ЄС оголосив новий раунд боротьби з податковою мінімізацією

За підсумками засідання Європейської ради, що відбулося минулого тижня (22 травня), було оголошено про намір Євросоюзу посилити боротьбу з податковими махінаціями та виведенням капіталу в офшори (в тому числі внутрішні). Першочергові кроки буде спрямовано на розширення сфери автоматичного обміну податковою інформацією "за повним спектром доходів" і "на всіх рівнях" як усередині Євросоюзу, так і "на глобальному рівні". При цьому влада ЄС має намір домагатися, щоб "відповідних стандартів у сфері адміністрування податків" дотримувалися і "треті країни та країни, що розвиваються".

Очевидно, що прийняті рішення матимуть нехай і не негайні, але дуже важливі наслідки зокрема й для України. За даними DT.UA, для обговорення питань податкового співробітництва делегація від України поїде в Брюссель уже на початку червня.

Як зазначається у підсумковій декларації Європейської ради (EUCO 75/1/13 REV1), глави держав та урядів країн - членів ЄС домовилися "прискорити роботу в сфері боротьби з податковим шахрайством, ухилянням від сплати податків і зростаючим податковим плануванням", бо вона "набуває вкрай важливого значення для політичної й соціальної підтримки бюджетної консолідації". При цьому першочергові кроки слід зробити в напрямі розширення практики автоматичного обміну інформацією як на рівні ЄС, так і на глобальному рівні.

Як наголошується, на рівні ЄС Єврокомісія планує вже у червні ц.р. запропонувати поправки до Директиви про адміністративне співробітництво для надання автоматичному обміну можливості охопити повний спектр доходів.

На міжнародному рівні передбачається налагодити автоматичний обмін інформацією як новий міжнародний стандарт (розробка глобальних стандартів уже ведеться в рамках "великої вісімки", "великої двадцятки" та ОЕСР).

Крім цього, відповідно до тексту комюніке, у максимально стислий термін почнуться переговори з доопрацювання двосторонніх угод ЄС зі Швейцарією, Ліхтенштейном, Монако, Андоррою й Сан-Марино, щоб "упевниться в тому, що перелічені країни продовжують дотримуватися практики, яка існує в ЄС".

Переглянуту Директиву ЄС про оподаткування доходів, отриманих від заощаджень (зі значно розширеною сферою застосування), передбачається прийняти до кінця поточного року. Також до кінця цього року з метою "протидії агресивному податковому плануванню та маніпулюванню прибутком" Єврокомісія має намір внести пропозиції з перегляду Директив щодо оподаткування материнських і дочірніх компаній ("parent/subsidiary" Directive).

Для протидії махінаціям у сфері сплати ПДВ Європейська рада очікує затвердження Радою ЄС не пізніше кінця червня 2013 р. Директив щодо швидкого реагування та відшкодування ПДВ. У сфері боротьби з фінансовими зловживаннями Єврокомісія переглядає положення відповідного законодавства Євросоюзу.

Серед іншого у підсумковій декларації Євроради особливо наголошується, що "зусилля з протидії розмиванню бази оподаткування, маніпуляціям із прибутком, а також з підвищення прозорості та усунення шкідливих податкових норм мають здійснюватися на глобальному рівні із залученням третіх країн… з метою забезпечити рівні умови, що ґрунтуються на узгоджених позиціях ЄС".

У цьому контексті ЄС має намір домагатися, щоб "треті країни та країни, що розвиваються, дотримувалися відповідних стандартів у сфері адміністрування податків".

"Слід продовжувати боротьбу з податковим шахрайством всеохоплюючим чином як на внутрішньому ринку, так і у відносинах із країнами та юрисдикціями, які ухиляються від співробітництва. В обох випадках визначальною є ідентифікація кінцевого бенефіціарія", - вказується у документі. При цьому "Третя директива з питань протидії відмиванню коштів має бути підписана до кінця поточного року", а "пропозиції з доповнення директив щодо розкриття нефінансової та іншої інформації великими компаніями і групами будуть предметом детального вивчення їх звітності в кожній країні".

Традиційне запитання: наскільки всерйоз варто сприймати наведені вище декларації? Очевидно, що цілком, з огляду на те, що Європейська рада - директивний орган ЄС, який визначає основні стратегічні напрями розвитку Євросоюзу; вироблені й прийняті ним рішення мають характер політичної директиви й набувають юридично обов'язкової сили.

Які наслідки для міжнародного й українського бізнесу може мати прийняття згаданих положень?

У коментарях для DT.UA директора аналітичної групи Da Vinci AG Анатолія БАРОНІНА містяться такі висновки.

1. Документ повністю відображає позицію Берліна, яку лобіюють з моменту скандалу з витоком інформації з банків Ліхтенштейну. Імплементація цього рішення стане серйозною перемогою Німеччини, яка не контролює нині офшорних юрисдикцій і перебуває в менш виграшному становищі, ніж Великобританія, Франція та Іспанія.

2. Впровадження автоматичного обміну інформацією на всіх рівнях приведе до ліквідації інституту офшорних юрисдикцій у Європі з погляду схем ухиляння (але не мінімізації) від оподаткування. Таким чином, буде ліквідовано найпоширеніші схеми виведення коштів без сплати податків у Європі. Для України це може означати значне скорочення кількості схем, які давали можливість українським підприємцям виводити фінансові ресурси через європейські юрисдикції в офшорні зони. При цьому прямі операції з офшорами для українського бізнесу збережуться.

