Останній дзвоник

Валентина Самар 6 червня 2014, 20:40
фото

Читайте також

Найліпші новини з Криму — погані новини. Себто про те, як там тепер жахливо — полиці порожні, ціни високі, пляжі безлюдні. Народ прозріває, рве на собі волосся, ще трохи — і попроситься назад в Україну. Такі новини рвуть трафік, індекс цитованості сайтів зашкалює, "тролі" божеволіють, не встигаючи виконувати норму виробітку. В Україні, звичайно. 

Найліпші новини з Криму для росіян — хороші новини. Народ радіє, третій місяць плаче на камери від щастя, не помічаючи, що полиці порожні, ціни високі, пляжі безлюдні. Це тимчасові труднощі перехідного періоду. Головне, що Росія їх забрала, "а то було б, як на Донбасі" (до слова, Бородай і Стрілок, які брали участь у підготовці "референдуму" в Криму, могли б розповісти, що було б).

Загалом, якщо дві ці картинки поєднати, то це й буде правда про Крим сьогодні. Крим, що застряг десь між Україною і Росією. І часом здається, що у вигляді своєї невизнаності усім світом там, на роздоріжжі, він залишиться ще надовго. Як більш просунутий варіант Придністров'я. 

Нині Крим — майже ізольована від світу територія, де немає правової системи. Закони України вже не працюють, російські начебто ще не працюють. Але їх застосовують — якщо вас треба оголосити терористом, наприклад. 

При цьому, якщо ви перебуваєте в не передбаченому жодними законами парамілітарному формуванні, бійці якого три місяці поспіль незаконно затримують, викрадають, б'ють, катують, грабують, вам нічого не буде, бо це — "самооборона Аксьонова", його особиста, можна сказати, армія. Правозахисники, коментуючи чергове зникнення трьох українських активістів, незаконне затримання й побиття "самооборонівцями" двох співробітників Центру журналістських розслідувань, дивуються — "самооборона" не підконтрольна російській владі?

"Можна багато чим дорікнути правоохоронним органам в інших регіонах РФ, але, гадаю, що ситуація, подібна до кримської, була б абсолютно дикою, неможливою і нетерпимою для Воронежа, Краснодара, Москви, Пітера, — каже Андрій Юров, член Ради з прав людини при президентові Росії. — Думаю, там уже давно б змусили прокуратуру, Слідчий комітет почати кримінальне переслідування цих незрозумілих людей із "самооборони". 

Голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров зазначає, що на півострові зафіксовано масові порушення прав людини, при цьому правоохоронні органи й прокуратура Криму не діють.

"Російська влада, яка заявила "Крим — наш", зобов'язана їх контролювати. Але "самооборона" робить що хоче — людей викрадає, б'є, незаконно затримує, і все це їм абсолютно сходить з рук. І це фактично означає, що "самооборона" російській владі не підконтрольна". 

Сумніваюся, однак, що все так безконтрольно й неймовірно. Схоже, на цьому етапі "самооборона Аксьонова" виконує ті ж функції, що були у "Востока" Кадирова — з поправкою на особливості й традиції регіону. І теж слугує для виконання специфічних завдань. Але "Восток" був підрозділом МВС — заперечують мені російські колеги. "Самооборону" теж хочуть легалізувати — у вигляді ополчення або народної дружини з бюджетним фінансуванням. Проект уже пройшов перше читання в "Держраді Криму". Правда, потім прийшли товариші з органів і пояснили, що ополчення — це, по суті, армія, яка незаконна, і взагалі жодним кутом у федеральне законодавство цей проект не вбудовується. Відправили на доопрацювання. 

