Україна — Росія: дружба через фронт

Володимир Кравченко 6 лютого 2015, 22:59
Порошенко Зурабов

Читайте також

 

Після трагедії під Волновахою і в Маріуполі Верховна Рада нарешті визнала Росію державою-агресором. Одночасно знову, як і минулого літа, почали лунати заклики повністю розірвати дипломатичні відносини з Москвою. Прихильники такого кроку мотивують його тим, що Росія веде війну проти України, а російські військові щодня вбивають українців. У цій ситуації робити вигляд, що між державами нічого не відбувається, — "політична шизофренія". 

Однак офіційний Київ, абстрактно говорячи про "агресію зі Сходу", не поспішає остаточно "рвати" з Москвою. Посла відкликали, скоротили кількість дипломатів. І все. Чому ж Київ не йде далі, не розставляючи всіх крапок над "і" у відносинах з Москвою? 

Дипломатичні відносини — це юридичні нитки, які пов'язують держави: країни визнають одна одну і встановлюють між собою офіційні контакти. Формально (хоча й не завжди) це відбувається через обмін посольствами. 

Коли уряди ухвалюють рішення розірвати дипвідносини, це означає, що одна зі сторін пройшла певну точку замерзання. Наприклад, у 2008-му Тбілісі повністю розірвав дипломатичні відносини з Росією не тоді, коли російські війська вторглися в Грузію, а після визнання Москвою незалежності Абхазії та Південної Осетії. Тепер інтереси двох країн представляє Швейцарія. 

Нині в Тбілісі представники правлячої коаліції говорять про те, що команда Саакашвілі багато в чому поводилася "інфантильно". У тому числі й у питанні розриву дипвідносин, оскільки Грузія чимало втратила від такого рішення. Але, ведучи діалог з росіянами з економічних, транспортних, консульських, гуманітарних питань, грузинські політики все ж таки не поспішають відновлювати дипвідносини з Москвою. "Їх не буде доти, доки Росія визнаЄ незалежність Абхазії та Південної Осетії", — раз за разом повторюють у Тбілісі.

Тому одне з основних запитань: що здобуває і втрачає Україна від розриву дипвідносин з Росією? До чого призведе відкликання дипломатів і закриття на комірний замок посольства й консульств? Адже розрив дипвідносин — не тільки ритуальний жест, який викликає серйозний резонанс у світових столицях і серед громадськості. Як зауважив один з юристів-міжнародників, "коли відлуння від звуку затихає, доводиться розбиратися з наслідками". 

Другий віце-президент Європейського комітету з питань запобігання катуванню Микола Гнатовський стверджує: у сучасному світі наявність збройного конфлікту між державами не обов'язково призводить до розриву дипломатичних відносин між ними. Як приклад експерт наводить індо-пакистанську війну 1965 р., коли Делі й Ісламабад продовжували зберігати дипломатичні відносини.

На думку Миколи Гнатовського, символічне значення розриву дипвідносин як крайня форма вираження зовнішньополітичного протесту поступається низці практичних негативних наслідків такого кроку. По-перше, ще більше скоротяться можливості захистити українських громадян, які перебувають у Росії. (За приблизними підрахунками української влади, наших громадян у РФ — близько 2,5 млн). 

Правда, розрив дипломатичних відносин не означає, що автоматично розриваються й консульські. Останні, на думку експерта, в будь-якому разі розумніше зберегти, аби мати змогу забезпечувати захист прав та інтересів юридичних і фізичних осіб. Проте за відсутності дипвідносин робота консулів ускладнюється. 

Якщо ж буде повністю розірвано дипломатичні й консульські відносини, то Києву доведеться шукати країну, яка представлятиме наші інтереси в Москві. У тому числі й у консульських питаннях. І якщо сьогодні Надію Савченко та інших українських громадян у російській в'язниці відвідує український консул, то, розірвавши відносини повністю, представник української держави до них уже не потрапить. У найкращому разі це зможе зробити тільки іноземний дипломат з країни, яка представлятиме інтереси України. 

Крім консульського захисту, зведеться нанівець і можливість дипломатичного захисту. Йдеться про право держави через своє дипломатичне представництво заступитися за свого громадянина, який не знайшов правди у відповідних інстанціях іноземної держави. 