3. Очевидно, що питання автоматичного обміну інформацією лобіюватиметься на загальносвітовому рівні. Однак навряд чи цю ініціативу буде реалізовано в короткий термін.

4. Ключову увагу буде приділено країнам ЄС з ознаками офшорних юрисдикцій. Адміністрування оподаткування може бути посилене у Швейцарії, Ліхтенштейні, Монако, Андоррі та Сан-Марино. Очевидно, що компромісом стане збереження відносно низьких ставок оподаткування в цих юрисдикціях в обмін на більшу прозорість банківської системи та міжнародних трансакцій.

5. Можна очікувати посилення вимог законодавства ЄС у сфері оподаткування. Зокрема, може бути змінено бізнес-схеми, що працювали за системою "дочірня компанія - материнська структура", яка дозволяла при перерахуванні коштів від "дочки" у материнську структуру не обкладатися податком. Водночас це не матиме наслідків для вітчизняного бізнесу, бо директива передбачає наявність у компаній юрисдикції ЄС.

6. Вірогідно, завершенням усього може стати ініціатива, відповідно до якої країни, що не входять до ЄС, повинні будуть приєднуватися до ініціативи (конвенції, міжнародного договору тощо) про стандарти адміністрування податків. Це може стати проблемою як для неєвропейських офшорних юрисдикцій, так і для звичайних торговельних контрагентів. Не виключено, що може постати питання про залежність проведення торговельних операцій із компанією-контрагентом, що не є членом ЄС, від наявності відповідного договору (угоди тощо) з країною його юрисдикції.

7. Питання ідентифікації кінцевого бенефіціарія, а також інші анонсовані директиви можуть створити проблеми для схем за участі офшорних юрисдикцій, кінцевим бенефіціарієм яких є "біла" європейська компанія. Два згадані вище пункти (6 і 7) є найбільшими викликами для українського бізнесу, однак варто звернути увагу на те, що вони стосуються лише схем з мінімізації оподаткування та фактичного ухиляння від сплати податків на території України. Зважаючи на це, фінансові збитки від таких ініціатив не можуть розглядатися як прямі збитки або ризики для бізнесу, а лише як ризики для схем "сірих" і нелегальних операцій.

8. За нашими оцінками, нинішня кампанія в ЄС може стати аналогом кампанії з боротьби з відмиванням коштів у рамках FATF.

Ще одне доволі важливе запитання: як швидко "розкрутиться європейський маховик", з огляду на його відому неповороткість, і як швидко це почне зачіпати Україну? Враховуючи те, що більшість передбачених "дедлайнів" датовано кінцем поточного року, - завдання ставляться всерйоз. Тим більше, що, як наголошується в одному з пунктів документа, "безперервному виконанню Плану дій з посилення боротьби з податковим шахрайством і ухилянням від сплати податків" буде приділено пріоритетну увагу країн - членів ЄС.

Як стало відомо DT.UA, на 6 червня заплановано візит міністра доходів і зборів Олександра Клименка в Брюссель, де він серед інших зустрічей матиме розмову з комісаром ЄС із питань оподаткування, митного союзу, аудиту та боротьби з шахрайством Альгідрасом Шеметою.

Щоб уточнити цілі візиту й порядок денний консультацій, редакція надіслала запит у МДЗУ. У відповідь ми отримали письмовий коментар міністра доходів і зборів О.Клименка.

- В Європі сьогодні питання номер один - це посилення боротьби з податковим шахрайством та ухилянням від сплати податків. В Україні - теж. Відмінність у тому, що для європейців це вже усталений тренд, а ми поки що робимо лише перші кроки в частині міжнародного співробітництва в цій сфері. Євросоюз має намір залучити до протидії махінаціям країн-партнерів, виробити єдині підходи та стандарти, поліпшити координацію податкових відомств.

Я переконаний, що Україна просто не має права залишатися осторонь цього процесу. По-перше, у проекті Договору про асоціацію з ЄС передбачено вдосконалення співробітництва в сфері оподаткування задля підвищення ефективності управління в податковій сфері. По-друге, з погляду практичної доцільності Україні просто конче необхідно приєднатися до систем автоматичного обміну інформацією про доходи і сплачені податки. Ми не повинні втрачати слід українських капіталів після перетину кордонів Євросоюзу, оскільки він часто веде в низькоподаткові юрисдикції, де відбувається ухиляння від сплати податків.

Ми поки що, за великим рахунком, поза цим європейським трендом. Україні якнайшвидше треба затвердити на законодавчому рівні й імплементувати в практику механізми контролю над трансфертним ціноутворенням. Це дозволить нам зробити наступний крок у бік Європи - до повноцінного автоматичного обміну інформацією з країнами ЄС.

Є взаємна зацікавленість у співробітництві, є чинні угоди та заплановані домовленості. Тому тем для розмови з європейськими колегами в нас завжди багато.

Ми плануємо обговорити й інші не менш важливі питання поглиблення співробітництва в податковій і митній сферах у контексті Порядку денного Україна-ЄС, а також аспекти поглиблення співробітництва в сфері протидії незаконному переміщенню тютюнових виробів, зокрема, підписати відповідний адміністративний договір з OLAF.