Наскільки повна чи порожня склянка?

Тетяна Силіна 13 вересня 2013, 20:55
ЕС

Читайте також

Час невблаганно наближає Україну до фінішної прямої, що веде до Вільнюса.  До саміту Східного партнерства, призначеного на 28–29 листопада, залишилося два з половиною місяці,  до засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ у Люксембурзі 21 жовтня, де планується ухвалити рішення, підписувати чи ні Угоду про асоціацію з Україною, — трохи більше місяця. До Вільнюського саміту відбудеться ще одне засідання Ради ЄС — у середині листопада, однак розраховувати на нього як на "запасний майданчик" особливо не слід: європейці налаштовані на кінець жовтня. Тому справити враження на них виконаною роботою Україна має впродовж  найближчого місяця.  

Український календар "євроінтеграційних" подій доволі насичений. 

Минулого вівторка, 10 вересня, відбулася урочиста презентація проекту ЄС—Україна "Сильніші разом", який започаткував  інформаційну кампанію про значення Угоди про асоціацію  для України.   

Наступної середи, 18 вересня, Кабмін має розглянути Угоду про асоціацію з ЄС для завершення внутрішньодержавних процедур, необхідних для підписання цього документа. Хочеться сподіватися, що зазначений  процес проходитиме на тлі прийняття парламентом нових "євроінтеграційних" законів. 

19–22 вересня відбудеться 10-та, ювілейна, щорічна Ялтинська зустріч YES (Ялтинської європейської стратегії). На знаковий захід серед інших високопоставлених гостей прибудуть єврокомісар Фюле, а також члени наглядової місії Європарламенту президенти Кокс і Квасневський, які напевно використають ялтинський майданчик для спілкування як із президентом Януковичем, так і з представниками уряду, парламенту, лідерами опозиції. 

Ще один візит єврокомісара Фюле в Україну заплановано на 10–11 жовтня. Зважаючи на все, його основна мета — підбити попередні підсумки перед вирішальним засіданням Ради ЄС у Люксембурзі й надати максимального прискорення українській стороні на фінішній прямій. Планується участь єврокомісара в засіданні Національного круглого столу "Згода заради європейського майбутнього", за яким зійдуться    представники і влади, і опозиції,  — заході, за задумом організаторів,  вражаючому й покликаному  ще раз продемонструвати Євросоюзові єдність українських основних політичних сил у прагненні до підписання Угоди про асоціацію та подальшої євроінтеграції. У кожному разі, телекартинка обіцяє бути благосною...

Подейкують, що коли  в Україні все складатиметься більш-менш оптимістично, то до Вільнюського саміту в Київ може завітати й сама пані Ештон, Верховний представник ЄС із питань закордонних  справ та  політики безпеки. 

Як мінімум, на сьогодні тло для згаданих візитів, заходів та, сподіваємося, в остаточному підсумку —   підписання угоди — складається доволі позитивне.

Агресивна поведінка Росії стосовно України та інших пострадянських країн, прагнення Москви не допустити укладення  Києвом Угоди про асоціацію з ЄС, до того ж несподіване рішення Єревана, який зламався під тиском Кремля й заявив про намір вступити до  Митного   союзу, додали європейцям драйву в досягненні поставлених цілей у їхній  ініціативі Східного партнерства. І якщо й  не зменшили скепсису щодо досягнень України, то таки багатьом додали рішучості  домогтися обопільного успіху у Вільнюсі. 

Вслід за надихаючою заявою Північних і Балтійських держав, які дружно засудили минулого тижня дії Росії й заявили про свою підтримку підписання Угоди про асоціацію з Україною,  минулої середи на засіданні Європарламенту  його віце-президент Я.Протасевич відзначив, що країни Східного партнерства "зазнають ненормального тиску з боку Росії", і закликав президента Єврокомісії Баррозу та  Литву, яка  головує в ЄС, "не змарнувати можливості" Вільнюського  саміту й підписати Угоду з Україною. "Дуже підтримує" підписання Угоди (але за умови виконання Києвом своїх зобов'язань) і президент Європарламенту М.Шульц. 

Єврокомісар Фюле, який  також взяв участь у засіданні ЄП, присвяченому тискові Росії на держави Східного партнерства, заявив, що дії Москви стосовно  цих країн порушують міжнародні принципи, та  запевнив: "Європейський Союз підтримуватиме й стоятиме на боці тих, хто піддається надмірному тиску". Як передає Інтерфакс-Україна, єврокомісар заявив: "Майбутній саміт Східного партнерства обіцяє відзначити важливий крок у нашій політичній асоціації та економічній інтеграції з кількома східними сусідами Євросоюзу". 

Після емоційного обговорення питання про тиск Росії на країни Східного партнерства Європарламент ухвалив резолюцію, що  різко засуджує "волаючий політичний тиск" Росії і закликає Єврокомісію та Раду ЄС "виступити з конкретними й ефективними заходами для підтримки країн-партнерів". Документ також містить положення про рішучу підтримку Європарламентом парафування або підписання угод про асоціації на саміті у Вільнюсі з тими країнами Східного партнерства, "які готові й можуть це зробити за умови виконання вимог".     

Прикметно, що жорсткий проект резолюції, внесений усіма фракціями ЄП,  був розроблений європейськими "народниками", які донедавна доволі скептично ставилися до можливості підписання угоди з Україною  у Вільнюсі через невирішену проблему зі звільненням Ю.Тимошенко. Тепер же з'явилися підстави сподіватися на лояльніше ставлення членів ЄНП (зокрема, найвідоміших і найвпливовіших). Що, втім, аж ніяк не знімає "питання  Тимошенко" з порядку денного. 

Ба більше, покладатися лише на своє важливе геополітичне розташування  Києву теж не варто. Цього тижня Брюссель вустами одного зі своїх високопоставлених чиновників чітко дав зрозуміти: "Рішення щодо підписання Угоди про асоціацію прийматиметься на основі  того, що зробила Україна, а не  якихось геополітичних міркувань". 

 Активну роботу Київ розпочав. Минулого тижня президент і Верховна Рада задали бадьорий євроінтеграційний тон  новому політичному сезону. Головним камертоном, безумовно, виступив В.Янукович, припинивши  (цікаво, чи надовго?) різнобій у своїй партії одним виступом в "Зоряному". Перші ж дні нової парламентської сесії принесли в українську "вільнюську" скарбничку кілька розглянутих законопроектів. Кількість голосів "за"  перевищила конституційну більшість, і це  вражає. Як заявив  наступного після голосування дня посол ЄС в Україні Ян Томбінський, "перший тиждень роботи Верховної Ради після літніх канікул довів можливість досягнути консенсусу між різними політичними силами щодо прийняття законодавства у сфері європейської інтеграції". На думку представника ЄС, "Партія регіонів, "Батьківщина", УДАР і "Свобода" засвідчили свою рішучість прийняти потрібні закони й провести реформи, що робить бажання України підписати Угоду про асоціацію з ЄС більш правдоподібним (виділено нами. — Ред.). Понад 350 депутатських голосів на підтримку необхідних  законів є найкращою відповіддю тим, хто сумнівався в політичній волі України продемонструвати відчутний прогрес у реформах. Отже, дуже важливий крок у напрямі підписання Угоди про асоціацію у Вільнюсі наприкінці листопада зроблено". 

