Кнесет: крок уперед і два назад

Володимир Кравченко 18 листопада, 23:01
Украина Израиль
Василь Артюшенко, DT.UA

Читайте також

Тель-Авів відомий своєю рішучістю й непоступливістю. І це в Києві добре відчувають, коли, наприклад, порушують питання про визнання Голодомору геноцидом українського народу. 

Останнє десятиліття ізраїльтяни неодноразово повторювали: "Ізраїль не може визнати Голодомор актом етнічного геноциду", "Голодомор мав не національний, а класовий характер", він "був спрямований не тільки проти українців". Тому повідомлення почесного консула Ізраїлю в Західному регіоні України Олега Вишнякова про те, що президія ізраїльського парламенту затвердила розгляд резолюції про визнання Голодомору актом геноциду українського народу, викликало і подив, і сумнів. 

Сумнівалися не дарма. Насправді все виявилося не так, як могло здатися після прочитання гучної новини: зміна позиції Тель-Авіва поки що не передбачається.

Віце-спікер Кнесету, депутат від партії "Лікуд" Нава Бокер справді запропонувала цю резолюцію на розгляд парламенту, після чого той вніс питання до порядку денного. Його мали розглянути минулої середи. Однак Н.Бокер відкликала резолюцію на доопрацювання. За словами посла України в Ізраїлі Геннадія Надоленка, який прокоментував ситуацію для DT.UA, "це велика перемога, що питання про визнання Голодомору геноцидом внесли на розгляд ізраїльського парламенту. Однак важко припустити, коли це питання тепер знову з'явиться на порядку денному сесії Кнесету". 

Настрій українського дипломата зрозуміти можна. Після кількох років перерви, пов'язаної з політикою Віктора Януковича, українська дипломатія знову почала системно працювати у світі над визнанням Голодомору геноцидом українського народу. Але, може, воно й на краще, що, з ініціативи самого ізраїльського парламентарія, питання про Голодомор перенесене на невизначений час. Адже Київ, таким чином, уник забарвленої емоціями нової проблеми в україно-ізраїльських відносинах. Є всі підстави вважати, що голосування у Кнесеті стосовно визнання Голодомору геноцидом було б негативним. До того ж неважко уявити, як потирали б долоні Дмитро Кисельов та його російські колеги-пропагандисти, з цинічним смішком смакуючи на російському телебаченні новину про провал голосування щодо Голодомору. 

Річ у тому, що ініційоване членом Кнесету питання проходить кілька етапів, перш ніж за нього голосуватимуть у залі ізраїльського парламенту. Відповідно до процедур Кнесету, спочатку депутати мають вирішити, чи вони й надалі займатимуться питанням, яке ініціює парламентарій. Якщо ініціатива отримує схвалення, вона передається на розгляд одного з комітетів. Якщо й він дає добро, тоді питання знову повертається у пленарний зал, аби депутати остаточно прийняли стосовно нього рішення. 

Однак малоймовірно, що більшість депутатів схвалили б резолюцію щодо Голодомору. Причина такого ставлення ізраїльтян до української трагедії криється не тільки у прагненні Тель-Авіва зайвий раз не погіршувати відносин із Москвою.

"Ізраїльтяни — єдиний народ, котрий як ніхто розуміє трагедію українців, той навмисний геноцид, що був ініційований сталінським режимом", — написав на своїй сторінці у Facebook почесний консул Ізраїлю. Але правда також полягає і в тому, що ізраїльтяни дуже ревниво ставляться до порівняння Голодомору з Голокостом. При цьому багато ізраїльтян дивляться на минуле України очима авторів або радянських підручників історії, або — російських. 

У Києві добре пам'ятають недавні скандальні висловлювання президента Ізраїлю Реувена Рівліна на адресу бійців ОУН, вимовлені ним із трибуни Верховної Ради, де він виступав з нагоди 75-х роковин трагедії в Бабиному Яру. Тоді голова ізраїльської держави заявив, що під час Другої світової війни на території України було вбито близько 1,5 млн євреїв, і , мовляв, часто цьому сприяли українці: "Серед них особливо вирізнялися бійці ОУН, які знущалися з євреїв, убивали їх і в багатьох випадках видавали німцям".

На жаль, цю точку зору поділяють багато ізраїльтян. Інакше Інститут катастрофи давно б уже визнав митрополита Андрея Шептицького праведником народів світу. Зважаючи на такі настрої, що домінують серед ізраїльтян, важливо не квапитися і, лише вимірявши "температуру" й створивши в Тель-Авіві сприятливе тло, виносити питання про Голодомор на розгляд парламентаріїв. Тільки в такому разі можна сподіватися на позитивне голосування ізраїльських депутатів. А ось попередньої роботи з депутатами Кнесету, за інформацією DT.UA, саме проведено й не було: резолюцію про Голодомор вносила депутат без підготовки. 

