Забудовники в законі-2

2011 р. в DT.UA було надруковано статтю "Забудовники в законі", в якій аналізувалися новації свіжоявленого публіці Закону "Про регулювання містобудівної діяльності", прозваного в народі "законом Парцхаладзе"

Закон цей фактично зводив нанівець можливості місцевих громад і органів місцевого самоврядування впливати на процеси будівництва й містобудування загалом. Було скасовано громадські слухання, правила забудови населених пунктів, екологічну експертизу й багато чого іншого. Місцевим радам замість розгляду й ухвалення всієї містобудівної документації залишили на затвердження лише генеральні плани. Якщо сформулювати коротко, то забудовника було оголошено Юпітером, а народ - биком.

Ілюзії і реалії

Бажання підім'яти під себе всіх і все, як багато разів доведено історією, завжди, даруйте за грубе слово, вилазить боком. Протести громадськості не припинилися, навпаки, ламання будівельних парканів стало улюбленою народною забавою. Суди й прокуратури запрацювали на ще більших обертах, іноді - вхолосту, але частіше - результативно. Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) регулярно постановляє зупинити будівництво й інколи аж ніяк не з корисливих міркувань. Ба більше, в руслі політики децентралізації все більше місцевих громад беруть на себе повноваження ДАБІ й створюють відповідні інспекції у структурі місцевих органів влади.

Можливо, саме це й налякало будівельну мафію, яка вирішила випередити події і паралізувати діяльність органів місцевого будівельного контролю. Зовсім недавно у Верховній Раді зареєстровано законопроект "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання процесу будівництва" (№4187 від 10.03.2016), кінцевим результатом якого буде перетворення ДАБІ з контролюючого органу на жалюгідного прохача, що оббиває пороги судів.

Можете скаржитися…

У старому радянському фільмі про "прокляті царські часи" чиновник у відповідь на обурені вигуки "принижених і ображених" монотонно повторює: "Можете скаржитися, можете скаржитися, можете скаржитися…" Фраза стала крилатою - понад півмільйона результатів пошуку в Гуглі! Щоправда, фразу цю тепер казатиме не чиновник забудовникові, а, навпаки, забудовник - інспекторові ДАБІ.

Здавалося б, якщо контролер піймав "зайця" у трамваї, він на місці його й карає. Якщо ж інспектор ДАБІ виявив незаконне будівництво, то він має тягти "зайця" до… суду, і тільки суддя має право того покарати.

Саме таку схему намагаються втілити в життя наші забудовники. У законопроекті пропонується внести нову (!) статтю 37-1 до "закону Парцхаладзе", у частині 2 якого сказано: "Підготовчі або будівельні роботи можуть бути призупинені за ініціативи органу державного архітектурно-будівельного контролю виключно за рішенням суду".

Логіка авторів законопроекту така: Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлює, що господарську діяльність підприємства можна зупинити тільки за рішенням суду, а от у разі будівництва - за постановою державного органу - архбудконтролю. Це положення випадає з загального правила, і його слід усунути.

Здавалося б, логіка залізна, однак виникає бажання запитати: а чи правильне вихідне положення? Чому питання про зупинення підприємства віддається на відкуп не інспекторові, фахівцеві в цій галузі, а судді, який на цьому геть не розуміється?

Тільки, прошу, не треба говорити про корупційні ризики - вони є і там, і там. Апріорі слід виходити з чесної роботи всіх.

Якщо виходити з принципу "перекидання м'яча", то логічним видається такий алгоритм: інспектор зупиняє будівництво (кидає м'яч забудовникові), забудовник або визнає, що неправий, і усуває порушення (повертає м'яч інспекторові), або не визнає і - сам! - звертається до суду (кидає м'яч арбітрові). Суддя, своєю чергою, або повертає м'яч інспекторові, визнаючи його неправим, або визнає неправим забудовника і повертає йому м'яч. У цьому випадку в судовому розгляді дотримується принцип рівності сторін. Кидати м'яч забудовникові через суддю виглядає нелогічно, це - зайва ланка в ланцюжку.

