Туди і сюди без води…

Валентина Самар 29 жовтня, 00:01
Путин

Читайте також

Чергове явлення Путіна в Криму, крім підживлення глибокого задоволення колаборантів та тих, хто щиро любить Росію як Батьківщину, привнесло в порядок денний ватажків двох "федеральних утворень" великий, і не тільки головний, біль. Із водою, електроенергією та всім, що на них зав'язане, доведеться потерпіти. Ще років два-три. Гарантійний термін — тільки слова ВВП, і ті явно плутані. 

Три життєво необхідних якорі, що за будь-яких обставин мали б утримувати Крим в українському полі, — вода, електроенергія та продовольство, були відомі задовго до початку реалізації навіжених планів нинішнього хазяїна Кремля. І те, що раніше, всупереч не просто напосіданню безлічі порадників-"імперіалістів", а й рішенням Держдуми про денонсацію Біловезьких угод або "повернення" Севастополя, не давалося ходу спокусі вибуху патріотичної популярності, свідчить, що в попередні часи у владі Росії ще було кому прораховувати саме економічну доцільність політичних ризиків. Але первинне і вторинне накопичення капіталу , коли ціни на нафту стояли на позначці 100 дол.+, у поєднанні з геббельсівськими технологіями утримання народу у стані екзальтованої гордості несвободою та зубожінням, у ситуації європейської розслабленості й американських експериментів із "перезавантаженням", призвело до результату, який легко пояснюють психологи (і психіатри). Володимира понесло. 

Інсайдерську інформацію DT.UA про те, що Володимир Путін, приймаючи рішення про анексію Криму, не взяв до розрахунку, скільки в ньому пенсіонерів і скільки насправді коштуватиме просте "підтримування штанів", не кажучи вже про виконання його обіцянок залити сакральний Крим бюджетними інвестиціями і вивести в розряд світових курортів, торік підтвердила міністр фінансів РФ. Подітися вже було нікуди — Крим став новим, значно потужнішим, порівняно з Чечнею, пилососом. Сакральним удвічі, — найбільші витрати пішли на підряди будівництва мегапроектів друзями президента. Від дрібних газотурбінних підстанцій і до мосту через Керченську протоку. Досі будується тільки технологічний, "капітальні" кістяки майбутнього переходу поки що звели тільки на вузькій смужці острова Тузла, але грошей немає. І компанія Ротенбергів, палячи у пресі мільярди витрат, вибиває з бюджету аванси на продовження авантюри. Але казкою про міст як кнопку для вирішення багатьох проблем можна годувати народ ще багато років, — вона давно стала легендою, а дорогі 3D-ролики віртуальних звершень із надихаючою музичною підстилкою, що викидаються в мережу регулярно, здатні викликати і сльози, і слину у спраглих грядущих поліпшень життя в Криму. А воно поки що невблаганно аналогове і викликає сміх та подив у тих, хто оперує цифрами й професійними розрахунками.

Та й будь-який школяр вам скаже, що збільшити обсяг споживання електроенергії можна тільки за умови збільшення її генерування. І якщо на Кубані, звідки вона мала витікати, збільшення її виробництва немає (черговий блок Ростовської АЕС запланований до введення в експлуатацію 2017-го), то нічого й перекачувати по "енергомосту" в Крим. Тому, дуже плутаючись у словах, президент Путін усе-таки змушений був визнати, що ніякого перетікання з материка РФ очікувати не треба, а вся надія тільки на збільшення власне кримського генерування. А воно можливе буде після завершення будівництва двох ТЕС. Які, згідно з проектом, будуть готові стати в стрій лише завдяки поставкам турбін виробництва компанії Siemens. Але санкції ЄС геть-чисто блокують цей проект. 

Хитринка росіян полягала в тому, щоб оформити поставку турбін зі спільного підприємства не на підсанкційний для передачі таких технологій Крим, а на станції на Таманському півострові Росії, "який від'єднаний від Криму протокою". Але засвітка афери у ЗМІ поклала край цим планам.