Та тяжкі часи для керівництва невизнаної Республіки Крим настають в іншому місці — брехати чимдалі складніше. Інвестори, про яких політики-чиновники багатообіцяльно повідомляють населенню, яке за три місяці стане електоратом, почали оперативно спростовувати. Минулого тижня останніх ілюзій позбавили китайці, на яких були великі надії щодо будівництва і моста через Керченську протоку, і портового комплексу під Саками. Не встиг віце-прем'єр Р.Теміргалієв заявити, що поновлено переговори з китайськими інвесторами про будівництво глибоководного порту, як компанія BICIM спростувала й сам факт переговорів, і наміри щось будувати в анексованому Криму. "Як відповідальне міжнародне підприємство, ми всіляко поважаємо основоположні принципи міжнародних відносин і в майбутньому завжди здійснюватимемо свою операційну діяльність на основі цих принципів", — йдеться в заяві компанії.

Тому найбільший головний біль відповідальних за Крим російських начальників — це економіка, яку не спонукаєш працювати, лякаючи "Правим сектором", і не змусиш розщедритися, пославши "самооборону". Поки що вдається латати бюджетні дірки, перекидаючи кошти з резервів і цільових програм інших регіонів РФ. При цьому сам Крим покриває бюджетні витрати тільки на 5—7% (інформація міністра фінансів РК). Звичайно, збирання податків падає. Звичайно, це перехідний період. А що буде після нього, прораховували? І коли він закінчиться, якщо взяти до уваги, що на всій території Криму мають намір створити ОЕЗ — особливу економічну зону? Про те, чим є відповідний законопроект, частина кримчан, яка читає, довідалася з російських ЗМІ. Закон про те, як облаштувати Крим і використати його ресурси, розробляється й обговорюється в Москві. (Це до питання про широкі повноваження регіону, якими нам прогризли голову стурбовані федералізацією України товариші з Кремля. І де, до слова, автор проекту закону про статус Севастополя Вадим Колесніченко, чому ми не чуємо його гнівних заяв про те, що кримчан позбавили права обирати собі мерів?!)

"Росія вилучає Крим" — дуже точний заголовок у Газеті.Ru. Передбачається, що для потреб інвестпроектів (вхідний квиток для резидентів зони — 150 млн рублів) можуть вилучатися землі, що перебувають як в оренді, так і в приватній власності кримчан. Попередять за три місяці. Якщо орендар або власник не погодиться із запропонованою компенсацією — у нього буде аж 10 днів на оскарження! Навіть у Сочі й "новій Москві", де така практика застосовувалася, терміни оскарження не обмежувалися. Для Криму, з його споконвічною земельною проблемою, особливо для репатріантів, треба думати, потрібні швидкість і натиск. Інакше кримські татари знову почнуть акції протесту. У принципі, вони вже анонсовані Рефатом Чубаровим, хоча в меджлісі нині — великі дискусії про межу між формами виживання в умовах окупації і зрадою інтересів народу. Але про це окремо.

Сьогодні ж важливо зазначити, що деякі процеси "входження" Криму в Росію помітно сповільнилися. Територіальні органи федеральних органів виконавчої влади в "нових суб'єктах РФ" Путін розпорядився створити ще 23 березня. Термін на затвердження планів з оргштатних заходів установив до
29 березня, причому із жорсткою вказівкою: "доповідь — через два тижні, далі — щомісяця". На сьогодні можемо констатувати, що "федерали" вибудували свою вертикаль тільки в секторі безпеки — МНС, поліція, судові пристави, спецслужби; на завершальній стадії — комплектування управління прикордонної служби ФСБ по Криму. Словом, виходить, що наразі організувалися тільки ті, хто в погонах. 

Міністр з питань Криму в Кабміні РФ Олег Савельєв на прес-конференції в Сімферополі пояснював цю пробуксовку у вибудовуванні федеральної вертикалі… експериментом у сфері управління. 

За його словами, ухвалено рішення, що більшість федеральних функцій виконуватимуться місцевими органами влади на підставі угод про передачу цих повноважень. "Це дуже високий рівень довіри. Це, якщо хочете, один з перших експериментів, оскільки в РФ поки що федеральні повноваження виконують територіальні структури федеральних органів виконавчої влади. Ми маємо намір зробити компактне й ефективне державне управління на півострові", — сказав Савельєв.

