Підхід. Обхід. Фіксація. Як китайські та турецькі компанії порушують режим санкцій у Криму

Валентина Самар 24 березня, 23:02
123

Читайте також

Трирічку запровадження західних санкцій проти Росії за незаконну анексію Криму відзначено численними заявами західних лідерів про підтримку територіальної цілісності України, збереження обмежень щодо Росії і закликом ЄС до всіх країн — членів ООН "розглянути можливість вжити аналогічних заходів щодо невизнання" анексії. 

"Європейський Союз не визнає ні проведення Російською Федерацією виборів на Кримському півострові, ні обраних місцевих чи національних представників. Торік безперервна мілітаризація півострова продовжила впливати на ситуацію у сфері безпеки в регіоні Чорного моря, а ситуація з правами людини на Кримському півострові чимдалі погіршується" — сказано в заяві ЄС.

Напередодні річниці "референдуму" зі своєю позицією нарешті визначився й президент Дональд Трамп. Точніше, його "жорстку" позицію стосовно Росії озвучив представник Білого дому Шон Спайсер, який повідомив, що Трамп продовжує порушувати питання, пов'язане з Кримом, захоплення якого допустила адміністрація Обами: "Президент Трамп чітко дав зрозуміти, що він чекає від Росії сприяння в деескалації ситуації в Україні й повернення Криму". 

Єлеєм на зранені душі українців і особливо українських кримчан ллються останніми тижнями заяви керівників американських розвідок, конгресменів і сенаторів від обох партій, що вимагають не тільки збереження санкцій, а й їх посилення. Часті згадування Криму у Вашингтоні, Страсбурзі й Брюсселі обнадіюють, але не повинні породжувати ілюзій. Вимога посилити санкції проти Росії пов'язана насамперед з початком усвідомлення в західних столицях того, як далеко й глибоко сягнув російський вплив у їхніх державах, які довгі й чіпкі руки в друга Владіміра і який ступінь загрози для глобальної безпеки походить від Росії. Не використовувати цей момент для посилення тиску на агресора і зміцнення своєї позиції було б непрощенним недбальством для керівництва України. 

Голоси стосовно того, що санкції не діють, іще лунають, але їх спростовують уже й самі росіяни, які нарахували більше збитків від запроваджених обмежень, ніж економісти Держдепу. Аналітики Центру наукової політичної думки й ідеології (Центру Сулакшина) озвучили втрати для російської економіки в сумі 140 млрд дол. При цьому тільки прямі "видатки на Крим", за експертними підрахунками, становлять
770 млрд руб. за п'ять років. Суть економічних санкцій — зробити ціну агресії проти України якомога більшою для Росії. Поки що, як каже Дмитро Пєсков, ціна Криму для Владіміра Путіна прийнятна. 

"Санкції гальмують, але не зупиняють Російську Федерацію, бо вони оминули головне джерело доходів держави-агресора — експорт енергоресурсів", — вважає президент Інституту глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар. І голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликає західних лідерів змусити Путіна сісти за стіл переговорів щодо Криму саме в такий спосіб — запровадженням ембарго на російські енергоносії, наприклад нафту. 

"Санкції проти Росії діють, але вони недостатні для того, щоб змусити Росію повернутися в рамки міжнародного права. Путін не може залишити Крим, бо для нього це не тільки політична, а й, можливо, фізична смерть. Тому наголошую: має бути ще більша загроза, а це — розпад Росії. Отже, Захід повинен змусити Росію піти з Криму перед фактом іще більших для них загроз", — каже Чубаров. 

Тим часом більшої сили впливу на Росію можна досягнути й іншим шляхом — розширенням кількості країн, що приєдналися до західних санкцій. І першою серед них має стати... Україна. Країна-жертва агресії, яка досі не синхронізувала вповні своїх санкцій із західними і зберігає довоєнні економічні відносини з агресором у багатьох сферах. 

У подорожчанні Криму для Росії величезну роль могли б відіграти дві держави, чия підтримка поки що дуже допомагає Росії у подоланні випробувань, які "звалилися" на неї в окупованому Криму внаслідок санкцій. Це Туреччина, бізнес якої добряче продірявив морську блокаду Криму, і Китай, бізнес якого врятував Росію від блекауту, виручив на будівництві енергомосту й негласно заходить на півострів як інвестор. 

