Врятують чи угроблять Нідерланди асоціацію України з ЄС?

Тетяна Силіна 8 жовтня, 00:00
Ес
Василь Артюшенко, DT.UA

Читайте також

Прем'єрові Нідерландів Марку Рютте не позаздриш. Його проєвропейський уряд, що підтримав Угоду про асоціацію України з ЄС (УА), нині в досить скрутному становищі, оскільки мусить врахувати негативні результати квітневого консультативного референдуму з питання ратифікації цього документа. І на кону — не тільки доля Угоди та зони вільної торгівлі Україна—ЄС, не тільки політичне майбутнє самого Рютте, його партії та очолюваного ним уряду, а й, без перебільшення, договороспроможність, єдність і, не виключено, подальша доля всього Європейського Союзу. 

Уряд Рютте з самого початку не квапився з пошуком рішення. Через тиждень після оголошення результатів референдуму парламент Нідерландів не підтримав подану соціалістами пропозицію відкликати закон про ратифікацію Угоди про асоціацію Україна—ЄС (нагадаємо, що УА Нідерланди ратифікували 7 липня 2015 р.) і проголосував за те, щоб дати урядові більше часу на пошук вирішення проблеми, яка виникла через негативний результат плебісциту. Уряд полегшено зітхнув і заявив, що навряд чи прийме рішення до проведення референдуму в Британії про вихід із ЄС, оскільки слід врахувати і його результати. Brexit приголомшив Європу й відвернув її увагу від результатів референдуму в Нідерландах — на тиху радість тамтешньої правлячої коаліції. За інформацією DT.UA, на початку осені Гаага навіть просила Київ не порушувати питання ратифікації УА ще місяця півтора (слід гадати, до засідання Ради ЄС із закордонних справ 17 жовтня та Європейської Ради 20—21 жовтня). За великим рахунком, уряд Нідерландів взагалі хотів би відкласти "українську" проблему на поствиборні часи. Кабінет Рютте вперто не бажає робити питання ратифікації Угоди з Україною темою передвиборних дискусій. Адже праві й ліві популісти, рішуче налаштовані взяти реванш на запланованих на 15 березня 2017 р. парламентських виборах, не втратять нагоди розп'ясти правлячу коаліцію за "ігнорування голосу народу". 

Проте, хоч як дивно, до публічного порядку денного питання долі Угоди з Україною знову повернули не противники, а прибічники асоціації: опозиційна партія D66, прагнучи "підстьобнути" неквапливий уряд (хочеться вірити, з найкращих намірів і симпатії до України, а не виключно з власних передвиборних міркувань та бажання напакостити прем'єрові), ініціювала постанову, яка вимагає від кабінету Рютте внести рішення щодо Угоди про асоціацію Україна—ЄС не пізніше 1 листопада. Зрозуміло, противники УА радо підтримали цю пропозицію, і 22 вересня постанову було прийнято. А уряд Рютте опинився в тісних часових рамках. І якщо до 1 листопада не буде знайдено рішення, яке задовольнятиме всі сторони, а голландська опозиція не послабить свого натиску в "українському" питанні, то досить висока ймовірність, що уряд усе ж таки внесе в парламент пропозицію про відмову Нідерландів ратифікувати Угоду про асоціацію Україна—ЄС. Прийняття парламентом Нідерландів цієї пропозиції поставить на Угоді хрест.

Можливо, цього поки що не усвідомлює навіть сам Марк Рютте. Під час дебатів у парламенті 22 вересня він заявив депутатам: "Палатам (парламенту. — Т.С.) відома позиція уряду. Думаю, врешті-решт, ми не ратифікуємо (Угоду з Україною. — Т.С.). Думаю, це буде виходом, але я все ще хочу спробувати знайти спільно з кабінетом і парламентом предметну відповідь на проголосоване "ні". Якщо це вдасться, то уряд запропонує предметно домовитися щодо цього питання з усіма 28 членами (ЄС. — Т.С.) таким чином, щоб було абсолютне ясно: у нас є спільна відповідь на проголосовані заперечення (проти УА. — Т.С.). Якщо ж це не вдасться (а я думаю, висока ймовірність, що це не вдасться), то уряд запропонує не ратифікувати. Повторюю, я прогнозую, що таке рішення викличе вигуки "Ура! Вони зробили те, що ми казали", — у перший день, а в наступний — відчуття обманутості, оскільки виявиться, що більшість усього цього (Угоди. — Т.С.) триватиме". 

