Віце-прем'єр Володимир Гройсман: "Мені — не шашечки, мені — їхати"

Інна Ведернікова 17 жовтня 2014, 21:45
Гройсман

Читайте також

Коли я ставила віце-прем'єру Володимиру Гройсману багато актуальних запитань, признаюся, з голови не йшло головне: скільки цього разу шансів, що цей молодий міністр і віце-прем'єр, який відбувся як мер-реформатор і команда якого підготувала ключову реформу децентралізації влади, не зламається під тиском системи? 

Головне випробування для Гройсмана — попереду. Можливо, навіть у кріслі прем'єра, яке йому активно пророкують як улюбленцеві президента. Якщо, звичайно, Блоку Петра Порошенка вдасться сформувати свою більшість. Принаймні на сьогодні друга людина в уряді віце-прем'єр Гройсман має великі шанси стати або професійним інструментом у руках президента-реформатора, отримавши серйозний майданчик для майбутнього власного політичного старту, або назавжди залишитися слухняною тінню випадкового для України хазяїна Банкової. 

Чи розуміє це сам Гройсман, зробивши основну репутаційну ставку на Порошенка? Судіть самі. 

— Володимире Борисовичу, ваше віце-прем'єрство сьогодні передбачає досить великий обсяг роботи. Переселенці Сходу України, відновлення зруйнованої інфраструктури визволених районів, децентралізація, ЖКГ, будівництво... Назвіть, будь ласка, ваш основний пріоритет на цей момент?

— Збалансувати вирішення всього спектра перелічених вами проблем. Тому графік розписано досить жорстко. Буквально по хвилинах. Звичайно, є питання, які по-людськи хвилюють мене й болять більше, ніж інші. І вони пов'язані насамперед з людьми. Чи буде тепло взимку — важливо для кожного: для тимчасово переміщеного з території АТО, для того, хто повернувся у визволене селище, для того, хто живе в будь-якому іншому місті країни. І це те, що на поверхні, і вимагає беззастережної реакції й оперативності. 

Що при цьому не виключає глибокого усвідомлення головного: якщо не проводити децентралізації, якщо не змінювати системи управління державою докорінно, то оперативні питання, такі як підготовка до зими і багато інших, пов'язаних з якістю життя людини у своєму селищі чи місті, уряд вирішувати не може в принципі. Тобто я бачу й сприймаю ситуацію — як з погляду роботи з тактичних антикризових цілей, так і з глобальних стратегічних, розділити які неможливо. 

Ми з вами зустрічалися 6 березня, коли ви щойно зайшли в цей кабінет у складі Кабміну-камікадзе, як тоді красиво висловився Арсеній Яценюк. Ще не було масштабних воєнних дій, наближення зими... Але був місяць, як ви тоді сказали, на запуск децентралізації — ключової реформи цього уряду. Відтоді минуло сім (!) місяців. З вами публічно встигли погодитися і прем'єр-міністр, і президент, і європейські партнери, і вся країна — надто багато слів пролунало на всіх рівнях і в усіх колах. Справ — не виявилося. Реформу не запущено. 

— Першого квітня ми затвердили концепцію розвитку місцевого самоврядування. І для мене це була ключова точка початку реформи. Ми визначили напрям і дорогу, якою підемо. А також межі, за які виходити не можна. Цей документ, імплементований урядом, був потрібний тільки для того, щоб я міг показати його будь-кому і сказати: "Усе вирішено, нам реально туди — в Європу, і жодні інші аргументи не приймаються". 

Далі пішов процес напрацювання пакета реформ і документів. Наша команда практично запропонувала законопроекти, які закріплюють і роз'ясняють принципи вищезгаданої концепції розвитку місцевого самоврядування.

— І..?

— І вони не були проголосовані парламентом. 

— А наскільки тісно ви працювали з парламентом? Із фракціями? З комітетами? Назвіть точки, людей, які очевидно гальмували й гальмують реформу. 

— Ви знаєте, у мене склалося чітке переконання, що ці питання сьогодні не в пріоритеті. Взагалі. Вони проходять комітети, їх нібито підтримують керівники фракцій, спікер навіть іноді виносить їх у зал, який не голосує...

— У кого не в пріоритеті? Давайте конкретизувати. 

— Я роблю цей висновок із загальної атмосфери й ставлення. Закон про добровільне об'єднання громад лежить у парламенті вже півроку. Так, він з труднощами проголосований 260 голосами. Але тільки в першому читанні. Закон стосовно ДАБК (Державна архітектурно-будівельна комісія), який передбачає передачу функцій містобудування місцевій владі, набрав тільки 219 голосів... Тобто в цьому парламенті не виявилося стійкої реформаторської більшості. Парламент працював ситуативно — жодної загальної мети, ніяких зобов'язань... Прийшов, не прийшов, проголосував, не схотів... 

На останньому засіданні нам укотре обіцяли повернутися до законів. Я сидів у ложі уряду із цим пакетом з семи законів і зверненням Асоціації міст до кінця дня. Закон про державну регіональну політику, про добровільне об'єднання громад, про зміни до Бюджетного кодексу та передачу фінансів на місця, про зміну порядку оподаткування, про децентралізацію містобудівної діяльності та ДАБК... У ході об'єднання громад і передачі їм Києвом фінансів і повноважень 40 (!) млрд грн за підсумками першого етапу залишалися б на місцях. А в результаті реформи 60% державного бюджету має перерозподілитися від центру — громадам. Однак засідання було достроково закрите в силу обставин, про які з тривожних новин довідалася вся країна. Але я думаю, що насправді й це не було головною причиною чергового "забуття" реформи. Тому я роблю основну ставку на новий парламент. 