Однак тиждень по тому, коли фанфари відлунали, а ейфорія в українському політикумі й на телеекранах від "євроінтеграційного прориву" трохи спала, напередодні наступного  парламентського законодавчого спринту   дозволимо собі кілька отвережуючих зауважень.    

По-перше, як не забарилися відзначити представники європейської сторони, попри досягнутий прогрес, Україна все-таки помітно відстає від запланованого графіка  руху  до Вільнюса. "У найближчі тижні потрібно  зберігати таку ж мобілізацію, необхідну для завершення решти роботи", — підкреслив Я.Томбінський. А науковий директор Інституту Євроатлантичного співробітництва О.Сушко в розмові з DT.UA взагалі був далекий від оптимізму. На його думку, шанси на підписання угоди нині становлять не більше 30%, бо "нічим не виправданий благодушний оптимізм у владних коридорах Києва (мовляв, ЄС однак  підпише, особливо після маневрів Путіна) стає однією з головних загроз євроінтеграційному  процесові, оскільки серйозно всіх дезорієнтує й розслабляє".  

По-друге, виникають певні сумніви стосовно  того, наскільки приставка "євро"  застосовна до деяких законопроектів, зарахованих  до "євроінтеграційних". Експерти висловлюють побоювання, що до списку таких,  заради   збільшення кількості ухвалених законів (аби справити враження на ЄС), можуть бути внесені  як другорядні законопроекти, так і (під шумок) лобістські. Візьмімо хоча б розглянуті минулого тижня. Прийнятий у першому читанні законопроект про виконання судових рішень експерти, котрі  відстежують  виконання Україною вимог ЄС, до "євроінтеграційних"   зараховують  із великою натяжкою. У реалізації другого пункту "списку Фюле" Євросоюз очікує від України значно   важливіших і рішучіших кроків. Наприклад, звільнення Юлії Тимошенко

За вуха притягнутий до євроінтеграції і законопроект про внесення змін до  Митного тарифу України, прийнятий за основу. І якщо, дуже захотівши,    "євро"-приставку в законопроекті можна пояснити зобов'язанням України перед СОТ, то "пристебнуте" до тексту дворазове підвищення повної ставки ввізного мита та  деякі інші "витівки" євроінтеграцією пояснити аж  ніяк не виходить. 

Звідси, по-третє.  Не слід сподіватися, що, закидавши Євросоюз великою кількістю наспіх зготовлених законів сумнівної якості, ми отримаємо  таку бажану згоду ЄС на укладення асоціації у Вільнюсі. Європа хоче переконатися в європейській якості українських законів. Посол Томбінський, мабуть, уже втомився повторювати: "Нас цікавить  в основному не кількість, а якість законодавства, яке  готується, — це головне. Тому що європейська демократія — це якість". У представництві Єврокомісії та посольствах держав ЄС у Києві не тільки вивчають надані українською стороною  матриці прогресу (і складають свої), що містять перелік проведених заходів та зроблених кроків на виконання висунутих ЄС умов підписання угоди. Європейці скрупульозно аналізують зміст законів,котрі   готуються і вже  ухвалені. Не треба  думати, що вони "проковтнуть" халтуру. Або що згодом, після підписання УА, "правильні", "європейські", закони можна буде нишком трансформувати в "потрібні" й "зручні", внісши поправки. Не слід повторювати непривабливу історію із законом про держзакупівлі, — європейці її дуже добре запам'ятали. 

Очевидно, переситившись "маленькими" українськими хитрощами й не плекаючи особливих ілюзій стосовно послідовності Києва та  його наполегливості у виконанні своїх зобов'язань, Євросоюз, схоже, вирішив трохи підстрахуватися і посилити важелі впливу на Україну після підписання Угоди про асоціацію. На  випадок  якщо її євроінтеграційного запалу вистачить лише до Вільнюса і  після саміту, отримавши бажане, українська сторона на тому й заспокоїться. 

По-перше, за інформацією DT.UA, європейська сторона трохи змінила свій підхід    стосовно умов початку так званого тимчасового застосування Угоди (до її ратифікації всіма 28 парламентами країн — членів ЄС). Якщо раніше передбачалося, що для цього вистачить  ратифікації УА Верховною Радою, а європейська сторона окремим документом нотифікує обсяг, у якому угода тимчасово виконуватиметься,  — то тепер  європейці говорять ще й про необхідність  провести ратифікацію УА в Європарламенті до початку тимчасового застосування. Таким чином, якщо процеси  в Україні після укладання асоціації з ЄС підуть зовсім не у європейському напрямі, то ратифікацію в Європарламенті можна буде "підвісити". Для України ж важливо, аби  вона відбулася   до середини квітня наступного року, тобто була проведена нинішнім  Європарламентом, оскільки вибори до ЄП і наступна зміна персонального складу органів ЄС можуть   надовго засунути "українську тему" на периферію уваги Євросоюзу. 

По-друге, як повідомляють джерела DT.UA, європейська сторона, обговорюючи обсяг, у якому Угода про асоціацію   тимчасово виконуватиметься, не планує  обмежуватися лише розділами, присвяченими створенню зони вільної торгівлі (як передбачалося раніше), а, досить імовірно, введе до  переліку й деякі політичні розділи, аби  Київ не розслаблявся на шляху побудови повноцінної європейської демократії, особливо в переддень президентських виборів 2015 р.      

Але це ми вже забігаємо наперед. Спочатку Угоду треба підписати. А для цього слід виконати поставлені ЄС умови у трьох сферах. Нагадаємо, що це усунення недоліків, допущених під час парламентських виборів 2012 р., і вдосконалення відповідного законодавства; прогрес у вирішенні питання селективного правосуддя та  запобігання таким проблемам у майбутньому; виконання реформ, визначених у спільно погодженому Порядку денному асоціації Україна—ЄС. Крім того,  нагадаємо, що Євросоюз не встановлював жодних кількісних критеріїв для підписання угоди. У ЄС не очікують повного вирішення всіх проблем і не вимагають негайно усунути всі вади, однак хочуть  побачити "рішучі дії та  відчутний прогрес", які  демонструватимуть  щирість і серйозність  намірів України. Які ж дії буде розцінено як "рішучі" і який прогрес зараховано як "відчутний" — визначати Євросоюзу. Таке рішення зазвичай  називають політичним. 

Оскільки часу до його прийняття залишається зовсім обмаль, ми вирішили спробувати оцінити, наскільки ж повна чи порожня "євроінтеграційна" склянка України, що вже зроблено, і що ще треба зробити на шляху до Вільнюса. 