На жаль, це не так. Як стверджують експерти, котрі брали участь у підготовці УА, якщо Нідерланди відмовляться від ратифікації, Угода працювати не буде. Більше того, припинить свою дію і т.зв. тимчасове застосування УА, запроваджене на період ратифікації, тобто доки всі 28 країн не приймуть рішення про ратифікацію документа. 

Якщо всі скажуть "так", Угода набирає чинності в повному обсязі. У разі ж негативного рішення Нідерландів, які висловлюють свою волю останніми, тимчасове застосування УА скінчиться, тобто зона вільної торгівлі Україна—ЄС припинить існування, як завершиться й реалізація секторальної частини Угоди. 

Але голландців, схоже, це не тривожить, їх хвилюють інші проблеми. За інформацією наших джерел в українському уряді, основних "занепокоєнь" у Нідерландів три. По-перше, голландці, як засвідчили підсумки референдуму і як сигналізує сьогодні Гаага, хвилюються, що Угода може стати першою сходинкою на шляху України до членства в ЄС. Хвилювання, на наш погляд, надумані, оскільки головним розчаруванням українців в Угоді була саме відсутність європейської перспективи в преамбулі документа. 

По-друге, голландців непокоїть співпраця ЄС з Україною в оборонній сфері. На думку Гааги, питання безпеки — це прерогатива НАТО, а не ЄС. Не будемо втягуватися в довгу дискусію з цього приводу, хоча, наприклад, Німеччина і Франція, які недавно запропонували активізувати європейську оборонну політику, очевидно, дотримуються трохи іншої, ніж голландці, точки зору. Зауважимо лише, що "оборонна" частина Угоди — теж досить слабенька й ні до чого серйозного ЄС не зобов'язує. А наскільки Євросоюз "готовий" допомагати Україні в оборонній сфері, демонструють російсько-український конфлікт і неготовність ЄС розгорнути не тільки військову, а навіть цивільну місію на сході України. 

По-третє, жителів Нідерландів непокоїть, що завдяки Угоді Україна може отримати прямий доступ до фінансів ЄС. Знову ж, повторимо вкотре, оскільки Україна не є кандидатом на вступ до ЄС і Угода жодним чином їй цього статусу не гарантує, то й доступу до фондів ЄС наша країна автоматично отримати не може. Скромні суми, які ЄС виділяє Україні, аж ніяк не порівняти ні з обсягами фінансування країн-кандидатів, ні з допомогою, яку ЄС надає, наприклад, Греції. 

Ще дві теми, котрі непокоять громадян Нідерландів, — це підозри, що Угода дасть можливість українцям вільно переміщуватися по Європі (і головне — по Голландії) з метою працевлаштування, а також — добре відомі європейцям українські проблеми з верховенством права та корупцією. У зв'язку з цим нагадуємо, що Угода про асоціацію не має нічого спільного з підготовкою до безвізового режиму (це зовсім інший переговорний процес), а безвізовий режим, своєю чергою, не дає права на працевлаштування і буде запроваджений лише для короткочасних поїздок українських громадян до Європи з туристичними, діловими, сімейними та іншими цілями. Що стосується корупції, то… так, грішні, але намагаємося боротися й дуже сподіваємося, що саме необхідність виконувати Угоду про асоціацію з ЄС значно нам у цій боротьбі допоможе. 

