Транскордонна мафія: Королі кислого гудрону

гудрон

Читайте також

 

Угорський олігарх, російські бізнесмени, заступник українського міністра. Чиновники середньої ланки, міліцейські бізнесмени та державні підприємці. Усі вони взяли участь у добре продуманій та організованій схемі завезення до України та Придністров'я небезпечних відходів

Передісторія 

За документами, що є у нашому розпорядженні у 2001–2003 роках дві українські фірми — ДП МВС України "Спецсервіс" та ТзОВ "НВП Осма ойл" — імпортували з Угорщини понад 23 тисячі тонн гудронів та залишків котлів малеїнового ангідриду.

Поручителями та постачальниками були три іноземні компанії: Geohidroterv Kft, Metratek Kft, Roscop Inc. Із "Осма ойл" ці фірми уклали угоди на організацію приймання і утилізацію залишків ангідриду малеїнової кислоти та нейтралізованих гудронних залишків. А зі "Спецсервісом" — угоду на організацію отримання і використання гудрону.

Як відомо, кислі гудрони — небезпечні відходи, що утворюються при очищенні нафтопродуктів концентрованою сірчаною кислотою.

Державне підприємство "Спецсервіс" взяло в оренду до 2005 року земельну ділянку в Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка", куди й відвантажило понад 17 тисяч тонн гудронів. Однак вдалося спалити лише кілька тонн. Тому решту начебто переробили у модифікатор. Процес полягав у змішуванні з глиною, землею, вапном чи вугіллям. 

Близько 900 тонн "Спецсервісу" вдалося "завезти" на територію Придністров'я. Решта небезпечних відходів і далі зберігаються під відкритим небом. Як повідомив директор "Сірки", на неодноразові їхні вимоги забрати "товар", підприємство МВС не реагує.

У свою чергу ТзОВ "НВП "Осма ойл" уклало угоду на послуги приймання та розвантаження вагонів з ДП УВТК "Прикарпатбуд" (Дрогобич). Іншим підприємством, куди бізнесмени завезли відходи стала Добротвірська ТЕС ВАТ "Західенерго", де їх планували спалити.

Свої вантажі "Осма ойл" також "переробило" на модифікатор. Частину якого, через приватного підприємця, було передано на схов ВАТ "Львівпокізолу". І хоча договір закінчився у 2005 році, остання організація не може добитися аби відходи забрали назад. Нині вони зберігаються під відкритим небом у Стрийському районі.

Частину "товару" "Осма ойл" передало також в Сумську область на ВАТ "Середино-Будський завод металургійного устаткування". "Вантаж" там зберігається донині, і є фактично нічиїм — ВАТ ліквідовано.

"Західенерго" надало нам документи, згідно з якими це товариство в судах добилося визнання договору на поставку та спалювання гудронових залишків недійсним, а згодом, за рішенням суду "Осма ойл" зобов'язали вивезти гудрони за межі ТЕС.

Аналогічно, виграло суд і ДП УВТК "Прикарпатбуд". "Осма ойл" також зобов'язали вивезти "товар". Ми особисто переконалися — відходи тут і нині зсипано просто під відкритим небом, неподалік житлових будинків.

Жодне з рішень суду фірма не виконала — 2006 року її визнано банкрутом. 

З 2005 року розслідувалася кримінальна справа за фактом завезення в Україну небезпечних відходів. У 2012-му — справу закрито… за відсутністю складу злочину.

Не дамо палити

— Ядучий дим заповнював легені. Очі сльозилися. Дихати було неможливо. За день моїм колегам лікарі почали ставити діагноз — пневмонія", — розповідає Орест Венчак, який працював у цеху високомодульного кріоліту "Сірки" і описане відчув на собі. — Після двох днів ми відмовилися спалювати ці речовини. 

— У Новому Роздолі було тотальне безробіття. А тут платили шалені гроші за розвантаження, — згадує місцевий депутат Анатолій Шалаєв. — На "Сірку" прибуло багато вагонів. Робота не складна — дві--три години на день помахати шуфлею. Кілька днів — і двомісячна зарплата в кишені. Та не минуло і тижня, як "не складна" робота перетворилася на жах. У робітників з'явилася висипка, пекло в грудях, різко піднялася температура.

