Іде бичок, хитається....

Закону про розвиток Криму й особливості здійснення інвестиційної діяльності на його території, обіцяний автономії президентом В.Януковичем іще в 2010-му, за класикою жанру довелося чекати три роки. Закон подали у Верховну Раду України в 2011 р., іще за життя його ініціатора й головного лобіста - прем'єра Василя Джарти. Але після першого читання він завис у бермудському трикутнику КМ-АП-ВР, і тільки в жовтні нинішнього року його ухвалили. При цьому з закону чомусь "випала" концептуальна складова, що базувалася на раніше затвердженій Стратегії розвитку АРК до 2020 р., тому слова "про основи розвитку" просто викинули з назви, а з тексту закону - все те, заради чого проект і писався. Тобто з параметрами того самого особливого інвестрежиму - податкові й митні пільги для інвесторів, які ризикнули вкладати в пріоритетні галузі економіки Криму, теж не церемонилися. З усього переліку пріоритетів, виписаних згідно зі Стратегією розвитку АРК, у законі зберегли лише рекреаційно-туристичну сферу (залишивши за бортом те, що могло б створювати їй потрібну інфраструктуру й умови розвитку - реформування санаторно-курортного комплексу, аграрний сектор, транспорт, охорону навколишнього середовища) і впровадження енергоощадних та екологічно прийнятних технологій виробництва.

Від кримських мрій надати інвесторам п'ятирічні канікули з ПДВ і податку на прибуток, якщо його в цей же строк буде реінвестовано у проект, і звільнення від ввізного ПДВ та мита при ввезенні технологічного обладнання й сировини, необхідної для реалізації інвестпроектів у Криму, залишилася тільки надія - на внесення змін до Податкового і Митного кодексів, що бачиться у віддаленій перспективі. А пільги, передбачені сьогодні кодексами для інвесторів, визначених для Криму пріоритетів практично не зачіпають.

Парламент і уряд Криму не отримали повноважень на місці, за спрощеною процедурою ухвалювати рішення щодо ключових для комфортного інвестклімату питань: визначення пріоритетів і затвердження інвестпроектів, надання пільг на сплату місцевих податків, а також кредитів з республіканського бюджету, ліцензування окремих видів діяльності, а також створення цільового фонду в бюджеті розвитку з можливістю проведення внутрішніх позик і залучення коштів міжнародних фондів. Таким чином, Радмін Криму відбиратиме й реєструватиме інвестпроекти, а Кабмін - ухвалюватиме рішення щодо надання держпідтримки, але договір про умови реалізації проекту інвестор підписуватиме з урядом АРК. Тож з "єдиним вікном" не вийшло, пороги інвесторам доведеться оббивати і в Сімферополі, і в Києві - і не по одному колу.

Голова бюджетної комісії Верховної Ради АРК Віталій Нахлупін, один з авторів законопроекту, каже, що переговори щодо законодавчого забезпечення особливостей інвестиційної діяльності в Криму тривають.

"Більшість запитань, які сьогодні ставлять, - це все-таки параметри пільг для інвесторів, які прийдуть на територію АР Крим. Але вони можуть бути виписані тільки в Податковому й Митному кодексах. Ми ухвалили закон, однак роботи й переговорів із законодавцями щодо кількісних параметрів пільг ніхто не скасовував, і вони тривають. Криму потрібен закон прямої дії, в якому буде передбачено всі умови й параметри інвестиційної діяльності", - каже Віталій Нахлупін, та тільки повідомити щось стосовно термінів цих переговорів зі зрозумілих причин не може.

Пільга, пов'язана з наданням інвесторові земельної ділянки без проведення аукціону (у власність - за фактом успішної реалізації проекту), в ухваленому законі залишилася. Але, чесно кажучи, земельні торги в Криму, що ввійшли в норму за Василя Джарти, - давно вже рідкість. Наразі - знову старі схеми викупу й надання наділів в оренду або власність за домовленістю із владою. Тож закон тут нічого нового не додав. І якщо в Києві дадуть добро на "держпідтримку" проекту, то земля в Криму піде пакетом.

