Ми ділили апельсин...

Юлія Мостова 19 лютого, 22:08
апельсин

Читайте також

 

Після скандалу "Абромавичус—Кононенко", "Яценюк Безсмертний" став другим ударом за місяць, завданим по Петру Порошенку. 

194 голоси, висвітившися на табло, породили дві версії того, що сталося. Відповідно до першої, такий результат був задуманий президентом, який пішов на змову з олігархами, зацікавленими в збереженні Яценюка на посаді прем'єра. Друга — менш поширена, але теж вкрай неприємна для іміджу Порошенка — полягає в тому, що вперше в історії України президент, замахнувшись на прем'єра, не зміг "добити" його в залі парламенту. Я можу тільки уявити, як прикро Петру Олексійовичу чути всі ці, по суті, верхоглядні звинувачення. Адже він знає, що ніякий він не змовник і не слабак, бо насправді він — маріонетка.

Рішення щодо прем'єрського питання президент приймав важко. Зволікав, відкладав, тер, перетирав, комбінував, імпровізував, радився з "жертвою"... І, нарешті, ухвалив: Яценюк має піти у відставку. "Болівар не витримає двох". Залишалося вирішити одне завдання: провести ухвалене рішення через Вашингтон. Здавалося, це формальність. По-перше, тому що американці з осені перестали наголошувати на персональній цінності Яценюка, акцентуючи увагу на неприпустимості розвалу коаліції, дострокових виборів і дестабілізації.

По-друге, чотиригодинна зустріч Петра Порошенка з Джо Байденом у Давосі, під час якої Петру Олексійовичу, нібито, вдалося достукатися до віце-президента щодо багатьох проблем, пов'язаних з Мінськими угодами, вселила в українського президента надію на те, що з візаві встановлено довірчі стосунки. Для задобрювання "богів" було ухвалено рішення принести в жертву Віктора Шокіна. Адже Захід так давно хотів прибрати зі шляху антикорупційної боротьби цю "головну" перешкоду. Пакет "Яценюк—Шокін" Байден мав би прийняти. У розмові, що відбулася 11 лютого, Петро Порошенко виклав віце-президенту свій план. За словами джерел DT.UA, Байден виявився не готовим до предметної розмови. Щоправда, поцікавився, яких кандидатів на посаду прем'єра має Київ. За свідченням тих самих джерел, президент назвав такі прізвища: Саакашвілі, Яресько, Шимків, Клімкін. Домовилися продовжити розмову в п'ятницю. Петро Порошенко був оптимістичним і очікував згоди. Але в другій розмові, 12 лютого, Байден категорично виступив проти відставки Яценюка, а відставку Шокіна сприйняв як щось цілком буденне. Це був удар.

"Усі були просто чорні", — влучно характеризує стан президентського кола один з його представників. Так довго наважуватися, нарешті зважитись і отримати заборону. "Опонент залишається, а товариша треба "здати", — бідкалися в АП, пояснюючи душевний стан Порошенка.

Що робити в цій ситуації? Залишати Яценюка не можна. Народ, згідно з усіма соцопитуваннями, бачити його на посаді прем'єра не хоче. Президентська фракція на очах виходить з-під контролю і вибухне в разі відмови Порошенка знімати Яценюка. Отже треба розіграти президентську відставочну ініціативу і, при цьому, забезпечити впевненість суспільства і фракції БПП у щирості й рішучості намірів президента. Цим цілям послужили, по-перше, зустріч президента з фракцією БПП і породжений цієї зустріччю "обхідний лист" для збору підписів за відставку прем'єра; по-друге, заява Петра Порошенка з закликом піти у відставку Віктору Шокіну, цілком перезавантажити уряд і дати Яценюку право самому вибрати "ніж чи мотузка". Згідно з задумом фракція тішиться; народ радіє президентському походу на обридлого прем'єра; а за невдачу — питайте з парламенту: це ж він завалив відставку!

Коротше кажучи, про те, що у вівторок результативного голосування за відставку Арсенія Яценюка не буде, було відомо вже у п'ятницю ввечері. З суботи почалися переговори в дуже вузькому колі про те, хто й скільки голосів має дати/не дати для негативного, але правдоподібного результату голосування. Однак сторони переговорів так давно знають одна одну, що слово "довіра" в характеристиці їхніх стосунків відсутнє. У результаті, за підсумками договірного матчу, обидві сторони підстрахувались і забили по "автоголу": фракція БПП не додала за відставку 39 голосів; фракція "Опозиційного блоку" — 35. І це все при тому, що для ухвалення рішення про зміну прем'єра й уряду забракло 32-х. Ця взаємовикривальна помилка дала привід звинуватити і президента, і "Опозиційний блок" у імітації політичного оргазму. Незручно вийшло перед партнером-електоратом...