Вагони з невідомим вантажем все прибували, мешканці повстали. 

— Люди вийшли на пікет під міськраду із плакатами — "Чорнобиль 86 — Новий Розділ 2001". Ми тоді повоювали, — каже Шалаєв.

"Спецсервіс" обрав це невеличке містечко не випадково. Тут з 1952 року видобували сірку. Відповідно, за роки діяльності на величезній площі утворилися відпрацьовані кар'єри, в яких можна сховати будь що.

Усю міць незрозумілих речовин відчули на собі і працівники ВАТ "Роздільський цегельний завод", (у минулому — підрозділ "Сірки"). Зіновій Серетний, який очолював профспілку підприємства, каже, що вантаж додавали в печі під час виготовлення цегли. Але після проблем з диханням робітники цеху відмовилися працювати і написали колективного листа керівництву.

— За кілька днів ми довідалися, що аналогічні процеси відбуваються і на Миколаївському цементному заводі. Там також повстали працівники, — пригадує Анатолій Шалаєв.

Загалом на "Сірку" прибуло близько 300 залізничних вагонів. Згодом угорські гудрони з'явились і в іншому куточку Львівщини.

— Мені подзвонили працівники Добротвірської ТЕС. Просили допомогти. Розповіли про вагони з невідомим вантажем, — згадує адвокат Дмитро Скрильніков. — У тих робітників, що розвантажували, почалися проблеми зі здоров'ям.

Російські виконавці

 Вантаж супроводжували два представника угорської сторони, — розповідає працівник "Сірки" Орест Венчак. — Артющик. Але той переважно мовчав. Головним був такий невисокий чоловік із борідкою — Ігор Нечаєв. Говорили російською.

Нагадаємо, що "гудронові" договори "Спецсервіс" та "Осма ойл" укладали з Geohidroterv Kft, Metratek Kft та Roscop Inc. Від імені останньої їх підписував директор. Це і був Ігор Нечаєв.

За даними угорського торгового реєстру, Ігор Нечаєв та Володимир Артющик тоді були і співвласниками Metratek Kft.

"Засвітилися" вони і в Україні. Нечаєв — співвласник зареєстрованого у Львові ТзОВ "Інтер-Інвест". Адресою своєї реєстрації бізнесмен вказав російське місто Верхня Пишма, Свердловської області.

У цій же області був зареєстрований і його колега Артющик, який є співвласником львівського ТзОВ "Інтерком-сервіс".

У видах діяльності цих двох організацій — оптова торгівля та переробка відходів.

Нечаєв не був чужим і в компанії "Осма ойл". Тут він фігурував як технолог-оператор.

Цікавий момент — після протестів робітників з Нового Роздолу, директор "Спецсервісу" Борис Ніколенко та його "угорські" партнери вирішили переробити гудрони. Так от: "технічні умови використання модифікатора МГ для виробництва будівельних матеріалів і асфальтобетону", було завірено печаткою "Інтер-Інвест" (співвласник Нечаєв), яке на території "Сірки" взялося перемішувати гудрони.

Напевне, бізнесмени мали повне сприяння і з боку керівництва Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства. Адже ще одним співвласником "Інтер-Інвест" є Олександра Галечко, дружина тодішнього заступника директора "Сірки" Богдана Галечка.

За даними порталу російських винахідників, Нечаєв та Артющик є співавторами двох патентів: "Спосіб гідрометалургічного отримання цинку" та "Спосіб переробки силікатних матеріалів, які містять кольорові метали".

У списку співавторів патентів є і громадяни Угорщини: Міклош Каплонь та Імре Фазакаш, які (згідно з угорськими реєстрами) також були в той час співвласниками Metratek Kft. І саме Каплонь підписував угоди з "Осма ойл".