"Російський чинник" також впливає на умонастрої голландців. Однак якщо під час референдуму тема збитого МН-17 мотивувала несподівано велику кількість жителів Нідерландів (19% тих, хто взяв участь у плебісциті) сказати "ні" Угоді (мовляв, трагедія сталася через те, що українці не закрили небо, і, взагалі, ще невідомо, хто стріляв), то після недавньої проміжної доповіді міжнародної групи слідчих, яка подала переконливі докази причетності Росії до катастрофи МН-17, ставлення голландців до нашої країни стало більш доброзичливим. Це може зіграти на руку Україні в її спробах переконати нідерландських політиків прийняти мудре і зважене рішення про ратифікацію вистражданої українцями Угоди.

Після схвалення парламентом Нідерландів постанови з питання УА, яка "підстьобує" уряд, Київ теж активізувався. Міністр закордонних справ П.Клімкін переговорив телефоном зі своїм нідерландським колегою Б.Кундерсом, президент П.Порошенко обговорив проблему ратифікації з прем'єром М.Рютте в Єрусалимі (куди обидва політики прибули на похорон Ш.Переса), а також із президентом Європейської Ради Д.Туском, що приїжджав до Києва на заходи до 75-х роковин подій у Бабиному Яру, чия підтримка нам украй потрібна.

За інформацією DT.UA, уряд Нідерландів намагається перекласти проблему з ратифікацією Угоди Україна—ЄС, що виникла після нідерландського референдуму, на плечі Європейського Союзу. Так воно, звісно, простіше й зручніше. Правда, одразу ж після референдуму явно засмучений рішенням голландців президент Єврокомісії Ж.-К.Юнкер, відповідаючи на запитання нідерландського євродепутата, чи має Єврокомісія альтернативний план на випадок, якщо парламент Нідерландів усе ж таки не ратифікує УА, — роздратовано зазначив: "Не Єврокомісії слід розробляти альтернативний план, а нідерландському уряду". 

Але план уряду Рютте, за нашою інформацією, полягає в тому, щоб переконати партнерів з Євросоюзу прийняти юридично зобов'язуюче рішення Ради ЄС, у якому враховувалися б "занепокоєння" Нідерландів. 

До речі, своїм рішенням від 28 червня ц.р. Європейська Рада рекомендувала Раді ЄС із закордонних справ знайти без зволікання рішення щодо врахування тривог, які призвели до негативного результату референдуму з ратифікації УА. 

Але прийняття саме юридично зобов'язуючого рішення Ради ЄС неприйнятне для України, оскільки фактично це означатиме зміну положень Угоди, проти чого наша країна послідовно виступає ще з часу наполегливих спроб Москви, яка також страждала на "занепокоєння", "підкоригувати" наш фундаментальний документ з ЄС. 

На сьогодні, за інформацією DT.UA, Київ не отримував жодних офіційних пропозицій щодо вирішення проблеми з ратифікацією УА внаслідок голландського референдуму — ні від Гааги, ні від Брюсселя. Як свідчать голландські ЗМІ з посиланням на джерела в ЄС, Гаага поки що не подала офіційно жодної пропозиції і Брюсселю, окрім того, за даними NOS.nl, Нідерланди поки що не заручилися підтримкою в Євросоюзі рішення не ратифікувати Угоду про асоціацію з Україною. 

Однак Київ має власне бачення вирішення "референдумної" проблеми: це прийняття парламентом Нідерландів односторонньої заяви, що описує й пояснює занепокоєння голландського суспільства, але, певна річ, одночасно з прийняттям акта, який підтверджує ратифікацію Угоди. Своєю чергою, Європейська Рада могла б затвердити висновки, в яких вона "бере до уваги" позицію Нідерландів, пояснює і тлумачить ті або інші аспекти співпраці ЄС і України в рамках Угоди. 

Якщо цей, кращий, варіант у Гаазі не пройде, можливий інший — прийняття певних винятків для Нідерландів у застосуванні Угоди (це можна зробити, наприклад, шляхом ратифікації УА парламентом Нідерландів із застереженнями). Але цей варіант значно більш складний і копіткий, ніж попередній, оскільки потребуватиме великої технічної роботи з його "притирання" до чинного законодавства ЄС і узгодження з усіма державами — членами Євросоюзу. 