Чи міг Порошенко ослухатися віце-президента США? Олігарх №1 — ні. Президент України — так. У принципі, він міг би нагадати й про м'яко зім'ятий Будапештський меморандум, і про зданий під партнерські вигуки: "Стояти! Не провокувати!" Крим, і про вибрані економіковбивчі перли МВФ... Але, сказати таке міг би лише президент, який поклав усі свої сили, вміння й енергію на реальні реформи та відстоювання суб'єктності країни, а не на піар-чарівність і потокоохоплення. У результаті у вівторок сталося те, що сталося. І посаду прем'єр-міністра зберегла за собою людина, яка завершила виступ у Раді тирадою, де кожне слово є брехнею: "Ми залишаємо країну з повною скарбницею, з озброєною українською армією, зі списаними боргами..."

Рада голосование за отставку Кабмина _10
Василь Артюшенко, DT.UA

Напередодні, в п'ятницю, посол США, зустрічаючись з молодими народними депутатами, спересердя кидав окуляри й емоційно намагався достукатися до впертюхів: "Ви стрибаєте в прірву без парашута!" Малася на увазі відсутність чіткого плану дій як щодо втримання коаліції після відставки Яценюка, так і щодо кандидатури прем'єр-міністра. З одного боку, поведінка Джеффрі Пайєтта трохи нагадувала вигуки польського міністра закордонних справ Сікорського, який змушував підписати меморандум з Януковичем 21 лютого 2014 р.: "Вас усіх уб'ють!". З іншого боку, не можна не визнати, що в нинішньому хаосі тактика українського президента "вплутуємось у бій, а там — побачимо" є безвідповідальною. Демократам, які виходять на фінішну пряму виборів президента США, доводиться миритися з тим, що в Україні вони зазнають латентного фіаско. Очевидного, у вигляді картинок на CNN — біженців, бунтів і пожеж, — вони вже точно не хочуть. А все це цілком може статися, якщо й без того інфантильний та жадібний політичний клас зірветься в популізм і агресію дострокових виборів, замість того, щоб по крихтах відновлювати державне управління, економіку і, хоча б точково, під натиском Заходу й громадянського суспільства, проводити реформи.

Серйозним аргументом Порошенка в переговорах з американцями та іншими західними гравцями могла б стати кандидатура зрозумілого прем'єра. Але за інерцією вважати Саакашвілі улюбленцем американських демократів можуть тільки політизовані, але з боязню електрики бабусі. Яресько від крісла прем'єра відмовляється категорично, що, загалом, правильно. Адже її кивання головою під час виступу Сергія Соболєва, який заявив, що вона навіть у своєму міністерстві не контролює ані податкової, ані митниці, змушує ставитися до її відмови з вдячністю. Дмитро Шимків, так само як і Павло Клімкін, чиє ім'я нібито написане на схованому в президентському рукаві джокері, — швидше мешканці секції м'яких іграшок, якими хочуть прикрити прийдешнє жорстке мародерство.

Тепер Петро Порошенко змушений якийсь час (якщо за Конституцією, то до наступної сесії, яка почнеться у вересні) миритися з присутністю Арсенія Яценюка на чолі виконавчої влади. Чи готовий до цього президент? Не думаю. У низці зустрічей, нерозірваних подіями 16 лютого, з Яценюком постійно обговорюються різні варіанти розставання. Арсенію Петровичу то пропонують залишитися чільником власного прем'єрського кабінету, у той час як у кабінети першого віце-прем'єра й переважної більшості міністрів зайдуть люди президента. То погрожують наданням можливості Яценюку самому сформувати уряд, обіцяючи при цьому від президентської фракції критику не менш нищівну, ніж генерує Саакашвілі. У перервах обраним дозволяють з прем'єром побитися, а потім спокушають посадою генпрокурора, а якщо вже зовсім душевно посидіти, то й голови Нацбанку.