Придністров'я

Наприкінці 2002-го "Спецсервіс" уклав договір на поставку продукції з "Roscop Inc". Борис Ніколенко продає Ігору Нечаєв змішані-перемішані гудрони назад. Щоправда, за документами — це вже модифікатор. Нечаєв виходить на контакт із Придністров'ям.

У 2003 році гудрони потрапили на тутешній Рибницький цементний комбінат (РЦК) під виглядом "будівельного модифікатора". Ми знайшли деяких свідків "хімічного імпорту", які погодилися розповісти про те, що відбулося.

Вже при розвантаженні першої партії у 928 тонн стало зрозуміло: з новим придбанням РЦК щось не так. Робітників довелося терміново госпіталізувати в Рибницьку районну лікарню.

— Майже відразу я відчув різь в очах, запаморочилася голова, стало важко дихати, пізніше шкіра покрилася плямами, — згадує один з потерпілих. — З кожним з нас розмовляв слідчий з міністерства держбезпеки, докладно розпитав про все, потім порадив мовчати про те, що сталося.

Було порушено кримінальну справу. Забили на сполох екологи.

— Ми займалися цією справою разом з нині покійним Євгеном Бердніковим, який тоді був арбітражним керуючим Рибницького цементного комбінату, — говорить Микола Р., на той час співробітник місцевої екологічної інспекції. — Головне, чого ми тоді добилися: замість запланованих 10 тисяч тонн до нас потрапили 928. 

Нафтогазовий гігант

Geohidroterv Kft, передала "Спецсервісу" та "Осма ойл" "технологію підготовки кислого гудрону до використання". Чому ж угорці самотужки не зайнялися утилізацією? Чому в "гудронових" угодах було задіяно відразу три іноземні фірми? І звідки взагалі взялися відходи?

Згідно з наявними у нас документами, першим власником гудронів був угорський гігант MOL — одна із найбільших нафтогазових компаній Європи.

У процесі діяльності її підрозділів у різних куточках країни було накопичено понад 
100 тисяч тонн кислих гудронів та залишків котлів малеїнового ангідриду. За кілька років до 2004-го — часу вступу країни в ЄС — Угорщина мала навести лад із відходами (аби відповідати європейським екологічним нормам).

Нам вдалося отримати документи Будапештського поліцейського управління. Наприкінці 2006 року лейтенант поліції Аттіла Шаркозі — із відділу з особливо важливих справ — допитав представника компанії MOL. Тодішній радник президента цього акціонерного товариства Фрід'єш Божік, так описав слідчому події тих років: "На підставі приписів органів навколишнього середовища Угорщини, дирекцією фірми MOL було затверджено проект, у якому йшлося про знешкодження кислих гудронів… На першому етапі передбачалася утилізацію в межах країни, зокрема було проведено пробне спалювання на Айкайській ТЕС, а також на Дунайській цементній фабриці та на Вапняному комбінаті.

Через те, що мали місце протести з боку населення, при цьому своє незадоволення висловлювали й захисники навколишнього середовища, корпоративний орган… оголосив тендер, який виграла угорська фірма "Геогідротерв", з тим, що небезпечні відходи будуть попередньо оброблятися на базових майданчиках фірми MOL, після чого їх буде вивезено до українського підрядника, який проведе фактичне знешкодження".

Тож стає зрозуміло, чому кислі гудрони, під красивою обгорткою передачі "новітніх" технологій, завезли до України, а згодом і до Придністров'я. Угорське населення і екологи просто не дозволили MOL спалювати ці відходи.

Тож аби не "підмочити" репутацію "MOL" укладає угоди з Geohidroterv Kft. Від її імені документи з українськими фірмами підписував виконавчий директор Жолт Шайго.

Його також було допитано Будапештським поліцейським управлінням. Пан Шайго, розповів угорським слідчим, що "фірма "Роскоп", а також фірма "Матратек", яка виступала в ролі її представника, були підрядниками фірми "Геогідротерв", завдання якої полягало в організації перевезення та знешкодження в Україні".