Досить глибокий і професійний аналіз виконання умов підписання Угоди про асоціацію України з ЄС проводять експерти Громадського моніторингу (ГМ)* у рамках проекту Міжнародного фонду "Відродження". Свій перший звіт вони опублікували 18 червня, завершальний планують оприлюднити  на початку жовтня. Минулого ж четверга експерти виступили зі стислим  коментарем, назвавши ключові, на їхню думку, питання,  вирішення (чи не вирішення) яких Україною, безперечно, вплине на політичну оцінку й вердикт держав — членів ЄС. Отже, для впевненості в позитивному рішенні ЄС щодо підписання Угоди про асоціацію українській владі необхідно:

знайти взаємоприйнятий механізм звільнення Юлії Тимошенко;

— максимально врахувати рекомендації очікуваного найближчим часом висновку Венеціанської комісії щодо законопроекту про  прокуратуру

— врахувати позиції профільних громадських організацій, парламентської опозиції, Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ щодо реформування виборчого законодавства;

— внести зміни до  закону про всеукраїнський референдум згідно з  наданими у  червні ц.р. висновками  Венеціанської комісії;

— призначити місцеві вибори в Києві;

— вирішити конфлікт навколо позбавлення чинних народних депутатів-мажоритарників їхніх мандатів на антиконституційній основі;

— ініціювати зміни до закону про судоустрій і статус суддів відповідно до рішень Європейського суду з прав людини та рекомендацій Венеціанської комісії

Використовуючи аналіз експертів Громадського моніторингу, а також інформацію DT.UA, отриману з інших джерел, коротко пройдімося  по пунктах так званого списку Фюле, який визначає пріоритетні сфери роботи і  містить основні умови підписання Угоди про асоціацію. 

1. Виборче законодавство, практика виборів і баланс висвітлення у ЗМІ

Україні необхідно: виконати в повному обсязі рекомендації остаточного звіту  ОБСЄ/БДІПЛ щодо парламентських виборів 2012 р.; вжити негайних заходів для забезпечення надійної виборчої системи на основі Виборчого кодексу; запровадити чіткі правила для збалансованого доступу до ЗМІ учасників виборів; усунути недоліки, зафіксовані під час  парламентських виборів, у т.ч. пов'язані з неможливістю встановлення результатів виборів у п'яти одномандатних округах

П'ять проблемних округів

Довгоочікуваного прогрес було  нарешті  досягнуто минулого тижня, коли 5 вересня ВРУ прийняла закон, яким призначила на 15 грудня повторні вибори народних депутатів у п'яти мажоритарних округах — №94 (Обухів, Київська обл.), №132 (Первомайськ, Миколаївська обл.), №194 та 197 (Черкаська обл.), №223 (Київ, Шевченківський район). 

Вибори в цих округах відбудуться  вже після Вільнюського саміту, отож Євросоюз не зможе врахувати оцінку їх проведення під час  прийняття рішення стосовно  підписання УА. Що, як зазначають і вітчизняні, і деякі європейські спостерігачі, можливо, й на краще...

Виборча кампанія повторних виборів стартує в середині жовтня, доти  парламенту необхідно прийняти ще один закон — про внесення змін до  закону про держбюджет на 2013 р. Передбачені раніше в бюджеті кошти на проведення поточного року проміжних і повторних виборів, за свідченням заступника голови ЦВК А.Магери, були спрямовані Кабміном на інші потреби, зокрема  на відшкодування заборгованості перед підприємством "Сітронікс" за відеоспостереження під час минулих  парламентських виборів.  Цього  тижня Рахункова палата оприлюднила висновки про неефективне використання 955,3 млн грн на систему відеоспостереження на виборах 2012 р., що  викликали гучний скандал.  

Призначення виборів на п'яти "проблемних" округах залишило за дужками проблему позбавлення депутатських повноважень рішенням Вищого адміністративного суду кількох народних депутатів-мажоритарників, зокрема  П.Балоги, О.Домбровського, А.Веревського, С.Власенка, на досить сумнівних юридичних підставах. Минулого четверга ВАСУ своїм рішенням зобов'язав ЦВК позбавити мандата ще одного парламентарія — регіонала І.Маркова. "Коригування" з допомогою судів волі народу, виявленої ним на  виборах, експерти і опозиція розцінюють як відверто незаконну спробу влади "знищити парламентаризм в Україні". 

Місцеві вибори

Ще однією серйозною складовою загальної кризи довіри до української виборчої системи є невирішеність питання  проведення місцевих виборів у Києві. Повноваження нинішнього складу Київради спливли 2 червня 2013 р. Але 29 травня Конституційний суд прийняв рішення, відповідно до якого проведення всіх місцевих виборів має відбутися   одночасно на всій території України в останню неділю жовтня 2015 р., що, на думку КС, "сприятиме стабільності виборчих правовідносин в Україні". На підставі висновку КС Верховна Рада має прийняти рішення щодо характеру та термінів проведення виборів київського міського голови та депутатів Київради. 

Цього тижня спікер ВРУ В.Рибак в інтерв'ю "5 каналу" заявив, що взаєморозуміння стосовно  дати київських виборів серед керівників парламентських фракцій не спостерігається, понад те, "і опозиція, і більшість не дуже порушують це питання". Обурено відреагувавши на заяви спікера, "Батьківщина" зажадала від В.Рибака поставити на голосування в найближчий вівторок проект постанови про призначення позачергових виборів у Києві на 10 листопада. Однак єдиний, хто активно смикає Брюссель із питання київських виборів, — це Петро Порошенко.

На думку експертів, вирішення проблеми з проведенням виборів у Києві, а також характер цих та інших місцевих виборів у країні нинішнього  року слугуватимуть важливим індикатором того, наскільки в Україні поліпшується виборча практика. Однак, зазначають експерти Громадського моніторингу, чинне законодавство про місцеві вибори — найбільш проблемне в Україні. Воно дозволяє широко застосовувати  адмінресурс  і не гарантує рівності суб'єктам виборчого процесу під час кампанії. Усі ці недоліки ще раз були продемонстровані в ряді населених пунктів під час місцевих виборів 2 червня ц.р. За даними DT.UA, зосередитися на правилах гри під час місцевих виборів Брюссель умовляє й українська влада. Мовляв, стосовно  виборів до  ВР є проблеми з правозастосуванням чинних  норм, тоді як у "місцевому" законодавстві – проблеми з самими нормами.

Реформа виборчого законодавства

У квітні ц.р. Мін'юст підготував законопроект "Про внесення змін до  деяких законів України щодо вдосконалення законодавства з питань проведення виборів". 