— Володимире Борисовичу, вся заковика в тому, що я дуже боюся знову прийти до вас через сім місяців і почути розповідь про парламент, який не здатен до реформ. Адже гарантій по суті ніяких. За всієї трудоголічності вашої команди. Може, треба все-таки більше працювати з суспільством, а не тільки з керівниками фракцій, прем'єром і президентом? Останні, до речі, у результаті втратять вагому частину повноважень і можуть бути приховано не зацікавлені в проведенні реформи. Адже через які терни пройшли закони про люстрацію, про корупційне бюро... А тут ключова реформа, професійно й компетентно виписана в законопроектах... Що завадило лобіювати реформу, вивівши її на рівень публічної вимоги громадськості до влади? 

— Ми діяли саме в цьому напрямку. До нашої команди експертів, яка працювала і продовжує працювати над реформою, від початку входили представники громадської ініціативи "Реанімаційний пакет реформ". У понеділок у нас була спільна прес-конференція про важливість прийняття пакета законів стосовно децентралізації. Однак перед самим її початком нам повідомили, що питання в зал винесене не буде...

Що ж до ставки на новий парламент, уряд і щодо позиції президента, то ми з главою держави повністю сходимося в поглядах. Владу потрібно віддавати на місця. Крапка. Іншого шляху, щоб змінити країну, просто не існує. І тут уже на кону не просто питання репутації президента та його команди, прем'єра та уряду, а також майбутнього парламенту — на кону майбутнє країни. Що це таке, ми вже встигли відчути. На ділі. Адже люди за що загинули?.. І якщо навіть смерть людей не змінить підходів влади, то про що тут і з ким узагалі говорити?.. Україні тоді навряд чи вдасться зберегти державність.

— Ну, якою може бути розмова, нагадують палаючі шини під президентською садибою... Жити, а тим паче правити у той час, коли реакції суспільства, справедливо заслужені і попередньою, і, на жаль, уже новою владою, закріпилися на рівні символів і крайнощів, у форматі білого і чорного, — серйозний виклик. 

— Особисто я сьогодні розумію, що в нової влади ще є невеликий часовий люфт і, отже, можливість розпочати реформи. А значить, зробити головне — переспрямувати вектор суспільної енергії з протесту та руйнування у бік творення. Стати з людьми, нарешті, партнерами, а не опонентами. І тут дві ключові точки — 1 січня 2015-го і жовтень 2015-го. 

У першому випадку має стартувати децентралізація, і новий парламент зобов'язаний максимум у листопаді нинішнього, 2014-го, прийняти перші закони, які стосуються реформи системи влади, і внести зміни в Конституцію. Більше того, у нас уже практично готові тексти законів про державні адміністрації, адміністративно-територіальний устрій, реєстрацію адміністративно-територіальних одиниць, територіальне самовизначення громадян. Проведено скринінг законів про освіту та охорону здоров'я, для того щоб пустити в розробку схему передачі частини повноважень у цих сферах громадам. Практично готова реформа ЖКГ — на виході два законопроекти, які повністю знищать монополію жеків і дадуть ключовий поштовх для створення конкурентного ринку послуг, створення й розвитку ОСББ. До речі, ці законопроекти входять у той пакет, за який не проголосував парламент. Тут же гостро стоїть питання демонополізації енергетичного ринку та прозорості формування тарифів. Ці питання сьогодні ставлять люди на місцях. Готовий закон і про державну службу. І все це теж необхідно поетапно приймати. Для того щоб у жовтні 2015 року провести місцеві вибори на вже підготовленому для децентралізації ґрунті. Щоб нова система державного управління запрацювала. Третьою може бути тільки точка провалу. 

— Коли вже ви торкнулися державної служби, не можу не запитати про закон про люстрацію. Знову ж таки, час, атмосфера недовіри суспільства до влади відіграли свою роль. Люстрації виявилися підданими не рішення, що їх приймали чиновники, а їхня присутність на посадах у період правління Януковича. Ще влітку нинішній голова Агентства з питань державної служби Костянтин Ващенко справедливо побоювався вимивання професійних кадрів при такому підході. 

— Думаю, що розмірковувати про щось тут уже пізно. Є закон, і його потрібно виконувати. Безумовно, постраждає ряд чиновників, які, можливо, цього й не заслуговують, однак у нас у країні відбулася революція. І для того щоб змінювати систему, необхідно забрати з влади носіїв старої системи. Безперечно, це завдання не одного дня. І, забравши тільки чиновників Януковича, ми його не вирішимо, бо, ніде правди діти, і з новою владою прийшло досить багато таких самих носіїв. Президент підписав закон, розуміючи, що він робить. І процес пішов. 

