Резервація "Крим"

Валентина Самар 16 травня 2014, 21:00
фото

Читайте також

Писала про економіку анексованого Криму: про висоту умовного паркану, який незримо росте на кордонах півострова як на дріжджах. Поки що не внаслідок санкцій, а через нечітке, як бачилося з самого початку, розуміння в Москві, що ж із цією іграшкою Путіна тепер робити. Ціни їй ніяк скласти не можуть — дорожчає й дорожчає (путінські 100 млрд руб. на рік тільки за цей тиждень зросли до 200). Про те, як "новий суб'єкт РФ" об'їдає старих — для затикання дірок у Криму продовжують заморожувати великі інфраструктурні цільові проекти (після транспортного вузла в Мурманську "впали" майбутні міст через Лену і порт на Тамані). 

Про те, які схеми придумують українські й російські компанії, щоб продовжувати заробляти на окупованих територіях, не підпадаючи під санкції (пальма першості поки що в "плавучого банкомата" Сбербанку Росії, що обготівковує клієнтів прямо на борту судна в Комишовій бухті, тобто не ступаючи на заборонену землю). 

А також про фантазії про річки приватних інвестицій з офшорів, куди росіяни вивели від Батьківщини свої активи і які повернуть назад (в ОЕЗ Крим)... 

Але Кремль указом "в.о. Глави Республіки Крим" Сергія Аксьонова примусив змінити фокус матеріалу, а заодно зайвий раз переконатися в життєвості версії з приводу того, який же Крим будує Росія Путіна. 

Аеродром підскоку — так визначався функціонал півострова в подальших діях і планах ВВП з "облаштування" України в одній із публікацій DT.UA два місяці тому, тобто ще до кримського "референдуму". Ми прогнозували, що за будь-якого розкладу Крим виконуватиме для Кремля функцію такого аеродрому: "тут Росія "дозаправлятиметься" ресурсами всіх видів: від "проросійських активістів" для акцій у Донецьку до диверсійних груп, від зброї для "самооборони" до виходу кораблів ВМФ Росії в напрямку Одеси та Миколаєва. Одне слово, звідси гноїтиметься й витікатиме. Довго". З усього переліку, як бачимо тепер, поки що не відбувся тільки морський похід, а так — від "Стрільця", самооборони й до сценаріїв "одержавлення" територій — усе експортується справно...

Взагалі ж, нічого нового в такому "військовому" призначенні кримського півострова немає, — він був "плавучим есмінцем" навіть тоді, коли його всі в СРСР вважали "всесоюзною оздоровницею". Точніше, він був і тим, і тим. Просто плигати за паркани військових частин нікому з туристів і на думку не спадало. Отож кремлівський тренд "Росія, вперед до минулого!" витримується цілком. Єдине — структура населення підкачала: за роки незалежності України з депортації повернулися кримські татари, які стали опорою держави Україна, за що Київ нечасто дякував так, як того Меджлісу хотілося. Але він, Київ, точно так само нерозсудливо чинив і з українцями. Тільки росіян боявся скривдити...

У нинішній вкрай непростій не лише для України, а й для Росії ситуації Путіну та його спецкоманді теж конче потрібно, щоб на будь-яких суміжних і контрольованих територіях тепер і надалі не було жодних вогнищ навіть потенційного ризику відволікання від основного сценарію. Багатотисячні мітинги нелояльних, а тому "неблагонадійних громадян кримськотатарської національності" таких гарантій не дають. 

У п'ятницю, 16 травня, тобто за два дні до проведення вже дозволених масових жалобних акцій до 70-річчя депортації кримських татар із Криму, Сергій Аксьонов заборонив проводити масові заходи — до 6 червня. 

Привід — події на Південному Сході України і бажання уникнути провокацій під час масових заходів. Дослівно: "У зв'язку з безперервними подіями у багатьох містах Південного Сходу України, в результаті яких є жертви й потерпілі з боку цивільного мирного населення, з метою усунення можливих провокацій із боку екстремістів, які мають можливість проникнути на територію Республіки Крим, щоб уникнути зриву курортного сезону в Республіці Крим". У зв'язку з цим "органам влади" та установам культури Аксьонов доручив скасувати всі заплановані раніше масові заходи. 