На цей час законопроект проходить повторну експертизу у Венеціанській комісії (ВК), ОБСЄ/БДІПЛ та офісі єврокомісара Фюле. Як заявила   цього тижня міністр юстиції О.Лукаш, її відомство виступає за внесення змін до закону про вибори народних депутатів до проведення Вільнюського саміту. Однак українська сторона, за словами міністра, спочатку повинна дочекатися висновків європейських експертів: ВК має намір завершити аналіз цього  законопроекту до початку-середини жовтня, а ОБСЄ — до початку жовтня. Як запевнила міністр, після отримання їхніх остаточних висновків документ буде негайно доопрацюваний і поданий  у парламент. Є  достатні  підстави вважати, що Верховна Рада ухвалить зазначений  закон. 

Набагато складніші справи з прийняттям Виборчого кодексу, прямо визначеним серед умов ЄС та в рекомендаціях ОБСЄ. Хоч  проект цього документа був підготовлений робочою групою на чолі з Ю.Ключковським за фінансової підтримки ЄС ще у 2010 р. й отримав  у цілому позитивний висновок ВК, досі ні уряд, ні парламент не підтримали кодифікації виборчого законодавства. Наводиться маса сумнівних політичних та юридичних аргументів "проти", навколо кодексу створюються міфи, а "реальна" робота зводиться до проведення круглих столів. На одному з них, проведеному  цього тижня в Мін'юсті, за нашою інформацією, "за" прийняття Виборчого кодексу висловилися представники УДАРу та Компартії, позиція Партії регіонів була туманною, хоча, слід сказати, вперше за останній час регіонали не виступили проти ідеї кодексу. Міністр юстиції О.Лукаш утрималася від оприлюднення офіційної позиції свого відомства з зазначеного  питання. Може, тому,  що вона знає, наскільки далекими одне від одного в нашій країні часом бувають закони та практика їх застосування?

Сьогодні цілком очевидно, що одна з умов ЄС — прийняття Виборчого кодексу — до Вільнюського саміту виконана не буде. 

Засоби масової інформації

4 липня Верховна Рада прийняла закон "Про внесення змін до  деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації". На думку уряду, він "спрямований на недопущення монополізації ЗМІ та їх  використання як важелів маніпулювання громадською свідомістю". О! Невже цей закон дозволить знайти щось спільне між власниками УМХ, "Фокуса" та "Коментарів"? :)

3 липня парламент у першому читанні схвалив урядовий законопроект "Про суспільне телебачення і радіомовлення України". Документ піддається жорсткій  критиці —із боку як журналістів, так і експертів, котрі  вважають його таким, що не відповідає європейським стандартам. 

Готується також  законопроект  про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ. 

Однак усі ці "досягнення" — лише на папері. Нинішні вітчизняні реалії такі, що про жоден  збалансований доступ до ЗМІ учасників виборів в Україні йтися не може: центральні ЗМІ масово скуповуються Сім'єю, регіональні — керівництвом виборчого штабу її глави; а приштабні люди активно реєструють на місцевому рівні газети з використанням назв опозиційних партій та відомих НУО. Під час виборів країна ризикує бути заповнена фальшивками.    

2. Вибіркове  (селективне) судочинство, виконання рішень ЄСПЛ, умови утримання ув'язнених

Україні необхідно: розглянути випадки політично мотивованих вироків у взаємодії з місією президентів Кокса та Квасневського; забезпечити швидке виконання всіх рішень Європейського суду із прав  людини (ЄСПЛ) та  виконати рекомендації Ради Європи щодо умов утримання ув'язнених і  надання їм медичної допомоги. 

Політично мотивоване кримінальне переслідування

Звільнення колишнього в.о. міністра оборони В.Іващенка та помилування президентом екс-міністрів — внутрішніх справ Ю.Луценка і охорони навколишнього середовища Г.Філіпчука — стали важливим кроком в усуненні  наслідків селективного правосуддя і були оцінені європейськими партнерами. Однак одна з головних перешкод на шляху до  підписання Угоди про асоціацію — невирішеність "проблеми Тимошенко" — не усунута досі. Українська влада сприяє місії Кокса—Квасневського, проте, як стверджують наші європейські джерела, останній візит двох президентів до України минулого тижня знову не дав  результатів: прийнятного для всіх сторін рішення так і не було знайдено. Через два-три тижні місія Кокса—Квасневського представить свій підсумковий звіт і завершить роботу. 

За нашою інформацією, вимовлена 3 вересня В.Януковичем під час виступу в парламенті фраза про те, що Україна виконає всі умови підписання Угоди про асоціацію, була сприйнята європейською стороною як обіцянка вирішити, зокрема, і "проблему Тимошенко". Тим часом, за деякою інформацією, ЮВТ не пристає на  підкилимову  умову   влади — забути про політику назавжди.

Виконання рішень ЄСПЛ

Оскільки хронічне й масове  невиконання в Україні рішень національних судів є причиною валу звернень українських громадян до ЄСПЛ, прийняття парламентом минулого тижня в першому читанні "єврозакону" про виконання судових рішень  (що потенційно полегшує роботу Європейського суду)  може бути занесене до  графи "прогрес".   

Умови утримання ув'язнених та медична допомога

Прийняття 5 вересня закону про внесення змін до  Кримінально-виконавчого  кодексу України щодо порядку та умов відбування покарань, які передбачають  комфортніші умови для ув'язнених, —  ще один крок у бік Вільнюса. Хоча багато правозахисників вважають його недостатньо великим. Наприклад, на думку експертів, в адміністрацій місць позбавлення волі збереглися необмежені можливості карати ув'язнених  з незначних приводів. 

Істотній критиці правозахисників піддається й прийнята 29 квітня  ц.р. Кабміном Державна цільова програма реформування Державної кримінально-виконавчої служби на 2013–2017 рр. У Програмі  навіть не згадуються рекомендації Європейського комітету з  питань запобігання катуванням та  Європейські пенітенціарні правила, а пріоритетом залишаються господарські питання та використання праці ув'язнених, що абсолютно  чуже прогресивним західним пенітенціарним ідеям. Не вирішує Програма і проблему належної медичної допомоги ув'язненим. 

3. Імплементація КПК, запобігання катуванням, адвокатське самоврядування

Україні необхідно: ефективно імплементувати Кримінальний процесуальний кодекс, законодавство про адвокатуру, Національний превентивний механізм проти катувань.

Кримінальний процесуальний кодекс

У травні ц.р. парламент вніс зміни до деяких законодавчих актів для приведення законодавства у відповідність до нового КПК. За даними моніторингу, здійснюваного Центром політико-правових реформ, з моменту прийняття в листопаді 2012 р. нового КПК намітилася тенденція гуманізації сфери кримінальної юстиції. Це проявляється у кардинальному зменшенні кількості осіб у СІЗО, значному зменшенні кількості випадків затримання, обшуків і прослуховування, а також у збільшенні кількості випадків застосування домашнього арешту та інших альтернативних запобіжних заходів. Однак "батько" КПК — Андрій Портнов — у своїй статті в DT.UA однозначно нарікав на якість застосування кодексу співробітниками МВС і ГПУ.