Найближчим часом я оголошу про нову структуру Міністерства регіонального розвитку. Це буде свого роду пілот адміністративної реформи. Люди й департаменти повинні взаємодіяти, працюючи під конкретні цілі та завдання. В оптимальній кількості і з оптимальними повноваженнями. Ми пройшли це у Вінниці. В 2011 році оголосили про Стратегію міста 2020, розпустили апарат мерії і набрали його заново на конкурсній основі. При цьому не запитуйте про гарантії прозорості цього конкурсу. Гарантія одна — результат, за який відповідав у цьому разі мер і який можуть забезпечити тільки професіонали. 

Тож у всій цій, тепер уже державній, історії є ще один важливий нюанс. Це відповідальність, яка лежить на президенті. І багато чого залежить від того, чи довірять йому люди інструмент для реформ. Далі, напевно, вам не дадуть написати в останній передвиборний тиждень. Але я знаю, наскільки важливо, з одного боку, мати якісний адміністративний інструмент, з іншого — більшість у виборному органі для того, щоб реалізувати задумане. Бо я вже пройшов шлях реформ. Коли був мером. 

— Проте досить невеликого міста, Володимире Борисовичу. 

— А це не важливо. Люди скрізь хочуть жити добре, а система скрізь працює однаково. Чи не працює. І якщо вона масштабується, то змінюється виключно обсяг робіт, а не принципи й пріоритети. Тому велике чи маленьке місто — не суть важливо. Важливо те, що нова система управління державою, про яку ми говоримо сьогодні, має отримати законодавчий поштовх і розвиватися. І я готовий працювати день і ніч, щоб це відбувалося саме так, а не інакше. 

— Тобто ви хочете сказати, що якщо, за певних обставин, президент отримає більшість у парламенті, і ви, як пророкують багато медіа-експертів, знову ж таки, за певних обставин, опинитеся в кріслі прем'єра, гарантуєте проведення реформ? От про це мені точно дадуть написати. 

— Для мене не має значення, на якій позиції працювати. Має значення тільки те, в якій Україні я житиму. Хочу в європейській. І знаю, що це зробити абсолютно реально. І я вирішив для себе, що певний відрізок життя віддам цій меті. Сьогодні є президент, є прем'єр, і вони нормально взаємодіють. Буде виборчий процес, новий парламент, якісь відповідні вибору людей рішення. Але на даний момент для мене — це рішення майбутнього. Бо є перелік нинішніх завдань, вагомий обсяг яких ви самі перелічили на початку нашої розмови. Мені — не "шашечки", мені — їхати. 

На сьогодні вже є бачення Стратегії України 2020. Більше того, сьогодні в рамках цієї стратегії Кабінет Міністрів разом з адміністрацією президента тісно працює з європейськими партнерами над Планом відновлення країни 2015—2017 рр. Цей документ буде презентовано наприкінці листопада. У Євросоюзі, як відомо, є група чиновників, яка займається підтримкою і розробкою реформ у країнах, що зробили європейський вибір. От чому я так часто буваю в Брюсселі. 

— Ох, як акуратно віднедавна я ставлюся до всіляких подібних документів і масштабних планів. Одразу вже, вибачте, історія комітету з питань реформ Віктора Федоровича перед очима. Презентували, обговорювали і, м'яко кажучи, не домовилися-таки з громадськістю і самі з собою…

— Та не було тоді ніякого плану. Профанація. Сьогодні ж ідеться про чіткі завдання в кожній зі сфер, які необхідно реформувати, включаючи реальну оцінку ситуації і строки виконання цих завдань. Децентралізація, юстиція, економіка… Це буде інклюзивний план країни, яка готується стати повноправним членом Європейського Союзу. Окремим блоком іде відновлення зруйнованої інфраструктури Сходу. Над ним працюють сьогодні Україна, ЄС і Світовий банк. Тобто до кінця листопада у нас буде чіткий план реформ. 

Більше того, наприкінці січня 2015 року в Україні відбудеться архісерйозна подія. Всесвітня інвестиційно-донорська конференція. До нас приїдуть представники ЄС, Америки, Канади, Японії… Де так само буде представлено цей план. Нас чекає абсолютно новий етап співробітництва. 

— Ви справді вважаєте, що Європа й Америка вже настільки увірували в реформаторські здібності нинішньої влади, що готові увійти до нас із серйозними інвестиціями? Чи не надто передчасна заява? 

— Ви розумієте, що ми говоримо про конкретику. Хіба не самогубство виходити на такий рівень з деклараціями?

— Ну, з приводу декларацій на найвищому рівні, це ми вже проходили. Точніше, зараз проходимо. Закон про особливості місцевого самоврядування на частині територій Донецької і Луганської областей — хіба не декларація? 

— Ну, добре хоч ви не говорите про спецстатус, якого не існує в принципі. Так само як немає і ніяких розділювальних стін. Подивіться на ці фотографії розділювальної лінії — рів. І я вам скажу, що немає прощення бандитам, які вбивали і грабували — усі вони будуть покарані. Але є перемир'я — хистке, складне, що балансує на межі життя і смерті. І є довга дорога до миру й збереження нашої державності на цих територіях. І до чого тут декларації? 

— Президент, коментуючи закон, неодноразово акцентував увагу на тому, що Україна годуватиме тільки ті міста й селища, над радами яких піднято український прапор. При цьому президент не вважає за потрібне уточнити своєму народу, що жоден український прапор на сьогодні там неможливий. Бо т.зв. ДНР і ЛНР прямо заявили про свою державність і про претензії на: адміністративні кордони областей, проведення власних виборів у законодавчі й місцеві органи влади, створення національного банку, валюти, системи освіти тощо. 