Термін обмеження прав громадян на мирні зібрання викликає як мінімум два запитання. А що, Аксьонову відомо, що до 6 червня очікується завершення "подій" на Півдні та Сході України? Чи це дата остаточного закриття проваленого анексією Криму курортного сезону? 

Є й третє запитання: чим, як не провокацією, є цей указ напередодні проведення вже дозволеного мітингу до 70-літньої дати дня депортації, який, за попередніми оцінками, міг зібрати понад 30 тисяч людей?! 

Про самооцінку ступеню цинізму й нелюдськості в тих, хто ліпив цю заборону в переддень Дня пам'яті жертв депортації, не запитуватимемо. Все, що відбувається, — у повній відповідності до стилю та методів Кремля в усіх подіях в Україні, які ми спостерігаємо з початку минулої осені. Тут усе за "форматом", включно з плановим "правильним" висвітленням усіх наступних подій у російських ЗМІ. 

Засідання Меджлісу, на якому мали ухвалити рішення щодо того, як реагувати на указ Аксьонова, почалося, коли номер уже заслали до друку. Додзвонитися до лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва досі не вдалося. Голова Меджлісу Рефат Чубаров до ухвалення рішення представницьким органом кримських татар погодився викласти DT.UA свою особисту точку зору.

"Звісно, мої оцінки указу Аксьонова вкрай негативні. По суті, вперше за 23 роки нашого повернення з вигнання нам заборонили проводити жалобний мітинг до Дня депортації кримських татар. Цю заборону можна порівняти з тим, коли б у якійсь країні, де проживають євреї, заборонили вшановувати пам'ять жертв Голокосту. Або з забороною українцям згадувати про жертви Голодомору. Це також можна порівняти з тим, коли б у самій Росії хтось заборонив відзначати схожі пам'ятні дати. 

По суті, це заборона на пам'ять про геноцид кримськотатарського народу, яку наклали після прийняттям президентом РФ указу про реабілітацію кримських татар!" — сказав Рефат Чубаров.

Голова Меджлісу також висловив свою версію щодо кінцевої дати заборони на проведення мирних зібрань у Криму — 6 червня. "Зазначу, що з 6 по 12 червня відбудеться Міжнародний фестиваль "Великое русское слово", який нинішнього року проходитиме сьомий раз. Планується, що в рамках цього фестивалю будуть також масові заходи в низці міст Криму. Виходить, що заборона скінчиться саме того дня, коли розпочнеться "Великое русское слово", якого ніхто не скасовував у зв'язку з подіями на Південному Сході України", — зазначив Рефат Чубаров.

Відповідаючи на запитання, яке рішення з приводу проведення чи непроведення мітингу 18 травня особисто він пропонуватиме Меджлісу, Рефат Чубаров сказав: "Я вважаю, що виводити людей під БТРи й кийки ми не повинні. Тому як альтернативу можна розглядати проведення жалобних заходів у місцях компактного проживання кримських татар".

Таким чином, Рефат Чубаров, по суті, пропонує йти й далі шляхом поступок російській владі, яким Меджліс планомірно крокує останні місяці. До компромісів задля "безпеки і життєзабезпечення людей" слід зарахувати фактичне визнання сепаратистської влади після рішучого її заперечення у перші дні окупації. І навіть входження до її структур — два представники Меджлісу отримали місця в Раді міністрів автономії: Заур Смирнов очолив Рескомнац, а Ленур Іслямов отримав посаду заступника голови уряду Аксьонова. Правда, поки що з приставкою "в.о.". Ухвалюючи таке рішення, Меджліс повідомляв співвітчизникам, що цей похід у невизнану кримську владу є неостаточним, і за підсумками звіту "делегатів" буде прийнято остаточне рішення. Однак після того, як місяць минув, звіт якщо й був заслуханий, то тільки Междлісом, тобто кулуарно, і про ефективність входження у владу кримським татарам широко не повідомляли. Зате абсолютно наочним результатом стала різка зміна редакційної політики Першого кримськотатарського каналу АТР, який належить тому ж таки Л.Іслямову (Р.Чубаров також є міноритарним акціонером умовного медіа-холдингу).