У результаті, як можемо судити зі слів Володимира Путіна, Росії належить до кінця року прокласти по дну Керченської протоки ще один "міст" (газовий) — трубу для споруджуваних у Сімферополі й Севастополі ТЕС. Які, незрозуміло на яких турбінах (враховуючи запевнення Siemens у непорушенні санкцій ЄС), збільшать внутрішнє генерування. 

"Наприкінці нинішнього року в Крим має прийти магістральна газова труба. Власне кажучи, з того моменту й почнеться справжня повноцінна газифікація і електропостачання вже від власної генерації, буде первинне джерело — газ. Ви знаєте, що ми планували і вже будуємо електростанції ось якраз, утому числі, на цьому газі. Отож із того моменту почнеться справді реальна стабільна, що називається, на виріст газифікація та енергозабезпечення всього півострова, включно з Севастополем".

І ось після цього, як запевняв Путін, у Криму "буде вже, чесно кажучи, інше життя, маючи на увазі можливості, у тому числі й розвитку інших галузей". Інших галузей — це і про технології опріснення води, які нині неможливі через енергозатратність процесу. А потім — і розвиток курортів, що пов'язано з енергозабезпеченням. "І це буде зроблено на виріст із майбутнім зростанням споживання", — обіцяв Путін.

Отже, невирішена проблема енергозабезпечення упирається в іншу — дефіцит прісної води. Про те, що альтернативи дніпровській воді по Північно-Кримському каналу, який дає Криму до 1 млрд кубометрів води на рік, забезпечуючи зрошення в зоні ризикованого землеробства, немає, говорили публічно багато спеціалістів у Криму і до, і відразу ж після анексії півострова. А також через рік — на тлі оптимістичних заяв глави "уряду" Аксьонова про те, що водну проблему вирішено, що буряться свердловини, перекидаються русла річок, що "бійці Шойгу" приведені у стан підвищеної бойової і прокладають труби на схід... 

Проблеми залишаються, і Володимиру Путіну дедалі складніше знаходити слова для переконування у їх швидкому вирішенні. Тим більше що до нього про це говорили російські чиновники. Міністр природних ресурсів та екології РФ Сергій Донской у жовтні повідомляв, що ситуація з водопостачанням Криму "об'єктивно трошки гірша, ніж торік". Що для гнучкого перерозподілу водних ресурсів треба будувати трубопроводи, а місцевій владі — посилити контроль за споживанням води. "Вода нині — на вагу золота, і, відповідно, з нею слід поводитися так само", — повчав московський міністр кримських. 

Нагадаю, що через Північно-Кримський канал (ПКК) забезпечувалося 85% потреб Криму у прісній воді. І закрити цей дефіцит, який виник після відмови Києва відкрити дніпровській воді хід по каналу на Крим після його окупації навесні 2014 р., і через два з половиною роки Москва не може. Для часткової протидії блекауту, після припинення поставок електроенергії з материка України на півострів 2015-го можна було завезти тисячі генераторів, включно з дуже потужними, які доправлялися "Русланами" з Далекого Сходу РФ. Для покриття дефіциту якісних і недорогих українських продуктів харчування — завалити ринок низькопробною, хоч і дорожчою російською продукцією. Але без води, як кажуть, "і ні туди, і ні сюди". 

"Федеральні органи влади і регіональні цю проблему повинні вирішити й обов'язково вирішать, Росія у змозі вирішити це питання, і ми вирішимо його", — продовжує запевняти Володимир Путін. І називає нові терміни, до яких треба потерпіти, — до 2020-го. "Із 2015-го по 2020-й у ФЦП з розвитку Криму і Севастополя планується виділити ще понад 40 млрд рублів".

І все, що йому залишається сказати про вирішення проблеми, — це те, що вона вже "не стоїть так гостро, як у 2014-му". І сказати дуже плутано: "В цілому, гострота проблеми, особливо гострота, пов'язана з питною водою, вона в цілому знята. Саме гострота, проблема в цілому ще не вирішена, але гострота знята".

Треба сказати, що спочатку, у 2014-му, окупанти намагалися вирішити проблему пуску води по Північно-Кримському каналу "по поняттях". Тоді, за словами в.о. заступника голови АП Андрія Сенченка, який навесні 2014-го й наполіг на невідновленні пуску води по ПКК, ходоки з Сімферополя пропонували хабар у 20 млн дол. І охочі на нього в Кабміні були — поки він не засвітив інформацію у ЗМІ. Недавно "водні" ходоки з Криму з'явилися знову.