Експеримент з передачі функцій центральної влади щойно анексованої території?! Тому що високий рівень довіри до кримських чиновників?! А що, у Вологодській області рівень довіри нижчий? Чи в Ханти-Мансійському автономному окрузі, наприклад. Чому там експерименту немає? Слабке, одначе, пояснення вийшло. Тоді чому? 

"Усе банально: у Москви немає грошей. Ти уявляєш, скількох сюди ще у відрядження треба буде направити. Адже місцевих не призначать, принаймні одразу", — пояснює мені лояльний до нової влади колега. Показує свій новенький "двоголовий" паспорт. У графі, де вказується орган, що видав документ громадянина РФ, стоїть "Федеральна міграційна служба". — "Так, я знаю — має бути зазначено територіальний орган ФМС. Але його ще не створили… Але це неважливо, погано інше: що із цим паспортом мене в Херсоні або Мелітополі українські прикордонники з поїзда знімуть".

"Тобі не здається, що Москва неспроста робить паузу? — шукає підтвердження своїм надіям інший знайомий. — Ну, про всяк випадок, щоб "не усугублять". З іншого боку, вся відповідальність на момент протверезіння мізків населення ляже на владу республіки, якій повноваження передають. Мовляв, усе, що тут відбувається — це справи вашої місцевої кримської влади". 

Мабуть, причина заморожування будівництва вертикалі "федералів" криється в синтезі всіх перелічених варіантів. Додамо тільки ще одну версію — у Москві (як і в Києві), не знають, що із цим Кримом тепер робити. Дорого, клопітно й невідомо, чи приживеться, тому побільше автономності й зовнішніх джерел фінансування. Тому розробляються проекти ОЕЗ, будуються плани, ставляться строки — і переносяться. Але в цілому все підганяється під "російський стандарт". Тут без варіантів. 

Тому наприкінці літа (до 1 вересня) очікується нова хвиля міграції з Криму. Це не біженці, а саме переселенці. Які пережили період страху й паніки, яка винесла з півострова у першу хвилю найбільш незахищених людей — їх справді можна назвати біженцями. Тепер поїдуть люди переважно самодостатні, які зробили свій вибір свідомо. Вони все спланували: дочекалися кінця навчального року в дітей і онуків, перевели студентів в українські виші, заздалегідь шукали роботу й житло, поступово згортали справи і бізнес у Криму, спробували якось убезпечити власність, яку залишають, тощо. Я точно знаю, чому вони їдуть — серед них багато моїх колег, друзів і просто знайомих. Якщо коротко — вони вже просто не зможуть жити в невільній країні, в якій опинилися. Вони її називають по-різному — Радянським Союзом, путінською Росією або "кримським Придністров'ям". Але це суті не змінює: три місяці від початку окупації Криму — достатній строк, щоб зрозуміти, що і хто до нас прийшов і куди ми потрапили. 

Багато хто з них упевнений, що повернути Крим вони зможуть, коли Україна стане сильною і європейською. І готові докласти всіх зусиль, аби це сталося якомога швидше. Багато хто говорить це вголос, ніби вибачаючись перед нами — тими, хто ще залишається… 

"Де ви бачили бізнес у Радянському Союзі?! — іронічно запитує мене власник невеликої крамнички в моєму районі. Восени на вітрині в нього висів прапорець Євросоюзу. — Літо допрацюю, поки без перереєстрації за російськими законами ще можна. Зараз поїду на материк, подивлюся, що там і як — і виїдемо". 

У нас є спільна проблема — наші діти вчаться в українській гімназії, якою ми так пишалися і дорожили і яку нова влада просто знищує. 

Міністр освіти Н.Гончарова, зовсім не бентежачись тим, що подібні процедури ніяк не передбачені законом РФ про освіту, розпорядилася провести в єдиній у Криму українській гімназії свого роду "референдум". Під виглядом моніторингу побажань батьків чиновники міського управління освіти зібрали заяви про вибір мови навчання, і єдина українська гімназія як така скоро перестане існувати. У кожній паралелі з чотирьох класів залишиться тільки один з українською мовою навчання. Але закінчувати школу дітям з українських або кримськотатарських шкіл усе одно доведеться російською. Такий закон РФ, тож три державні за кримською конституцією — не більше ніж декларація. 