Дозволу на проведення мітингу 18 травня нова кримська влада не давала Меджлісові до останнього перед Днем депортації тижня. Коли ж дозвіл усе-таки дали, спільнота дізналась і про його умови. Меджліс зобов'язався використовувати під час мітингу тільки національну символіку кримських татар, тобто погодився з вимогою влади не використовувати державну символіку України. Натомість Меджліс просив кримську владу не залучати для охорони громадського порядку підрозділи так званої самооборони Криму. Чіткої відповіді до кінця тижня на це прохання-вимогу не було, хоча переговори, як повідомляли члени Меджлісу, тривали практично щодня. І з цивільними, і з силовими структурами.

Натомість з'явилася інформація, яка росіян, у принципі, вже не тільки не шокує, а й не дивує, бо для громадян путінської Росії це норма: брати участь у мирних акціях протесту, проходячи через металодетектори та викидаючи в кошики все, що можна тлумачити як "колючо-ріжучі предмети", а також пляшечки з водою. Але Меджліс, судячи зі слів деяких його членів, готовий був змиритися і з цими обмеженнями. Хоча важко уявити, як 20—30 тисяч людей, що одночасно прибувають із різних куточків Криму організовано й на власному транспорті до однієї площі в центрі Сімферополя, пройдуть через рамки металошукачів. Як і те, що буде з людьми похилого віку та дітьми, яких позбавлять на вході парасольки від палючого сонця й води.

Меджліс утримався від різких заяв і в четвер, коли до центра Сімферополя підкотили новенькі автозаки з номерними знаками 82-го регіону РФ (такий код присвоїли Криму) і БТРи, а також багато приданих сил поліції. Вони маневрували, явно готуючись до 18 травня. У будинках по периметру площі з понеділка розквартирувалися й бійці "самооборони Аксьонова". Кажуть, загальна їх кількість на цей час налічує близько 1800 чоловік, і Аксьонов уже озвучив свої плани про їх легалізацію та бюджетне постачання. 

Одне слово, Крим знову в очікуванні тривожних новин. Головне питання для кримських татар і всіх, хто не згоден з анексією Криму, — що далі? На нього почасти можуть відповісти тільки самі події неділі 18 травня. Або їх відсутність. Бо, незалежно від того, чи підкориться Меджліс — організатор мітингу на головній площі Криму — забороні влади чи ні, знайдуться люди, які не змиряться з таким приниженням своєї гідності. І прийдуть. Або висловлять свою позицію в інший спосіб. У кожному разі, для кримських татар, і особливо для Меджлісу, нині настав час істини. Час вибору. Час Мейдану — як звучить у тюркському оригіналі таке близьке не тільки українцям слово.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
6 коментарів
  • olmadel 22 мая, 16:19 "он был "плавучим эсминцем"? А какие же ещё бывают эсминцы (экадренные миноносцы)? Все корабли плавучие. Сомнительная метафора. Мины и торпеды здесь ни при чём. Правильнее было бы назвать Крым непотопляемыми авианосцем. См. http://sandra-nova.livejournal.com/818962.html Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • olmadel 22 мая, 16:13 "он был "плавучим эсминцем". А какие же ещё Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Сергій Батюсь 19 мая, 08:29 "Великое русское слово" необхідно перейменувати на "Огромное слово московского улуса Золотой орды". А поступаючись місцем для мітингів можна дійти до Магадану..? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Eldar Eyvazov 18 мая, 18:15 Государство Украина, с регулярной армией,МВД,СБУ,пограничными войсками сдали Крым.А теперь, госпожа В.Самар пытается уповать на крымских татар,чтобы не отступали.Уверен,если бы Крым был государством крымских татар,то было бы сопротивление и партизанская война.А не позорное бегство украинских вояк(в основном) и власти на местах.То же самое, видим в Луганской и Донецких областях. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Город неспящих 18 мая, 13:49 весь мир признает и соболезнует, а нанофюрер орды хамло указывает им как быть и кого чтить Відповісти Цитувати
  • lesya 18 мая, 11:00 Вернулись, и надо жить. Пусть будет мир. Відповісти Цитувати
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 24.80
EUR 27.50