Шайго розповів і про те, як Geohidroterv Kft вийшло на український ринок: "У 2001 році за сприяння ТзОВ "Роскоп" та особи, яку звали Ігорем Ігоревичем Нечаєвим, у нас виник зв'язок із фірмою, яка називається "Спецсервіс". Зазначена особа займалася тим, що проводила пошуки фірм".

Бізнес в Україні

Нечаев та Артющик — співвласники "Інтер-Інвест" та "Інтерком-Сервіс" відповідно. Іншим засновником та директором обох фірм є Сергій Федосеєнко. Місцем його реєстрації вказано будинок на вулиці Парфоновичів у Львові.

Велика кількість документів про транскордонні перевезення та отримання товару компанією "Осма ойл" засвідчено підписом саме Федосеєнка. Як ми з'ясували, він працював на цьому ТзОВ заступником директора. До слова, "Осма ойл" теж було створено за кілька місяців до "гудронової" історії.

Складно повірити, що Артющик, Нечаєв, Федосеєнко та Каплонь, беручи безпосередню участь у схемі, підписуючи документи та всюди "засвічуючись", були організаторами оборудки. Це звичайні виконавці.

Американські офшори

Serhiy Fedoseyenko відомий порталу відкритих даних Opencorporating. Цей чоловік фігурує як президент тієї самої Roscop Inс. Остання зареєстрована в США (у штаті Вайомінг), але її офіс значитися в Пареклісії, крихітному містечку в районі Лімасол на Кіпрі.

Секретарем-директором вказано угорця Калмана Коньвеш-Тота. Нам вдалося отримати реєстраційну справу Roscop Inс., в якій цей чоловік фігурує ще й як співзасновник компанії.

Федосеєнко і Коньевш-Тот значаться керівниками і в компанії Unipro Development Limited, що має аналогічну адресу на Кіпрі, та зареєстрована в тому ж Вайомінгу.

Коньевш-Тот фігурує керівником "американських" Silver Rain Inc, Pirit Trading Ltd. та Overseas Projects Ins. Остання також має офшорну адресу Roscop Inс.

Overseas Projects Ins є співвласником угорської Er&P Kft, зареєстрованої на вулиці Олайлігет, 38 у Будапешті — за кілька будинків від Silver Rain Inc. Це та сама адреса, яку вказували адресою проживання угорським реєстраційним органам Нечаєв та Артющик.

Er & P Kft кілька разів змінювала свою юридичну адресу. Деякий час вона співпадала із тою, яку Коньевш-Тот вказав як свою в реєстраційних документах компанії Pirit Trading Ltd.

Остання і виводить нас на більш реального організатора операції із кислими гудронами.

Президентом Pirit Trading Ltd. є Імре Фазакаш. 

Коньевш-Тот фігурує не лише в американських, кіпрських та угорських реєстрах. Він встиг покерувати і у словацькій IF CONSULTING, s.r.o. Єдиним власником цієї компанії з Братислави також є Імре Фазакаш.

Як ми уже з'ясували він був і співвласником Metratek Kft. У 2004-му, по реалізації "гудронової справи", "засвічені" учасники Каплонь, Нечаєв та Артющик позбулися своєї власності в Metratek Kft, а 37% цього ТзОВ, викупив саме Фазакаш, збільшивши свою долю, що забезпечило йому значний вплив у керуванні товариством. Серед уповноважених одержувачів фірми, до речі, зустрічаємо знайомого персонажа — Коньевш-Тот. Керована останнім Unipro Development Limited навіть мала спільний бізнес з Metratek Kft у Румунії. Як вказано в документах суду міста Сібіу, ці фірми були кредиторами румунської Metratek RO S.R.L. Коньевш-Тот фігурує також і як виконавчий директор Redis Kft, власниками якої є Фазакаш та його дружина.

Олігарх

Імре Фазакаш — відомий угорський нафто-газовий магнат. Західна Україна йому не чужа. Журналіст Лілла Хорват з інтернет-видання Vilaggazdasag аналізуючи біографію Фазакаша встановила, що олігарх здобував вищу освіту у Львові, а згодом багато років займався бізнесом у Москві.

