Служба фінансових розслідувань: кому служитиме?

Тетяна Острікова 31 березня, 23:03
сфр

Читайте також

Останнім часом чую від різних (як чинних, так і колишніх працівників податкової міліціі, УБОЗу, УБЕЗу, інших "вельми ефективних" поборників інтересів державного бюджету) розмови про те, що вони вже бачать себе в штаті нової Служби фінансових розслідувань (фінансової поліції) і звісно ж на керівних посадах.

Тому я дуже уважно слідкувала за всіма етапами роботи над відповідним законопроектом Міністерства фінансів. Базис для цього мною спільно з колегами А.В.Журжієм, М.П.Курячим, О.В.Кіршом, В.В.Галасюком та іншими з різних фракцій парламенту було закладено ще рік тому в законопроекті "Про фінансову поліцію" (реєстраційний №4228), підготовленим нами спільно з експертами на виконання положень Коаліційної Угоди та в продовження ліберальної податкової реформи в частині демілітаризації податкового контролю. Ми були глибоко переконані, що новий орган, покликаний стояти на сторожі інтересів держави у сфері публічних фінансів, має створюватися на таких базових принципах:

— Інституційна незалежність, в тому числі від політичних впливів, та підкорення його лише вимогам Закону, а щоб усунути "силові" ознаки органу — координація його діяльності саме Міністром фінансів.

— Підвищення аналітичної функції співробітників-детективів та їхнє невтручання в господарську діяльність підприємців до встановлення факту вчинення злочину. Створення фінансової поліції як цивільного органу, однією з ознак якого є неможливість застосування фізичного впливу на підприємців (так званих "маски шоу") та відповідно відсутність власного силового підрозділу.

— Контроль за діяльністю органу з боку прокуратури (процесуальне керівництво), Міністра фінансів, уряду (контроль за виконанням стратегічних завдань), ВРУ (заслуховування звітів), громадськості (громадський контроль).

— Конкурсний добір керівників та співробітників фінансової поліції та чітко виписаний у законі порядок добору членів конкурсної комісії, незалежність та безальтернативність призначення на посади осіб, відібраних конкурсною комісією.

— Відсотковий бар'єр (так звані квоти) для набору колишніх правоохоронців.

— Особиста відповідальність детективів за збитки, спричинені їхніми діями.

Чи збережені ці принципи в законопроекті "Про Службу фінансових розслідувань", презентованому на засіданні уряду Міністром фінансів? А відтак, чи є підстави для всезагальної ейфорії та чи не приховує цей законопроект заздалегідь спланованих можливостей створити ще один політично залежний підконтрольний орган, який можна використовувати у власних цілях? Адже люди, підприємці, громадськість можуть підтримати красиві гасла та назву, не заглиблюючись у деталі тих чи інших ініціатив, а диявол, як відомо, криється в деталях. 

Перш за все, на 70–80% Мінфінівський законопроект "Про Службу фінансових розслідувань" відтворює текст і зміст депутатського законопроекту "Про фінансову поліцію" № 4228, який вже рік не розглядається в Парламенті через відсутність політичної волі та небажання правоохоронних органів передавати повноваження в сфері боротьби з економічними злочинами єдиному правоохоронному органу. Як відомо, з осені над урядовим законопроектом працювала робоча група, до якої входили міністри та силовики. Вони змінили назву органу з "фінансової поліції" на "службу фінансових розслідувань", мабуть до кінця не усвідомлюючи чим важлива назва в контексті відомої приказки: "Как вы лодку назовете, так она и поплывет". Справа в тому, що назва правоохоронного органу має відповідати, в першу чергу, його повноваженням та функціям. Розумію бажання урядовців змінити назву, щоб хоч якось відрізнятись від депутатського законопроекту, але ж поняття "фінансові розслідування" охоплює значно ширший спектр правопорушень, ніж статус, завдання та повноваження нового органу, визначені в статтях 1, 2 та 8 законопроекту. Зокрема, в статті 1 визначено, що Служба фінансових розслідувань — це центральний органвиконавчої влади, який реалізує державну політику з питань запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності, які прямо чи опосередковано заподіюють шкоду публічному інтересу в сфері фінансів. При цьому, в статті 2 вказано, що фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування — це інтереси державного бюджету; інтереси місцевого бюджету; інтереси державного цільового фонду; інтереси Фонду державного майна України.

