Куплю кайдани дистанційні. Дорого

Андрій Капустін 31 березня, 23:01
электроннный браслет

Читайте також

У обкатаній українській схемі боротьби з корупцією — хабар–арешт–СІЗО–вихід під заставу з повним або частковим домашнім арештом — є одна маленька, але дуже слабка ланка. 

А саме — дистанційні кайдани. Вони ж — електронний браслет, що надягається на людину при зміні запобіжного заходу з утримання під вартою на домашній арешт. Цей девайс стає гарантією того, що підозрюваний, з одного боку, нікуди не втече від правосуддя, а з іншого — заощадить державі гроші, які вона витрачає на його перебування в СІЗО.

До того ж впровадження п'ять років тому цієї, як для пострадянського простору, технічної дивини, демонструвало світу стійкої демократії, що Україна впевнено рухається шляхом демократичних перетворень. Тому що в світі стійкої демократії такі браслети успішно використовуються вже не одне десятиліття.

Але в Україні цей прилад впроваджується в життя зі специфікою, властивою нашій державі.

Тут вам і історія з втечею за кордон екс-ректора Національної податкової академії Петра Мельника, звинуваченого в хабарництві. Його, як ви пам'ятаєте, помістили під домашній арешт і урочисто надягли браслет спостереження. Якого він легко позбувся й зник з країни. 

І аналогічна історія з екс-командиром спецроти київського "Беркуту" Дмитром Садовником.

І з засновником "Еліта-Центр" Олександром Волконським…

Проте найбільша проблема навіть не у втікачах. А в тому, що в Україні, де почали пачками заарештовувати корумпованих чиновників, ці самі браслети виявились у дефіциті. 

Хто і як в Україні контролює (саботує?) закупівлі такого необхідного в розпал боротьби з корупцією товару — тема окремого великого розслідування. Так само як і пошук відповідей на запитання "чому стільки?", "чому за такою ціною?" або "чому стільки фірм-прокладок?"…

Темою окремої розмови має стати пошук відповідей на запитання — чому на Заході право на домашній арешт з браслетом одержують тільки після висновків ряду експертів, включно з психологами, які визначають, чи схильна людина, скажімо, до втечі? Натомість в Україні під домашній арешт автоматично виходять практично всі фігуранти найгучніших скандалів, а після цього виявляється, що браслетів на всіх не вистачає. Але хто дасть гарантію, що всі обвинувачувані спокійно чекатимуть своєї черги на отримання девайсу?

До речі, для відпущеного під заставу екс-голови ДФС Романа Насірова електронний браслет, за словами одного з його адвокатів — Ігоря Черезова, — везли з Західної України.

Однак ця багатогранна медаль має ще одну небезпечну сторону. 

10 вересня минулого року в DT.UA вийшла стаття "Катівський корпус України". Герой якої — Вадим Репкін — очікуючи судового вироку провів у Лук'янівському СІЗО чотири роки й три місяці. І тільки після довгої боротьби запобіжний захід змінили на цілодобовий домашній арешт.

Відтоді Вадим цілодобово (з перервами на участь у судових засіданнях і відвідування лікарів) живе… в Київській Хоральній синагозі Бродського. 

репкин
Вадим Рєпкін
Вадим Рєпкін / Facebook

Утім, не виключено, що ситуація може різко змінитися, про що сам Репкін розповів DT.UA:

— Так, дійсно, мені змінили запобіжний захід під поруку народного депутата України, віце-президента ПАРЄ Георгія Логвинського і головного рабина України Моше Асмана. Треба сказати, що до того моменту я дійсно гинув. Уже не пам'ятаю, скільки разів мені до суду викликали "швидку"… При цьому кваліфіковану допомогу (незважаючи на висновки лікарів, включаючи академіка Тодурова) мені в СІЗО надати не могли… У тому числі й тому, що лікувальний бюджет на одну людину в СІЗО, як мені сказали, становить шість гривень…

— На день?

— Ні, шість гривень на місяць…

— Вадиме, а чому поруку суду давав ще й рабин?

— Тому що я не киянин. Суд відбувається в Києві. Знімати квартиру для мене дуже дорого, оскільки я не можу влаштуватися на роботу. От і виникла дійсно унікальна ситуація, коли рав Моше поручився, що місцем мого проживання буде синагога Бродського за адресою вулиця Шота Руставелі,13. І мене забезпечили всім необхідним — від кімнати, одягу та їжі до лікарів. Чому він це зробив? Це запитання не до мене … Але я почав жити в синагозі, яку не маю права залишати. Що має фіксуватися електронним засобом спостереження. Тобто браслетом. Контроль, згідно з рішенням суду, покладено на Печерський РВВС і прокуратуру.

Але минає тиждень. Ніхто до мене в синагогу не приходить. Браслета не дають. Проходить ще тиждень. Тиша. І я починаю нервувати. Оскільки розумію, що при такому розкладі можуть бути будь-які провокації. А назад у СІЗО я не хочу. Тікати — тим більше не хочу. До того ж за мене поручилися люди, яких я не маю права підставити. Починаю телефонувати, в тому числі й моєму поручителеві. У підсумку перший офіцер з РВВС з'явився 1 жовтня 2016 року. І пояснив, що вони просто не знали про моє існування, оскільки їм ніхто не переслав рішення суду.

