"Темник" для влади

Валентина Самар 10 лютого, 23:03
Крым

Читайте також

Ідучи назустріч третій річниці окупації Криму, хочеться допомогти владі сфокусувати її потенції і думки на тому, що справді важливе для громадян України з окупованого Криму. 

Опитавши майже два десятки жителів півострова, що живуть нині по обидва боки Перекопу й чию думку можна вважати експертною, ми вирішили скласти своєрідний "темник" добрих справ, які влада незрозуміло чому відкладає на невизначений термін. У списку, як водиться, теми винятково важливі й актуальні. Аналітики вважають, що громадяни дедалі менше акцентуватимуть увагу на заявах-гаслах на кшталт "Крим — це Україна!" і дедалі більше вимагатимуть конкретних справ із вирішення проблем, створених не окупантами, а рідною українською владою. 

Рейтинг завдань, за нашим опитуванням, вибудуваний так: внести зміни до постанови Кабінету міністрів №1035, скасувати закон про ВЕЗ "Крим" і постанову НБУ №699; визначити статус Криму з урахуванням прав корінного кримськотатарського народу на самовизначення; спростити оформлення українських документів (паспорта, свідоцтва про народження та освіту); повернення вкладів у Приватбанк; прийняти держпрограми для дітей з окупованої території; створити центральний держорган із питань Криму (варіант — уряд АРК і Севастополя); реорганізувати правоохоронні органи для захисту прав людини та інтересів держави; створити фонд підтримки родин політв'язнів. Зупинимося докладно на першій трійці. 

Отже, на першому місці за важливістю й актуальністю у більшості наших співрозмовників — зміна (або скасування) постанови Кабміну №1035. Назва постанови, прийнятої на піку Цивільної блокади товарних поставок у Крим, — "Про обмеження поставок окремих товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію". Однак насправді вона регулює також і провезення особистих речей, що їх переселенці везуть на нове, як вони сподіваються — тимчасове місце проживання, втікаючи з окупованого Криму. І немає дня, щоб на якомусь КПВВ не спалахнув скандал навколо заборони провозити домашнє майно. Точніше, за словами голови Кримської правозахисної групи Ольги Скрипник, до них на тиждень надходить у середньому 2—3 скарги. Останній випадок цього тижня, що підірвав соцмережі, — історія двох студентів, Іллі й Володимира, які хотіли привезти з Криму до Києва мікрохвильовку, чайник та дриль (усе вживане). Українські митники, суворо дотримуючись постанови №1035, із цими речами їх не пропустили, порадивши залишити добро на "нейтральній смузі" або ж повернутися з ним до Криму. Студенти провели на контрольному пункті 33 години. Долю чайника вирішували правозахисники, народні депутати, міністри. Студенти поїхали без своїх побутових гаджетів. Судитимуться. Мабуть, довго…

Запитання: чим загрожує Україні вживана кухонна техніка, а також холодильники й телевізори, домашні бібліотеки, інструменти та інші особисті речі? Їх провезення ослабить національну економіку несплатою митного (на адмінкордоні!) збору? Крім того, що їх провезення за домовленістю підвищить прибутковість фіскалів та прикордонників, інших аргументів за існування цього негуманного списку немає. 

Тепер найбільш цікаве і важливе: проект змін до постанови КМУ, підготовлений Міністерством з питань тимчасово окупованих територій спільно з правозахисниками, ще півроку тому переданий на погодження міністерствам і відомствам, профільним із яких є Мінекономрозвитку, де документ і завис. За інсайдерською інформацією, буцім "його чомусь не хоче Гройсман". Тому Кримська правозахисна група, яку підтримали й інші правозахисники та організації переселенців, звернулася до прем'єр-міністра з проханням внести зміни до постанови №1035, усунувши таким чином і дискримінацію громадян, і порушення чинного законодавства (про окуповані території і права ВПО). 

Як стало відомо DT.UA, проект постанови, якому півроку не давали ходу, недавно МінТОТ відкликало. Перший заступник міністра Юсуф Куркчі так пояснив DT.UA ці дії: "На одному з останніх засідань урядового комітету з питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку ПЕК, оборонної і правоохоронної діяльності було прийнято рішення відкласти розгляд цього проекту постанови. Під керівництвом першого віце-прем'єра Степана Кубіва буде проведено узгоджувальну нараду із зацікавленими міністерствами для вироблення консолідованого рішення з цього проекту".

Якщо перекласти зрозумілою мовою це, швидше за все, означає, що проект могли "прокотити" навіть не на засіданні Кабміну, а на комітеті. Тому міністерство вирішило досягти згоди спочатку у вузькому колі. Термінів ухвалення рішення стосовно змін до постанови, як розумієте, прогнозувати ніхто не може. І все-таки одну добру новину Юсуф Куркчі повідомив: до 1 липня буде завершено роботи з благоустрою КПВВ на адмінкордоні з Кримом. "Ми також докладемо зусиль, щоб одночасно на пунктах пропуску було обладнано центри надання адмінпослуг", — обережно обіцяє заступник міністра. Отож цю частину побажань із нашого "темника" для влади, сподіваємося, виконають.

Переходимо до другої важливої і вже третій рік актуальної теми, яка, можливо, пояснює, чому Кабмін так не хоче, аби студенти з Криму везли до Києва свої старі чайники. 