"Сьогодні ціна питання, як розумієте, зовсім інша — тоді в Росії тільки прогнозно могли розрахувати суму збитків від проблеми. Тепер вона стала явною. І я хочу попередити всіх, хто може сьогодні повестися на тему "гуманітарної катастрофи", яку нібито несе непостачання дніпровської води в Крим. Ми стежимо за руками чиновників, тому продати сьогодні цей важливий інструмент впливу на країну-агресора в ситуації наростаючих репресій проти громадян України в Криму нікому не вдасться", — каже Андрій Сенченко.

За його словами, спекуляції на гуманітарній катастрофі, яку нібито несе рішення України про припинення постачання на окуповану РФ територію Кримського півострова дніпровської води по ПКК, не мають під собою жодної фактажної основи. 

"Крим спокійно жив і до будівництва Північно-Кримського каналу. Але тоді там не було такої промислової та військової складової. Та й коли вона була, і ПКК існував — траплялися особливо посушливі роки, як пам'ятаю, у 80-х, коли в Севастополь танкерами доставляли воду. За Женевською конвенцією ООН, обов'язок забезпечення окупованої території життєво необхідними ресурсами повністю лежить на країні-окупанті. Нехай забезпечують. Наше завдання — змусити окупанта платити за захоплення Криму якнайдорожче. І це ми зараз спостерігаємо, тому рішення було правильним", — каже Андрій Сенченко. 

Гострота проблеми посилила "аргументи" з боку тимчасового запоребрика. По пабликах і кримських ЗМІ прокотилася хвиля повідомлень про можливе переселення людей з північних регіонів Криму, які особливо страждаючих від нестачі води. 

Колишній радник "віце-прем'єра" Криму Шеремета (найближчий соратник С.Аксьонова) Володимир Гарначук, який останнім часом публікує критичні нотатки з приводу кримського буття, у своєму блозі на "Эхо Москвы" наводить жахаючі дані про дефіцит води в Криму після припинення постачання води по ПКК.

"У зв'язку з тим, що землі перестали поливати, УЖЕ почалося капілярне засолення ґрунтів. Це дало синергічний ефект, засолення ґрунтів, особливо в північному Криму, почало зростати швидкими темпами. Уже через два роки, за словами фахівців, північ і центр Криму перетворяться спочатку на солончакові плями, потім вони зіллються й повністю вб'ють сільське господарство, Крим деградує на рівень 1946 р. Але при цьому в Криму дуже багато людей живе саме в степовому Криму. І без дніпровської води ці поселення приречені". 

Підсумок буде один, резюмує Гарначук — "потрібно переселяти людей і забезпечувати їх роботою в інших регіонах країни. І що швидше це почнуть озвучувати, то швидше люди зрозуміють масштаб проблем і зможуть безболісно змінити місце роботи і життя".

Ключове в цьому сценарії апокаліпсиса (спричиненого невирішенням проблеми країною-окупантом) — переселення людей з північного Криму. І не в інші райони півострова, а "в інші регіони країни", тобто в розумінні "героя кримської весни" Гарначука — інші регіони Росії. Таким чином ідеться про легалізацію політики РФ зі зміни структури населення окупованого Криму, що вже цілком намітилася. Політики, успадкованої від царської Росії часів першої анексії Криму, коли з нього було вичавлено сотні тисяч кримських татар, позбавлених земель і переслідуваних за релігійною ознакою. Політики наших днів, яка полягає в переслідуванні членів Меджлісу кримськотатарського народу, мусульман, активістів-українців і незалежних ЗМІ. Але тепер уже до вичавлювання з Криму пропонується все населення "зневоднених" районів — через "слушний" привід порятунку його від "гуманітарної катастрофи".

З Росією сьогодні воює чимало кримчан. І кадрових військових, які зберегли вірність присязі народу України, і героїчних добровольців, імена яких ми як і раніше приховуємо за позивними. У багатьох з них є рідні в Криму. Тому, можливо, ніхто з них не хоче повернення Криму силовим шляхом. Іншим, безкровним, вбачається саме шлях економічних санкцій і ресурсних обмежень. Наші люди зрозуміють і перетерплять. Чужі — які понаїхали — мають піти геть.