Слід зазначити, що в країні діє Кодекс України про адміністративні правопорушення, в основі якого закладено виконання судових функцій - накладення штрафів несудовими органами. Така практика загальноприйнята в безлічі цивілізованих країн і не тільки. У цьому ключі винесення рішень навіть про зупинення діяльності підприємств, а тим більше будівництва, яке може завдати непоправної шкоди суспільству, видається цілком логічним.

Однак у проекті є пікантніші новації.

Perpetuum mobile від забудовника

Припустимо, стаття 37-1 запрацювала, інспектор ДАБІ пішов до суду, і суддя зупинив будівництво через істотні порушення містобудівної документації, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, містобудівного законодавства, чогось там іще… Як ви гадаєте, що далі зобов'язаний зробити забудовник відповідно до закону? Логічно припустити, що він повинен усунути порушення і таки довести в суді, що він це зробив.

"Ха-ха-ха!" - сказали автори законопроекту.

Відповідно до ч. 3 тієї ж ст. 37-1 забудовник може поновити роботи з моменту "повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень". Забудовник інформує не суд, а інспектора ДАБІ й поновлює роботу!

Вимальовується така курйозна схема: забудовник може абсолютно нічого не робити з того, що наказав йому інспектор ДАБІ й потім ухвалив суд, а брехливо "взяти під козирок", повідомити "все усунув" і продовжити будівництво. Інспектор ДАБІ знову має іти до суду і доводити, що забудовник нічого не зробив. Далі в тому ж дусі: "все усунув" - суд, "все усунув" - суд, а будівництво йде. Біганина по колу в Задзеркаллі, або Рerpetuum mobile від забудовника! Вибирайте, що вам подобається.

Найважливіший у наших реаліях фактор - людський! - автори законопроекту в цьому випадку якраз і не врахували.

Автора! Автора!

Хто ж автор(и) цих чудових новацій? Тримайтеся за стільці, добродії!

Це - новий віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе і народний депутат Владислав Голуб, обоє - представники фракції "Блок Петра Порошенка". Причому В.Голуб, як стверджує поголоска, - близький родич одного з відомих і шанованих політиків з "європейської опозиції", котрий відомий як затятий захисник трудового народу.

Ну що ж, бачили ми в цій країні й не таке… Можна тільки припускати, чому ці, на перший погляд, проєвропейські й продемократичні політики виявилися втягнутими в такі непристойні законодавчі комбінації будівельної мафії. Народним депутатам, обізнаним у своїй сфері, - євроінтеграції, наприклад, - мабуть, не варто так необачно підтримувати законопроекти там, де вони не надто орієнтуються й далекі від наших брутальних реалій.

У сучасних умовах у нашій "забудовній" індустрії уже либонь можна порушувати питання про наділення інспекторів ДАБІ функціями більшовицьких комісарів з "ЧК-ГПУ" з правом розстрілювати забудовника на місці злочину без суду й слідства. Якщо думаєте, що автор перебільшує, то ви мало знайомі з реальним станом речей. У столиці зараз споруджується незчисленна кількість об'єктів із найгрубішими (!) порушеннями будівельного й земельного законодавства. Тільки Київська мерія налічує таких близько 150, і зробити з ними без рішення суду нічого не можна.

Ба більше, немає ефективних механізмів реалізувати навіть судові рішення. Приклад - скандальний житловий комплекс "Сонячна Рив'єра" на Микільській слобідці. Будують його за 50 метрів від берега Дніпра, тоді як охоронна зона - 100 м. Порушено Генплан, цільове призначення землі, навіть рішення Київради Льоні Черновецького 2009 р., виявляється, "не надходило на розгляд сесії", скасовано містобудівні умови, порушено кілька кримінальних справ і т.ін. Тобто у віртуальному юридичному просторі будівництва не існує, а в брутальній реальності воно йде повним ходом, і навіть ще не побудовані квартири вже продаються! Ну як тут не схопитися за пістолет або, хоча б, за канделябр?..