По-друге, пояснює експерт, розрив дипвідносин ускладнює прямий діалог між країнами. Вирішення будь-яких спірних питань між ними — найперше завдання дипломатії. А дипломатія — це переговори, які краще вести без посередників. 

Та тільки коли в нас контакти з російським керівництвом відбувалися через МЗС? На україно-російських переговорах нерідко були відсутні представники українського зовнішньополітичного відомства. А відсутність посла Володимира Єльченка в Москві не заважає особистим зустрічам і телефонним розмовам Петра Порошенка і Владіміра Путіна... І в тій-таки Грузії, наприклад, за відсутності дипвідносин з Росією, існує "діалог Абашидзе—Карасін".

Деякі прихильники збереження дипвідносин також вважають, що їх розрив ставить під загрозу Мінські домовленості. Неофіційно українські дипломати кажуть: якщо, припустимо, вишлемо Михайла Зурабова, то Російська Федерація може відкликати його підпис під Мінським меморандумом, оскільки він уже не посол. А це саме те, чого так довго домагалися росіяни.

Аргумент спірний. По-перше, Росії не потрібні приводи, щоб не виконувати Мінських домовленостей. По-друге, якщо Леонід Кучма, колишній президент України, має статус спецпредставника на переговорах, то чому і М.Зурабов не може отримати той самий статус спецпредставника? По-третє, Михайло Зурабов підписував Мінські домовленості не від свого імені, а як повноважний представник Російської Федерації. Те, що його підпис означає згоду РФ на ці домовленості, неодноразово і недвозначно підтверджувала Москва.

Прихильники подальшого збереження дипломатичних відносин з Росією говорять і про те, що згаяно час для оголошення цього рішення. "Якщо відносини й розривати, то це треба було робити після Криму. Тепер час згаяно", — думка, яку не раз повторювали в бесідах із DT.UA і дипломати з країн, які входять до "великої сімки". "Для розриву дипвідносин потрібно піймати максимально вдалий момент, погодити рішення з Заходом, щоб він відразу зробив серію кроків", — сказав аналітик однієї з пострадянських країн.

Та всі ці причини зберігати дипвідносини — формальні. Існує інше, більш вагоме пояснення, чому Київ не йде до кінця у відносинах з Російською Федерацією. 

У теорії, розрив дипвідносин — це не самоціль, а частина комплексних заходів, які мають зупинити агресію Росії і повернути під юрисдикцію Києва Крим. Жорсткі, нестандартні рішення, покликані унеможливити перемогу Кремля ні на воєнному фронті, ні на дипломатичному, ні на економічному. 

Однак Петро Порошенко обрав стратегію, яка поєднує в собі різні моделі поведінки. Він хоче сподобатися всім. І українським виборцям, і Заходу, і Михайлу Зурабову, з яким продовжує дружити. Тому не дивно, що президент каже одне, а робить зовсім інше. І в цій політиці немає місця розриву дипломатичних відносин з Росією. 

* * *

DT.UA звернулося до міністра закордонних справ України Павла КЛІМКІНА з проханням прокоментувати перспективи дипломатичних відносин нашої країни з Росією.

— З кінця лютого 2014 року Україна — об'єкт воєнної агресії з боку Російської Федерації: спочатку була анексія Криму, потім — бойові дії на Донбасі. Докази забезпечення Росією сепаратистів озброєнням і технікою, підсиленням їх живою силою неодноразово наводили СБУ й Інформаційно-аналітичний центр РНБОУ. Чому Україна досі не визнала РФ державою-агресором? 

— Факт збройної агресії Росії проти України було визнано на рівні закону відразу після окупації Криму. І це закон для всіх. Визнання Росії державою-агресором — це не питання дипломатичного жонглювання термінами. Це юридичний факт. І саме ним ми користуємося в нашій міжнародній діяльності як юридично обов'язковою оцінкою дій РФ.

— Верховна Рада визнала Російську Федерацію державою-агресором і закликала парламенти інших країн та міжнародні організації зробити те саме. Чи має Україна намір розривати дипломатичні відносини з РФ? Якщо ні, то чому?

