тут у 2014 р. дуже ефективно спрацювала зв'язка місцевої адміністрації та військкомів. У 2015-му цю систему знищено. У 15 із 22 районів глав адміністрації не призначено. Всі ці призначення зробив ще у квітні-травні в.о. президента Олександр Турчинов. Відтоді Порошенко не призначив жодного керівника в область із найбільшим мобілізаційним ресурсом. І це типова ситуація. Найтяжче становище склалося в Запорізькій області — тут немає не тільки багатьох глав районів, а й ось уже півроку не призначається керівник обласної державної адміністрації. Ставлення до призначення глав президентської вертикалі демонструє повну неувагу президента й Верховного Головнокомандувача до мобілізації та неналежне виконання ним службових обов'язків. 

2. Військові комісари, призначені Генштабом, на жаль, масово заражені корупцією та некомпетентністю. Нині правоохоронні органі почали системно боротися з військкомами-хабарниками, які зривають мобілізацію. Але жодної відповідальності за ці випадки куратор військкомів — заступник начальника Генерального штабу Пушняков — не несе. Міністр оборони Степан Полторак для боротьби з корупцією та підвищення компетентності військкомів наказав призначати на ці посади ветеранів АТО після поранення. За даними начальника мобілізаційного управління Оперативного командування "Північ" Віктора Кевлюка, наданими DT.UA, на цей час у зоні відповідальності ОК (а це півкраїни) призначено всього два ветерана АТО. На заході України, що його дехто обвинуватив у зриві мобілізації, наразі, за даними ОК "Північ", командуванням Сухопутних військ не призначено 17 (СІМНАДЦЯТЬ!) військових комісарів! Що заважає призначити людей на вакансії? Адже цілком очевидно, що без цього якась серйозна робота просто неможлива. Абсолютно немає контролю за роботою військових комісарів, — яку якість призовників вони забезпечили? На жаль, Генштаб приховує об'єктивні дані щодо випадків порушення військової дисципліни. Приховується реальна статистика випадків пияцтва та інших грубих порушень. У кожному разі, необхідні інспекції з оцінки якості роботи військкомів.

3. План мобілізації неефективний без створення системи обліку призовників. На думку Кевлюка, не вирішено основної проблеми — якості обліку військовозобов'язаних резервістів: "Україні треба подивитися на сучасний міжнародний досвід: в Австралії, наприклад, облік військовозобов'язаних перебуває в руках цивільної структури, підпорядкованої уряду. А в Данії облік і мобілізація передані МВС. І це абсолютно логічно, бо визначати, кого й куди з-поміж громадян треба мобілізовувати, повинні не військові, а насамперед цивільні органі. Структура мобілізації має бути такою: Національна система обліку — військові комісаріати — Мобілізаційний центр ЗСУ — навчальні центри ЗСУ — направлення у конкретні частини". Держава має спочатку розробити план призову — визначити, кого й куди треба направити, яку кваліфікацію має той чи інший громадянин, у яких військах служив і який досвід отримав. І тільки на основі цього складається план мобілізації. Інакше ми повторюємо помилки мобілізації-14, коли через поспіх у різні роди військ призивали людей, які ніколи там не служили або не мали відповідного досвіду. Генштаб просто провалив створення системи обліку. Формально в нас є електронна база обліку призовників "Ствол". Але, оскільки Янукович знищив систему військкоматів, вона потребує наповнення та відновлення.

Однак електронного обліку за рік у районних військкоматах так і не створено. Немає комп'ютерів. А там, де комп'ютери хочуть купити волонтери, це забороняється, оскільки вони не сертифіковані й не забезпечують захисту держтаємниці. Від кого ми бережемо таємницю? Від "Майкрософта"?

Оскільки штат військкоматів мізерний, то без електронного обліку організувати якісну роботу просто неможливо. Тому у військкоматах усе на папері, — невже стоси макулатури краще зберігають держтаємницю? Зовсім ні, — у базах даних не враховуються безліч громадян. По всій країні є сотні випадків, коли добровольцям із військово-обліковою спеціальністю відмовляли в призові або надсилали повістку через багато місяців. Один із найбільш потішних, за даними Віктора Кевлюка, випадків: військкомат відмовив у призові діючому бійцеві Французького іноземного легіону, що добровільно повернувся в Україну, — він не пройшов медичної комісії.