Русифікація освіти — ще одна причина виїхати для етнічних українців і батьків, чиї діти мають намір вступати до українських ВНЗ. І не тільки. З першого вересня кримські школярі й студенти повинні навчатися за підручниками і програмами, затвердженим міносвіти РФ. Звісно, що ні українських, ні кримськотатарських програм і підручників там немає. Створювати свої в міністерстві освіти Криму не стали — перекладуть з російських. 

"Я з жахом чекаю підручника історії, — каже Зарема, мама учня української гімназії. — Ви уявляєте, що там написано про Україну? Як там трактується історія Радянського Союзу, депортація кримських татар? У них же Сталін — великий вождь і батько народів!"

Останні дзвоники в низці кримських шкіл перетворилися на тиху акцію солідарності й протесту одночасно. Свято в початковій школі української гімназії стало справжнім парадом вишиванок — не змовляючись, батьки вдягли дітей так, як це було завжди — до анексії. Старшокласники вийшли у двір, проспівали Гімн України і, як це завжди було, випустили в небо дві хмари кульок — жовтих і блакитних. Випускники Ялтинської школи-гімназії стали героями Інтернету — у момент, коли залунав гімн Росії, вони, приклавши руку до серця, співали "Ще не вмерла…" 

До слова, так само масово поширена інформація про те, що патріотично налаштованих ялтинських випускників змушують писати пояснювальні, а вчителів мало не звільняють, не відповідає дійсності. Як і та, що в цій школі нібито вчаться не ялтинці, а діти жителів західної України, які приїхали на заробітки. Повідомляємо: в УВК "Школа-гімназія-дитячий садок №15 імені Степана Руданського" навчаються 400 дітей. Тільки 15 з них, за словами голови піклувальної ради Ярослава Якиміва, переходять до школи з російською мовою навчання. Гімназію вдалося відстояти, і в новому навчальному році тут з'являться два перші класи — навчати дітей українською виявили бажання батьки 36 маленьких ялтинців. Але це, мабуть, приємний виняток із загальної тенденції. Для більшості національних шкіл Криму дзвоник лунав востаннє…

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
3 коментаря
  • kazapka 8 июня, 17:32 Бесконечно благодарна Валентине Самар! Во-первых. потому что не бросаете Крым, а во-вторых, что пишете АБСОЛЮТНУЮ правду. И ранее, я Вам. жительница Севастополя, высказывала поддержку. Вы- в своих статьях пишете только правду!!!. Я не знаю, откуда Вы берете информацию, но Вы всегда пишете ПРАВДУ. И в этой статье Вы делаете правильные акценты. Ирина-Севастополь.
    sHarK 9 июня, 16:48
    Конечно правда. Ничего кроме правды! Непонятно правда пр китайцев, что мост строить отказались... ну хотя бы потому, что никто предлагал! Трудно представить,что бы в России предложили что-то строить китайцам... Во всяком случае пока таких прецендентов не было... С портом - та же ситуация - те решения, о которых Китай договаривался с Украиной вообще стали ничтожными... И шансов, что Россия будет просить Китай строить в Крыму просто крайне малы! Китаю надо очень постараться, что бы Россия заинтересовалась совместной стройкой в Крыму... Денег на строительство и так хватит, да и работой надо своих строителей после Сочи занять - там много без работы после Олимпиады их осталось... Ну остальное такая же "правда" как у брошеной мужем жены...."пустые полки" - где она их видела? Да ассортимент поменялся и уменьшился - временно- но уж назвать полки пустыми? А про украинский лицей - ну нет в России просто потребности в украинском ни у кого - но за свои учитесь сколько хотите! Есть украиснские школы при посольстве в Москве. Дети украинских дипломатов и все желающие там учатся! Никто Вам не заперщает - просто нет спроса...
    sHarK 9 июня, 16:50
    А вообще "жительница Севастополя" - наверное еще одна "дочь офицера"...
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Киев 25 °C
Курс валют
USD 25.17
EUR 28.03