Лейтмотивом проходять умовляння піти самостійно. За даними DT.UA, Олександру Турчинову на певному етапі вдалося вмовити Арсенія Яценюка написати заяву про відставку. Мовляв, у тебе ще все попереду — з відхідливого серця українського електорату вилупилося чимало Феніксів. Падіння й злети рейтингів Тимошенко, Януковича, того ж Яценюка, а головним чином Порошенка — далеко не вичерпний перелік доказів цього. Але Ахметов, Коломойський і Мартиненко оперативно внесли корективи в пасторські напучення. Хиткого Арсенія Петровича підперли з трьох боків, а від суворого погляду Вікторії Нуланд він знову набув постави штиря для касових чеків.

І, безумовно, паралельно розігрується історія з розвалом коаліції. У країні, парламент якої у регламенті своєї роботи не має чіткого опису процесу як комплектації, так і розкомплектування парламентської коаліції — це вкрай цікаве заняття. Навіть сьогодні, коли теоретично з коаліції вийшли "Радикальна партія", "Батьківщина" і "Самопоміч" — не можна сказати, чи залишилось у ній
226 депутатів. Радикали надали витяг з протоколу засідання фракції. І цим обмежилися. Команди Тимошенко і Садового, використовуючи парламентський прецедент, виходили з коаліції так само як і заходили — з поіменними заявами депутатів і спікерським оголошенням. Хто правий? Сказати важко: норми Регламенту ВР, що регулюють порядок утворення і розпуску коаліції, вилучено з Регламенту ще 2010 року, після зміни Конституції через КС. І відтоді ці норми ніхто так і не оживив.

Та річ навіть не в цьому. 225…226…300… По суті, в українській владі є три групи політиків, об'єднуваних різними цілями.

"Молодші" прагнуть змін. Часто безсистемно, часом безвідповідально, не маючи уявлення, до чого приведуть їхні кроки. Та все ж таки — змін.

"Середнім" досі ввижається соковитий апельсин української економіки, часточки якого традиційно дістаються на харч фракціям, що перебувають у коаліції. Та тільки, як зауважив керівник однієї з найбільших вітчизняних держкомпаній: "Апельсина вже немає. Є висохла, зашкарубла мандаринка. Краплі соку якої не в змозі втамувати спрагу всіх охочих". А от і інший діалог: "Об'єднати обласну й київську митниці? Під твою людину? А тебе не розірве?" — "А тобі "Укрпошти" і Держкомзему мало? Погано їси?". Ох уже ці "ідеологічні" розбіжності між спікерами, ватажками фракцій. І тягнуться, тягнуться пащеки до соку "Укргазвидобування", МінАПК, Мінекології, МОЗу, "Укроборонпрому", Мінтрансу, екологічної поліції... Не тому, що мають фахівців, спроможних реформувати діяльність цих важливих і ресурсних органів і підприємств. Вони — апельсинові вампіри, вони хочуть їсти. Тим більше що ніхто їм за два роки не показав, що може бути інакше.

І, нарешті, "великі". У миготінні пристрастей вони не випускають з поля зору головну мету — велику приватизацію за малюсінькі гроші. Вони до цього готувалися, вони за це боролися. І тому ніхто не хоче поступатися іншому місцем у квитковій касі, якою і є уряд. Стратегічні порти, прибуткові заводи, елеватори Держрезерву, найкращі землі Академії наук і підприємств МінАПК, залишки генерації й розподілу в енергетиці, частки в держбанках... 