Утім, навіть рішення парламентаріїв відправити питання на розгляд у комітети не означає його швидкої появи в залі для нового голосування. Наприклад, проект резолюції про визнання геноциду вірменів в Османській імперії вже кілька років перебуває в комітеті з питань освіти, культури і спорту Кнесету. Основна причина — така сама, як і у випадку з Голодомором: в ізраїльському суспільстві багато хто боїться, що визнання геноциду вірменів може затьмарити трагедію Холокосту. І, звісно ж, свою роль відіграють побоювання всерйоз і надовго зіпсувати відносини з Туреччиною.

Після скандального виступу Реувена Рівліна в Києві стали уважніше працювати з ізраїльтянами. Наприклад, було досягнуто домовленості з Тель-Авівом — розпочати діалог стосовно болючих для двох народів сторінок історії. А для того, щоб ізраїльтяни відчули, наскільки емоційно важлива для українців тема Голодомору, тепер кожна офіційна делегація з Ізраїлю відвідує "Меморіал жертв Голодомору в Україні". До речі, Р.Рівлін був першим ізраїльським президентом, який побував біля "Свічки пам'яті". Її відвідування значиться й у графіку спікера Кнесету Юлія Едельштейна, що, як очікується, відвідає Україну 23—24 листопада.

Робота української дипломатії з цієї тематики нині активізувалася, оскільки наближаються 85-ті роковини Голодомору 1932—1933 рр. Але в Києві мають бути готовими до того, що знадобиться ще не один рік, аби змінити думку ізраїльтян і ставлення офіційного Тель-Авіва до Голодомору.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
10 коментарів
  • Ilya Tashker 24 ноября, 00:10 2. В том же, пока доступном, отклике я писал об отличиях Холокоста (полного уничтожения) от других массовых убийств; об отрицателях Холокоста на форумах; о замалчивании профашистских и антисемитских работ прославляемых (но как жертв Бабьего Яра – не доказанных) Олены Телиги с "побратимами" по деятельности в ОУН и издании газет. Об умалчиваемых особенностях патриотизма единомышленников Телиги я писал и в комментах (с.с. 10, 15, 16, 23) к статье Ю.Шаповала "Вторая мировая война: преподавание, исследования, манипуляции" (ЗН, 26.04.2013). Приведенные сведения подтврждают правоту якобы "скандальных" высказываний президента Израиля с трибуны Верховной Рады. Скандальными видятся полуправдивые историки, на которых ссылаются обвинители Реувена Ривлина, и те, кто обеспечил господство в обществе лживых взглядов на историю. Случай О.Телиги – частный, но показательный. Гуглите отклик "Вулиці Олени Теліги і Дмитра Донцова – тавро українського фашизму та антисемітизму на мапах міст України". Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Ilya Tashker 24 ноября, 00:06 «ВСЮДИ НІВЕЧИТЬСЯ ПРАВДА, Всюди панує брехня» И.Франко, 1880 \«Всюду преследуют правду, Всюду неправда одна» Перевод Е.Нежинцева\ 1. Украина подтверждает эти слова начиная с Референдума 1.12.1991, юбилей которого нынче замалчивают. А тогда «Акт провозглашения независимости Украины как демократического государства, в котором будут гарантированы равные права всем гражданам, независимо от их национальности, веры и социального положения» поддержало большинство граждан страны и всех регионов, включая Крымскую АССР и Севастополь, и также всех национальных групп (среди евреев на 2 % больше, а среди русских - на 2% меньше по сравнению с этническими украинцами). Замену «обещаний и надежд всего народа времён Референдума на лозунги Помаранчевой революции, подобно тому, как в прошлом веке Октябрьская революция практически вытеснила из памяти советских людей Февральскую революцию» я отмечал в конце отклика на статью Ю.Шаповала "Бабий Яр: жизнь и смерть рядом" (ЗН, 23.09.2011). Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Wadym Rozoy 21 ноября, 21:35 На превеликий жаль в Ізраїлі діє потужне прокремлівське лоббі та значна частина електорату під впливом Кремлін ТБ, ось влада ісцить цього більше ніж російських ракет Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Юрий Плюшкин 20 ноября, 20:44 В своих комментариях Вы успели обвинить всех и армян , поляков , украинцев и даже турков.Во всем выноваты ВСЕ.А вам надо только то , что вам надо, от нас.все остальное потом.Вам надо собственную историю почитать , а не вступать в великую полемику. Я ожидал такой реакции.