Оборонне замовлення або Оборона "в замовленні"

Дмитро Менделєєв 6 березня 2015, 22:00
военный

Читайте також

 

Минулої п'ятниці в обстановці підвищеної таємності в Кабінеті Міністрів під керівництвом прем'єр-міністра відбулася нарада силовиків з питань виконання оборонного замовлення в 2014 р. і про перебіг цієї роботи в році нинішньому.

Відразу зазначимо, що, як і торік, найімовірніше, і в 2015-му, зберігатиметься тенденція зменшення можливостей вітчизняних підприємств оборонно-промислового комплексу щодо задоволення потреб збройних сил у сучасній військовій техніці. Насамперед, це викликано розбалансованістю структури оборонно-промислового комплексу, наявністю на підприємствах обладнання, яке не використовується на повну потужність, старінням основних фондів, критичним фінансово-економічним станом ОПК, браком кваліфікованих кадрів.

Крім того, уряд продовжив порочну практику своїх попередників щодо формування оборонного замовлення не від конкретних потреб збройних сил, а від фінансового ресурсу, передбаченого Мінфіном на ці цілі в держбюджеті.

Для необізнаних поясню. Це означає, що армія має вибирати, що купувати насамперед — вертоліт чи літак, радіолокацію чи засоби зв'язку, безпілотники чи бронетехніку. І ще багато різних "чи"! Зрозуміло, що планування оборонного замовлення від бюджету в умовах агресії Росії призводить до зниження бойових можливостей військових формувань.

Ще один важливий аспект. Структура оборонного замовлення дозволяє говорити про те, що процес переозброєння армії на порядку денному ні в уряду, ні в оборонного відомства не стоїть. Про це можна судити з того, що Міноборони й Нацгвардія включили до переліку озброєнь, які вони закуповують, зразки, що давно перейшли в розряд зайвого військового майна і були призначені для продажу іноземним покупцям. Наприклад, танки Т-72.

Та найбільш огидне те, що в оборонному замовленні немає й найменшого натяку на те, що хоча б одне стратегічне завдання вирішували з урахуванням досвіду бойових дій на Сході країни. Ніхто навіть не думає про налагодження масового виробництва систем високоточної зброї. Сміховинними видаються в оборонному замовленні навіть такі позиції вітчизняного виробника, як системи КБ "Луч". Можна собі уявити, що країна, яка володіє ракетними технологіями, досі не зосередила наукових і фінансових ресурсів на цьому напрямі?! Натомість ми пішли з торбами з простягнутою рукою, вимагаючи летальну зброю в інших держав.

Ще вчора президент і уряд мали дати команду екстрено проаналізувати наявні в країні розробки у сфері озброєнь і зібрати робочі групи для вирішення стратегічних завдань. Саме на ці цілі й мало бути спрямоване оборонне замовлення. А нині Міноборони сором'язливо вішає гриф таємності на закупівлі застарілої бойової техніки й броньованого мотлоху іноземного виробництва.

У 2014 р. оборонне замовлення уряд затвердив у "рекордні терміни" — аж у липні місяці. І це при тому, що в країні війна! А.Яценюк чомусь "забув", що проект оборонного замовлення до його затвердження на засіданні уряду півтора місяця припадав пилом у секретаріаті.

Документ в уряду вийшов такий "якісний", що зміни до нього почали вносити практично наступного дня після присвоєння номера постанові, яка намітила основні показники оборонного замовлення.

За дивним збігом обставин, ініціювання внесення змін до державного оборонного замовлення збіглося з появою в Міноборони в серпні минулого року на посаді виконувача обов'язків директора Департаменту розробок і закупівлі озброєння та військової техніки такого собі пана Ясинського.