Водночас досі  немає навіть концептуальної визначеності щодо Національного бюро розслідування, яке, згідно з КПК, має бути створене не пізніше ніж через п'ять років з моменту набрання чинності самим кодексом.

Законодавство
про адвокатуру

Прийнятий 5 липня 2012 р. Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" комплексно реформує основи адвокатської діяльності в Україні і, згідно з оцінкою незалежних експертів, відповідає загальновизнаним міжнародним демократичним стандартам. Однак практична діяльність створеної Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії викликає великі сумніви у дотриманні нею принципів незалежності і самоврядування. Часто трапляються випадки переслідування нелояльних адвокатів, яких позбавляють ліцензій на адвокатську діяльність.

З 1 січня 2013 р. відповідно до Закону "Про безоплатну правову допомогу" в Україні цілодобово функціонують 27 центрів з її надання. На конкурсній основі до роботи цих центрів залучено 3016 адвокатів. У 2013 р. в 16 разів збільшено фінансування правової допомоги, яка надається в кримінальному провадженні коштом держави. Проте, зазначають експерти, виділені в бюджеті на ці потреби 43,8 млн грн становлять лише 21,2% від потреби. Дефіцит видатків на забезпечення системи безоплатної правової допомоги становить у 2013 р. 163,1 млн грн.

Національний превентивний механізм

Після внесення змін у жовтні 2012 р. до відповідного законодавства функції національного превентивного механізму було покладено на уповноваженого ВРУ з прав людини. Зокрема, йдеться про регулярне відвідування місць позбавлення волі без попередження адміністрації цих закладів з метою виявлення і недопущення катувань та інших видів жорстокого поводження і покарання, які принижують людську гідність ув'язнених. З початку 2013 р. було понад 150 таких моніторингових візитів, видано більш як 100 рекомендацій відповідним органам. За свідченням представників правозахисних організацій, не зафіксовано жодного випадку протидії візитам з боку адміністрацій відвідуваних закладів.

4. Судова реформа
і реформа прокуратури

Україні необхідно: зробити додаткові кроки в судовій реформі; здійснити всеохоплюючий перегляд і подати законодавчі пропозиції (у тісній взаємодії з Радою Європи/Венеціанською комісією) щодо закону про прокуратуру, Кримінального кодексу, ролі Вищої ради юстиції, закону про судоустрій і статус суддів.

Законодавство
про прокуратуру

Цей пункт "списку Фюле" — на особливому контролі Євросоюзу. Без його виконання шанси на укладення асоціації істотно знижуються: для низки держав ЄС це питання надзвичайно принципове. Проект закону про прокуратуру (як стверджує більшість експертів, досить прогресивний) надіслано на експертизу у Венеціанську комісію 6 серпня. Невдовзі очікуються її висновки. Минулого тижня Україну для консультацій відвідали експерти ВК, і, як стверджують наші європейські джерела, Київ вони залишили "у доброму гуморі". Є всі підстави вважати, що після одержання висновку "Венеціанки" закон про прокуратуру незабаром буде прийнятий Верховною Радою.

Судова реформа

5 вересня Верховна Рада прийняла "євроінтеграційний" закон, підтримавши направлення до Конституційного суду запропонованих президентом змін до Конституції щодо посилення гарантій незалежності судів. Ці пропозиції містять низку прогресивних моментів, у тому числі й у частині вдосконалення порядку призначення та звільнення суддів, змін повноважень і складу Вищої ради юстиції. Парламент цілком усувається від впливу на ці процеси й органи. На думку ВК, це добре.

Однак збереження за президентом надмірних повноважень з формування суддівського корпусу та участь у ВРЮ генпрокурора викликають серйозну стурбованість. Експерти впевнені, що вже зараз, не чекаючи набрання чинності змінами до Конституції, необхідно змінювати базовий закон про судоустрій і статус суддів.

Втім, ніяка зміна законодавства не може змінити нинішню практику без найвищої "політичної волі", і прогрес "на папері" навряд чи невдовзі буде перенесений у реальне життя, де продажність українських суддів стала притчею во язицех, а вище керівництво країни ніяк не зацікавлене позбавляти себе привілею телефонного права — особливо напередодні президентських виборів.

Кримінальний кодекс

Немає ніяких зрушень у питанні зміни радянських атавізмів — ст. 364–365 КК — і декриміналізації відповідальності за завдання економічних збитків державі внаслідок політичних або адміністративних рішень без корупційних чи інших кримінальних мотивів. Декриміналізація цих статей, на думку деяких експертів, могла б стати легітимним розв'язанням "проблеми Тимошенко".

5. Реформа органів внутрішніх справ

Україні необхідно: підготувати і внести законодавчі пропозиції щодо реформування міліції.

Аналізувати нема чого, оскільки реформи поки що немає.

У квітні ц.р. президент створив Комітет з питань реформування правоохоронних органів. Відповідно до указу глави держави від 12 березня 2013 р. про рішення РНБОУ про негайні заходи щодо європейської інтеграції України, зазначений комітет до 1 жовтня повинен завершити підготовку законопроектів щодо реформування правоохоронних органів з урахуванням європейських стандартів. За інформацією наших джерел, ні секретар РНБОУ, ні керівництво МВС не рвуться виконувати поставлене завдання. Напрацювання у цій сфері Володимира Сівковича — заступника секретаря РНБОУ — нікого з вищого начальства не надихнули.

6. Конституційна реформа

Україні необхідно: провести конституційну реформу відповідно до міжнародних стандартів.

Створивши на початку 2012 р. Конституційну асамблею (КА), президент не пояснив суспільству причин необхідності конституційної реформи та її основних напрямів.

Комісії КА підготували проект Концепції внесення змін до Конституції України. Його було розглянуто й піддано критиці на засіданні асамблеї 21 червня. Очевидно, сам В.Янукович не визначився, чого хоче від нової Конституції: клаптикової зміни чи килимової; чи в бік парламентської республіки тощо.

Особливо непокоїть вітчизняних та європейських експертів прийнятий 6 грудня 2012 р. досить далекий від європейських стандартів закон про всеукраїнський референдум. Витвір Олександра Лавриновича — жахливий механізм для маніпуляцій. У червні ц.р. цей закон отримав розгромний спільний висновок Венеціанської комісії та ОБСЄ. Про те, яким чином ці критичні зауваження буде враховано, повідомлень від українських органів влади не надходило.

7. Підготовка до зони
вільної торгівлі з ЄС

Україні необхідно: розробити й провести необхідні реформи, спрямовані на створення глибокої і всеосяжної зони вільної торгівлі.