У 2001–2003 роках, коли в Україну прямували сотні вагонів з гудронами, Фазакаш був представником в Угорщині та Центральній Європі провідної на той час, російської нафтової компанії ЮКОС. Тоді MOL та ЮКОС вели активну діяльність у сфері купівлі-продажу нафти, а про їхню вдалу співпрацю Фазакаш широко розповідав журналістам.

ЮКОС виступав і партнером MOL у розробці Західно-Малобаликського родовища нафти.

Після примусового банкрутства ЮКОС, партнером MOL стала інша компанія. Із щоквартального звіту ОАО НК "РуссНефть" за 2010 рік, ми дізналися, що Фазакаш був головою ради директорів ТзОВ "Западно-Малобалыкское", в якому ця нафтова компанія мала частку в 50%. Інша половина, до 2013 року належала компанії MOL.

У 2010 році портал зовнішньоекономічної інформації Міністерства економічного розвитку Російської Федерації, з посиланням на угорську газету "Непсабадшаг", повідомив, що Фазакаш увійшов до правління MOL Energy Trade — екс-дочірньої компанії MOL.

За кілька місяців до цього, 50% акцій "дочки" угорського нафтогазового гіганта купив офшор з Белізу — Normeston Trading Limited.

Як нам вдалося з'ясувати, Фазакаш у MOL Energy Trade обіймав не тільки управлінську посаду. У 2014-му компанія "Лукойл" продала угорському Norm Benzinkut Kft 75 АЗС в Угорщині та 19 — у Словаччині. Ми знайшли рішення антимонопольного управління Словаччини від 22.10.2014, яке пролило світло на бенефіціарів офшору з Белізу Normeston Trading Limited. Антимонопольне управління дозволило продаж місцевих заправок. Словацький орган встановив, що власниками АЗС — через компанію Norm Benzinkut Kft та Normeston Trading Limited — стали Імре Фазакаш та росіянин Лев Толкачев. 

Як бачимо, співпраця угорського олігарха та MOL, від часу "гудронової" справи триває донині.

Мільйони з Кіпру

"Фазакаш" "засвітився" і в одному з найбільших міжнародних корупційних скандалів минулих років. Йдеться про кримінальне переслідування колишнього прем'єр-міністра Хорватії Іво Санадера. Хорватське правосуддя звинувачує його в отриманні 10 млн євро хабара. Ці кошти він начебто отримав 2008 року від керуючого директора "MOL" Жолта Хернаді — за сприяння в поглинанні угорським нафтогазовим гігантом найбільшої хорватської енергетичної компанії INA. Cуд Загреба і Верховний Суд Хорватії визнали Санадера винним. Однак минулого року Конституційний Суд вирок скасував. На сьогодні баталії у судах тривають. 

У європейській пресі процес над Санадером висвітлюють активно. Повідомлялося, що для сплати хабара MOL, начебто, скористалася послугами двох кіпрських офшорів — Ceroma Holdings Limited (сьогоднішня назва — Cen Investment Limited) та Hangarn Oil Products Trading Limited. А вже з них мільйони надійшли на рахунок швейцарської Xenoplast Shipping AG, власником якої був близький приятель прем'єра Роберт Єжич. Він і є головним свідком обвинувачення. І саме Єжич розповів правоохоронцям про цю схему.

Ми знайшли в кіпрському реєстрі інформацію, що одним із керівників Hangarn Oil Products Trading Limited до сьогодні продовжує значитися Фазакаш.

У 2012-му угорське інтернет-видання "Atlatszo.hu", із посиланням на веб-сторінку хорватського Jutarnji List опублікували дані допиту олігарха. "Фазакаш у суді повідомив, що на відміну від заявленого Робертом Єжичем — колишнім другом Санадера, який свідчив як головний свідок — п'ять мільйонів євро було ним переказано на банківський рахунок швейцарської фірми Єжича Xenoplast не для того, щоб вони перейшли до екс-прем'єра. Гроші насправді походили не від ВАТ МОL, а від кіпрських фірм Hangarn Oil Products та Ceroma Holding, власниками яких є Фазакаш і його компаньйон… На думку прокурора Вані Марусича Фазакаш сказав неправду", — зазначило інтернет-видання.