Позиція Туреччини як країни — члена НАТО зі складною історією з членством у ЄС щодо кримського питання була і залишається непростою. Анексії Криму РФ Анкара не визнавала, але санкцій ЄС і США, за неї запроваджених, не підтримувала. Президент Туреччини Реджеп Ердоган з розкритими обіймами зустрічав лідерів кримських татар Мустафу Джемілєва і Рефата Чубарова, висловлював солідарність братньому народу і заявляв про підтримку територіальної цілісності України, а турецькі бізнесмени продовжували торгувати з Кримом, демонструючи відсутність його ізоляції і єдності дій Заходу. І тільки в листопаді 2016-го Ердоган пообіцяв, що дасть "усі необхідні вказівки", щоб турецькі судна припинили заходити в кримські порти. Поромне сполучення Севастополь—Зонгулдак і заходження суден під турецьким прапором справді припинилися, зокрема й тому, що деякі судновласники просто змінили прапори суден на екзотичні острови. Водночас Росморпорт, виконуючи побажання Владіміра Путіна, придбав круїзний лайнер і оголосив про згоду Туреччини на відкриття з 1 травня круїзного рейсу Ялта—Севастополь—Стамбул. Але напередодні візиту прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана до Туреччини з'явилися повідомлення, що в турецьких портах без пояснення причин припинено обслуговування й митне оформлення суден, які прибули з портів Криму. Навіть турецьких! Товар псується, власники вантажів і суден зазнають збитків. Під час зустрічі з українським прем'єром Реджеп Ердоган повідомив, що питання, яке українська влада й Меджліс не раз порушували, вирішено. Однак офіційного повідомлення про нього уряду Туреччини досі немає. Цього тижня відомий морський експерт Михайло Войтенко у своєму Maritime Bulletin опублікував текст листа, який, за його словами, "усі турецькі агентуючі компанії пересилають судновласникам-операторам-менеджерам. Суть кількома словами: суднам, що виходять з портів Криму, у Туреччині відмовлено в усьому — від агентських послуг до вантажних операцій". 

У цитованому Войтенком тексті цього листа англійською мовою йдеться, що, відповідно до "останніх постанов від середини березня 2017 р., заборонено будь-які контакти агентства (такі як зміна екіпажу, доставка продовольства тощо) з суднами, що прибувають з будь-якого порту Криму (Севастополь, Керч, Ялта, Феодосія і Євпаторія) навіть у статусі транзитних. Цим суднам не дозволяється також отримувати митне оформлення і/або виконувати операції з вивантаження/навантаження в будь-якому турецькому порту". 

Безперечно, у припиненні обслуговування таких "токсичних" суден-порушників у турецьких портах є велика заслуга українських дипломатів, Меджлісу, моніторингової групи "Майдану закордонних справ" і порталу Blackseanews, які впродовж трьох років домагалися від влади Туреччини такого рішення. Але святкувати перемогу зарано. Відсутність офіційного повідомлення турецької влади дає підстави думати, що рішення може бути тимчасовим і є одним з елементів тиску на Росію в черговому витку торговельної війни між країнами. Річ у тому, що в середині березня, а саме 15 березня, Туреччина вилучила Росію з переліку країн, які мають право на безмитний імпорт пшениці, кукурудзи, соняшникової олії, шроту, гороху, рису та ін. Тепер на їх ввезення діє мито в 130%! І знову ж таки влада Туреччини ніяк офіційно свого рішення не пояснила, а експортери, позбавлені, по суті, сенсу в поставках, кажуть, що таким чином Анкара тисне на Москву, яка не повністю зняла заборону на імпорт турецьких товарів. А саме — під ембарго залишаються вже легендарні, завдяки путінському "самими помідорами Туреччина не відбудеться", томати, на які припадає 60% усього турецького імпорту. Міністр сільського господарства РФ Ткачов заявляє, що спроби натиснути на Росію неприйнятні, а російські експортери вже підраховують збитки. "Аналітики оцінюють можливі втрати в 500 млн дол. Ціни на зерно вже пішли вниз, а в олійних заводів може зрости недозавантаження. Учасники ринку приготувалися до найгіршого: якщо ситуацію владнати не вдасться, то Туреччина перейде на поставки, наприклад, соняшникової олії з України", — пише "Коммерсант".