Офіційна статистика міграції в Крим/з Криму, як і інших позицій соціально-економічного стану окупованого півострова, не дає реальної картини для аналізу. За даними Кримстату, населення АР Крим зменшилося порівнянно з 2014 р. А жителі Сімферополя кажуть, що, за їхніми спостереженнями, населення міста зросло як мінімум удвічі. Охочі з російської глибинки купити будинки/квартири в Сімферополі явочним порядком обходять вулиці й квартири, не кажучи вже про оголошення в Інтернеті. Звідти ж відомо, що у програмах регіонів з'явилася стаття про компенсацію купівлі житла в Криму. У місті багатогодинні затори, яких не було раніше, а у вихідні припаркуватися в районі мега-маркетів узагалі неможливо. Дослідження, які проводяться в Криму раніше невідомими соціологічними центрами, як, наприклад, асоціацією "Открытое мнение", запроваджують у вжиток поняття "корінних жителів" Криму на противагу корінним народам Криму — кримським татарам, кримчакам і караїмам, які володіють правом на самовизначення відповідно до норм міжнародного права. За цією новою методою, "корінними" жителями, тими, хто народився і прожив у Криму більшу частину життя, є саме етнічні росіяни. А з кримських татар серед "корінних" лише 23%. Нова реальність, яка вже впроваджується в уми. Але вода — на першому місці. 

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
7 коментарів
  • kwiryc 4 ноября, 14:31 дАрАгия крысчане! Бачили очи що брали, то їжте тепер, хоч повилазьте. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • spragly 2 ноября, 10:04 Паче чаянія та всупереч розпопсованого по всім ТВ каналам твердження, більших расистів ніж расіяни в світі нема. Даруйте за каламбур. Я взагалі не розумію як можна цікавитися культурою, 500 представників якої включно з табаковим та соломіним, не кажучи вже про 100% складу парламенту, голосують за застосування своїх військ в сусідній державі. Расизм расіян, які вважають українців "одним народом" але не проти постріляти в них з кулемета, це абсолютно новий тип анти-ідеології. Але така сама ж історія з татарами та кримськими татарами: жодної солідарності. З економічної ж точки зору очевидно, що Крим буде в складі РФ до того моменту, коли зарплати та пенсії в Україні стануть вищі за расистські. І це на жаль настане не скоро. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Mikky Mike 31 октября, 20:48 А уж если в супермаркеты очереди и негде припарковаться, да и пробки коих ранее не было, то совсем народ изголодался. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Mikky Mike 31 октября, 20:47 Кстати, на подобные провалы нагрузки в украинских сетях, которые случились после подрыва ЛЭП , атомные станции реагируют достаточно болезненно. Благодаря Чернобылю, который от аналогичных экспериментов не смог устоять, нынешние станции (к сожалению, советские) более стойкие. Но лучше без экспериментов. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Mikky Mike 31 октября, 20:41 Так крымчане были за объединение с Россией (вернее, за расставание с Украиной) или нашлось столько автоматов, чтобы весь полуостров согнать на выборы. Если предположить, что голосовали сами, то кого вы наказываете? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Степан Кулиба 31 октября, 20:38 Ну всё таки ради объективности признайте, что взрывать собственные ЛЭП, перекрывать воду , не пускать продукты (не за бесплатно), вместо того чтобы зарабатывать хорошую денежку, - это действительно И Д И О Т И З М. Неужели у нас вообще нет адекватных людей во власти? На что расчитывали? Народ полюбит Украину и побежит в объятия УкраинЫ. По-моему всё наоборот.Даже кто сомневался больше не повернётся к Украине. И это было очевидно изначально.
    Дмитрий Штепа 1 ноября, 17:22
    ИДИОТИЗМ - это прожить в стране 25 лет и презирать её, выбрать президентом дважды судимого уголовника, который обещал защитить русский язык, потом бегать с триколором и кричать "Путин введи"!!! За это нужно расплачиваться...
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.13
EUR 27.96