Так, так! Саме того Олександра Олександровича Ясинського, який "успішно" трудився на посаді керівника департаменту військової безпеки в апараті Ради національної безпеки та оборони під керівництвом Андрія Клюєва. Звичайно, жодної крамоли в державній службі під керівництвом Клюєва немає. І там бували хороші й грамотні фахівці. Та от результати військової політики попередньої влади дуже промовисті. Це і втрата боєздатності, і розвал армії, і деградація кадрового складу…

Призначення на посаду керівника департаменту Міноборони обов'язково проходить погодження в адміністрації президента. Невже ніхто в офісі президента не звернув уваги на тонкощі біографії Ясинського? Як і хто просунув такого фахівця з оточення відомого регіонала на ключову посаду в Міноборони, залишається тільки здогадуватися. А чи перевіряв хто-небудь анкетні дані претендента на наявність родинних зв'язків у спеціальних службах країни-агресора?

Про результати діяльності керівника провідного департаменту РНБО можна судити з критичного стану боєздатності вітчизняних збройних сил на початок російської агресії в 2014 р.

До речі, водночас у РНБО над "реформою знищення" збройних сил трудився і "відомий" нині керівник одного з провідних спецекспортерів ДП "Укрінмаш" Омельянчук, з ганьбою вигнаний з засідання Кабміну, на якому міністр оборони Гелетей представив його як кандидата на посаду заступника міністра. Лихослови подейкують, що екс-міністр вніс подання до КМУ на Омельянчука за рекомендацією когось в апараті РНБО й уже після погодження з адміністрацією президента, де знову ж таки не уздріли нічого крамольного в тому, що цей персонаж у поті чола трудився за Януковича заступником міністра оборони і на керівній посаді в апараті РНБО.

Повертаючись до Ясинського, зазначимо, що з 2009 по 2012 р. він працював заступником директора ТОВ "Радіонікс", куди й повернувся після звільнення з державної служби в результаті втечі з країни верхівки регіоналів і Януковича. Але вже в серпні 2014-го знову потрапив на держслужбу і протягом кількох днів попрацював помічником міністра оборони України, після чого почав виконувати обов'язки директора Департаменту розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони, а у вересні 2014 р. його призначили вже директором цього структурного підрозділу.

Як здається, в умовах бойових дій для армії необхідно закуповувати те, що є життєво важливим для підтримки її боєздатності. У нашому ж випадку порушено основні принципи формування державного оборонного замовлення. Основний наголос у пропозиціях Ясинського зроблено на нав'язування армії закупівель у підприємств того, що в них уже є у вигляді готової продукції. При цьому, природно, в ці позиції потрапила навіть техніка, продана в минулі роки Міноборони підприємствам  як зайве майно для подальшого перепродажу за кордон. Ціна цих виробів відрізняється від вартості їх продажу покупцям і обійдеться бюджету втричі дорожче.

Бурхливу діяльність для пошуку того, що можна з вигодою "впарити" Міноборони, за кордоном розгорнули й українські спецекспортери, які взялися активно відпрацьовувати схеми постачання імпорту озброєнь і військової техніки. А зважаючи на те, що іноземці не готові поставляти сучасні озброєння, наші постачальники не залишили без уваги й давно відпрацьований армійський мотлох.

Навряд чи військові чиновники хоч якось координували цю діяльність з програмними документами середньотермінового планування, наприклад, з Державною цільовою оборонною програмою розвитку озброєння та військової техніки до 2017 р.

За кілька місяців Міноборони примудрилося вісім разів внести зміни до основних показників оборонного замовлення.

Зрозуміло, що всі зміни підкріплювалися відповідними листами від Генерального штабу Збройних сил України, що "видавлювалися" з військових заднім числом, після фактичного формування пропозицій уряду. Розглядати ці документи як певну гарантію відходу від відповідальності чиновників Міноборони й перекладання відповідальності на плечі Генерального штабу навряд чи можливо. Провадження військово-технічної політики, спрямованої на недопущення закупівель неуніфікованих озброєнь і військової техніки, оптимізацію і спрощення логістичного забезпечення, а відповідно, порушення принципів формування державного оборонного замовлення, все одно є прямою зоною відповідальності профільного департаменту Міноборони. При цьому навряд чи хтось зможе обґрунтувати потребу й доцільність закупівлі, наприклад, англійських бронетранспортерів SAXSON, які не відповідають тактико-технічному завданню на бронетранспортер колісний для потреб Збройних сил України, затвердженому міністром оборони у квітні минулого року. Ці бронетранспортери за своїми характеристиками істотно поступаються навіть бронетранспортерам радянського виробництва, які є в армії у великій кількості, а відтак є нині зайвим військовим майном

 Деякі позиції включалися й вилучалися з державного оборонного замовлення по кілька разів, змінювалися їхні обсяги.