Слідами "Roscop Inc"

Ми встановили, що юридична адреса Hangarn Oil Products Trading Limited, одним з директорів якої є Фазакаш та співвласність над якою він підтвердив у суді, збігається із юридичною адресою… компанії Roscop Inс та інших, керованих Калманом Коньевш-Тотом офшорних фірм. Скидається на те, що останній є багаторічним менеджером та управлінцем угорського олігарха. До прикладу, Фазакаш нині єдиний власник угорської нафтової компанії IMFA PETROLEUM Kft. Зареєстрована вона за адресою Budakeszi, Fő utca 14 — тією ж самою, яку вказав як свою Коньевш-Тот при реєстрації Roscop Inc.

У ті роки, за цією ж адресою значилась і компанія Contradex Kft. Як встановив наш угорський колега Надь Мартон Шаркаді із згадуваного вже видання Atlatszo.hu, Фазакаш був одним із співвласників цієї фірми. А ще цей журналіст писав, що Contradex Kft фігурувало у справі, пов'язаній з офшорними газовими оборудками.

Та повернімося до "гудронової" справи.

Чому ми можемо говорити, що вона має всі ознаки злочину — як з диспозиції українського чи молдовського, так і міжнародного законодавства?

У всіх додатках до угод, укладених між Geohidroterv Kft, Metratek Kft, "Roscop Inc" та "Спецсервісом" і "Осма ойл", вміст важких металів та токсичних речовин відповідав нормам європейського і українського санітарного законодавства. Це підтверджувалося і документами та сертифікатами компанії Geohidroterv Kft, які є в нашому розпорядженні.

Однак, як нам вдалося з'ясувати, реальний склад завезених угорських відходів був зовсім іншим. Тобто, в документах було вказано одні — безпечні —хімічні показники, а насправді завезли зовсім інший "товар". Хоча, на запитання угорської поліції, чому фактичний склад товару не відповідав параметрам зазначеним у документації, радник президента MOL парирував: "Ми не володіємо даними, з яких випливало б, що це не відповідало фактичному складу".

18 українських науковців

А ось нам вдалося знайти такі документи. У 2005–2007 роках найавторитетніша українська дослідницька установа в галузі небезпечних відходів — Інститут екогігієни і токсикології 
ім. Л.Медведя (сьогодні "Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.Медведя МОЗ України") — тричі проводила дослідження та аналізи імпортованих з Угорщини відходів (принагідно зазначимо, що від 2005 року і донині жодних операцій із гудронами не проводили, тож їхній склад є незмінним і до сьогодні). Акти та звіти досліджень підписані 18 науковцями цього інституту.

Отже, представники MOL і Geohidroterv Kft запевняли угорських поліцейських, що до 2005 року кислі гудрони утилізовано та перероблено на модифікатор. Крім цього, допитані стверджували, що перед ввезенням кислі гудрони було піддано процесу нейтралізації. Однак українські експерти довели, що в частині завезених відходів сірчану кислоту взагалі не нейтралізовано. За сукупністю фактів науковці встановили, що це "кислі гудрони різних строків зберігання".

Інституті ім. Л.Медведя дослідили п'ять проб з усіх місць зберігання відходів Львівщини. Було встановлено, що допустимий вміст свинцю подекуди перевищував норми санітарного українського законодавства майже вдвічі. Зашкалювали в кілька разів і показники хрому, нікелю та марганцю. Допустимі безпечні норми міді у відходах досягають перевищень у 17 разів. Вміст цинку — в 4, а кадмію — в 11 разів. А в пробах з Добротвірської ТЕС українські науковці знайшли ще й величезний вміст сурми.

Що ж означають такі показники? 

Експерти дійшли висновку, що наявність виявлених "важких металів при впливі факторів природного середовища (температура, волога, сонячна інсоляція, кислотність середовища) та проходження хімічних процесів у довкіллі може супроводжуватися їх міграцією в екосистеми… потрапляти в організм людини і спричиняти негативний вплив…" Вердикт науковців безапеляційний: "Зразки досліджуваної речовини не відповідають вимогам санітарного законодавства України".