Як свідчать джерела DT.UA, єврокомісар у справах торгівлі Карел де Гюхт на сьогодні є не найбільш ревним прибічником підписання Угоди про асоціацію і ЗВТ з нашою країною. Причина очевидна: плануючи лібералізувати торгівлю з ЄС після початку створення зони вільної торгівлі, Україна останнім часом часто діє в протилежному напрямку. В оприлюдненій минулого тижня щорічній доповіді Європейської комісії, присвяченій торговим бар'єрам, міститься серйозна критика України за підвищення ввізних мит та інші дії, не сумісні з її зобов'язаннями перед СОТ і планами зі створення глибокої і всеосяжної ЗВТ з ЄС.

Досі не виконано прохання Євросоюзу, зафіксоване у висновках Ради міністрів закордонних справ ЄС від 10 грудня 2012 р., відкликати заявку на перегляд своїх зобов'язань у рамках СОТ, яка містить понад 370 тарифних позицій і яка, на думку ЄС, створює небезпечний прецедент і серйозну загрозу цілісності багатобічної системи торгівлі. "Червоною ганчіркою" для ЄС слугує і запроваджений Україною утилізаційний збір на автомобілі. Якщо додати до цього списку ще деякі "дрібниці" на кшталт обмеження імпорту вугілля й коксу, специфічні вимоги до проектів відновлюваної енергетики, то настрої пана де Гюхта стають цілком зрозумілими...

Можливо, зроблене цього тижня повідомлення радника українського президента А.Гончарука про те, що Мінекономрозвитку підготувало і вже направило на узгодження у профільні відомства законопроекти для внесення змін до Податкового кодексу і закону про утилізаційний збір на імпортні автомобілі, щоб привести його у відповідність до норм СОТ та усунути дискримінаційні положення, поверне Україні частину прихильності єврокомісара де Гюхта.

Одним з ключових завдань підготовки до створення ЗВТ з ЄС, зазначають експерти, є розробка Програми імплементації Угоди про асоціацію. Документ повинен передбачити детальні заходи для реалізації угоди, зокрема, створення поглибленої і всеохоплюючої ЗВТ, включаючи проведення аналізу регуляторного впливу і наслідків упровадження відповідних законодавчих актів ЄС, визначення строків виконання зобов'язань, головних виконавців, джерел фінансування.

Не пізніше ніж у жовтні профільні відомства повинні підготувати проекти указу президента щодо створення національної системи координації діяльності з імплементації Угоди про асоціацію з ЄС і постанови КМУ про схвалення вищезгаданої Програми імплементації.

Однак у експертів складається враження, що в чиновницьких лавах панує розгубленість. Більш-менш успішно провівши складні технічні переговори з ЄС щодо змісту угоди, українські відомства постали перед значно складнішим і глобальним завданням — реалізацією написаного. Чи знають вони, що робити, чи уявляють обсяг майбутньої роботи — велике запитання. В умовах гострого кадрового дефіциту і, головне, дефіциту професіоналізму майбутнє створення ЗВТ з ЄС — серйозний виклик для України і нинішньої влади.

8. Боротьба з корупцією

Україні необхідно: удосконалити законодавство у сфері протидії і боротьби з корупцією відповідно до рекомендацій GRECO і доповідей з імплементації Плану дій щодо візової лібералізації

У цій сфері відзначено певний прогрес, оскільки в останні місяці було прийнято відразу кілька законів, причому погоджених опозицією та урядом. Однак, зазначають експерти, ці закони досі ще не повною мірою відповідають міжнародним стандартам. Схоже, що вже зараз необхідно приймати поправки до свіжоспечених законів, спішно прийнятих у першому і відразу в остаточному читанні, без необхідного обговорення та роботи над текстом.

Крім того, відсутність належної політичної волі зберігає невизначеність щодо створення незалежного і не імітаційного антикорупційного органу.

Що ж до жорстко розкритикованого ЄС закону про держслужбу, який прийняли у листопаді 2011 р., то набрання його новою редакцією чинності перенесено на 1 січня 2014 р. Мін'юст, зважаючи на рекомендації експертів SIGMA, підготував законопроект про внесення змін до закону про держслужбу і наприкінці червня передав його в SIGMA і представництво Єврокомісії в Україні.

9. Реформа управління публічними фінансами

Україні необхідно: продовжити реалізацію реформи управління публічними фінансами, включаючи прийняття відповідної стратегії.

Починаючи з 2010 р. виділення коштів ЄС Україні в рамках секторальної бюджетної підтримки було заморожено через невідповідність європейським стандартам системи управління держфінансами, включаючи законодавче регулювання держзакупівель. Через це Україна на сьогодні втрачає близько 400 млн євро в рамках чинних програм і 160 млн євро — у рамках нових.

Після спільної роботи з експертами SIGMA і представництвом Єврокомісії в Україні Кабмін 1 серпня схвалив Стратегію управління державними фінансами.

Разом з тим чинне законодавство про держзакупівлі, як і раніше, викликає
серйозну критику європейської сторони, оскільки надає широкі можливості для здійснення закупівель в одного учасника, тобто фактично без тендерних процедур. А, крім того, більшість тендерів просто закрили від громадського контролю. Однак і публікованого достатньо для того, щоб вигукнути: "Крадуть усі!".

10. Розширення повноважень Рахункової палати

Україні необхідно: забезпечити зміни Конституції в частині розширення повноважень Рахункової палати.

У 2010 р. Рахункова палата втратила право контролю за надходженнями в держбюджет у результаті рішення Конституційного суду про повернення в дію редакції Основного закону 1996 р.
18 січня 2013 р. президент направив у Верховну Раду законопроект про внесення змін до ст. 98 Конституції України (про повноваження Рахункової палати) і визначив його як невідкладний для позачергового розгляду. Після позитивного висновку Конституційного суду парламент 20 червня попередньо схвалив цей законопроект. Найближчим часом очікується його прийняття на поточній сесії Верховної Ради.

Істотним недоліком цього документа експерти вважають те, що він не поширює повноважень Рахункової палати на місцеві бюджети. Таким чином, прямо ігнорується одна з рекомендацій GRECO та ЄС.

11. Поліпшення ділового
та інвестиційного клімату

Україні необхідно: вдатися до рішучих дій для поліпшення ділового й інвестиційного клімату, включаючи початок неформального діалогу Україна—ЄС з питань бізнес-клімату та врегулювання питань, визначених у його рамках.

Незважаючи на те, що в рейтингу Світового банку Doing Business-2013 Україна піднялася порівняно з минулим роком на 15 позицій, а в рейтингу Paying Taxes — на 18, зарубіжні інвестори й підприємці поки що не поспішають заявляти про помітне поліпшення бізнес-клімату в Україні. Навпаки, за кожної зручної нагоди вони не стомлюються перелічувати довгий список проблем, на які їм щодня доводиться наражатися в нашій країні. Торік приплив іноземних інвестицій знизився на 8%, цього року — на 14 %, разом з тим зріс відтік іноземного капіталу з України.