У підсумку з початкового варіанта державного оборонного замовлення було вилучено 19 позицій. Ясинський примудрився навіть вилучити дослідно-конструкторську роботу з модернізації вертольота Мі-24 за участі французької фірми SAGEM, що перебувала на завершальному етапі виконання. У проведення модернізації вертольота в минулі роки було вкладено майже 400 млн грн бюджетних грошей.

За рішенням уряду загальний обсяг держзамовлення було збільшено майже вдвічі, і він досяг майже 2 млрд грн. Із цієї суми майже 330 млн пішло як передоплата за продукцію, якої досі не поставили на згадане мною ДП "Укрінмаш" на чолі з Омельянчуком. При цьому за деякими позиціями її своєчасне постачання викликає великі сумніви.

Джерела в Міноборони повідомляють, що дебіторська заборгованість підприємств із постачання озброєнь на сьогодні становить майже 1,4 млрд грн. Аналогічні цифри фігурували й на нараді в КМУ минулої п'ятниці.

Попри звільнення від оподаткування імпорту озброєнь, вартість закупівлі імпортних зразків істотно зросла.

Так, вартість радіолокаційної станції контрбатарейної боротьби AN/TPQ-49, яку зобов'язалося поставити ДП "Укрінмаш", зросла з 9,7 млн до 12,6 млн грн за виріб.

При цьому слід зауважити, що ціна аналогічних станцій AN/TPQ-48, безоплатно переданих Україні як технічна допомога, становить 118 тис. дол. США, що навіть за комерційним курсом на той момент дорівнювало лише 2,4 млн грн.

Причини, чому департамент Ясинського проігнорував можливість закупити аналогічні системи вітчизняного виробництва "Положення-2", які значно кращі за технічними характеристиками і які дозволяють майже вдвічі збільшити дальність виявлення противника, також треба ретельно вивчити. На створення цих вітчизняних систем у минулі роки витрачено чималі кошти з держбюджету. Як кваліфікувати такі дії?

З легкої руки військових чиновників у ДП "Укрспецекспорт" майже на 2 млн грн зросла ціна безпілотних авіаційних комплексів Fly Eye (з 8,2 до 10,3 млн за виріб).

Практично з кожної позиції закупівель Міноборони значно зросли ціни. І дуже шкода, що уряд доручив Держфінмоніторингу й Держекспортконтролю перевірити в цьому плані тільки "бурхливу" зовнішньоекономічну діяльність ДП "Укрінмаш". Практично в будь-якому зовнішньоекономічному контракті на імпорт озброєнь в інтересах Міноборони й Нацгвардії можна знайти неймовірні цифри маркетингових, агентських і комісійних винагород, і таких, що кримінальна справа колишнього керівника "Укрспецекспорту" Бондарчука здасться дитячим белькотом. А може, варто перевірити діяльність усіх спецекспортерів? Про які суми бюджетних коштів, виведені за різними схемами за кордон іноземним і вітчизняним посередникам, може йтися? Навіть два наведені мною випадки свідчать про те, що в держбюджеті з'явилася нова лазівка для незаконних доходів ділків збройового бізнесу, що раніше заробляли на експорті зброї, а тепер з особливим ентузіазмом — на імпорті. Тільки в нашому випадку вони крадуть гроші платників податків!

Не приховуватиму, що тенденція до зростання цін торкнулася й вітчизняних виробників. Так, у ДКБ "Луч" вартість ракет PK-2G зросла з 293 тис. до 360 тис. грн за виріб. Та й тренажери КТК-1 в "Луча" замість 480 тис. коштують уже 645 тис. грн.