— Переконаний, що немає альтернативи політичному вирішенню конфлікту на Донбасі та поверненню Криму. При цьому для досягнення такого результату нам потрібні сильна армія, здатна захистити країну, і реформована відповідно до європейських стандартів держава. Зазначу, що необхідність політичного врегулювання також є і позицією всього цивілізованого світу, який нас підтримує. Без цієї підтримки нам самостійно буде складніше відбити російську агресію.

Для захисту суверенітету і незалежності України ми будемо використовувати всі наявні в нашому арсеналі засоби. А якщо в майбутньому будуть потрібні нові інструменти захисту, знайдемо і їх.

З окупацією Криму проти нас розгорнулася повноцінна гібридна війна. І напрацьованих класичною дипломатією моделей реагування на неї немає. Для нас і світу сьогодні очевидно, що класичними засобами неможливо перемогти в гібридній війні.

Зараз багато говорять про розрив дипломатичних відносин з РФ. Але ніхто не пояснює, як це допоможе нам досягти поставлених цілей? У разі розриву дипломатичних відносин переговори вестимуться виключно через посередників. Сумніваюся, що ситуація, коли питання "про нас" вирішуватиметься "без нас", стала б найкращим виходом.

Росія має бути невід'ємною складовою вирішення наявної проблеми. Саме тому Росія разом з Україною і ОБСЄ входить до складу Тристоронньої контактної групи. Якщо ми розірвемо дипломатичні відносини, це зруйнує існуючий переговорний формат і поставить під загрозу Мінські домовленості. А, як видно з останніх подій, саме цього й домагаються терористи з "ДНР" і "ЛНР".

Другий момент. Розрив дипломатичних відносин — це повне "обнуління" дипломатичних і консульських установ. Хто тоді допомагатиме мільйонам наших громадян, які перебувають у Росії, і тим політичним в'язням, яких вона незаконно утримує? Хто сприятиме підтримці економічних зв'язків з Росією, які хоча й істотно послабилися, але в цей надзвичайно складний час залишаються дуже важливими для багатьох підприємств української економіки?

Ми відкликали для консультацій посла, значно зменшили штат посольства й консульських установ. Але питання, які ми маємо вирішувати насамперед у консульській сфері, залишаються. Тому будь-які рішення щодо двосторонніх відносин з РФ ухвалюються нами досить відповідально й виважено, з урахуванням усіх можливих наслідків.

— Яка чисельність співробітників посольств і генеральних консульств України в Росії?

— На сьогодні в Посольстві України в РФ працюють близько 40 співробітників, у тому числі понад 20 — у консульських установах.

— Яка чисельність співробітників посольств і генеральних консульств Росії в Україні?

— Наскільки мені відомо, сьогодні в посольстві й торговому представництві Росії працюють трохи більше ніж 30 дипломатів. Ще 13 — у трьох генеральних консульствах РФ у Харкові, Одесі та Львові.

— Чи збирається українська сторона звернутися до російської з вимогою скоротити чисельність співробітників у посольствах і генконсульствах РФ в Україні до паритетної кількості? Якщо ні, то чому?

— Росія сама це зробила ще до окупації Криму — тоді Україну залишили досить багато співробітників її дипустанов. Поки що ми не плануємо звертатися до Росії з пропозицією скоротити кількість співробітників її дипустанов в Україні. Сьогодні рівень дипломатичної присутності України в Росії і Росії в Україні — критично мінімальний.

— Україна закрила своє генконсульство в Нижньому Новгороді. Чи збирається українська сторона звернутися до російської з вимогою скоротити дипломатичну присутність РФ в Україні і закрити їхні генконсульства? Якщо ні, то чому?

— Рішення про ліквідацію Генерального консульства України в Нижньому Новгороді не має політичного контексту і ухвалювалося в рамках планової оптимізації нашої консульської присутності.

Нам зараз невідомо про будь-які ініціативи російської сторони з оптимізації її консульської присутності на території України. Принаймні ці питання Росія має погоджувати з українською стороною.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1 коментар
  • spragly 10 февраля, 05:13 Було б непогано якби пан Клімкін пояснив як же ж українські консульства в Росії "допомагають мільйонам українських громадян що там живуть"? А краще нехай це розкаже сам Президент Порошенко, від першого лиця. Це ж його ідея. Думаю що збереження дип. відносин з агресором допомагає тільки панові Порошенкові і більше нікому. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 24.80
EUR 27.50