У висновках, експерти попереджають і про численні екологічні загрози: "При зберіганні на поверхні ґрунту під відкритим небом становить екологічну небезпеку для навколишнього середовища і здоров'я населення прилеглих районів". Крім цього, в Інституті ім. Л.Медведя встановили рівень міграції небезпечних хімічних речовин у водне середовище. Виявляється, перевищення формальдегіду досягало 40 разів, а фенолу — 1500 разів!!! Експерти пояснили, що це означає: "водні стоки з цих речовин можуть мігрувати на значні відстані від місця їх складування та забруднювати ґрунт, річки та озера".

За залізною завісою

Якщо в Україні "гудронова справа" була в усіх на слуху, то в Придністров'ї історія про ввезення небезпечних відходів — "за сімома замками".

На прохання авторів матеріалу Рибницька екологічна неурядова організація "ДЖиП" провела вибіркове анкетування ста жителів міста. На запитання "Чи знаєте ви про кислі гудрони, які зберігаються на цементному комбінаті?", жоден опитаний не відповів "так". У 2003 році "гудронову справу" спробували розслідувати придністровські правоохоронці, але, судячи з усього, про неї було "наказано забути".

Екологічна бомба

Науковці Інституту ім. Л.Медведя також попереджають, що виявлені поліциклічні ароматичні вуглеводні та діоксини, мають канцерогенну дію,а вплив на довкілля та населення цих хімічних забруднювачів непередбачуваний.

Нам вдалося отримати і результати експертизи ДП ОС "Екохімсерт" ВАТ "Інститут гірничо-хімічної промисловості". У них "Спецсервісу" повідомляють, що "результати аналізів нейтралізованих відходів, проведені в м. Будапешт та в м. Львів значно різняться".

Незважаючи на все це, міліція ще 2012 року закрила кримінальну справу за фактом ввезення в Україну небезпечних відходів. Правоохоронці посилаються на дозволи, акти та санітарно-епідеміологічні висновки 2001–2004 років. Натомість, численні результати досліджень Інституту ім. Л.Медведя та ДП ОС "Екохімсерт" до уваги не беруться.

В ГУ Нацполіції Львівщини наполягають: "проведеними в ході досудового слідства експертними дослідженнями встановлено, що нейтралізовані гудронні залишки… не становлять санітарно-епідеміологічної загрози для мешканців". Тим часом Департамент екології та природних ресурсів ЛОДА підтвердив, що за місцем складування відходів триває забруднення вод — минулого року виявлено перевищення вмісту марганцю, кадмію та міді біля гудронів на "Сірці".

Згідно з доповіддю "Про стан навколишнього природного середовища у Львівській області" за 2013–2014 роки та звітами департаменту екології і природних ресурсів ЛОДА, угорські відходи забруднюють і ґрунти. Зафіксовано перевищення вмісту нафтопродуктів, міді, хрому і нікелю, цинку і свинцю.

У згаданих доповідях та звітах констатується: "Є пряма загроза потрапляння забруднених дощових стоків в оз. Глибоке, звідки з'єднувальним каналом можливе потрапляння в р. Дністер з усіма негативними наслідками, включаючи транскордонні забруднення".

Загроза? Та гудрони вже там. Це наочно доведено в рамках проекту "Дрон — погляд на зони екологічного лиха Львівщини". Львівське видання "Варіанти", за підтримки Freedom House, провело дроном зйомку цієї території. На відео чітко зафіксовано, що відходи досі лежать під відкритим небом. А калюжі з чорною та бурою в'язкими речовинами досягають розташованого поблизу озера Глибоке, неподалік якого і проходить канал до Дністра.

Адвокат Дмитро Скрильніков каже: "Небезпечні відходи можна реімпортувати назад до Угорщини. Адже в процесі їх ввезення в Україну було порушено норми Базельської конвенції. Фактичний склад завезеного товару не відповідав даним, зазначеним у документах. Країна-імпортер зобов'язана прийняти назад ці відходи. Але для цього потрібно політичне рішення керівництва нашої держави та звернення до угорської сторони".