Вони так нічого й не зрозуміли. І від цього неймовірно, розпачливо, палюче боляче й соромно. Сьогодні, 20 лютого.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
162 коментаря
  • Сергей Юшин 4 марта, 22:55 Существует дистанция огромного размера между "государственными делами" и персонами, которые формально эти "дела" олицетворяют. В свое время и цари признавались, что правят не они, а армия чиновников. Так что "перемывание косточек" отдельным госслужащим и фигурантам политического процесса (независимо от их ранга), а также политическим партиям, - имеет крайне отдаленное отношение к объективной оценке системы государственной власти. Что касается апелляции к "народу - источнику власти": в случае выборности этой власти народом она не лишается статуса органической части этого народа. Ну не с Марса же нам завозят нардепов, премьеров и президентов. О Конфуции: отцы современной реформы в Китае без своих мудрецов не делают ни шагу. В Украине науку финансируют по минимуму. Из древних же почитают Сковороду, но в рамках: "світ мене ловив, та не впіймав". Хотя, возможно, именно ментальная неуловимость - главное препятствие полноценной интеграции Украины в мировое сообщество. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Panikovski 29 февраля, 17:10 Тимошенко прожила год на одну зарплату: http://www.pravda.com.ua/rus/news/2016/02/29/7100660/ = Вот почему, Валентин К. и другие ББшники, меня тошнит от этой персоны. Ну я ладно, - я вроде как в Вашем разумении "поганю светлый юлин образ". Но Вас ее верных адептов ничуть не смущает то обстоятельство, что она держит Вас за идиотов, ведь это она ВАМ развешивает лапшу на выступающие части тела?
    Panikovski 29 февраля, 17:24
    между тем, как во время маминой отсидки, - и шото мне подсказывает, что это не все чем обладает сия семейка, женя тимошенко пыталась пристроить и пристраивала несколько ярдов гривен по разным бизнесам, щоб не простаивали. Хотя Вы наверно скажете, что это женя сама заработала у нее ж там ресторанчик был, помнится ... Никогда не рассматривал богатство как порок, - ну заработал чел, и заработал, пусть даже на грани фола с законом. Но, как минимум, гривневая мильярдерша, изображающая из себя нищую церковную мышь - эт уж совсем моветон.
    Panikovski 29 февраля, 17:29
    Из той же оперы и расказки о геньяльном хазовом "чудо-контракте".
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Voynich 29 февраля, 15:24 «Даже сегодня, когда теоретически из коалиции вышли "Радикальная партия", "Батьківщина" и "Самопоміч" — нельзя сказать, осталось ли в ней 226 депутатов». Выходит не зря (небезосновательно) существует поговорка: цирк уехал – клоуны остались. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Panikovski 29 февраля, 01:20 Присоединюсь к мнению Voynichа, тезис "Если не находишься на службе, нечего думать о государственных делах" устроил бы многих в кабинетах власти - такой бы междусобойчик замутили ребята, что нынешнее мародерство цветочками бы показалось. Да и в принципе с цитированием поаккуратней надо: и потому, что место сидения часто определяет ...; и вечных истин не так уж много, если таковые вообще имеются.
    Panikovski 29 февраля, 01:23
    всегда мучила мысль: для кого я здесь пишу? - оказалось для Сергея Юшина ...
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Voynich 28 февраля, 23:43 Просмотрев 191 (этот, Валентина Когена, Сергея Юшина и Конфуция, естественно, не учитываю) комментарий… думаю, интересно было бы … оживить Конфуция и дать ему (вместе с Сергеем Юшиным) прочесть Декларацію про державний суверенітет України, де зазначено, що «Народ України є єдиним джерелом державної влади в Республіці», дать ему прочесть часть вторую статьи 5 Конституции Украины, где написано, что «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ», и попросить Конфуция, с учетом отличий в политическом устройстве древнего Китая и современной Украины, персонально для Сергея Юшина сделать новое предостережение. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Валентин Коген 28 февраля, 15:24 Сергей Юшин, А что, интересно, откликаюсь. Инженер, проектировщик с 1970 в области автоматических систем управления, энергосбережения, заниматься проектированием без умения выстраивать причинно-следственные связи невозможно, 77 лет, в 2003-2010-средний класс, дальше -падение. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Сергей Юшин 27 февраля, 23:08 Просмотрев 191 (свой, естественно, не учитываю) комментарий, начинаю лучше понимать предостережение Конфуция: "Если не находишься на службе, нечего думать о государственных делах". Интересно было бы отсортировать все комментарии (в т.ч. типа "сам дурак", "юлефилы и юлефобы") по классификаторам (профессий, возрастов, социальных статусов и т.п.), чтобы каждый комментатор лучше увидел себя в зеркале системы. И попросить его вновь прокомментировать. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Panikovski 27 февраля, 06:40