Не треба бути ясновидцем, щоб прогнозувати появу серед майбутніх виконавців оборонного замовлення рідного підприємства Ясинського — ТОВ "Радіонікс". Джерела в Міноборони повідомляють, що воно вже "засвітилося" у проекті програми закупівель Міноборони.

Ноу-хау оборонного замовлення 2015 р. є передбачені в сумі майже 100 млн грн асигнування на компенсацію (!) імпортерам зростання курсу валюти за контрактами 2014 р., за якими проведено 100-відсоткову передоплату. З цієї суми 92,5 млн грн. виділено на компенсацію валютного курсу саме для ДП "Укрінмаш". І це при тому, що всі закупівлі заздалегідь проавансували з держбюджету.

Цих грошей цілком могло вистачити на закупівлю низки зразків вітчизняного виробництва. До речі, й на завершення модернізації вертольота Мі-24 цілком би вистачило. Водночас у державному оборонному замовленні 2015 р. знайшли відображення позиції, досить спірні з погляду технічної та військової доцільності і геть нелогічні з погляду військово-технічної політики.

Навряд чи хтось зможе пояснити, навіщо Міноборони збирається закуповувати танки Т-72 різних модифікацій, які не стоять на озброєнні української армії? Для їхньої життєдіяльності треба створювати нову структуру обслуговування й ремонту. Про витратну частину такого рішення можна тільки здогадуватися!

Аналогічно виглядає закупівля спеціальних машин на базі БТР-ЗЕ, які не відповідають тактико-технічному завданню на бронетранспортери для потреб Збройних сил України. При цьому закуповують аналогічні за призначенням спеціальні машини на базі БТР-4Е. Варто згадати у цьому зв'язку і закупівлю SAXSON, БТР-70ДІ, бронемашин "Дозор", IVECO на додачу до вже наявних у збройних силах БТР-70, БТР-70-В1, БТР-80.

Є запитання і до закупівлі протитанкових ракетних комплексів "Стугна" і "Корсар", які відрізняються один від одного калібром ракет, що значно ускладнює логістичне забезпечення підрозділів.

Практично кожну позицію в оборонному замовленні від Ясинського можна розкласти за такою ж матрицею. Перелік "вдалих" управлінських рішень із забезпечення збройних сил можна продовжити. І його буде продовжено.

А як інакше? Живемо ж по-старому…

 

