Луганськ із вуст очевидців

Інна Ведернікова 12 вересня 2014, 21:45
Луганск

Читайте також

Луганськ завжди був пристяжнИм. До Донецька. Принаймні переважною більшістю він сприймається глухою провінцією, де немає жодної зірки: оперної, футбольної, олігархічної, політичної... Крім штучної та по-зрадницькому мерехтливої на прізвище Єфремов.

Сьогодні інтереси Луганщини навіть лобіювати нікому. Коли велися переговори з Путіним, першим завданням для президента Порошенка було визволити Донецьк, зігнавши бойовиків на Луганщину. У відстійник. У спецзону з особливим статусом. А потім уже розбиратися, що та як. Вийшло не зовсім так, як хотілося, однак Луганськ і так постраждав більше, ніж інші. Люди вже понад сорок днів без зв'язку, світла, води, грошей, продуктів, медикаментів... 

Поки країна чекає закону про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, а експерти ламають списи на предмет можливих наслідків такого кроку, Луганськ використовує мирний перепочинок. Він дихає, іронізує, просить допомоги, звинувачує, помиляється, прощається, повертається, уболіває, розшукує близьких...

Місто вже давно стало закритою зоною, місцем трагедії тих, хто назавжди там залишився, і потерпілих. А також поки що безмовним свідком таємниці тих, хто Луганськ колись цинічно використав, а тепер відсиджується в безпеці чи то в Києві, чи то в Москві. 

Додзвонитися знайомим, як і раніше, неможливо. Тому читаю інтерв'ю тих, хто зовсім недавно звідти. Блукаю в постах очевидців у соціальних мережах. Телефоную волонтерам. Розпитую губернатора. Давайте спробуємо хоч на мить відчути пульс і цієї частини Батьківщини. Щоб зрозуміти. Щоб вирішити — що прощати, а про що не забувати. Щоб почути. Більше, адже поки що нікому...

Ангеліна Бобровенко: "Дорогі жителі Луганська!!! Бабуся тиждень без їжі. Живе на вул. Тімірязєва, будинок 1,
кв. 46, звуть Міцкевич Надія. Їй 90 років! Побувала в таборах Німеччини під час війни. А тепер на своїй же батьківщині голодує. Не потрібно грошей та делікатесів. ПРОШУ — нагодуйте бабусю!!!!!!!"

(За даними групи "ІС", у контрольованих бойовиками містах Донбасу від голоду вмирають самотні люди похилого віку. У багатьох населених пунктах не працюють соціальні служби, не здійснюється виплата соціальної допомоги, а гуманітарної допомоги вистачає не для всіх. Волонтери, попри всі зусилля з пошуку таких людей, іноді знаходять їх уже мертвими. На даний момент на Донбасі волонтери поховали вже 16 чоловік, які померли від голоду. Їхні тіла були знайдені у своїх квартирах і будинках. 11.09.2014 — 17:30).

"Люди, Мирний цілий! Ну скла немає, маленькі ушкодження будинків у масштабі всього міста незначні! "Ультрафіолет" на Переможній цілий, любителям спорту, як і мені, це важливо! Зачепило "Апельсин", але я ніколи не любила цей гадючник. У під'їздах стоїть сморід від холодильників, води, світла та зв'язку немає. Виглянула я в розбите вікно і побачила нашу церкву на Мирному, і на душі якось відлягло... усе в нас буде добре, я дізнавалася..."

(За заявою Луганської ОДА, цього року Луганська область зазнала збитків у розмірі 34 млрд грн. Відповідно до попередніх оцінок, для відновлення об'єктів промисловості, малого і середнього бізнесу, торгівлі, будівництва, енергетичного та газового обладнання, а також житлових будинків буде потрібно близько
8,5 млрд грн).

"Усім доброго дня! Телефонувала мама о 7.00 від Епіцентру, людей не дуже багато, зв'язок хороший. Людей повертається поки що мало. З дітьми взагалі майже нікого. На перше вересня в 60-й школі було близько 60 чоловік, переважно старшокласники. Мама порадила не поспішати їхати по речі, хоча й скучила сильно. У будинках, де електропечі, люди біля під'їздів готують гуртом на багатті. Живуть усі дружно. У мами газ є". 