Ця потворна постанова виросла з норм закону про ВЕЗ "Крим". Закону, пролобійованого великим бізнесом, що зберігся на півострові з отриманням "аусвайсів" — реєстрації в російській юрисдикції; закону, що нагородив українських громадян із Криму статусом нерезидентів, позбавлених банківських послуг, створив безліч дискримінуючих ситуацій, які аж ніяк не сприяють деокупації Криму. 

Картина життя з цим законом така. Студенти київського вишу кримчани Ілля й Володимир піддаються приниженням, отримавши статус нерезидентів у рідній державі; витрачають додаткові гроші через заборону привезти з дому в Криму необхідні речі, не можуть скористатися банківськими послугами (взяти кредит). Тим часом стивідорна компанія олігарха Ріната Ахметова в закритому Україною порту Севастополя, всупереч західним санкціям, але цілком відповідно до українського закону про ВЕЗ "Крим", навантажує судно содою з кримського заводу іншого українського олігарха, Дмитра Фірташа, і, порушуючи санкції та закон України про окуповані території, везе соду на експорт. Голова обертом може піти — у всіх людей, крім українського законодавця та цих законів виконавця. Дехто, щоправда, намагається тримати її холодною. І розкриває, наприклад, паралельно з журналістами Слідство.інфо, схему поставки ільменіту з порту "Южний" для іншого заводу Фірташа — "Кримського титану". Судно з українською сировиною заявлене на Новоросійськ, але в Керченській протоці його перевантажують на інше судно й доставляють в окуповану Керч. Військова прокуратура Південного регіону відкрила кримінальне провадження і звернулася в Мінекономрозвитку з поданням на санкцію — призупинення ліцензії на зовнішньоекономічну діяльність компанії-постачальника "Юкрейніан Кемікал Продактс". Чотири місяці в Кубіва не приймають рішення стосовно цього подання, але перепитують: чи впевнені у прокуратурі, що треба закон застосувати?! 

Загалом, з цією правовою шизофренією, як кажуть юристи (ВЕЗ на окупованій території і громадяни України зі статусом нерезидентів), час закінчувати. Тим більше що перелік лобістів закону зменшується. Приватбанк Коломойського, який так не хотів віддавати кримські вклади, — вже державний (але проблема залишається, про неї докладно — у матеріалі Д.Дугінова "ДисКРИМінація. Кримські вкладники Приватбанку: три роки очікування). Судячи з інформації з Криму і РФ, ряд великих українських бізнесменів має намір продати свої кримські активи. За даними кримських ЗМІ, які відмовилися коментувати на підприємстві, на продаж виставлений найбільший виробник цементу — бахчисарайський завод "Будіндустрія", що його приписують Давиду Жванії. Антимонопольна служба Росії в липні 2016 р. дала дозвіл ТОВ "Керуюча компанія "Оптима-Финанс" (Москва) на придбання 81,9% акцій АТ "Кримська фруктова компанія" і 99,9% — у статутному капіталі АТ "Дружба народів". Обидві кримські компанії входять у "Миронівський хлібопродукт" друга президента Порошенка й колишнього першого заступника його адміністрації Юрія Косюка. Кримська "влада" повідомляє також, що на підприємствах Косюка (у зв'язку зі "складнощами з доставкою кормів та інкубаційного яйця в Крим через Керченську протоку) скоротилося поголів'я птиці, що призвело до зменшення обсягів випуску готової продукції". Наразі засновники компаній Косюка у російському держреєстрі не змінилися, тому невідомо, чи був продаж, але намір очевидний. Великі труднощі з поставками сировини та експортом готової продукції переживає й "кримська хімія" Фірташа. Тобто західні санкції і товарна блокада, запроваджена під тиском громадськості урядом України, схоже, таки видушують український "бізнес на два фронти" з Криму. 

І, нарешті, третій блок "темника" від наших експертів стосується реформи органів влади з метою створення єдиного центру управління деокупацією Криму, який би координував роботу всіх інших, так чи інакше зав'язаних на вирішення кримської проблематики. Варіантів називається кілька, у тому числі окреме міністерство з питань Криму та ціла Ради міністрів АРК. Усе можна обговорювати — питання тільки, з ким, оскільки на сьогодні ні в АП, ні в уряді, ні в парламенті немає людини/групи/структури, які б розуміли, навіщо це треба. І — будемо справедливі — ніхто з кримських політиків або громадських організацій ще не сформулював відповіді на це запитання. 

Але першочергове для нормалізації роботи правоохоронних органів рішення уже давно назріло, тому цілком може "розродитися" найближчим часом. Неодноразово говорилося про те, що розслідуванню злочинів, скоєних проти громадян та держави в Криму, перешкоджає нескоординована робота відтворених органів. І не дивно. Кримський главк Нацполіції перебуває в Одесі, главк СБУ — в Херсоні, а процесуальні керівники розслідуваних ними проваджень — у Києві. Оскільки левова частка справ має "поліцейську підслідність, розумно було б главк НП перевести до Києва, де перебуває й прокуратура АРК, якій треба ще "додати" і Севастополь.

Найбільш дискусійна тема з нашого списку — відтворення кримськотатарської національної автономії. Але це не привід до того, щоб не підкріплювати заяви президента покроковими діями. Ми все одно пройдемо цей шлях, — іншого не дано, якщо ми справді прагнемо відновити справедливість і право. Просто треба прийняти, що їх було порушено не тільки у 2014-му, а й у 1944-му, і навіть ще раніше — під час першої анексії Криму Росією.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 26.97
EUR 28.36