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
18 коментарів
  • alex 12 марта, 17:09 практически ВСЯ техника на передовой - НЕРАБОЧАЯ. Мало того, что это техника 60-х, 70-х годов, так еще в добавок в плачевном состоянии - заводится с толкача, стреляет один раз и не выбрасывает гильзы из ствола, уже повреждена ПТУРами противника и НЕ ВОССТАНАВЛИВАЕТСЯ. Для того, чтобы восстановить работоспособность Т-64, не выбрасывающего гильзы, пришлось обращаться к командующему сетором...генералу, т.к. комбригу эти вопросы по боку...У меня сложилось полное впечатление, что на передовую пригнали весь металлолом, который нашли, а насчет новой техники я вообще молчу - БТР4Е после капремонта дважды не мог доехать на свою позицию...Самое страшное, что МОБИЛИЗОВАННЫМ солдатам, жизнь которых зависит от этого НЕ СТРЕЛЯЮЩЕГО ТАНКА ВСЕ ПО ФИГУ.... Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Wiktor Gaponow 12 марта, 11:34 Cнятие с хранения и восстановительный ремонт ТАНКОВ\БТР\АРТИЛЛЕРИИ\АВТОМОБИЛЕЙ поможет призыв слесарей со станций техобслуживания в к-ве 30 000тыс. Там основная масса работы слесарная а пристрелка орудий \пулеметов и поверка прицелов может осуществлятся экипажем с контролем спецов на полигоне.Но грабить бюджет под выкрики"ВСЕ ПРОПАЛО"очень выгодно ведь они спасают"рідну неньку".Вакханалия грабежа распространяется с верха до низового уровня где грабежом занимаются уголовники подмявщие местную власть.К сожалению ситуация развивается так что мы на всех парах мчимся к ЯКОБИНСКОЙ РЕВОЛЮЦИИ когда реально придется всей этой камарильи резать горло за соверщенные преступления. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Миколай Паращак 11 марта, 20:05 Дуже прикро, що так мало відгуків ... А погодитись можна хіба що з Flutter. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Flutter 10 марта, 18:16 «Тоже мне, уравнение Дуффинга! Это не умствования, это самые примитивные знания прикладных дисциплин» - я не соглашусь с Вами: кратко изложенное Вами ЯСНОЕ!!! описание-характеристика народа России указывает на Ваше ГЛУБОКОЕ!!! понимание сути проблемы социума русских людей, вызывает УВАЖЕНИЕ!!!. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Эдуард Кравченко 9 марта, 13:40
    Flutter Сегодня, 12:52 «А по поводу народа, его чаяний, у меня то же есть большие сомнения» - Вам следует говорить о народе России, ибо Вы свой народ знаете и чувствуете ФИЗИОЛОГИЧЕСКИ!!!, а народ Украины Вам НЕ ПОНЯТЬ!!!, потому все Ваши «умствования» - это всего лишь прах.
    Тоже мне, уравнение Дуффинга! Это не умствования, это самые примитивные знания прикладных дисциплин. Вы, что, в самом деле думаете, что НАРОД, когда то что то решал? Народ - это толпа не очень умных, косных, ограниченный личными интересами людей. Так как эта толпа очень большая, то она обладает большой инерцией. В этом его, народа, единственное достоинство. Трудно резко развернуть в нужную ( не нужную) сторону. А этой толпой ВСЕГДА управляют элиты. ("Железный закон олигархии Михелса"). И проблема страны - в качестве и единстве элит. Это ликбез. И если Вам хочется верить, что выкрикивая кричалки на Майдане, Вы что то там решали, это Ваше право. Но почему в это должен верить я? Я вижу результат - возвращение к власти бездарной, продажной "померанчевой команды" и развал страны.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Ирина Мищенко 8 марта, 16:43 Как же был прав Бендукидзе!! Это и по поводу фигурантов этой статьи так и интервью с Гройсманом Ублюдки! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Вася Васильев 7 марта, 20:02 Ничего после Януковича не поменялось с приходом Порошенко и те же клоуны и коверные и сам Цирк на месте .И стали опять протягивать на эти хлебные места а во время войны это уже не хлебные а кровавые места , Так как техника должна быть не ржавым хламом а бовой и современной .Так протянул Пашинский своего 24 сынка на хлебную должность в оборонной закупке .А там полезли и кумовья и сваты и родня всех этих высоко поставленных блатарей , Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Эдуард Кравченко 7 марта, 19:07 Живем не по старому, живем по нашему. По украинским национальным ценностям. Какие это ценности - кумовство, "обдурыты", Майдан (бесконечная, стихийная смена власти, вспомните Зап. Сечь) и т.