"Люди, допоможіть. До батьків у приватний будинок, поки вони були у від'їзді, заселили людей. Сусіди сказали, що вчора наклеїли на ворота "перебуває під охороною ЛНР". Батьки бояться повертатися додому. Це, що, коли ти поїхав до родичів, аби не вмерти від кулі, виходить, ти втратив житло та все, що наживав все життя, назавжди?"

("Терористи поширюють серед городян інформацію про початок з 11 вересня націоналізації нерухомого майна жителів, які виїхали з міста. Виявлятимуть залишені квартири та приватні будинки спеціально визначені групи шляхом особистого обходу", — повідомив спікер прес-центру РНБО А.Лисенко).

"Одягнувши свою щасливу майку, вирушила на Ізварине. Черга як у Криму на пором. У повітрі витало почуття невідомості та водночас хвилюючої радості. Додому! Українська митниця написом "ЛНР", який видно здалеку. Паспортний контроль взагалі порадував. Підходиш до віконця, де сидить сувора людина, на кшталт джедая. Ще вчора він торгував чебуреками, а сьогодні — займає почесне місце перевірки паспортів. Збоку прив'язаний паперовий кошик "На потреби ополченню" (як 5 грн на українську армію). Подавши паспорт, він із сумнівом дивився на мене, а я на нього — чи вміє він читати?" 

("Українці, які їхали до Росії на час проведення АТО, стали повертатися в Україну, — інформує expres.ua. — На КПП "Ізварине" вишикувалася черга з 300 машин на в'їзд в Україну, повідомляють жителі прикордоння").

"Таксі — 500 грн до Луганська. Дорога побита, сильно постраждало "Хрящувате", на узбіччях згорілі машини і танки. Просто біля траси стирчав снаряд, що не розірвався. По дорозі було три пости ополченців, у голові вертілося нестикування у назві, швидше, назвала б їх — кульгавий, косий та горбатий. Сиділи на театральних стільцях і робили суворі обличчя. Далі Луганськ. Мій улюблений, маленький затишний Луганськ. Побило його добряче. Людей значно менше, ніж у Краснодоні, але він живий! Усі на велосипедах, з баклажками, якесь почуття єднання. Двірники метуть, гребуть і косять газони..." 

Сергій Гнутов: "Сьогодні близько 4-ї ранку з власного будинку в селищі Переможне, біля Луганського аеропорту, вісім озброєних людей відвезли в невідомому напрямку сестру (46 років) із чоловіком. Прошу Максимальний репост!

…Люди дуже оптимістично налаштовані, обіцяють на цьому тижні дати світло. І днями мають видати 1800 грн пенсії всім пенсіонерам та
500 грн фінансової допомоги (інфа перевірена!!!)" 

Evgenii Nikolayevich: "Інфа наостанок. У Пітері у військкоматах пропонують поїхати воювати на Україну за
60 тисяч російських рублів на тиждень. Усі охочі по-тихому беруться на список. Хочте вірте, хочте ні. Інформація від брата." 

Наталія Веденьова: "Люди, допоможіть знайти сім'ю — Степура Влад, Наташа, Женечка та Вікуся. Проживають у Луганську на кварталі Мирний... місяць уже як від них ані слова... Не залишайтеся байдужими... тисніть поділитися та клас... Пишіть у личку. Хоч якусь інформацію... розкидайте по темах... Велике спасибі!"

Віталій Потупало відповів Юрію Манакову: "Юрію, неправда, що на референдум ходило 80%. Реально було 50—60%. Але якби російські пропагандистсько-брехливі канали не увімкнули — було б відсотків 5—10. У нас у дворі батьки з дітьми збиралися, навіть на різних лавах сиділи. За Україну — зазвичай 15—20 чоловік, за Луганду — 2—3. Це тому, що пенсіонерів не було. А пенсіонери після референдуму жваво обговорювали, за кого голосуватимуть на виборах президента. І всі в один голос повторювали — за Порошенка. Але коли п'яні та обколені товариші почали захоплювати виборчі дільниці, погрожуючи фізичною розправою вчителям, лікарям, пенсіонерам, — ставлення різко змінилося. І всі почали кричати — Україна допоможи. Але вголос цього не можна було робити. Тому що за відкриті висловлювання запросто могли забрати в СБУ — покалічити чи просто вбити. Росія зробила в нас у Луганську Північну Корею. Страх, голод, і радісна подяка за кіло гречки людям, які ще недавно вбивали та мучили твоїх близьких..."