На саміті Україна—ЄС 25 лютого 2013 р. Мінекономрозвитку і торгівлі України та гендиректорат Єврокомісії підписали Адміністративну домовленість щодо неформального діалогу з питань бізнес-клімату.

Про помітні результати цього діалогу і значне поліпшення бізнес-клімату
в Україні говорити поки що не доводиться.

* * *

Минулого четверга президент Янукович заявив, що Україна завершує розв'язання всіх питань, необхідних для підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом: "У нас немає питань, які б ми не вирішили. Сьогодні все йде до завершення". Цілком імовірно, президент знає значно більше за нас. Набагато гірше, якщо більше знаємо ми.

 

*До складу експертної ради Громадського моніторингу входять керівник проекту Д.Шульга, директор європейської програми Міжнародного фонду "Відродження"; В.Чалий, заступник гендиректора Центру Разумкова; О.Сушко, науковий директор Інституту Євроатлантичного співробітництва; І.Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій; І.Жданов, президент аналітичного центру "Відкрита політика", І.Когут, голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив; І.Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ; Д.Котляр, незалежний експерт.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
158 коментарів
  • Стакан 20 сентября, 13:04 Будет полным, а закусывать придется кактусами Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • сено 20 сентября, 10:48
    виталий Вчера, 16:30 ) Статью напишите. Я почитаю. По крайней мере, мне было любопытно хоть и не вы первый о "термодинамике и ТО"
    Я пытаюсь популярно рассуждать: чтобы всем понятно было. А кибальчиш меня "гнобить" по этому поводу. Но я не обижаюсь - на обиженных воду возят. Что такое эйнштейновское е равно эм цэ квадрат? Это разложение преобразования Лоренца-Фицжеральда в ряд Тейлора-Макларена - доступное действие для второкурсника технического ВУЗа. Просто Альберт оказался в нужное время в нужном месте. Так и со всеми научными открытиями, кстати. Циолковскому, например, не повезло. А Королев, Фон Браун оказались в шоколаде. Кибальчиш изобрел "вечный двигатель" (это я образно) - честь ему и хвала. Но, скорее всего, ему тоже не повезло - не там он родился. Ясный красный, что Запад передерет и присвоит все лавры себе. Такова жизнь, к сожалению. ......... Насчет науки, кстати. Если поставить вверх ногами теорию относительности (что время может не только замедляться, но и убыстряться - его течение, т.е, так же и с массой, линейными размерами), то становятся теоретически возможными мгновенные перемещения в пространстве (скорость равна бесконечности) и другие интересные следствия. Просто мало кого это сейчас интересует.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • сено 19 сентября, 15:47 Кибальчиш, ну вы все смешали опять. Начну с конца. Насчет ДВС. Согласитесь - это не 100%-ная тепловая машина, работающая по циклу Карно. Достаточно глянуть хотя бы на различный КПД - и расход топлива, соответственно - дизельных и бензиновых моторов с одинаковой мощностью. (Хотя мощность тут не причем, особо - главное вес самого автомобиля. Просто для динамики (движения) эти параметры соответствующим образом подбирают: больше вес - больше мощность). Также, я думаю, вы знакомы с диаграммой: КПД - обороты. Максимальный - где-то 3 тысячи в минуту. А на низких оборотах - вообще доли процента. (Почему и закачивается такая мощность под капот - чтобы тронуться с места нормально можно было. И почему троллейбус на старте может обогнать иномарку: в сидение вдавливает). И вот если двигатель будет работать как электростанция на оптимальных оборотах, а привод - электрический, то расход топлива упадет на порядок (в разы). Особенно в городском цикле. И сейчас, я слышал, в Украине делаются такие проекты с общественным транспортом. Если это будет выгодно, то будут работать! ............... Насчет же идеи?.. Так все старо как мир: или выживай, или умирай. Третьего не дано, как ни прискорбно. И поэтому все разговоры об особом пути, русском типа - это все от лукавого, не имеющего ничего общего с жизнью. Т.е, можно или голодать, или быть сытым. Или в тепле, или в холоде... Закон единства и борьбы противоположностей. Слышали? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • сено 19 сентября, 09:35 Господа (панове), насчет идеи. Какая на хрен идея?! Развалилась империя. А на тонущем корабле никто у вас не будет спрашивать: умеете-ли вы плавать! Учиться нужно... Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • сено 19 сентября, 09:24
    виталий Сегодня, 01:48 ) Нет, это следствие отсутствия идеи. И сейчас идеи нет, а есть желание со стороны "элит" приткнуться к более сильному и богатому, и иллюзия со стороны какого-то количества остальных, что чужой дядя за них все сделает и поможет наказать "элиту"
    Ну почему нет идеи? Послать наглую Рашу подальше: так сделали ВСЕ страны, которые поднялись после коммунизма. У нас дебилов, которые несмотря ни на что лижут московскому барину сапог (который их пинает) - "всего" 15%. Вроде как и немного (в отличие от 97% россиян, которые.... Ну там нечего говорить), но все же - это миллионы! Вот это и есть тормоз!
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • сено 19 сентября, 09:16 Г-н (товарищ - я вас так и не понял в этом плане) кибальчиш. Вы зря бросаете в меня камни. В части науки, во всяком случае. Я ЗНАЮ, что возможно получение энергии иным способом, чем "паровоз" (термодинамический цикл Карно). И все мы к этому пониманию стремительно приближаемся: уже есть автомобили с расходом 1л/100км. Да тот же киевский изобретатель, который предложил использовать максимальный КПД двигателя, переведя автомобиль на электропривод. (Для справки: при трогании с места эффективно используется лишь несколько процентов от сжигаемого топлива - коэффициент полезного тдействия, так называемый. Остальное вылетает в трубу (более 90%) и делает нам "хорошую погоду - я уже оху2.71л от дождей)! ........... Так что есть в матери городов русских (Киеве, т.е.) свои кулибины. Надо лишь верхушку, власть т.е, привести в порядок. И пока у нас есть свобода - выбора, во всяком случае - у нас остается надежда. В случае же падения в нео-СССР, наши шансы будут равными нулю! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • сено - виталий 18 сентября, 07:47 Я с вами не согласен. В той же информационной технологической обойме Украина занимает лидирующие места. Просто там бабло. А вот за "вечные двигатели", которые продвигает кибальчиш, никто не платит. Потому он такой и обиженный. Да и я, закончив ВУЗ, вынужден сейчас работать не по специальности инженера. Но в любом случае ничего ведь изменить уже нельзя. Хотя знания лишними никогда не бывают и им всегда найдется применение.
    виталий 18 сентября, 10:13
    Я всего лишь процитировал из http://gazeta.zn.ua/family/buduschee-na-eksport-_.html, но тем не менее непонятно с чем именно вы в этой цитате не согласны?
    Три раза ха-ха 18 сентября, 10:27
