Труднощі перекладу чи ніж у спину?

Володимир Мартин 16 травня 2014, 20:35
фото

Читайте також

З початку тижня бурхливе обговорення в українському (і не тільки) політикумі викликала заява прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо автономії та подвійного громадянства для закордонних угорців. Слова, що ледь не викликали дипломатичний скандал, пролунали під час програмної промови В.Орбана перед парламентарями після його повторного призначення прем'єром. Нагадаємо, що на парламентських виборах минулого місяця партія В.Орбана "Фідес" отримала більш ніж переконливу перемогу, здобувши дві третини депутатських мандатів. 

Оскільки після резонансу, спричиненого виступом, з'явилися роз'яснення, що В.Орбана неправильно зрозуміли, DT.UA попросило кількох носіїв угорської мови із Закарпаття (зокрема й тих, для кого угорська — рідна) перекласти пряму мову прем'єра. З відеозаписом виступу можна ознайомитися в Інтернеті, а уривок, який стосується закордонних угорців, триває з 28 хв. 46 сек. по 30 хв. 26 сек. 

Отже, В.Орбан заявив буквально таке: "Господарські зв'язки ми ставимо в центр зовнішньої політики. Продовжуємо працювати зі Сходом і збільшуємо свою господарську присутність, посилюємо вплив у Карпатському регіоні. У цьому зацікавлена Угорщина, наші сусідні держави і Європейський Союз. 

Посилення регіональних зв'язків не суперечить загальнонаціональним. Угорське питання з часу Другої світової війни залишилося невирішеним. Угорське питання ми вважаємо європейським питанням. Угорцям Карпатського регіону належить мати подвійне громадянство, громадянські права і автономію. Це наша позиція, яку ми будемо представляти (оплески). 

У цьому зв'язку актуальним є питання 200-тисячної угорської нацменшини в Україні. Яка повинна отримати подвійне громадянство, повинна отримати всі громадянські права, повинна отримати право на самоврядування. Такі наші очікування від нової України, яка формується і яка відчуває нашу підтримку в процесі побудови демократичного суспільства".

Цілком очевидно, що обидві частини уривка з промови (до і після оплесків) прямо пов'язані між собою, і вираз "належить мати автономію" стосується і закарпатських угорців. Заперечувати це — означає заперечувати, що закарпатські угорці живуть у Карпатському регіоні. Тому й зрозумілі бурхлива реакція на промову В.Орбана в суспільстві й дипломатична відповідь на неї МЗС України, яке викликало для пояснень посла Угорщини в Україні й через свого речника заявило, що висловлювання глави угорського уряду про автономію і подвійне громадянство суперечить українському законодавству, сприймається зі стурбованістю і не сприяє деескалації та стабілізації ситуації в нашій державі. Конкретніше з цього приводу висловився польський прем'єр-міністр Дональд Туск: "Я вважаю висловлювання прем'єра Орбана невдалим, мені прикро про це говорити… Країни, які межують з Україною, мають бути солідарні і безумовно зацікавлені в суверенітеті й територіальній цілісності Української держави. Якщо хтось вважає, що розпад України може принести якусь користь західним сусідам України, той робить драматичну помилку і демонструє повне незнання історії".

Через кілька днів міністр закордонних справ Угорщини Янош Мартоні спробував згладити негативне враження від промови свого шефа, пояснивши, що вона не містить жодних нових елементів у міжнародних дипломатичних відносинах України й Угорщини за останні 25 років. Однак ця спроба видається непереконливою — у дипломатичних відносинах України й Угорщини ніколи не порушувалося питання про автономію (ішлося про окремий Притисянський адміністративний район на Закарпатті, що зовсім інше), а закон про спрощене набуття угорського громадянства закордонними угорцями, дія якого поширюється й на громадян України, угорський парламент ухвалив без будь-яких дипломатичних консультацій чи погоджень з Україною.

Показово, що більшість з того, що, за словами В.Орбана, "належить мати закордонним угорцям", закарпатські угорці по факту вже мають. Друге угорське громадянство, яке заборонене українським законодавством, вже отримали понад 70 тис. жителів Закарпаття (на що Україна заплющує очі). Невелика частина з них минулого місяця навіть узяла участь у парламентських виборах в Угорщині, і неважко здогадатися, за кого віддала свої голоси (див. статтю "Угорсько-українські вибори" , DT.UA, №12 від 5 квітня 2014 р.). 

Закарпатські угорці повною мірою користуються правом на самоврядування в межах українського законодавства. Для прикладу: з часів здобуття Україною незалежності мером найбільшого угорськомовного міста області — Берегового (де проживає 48% угорців і 39% українців) жодного разу не був українець, тільки угорці. Мером другого за значенням міста Закарпаття — Мукачевого (77% українців, 9% росіян, 8,5% угорців) уже понад 10 років є наполовину угорець Золтан Ленд'єл. Угорська мова отримала статус регіональної за сумнозвісним законом Ківалова—Колесніченка в м. Береговому, а також Берегівському та Виноградівському районах. 