    Валентин Коген Вчера, 23:55 «Окончательно убеждаюсь, что юлефобы-это какое-то непонятное племя, в своей неуемной жажде обгадить человека теряющие человеческий облик, умение логически мыслть. Я Вам даю факты, цифры, расчеты, предлагаю опровергать своими фактами, цифрами, расчетами, а Вы мне о каких-то мифических "экспертах, перепахавших...". Вы просто не понимаете о чем говорите, если у Вас "образование несколких десятков козлов в печах...на порядок меньше". Только на Алчевском з-де 5 доменных печей, это многолетний труд тысяч людей, которые оставили после себя таким как Вы возможность просто жить, ведь Вы еще ничего сами не создали, не построили, и готлвы взрывать чужой труд, то, что Вас кормит, в пику Тимошенко. Верно говорят, бессмысоенно метать бисер перед свиньями. Можете не оправдываться.»
    Есть такая разновидность людей как "...зависимые", которые посредством софистики, казуистики и др. аналогичных приемов, свойственных данному образу мышления готовы с пеной у рта, независимо от характера их поступков и объективных фактов превозносить, защищать, оправдывать и т.д. неких персон, которых они, исходя из каких-то собственных симпатий, предпочтений и т.п. возвели на свой ментальный трон. Такие люди обычно потрясают ворохом разных бумаг и аргументов, выдергивая из них время от времени, какие-то отдельные ничего сами по себе не значащие странички и частности, ссылаются на какую-то хрень, вообще ни имеющую отношения к предмету разбирательства, угрожают вот-вот предъявить груду "окончательных и бесповоротных" доказательств правоты и святости их идолов ... но ничего в итоге так и не предъявляют, будучи не в состоянии при том дать ответы даже на самые элементарные, но относящиеся к сути дела вопросы,
    Panikovski 27 февраля, 06:40
    и обладающие вместе с тем наглостью обвинять в предвзятости и алогичности других. - Валентин Коген - типичный представитель, такой братии, знакомьтесь.
    Panikovski 27 февраля, 06:42
    Мне было бы совершенно наплевать, Валентин, на вашу обожаемую юлю, - знать бы о ней ничего знал и ведать не ведал!, если бы только эта аферная, не разборчивая в средствах и людях, приводимых ею во власть, лживенькая особа, уже однажды наломавшая фантастических дров от чего вот уже несколько лет колбасит страну, не рвалась снова, причем, похоже, не сделав особых выводов из своих прежних гомерических ляпов, на первые роли в этом государстве.
    Panikovski 27 февраля, 07:09
    Последний полемический "пируэт", где Вы каким-то чудным образом умудрились обвинить меня "в готовности взрывать чужой труд" (а почему-то не юлю, юща и их команды, которые в запале своей борьбы за контроль над кормушкой чуть было окончательно не ухайдокали еще тогда в 2008-2009 Украину вместе со всеми Вашими печами и комбинатами), позабавили особо. - Прекрасный образчик, кста, стиля аргументации, свойственного Вам и другим "облученных" юлей членов ББ.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Panikovski 26 февраля, 18:40
    Валентин Коген Сегодня, 17:35 «Интересная вещь, ведь можно изучить предмет, и потом о чем-то говорить. Но откуда такое нежелание разобраться, а упрямо твердить домыслы? Тот анализ, который я привел, далеко не полный, ну не могу же я в комменте писать диссертацию. Но ни одного конкретного с ссылкой на документ возражения. Одни вопросы, почему. Так поднимайте документы, читайте, считайте, изучайте, а не разгадывайте примитивно шараду Газпрома. Почему Газпром приветствовал Контракт? Ответ далеко не один Ваш. Во-первых, Соглашение 2006 уже не несло Газпрому что он хотел. Во-вторых, это мог быть просто шантаж с целью раскопоть Украину в оценке. В третьих, Газпром был далеко не последним выгодополучателем в РУЭ. Им виднее, а Вы хотите с ними играть в темную, не зная, что в прикупе. Играйте, но в своем неумении, исходящем от незнания, никого не обвиняйте, ЮВТ в т.ч. Я уверен, что если Вам выложат все карты, Вы все равно будете бить по Тимошенко. Считаю, эту тему без документов обсуждать неинтересно.»
    Те "домыслы", которые я здесь изложил основаны на заключениях по вопросу целого ряда компетентных экспертов в газовой сфере "перепахавших" этот контракт (з додатками) вдоль и поперек. ************** Так и не услышал, кстати, ответа на вопрос: почему Россия, занимающая сейчас к тому же крайне враждебную позицию по отношению к Украине и не упускающая любого случая подложить ей какую-нибудь пакость, "ЗУБАМИ ДЕРЖИТСЯ" ЗА сей доховор, не желая в нем менять и буквы, а Украина, напротив, делает все, чтобы от него сдыхаться? - Эти тупые украинцы просто не разумеют своего счастья, которым одарила их тихрица?
    Panikovski 26 февраля, 18:42
    На протокольной съемке в Москве во время официального подписания этого контракта было отлично видно, как у Дубины главы Нафтогаза, бывшего там тогда вместе с юлей, и ставившего свою подпись под документом, руки буквально ходуном ходили, аш ручка из них выпадала, а на следующий день мужик просто слег с инфарктом, потому что в отличие от барышни он прекрасно понимал, в какую хрень его втянули и каковы последствия юлиной аферы.