4. Генеральний штаб повинен визначити пріоритети комплектування військових частин, які призначаються для бойових дій у першій лінії, на передовій. Щоб найкращі кадри з конкретних спеціальностей ішли для комплектування в найкращі частини, де потрібно забезпечити найвищий рівень бойової готовності. Щоб повністю укомплектувати штаби професіоналами, інспекції перевірки боєздатності, і найголовніше — укомплектувати професіоналами навчальні при кожному військовому з'єднанні та самі військові частини. Генштаб не створив базу людей, яких необхідно призвати, — за спеціальностями і родами військ. За останні 23 роки в армії відслужили понад 1500 офіцерів, які пройшли навчання в західних військових навчальних закладах. Службу в армії тільки в частинах ПДВ, спецназі, розвідувальних частинах ЗСУ, прикордонних військ, СБУ, Нацгвардії пройшли не менше 800 тис. чоловік. Війну в Афганістані пройшли понад 260 тис. людей. Участь у локальних війнах у складі миротворчих місій в Іраку, Афганістані, Югославії, Африці за останні 23 роки взяли не менше 40 тис. людей. В Україні розміщувалося багато найкращих військових училищ СРСР, і ми володіємо цінними кадрами, які не використовуються або використовуються не за призначенням.

5. Матеріальний стимул. Тут величезна відповідальність уряду. Наявність високої зарплатні значно підвищує мотивацію. У березні 2014-го мобілізований плюсував зарплату "контрактника" і в разі переміщення в зону АТО отримував 100-відсоткову надбавку. Зарплату "контрактника" було встановлено у 2012 р., і на той період вона допомагала залучити в армію чимало мотивованих громадян. Відтоді багато що змінилося — інфляція й курс долара, але розмір оплати залишився незмінним, і перед мобілізацією-2015 грошову винагороду не переглянули. Хоча очевидно, що встановленням високої зарплати дуже багато негативних проблем було б знято, а сама мобілізація здобула б кращу рекламу.

Україна потребує створення професійного ядра в армії, і насамперед в ударних бойових з'єднаннях. Для цього мінімальна зарплата солдата має становити, навіть без направлення в зону АТО, 800–1000 дол., сержанта — 1200–1500, офіцера — 2000–2500 дол.. Такий рівень оплати буде конкурентоспроможним, порівняно з приватним сектором, і буде відмінним стимулом для професіоналізації армії. Люди, які хочуть пов'язати з армією своє життя, повинні отримати таку можливість і бути впевненими в завтрашньому дні. І тільки таким людям можна довірити керування надзвичайно складними й дорогими видами бойової техніки, артилерією й танками. Цікаво, що коли Порошенко йшов на президентські вибори, він чудово розумів важливість і пріоритетність високих зарплат для стимулювання призовників і обіцяв 1000 грн на день та мільйонну страховку. Минулого тижня президент знову повернувся до цієї теми й заявив, що по 1000 грн на день отримуватимуть військові, які ведуть активні бойові дії. Однак DT.UA уважно вивчило текст постанови уряду, що встановлює норми оплати праці військовослужбовців. Там немає ані слова про 1000 грн на день. Отож на чому базується заява Головнокомандувача — незрозуміло. Армія має бути найпрестижнішим місцем роботи — і не тільки в держсекторі.

6. Перше завдання, яке поставив президент перед міністром оборони Полтораком, — розробити військову доктрину України. Завдання не виконане. У цьому вина не тільки Полторака, а й, не меншою мірою, начальника Генерального штабу Муженка та самого Верховного Головнокомандувача, який не цікавиться виконанням ключових доручень і рішень. Військова доктрина життєво необхідна — не як великий, об'ємний закон, а хоча б як стислий документ, що визначає характер бойових дій, основні загрози, стратегію і тактики оборони, необхідну структуру побудови Збройних сил, бойову підготовку, систему призову, мобілізації та комплектування, оснащення бойовою технікою. Скоро вже рік як іде війна. Але досі Україна не підготувала концепцію оборони та ведення бойових дій. Без військової доктрини неможливі системне реформування і програмування розвитку Збройних сил.