— Тобто три тижні ви були де-факто вільною людиною, і при бажанні могли б навіть поповзом дістатися до будь-якого кордону?

— Так, звичайно. Але браслет одразу не начепили. І на черговому засіданні суддя Дніпровського суду Федосєєв запитує: "Вам надягли браслет?" Я відповідаю, що ні. "Як ні?" — дивується суддя… Я відповідаю, що взятий на облік у РВВС, що до мене регулярно приходить перевіряючий, що складено рапорти про те, що нічого не порушую… Але суддя заявляє, що якщо не буде браслета, він мене поверне в СІЗО… При цьому доручення забезпечити мені браслет він дає прокурору. Прокурор звертається в РВВС, а звідти йому офіційно відповідають, що вільних браслетів у них немає. І я розумію, що загроза повернутися до СІЗО стає дедалі реальнішою. Тому що держава в особі МВС не виконала судового рішення про забезпечення мене браслетом. Держава, а не підсудний Репкін. Але страждатиме в підсумку Репкін. Хоча і Печерський РВВС, і прокуратура офіційно підтверджують той факт, що підсудний Репкін режиму домашнього арешту не порушує. І саме прокуратура, а не суд вносить подання на визначення запобіжного заходу. Тобто суддя за своєю ініціативою мені запобіжний захід змінити не має права. У підсумку я знову починаю бити в усі дзвони, і цей браслет усіма правдами та неправдами я все ж таки одержую. Ви будете сміятися, але в мене відчуття, що його просто з когось зняли. Тому що він був запрограмований на іншу людину. І перепрограмували його тільки наступного дня. А відбулося все це, ви знову будете сміятися, — лише 22 листопада. Тобто за півтора місяця після зміни запобіжного заходу...

— Тобто загрозу було знято?

— Тоді — так. Але так вийшло, що той браслет нещодавно зламався. У РВВС мені його зняли. А суддя Федосєєв знову заявив, що якщо у мене до 10 квітня не буде браслета, він мене відправить до СІЗО. При тому, що за весь цей час, хоч із браслетом, хоч без нього, я жодного разу не порушив режиму цілодобового домашнього арешту, і прокуратура не має жодних підстав просити суд змінити мені запобіжний захід. 

При цьому я не можу сказати, що цілодобовий домашній арешт — це пансіонат із системою All inclusive. Зрозуміло, що з пеклом СІЗО порівнювати взагалі не випадає, але я позбавлений деяких елементарних речей. Наприклад, я не можу виходити на прогулянку. Я не можу вийти в магазин — купити собі шматок мила. Я фактично позбавлений права на роботу. До того ж час перебування під домашнім арештом не зараховується при винесенні вироку про позбавлення волі, як це відбувається у випадку перебування в СІЗО. Що в моєму випадку набуває просто трагічного характеру. Мені не можуть винести вирок уже майже п'ять років. З урахуванням того, що зараз у країні дефіцит суддів може конкурувати з дефіцитом браслетів, я можу одержати вирок ще років за чотири. Якщо не більше.

— Чому?

— Тому що в моїй справі звільнили одного з трьох суддів. А це означає, що формується нова колегія і справу починають розглядати від самого початку. Якщо врахувати, яке навантаження лягає зараз на кожного суддю, а моя справа "розглядається" більше чотирьох років, мої прогнози можуть виявитися правильними. Не кажучи про те, що, з урахуванням тенденцій, заміна суддів може відбуватися регулярно… І виходить, що я ще довго можу жити при синагозі в статусі підсудного… А якщо знову не зможу знайти браслет, то мені замінять синагогу на СІЗО… Хоч оголошення про купівлю браслета в газету давай…Хтось може пояснити, що відбувається в цій країні?..

Замість епілогу 

СРСР. Перед робітниками заводу виступає секретар обкому КПРС:
— Від завтрашнього дня вам зменшать зарплату! Оплески… 

— Буде збільшено робочий день! 
Оплески… 

— Кожного десятого вішатимуть! Оплески...

Голос із залу: — Мотузку свою приносити — чи профспілка видасть? 

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1 коментар
  • Игорь Тирон 1 апреля, 12:06 Дозвольте процитувати Екс-голову Донецької та Луганської СБУ Олександра Петрулевича (http://gordonua.com/ukr/publications/eks-glava-donetskoji-ta-luganskoji-sbu-petrulevich-bez-sanktsiji-sina-janukovicha-po-klichtsi-sasha-stomatolog-na-posadu-v-sbu-ne-priznachavsja-nihto-180545.html): "За часів Януковича, – сказала мені під час зустрічі одна цікава людина, – російської агентури в Україні було менше, ніж зараз"...Очевидно знаючі люди розуміють ситуацію. Верхівка української влада далеко не українська - ні за суттю, ні за принципами і навіть не за визначенням як така. Відповісти Цитувати
Реклама
Останні новини
USD 26.59
EUR 28.96