…На зв'язку в.о. губернатора Луганської області Ірина ВЕРИГІНА

— Ситуація в Луганську стабільно-напружена. Поки що по місту не стріляють "Гради" і "Смерчі". Але, як і раніше, бойовики з підконтрольної їм території обстрілюють позиції української армії. Первомайськ і місто Щастя й сьогодні обстрілюють із гаубиць. Тобто, попри оголошене перемир'я, тривають постійні провокації з боку бойовиків. Однак зараз із боку Росії наша територія не обстрілюється.

Щодня з Луганська виїжджає до 500 чоловік. Сьогодні на своєму транспорті можна і виїхати й заїхати в місто. Також курсує маршрутка Старобільськ—Луганськ, іде близько 5—6 годин. Люди повертаються по теплі речі. Дехто залишається. 

— Скільки людей виїхало? 

— Точно не можу сказати. Потік переселенців іде як в Україну, так і в Росію. Через пункт Ізварино. Понад 20 тисяч офіційно виїхало, однак реальні цифри — набагато вищі. Як мінімум, дві тисячі людей загинуло. Багато хто пропав безвісти. Оголошення про зниклих людей і цілі сім'ї неможливо читати. До 400 чоловік перебуває в полоні. В останні кілька днів нам удалося обміняти трьох чоловік із 30-ої механізованої бригади. Хотілося б, щоб під час перемир'я обмін полоненими йшов швидше. 

— Як узагалі живуть люди? 

— У страху живуть. Мобільний зв'язок не працює. Немає світла, газу і води. Великі проблеми з продуктами. Добре хоч є генератори на хлібозаводах, тому хліб печуть. Правда, у Первомайську недавно "добрі люди" просили за буханець 30 грн. У Краснодоні також наживаються на чужому горі — в магазинах дуже багато російських товарів, але ціни втричі вищі за наші. Соціальні виплати проходять тільки на українській території. Мародерство і злочинність у результаті зростають. Попереду опалювальний сезон. Усіх непокоїть майбутнє. Проблеми з початком навчання у вишах. Є питання щодо аграрного університету — він цілком перебуває під контролем ЛНР. 

— А школи?

— Міносвіти рекомендувало не починати навчальний процес на окупованих територіях. Учителі мають можливість узяти відпустку за свій рахунок. Багато хто переїхав до визволених районів. У Луганську на сьогодні працюють усього дві школи. Викладачі, які вийшли на роботу, бояться. Вони не розуміють, що коїться, перебувають у повному інформаційному вакуумі. Ми намагалися випускати роз'яснювальні листівки, однак розповсюджувачів заарештували. Водночас ЛНР видає свою газету. На території поширюється дуже багато російських газет. Нам же конче потрібні спеціальні підсилювачі, які б підсилювали сигнал українського обладнання і давали змогу городянам ловити українські телеканали. 

— Інфраструктура і руйнування?

— Великі. 

— Яке нині ваше першочергове завдання як в. о. губернатора?

— На відкритому засіданні Кабінету міністрів у середу, де були присутні президент, спікер парламенту, а також голови обласних адміністрацій, порушувалося багато оперативних і доленосних для нас питань. Така нарада проводилася вперше. Можна було висловитися. 

— Як ставитеся до президентської заяви щодо закону "Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей"?

— Що це буде за особливий статус для окупованих територій, поки що не зовсім зрозуміло. Пропозиція президента викликає чимало запитань не тільки в контексті — а за що тоді гинули наші хлопці, якщо тепер люди з автоматами там керуватимуть, — але й в економічній площині. Як взагалі виживатимуть ці території? Хто їх відновлюватиме? Експерти вже тепер прогнозують там 30 відсотків падіння ВВП, а також рівень безробіття, що може втопити Україну. Вже тепер у зв'язку з зупинкою і руйнуванням підприємств під сумнівом опинилося близько 50 тисяч робочих місць в області. Ви взагалі уявляєте собі цю цифру і цей потік голодних людей? Чи ми відокремимося від них стіною і відправимо їх у Росію?