    Panikovski 26 февраля, 18:48
    А касательно остановки печей, - да, проблема была. Но даже, если бы на крайняк и образовалось несколько "козлов" в печах - их восстановление обошлось бы на порядки меньше, чем ежегодная переплата вплоть до 2014 от 4 до 6 зеленых ярдов по "чудо-контракту", похоронившая украинские ЗВР.
    Panikovski 26 февраля, 18:53
    К тому же Россия на тот момент также стояла "на растяжке", - если бы в считанные дни тогда не были возобновлены поставки, ей пришлось бы "глушить" целый ряд своих газовых скважин, - а эта забава куда покруче, чем несколько запоротых метпечей. Но первой, к хлубокому удофлетворению стерховских, спасовала укрделегация.
    Валентин Коген 26 февраля, 23:55
    Окончательно убеждаюсь, что юлефобы-это какое-то непонятное племя, в своей неуемной жажде обгадить человека теряющие человеческий облик, умение логически мыслть. Я Вам даю факты, цифры, расчеты, предлагаю опровергать своими фактами, цифрами, расчетами, а Вы мне о каких-то мифических "экспертах, перепахавших...". Вы просто не понимаете о чем говорите, если у Вас "образование несколких десятков козлов в печах...на порядок меньше". Только на Алчевском з-де 5 доменных печей, это многолетний труд тысяч людей, которые оставили после себя таким как Вы возможность просто жить, ведь Вы еще ничего сами не создали, не построили, и готлвы взрывать чужой труд, то, что Вас кормит, в пику Тимошенко. Верно говорят, бессмысоенно метать бисер перед свиньями. Можете не оправдываться.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Voynich 26 февраля, 13:36 Тимошенко мне не друг, но истина дороже. Даже детям понятно, что зимой 2009 года она невольно оказалась в роли руководителя международной (хозяйственной) АТО. При оценке действий руководителя АТО только идиотам может прийти в голову серьёзно анализировать условия договора с террористами или, тем более, привлекать руководителя АТО к уголовной ответственности, скажем, за распространение наркотиков, если он действительно распорядился передать террористам наркотики для освобождения заложников. Все договора с террористами (газовые контракты) всегда юридически ничтожны и прекращаются сразу после освобождения заложников, а террористы арестовываются или ликвидируются (что знают и сами террористы). В случае с Украиной это означало отказ через год платить больше 230, обращение России в суд и автоматическое признание судом контрактов недействительными как заключённых под давлением. Далее возможное (гарантированное) повторное перекрытие газа Россией.
    Voynich 26 февраля, 13:46
    Тимошенко, очевидно, рассчитывала вести «газовые переговоры 2010 или 2011» уже в должности Президента, имея (как и Путин в России) надёжный тыл - своего премьер-министра и свою коалицию в ВР, но не так сталось. Новый руководитель АТО оказался большим другом террористов, целью которого стало не продолжение борьбы с террористами, а борьба совместно с террористами против предыдущего руководителя АТО. Янукович испугался не платить Путину больше 230 и, что бы не оказаться в таких же условиях, как и Тимошенко годом ранее (перекрытие Путиным трубы и новые переговоры), возвёл заключённые под давлением юридически ничтожные газовые контракты в ранг хозяйственной библии или конституции.
    Voynich 26 февраля, 13:49
    В тюрьму Тимошенко посадили абсолютно незаконно, но не потому, что она не совершила действий, имеющих признаки преступления, а потому, что в УК Украины существует раздел 8 (ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ) и статья 39, где сказано, что не являются преступлением действия, совершенные в условиях крайней необходимости – крайней необходимости возобновления зимой подачи газа в Украину и в Европу, поскольку промедление могло повлечь техногенную катастрофу с тяжкими последствиями. В Украине с 2010 года действительно появились высокие цены на газ, о чем пишут house, Panikovski и другие. Но только идиоты могут обвинять в этом Тимошенко. В этих ценах виновен Путин, который их жестко установил с применением элементов международного хозяйственного терроризма (перекрытие в разгар зимы магистрального газопровода) и трусливый Янукович, который описялся и промочил штаны не платить Путину более 230.
    Voynich 26 февраля, 13:52
    Пока у руля была Тимошенко, фактическая цена была 230, а именно это, а не текст договора с террористами имеет юридическое значение. На переправе даже коней не меняют, и при проведении АТО недопустимо менять командира АТО на представителя террористов. Удивляет не то, что на Тимошенко повесили экономический терроризм Путина, предательство и трусость Януковича, а то, что многие это проглотили.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.91
EUR 29.08