Вади любові до "Родины"

В електоральній вотчині Віктора Януковича настав "ранок стрілецької страти", який, очевидно, ще не скінчився. Слідом за Марковим пішов на заклання його "ліпший кореш", мер Одеси Олексій Костусєв. Така ж доля може спіткати й губернатора області Едуарда Матвійчука, який не заперечує, що лідер партії "Родина" був його другом. Завдяки їм обом Марков піднявся до парламентського олімпу, з вершини якого при стрімкому падінні вниз почав викривати правлячий режим, хоча так прагнув стати його частиною. Але підготовлений указ президента про усунення Матвійчука (а не вирок меру, якого саме очікувала в четвер Одеса) поки що не побачив світ. Однак, як стверджують джерела в центральному штабі ПР, - "недовго це тіло житиме на землі".

Матвійчук часто любив повторювати, що за все, що відбувається в регіоні, а вже тим більше за стабільність, відповідає губернатор. Події ж останніх тижнів, пов'язані з позбавленням мандата та арештом Маркова, не тільки збурили інформаційний простір України, а й порушили спокій в Одесі. Опальний політик і його прибічники вихлюпнули на телевізійні екрани ненависть до Януковича й усіх донецьких. Вони показали, що "смотрящие" є не тільки в Запоріжжі, а й в Одесі. Чи дійшли до президента країни матірні слова Маркова, кинуті ним під час його затримання, про "донецьку банду", "урку" і "кримінальника", котрий пішов на "беспредел", про те, що він усіх їх "загризе зубами, коли вийде"? Швидше за все. І вже точно вони дійшли до частини одеситів, які підхопили марковські меседжі про бандитів у владі. Дивно, якби на Банковій змовчали.

Хто насправді доклав руку і скористався ситуацією - вже не так важливо. Крісло під Костусєвим почало хитатися давно. І було зрозуміло: потрібен тільки сильний поштовх, щоб ніжки зламалися. Цим поштовхом і стала справа Маркова. Перед його арештом Костусєв протягом тижня перебував з офіційним візитом у Китаї, де чудово провів час, судячи з сотні потішних фото, розміщених ним самим на сторінці у Фейсбуку. Після повернення з Китаю мер ніяк не коментував арешту свого друга, але мусив вжити заходів для заборони проведення мітингів на його підтримку. Пристрасті навколо арешту Маркова, який відразу перетворився на мученика, зашкалювали. Хоча проводити акції протесту вже, власне кажучи, було нікому. Одні були в бігах, інші - на лікарняному, ще інші - затримані. Але до арешту Маркова, який після позбавлення мандата раптом перетворився на полум'яного борця з правлячим режимом, мер іще продовжував потурати марковським бізнес-інтересам: на черговій сесії міськради було проведено деякі рішення на його користь.

Тож немає нічого дивного в тому, що Костусєв мовчки підписав заяву про складання своїх повноважень. Очевидно, сподіваючись, що покірність зменшить можливість розкручування маховика потенційних кримінальних справ. Ніхто не виступив на його підтримку. Сумно. Але ж іще зовсім недавно Одеса спостерігала гучні мітинги на підтримку його курсу. Самотній і недоречний вигляд мають встановлені по всьому місту білборди про досягнення мера, з яких Костусєв присягається в любові до Одеси.

Проте його відставка - це не тільки безславний кінець трирічного правління. Тихий відхід Костусєва вкотре довів: ні прав у місцевої політеліти, ні місцевого самоврядування в Одесі немає. Воно вмонтоване у виконавчу владу, і партійний мер підзвітний не громаді, а Банковій. Тому сьогодні головне запитання: що ж зробить
влада президента з її кількома центрами впливу?

Є два варіанти розвитку подій. Перший і найбільш імовірний - призначити нові вибори. Для цього протягом 15 днів після складання міським головою повноважень міськрада повинна звернутися до Верховної Ради з клопотанням про їх призначення. Чи буде вибори оголошено до президентських - велике питання. Якщо влада знайде прохідну кандидатуру, то може ризикнути.

Потенційні кандидати на посаду мера від Партії регіонів відомі. Амбіції є в народних депутатів від Одеси - Сергія Ківалова, Геннадія Труханова і заступника Одеської обласної ради Олексія Гончаренка, який надав би перевагу, швидше, кріслу мера, ніж боротьбі за мандат депутата Верховної Ради. Не виключено, що щастя може спробувати й Едуард Матвійчук, який опинився в непривабливій ситуації через арешт Маркова.