Але ж поняття "фінансові розслідування" передбачають розслідування не лише злочинів у сфері публічних фінансів держави чи місцевого самоврядування, а й у сфері приватних фінансових інтересів. Наприклад, хіба національна поліція чи інші компетентні органи при виявленні ознак злочину проти фінансових інтересів юридичної особи приватного права (наприклад, заволодіння її грошима шляхом шахрайства чи заволодіння ними через зловживання службовим становищем) не будуть проводити за цим фактом фінансові розслідування? Такі формулювання законопроекту створюють юридичну невизначеність (зокрема і щодо підслідності злочинів) та загрожують тим, що законопроектом про СФР не буде вирішено проблему дублювання функцій між податковою міліцією, Національною поліцією та іншими правоохоронними органами, яка призводить до того, що в сфері боротьби з економічними злочинами діє принцип "колективної безвідповідальності" правоохоронців, а до підприємців за одним і тим самим фактом приходять з обшуками кілька силових структур.

Багато суперечок точилося навколо того, кому має підпорядковуватися новий орган: ДФС (як зараз), МВС (це, звісно, мрія силовиків), бути самостійним (як НАБУ) чи Мінфіну (як запропонували ми в законопроекті №4228). Підпорядкування ДФС — не варіант, оскільки існування спеціалізованого органу для боротьби з якимось одним явищем — лише податковими злочинами — за законами функціонування бюрократичних систем призводить до того, що сам цей орган певною мірою консервується і виступає запорукою існування злочинів, з яким він покликаний боротися: адже повна перемога над податковими злочинами передбачає ліквідацію самого органу. 

За повідомленням Національного інституту стратегічних досліджень при президенті України в Європі існують два варіанти повної інтеграції правоохоронних функцій з протидії економічній злочинності: в структурі міністерства внутрішніх справ і в структурі міністерства фінансів. Натомість, з мінфінівського документу не зрозуміло, через якого міністра здійснюватиметься координація діяльності СФР. Цитую: "Діяльність Служби фінансових розслідувань спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через міністра, визначеного Положенням про службу фінансових розслідувань". Виникає запитання: а якщо в цьому підзаконному документі буде визначено не Міністра фінансів, а Міністра внутрішніх справ, чи не стане цей орган ще одним кроком на шляху до тотально поліцейської держави? Нагадаю, що ми створюємо новий демілітаризований орган, який в першу чергу вестиме аналітичну роботу.

Юридична невизначеність спіткала і долю конкурсів на заміщення посад керівництва та детективів СФР. Так, з законопроекту зникло положення про те, що до конкурсної комісії входить 9 осіб — представників різних гілок влади та різних органів (громадськості, ВРУ, КМУ, президента, НАЗК, органів самоврядування адвокатів, прокуратури). Натомість Мінфін пропонує проводити "консультативний конкурс" в порядку визначеному підзаконним актом невідомого міністра (цитата зі статті 14 законопроекту: "Порядок проведення конкурсу затверджується міністром"), а до складу конкурсної комісії можуть залучатися представники громадськості, наукової спільноти, міжнародних організацій (а можуть і не залучатися). Адже невідомий міністр (може й Міністр внутрішніх справ) сам визначає у власному документі, кого потрібно залучити до конкурсної комісії, щоб отримати бажаний результат щодо переможця конкурсу. 

Далі ще цікавіше: консультативна конкурсна комісія дає міністру по три кандидати на кожну посаду. Цитата: "Конкурсна комісія відбирає по три кандидати на кожну з посад, на які оголошено конкурс, та подає їх на розгляд міністру. Міністр обирає по одному кандидату на кожну з посад із запропонованих трьох та вносить кандидатів на призначення на розгляд Кабінету Міністрів України". Погодьтеся, це дає невстановленому міністру певний люфт для просування потрібного кандидата. Адже в міністра є три людини на вибір, а подати Кабміну він може найбільш лояльну до себе чи своєї політичної сили, а не найбільш компетентну та достойну людину. Тому, я наполягатиму, щоб процедуру конкурсів і склад конкурсної комісії було чітко прописано та регламентовано в Законі, де має бути склад та порядок формування конкурсної комісії, порядок її роботи та чітке застереження, що Міністр фінансів не має жодної альтернативи, окрім як призначити людину, яка виграла конкурс.