Залізна партійна дисципліна й почуття самозбереження, звичайно ж, змушують кримську владу не нарікати на кастрований закон, а співати хвальні пісні. Офіційна пропаганда оголосила його історичним, дії президента - мудрими, а майбутнє Криму - процвітаючим. Але найцікавіше, що в середині 2012 р., у період, коли "кримський проект" лежав у глибокій заморозці, Кабінет міністрів ініціював ухвалення підозріло схожого закону - "Про стимулювання інвестиційної діяльності в пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць", що передбачає державну підтримку (ті самі податкові й митні пільги) інвестпроектам, які націлені на створення нових або реконструкцію та модернізацію діючих підприємств зі створенням робочих місць. У серпні цього року в перелік тих самих пріоритет-
них галузей економіки Кабмін включив об'єкти курортно-рекреаційної сфери. І ось суперновина: "Сбербанк России", що інвестує в реконструкцію санаторію "Мрія" у Великій Ялті, першим в Україні скористається пільгами закону про інвестиційну діяльність. Тільки нічого не переплутайте! Ідеться не про "кримський" закон, а про той, який з нього начебто написано - про стимулювання інвестиційної діяльності.

І прем'єр Анатолій Могильов, лавіруючи між крапельками, підтягує "свій" закон до радісної події: "Закони, ухвалені в Україні, і наш закон про особливості ведення інвестиційної діяльності дають бізнесу преференції... Ці закони дозволяють Криму бути пріоритетною територією для реалізації таких проектів".

Ви що-небудь розумієте? Ось приходить інвестор і запитує про умови й гарантії, за яких він зможе вигідно вкладати свої гроші в курортну сферу нашого Криму. А ми йому на стіл - відразу чотири закони: про особливості інвестиційної діяльності, про стимулювання її ж, Податковий і Митний кодекси. Потім, причепом, - Закон "Про туризм", Земельний кодекс і на закуску - переліки пріоритетів, пролобійовані різними галузевими групами. Ну, щоб час швидше минув у перельотах між Києвом і Сімферополем.

Звичайно, шукати в нашій країні логіку, особливо у світлі останніх зовнішньополітичних шоп-турів Віктора Януковича, який працює в нас президентом, - річ безперспективна. Адже закони в Україні - що зірки. Якщо їх ухвалюють - отже, комусь із НИХ це було потрібно. І в нашому випадку, як у класичному детективі, треба шукати того, кому вбивство здорової ідеї було вигідним. З усього випливає, що прозорого капіталу, який не обіцяє відкоту й частки, який здуру може до нас поткнутися, поласившись на розповіді про особливий інвестрежим і його стимулятори, в Україні влада не чекає. Навіщо створювати конкуренцію представникам нашого одержавленого капіталізму? Вони й самі інвестують у свій бізнес. Із держбюджету. Зокрема звільняючись від сплати податків із допомогою якоїсь чергової узаконеної схеми.

Повертаючись до "кримського" закону про особливості інвестиційної діяльності, зазначимо: за великим рахунком, привід для щирої радості у зв'язку з його ухваленням є тільки в міністра курортів і туризму автономії Олександра Лієва. Ставки його відомства злетіли до фантастичних висот. Як і обсяг роботи. Пунктом 4 Перехідних положень закону про інвестиційну діяльність у Криму вносяться до Закону "Про туризм" зміни, згідно з якими Мінкурортів Криму наділено правом установлювати категорії об'єктам інфраструктури, розташованим в АРК. До таких віднесено готелі, інші об'єкти розміщення, заклади харчування й курортні заклади. Причому, сказано далі, надавати послуги з розміщення без наявності свідоцтва про встановлення відповідної категорії заборонено. За великим рахунком, з набранням "кримським" законом чинності всі готелі, санаторно-курортні й оздоровчі заклади вкупі з курортним громадським харчуванням опинилися поза законом. Бо всілякі порядки й категоризацію ще слід розробити, затвердити в Кабміні (заступник міністра там уже прикомандирований), а потім провести. Олександр Лієв налаштований оптимістично, каже, що з цією роботою Мінкурортів упорається протягом наступного року. Оптимізму Лієва можна позаздрити: за його ж даними, в тіні перебуває 80% (!) об'єктів розміщення.