— Вам удалося висловитися з цього приводу? 

— Мені вдалося передати в АП низку своїх пропозицій, що стосуються ключових проблем не тільки "особливої зони" на окупованій території, а й визволених територій. І йдеться не тільки про відновлення зруйнованої інфраструктури. 

По-перше, треба невідкладно на законодавчому рівні оголосити канікули для бізнесу, що функціонує на окупованих територіях. Підприємці не можуть платити податки, і їх турбують штрафні санкції. 

По-друге, у визволені міста слід направити представників президента, які б могли координувати діяльність влади. Ми ж пам'ятаємо, що депутати Лисичанська, приміром, усі дружно проголосували за ЛНР. Ну як вони можуть тепер керувати містом? 

…Схоже, можуть. Як і ті, "які проголосували", та й досі керують країною, займаючи крісла в парламенті. 

Яких ще тут відповідей шукати?.. Для Луганська. Або для Донецька. Он Ахметов із командою, запасами мільярдів і апартаментів по всьому світу — в Києві. Єфремов і Тихонов — у парламенті. Голова облради Голенко — бозна де. Депутат обласної ради Арсен Клінчаєв, кажете, затриманий? Так, після фотографій, опублікованих із утішного відпочинку на березі Дніпра. Однак не факт, що його невдовзі не випустять, як Добкіна. Війна все списує. Все витікає, як пісок крізь пальці. Життя безневинних. Покарання винних. 