Україна, по суті, здала Донбас. При цьому зрозуміло, що з одного боку на терезах — мир і життя мирних жителів. І тут, визнаю, Петро Олексійович справді послідовний у реалізації свого плану. Але з іншого — життя тисяч солдатів, які воювали й загинули за Україну, матері яких гідні того, щоб почути нехай гірку, але правду від президента. А не фантастичну розповідь про нібито наші території. 

— Так, це наші території! І всі, хто сьогодні про щось там заявляє і щось там будує, зрештою нічого не доб'ються. І нічого не побудують. 

— Чому не доб'ються? Аргументуйте, будь ласка. Через те що в них немає коштів, і Україна буде використовувати цей важіль як інструмент тиску і на "ДНР-ЛНР", і на людей, які там живуть? Але ж є Путін, є відкритий кордон і його нафтодолари, частину яких він кидає на підживлення Абхазії, Придністров'ю… Схема ж відпрацьована. Чи всі відповіді — не в мінських, а в додаткових домовленостях між Путіним і Порошенком, про які днями заявив Керрі? 

— Я не знаю, про що говорить Керрі. Але знаю, що відкритого кордону з Росією не буде. Працює місія ОБСЄ, працює Кабмін, уже виділено перші кошти на будівництво фортифікаційних споруд. Але зараз ми фізично не можемо фінансувати ці території, окуповані терористами. Тільки після легітимних виборів і складення зброї. І це, погодьтеся, логічно. Хоч і справді жорстко щодо жителів Сходу. Але один невеликий приклад: у нас уже давно готові 800 тонн гуманітарної допомоги жителям окупованих територій. Однак ми не можемо туди заїхати. Така реальність — і такий був їхній вибір. 

— Але там досі живе чимало людей з іншим — українським вибором. 

— Ідуть переговори, і в нас хороші шанси врахувати думку тих, про кого ви говорите. Зрозумійте нарешті — війною ми нічого не доб'ємося. Сили з урахуванням фактора Росії не рівні. Більше того, з кожною смертю мирного жителя і солдата прірва між Сходом і Україною тільки зростатиме. Вона й зараз зростає, адже люди досі гинуть. Тому — тільки переговори і чітка стратегія впливу. Як на бойовиків і регіон, так і на Росію. І, дякувати Богу, у нас у цьому є помічники і в ЄС, і в усьому світі. 

— Розумію, що ви досягли межі відвертості, припустимої для четвертого номера Блоку Петра Порошенка. Але поговорімо тоді про те, як Україна відновлює зруйнований Донбас. Без обмежень. Бо нерозторопність Кабміну, який п'ять місяців не реагував на прохання екс-губернатора Сергія Тарути і не виділив, по суті, ані копійки на відновлення, наштовхує на думку, що домовленості були давно, і річ тільки в упевненості української влади в тому, що вона вкладатиме у свої території. А оскільки вони досі втрясаються, то й Кабмін не поспішає розкошелитися. Поки сім'ї, які втратили свої будинки, чекають обіцяного, перебиваючись хто і як може, влада нарахувала вже 11 млрд грн, які знадобляться на відновлення. 

— Кабмін приймає оперативні рішення щодо відновлення зруйнованої інфраструктури. Ми співпрацюємо з місцевою владою і місцевим бізнесом. На визволених територіях у нас повністю відновлено соціальну інфраструктуру і систему ЖКГ. Складна ситуація — тільки в Красноармійську, де є проблеми з водопостачанням. Але вони прямо пов'язані з електропостачанням на тимчасово окупованих територіях. Усі останні місяці співробітники місцевих комунальних підприємств ведуть відновлювальні роботи. Продуктивність каналу "Сіверський Донець — Донбас" доведено до рівня, який існував до конфлікту. Для відновлення водопостачання Красноармійська і прилеглих територій залишилося налагодити електропостачання насосних підстанцій. Ми сподіваємося, що найближчим часом і цю проблему вирішимо. Що стосується житлових багатоповерхових будинків, які зазнали серйозних руйнувань, то тривають проектні роботи і підготовка до відновлення.

Більше того, знову ж таки ми не можемо дивитися на проблему тільки тактично, є ключові глобальні питання, які зобов'язують нас комплексно замислюватися про відродження визволених територій. Так, ведуться інтенсивні переговори з донорами. 11 млрд грн — це початкова цифра, що включає відновлення пошкодженої інфраструктури, реінтеграцію східних областей і зміну якості життя місцевого населення. У цьому плані ми тісно співпрацюємо з ЄС, місією ОБСЄ та Світовим банком. 

— Це правда, що міжнародні партнери вже пообіцяли вам 400 млн дол.? Тобто майже половину озвученої суми. 

— Неправда. Ніяких сум іще не називали. Більше того, вищезгадані 11 млрд грн охоплюють і проблеми тимчасово переміщених осіб — переселенців із зони АТО. На сьогодні, за офіційним даними, у нас, разом з Кримом, їх майже 417 тис. Кабмін уже прийняв постанову про компенсацію оренди житла для цих людей. Це 884 грн на одну людину. Що дозволить хоч якось полегшити фінансовий і моральний стан людей, змушених переживати подібний стрес. 

