Сало — сила. Львів — могила?

Повернення генерала Сала на історичну батьківщину тріумфальним не вдалося. Представляли нового губернатора Львівщини в сесійному залі місцевої облради під свист і вигуки "Ганьба!" і "Сало - на нари!". Свіжоспечений голова ОДА похмуро зауважив у відповідь: "Думаю, з часом таких слів стосовно мене не буде". Лише одиниці побачили в цій фразі натяк на готовність до діалогу, більшість сприйняли її як погрозу. Колишній начальник міліції Львівщини, Рівненщини та Івано-Франківщини зажив слави людини крутої і злопам'ятної.

Уродженець Жовкви за п'ятнадцять років пройшов шлях від інспектора Львівської ДАІ до начальника обласного управління МВС. Потім були вибори-2004, під час яких генерал-майор Сало виступив у ролі головного контролера виборчого процесу в регіоні. Тамтешні політики і журналісти звинувачували керівника місцевого главку в організації фальсифікацій, причетності до підкидання боєприпасів в офіси опозиційних організацій та бездіяльності під час розслідування підпалу в редакції видання "Поступ".

Надмірна запопадливість міліцейського чина обернулася порушенням двох кримінальних справ у лютому 2005-го. Однак рівно через два роки Печерський суд столиці вирішив закрити їх у зв'язку "з відсутністю складу злочину". Тим часом Сало встиг відзначитися в чорному списку оголошених у міжнародний розшук, а також у передвиборному списку "Народної опозиції" Наталії Вітренко. Донедавна Олег Сало очолював міліцію сусідньої Франківщини.

Львівські губернатори на своїх посадах довго не засиджуються. За три з половиною роки - це п'ятий намісник. Василь Горбаль, Михайло Цимбалюк, Михайло Костюк і Віктор Шемчук надій гаранта не справдили. Діяльністю останнього (призначеного, як вважають, не без участі Давида Жванії) Віктор Федорович був особливо незадоволений. А тому "зачистку губернаторів", анонсовану на недавній Раді регіонів, він розпочав саме із львівського префекта.

Наскільки можна судити, основною претензією до Шемчука стала незадовільна робота на ниві підготовки до виборів-2015. Губернаторам поставили чітке завдання - створити фонди, необхідні для майбутньої "роботи з виборцями"; наповнити їх коштами, отриманими від місцевих підприємців; скласти власні реєстри "лояльних виборців". Львівщина, наскільки можна судити, виявилася у цьому питанні серед аутсайдерів. Призначений у березні нинішнього року Шемчук чи то не вмів, чи то не хотів виконувати це доручення оперативно й енергійно.

Інша річ - Сало. Цей, за словами людей обізнаних, землю ритиме, щоб Львівська ОДА не стала для нього кар'єрною могилкою, якою виявилася для чотирьох його попередників. Те, що він у змозі виконати отриманий наказ будь-якими засобами, розуміють у Києві і пам'ятають у Львові. Донедавна кандидати на посаду львівського облначальника добиралися з урахуванням специфіки регіону, по-перше, і - почасти - побажань місцевих еліт, по-друге. Ігри скінчилися: Сало - просто елемент владної вертикалі. Він прийшов у регіон, добре знайомий, з одного боку, і відверто ворожий - з іншого. Він усе знає і нічого не забув. З таким набором характеристик, він - ідеальний "смотрящий", який вести самостійну гру і не захоче, і не зможе.

Невідомо, чи враховував Янукович цю обставину, але призначення такої одіозної персони явно грає на руку "Свободі". Яку влада розглядає як тіньового ситуативного союзника.

Останнім часом незадоволення галичан партією Тягнибока, яка змінила в регіоні камуфляж опозиції на костюми влади, помітно зросло. "Свободівцям", які мають більшість у місцевих радах, дедалі важче звинувачувати в численних лихах "злочинний режим". Прихід генерала знову робить ситуацію чорно-білою. Вороги очевидного ворога знову стають друзями мимоволі. Поява ритуального "цапа відбувайла" повертає націоналістам втрачені білизну та пухнастість…

Що ж стосується губернаторських відставок, а точніше - замін, то вони тільки почалися.
І їх буде чимало ще до нового року. А зараз приготуватися Херсону та Одесі…