Губернатору довелося відповідати не тільки перед Києвом, а й публічно перед прибічниками Маркова, депутатами обласної та міської рад. Наступного дня, відразу після нічного затримання лідера партії "Родина", вони, на чолі з рідним братом, регіоналом Олегом Марковим, який нині залишив межі країни, увірвалися до кабінету Матвійчука і зажадали від нього пояснень. Захисники опального політика були обурені зрадою губернатора. За їхніми словами, Матвійчук у телефонній розмові запевнив Ігоря Маркова, якого називав своїм другом, що виклик на допит в УВС нічим поганим йому не загрожує. Це було за три години до затримання Маркова. А що вийшло в підсумку, усім відомо - спецназ, оточення і кийки.

Багато спостерігачів упевнені, що влада визначатиметься з кандидатом, виходячи з того, хто з вищезгаданих може сьогодні стовідсотково виграти перегони в екс-мера Одеси Едуарда Гурвіца, котрий, як стверджують, швидше за все, йтиме єдиним кандидатом від опозиції.

Учора на прес-конференції в Одесі, яку дав лідер партії "УДАР" Віталій Кличко, Гурвіц уже заявив про свої наміри поборотися за крісло градоначальника. Разом з тим у кулуарах Верховної Ради ходять розмови про чергову хвилю активності влади щодо патрання опозиційних фракцій. Злостивці, загинаючи пальці при перерахунку тих, хто може поповнити лави створюваних нових фракцій - "опозиційної" та "бізнесової", - називають і прізвище Гурвіца. Якщо це хоч якоюсь мірою відповідає дійсності, то найзнаменитіший мер Одеси може піти на вибори міського голови як самовисуванець. Влада, звичайно, може підстрахувати себе і дати добро на те, щоб не заважати досить популярному в Одесі Гурвіцу боротися за посаду мера, якщо той, у разі своєї перемоги, не заважатиме боротьбі Януковича за пост президента. Але, по-перше, цей варіант загрожує всілякими ускладненнями, пов'язаними зі зміною позиції та відсутністю інституту потрібних гарантій. А, по-друге, судячи з проведення кадрових замін у місцевій владі, Януковичу потрібні не ті, хто "не заважатиме", а ті, хто "забезпечуватиме".

Відставка Костусєва заскочила одеський політикум зненацька, а тому навряд чи варто очікувати швидкого вирішення цього питання. Втім, не в Одесі воно вирішуватиметься. Швидше за все, враховуючи досвід інших міст, виборів мера до 2015 р. не призначать. І кермо влади в Одесі, за київським сценарієм, перейде до рук виконувача обов'язків міського голови. Але й за такого варіанта розвитку подій постає те саме запитання: на кого влада зробить ставку?

За законом обов'язки мера повинен виконувати секретар міськради. Цю посаду сьогодні обіймає Олег Бриндак, креатура Геннадія Труханова, котрий до обрання у Верховну Раду очолював фракцію Партії регіонів у міськраді, яка і мала головний вплив на ухвалення рішень. Але Бриндак - не рівнозначна заміна, і навряд чи він зможе ефективно управляти містом. Це - по-перше. А, по-друге, затвердити його кандидатуру - означає віддати Одесу під контроль Труханову, самостійному й активному гравцеві зі своїми бізнес-інтересами. Звісно, Банковій "шикувати" члена своєї партії простіше, ніж чужої політичної сили. Але на цей момент складність - не тільки в цьому.

У регіоналів у самій міськраді кілька центрів впливу, і кожен з них хотів би бачити на цій посаді свого ставленика. Крім Труханова, свої голоси тут мають Матвійчук, Ківалов, Марков та інші. Мав їх і Костусєв. Зважаючи на звільнення мера і чутки про можливу відставку Матвійчука, котрий тримав в Одесі у своїх руках важелі управління Партією регіонів, домогтися швидкого ухвалення рішення - теоретично непросто. Втім, треба думати, знову-таки, буде так, як скажуть згори. Та спочатку депутати мають розглянути заяву мера про складання повноважень і прийняти відставку, а вже потім обирати нового тимчасового керівника міста.