— Володимире Борисовичу, ми досить довго проговорили і багатьох тем торкнулися. Яке запитання було для вас найскладнішим? Над яким іще варто подумати і вам, і команді влади, яку ви представляєте. А можливо, я його взагалі не поставила? 

— Насправді, я так досі й не зміг відповісти собі на запитання: чому за 23 роки в цій країні політики так мало зробили для неї? Людський фактор? Система? Зовнішні обставини? Думаю, і країна, і кожен з нас, хоч би яку позицію в соціальній і державній ієрархії він посідав, отримали шанс знайти відповідь. На жаль, цей шанс може виявитися останнім. 

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
31 коментар
  • Flutter 23 октября, 19:49 УП «Бойовики готуються відбивати Слов'янськ і Маріуполь» Четвер, 23 жовтня 2014, 12:22 коментар Roman Kubay _ 23.10.2014 13:32: «При всій повазі до Правого сектору! Хлопці, не лізьте в депутати. Ви професіонали своєї справи. Не будьте тими, кого ненавидить народ! Всі Вас підтримують. Ви - наші герої. А народна любов, повірте, це краще ніж сидіти і кнопки натискати...» - коментар Романа Пелеха _ 23.10.2014 11:00 мене схвилював, а наведений коментар – розчарував: якщо «Не будьте тими, кого ненавидить народ!», тоді що ж таке Верховна Рада України і чому українці вибирають депутатів, яких «ненавидить народ»? Такі коментатори, як «Roman Kubay», або ж «не розуміють життя», або ж «заробляють» на обставинах, що склалися. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Flutter 23 октября, 11:47 УП «Російські "специ" поліпшують бойовикам систему радіоелектронної боротьби» Четвер, 23 жовтня 2014, 10:18 коментар Роман Пелех _ 23.10.2014 11:00: «Через місяць після виборів вони (люди,що на хвилі майдану прийшли до влади),знову займуться,як у 2005 р. самопожиранням,народ нарешті усвідомить,що його в черговий раз кинули і тоді почнеться реальна коліївщина,тоді телевізор,рейтинги і вошиві журналісти не поможуть. Біда лише в тому,що росія не буде сидіти склавши руки!!! Будем надіятися,що ПРАВИЙ СЕКТОР зможе взяти під контроль озвірілий народ і ми не втратимо незалежність!» - цитую, бо думка коментатора мене ХВИЛЮЄ!!!. Соціологічні опитування кричать про «якісь???» рейтинги «якихось??? лідерів», нічого не кажучи про тих, хто РЕАЛЬНО!!! здатен захистити Україну. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Flutter 22 октября, 11:40 До Виборів 26 жовтня 2014 р. - Н.А.Бердяев «Царство Духа и царство Кесаря» (1951) : «Свобода есть внутренняя ТВОРЧЕСКАЯ!!! энергия человека. Через свободу человек может творить совершенно новую жизнь, новую жизнь ОБЩЕСТВА!!! и мира. Но было бы ошибкой при этом понимать свободу, как внутреннюю причинность. Свобода находится ВНЕ!!! причинных отношений. Причинные отношения находятся в объективированном мире феноменов. Свобода же есть прорыв в этом мире. Свобода приходит из ИНОГО!!! мира, она противоречит закону этого мира и опрокидывает его. Одинаково неверно рассматривать свободу лишь как СРЕДСТВО!!! для осуществления коллективного социального строя и рассматривать свободу как исключительно зависящую от социального строя. Мы увидим, что от формального и реального понимания свободы зависят ПРОТИВОРЕЧИЯ!!! свободы в социальной жизни. Свобода, которая делается слишком легкой, не требующей ГЕРОИЧЕСКОЙ!!! борьбы, вырождается и теряет свою ценность. Выродившаяся свобода выражается лишь в отрицательном сознании, что меня не насилуют. Предельное выражение упадочной свободы это: «ОСТАВЬТЕ МЕНЯ В ПОКОЕ!!!». Свобода совсем не есть легкость, свобода ТРУДНА и ТЯЖЕЛА!!!. Свобода есть не право, а ОБЯЗАННОСТЬ!!!. Либералы обыкновенно понимают свободу, как право, а не обязанность, и свобода для них означает легкость и отсутствие стеснений. Поэтому свобода превращается в привилегию господствующих классов. В более глубоком смысле свобода есть СОВЕРШЕННОЛЕТИЕ!!! человека, сознание ДОЛГА!!! перед Богом быть свободным существом, а НЕ РАБОМ!!!. Героическое понимание свободы противоположно старому либеральному пониманию свободы. Свобода предполагает СОПРОТИВЛЕНИЕ!!!, она есть ОБНАРУЖЕНИЕ СИЛЫ!!!. Декларация прав человека и гражданина, чтобы не быть формальной, должна быть также декларацией ОБЯЗАННОСТЕЙ!!! человека и гражданина. И ударение должно быть сделано на человеке, как существе ДУХОВНОМ!!!, чего обыкновенно не делалось в политических революциях (за виключенням Революції Гідності). Слишком известно, что в демократиях может совсем не быть НАСТОЯЩЕЙ!!! свободы». Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Flutter 21 октября, 22:38 Леонід Швець, для УП _ Вівторок, 21 жовтня 2014, 15:41 «Росія друг, Росія ворог»: «Многие не раз подмечали за самыми дружелюбными россиянами, когда в диких, когда в гомеопатических дозах, раздражающее высокомерие и нравоучительный тон при обсуждении украинских проблем. Нынче подобная манера все чаще встречается в украинских комментариях российских дел. Еще бы, мы же свободные, а они едва ли не Путина рабы! Вот это лишнее. Не такие мы ПОКА!!! и свободные» - Н.А.