д. Честность, ответственность профессионализм никогда не входили в наши ценности. Помню в начале 90х, профессор, который в Донецке(!!!) ВСЕГДА говорил только на украинском заявил: " А чого це я свою дытыну не можу взяты на кафедру? Це наша украинська традыция" Взял всех, кого можно. Потом учебники выпускали - папа, сын, дочь, зять. Чудный редакционный совет. Нет, они люди вполне компетентные, но в этом случае просто повезло. Теперь сынок Пашинского будет продавать оружие. Высокий авторитет в сфере международной торговли. Правда сам сынуля честно заявил, что ничего в этом деле не понимает. Но ничего, справится, продаст. Знаете, почему в Украине так много не приняли Майдан? Потому что они считали, что одних воров просто сменят другие. Причем сделают это не по правилам. Не законно. Вот и результат. .
    Flutter 8 марта, 00:06
    «Знаете, почему в Украине так много не приняли Майдан? Потому что они считали, что одних воров просто сменят другие. Причем сделают это не по правилам. Не законно. Вот и результат» - а при таких керманичах, як «кравчуки, кучми, януковичі», можна було хоть щось зробити «по правилам, законно»? Чому в Естонії Вибори проводяться ПРОЗОРО!!!, а в Україні – КАЛАМУТНО!!!? Чому Закон України «Про вибори» НЕМОЖЛИВО!!! зробити ЗРОЗУМІЛИМ!!! для усіх виборців? Відповідь одна: ПРОЗОРІ!!! Вибори в Україні – це СМЕРТЬ!!! «кравчукам, кучмам, януковичам». «Почему в Украине так много не приняли Майдан» - потому, что эти «многие» ХОТЯТ!!! иметь «кравчуков, кучм, януковичей». А на Майдан вийшли ТІ!!!, хто хоче РЕАЛЬНИХ!!! змін. ПОЧЕМУ ВЫ ЭТОГО НЕ ПОНИМАЕТЕ???
    InquisitiveMind 8 марта, 02:30
    хотеть не вредно. Баран может хочет быть львом, но от его желания ничего не зависит. И майданные и послемайданные события тому яркий пример. Майдаунными баранами воспользовались для того чтобы незаконно привести к власти бездарных подонков. Вот это вам и пытаются втолковать, но до вас никак не доходит.8)
    Эдуард Кравченко 8 марта, 16:09
    Знаете, почему умные политики НИКОГДА детально не расписывают свои программы? Потому что КАЖДЫЙ избиратель читая общие фразы, вкладывает в них СВОЙ смысл! И каждый из стоящих на Майдане СТОЯЛ за СВОЕ понимание лозунгов, что звучали с трибуны. Кто то стоял за визу, что бы к маме поехать, кто то хотел власти, кто то за "суточные", кто то хотел острых ощущений ( Моторола то же, в начале, собирался на Майдан), кто то хотел сесть на место "донецкого", кто то "за компанию" Конечно, были и те, кто был "за идею" Но и идеи были разные. Одни "за Европу в Украине", другие "за Украину для украинцев". ПОэтому важны не лозунги, а результат. "Благими намерениями ВЫЛОЖЕНА ДОРОГА В АД!". И я, как человек изучавший и ПРИМЕНЯВШИЙ на практике знания социологии и соц. психологии, знаю, что НЕОБХОДИМЫМ условием устойчивости сложного общества является наличие всеми признанного механизма передачи власти. Майдан этот механизм разрушил. В итоге, Украина сейчас на грани гибели. А по поводу народа, его чаяний, у меня то же есть большие сомнения. Знаете, в чем РЕАЛЬНАЯ причина 2 Майдана? Рос. технологи нашли способ оставить Янека на второй срок. И сделать это самым демократичным образом! При том, что все опросы показывали, что Янек проигрывал даже макаке с зоопарка. А секрет прост - купить электорат. Планировалось создать огромную сеть агитаторов. Платных. Формально - не подкопаешься, фактически - подкуп. И таки сработало бы! Решили, зная украинскую неподкупность, не рисковать.
    Flutter 9 марта, 12:52
    «А по поводу народа, его чаяний, у меня то же есть большие сомнения» - Вам следует говорить о народе России, ибо Вы свой народ знаете и чувствуете ФИЗИОЛОГИЧЕСКИ!!!, а народ Украины Вам НЕ ПОНЯТЬ!!!, потому все Ваши «умствования» - это всего лишь прах.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Marina Brener 7 марта, 15:36 Сравнивать новые и старые цены на конкретный вид оборудования, не видя смету затрат до и после, некорректно. Хотя все схемы по распиливанию бюджета остались. До кормушки дорвались "талантливые аферисты-манипуляторы". Сегодня они перегруппировались, создали новые семейные кланы - это раковая опухоль на теле народа. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Александр Плоткин 7 марта, 12:17 Откаты продолжаются.Во время войны(как сейчас) за такие вещи -расстрел.На должность зам министра обороны по закупкам- нужно поставить комбата,который на своей шкуре почуствовал эту войну. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Курс валют
USD 24.88
EUR 28.34