Часу до 1 листопада критично мало. Тому не можна покладатися на одвічне українське "якось воно буде". Якщо ми хочемо врятувати нашу багатостраждальну Угоду про асоціацію й допомогти урядові та парламенту Нідерландів з честю вийти зі складної ситуації, то підключитися — і негайно — мають усі: народні депутати, дипломати, політики, експерти, журналісти. "Імена, паролі, явки" — всі напрацювання, всі контакти й матеріали залишилися з часів безпрецедентної проукраїнської кампанії напередодні голландського референдуму, — необхідно їх терміново знову задіяти. Не можна допустити, щоб уряд Рютте, втративши надію вже на початку передвиборних баталій знайти компроміс зі своїми опонентами в парламенті, вніс у законодавчий орган пропозицію про відмову ратифікувати Угоду з Україною. 

Якщо не вдасться переконати Гаагу у прийнятності українських пропозицій із вирішення проблеми, необхідно бодай виграти час, щоб дати можливість Гаазі, Брюсселю та Києву знайти рішення, котре б влаштовувало всіх. Воно не може бути простим і швидким уже тому, що в історії ЄС ще не виникало таких проблем. 

Однак намагатися відкласти питання ратифікації УА на період після березневих виборів у Нідерландах, на наш погляд, теж не найкраща тактика. Європейські зірки останнім часом, складаються, на жаль, не на користь України. 

Нинішні прогнози результатів голландської парламентської кампанії, швидше, лякають, ніж дають надію, що Угода може бути спокійно ратифікована, коли вляжуться передвиборні баталії. Проєвропейські партії нинішньої коаліції втратили симпатії чималої кількості виборців, а праворадикальні популісти і євроскептики з Партії свободи під егідою одного з головних противників Угоди — одіозного Герта Вілдерса — впевнено набирають очки і мають добрі шанси перемогти на прийдешніх виборах. Після оголошення результатів квітневого референдуму Вілдерс радів і назвав голландське "ні" Угоді з Україною "початком кінця ЄС". Це Вілдерс після Brexit закликав співвітчизників брати приклад з британців і влаштувати Nexit. Якщо праві й ліві євроскептики (соціалісти) об'єднаються після виборів (а в новітній європейській історії вже були такі прецеденти) і сформують коаліцію та уряд, шансів у нашої Угоди не залишиться. 

На Брюссель, Берлін, Париж — особливо розраховувати теж не доводиться. Кількість і масштаб проблем, які звалилися на Євросоюз, затьмарюють "прикрість" з українською Угодою про асоціацію. У Європі нині розбрід і вагання: міграційна та фінансова кризи, загроза тероризму, Brexit, проблеми з Росією, розгул популізму та єроскептицизму продовжують поглиблювати розкол між членами Євросоюзу і є головним болем для його лідерів (якщо не брати до уваги, звісно, близьких виборів у їхніх власних державах — Німеччині та Франції). 

Однак у європейських столицях мають усвідомити, що проблема з ратифікацією Нідерландами Угоди Україна—ЄС — проблема загальноєвропейська, а не "міжсобойчик" Києва та Гааги. І що, крім повернення ввізних-вивізних мит у взаємній торгівлі (у разі остаточної голландської відмови від ратифікації і, отже, припинення дії зони вільної торгівлі Україна—ЄС), ця проблема може мати й інші серйозні наслідки — від репутаційних до геополітичних. 

Ось, наприклад, що буде зі "Східним партнерством", головним (коли не єдиним) успіхом якого вважається укладення угод про асоціацію з Україною, Грузією та Молдовою? Безпрецедентна Угода з Україною — "пілотний проект" і предмет гордощів Євросоюзу. Якщо Нідерланди поставлять хрест на асоціації з Україною, то що буде з аналогічними угодами з Грузією і Молдовою? Чи голландців не влаштовує асоціація лише з нашою країною? Але тоді це відверта дискримінація України. 