Бердяев «Царство Духа и царство Кесаря» (1951) : «Тайна власти, тайна подчинения людей носителям власти до сих пор не вполне разгадана. Почему огромное количество людей, на стороне которых есть преобладание физической силы, согласны подчиняться одному человеку или небольшой кучке людей, если они носители власти? Даже обыкновенный полицейский вызывает иное чувство, чем простой смертный в пиджаке. Как в древние времена, так и теперь люди склонны думать, что существует помазание к власти. Тут, конечно, сказывается пережиток древнего рабства человека, которое не вполне преодолено и в демократиях. Указывали не раз на то, что властвование связано с гипнозом. Государственная власть может очень рационально править народом, но само начало власти совершенно иррационально. Дар людей власти заключается в способностях ко внушению. Властвует тот, кто ввергает народные массы в гипнотическое состояние. Пропаганда играет здесь такую колоссальную роль, она есть вульгарная форма гипнотезирования. И если бы люди обладали способностью не подвергаться гипнозу, то неизвестно, какая власть могла бы удержаться» - якщо на Виборах 26 жовтня 2014 р. українці-виборці проголосують за принципово НОВІ!!! в історії України політичні сили, знехтувавши нав’язливими «рекомендаціями експертів», то цим буде продемонстрована суттєва відмінність ментальності українців від ментальності росіян, інакше – «пережиток древнего (СССР) рабства (согласно лозунга - «КПСС – это ум, честь и совесть народа!») человека, не вполне преодолено (за 23 года независимости) и в демократиях (Украины и России)». 26 жовтня маємо довести самі собі, що ми «обладаем способностью не подвергаться гипнозу власти, которая не удержится». Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • lesya 21 октября, 19:43
    lesya Вчера, 14:28 Согласна, ЖКХ, используя монополизм, не услуги оказывает , а ценовое давление, просто агрессия против человека, причем обязаловка, которая не имеет ничего общего с законами. Бесправие жителей и беспредел мафии. Согласна с управлением территориями. Потому что одни имеют, а другие платят, одни распоряжаются, а другие - платят. Такой принцип заложен везде в государстве, кучка имеет деньги и ресурсы за счет других, в данном случае ниже пишем про газ собственного производства, который у нас хотят забрать - не дадим! -это наша экономическая независимость, а олигархи и др. насоветуют себе в карман -а нам будут рассказывать сказки а -ля Ющенко, что ничего нету, что в 10 раз дороже - нем лучше и др., на - обманывают.
    По этому поводу - в Сегодня писали, что в Польше ,при зарплате 10000 грн.(обычная) на наши деньги, еще и в селе , платят 200грн. за тепло, и еще человек говорил, что дорого. Вот Вам НОРМАЛЬНЫЕ параметры, которые должны быть, а не ВСЕ за субсидией - все в сад получается, легче в сад поменьше кучку отправить, причинную.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Михаил Москалик 20 октября, 11:13 Громадяни! Беремо управління ЖКГ в свої руки. «Відповідно до Конституції, територіальні громади можуть вирішувати будь-які питання місцевого значення. Вони є власником бюджету, земельних ресурсів, водних об'єктів, лісів». В якості базовою одиниці міського ЖКГ пропоную Квартальні Підприємства Споживачів (КПС), які створюються на території кварталів, або мікрорайонів, або вулиць (для приватних забудов) технологічно приєднаних до джерел та вузлів енергопостачання – тепла, електроенергії та природного газу. КПС – це акціонерні товариства, що створюються мешканцями які проживають в житлових будинках. Акції адресні, на квартиру. Мешканці території мають першочергове право па робочі місця в КПС. Вони створюють Наглядову Раду з представників кожного житлового будинку. КПС планується як спільнота однодумців, Власників квартир та Виконавців послуг, націлених на результат, в умовах взаємоповаги і взаємодопомоги. Ніяких вилучень майна чи квартири за несплату послуг. Не потрібні і субсидії, бо є ресурс. Надання роботи, кредиту та благодійність - такий шлях вирішення проблем для людей, що попали в скрутне становище. КПС, як підприємствам громади, передається в безкоштовне користування та управління землі всього кварталу, всіх будівель і інженерних мереж. КПС працює на договірній основі з постачальниками тепла, електроенергії, природного газу, води. Підприємство бере на експлуатаційне обслуговування міські квартали, або мікрорайони з житловими будинками, закладами освіти та іншими установами, разом з квартальним тепловим пунктом, або котельнею та квартальними тепловими електричними та газовими мережами. КПС є оптовим Споживачем енергоносіїв. На вводі енергоносіїв в квартал встановлюються лічильники. Все як на промисловому підприємстві: зайшли енергоносії, є договірні потужності, а як їх використовувати справа Підприємства. Таким чином вирішуються всі питання економного господарювання та впровадження всіх відомих заходів з енергозбереження. Заходи проти монополій. Теплопостачання. Магістральна труба знаходиться в комунальній власності. Господарську діяльність такого