Згідно з Рекомендаціями робочої групи "Перспективи співробітництва України та ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки" від 17.05.2012 року досвід функціонування і координації правоохоронних органів Європи свідчить про те, що штатна чисельність та загальна кількість органів, які протидіють злочинності в сфері економіки в країнах ЄС є значно меншою, ніж в Україні. Наприклад, у Австріі штат органу фінансових розслідувань становить 100 осіб, при населенні близько 8,6 млн осіб. З урахуванням кількості населення України та рівня тіньової економіки в законопроекті "Про фінансову поліцію" №4228 визначено граничну штатну чисельність фінансової поліції не вище 3 тисяч осіб. До речі, Парламент неодноразово визначав граничну чисельність державних органів відповідними бюджетними законами. Попри це, в законопроекті про СФР зазначено, що "гранична чисельність СФР встановлюються Кабінетом Міністрів". Віддаючи це на відкуп Кабміну і не визначеному в законі міністру–координатору діяльності нового органу, слід пам'ятати, що в такому випадку фінансових розслідувачів може бути призначено і 10, і 15 тисяч.

Окремо хочу зупинитися на тому, хто ж матиме право працювати в Службі фінансових розслідувань. Я прихильник встановлення певного відсоткового бар'єру для всіх колишніх правоохоронців, тому в законопроекті №4228 визначено, що їх відсоток у складі нового органу не повинен перевищувати 30%. Що ж нам пропонує Мінфін під виглядом нового органу та нових кадрів? Замість 30-відсоткової квоти для колишніх працівників будь-яких правоохоронних органів у законопроекті "Про службу фінансових розслідувань" пропонується заборонити брати участь у конкурсі тим, хто з 2010 року боровся з економічними злочинами. Невже на думку Мінфіну ті, хто робив ту ж саму роботу до 2010 року були більш ефективними та менш корумпованими? Відповідь очевидна. Також зазначу, що є багато кадрів, які працювали і до 2010 року, і після нього. 

Ще один приклад: людина могла працювати на посаді оперуповноваженого ГУБОЗ МВС України, тобто формально боролася не з економічною злочинністю, а з організованою, але в економічному відділі чи департаменті. Боротьба чинних правоохоронців, особливо податкових міліціонерів, за місце в новій фінансовій поліції буде наджорсткою. З наведених вище прикладів видно, що пропонована Мінфіном заборона працювати в новому органі тим, хто боровся з економічною злочинністю з 2010го року, не спрацює і не призведе до кадрового оновлення. Тому я продовжую наполягати на принципі квот для колишніх, за аналогією з тими, що прописані в законі "Про Державне бюро розслідувань".

Саме ці засадничі речі вважаю головними питаннями для обговорення. А те, що в інформаційному просторі обговорюють заробітну платню керівників — буде вона 30 тисяч чи 60 — є намаганням відволікти увагу громадськості від вихолощених під когось норм законопроекту.

Закликаю всі свідомі громадські організації, бізнес-асоціації "Нова країна", "Реанімаційний проект реформ", Федерацію роботодавців України, Спілку українських підприємців, Європейську бізнес-асоціацію, Німецьку промислову палату в Україні, Коаліцію за детінізацію, Українську бізнес-асоціацію, Асоціацію "Інформаційні технології України", Американську торгівельну палату та всі небайдужі громадські об'єднання згуртуватись, вивчити законопроект і сформувати базові вимоги, відповідно до яких має створюватися новий орган. У нас не так багато часу до проведення Національної ради реформ при Президенті України, де має бути затверджено остаточну концепцію боротьби зі злочинами проти публічних фінансів держави.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1 коментар
  • visusport 4 апреля, 08:47 В огороде бузина а в Киеве - дядько! Сплошная риторика . Концентрация на второстепенных вопросах. Поверхностно вокруг основного- ФУНКЦИЙ будущей службы и МЕТОДОВ реализаии этих функций. Вывод- ни сами разработчики и Минфин не имеют представления что они пытаются создать. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.76
EUR 28.75