"Відповідальним 
за весь проект 
з боку міністерства 
був державний секретар 
пан Гошовський"

Угорський слідчий, допитуючи радника президента MOL Фрід'єша Божіка, поставив підступне запитання: "Чи ви були в курсі того, що поставлений вами товар є екологічно небезпечним, а його спалювання разом з кам'яним вугіллям або утилізація в будівельній промисловості у вигляді його додавання до будівельних сумішей є неприпустимим?" І отримав несподівану відповідь: "Так, ми знали, що він є екологічно небезпечним, знав про це так само і український орган".

Зазначимо, що завезення в Україну небезпечних відходів — довгий і складний процес, який повинен відповідати Базельській конвенції (нормам міжнародного законодавства, якими регулюється поводження із відходами). Для ввезення "Спецсервіс" та "Осма ойл" отримали ліцензії Міністерства екології та природних ресурсів України. Ця ж структура видала і дозволи на транскордонні перевезення. Документи були підписані однією людиною — держсекретарем Сергієм Гошовським. Фактично, це була друга особа в міністерстві. До того як прийти в міністерство, Сергій Володимирович, за дорученням президента, створив та очолював НАК "Надра України". 

Так ось, згідно з наявними у нас документами, підписи, які відкрили дорогу до України небезпечним відходам, ставив Сергій Гошовський. Як не дивно, це прізвище давно відоме і угорським поліцейським — адже радник президента "MOL" на допиті чітко повідомив: "Відповідальним за весь проект з боку міністерства був державний секретар пан Гошовський".

…Усі кримінальні справи закрито, шум у пресі затих, нікого не покарано. Небезпечні відходи зберігаються під відкритим небом та забруднюють довкілля двох країн. Ця екологічна бомба будь-якої миті може вибухнути ще й у міжнародному масштабі.

P.S. ДП МВС України "Спецсервіс" не надало відповіді на наш запит. Компанія "Осма ойл" — банкрут. Не діють Metratek Kft та Roscop Inc. 

Нам не вдалося розшукати Сергія Федосеєнка — за його львівською адресою квартира сьогодні належить іншим особам.

Ігоря Нечаєва не змогли знайти ані угорські, ані українські правоохоронці, але ми його розшукали. Сьогодні пан Нечаєв обіймає посаду директора з управління якістю компанії "Новаэм" (російського машинобудівного холдингу). Крім цього, він працює радником генерального директора ВАТ "ВО Технопромэкспорт", що є власністю державної корпорації "Ростехнології", яке, окрім реалізації енергопроектів, займається будівництвом об'єктів нафтогазової промисловості. У телефонній розмові Ігор Нечаєв підтвердив, що саме він є автором патентів (у яких співавторами є фігуранти нашого матеріалу — Авт.) Однак коли ми запитали про його співпрацю з Імре Фазакашем, заявив, що з таким не знайомий. Нечаєв також заперечував свою участь у "гудроновій" справі та наполягав, що вперше про неї чує. Коли ж ми повідомили, що працівники "Сірки" впізнали його на фото з соціальної мережі Linkedin, Нечаєв кинув слухавку, а за кілька хвилин після розмови видалив фотографію зі свого профілю.

Ми зв'язалися і з Сергієм Гошовським, який нині керує Українським державним геологорозвідувальним інститутом: попросили прокоментувати його причетність до "гудронової" справи.

— Воно мені так цікаво шо дальше нєкуда. Мене це не цікавить, — випалив у слухавку пан Гошовський.

— Але ж ви підписували усі документи! — наполягали ми.

— Мені всьо равно шо там було і шо буде, — після цих слів Сергій Гошовський кинув слухавку.

Крім цього, ми надіслали прохання прокоментувати участь у "гудроновій" справі Імре Фазакашу. На час виходу матеріалу відповіді не надійшло.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1 коментар
Реклама
Останні новини
Киев 22 °C
Курс валют
USD 25.13
EUR 28.07