З іншого боку, зауважимо, у російських суден, які не відзначилися заходженням у Крим, жодних проблем у турецьких портах сьогодні немає, що дає підстави оптимістам стверджувати, ніби Туреччина приєдналася до "морської блокади" Криму. Однак слід внести остаточну ясність у ситуацію на офіційному рівні — і українському, і турецькому, щоб закріпити позиції. Адже відносини Росії і Туреччини мінливі, як кримська погода… 

Звичайно, сама по собі торговельна війна між ними Україні на руку, і з багатьох міркувань. Але чи зможе Україна нею належно скористатися — велике питання, оскільки ні стратегії, ні тактики, ні координації дій української влади на жодному з фронтів боротьби з агресором, на жаль, не спостерігається не тільки на міжнародному рівні (почасти за винятком позовної роботи), а й усередині країни. І це добре ілюструється на прикладі китайської компанії, яка виручила Росію у період будівництва т.зв. енергомосту, точніше, його підводної частини. У великій і могутній країні не знайшлося ні кабелеукладача, ні кабелю для "ланцюгів Путіна", їх (разом з роботою) надала компанія. 

22 листопада 2015 р. китайське судно-кабелеукладач JIAN JI 3001, яке раніше зайшло в закритий Україною керченський порт Камиш-Бурун, почало прокладати кабель через Керченську протоку. Після публікації в ЗМІ про цей факт прокуратура АР Крим відкрила кримінальне провадження за ч. 2 ст. 332-1 Кримінального кодексу (Порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію). Досудове розслідування, яке веде Херсонське управління СБУ, досі не завершене. І в ньому немає підозрюваного, хоча дізнатися дані капітана судна не так вже й важко, надіславши відповідний запит до ГПУ. І компанії-власника судна Shanghai Foundation Engineering Group Co,Ltd, яке, заробивши в окупантів Криму, спокійно повернулося додому, немає в українському санкційному списку. На моє запитання "чому?" один міністр значуще відповів: "Ну це ж китайці!" 

Інша китайська компанія — державна CNBM International, що вклалася ще в 2013-му в сонячні проекти "Актив солар" братів Клюєвих, є бенефіціаром кількох геліокомпаній у Криму, які отримали нещодавно майже мільярдний російський підряд на виробництво електроенергії. 

Третя китайська компанія, назву якої тримають у таємниці, поставила фірмі кримського "спікера"-зрадника Константинова новітнє обладнання для Шархинського кар'єру і вже завершує його монтаж. "… Ідуть процеси. Вони, можливо, не такі швидкі, як нам хотілося б, але вже такого страху, як раніше, у них (іноземних інвесторів. — В.С.) немає", — каже Константинов.

Кожен такий інвестор — крок до легітимації анексії Криму. І в українській владі це розуміють, але погано те, що багато з тих, хто ухвалює рішення або впливає на процес, самі ходять в "інвесторах" окупантів. Тому, щоб до України простягнулися руки допомоги, її можновладці мусять гарненько помити свої.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
2 коментаря
  • sergzgluzdu 29 марта, 16:28 Китай по объёму ВВП по сути экономика № 1 в мире ( в США 40% экономики это не производство а финансовый оборот)...санкции не введены ООН...а приняты не санкции а ограничительные меры ряда стран. Сами западные эксперты признают что их влияние на экономику РФ минимально...главную роль играло падение цен на нефть. Теперь тут все стабилизируется даже с учётом сланцевой добычи в США. Эмбарго на нефть ( как в отношении Ирана) может ввести только ООН...а так и Индия и Китай ( крупнейшие растущие экономики мира) их соблюдать не будут. А со стороны РФ это может быть расценено как акт агрессии...со всем вытекающим. Дразнить крупнейшую ядерную державу бояться даже США. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Николай Евмина 25 марта, 08:56 В народе справедливо говорят:"не пеняй на зеркало, коль рожа крива". Полтора года через перешеек у Крым с украинской стороны шло по 700-900 фур с товарами и продуктами на радость оккупантам, их единомышленникам и сателлитам.Чтобы они не похудели, пока будут налаживать свое хозяйство. Тот же финт прокрутили и с ОРДЛО. Были у нас судебные решения по торговле "на крови" и содействие оккупации? И после этого начинать искать виновных в Турции и Китае? Это уже даже не смешно. Защищать свои территории от всякой там гибридной и военной оккупации никто за нас не будет.Надо изучать и перенимать опыт Израиля во всех сферах такой защиты: от дипломатической до военной, а не выглядеть 26 лет государством-размазней. Таких попрошаек никогда и нигде не уважали и уважать не будут. Надо прекратить растаскивание экономики по частным карманам, восстанавливать призыв и обучение молодежи военному дел. Агрессия России была козырной картой для проведения реформ, но у нас снова весь пар ушел в свисток. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.76
EUR 28.75