    Ни в какой "информационной обойме" никаких "ведущих позиций" у Украины нет. Есть масса дешёвых програмёров, которых можно дёшево поаутсорсить. Ведущие позиции там, где Мелкософт и Гугель.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • сено 18 сентября, 07:40
    Заметка для думающих Вчера, 13:37 Вы не правы, бандиты и негодяи всегда в шоколаде. Заканчивают плохо только маленький процент. А о крупых подлецах и бандитах вооще не говорю, т.к. они всегда выходят чистыми из воды. Просто Вы не удосужились проследить судьбы большинства бандитов, начиная от военных преступниках и просто разбойниках. Например почти не одна тварь не пострадала со времени финансовых афёр. Банкиры, которые сколотили своё богатство в 18-19 вв на крови, продолжили свои династии и входят в элиту. А Вы говорите, что это "может приносить сиюминутную выгоду". Вы наивны! Повесили на в Нюрнберге только малую горстку, а все остальные прекрасно встретили старость. Доктор Менгель умер в умиротворении и уверенности в своём предназначении. Эйхман попался на глупости, но это только подтверждает, что малая часть попалась. Как и принято в медицине, Менгеле работал не в одиночку. Его соратники — нобелевский лауреат Адольф Бутенандт (после войны даже возглавлял Общество М. Планка) и доктор Отмар фон Вершуер — после войны никогда никем не преследовались и спокойно продолжали работать по специальности. Хотя первый резал живым людям печень без наркоза, а второй — работал над тем, что оставалось после менгелевских экспериментов с близнецами. А один из коллег Менгеле — доктор Фолль в 1966 году был даже награждён медалью папы римского «За выдающиеся заслуги перед страждущим человечеством»... Так, что за более чем 2000 лет христианство, как и любая религия, не изменила мир к лучшему. И 10 заповедей ни кого не останавливают и на ременной бляхе у фашистов написано было: С нами Бог! Зло и подлость сейчас везде и всё больше захватило нас всех, просто оно теперь всё больше стало принимать лечину...добра!
    Что я могу вам сказать?.. Да, зло в мире сильно. Но созидание (добро т.е.) все же преобладает. Это очевидно. Просто в противном случае - если бы силы разрушения преобладали - ничего не существовало бы.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • виталий 18 сентября, 07:10 "Эйнштейнам в современной Украине сложно найти себе достойное занятие — с 1991 г. количество ученых сократилось в три раза, фундаментальную науку финансировать нечем, в образовании процветает формализм и коррупция... темпы "утечки мозгов"приняли масштабы, способные угрожать национальной безопасности...это обязательно скажется на качестве жизненных сил и возможностей страны в недалеком будущем. Страна теряет здоровых, умных, квалифицированных людей".
    Shablia 18 сентября, 10:11
    Работаю 25 лет в науке. Полностью согласен. Главная проблема - финансирование, на два порядка худшее, чем в Европе. Считаю, что научные исследования должны обеспечиваться, как процесс размножения в биологии - с расточительными затратами в надежде, что зародится нечто принципиально новое. В Украине пока всё наоборот. Выход вижу в переходе к европейским стандартам и научным программам, когда у Украины и ЕС будет общее научное и образовательное пространство. Евросоюз вкладывает огромные деньги в "подтягивание" своих стран-членов и даже отчасти "претендентов" с хорошим интеллектуальным потенциалом. Это я видел воочию в Польше: поляки были на нашем уровне, но сразу после вступления в Евросоюз получили такое вливание в виде оборудования, помещений, денег, что уже через 3 года (тогда, когда я там был) ученые смогли работать почти на европейском уровне. И отдача не заставила себя долго ждать. Эта отдача пошла на пользу и Польше и Евросоюзу в целом.
    А. Бородаев 18 сентября, 10:27
    Я извиняюсь, но какое отношение имеет ваш комментарий к обсуждаемой статье? Нас что, в ЕС приглашают? Я пока вижу, что нам предлагают финансово помочь в том числе и польским ученым за счет наших. Именно к этому ведет ассоциация с ЕС.
    Shablia 18 сентября, 11:16
    Пусть даже и помочь... Но на их оборудовании. Наши учёные изворачиваются, как могут, чтобы попасть в Польшу и поработать на современном европейском оборудовании. Благо, поляки находят возможность пустить нас, используя обучающие гранты по программам FP7 и другим. В результате наши хоть увидели, попробовали руками и головой, как в Европе (пусть и в Восточной) работают. Мы-то всё ещё ездим на велосипедах, а они - уже на вертолётах летают, пусть ещё и не очень умело.
    Заинтересованный 18 сентября, 10:29
    Можно пример польской "отдачи", плз? А также зарплату польского учёного в у.е.
    Shablia 18 сентября, 11:06
    Когда я был в Польше, зарплата в у.е. ученых примерно одинаковой квалификации там была в 4 раза выше, чем в Украине. Зарплата ученого была примерно в 2 раза выше, чем зарплата в среднем по Польше. А в последнее время - http://www.rg.ru/2010/08/31/uchitel.html , http://vakansia.net/content/2012/02/srednyaya-zarplata-v-polshe-sostavlyaet-seychas-3-680-zlotyih.html
    Заинтересованный 18 сентября, 22:13
    10 тыс. грн. при средней 5 тыс. грн.? И где же это можно получить, можно ссылку на сервер вакансий? И интересно сколько в Польше учёных численно? Если в Украине сократить эту орду преподов и снсов, что давно пора сделать, то такие оклады здесь положить легко. И вы ничего не ответили от отдачу. Жду.
    Shablia 19 сентября, 09:26
    О состоянии науки и образования в Польше: http://polpred.com/?ns=1&cnt=124&sector=18 Из собственного опыта: Я работаю в животноводческой науке, коллективом ученых разрабатываем новые технолгии. Для того, чтобы проверить, "обкатать" свои идеи и разработки нужно их воплотить на практике (построить животноводческий комплекс с новой технологией) и доработать проблемные узлы. В Украине такая работа за последние 20 лет не проводилась. Я и наши сотрудники ездили в Польшу, поляки приезжали к нам, делали презентации с фотографиями. Мы видели как минимум 10 вариантов новых польских технологий, воплощённых в практику, часть из которых (самые лучшие) уже доработаны и пошли в серийное внедрение. Для этого деньги выделяют как по линии Евросоюза, так и минсельхоза Польши. Я уже не говорю, что по программе FP7 во всех отраслях науки работают исключительно коллективы, состоящие из учёных разных (минимум 3) стран ЕС и иногда "стран партнёров". И все полученные результаты - общие для всех стран ЕС.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • виталий 18 сентября, 03:00 "Чмо с амбициями амбала, вечный недоросль, интеллектуальный недоносок с претензией, да кому ты нужен будешь со всем этим букетом там, куда Украина идет? Да в том-то и дело, козлодоев, что никому". Пока что движение Украины интеллектом не отличается. Как бы не получилось, что "там, куда Украина идет" чмо и козлодоевых будет еще больше. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 24.80
EUR 27.50