7. Нинішня структура організації Збройних сил України неефективна й не відповідає викликам і вимогам воєнного часу. В Україні у складі ЗСУ понад 1400 різних військових частини! Але тільки менше 100 з них — бойові. Структура неоптимальна, — необхідне нарощування бойової компоненти і скорочення допоміжних частин. Це промовисто демонструє ситуація з участю в бойових діях. У складі Міністерства оборони понад 300 тис. чоловік. Із них 230 тис. військовослужбовців. З них 104 тис. мобілізованих громадян. Однак усього зі складу Міноборони службу в зоні АТО впродовж усього року пройшло менше 70 тисяч чоловік. ЗСУ чомусь не обкатали в зоні бойових дій 70% наявного складу. Більше половини мобілізованих було використано не для участі в бойових діях, а для доукомплектування допоміжних та тилових підрозділів, а також бойових частин, які чомусь жодного разу не були послані на ротацію в АТО. Керівництво Генерального штабу не використовує війну на Донбасі, щоб дати бойовий досвід і пропустити через реальні бойові дії більшість особового складу.

8. Мотивація. Генеральний штаб взагалі погано розуміє значення мобілізації та смисл комплектування Збройних сил. Минув рік, але у ЗСУ все ще немає жодної цілком укомплектованої бригади, яка б могла в повному складі вести бойові дії. Ми не створюємо професійного ядра армії. Як і раніше, як і в березні минулого року, кожна бригада формує окремі батальонно-тактичні групи, і армія продовжує воювати окремими ротно-тактичними і батальйонно-тактичними групами.

Мобілізація не може дати відповіді, кого й куди призивати, оскільки, крім надмірної кількості небойових частин, немає диференційованого підходу до якості особового складу та селекції. Це наслідок відсутності військової доктрини. Професійні мотивовані воїни змушені воювати в одних підрозділах із непрофесійними й менш мотивованими, і навіть із прямими порушниками військової дисципліни, п'яницями, хуліганами. Ця градація є в кожному військовому підрозділі. Саме тому в деяких танкових ротах ходять в атаку три екіпажі замість десяти.

Україні необхідна триступінчаста система організації Збройних сил, де призовники, за результатами навчання і служби, направляються в частини з різним рівнем бойової готовності. Треба враховувати не тільки військово-облікову спеціальність, а й мотивацію і професіоналізм. У нас немає загородзагонів і комісарів, ми не можемо примусити неграмотного й невмотивованого бути хорошим солдатом або йти у бій. Армія повинна бути організована так, щоб ті, хто служить, пишалися своєю частиною і колективом. 

9. Є проблеми зі статусом іноземних громадян. Це відповідальність президента і Верховної Ради. Президент дав громадянство тільки кільком іноземцям, які воюють за Україну, і це було тільки один раз. Усе, далі робота не йде, а всі представлення, навіть на воїнів, які чудово себе зарекомендували і служать Україні багато місяців, не розглядаються. Україна абсолютно не використовує мобілізаційного резерву іноземців і не віддає данину пошани тим добровольцям, котрі воюють за нас без жодних формальностей. Кілька десятків добровольців загинули, не маючи статусу. Старші офіцери-іноземці, полковники й підполковники з двома західними військовими академіями за плечима воюють за Україну простими ніде не оформленими бійцями. За це соромно! Сподіваюся, Рада нарешті займеться цією проблемою, якщо в президента немає часу. Держдума Росії в січні вже прийняла закон, який дозволяє брати на військову службу іноземців, і він уже набув чинності. Ми реагуємо набагато повільніше.

10. Відсутність адекватної бойової підготовки. Брак бойової підготовки деморалізує під час війни навіть найбільш мотивованих і патріотичних солдатів. Воїн не панікує, коли він може адекватно оцінити, що відбувається, і здатний побудувати алгоритм своїх дій у найпоширеніших бойових ситуаціях. Кожен солдат зобов'язаний знати маневр — тоді бійці не панікують і можуть виявляти ініціативу, демонструють стресостійкість. Бойова підготовка — це повний провал Генерального штабу. У принципі, все керівництво Генштабу, і особливо тих, хто відповідає за підготовку й інспектує, можна звільняти тільки через те, що відбувається у військах. Тому що бойова підготовка ведеться нижче будь-якої критики. Уміння стріляти і розуміння тактики в навчальних центрах не дається, начальство навіть забороняє займатися самопідготовкою. Для навчальних потреб видається замало боєприпасів, бойові ситуації не моделюються. Ненавчені воїни отримують на фронті необмежену кількість боєприпасів, але, не маючи наставників та інструкторів, за найменшої паніки розстрілюють "у білий світ" боєкомплект і не набувають жодних навичок. Посилання ненавчених і незлагоджених військових частин у зону бойових дій тепер уже не можна виправдати жодними вимогами терміновості. На Донбасі ведеться війна, і слабко навченим частинам там просто нічого робити, — вони мішені, а не мисливці. 