Під час парламентських виборів в Україні, які проводилися й за мажоритарною системою (в 1994-му, 1998-му та 2002 рр.), в окрузі, що охоплював угорськомовні Берегівський та Виноградівський райони Закарпаття, завжди перемагав угорський кандидат. За винятком останніх виборів 2012 р., коли округ навмисно перекроїли під кандидата від Партії регіонів Івана Бушка. Утім, ПР компенсувала угорській громаді "завдані незручності", включивши в прохідну частину свого пропорційного списку угорського кандидата (щоправда, не того, кого волів бачити офіційний Будапешт, а його давнього опонента). 

Однак, незважаючи на все це, Будапешт завжди наполягатиме на розширенні прав етнічних угорців в Україні, так само як і в інших країнах. Пояснюється це історичними причинами. Після Першої світової війни, згідно з Тріанонським договором, в Угорщини відібрали дві третини території, зокрема й Закарпаття (у 1939 р. хортистська Угорщина окупувала Закарпаття, яке залишалося в її складі до приходу Червоної армії в 1944 р.). Далеко не всі угорські політики змирилися із цим. Тому й виникають періодично акції на зразок приходу представника праворадикальної угорської партії "Йоббік" на сесію Європарламенту у футболці з написом "Закарпаття законно належить Угорщині", мітингу з кількох сотень націоналістів перед угорським МЗС у Будапешті з плакатами "Угорщина вимагає повернення Закарпаття" або заяви представника "Йоббіка" про законність кримського референдуму. 

Офіційний Будапешт завжди відмежовувався від згаданих проявів, однак остання промова В.Орбана свідчить, що центральна влада хоч і іншими методами, але діє в одному напрямку з радикалами. Важливо те, що слова угорського прем'єра — не випадкова імпровізація (на зразок минулорічного невдалого жарту Ангели Меркель про те, що "негайно вводити в Угорщину кавалерію не варто", який спричинив дипломатичний скандал і обурення по всій Угорщині, а підготовлений і вивірений текст, прочитаний з папірця. І особливо прикро, що озвучений він у такий тяжкий для України час і співзвучний інспірованим Росією вимогам про федералізацію України. Це наче ніж у спину пораненому товаришеві, який потребує руки підтримки. 

У цьому зв'язку знову хочеться згадати наведені вище слова Дональда Туска, які заслуговують особливої поваги й з огляду на те, що Польща теоретично теж могла би виголошувати "орбанівські" заяви стосовно українських територій, які колись належали їй. Як мовиться, справжній друг пізнається в біді…

Цього четверга (15.05) дискусія навколо промови В.Орбана мала невелике продовження. На міжнародній конференції з безпеки GLOBSEC у Братиславі угорський міністр закордонних справ Я.Мартоні вкотре спробував пом'якшити слова свого шефа, пояснивши, що той мав на увазі швидше самоврядування, ніж територіальну автономію. 

Сам В.Орбан у зв'язку з останніми подіями в Україні теж не оминув увагою теми національних меншин. "Я не бачу сьогодні в Україні ніякого плану, візії майбутньої економіки, що забезпечить її належне функціонування, — цитує угорського прем'єра Радіо Свобода. — За таких обставин ЄС доведеться платити за те, щоб Україна могла вирішувати свої проблеми". На думку угорського прем'єра, викликом є не лише політика Росії, а й Україна сама по собі. В таких умовах цілком легітимно порушувати питання гарантій прав національних меншин в Україні. У відповідь на це Д.Туск зауважив, що не варто об'єктивно чи суб'єктивно висловлювати меседжі, які підтримують головну лінію російської пропаганди…

Очевидно, що на цьому дискусія довкола українських угорців піде на спад, у її ескалації не зацікавлена жодна сторона. Однак офіційний Київ мусить пам'ятати, що, незважаючи на запевнення в дружбі й підтримці з боку Угорщини, в цій країні є сили, які ніколи не змиряться із втратою Закарпаття. Користуючись ситуацією і прикриваючись тезами про обстоювання прав етнічних угорців, вони порушуватимуть питання про його повернення знову й знову. Позицію Києва, який заплющує на це очі і вдає, що нічого не відбувається, навряд чи можна назвати виправданою. Теперішні події з великим "стратегічним партнером" на сході країни це довели.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
2 коментаря
  • 19600101 19 мая, 16:18 Шановний автор! Прочитайте, які права надає Угорщина українцям, які там проживають . Адреса Інтернет - сторінки додається : http://www.ukrajinci.hu/ . Буде дуже інтересно прочитати від Вас статтю на цю тему. Також можете ознайомитися з життям та самоуправлінням інших національностей (їх 13), які живуть в Угорщині : поляків -www.polonia.hu, німців - http://www.neue-zeitung.hu/ і т. д. Угорці просять лише те, що самі надають іншим. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • alexs1979.lenta.ru 18 мая, 20:10 По поводу позиции Д. Туска, на Украине разве где-то компактно проживает польский народ ? Были на Волыни, но духовные отцы "Свободы" и "Правого сектора" решили польский вопрос .... Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.65
EUR 28.65