А ще нагадаємо слова Ж.-К. Юнкера про те, що голландці, які голосували на референдумі, "не врахували континентальних масштабів проблеми, яку Брюссель намагається вирішити з допомогою Угоди про асоціацію з Україною". Не беруся інтерпретувати слова голови Єврокомісії, лише зазначу, що провал "Східного партнерства" стане однозначним успіхом Москви. 

Далі. Ігри в пряму демократію та відмова Нідерландів ратифікувати УА поставить під велике питання договороспроможність Європейського Союзу і завдасть йому величезної репутаційної шкоди. Якщо менше 20% громадян однієї країни (що становить лише 0,6% від усього населення Євросоюзу), особливо не замислюючись, на консультативному референдумі гроблять багатолітню працю багатьох людей, скроплену до того ж кров'ю Небесної сотні на українському Майдані; гроблять документ, який підтримали всі решта 27 європейських націй Євросоюзу, Україна і Європарламент, — то постає резонне запитання: а чи можна мати справу з таким Союзом? 

Ще раз підкреслимо: нератифікація Нідерландами Угоди з Україною відкриє скриню Пандори. Парад референдумів тільки починається. Перші ластівки вже полетіли. Чим Угорщина гірша від Нідерландів? Нічим. То чому б, подумалося прем'єрові Орбану, не обговорити на референдумі рішення ЄС про квоти на прийом мігрантів? А чим "великі" торгові угоди Євросоюзу з Канадою і США кращі за українську асоціацію? Багато хто в Європі переконаний: вони значно гірші. Проти Угоди з Україною тисячі європейців у різних країнах не виходили на вулиці з протестами, а проти договорів зі США і Канадою — виходять, причому десятками тисяч. Тож у разі підписання торгових угод з Вашингтоном і Оттавою Євросоюзу слід очікувати не тільки голландського референдуму…