КП контролює Наглядова рада, створена із представників КПС. До Магістральної труби мають доступ всі виробники теплової енергії – ТЕЦ, квартальні котельні, підприємства де є генерація тепла, або технологічні теплові відходи. До магістральної труби підключені підприємства споживачів тепла – вони можуть заключати договори з будь яким виробником по вигідній ціні, або будує свої джерела (в тому числі альтернативні). Водопостачання. Створення наглядової ради із представників КПС за господарською діяльністю КП Водоканал. Буде постійний громадський контроль: над розвитком території, її екологічного стану та благоустрою, стану дошкільних та шкільних закладів, контроль над виховним та учбовим процесом, створення умов для всебічного розвитку та відпочинку дітей і молоді, а також громадян інших вікових категорій. Розвиток самоврядування та формування громадянського суспільства. Можливості громадян формувати владу на всіх рівнях. Актив кварталу. Члени наглядової ради будуть представляти кожний житловий будинок. Їх кількість в стандартних кварталах становить 20-50. В кварталах формуються дільничні виборчі комісії. Членами цих комісій, як правило і будуть громадяни квартальних наглядових рад. Вибори в місцеві Ради. Кандидати в депутати місцевих рад можуть пропонуватися від кожного житлового будинку. Далі ці кандидати обговорюються на загальних зборах представників будинків і кандидати з найбільшим рейтингом пропонуються в виборчі списки. Останнє слово за кандидатами. Вибори в Верховну Раду. Кандидати в депутати ВР можуть пропонуватися тільки із числа партій, що зареєстровані в цій місцевості, та постійно на ній проживають. Кандидати обговорюються на загальних зборах представників будинків і кандидати з
    lesya 20 октября, 14:28
    Согласна, ЖКХ, используя монополизм, не услуги оказывает , а ценовое давление, просто агрессия против человека, причем обязаловка, которая не имеет ничего общего с законами. Бесправие жителей и беспредел мафии. Согласна с управлением территориями. Потому что одни имеют, а другие платят, одни распоряжаются, а другие - платят. Такой принцип заложен везде в государстве, кучка имеет деньги и ресурсы за счет других, в данном случае ниже пишем про газ собственного производства, который у нас хотят забрать - не дадим! -это наша экономическая независимость, а олигархи и др. насоветуют себе в карман -а нам будут рассказывать сказки а -ля Ющенко, что ничего нету, что в 10 раз дороже - нем лучше и др., на - обманывают.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • formalin 20 октября, 09:14 За експертними висновками, потреби місцевих бюджетів в останні роки недофінансовувалися приблизно на 100 млрд грн. Законопроект 5078 дає приріст лише на 39 млрд грн. Тобто фактично він не покриває навіть курсові та інфляційні втрати. То про які реформи нам тут розповідає віце-прем'єр?.. А процедура отримання цих коштів на місцях так забюрократизована, що за призначенням явно частина не дійде. Крім того, кошти передбачені у повному обсязі і на Крим, і на окуповані території Донбасу... Тобто це сира недоробка, а не реформаторський проект! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • lesya 20 октября, 00:15
    lesya Вчера, 22:44 Я уже МНОГО РАЗ консультировала об ЭКОНОМИЧЕСКИ ОБОСНОВАННОМ подходе. Повторяю для Шереметы и иже с ним, которые не доучились и хотят повесить на всех бремя, которое может вылезти в дефолт. Надо применять понятие НОРМА, если жилплощадь по норме - значит цена минимальна, для выше - поднять в 5 раз, но с учетом тех, кто имеет право или другие обстоятельства, например ее 40 метров на семью или на одинокого, если доходы ниже, вот тут и проверять доходы. Тогда богатых никто не будет субсидировать, но и на субсидиях не будут наживаться и пускать страну под откос. Не надо мантры "гарвардских" повторять, у них соотношение зарплата к цене на газ совсем другая. Объясните, что у нас минимальная зарплата менее 100 долл., а платить хотят заставить по 300, когда законодательно, газ собственного производства закреплен за населением.
    Статья - стратегия экономического выживания-2014 Олександр Ковальчук 18 октября, 13:57 На кожного громадянина України припадає 400кубів газу власного видобутку,якщо цього не вистарчає, то кожен мусить докупити імпортного газу.Абсурдне і абсолютно несправедливе саме поняття "споживач", бо одинокий холостяк-споживач, і багатодітна сімя з 6-8 осіб також споживач, і при сьогоднішній системі можуть спожити однакову кількість газу за мінімальною ціною, тобто 2,5тисяч кубів газу. Але на споживача-холостяка припадає тільки 400кубів за ціною 1.3гр. все що не вистарчає він повинен докупити за ціною 6гр.за куб, а на багатодітну сімю з 8 осіб припаде 3.2тисячі кубві газу за мінімальною ціною. Для тих хто не користується газом, повинна виплачуватись різниця між ціною українського і імпортного газу,за належні кожному 400кубів- (6-1.3)*400=1600гр.і це не з бюджету ,тому що не використаний газ продається за ринковою ціною.