И даже ее немного спровоцировал.Хотел посмотреть толерантны вы сейчас или нет.Но я ошибся.Видно это только будет возможно в будущем.Хотя сомневаюсь. Сейчас мировое время и события очень резко меняется и пока не понятно как оно время истории пойдет .И кто от кого, что нужно будет все поставит время. Я не пророк, но время надо ценить и ценить другие народы.Мир тесен...... Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Юрий Плюшкин 20 ноября, 17:08 А наше отношение к ВАм тоже имеет такое же значение.Не может быть , что один всегда прав , а второй всегда унижен.А найти компромисс довольно сложно и возможно ли.? Но прийдеться искать как бы Вам не хотелось такой исторический путь и НАШ и ВАШ( читайте историю).А обижать нас тоже не надо мы тоже себя ценим....
    Gregori Pievski 20 ноября, 18:28
    Думаю Вы ошибаетесь. Выражаю мнение израильтянина. Нам надо от Вас в принципе одна вещь , а имено поддержка нас в различных международных форумах. И это как раз то что вы не делаете ссылаясь каждтый раз на какие то обстоятельства. Вам от нас нужно намного больше вкл. и переписать историю. Вы конечно будете возражать, но дела имено обстоят так. И мы в этих обстоятельствах не видим причину почему мы должны "переворачивать страницу". Автор , к примеру, пишет , что мы отказываемся признать резню армян в 1914 геноцидом давая самое упрощеное тому обьяснение - нашей ревностью, повторяя по сути выдумку армян. Но дело обстоит совсем иначе. Так же как "голодомор" и резня армян или этническая чистка с исторической точки зрения отнюдь не однозначная. Я не отрицаю их жестокость, но ставлю под вопрос кто делал при каких обстоятельствах и кому. Что бы пояснить. Например поляки постояно говорят о 5млн. погибших поляков. Деталь что из них 3.5млн евреев в уничтожении которых поляки как и вы принимали уч
    Gregori Pievski 20 ноября, 18:29
    поляки как и вы принимали участие , но не признают как и вы. Сейчас вы хотите от нас признание масового убийства украинцев хотя среди умерших от голода была масса евреев и, как известно после этого, отказались на части этой территории создать еврейскую республику и территорию передали Украине. Вы как и армяне пытаетесь интриговать против нас и недав и несделав ничего взамен получить от нас признание , которое дорогого стоит, которое по сути покроет ваши преступления. Более того, вы как бы вскольз говорите , что Вы нам простили!!!!! Вопервых мне неизвестно, что мы вам в чем то виноваты и многие ваши обвинения не более чем надуманые, а во вторых , даже если и допустить это, то я, мы не считаем что имено так украинцы себя ведут. Скорей наоборот. Вопрос не в русских или турках, как , еще раз примитивно пытаються представить, а имено в вас. И абсолютно правильно, что не признают. И еще раз, нам от Вас ничего не нужно. У нас очень четкое представление о вас и не по советско-русским учебника
    Gregori Pievski 20 ноября, 18:29
    Наш президент, кстати, в глаза их не видел. Принцип же нашего отношения к вам прост. Не мы создавали этот мир и он таков как есть и надо жить с тем что есть. Мы можем делать более чем, но для тех с кем другие исторические отношения, скажем голандцы и не только они, но уж точно не вы и не армяне.
    spragly 22 ноября, 07:36
    В англомовній Вікіпедії написано що Лев Троцький розмовляв виключно суржиком і не розумів ані слова на ідіш. При тому що його батьки розмовляли переважно на ідіш. І були заможними землевласниками. Так само пишуть і про Лазаря Кагановича, незважаючи на факт що він в 30-х роках бував на виставах Камерного Ідіш театру Грановського в Москві і критикував за віктімнiсть образів. Так що перегортати сторінку прийдеться з розумінням всіх цих фактів теж. Але ж перегортати прийдеться таки.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Elka Zelenaya 20 ноября, 14:07 Я израильтянка, и меня неприятно удивило употребление автором названия нашей столицы вместо Иерусалим, "Тель-Авив". "Тель-Авив" для обозначения Израиля - это клише, которое ввел еще СССР, чтоб подыграть арабам и обидеть израильтян. Ваша статья вызывает недоумение и неприязнь. Вы нас обижаете и хотите дружеского отношения к себе. Так не бывает. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 25.90
EUR 27.56