А на завершення хочу сказати, що є одна важлива проблема, яка впливає на якість мобілізації значно сильніше, ніж усі 10 вище перелічених технічних проблем. Це проблема довіри до влади і військового керівництва. До розробки проекту мобілізації не було залучено незалежних експертів, не було забезпечено парламентського контролю. Деякі чиновники, особливо у Генштабі, ставляться до своєї зони відповідальності як до феодальної вотчини. І це не тільки моя суб'єктивна думка — це спільна позиція всіх іноземних військових експертів, експертів НАТО, які вже майже рік безуспішно намагаються вибудувати ефективну взаємодію з Генштабом та Міноборони. Народу потрібен професійний підхід до вирішення державних проблем, професійна влада. І, говорячи про зрив мобілізації, кожен політик і кожен генерал мусять говорити про причини насамперед наодинці з собою, перед дзеркалом. І ще особисте: прізвисько "Перший" дуже швидко може змінитися на "Крайній"…

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
47 коментарів
  • Vita Senko 9 февраля, 01:05 Воно-то так, але наша гнила влада на місцях і в генштабі ще довго буде виділяти сірководень в атмосферу. Тому вони й негідники, що чинять не гідно. Однак це не індульгенція для тих, хто ховається від мобілізації. Країну все одно треба захищати. Навіть всупереч отим перешкодам. А можливо, в першу чергу саме всупереч цим перешкодам. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Uter 6 февраля, 15:56 Киев сам себе могилу роет. Причем буквально в каждом вопросе. А вы бы после такого отправили сына, мужа, отца в армию? http://ua-1.livejournal.com/307523.html Ни за что на свете! Позор ни от мобилизации уклоняться, а в армию такую идти!!! Відповісти Цитувати
  • Kuzma Kuzmenko 3 февраля, 12:08 К сожалению, проблема зарыта гораздо глубже. После событий на Майдане на первое место во всем выходит мотивация. Украинцы хотят иметь свое государство, но они не хотят защищать свору воров, продолжающих их грабить. Надежды, возлагаемые на Порошенко, Яценюка, как на честных патриотов Украины, тают с каждым днем. Уже год много красивых слов, а по факту у кормушки все те же, воровства и коррупции меньше не становится, жить все тяжелее. У людей законный вопрос - РАДИ ЧЕГО ГИБНУТЬ? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • freeeship 2 февраля, 21:53 Ух, как зашоренным совком несет от коментов "не профанов" : туда не смотреть, мозгом не пользоваться. Абыдна, да? Журналюга соображает больше Высоких Руководителей. И как же такие нихрена необразованные, как волонтеры гражданские, заменили логистику ВСУ по быстрому и нужному для реальной ситуации обеспечению воюющих подразделений. И как могут тупые обдолбаные захарченки, плотницкие соображать и давить превосходящие силы под командованием таких ПрофессиАналов из ГШ иВСУ, которые научены все делать через анал, и никак подругому. Пока не хватает политической воли и смелости начать реформы и заменить тупоголовых, играющих на руку врагу особей на молодых, патриотичных, инициативных, проявивших себя Личностей, даже без соответствующего образования. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Андрій Афанасенко 2 февраля, 15:01 Бутусов - профан у військових справах. Він не має військової освіти, жодного дня не служив в армії, він навіть звання рядового не має. Як можна звертати увагу на думку такого "експерта", коли він починає повчати і давати поради з питань стратегічних, тактичних, мобілізаційних? Ну як би ви, люди, сприймали поради Бутусова хірургам по проведеннню операції на серці чи мозку? Чи, наприклад, геологам - з глибинного дослідження нафтових свердловин? А оперативне військове мистецтво - це ж теж надскладна професія, яку далеко не всі можуть за багато років навчання опанувати. А тут дилетант береться повчати воювати генералів, жодного дня в армії не відслуживши. І не тільки повчає, а ще і береться судити: кому бути, а кому ні головнокомандуючим армії. Ну абсурд же, люди!