Тепер подивимось,що отримує "споживач" одинокий холостяк при нинішній системі- якщо споживання 2.5тис.кубів - (2500-400)*(6-1.3)=9870гривень з БЮДЖЕТУ,.якщо споживання 6тисяч кубів - (6000-400)*(6-2)=22400гривень на рік з нашого з вами бюджету.І від зміни мінімальної ціни, ця система абсолютно не поміняється. Тепер про гігакалорії і кубометри на прикладі власної квартири-чотирикімнатна,80м.кв.в 9поверховому панельному будинку,1992р.,лічильник обліку тепла(на підїзд)показує,що в середньому,на квартиру в місяць опалювального сезону виходить 1одна гігакалорія,тобто наша сімя з 4осіб,витратить на опалювання 150кубівна6міс.900кубів дешевого газу,а це означає,що за решту 700кубів,які нам належать,ми повинні отримати компенсацію700*(6-1.3)=3290гр. От тепер і порахуйте,чи справді Україна мусить докуповувати закордонний газ для опалення житла, і чи справді з нашого з вами бюджету,для всяких КОМПЕНСАЦІЙ НАФТОГАЗУ ірізним ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО, ми повинні платити по СТО МІЛІАРДІВ гр. кожного року. А також подумайте,чи буде хтось докуповувати газ по 6гр.,чи буде догрівати іншими способоми,і утеплювати,утеплювати,утеплювати. lesya Сегодня, 00:07 А чего одинокий холостяк должен тратить больше, чем Вы на семью? У меня подруга год отапливает за 2,5 тыс. кубов. Почитайте, что я написала по теме, где Гройсманн с "шашечками". С Вами полностью согласна, что наш с Вами газ используют для обогащения, а нам предлагают платить по суперцене, потому что мафия, и не учитывают интерес народа, хотят и дальше всех нищими держать, и, вздыхать "хай держава". "Держава бидна". То, что за недопотребление должны доплачивать, так этот вопрос надо ставить, также как и счетчики. Потому что недра у нас принадлежат народу, только хотят по быстренькому все продать и сделать нас и будущие поколения рабами. Должно быть и государственное и государственный контроль, потому что это защита от дурака, который набрался и все спускает. Ну, и конечно, все цифры приписаны, потому что идет процесс продажи государства, взамен строительства экономически мощной Украины для украинцев. Тут и инвестора найдут, чтобы перепродать, только как жить то будем? Цены поднимают под Европу, а зарплаты ,вообще, никакие и социалка. Как это называется?
    lesya 20 октября, 14:36
    Уточню, у подруги - 4 человека приписаны, обогревает круглый год - когда надо, и кубов до 2000 за год и меньше, включая плиту и колонку. Все в границах нормы, чего она должна бегать за субсидией, чтобы олигархи и бизнес доил народ? Зачем нам такой капитализьм, против себя? Сейчас все системы в развитых странах работают на Человека, а не на капитал, и не надо собственностью и энергетической безопасностью народа торговать. Уже сторговали и "приватный" собственник был лучше, где он лучше? При таких законах и людях сделали страну нищей, людей - нищими.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • lesya 19 октября, 22:26
    lesya Сегодня, 00:02 Ну да, я платила до 500 грн. за тепло, теперь 1000грн., 100% - повышение, где 40%? Или уже цифры забыли? Вот Вам и мой Техас. Чтобы не делали, все хуже и хуже.
    Шеремета выступил- "Цену на отопление надо поднимать в 5 раз". Обхохочешься. Это мне надо 5 тыс. грн. платить? Таких как я 80%. Значит Вы гражданин Шеремета будете за меня платить? И за других? А откуда тогда субсидии? Кроме того, чего это я и другие должны ходить с потянутой рукой, ради выгоды олигархов и "советников" в свой карман? У нас есть свой газ и на меня его хватает, поэтому поднимайте зарплаты и социальные гарантии и народ заплатит, как положено, потому что субсидии все из госбюджета, это все равно, что поднять пенсии и социалку, а зарплата еще из бизнес кармана, что уменьшит субсидии, и овцы целы и волки сыты. А то Вы гражданин Шеремета не потянете платить налоги на всех на субсидию, которая идет из бюджета. А,вообще, не мелите чушь.
    lesya 19 октября, 22:44
    Я уже МНОГО РАЗ консультировала об ЭКОНОМИЧЕСКИ ОБОСНОВАННОМ подходе. Повторяю для Шереметы и иже с ним, которые не доучились и хотят повесить на всех бремя, которое может вылезти в дефолт. Надо применять понятие НОРМА, если жилплощадь по норме - значит цена минимальна, для выше - поднять в 5 раз, но с учетом тех, кто имеет право или другие обстоятельства, например ее 40 метров на семью или на одинокого, если доходы ниже, вот тут и проверять доходы. Тогда богатых никто не будет субсидировать, но и на субсидиях не будут наживаться и пускать страну под откос. Не надо мантры "гарвардских" повторять, у них соотношение зарплата к цене на газ совсем другая. Объясните, что у нас минимальная зарплата менее 100 долл., а платить хотят заставить по 300, когда законодательно, газ собственного производства закреплен за населением.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • SIM1 19 октября, 19:42 "Но знаю, что открытой границы с Россией не будет. " ---- Какой смысл обсуждать этот бред?
    SIM1 20 октября, 21:16
    ...Что Лавров сегодня и объяснил.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.33
EUR 28.60