"Легальних об'єктів у нас близько 800. Із них оздоровниць - близько 300, зокрема 105 санаторіїв. А 4500 об'єктів - незрозуміло які. Але закон чітко встановлює заборону на надання послуг розміщення без наявності категорії об'єкта, тому це можливість вивести з тіні 80% курортного бізнесу - міні-готелів, пансіонатів, домоволодінь та об'єктів курортної інфраструктури, які ми бачимо на набережних", - каже Олександр Лієв.

За словами міністра, починаючи з п'ятниці в курортних містах і селищах Криму фахівці Мінкурортів проводитимуть громадські слухання з участю представників бізнесу й місцевої влади. Олександр Лієв визнає, що бізнес розділився в думці про блага категоризації курортних об'єктів. З одного боку, підприємці погоджуються, що це початок процесу детінізації сфери, з іншого - є побоювання, що в чиновників з'явився ще один "доїльний апарат". Тому в комісії з категоризації буде введено представників асоціацій підприємців, каже О.Лієв, сподіваючись, що згодом цю роботу можна буде повністю передати громадським об'єднанням галузі. Наразі ж увесь процес, від заявки до рішення, максимально висвітлюватиметься на сайті міністерства та його акаунтах у соцмережах.

Тепер про "пічку", від якої вже зовсім скоро танцюватимуть кримські регіонали, говорячи про ефективність регіональної політики кандидата в президенти В.Януковича, який підписав закон про особливості інвестиційної діяльності в АРК. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку Криму з 1994 р. становив 1,54 млрд дол. За словами віце-прем'єра Рустама Теміргалієва, з 2010 р. було інвестовано 500 млн дол., але 33% з них - це Кіпр. Тому, чесно сказав чиновник, не треба плекати ілюзій, все це реінвестиції з України й Росії.

Як повідомила DT.UA міністр економіки Криму Світлана Верба, станом на початок жовтня ц.р. у Криму реалізується 96 інвестиційних проектів, загальна вартість кожного з яких перевищує 200 тис. дол. Найбільшими й найуспішнішими цього року міністерство називає 10 проектів у виноробстві, будівництві й вітроенергетиці.

Простеживши структури власності, можемо сказати, що найбільші інвестиції цього року в Крим зробили російські олігархи. Зокрема, до проектів структур засновника НРБ Олександра Лебедєва належать будівництво винзаводу в Бахчисарайському районі в с. Віліне (ТОВ "Інвест плюс") та індивідуальних вілл в Алушті (вілла "Фуджія", ТОВ "Мигдальний гай").

До активів співзасновників "Лукойлу" Вагіта Алекперова й Леоніда Федуна в Криму цього року додасться друга черга готельного комплексу "Кримська Рив'єра" (Алушта, ТОВ "Кронос").

Ще один великий проект російських бізнесменів - реконструкція готелю "Ялта-Інтурист", новим власником якої став Союз "Марінс Груп", а бенефіціаром є Олександр Куликов (президент фонду союзу, генерал армії) і радник міністра внутрішніх справ РФ Анатолій Куликов.

Шостий рядок у переліку великих інвестпроектів 2013 р. займає будівництво цементного заводу дочкою донецького "Альткому" - ТОВ "Альтцем" на базі Червонопартизанського родовища вапняків у Ленінському районі.

Про проекти альтернативної енергетики, до яких кримський уряд був такий прихильний, - "сонце Клюєвих" і "вітер Близнюка" - у переліку топ-проектів Мінекономіки не згадується. Є тільки три ВЕС - кримські дочки французької "Філаса інтернасіональ" - Першотравнева, Холмогорська й Тургенєвська.

Ось, у принципі, що Крим мав до одержання вистражданого закону про спецрежим інвестиційної діяльності, який розгубив по дорозі на підпис президента, по суті, головне. До цивілізованого ринку ще йти і йти, а дощечка кінчається...