    Андрій Крук 2 февраля, 19:14
    Абсурд - це коли дядьки надівши штани з лампасами вирішують, що у них ніхто не має права нічого запитувати бо вони бач професіонали в "надскладній" професії. Правда у тому що щоб оцінити результати роботи генералів глибоким експертом бути не треба. А щоб оцінити рівень заходів по мобілізації взагалі не треба військової освіти - це адміністративні питання. І правда в тому що нинішнє керівництво в особі Головнокомандувача думає що зуміє сторгуватися з РФ своїми традиційними совковими підходами, і не усвідомлює, як не усвідомлювали чемберлени перед другою світовою що торг тут можливий лише якщо за тобою сотні тисяч навчених солдат.
    Sergey Zhdanov 3 февраля, 20:30
    мобилизация - это не оперативное военное искусство, а один из комплексов мероприятий (как лолжно, заранее расписаные) по приведению ВС в высшие степени БГ, и тут как в бухгалтерии главное учет, контроль и организация выполнения соотв. мероприятий , так что не надо тут про Бутусова, смотрим сначаоа на себя, развалили систему (2013 ликвидировали р-ные военкоматы), хоть и она не отвечала высоким требованиям, но все же была. Просто сейчас есть шанс построить, что-то новое и более работоспособное, но боюсь опять будет на авось.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • eqmlista 1 февраля, 18:21
    Max_F Сегодня, 11:24 Нда... Вот поэтому 200-тысячная украинская армия отступает перед 30 тысячами боевиков. С другой стороны, 50 лет армия была нахлебницей и рассадником дедовщины, с пропитыми офицерами. А структура ведь осталась та же. Чего от нее ждать? А чтобы ее изменить, нужно увольнять пол-армии и половину офицеров, а оставшееся реформировать. Порошенко наверняка это понимает, но пытается регулировать путем смены министра обороны... А менять надо все
    Судя по всему Порошенко ничего не понимает и ничего не пытается делать. И вообще создаётся впечатление, что его тяготят обязанности Верховного ГК. Он занимается работой Яценюка по реформе, в итоге - ничего. Ему нравится ручкаться с иностранными руководителями - тут он на коне. А своими обязанностями кто будет заниматься? У него работы выше крыши, а нам предлагается вместо неё гибридный мир.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • ВиталийМ 1 февраля, 18:04 Столько много букофф, а по существу, то патриотизм схлынул. Народ стал понимать, что нужно эту войну кончать. В ней не укр не росс победителями не будут. Победителями будут другие. А у нас разруха и гора трупов Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Сергей Супонин 1 февраля, 18:02 А вот зачем Бутусов лапти шьет Генштабу и всей военно-подготовительной систем? Причем всех своих писаниях Бутусов отнюдь не демонстрирует должной для таких писаний подготовки. мелиоратор он однако. Відповісти Цитувати
  • Владимир Петров 1 февраля, 16:59 Некоторые тут критикуют Бутусова - не военный, нигде не служил и вообще. Дебильный подход. Человеку мозги для того и даны, чтобы ими пользоваться и ПЫТАТЬСЯ разобраться в ситуации. Напомню, что наш ВГК (и президент по совместительству) тоже в армии не служил. А Муженко всю жизнь в армии. Ну и?... Если по статье. Пардоньте, если я буду о чем-то ином по тексту - я читаю ЗН т.с. в твердой копии. Не люблю большие тексты на компе - не те ощущения. Бутусов справедливо отразил одну примечательную вещь. Задачи по мобилизации вроде как ставит министр обороны, он же и озвучивает её ход, меры etc. Но Главное оргмобуправление (ГОМУ) входит в ГШ и, значит, подчинено НГШ - Главнокомандующему ВСУ. Из чего вопрос - так кто же отвечает за мобилизацию: аппарат МО или ГШ? А ведь мобилизация это не только и не столько приписной состав. Да и приписной состав это не только личный состав. Мобилизация это охренительный комплекс ОРГАНИЗАЦИОННО-МОБИЛИЗАЦИОННЫХ мероприятий ГОСУДАРСТВА, в т.