Іти на повідку розперезаних популістів — це зовсім не повага до "голосу народу", це не вияв демократії, це — демонстрація слабкості, політичної недалекоглядності й історичної безвідповідальності. Європі, як, втім, і решті світу, сьогодні гостро бракує політичних діячів, здатних зазирнути в майбутнє далі найближчих виборів; замислитися не тільки над результатами власної електоральної кампанії, а й над долею всієї Європи і націй, що її формують; згадати, нарешті, про ті європейські цінності, на фундаменті яких і був колись заснований Європейський Союз. Сумно, що нагадувати про все це сьогодні доводиться політикам країни — засновниці Євросоюзу.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
12 коментарів
  • VladZ 13 октября, 09:36 Поведение голладцев полностью отвечает ситуации, в которой в производстве господствует техноструктура Гэлбрайта, основная масса населения наемные работники, а управляют государством наемные служащие. Получается что некому с позиции собственника выявить проблему и ее решать на перспективу В таких условиях всегда побеждают популисты. Аналогично получилось и в Англии. Отсюда перспектива - усиление роли государства, имеющего возможность осуществлять насилие, вести в светлое будущее под ружьем. Как большевики. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • spragly 9 октября, 22:27 Щільність населення в Нідерландах 410 людей на 1 кв км. В Україні 74 людей на 1 кв км. І голандці лякаються що українці приїдуть до них жити? З такими цінами на нерухомість? Яке безглуздя. Референдум ініціювали путінські агенти і влада Нідерландів пальця об палець не вдарила щоб їх викрити. Пройде років 20 і вся європейська економіка буде прямувати з кризи в кризу, бо корейські, китайські та японські машини та електроніка матимуть меншу собівартість і швидший іноваційний цикл. Але нідерландські "юберменши" про це ще не думають. Тай біс з ними.
    anatolii 9 октября, 23:07
    Дивне у вас уявлення як про голландських "юберменшів" так і про "юберменша з юберменшів" Путіна. Але Gott mit euch))
    spragly 10 октября, 07:49
    Was gehen Ihnen das an?. Sie haben den besten Platz im Theater bekommen.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • anatolii 9 октября, 18:38 І не треба забувати, що епоха буржуазних революцій у світі почалася саме з Нідерландів. Тому повчати їх, як це робить авторка наприкінці свого опусу, не лише смішно, але й соромно, як на мене. Що натомість потрібно робити кожному? Розслабитись і отримувати задоволення. Адже життя- театр, як сказав колись один з нас, акторів.... Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • anatolii 9 октября, 18:29 Угода про вільну торгівлю завжди, без виключень, є вигідною лише тій зі сторін-підписантів її, яка є сильнішою, економічно більш розвиненою. Не можна писати США, Канада, бо проти угоди з Канадою про вільну торгівлю у Європі не виступають. Для України варіант "або ЄС, або Росія", який нав'язав ЄС і проти якого виступала влада часів Януковича, є шляхом до самознищення. Не є шляхом до храму однозначно. І олігархи українські точно не йдуть цим шляхом- шоколадна мануфактура Порошенка у Липецьку зайве тому підтвердження. Їм, виходить, можна, а народу, виходить, що ні. Народу їм не жаль! А для чого жаліти усю цю вбогу масу, яку вони самі створили з мовчазної згоди Заходу, що не лише приймав награбовані олігархічні криваві капітали на зберігання у своїх банках, але й дозволив і продовжує дозволяти олігархам керувати награбованим в Україні майном, підприємствами з офісів, відкритих на своїй території, тобто легалізував олігархів у себе? Питання, питання, питання,... І всі риторичні!
    люба крайлюк 10 октября, 20:26
    Як грамотно працюють інтелегентненькі московські тролики - anatolii,та інші! Високий рівень КГБістської школи...
    Юрий Недашковский 9 ноября, 00:58
    люба крайлюк, прежде, чем раздавать оценки, подумайте о простых украинцах, об их нищенских зарплатах и экономической ситуации в стране
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Олег Федоров 8 октября, 20:29 Очевидно така доля України - в СНД ми нібито є (були засновниками) і нібито нас там не має (не ратифікували). Асоціація України з ЄС нібито діє, але повної ратифікації з боку ЄС її немає. Якщо на сьогоднішньому етапі відносин ЄС-Україна, це більше хвилює Україну, то як буде на іншому історичному етапі - невідомо. Асоціація, як відомо маючи багато позитиву, в цілому підписана так, що Україна і ЄС не є рівними сторонами договору, для нас маса застережень, а для них маса преференцій. Сьогодні ми не в змозі змусити ЄС змінити цю ситуацію, а в майбутньому не ратифікована угода дасть нам можливість не виконувати її без будь-яких юридичних наслідків. Тому як на мене Нідерланди направду зробили Україні подарунок, але не теперішній Україні, а Україні майбутнього. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Виталий Кушнир 8 октября, 16:41 Чудова стаття, дуже точний та водночас гострий аналіз ситуації. Тільки, на жаль, навряд чи у Європі почують наші аргументи. Тому, як не сумно, але, мабуть, порятунок потопаючих... Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • visusport 8 октября, 10:37 В финальной части статьи речь идет не о Украине а вообще. Стоит ли кому - нибудь в мире иметь дело с фактически недоговороспособным союзом. А что в ЕС начинает все больше проявляться несогласованности в функционировании ЕС как единого организма - примеров много. Статья хороша, спасибо автору. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Powder Сhirko 8 октября, 07:43 Очень хороший и взвешенный обзор состояния нидерландского политикума,на фоне которых решается не только судьба Украины,но,в целом,Евросоюза.Могу только сожалеть о неповоротливости нашего правительства,вовремя не повернувшего нос "по-ветру".С финальной частью статьи Силиной,"а стоит ли иметь дело с таким Евросоюзом,где одно государство,гробит работу 27-ми государств,могу сказать,как обыватель - СТОИТ! Стоит,ибо продвижение по Европейскому законодательному коридору значительно лучше барахтанья в путинских сетях. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.13
EUR 27.96