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
9 коментарів
  • luganskaya 15 сентября, 20:15 Уважаемый Сергеевич, кое в чем Вы, безусловно, правы - по поводу проведения АТО. И при этом вспомните - 9 марта еще никакого захвата СБУ в Луганске не было, когда захватили СБУ было уже поздно - там же вооруженные отморозки были, А вот до того можно было усилиями горожан кое-что предпринять - посмотрите хотя бы свежий сюжет как в Сватово вышли люди и прогнали чужаков "ватников" - они не ждали пока им Киев кого-то там пришлет - они защищали свою землю от беды и у них получилось. У луганчан же не вышло еще и потому, что есть такое, чего там скрывать, несколько иждивенческое настроение - "нам должны", "власть нас не защитила...". На Майдане было очень страшно - там как раз СБУ и милиция "выполняла свои прямые обязанности", а именно стреляла в людей и тем не менее, когда осталась горстка смелых духом (низкий им поклон) убийцы дрогнули и в Киеве сейчас мир, а в Луганске беда. Надежда только на молодежь, старшее поколение луганчан застряло в безнадежном совке. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • luganskaya 13 сентября, 23:54 Когда все еще только начиналось луганчане и в страшном сне не могли представить вот такой итог. На 9 марта в годовщину Шевченко по Луганску бегали люмпены из Стаханова, Краснодона дико агрессивные, за деньги подлеца Ефремова и др. нанятые, пугали интеллигенцию, которая собралась попеть у памятника. Куда же вы родные земляки мои смотрели? В телевизор, где подлец Путин пугал вас Правым сектором? Вас же почти 400 тыс., это быдло можно было тогда остановить. Правда в том, что луганчане и не сильно за Россию тогда были, а просто какая-то апатия у населения и пофигизм, однако пропаганда рашистов накалила страсти и такое дерьмо наверх полезло. Но поверьте - в этом городе много умных, толковых, смелых людей и патриотов Украины там достаточно. Они там как в Брестской крепости держались, сколько могли. Нельзя отдавать этот город уродам из лэнэрэ!
    Sergeevich 14 сентября, 21:17
    Земляки луганчане в течении 2-х месяцев, после захвата здания СБУ полсотней сепаратистов,- наблюдали с расстояния в 20- 30 м. от этого здания, когда киевские спецслужбы СБУ, МВД начнут выполнять свои прямые обязанности. Увы не дождались, а "заразная бацилла" росла и росла до наркоманов с автоматами. И тут силы АТО проявляли скромность- стеснялись стоя 2месяца май-июнь на линии в 2-х км. от Рубежное (за 100 км. от ополченцев)Старая Краснянка- Варваровка-Ново астрахань- Старобельск. При этом до самого Счастья ни одного блок-поста, а города Рубежное, Северодонецк, Лисичанск, Первомайск, Стаханов и др. - мог освободить один пьяный велосипедист с ружьем. Но силы АТО стояли и ждали когда появятся у сепаратистов пушки, танки, Грады и прочее. Вот эта бездеятельность турчияценюавакова и была победой и созданием ЛНР. Так что называйте вещи своими именами. Решения Северодонецкоко съезда ПР по сепаратизму в 2004г. никто не отменял и не засудил, потому что не было ДЕРЖАВЫ. Не 400тысяч должны были освобождать от Ефремовщины, а спецслужбы страны, котрой не оказалось. А сейчас дайте автоматы трем-пяти тысячам луганчан(а их почти миллион автоматов на складах в Артемовске), однако для бездельников новой власти за 8 месяцев - ноль реформ. Та же коррупция, дерибан и делячество.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • brodjga 13 сентября, 18:17 Луганск всегда имел свою самобытность, эксклюзивность что ли , как ныне модно говорить. И объясняется это в первую очередь тем, что этот город имеет более чем 200 летнюю историю,в отличие ,скажем от той же Юзовки, ныне Донецка. Основная особенность Луганска ,прежде всего в том, что он обладает какой-то магической способностью впитывать любые менталитеты, характеры, становясь все более многогранным,оставаясь всегда открытым для всех. Поэтому неудивительно ,что вот звездами,как раз таки Луганск был богат. Достаточно вспомнить казака Луганского - Даля, поэта Матусовского, актёра Павла Луспекаева, певцов Леонтьева и Богатикова, легендарного Гаскойна. В Донецке ,могу вспомнить только И. Кобзона,да и тот не с самого Донецка. А какие ВУЗЫ в городе, предприятия - гордость отечественной промышленности.А достижения луганчан в области спорта ! Всего этого к сожалению, в публикации нет. Поэтому и вышел Луганск каким-то убогим, жалким и безнадёжно провинциальным. Для справки: Донецк стал бурно развиваться после переноса туда совнархоза угольной промышленности . То есть с середины 60х. Но и тогда ,Луганск не сдал позиций. В этом полумиллионном городе добились и строительства цирка, современннейших вокзала, аэропорта,автовокзала, двух театров, филармонии. Да и по уровню жизни , Луганск не уступал в мирное время ,куда как более крупным городам страны. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Liza_UA 13 сентября, 14:26 Я знаю кілька дуже хватких і успішних жінок з Луганська, які перебралися у Київ і які дадуть фору любій столичній аморфній клуші. Так що щодо забитості луганчан я б не казала. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • cherkassy 13 сентября, 14:16 да, действительно, про луганчан написано очень некрасиво и недостойно журналиста такого издания. а моральные уроды живут везде. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • lesya 13 сентября, 10:38 Луганск,луга - любимый город моего деда, некорректны некоторые высказывания в статье, а,вообще, тут проявилось - нет у нас цивилизованного общества, нет и не было, поэтому все так... Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Voloshin Ed 12 сентября, 23:46  Не уместно так писать о территории, на которой живёт большая часть населения востока Украины. Люди здесь грамотнее, чем большинство из запада Украины. И это неоспоримый факт. А вам советую - прежде чем такое писать, скатайте на Донбасс, не признавайтесь , что вы это писали и пообщайтесь с людьми, простыми, с "незвездными" задатками, которые в земле целый день, без смерек и прочей шалопени, которые работают на 1000 грн., при том, что львовяне кричат, что 5000 грн. - это "сизифов труд". Не нужно так о моих земляках... Могу лично объяснить, почему сей факт не имеет места быть. При всём уважении к Вашей профессии. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Voloshin Ed 12 сентября, 23:00 Я могу понять неприязнь к г-ну Ефремову, коим он и является. Но "беззвездность", при дипломе журналиста такое утверждение как минимум не корректно, как максимум - невежественно и диплома выше обозначенного данное тело не достойно. Прошу простить за прямоту. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.65
EUR 28.65