ч. по мобилизации экономики (кто в теме, знает что такое расчетный год). Что вообще в Украине осталась от этого, если мы только и слышим о мобилизации приписного состава? Потом, в наследство от совка осталась мобсистема, в которой мобилизация приписного состава на МО и его структурах. Но тогда НГШ был подчиненным МО - что явно сегодня не так с нынешней ситуацией какой-то двойной подчиненности. Но уже тогда МВД и КГБ добилось создания т.н. спецучета МВД (КГБ), на который ставился т.н. аттестованный личный состав МВД и личный состав КГБ со снятием с воинского учета структур ГОМУ - военкоматов. А что сегодня? Я думаю, большой вопрос как призываются приписного возраста уволившиеся со службы сотрудники МВД, СБУ, УГО, МЧС? Ведь у них как правило нет армейских военно-учетных специальностей. А если есть, то по их срочной службе в ВСУ или еще СА. А если это выпускники многочисленных ВУЗов МВД, Академии СБУ и МЧС? Какие у них ВУСы, если их готовили совсем для иного? А тем более практические навыки? А военные кафедры цивильных ВУЗов? Это же стало отмазкой от службы в ВСУ. Например, студенты одного киевского финансово-экономического ВУЗа по КОНТРАКТУ проходят военную кафедру при другом ВУЗе, имеющем соответствующую лицензию и т.н. военную кафедру. И штампуют из студентов-финансистов и экономистов офицеров запаса со СВЯЗНЫМ ВУСом. О том, какие они связисты не буду - впаду в истерику. Вот и получается, что мобресурсы ВСУ по личному составу по численности охренительные, а реально - пшик. И так можно до бесконечности… И в чем Бутусов совершенно прав, пока государство не поймет, что мобилизацию проводит оно, а не МО – нихера не будет. Как и то, что воюют не ВСУ и НГУ вместе с добровольцами, а ГОСУДАРСТВО. А потому как дистанцировался в последнее время (по крайней мере по ТВ-картинке) Яценюк вообще смутно понимается, кто в государстве ВЕДЕТ войну и кто ЛИЧНО отвечает за неё.
    talymon 1 февраля, 19:33
    І тоді виникає головне питання: а чи існує у такому випадку ця держава саме як держава, а не як територія, на якій олігархи лише загрібають бабло, експлуатуючи посполитих, перетворивши їх на кріпаків?
    lesya 2 февраля, 00:19
    Хочется, чтобы была, видно, что все надо переделывать, т.к. 23 года не было. Олигархостан, еще и агрессивный. И партии такие и Рада. А кто, собственно, делать будет, и как можно что-то сложить и сделать правильно? Людям не давали делать как надо, денег не давали, любое дело - это целые группы взаимодействия, активные, делающие профессионально. Военные знали свое дело, но давали ли им средства и возможности делать или имущество сплавляли? Что Вы хотите, если постоянно тасовали?
    Anatoliy Trokhimchuk 2 февраля, 14:11
    Весь Ваш объемный текст не о том, про что писал Бутусов, Весь материал посвящен обхаиванию нынешнего НГШ и Президента и посему еще более вредный и дебильный чем статья распиаренного полужурналиста, потому как ему хоть деньги за это платят. Что он может знать про реформирование мобполитики в стране и МО? Да ничего. Один пункт противоречит другому - например отсутствие подготовки и отсутствие ротации, это что на ротацию надо было отправлять неподготовленных? А про сертификацию компов это вообще бред, есть элементарные правила соблюдения гостайны которых придерживаются не только в нашей стране. Недостатки они конечно есть. Но для полного журналистско-экспертного провидческого счастья им не хватает только окружения в Дебальцево. А его нет. И никто из этих критиканов не готов сказать, что ГШ не сидел без дела, наоборот и дальше льют грязь!!
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Anatoliy Trokhimchuk 1 февраля, 11:31 Бутусов это - главред, хотя и не журналист, член коллегии МВД - но не мент, военный эксперт никогда и нигде не служивший. История с доктором ПИ украинцев мало чему научила, теперь имеем ее продолжение в виде Бутусова. В статье набор ничем не подкрепленных красивых фраз на которые ведется интернет-сообщество, хотя на все его ПОЧЕМУ есть вполне простые ответы которые каждый может дать. Відповісти Цитувати
Реклама
Останні новини
Киев 29 °C
Курс валют
USD 25.13
EUR 28.07